Вдосконалення механізму транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень

1. Вантаж - доставка необхідного вантажу;

2. Якість - доставка вантажу необхідної якості в незмінному стані;

3. Кількість - доставка вантажу в необхідній кількості;

4. Час - доставка в потрібний час;

5. Місце - доставка в потрібне місце;

6. Затрати - доставка вантажу за мінімальних витрат [55].

Окландер М.А. стверджує, що якість транспортно-логістичного обслуговування може бути також охарактеризована за такими критеріями: своєчасність здійснення перевезення (транспортування повинно бути розпочатим без затримок і виконаним в установлений термін); повнота перевезень (транспортування має бути здійснено для всього обсягу вантажу); збереження вантажу (процес транспортування не повинен призвести до втрат та зниження якості вантажу); економічність транспортування (забезпечення замовнику мінімізацію витрат на транспортування вантажів) [53].

Для визначення інтегрального показника рівня якості транспортно-логістичного обслуговування (к_і) необхідно враховувати не лише значення окремих його складових, але і їхню вагомість (ранг) і визначати його значення за наступною формулою (1.6):

к_і = , (1.6)

де , , , - коефіцієнт відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень;

, , , - коефіцієнт вагомості відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень.

Важливим критерієм, що дозволяє адекватно оцінити систему транспортно-логістичного обслуговування є рівень логістичного сервісу. Даний показник розраховується за наступною формулою (1.7):

з = , (1.7)

де з - рівень логістичного сервісу ;

M - кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичних послуг;

m - кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичних послуг.

Для оцінки рівня логістичного сервісу вибираються найбільш значимі види послуг, тобто послуги, надання яких потребує значних витрат, а не надання такого роду послуг - з значними втратами на ринку.

Визначення показника транспортного потенціалу (ТП) дає можливість визначити обсяг транспортної активності, що може бути здійснений підприємством (транспортним підрозділом підприємства) при нормативному використанні транспортних активів за певний період. Транспортний потенціал підприємства розраховується за формулою (1.8):

ТП = , (1.8)

де - кількість транспортних засобів і-тої моделі;

- нормативна продуктивність транспортних засобів і-ї моделі (змінна, денна, річна і т .д.);

і=1, …, n - кількість моделей (марок) транспортних засобів.

Для оцінки якості транспортно-логістичного сервісу можна використати універсальний методичний підхід, що оснований на використанні GAP-моделі Зейтгамла або "моделі розходжень". Суть даної моделі заключається у визначенні стратегій і процесів, які фірма може використати для досягнення переваг у обслуговуванні клієнтів. Центральним елементом моделі є "споживче розходження", що заключається у неспівпадінні споживчих очікувань і сприйняття послуги. На практиці дана модель є складною для застосування, адже елемент "сприйняття послуги" є фактично функцією багатьох перемінних, які необхідно визначити. В загальному вигляді спрощена модель має наступний вигляд (рис.1.2 ) [43,54].

Рисунок 1.2 - Спрощена GAP-модель оцінки якості послуг

Таким чином, за допомогою цієї моделі менеджмент компанії може визначити причини незадоволеності клієнтів якістю логістичного сервісу і прийняти відповідні заходи щодо усунення такого невдоволення. Розглянемо можливі розриви між відповідними процесами транспортно-логістичної системи (рис. 1.3) [35].

Рисунок 1.3 - Схема розходжень в GAP-моделі Зейтгамла

На схемі виділено п'ять причин і відповідних рівнів виникнення незадоволеності клієнта в якості транспортно-логістичного обслуговування при організації вантажних перевезень. Таким чином, виділяємо п'ять "розходжень":

1. Gap 1 - розходження (розрив) між очікуваннями якості транспортно-логістичного сервісу у споживача і сприйняттям цих очікувань логістичним менеджментом компанії;

2. Gap 2 - розходження між сприйняттям очікувань клієнтів логістичним менеджментом компанії і специфікаціями , що визначають якість транспортно-логістичного сервісу;

3. Gap 3 - розходження між стандартами специфікації якості обслуговування та фактичною "доставкою" логістичних послуг;

4. Gap 4 - розрив між якістю наданих послуг та зовнішньою інформацією про цю якість, зазвичай через маркетингові комунікації;

5. Gap 5 - розрив між сформованими очікуваннями споживачів відносно якості сервісу та фактично отриманим сервісом і відповідно його сприйняттям.

Слід відмітити, що в теоретичних та емпіричних дослідженнях дана модель набула деяких трансформацій. Так, Крістофер Лавлок розширив модель розходжень до семи факторів, при цьому дещо змінивши логічну послідовність послідовність практичного дослідження згідно моделі. Для транспортно-логістичного сервісу його семиступінчаста модель буде містити такі розходження:

1. Розходження в знаннях - розходження між тим, як очікування споживачів визначив постачальник транспортно-логістичних послуг і фактичними потребами і очікуваннями клієнтів;

2. Розходження в стандартах - розрив між тим, як сприймається очікування споживачів управлінським персоналом логістичної фірми і стандартами якості, встановленими в компанії;

3. Розходження в наданні послуг - різниця між встановленими стандартами і реальною продуктивністю транспортно-логістичної компанії в порівнянні з цими стандартами;

4. Розходження у внутрішніх комунікаціях - розрив між тим, що презентує (рекламує) компанія та тим, що думає сервісний персонал про характеристику сервісного логістичного продукту, рівень якісного обслуговування і про те, якої якості сервіс здатна фактично надати компанія.

5. Розходження у сприйнятті - розходження між тим, на якому рівні фактично надається обслуговування і тим, як клієнти сприймають рівень отриманих послуг.

6. Розходження у інтерпретації - розрив між тим, що фактично обіцяє фірма у процесі маркетингових комунікацій (перед безпосереднім наданням послуг) і тим, що очікує споживач виходячи з цих обіцянок.

7. Розходження в обслуговуванні - різниця між тим, що очікує споживач і тим, як він сприймає послугу, яку він фактично отримав [51,53].

Розходження з другого по п'ятий - вважаються внутрішніми розходженнями логістичної фірми, і якщо компанія не зможе усунути свої внутрішні розриви, то не зможе позбутися і зовнішніх. Таким чином, якщо у моделі з п'ятьма розходженнями необхідно їх виправляти по порядку, то семиступінчата модель вимагає спочатку уникнення внутрішніх розривів, а потім зовнішніх.

Крім розширеного варіанту моделі існує також і спрощена GAP-модель. Вона виглядає наступним чином (рис. 1.4) [53].

Рисунок 1.4 - Спрощена схема GAP-моделі Зейтгамла

Таким чином, оцінка якості транспортно-логістичного обслуговування проводиться лише по розривам 1 і 5, тобто безпосередньо рівня обслуговування, оціненого клієнтами (розрив 5) і сприйняття менеджментом підприємства очікувань клієнтів (розрив 1).

Очевидно, що існує велика кількість математичних і логічних методів оцінки рівня якості надання транспортно-логістичних послуг, що допомагають менеджменту логістичних підприємств і клієнтам оптимально оцінити ступінь ефективності послуг, рівень задоволення потреб клієнтів, визначити слабкі і сильні місця в рамках даної діяльності, і скорегувати відповідно до цього систему менеджменту і впровадити інновації.

Висновки до розділу 1: на сучасному етапі сформувалося безліч підходів до визначення сутності складових системи транспортно-логістичного обслуговування, що в комплексі характеризують її в декількох аспектах. По-перше, з функціональної точки зору транспортно-логістичне обслуговування є системою організації вантажних перевезень, при якій забезпечується доставка вантажу з необхідним транспортним, інформаційним, технологічним, фінансовим, митним та різного роду логістичним супроводженням. По-друге, з точки зору інституційного складу, є системою взаємодії транспортно-логістичних посередників, що різняться функціональною специфікою послуг та величиною їх комплексу. По-третє, специфіка обслуговування міжнародних вантажних перевезень визначається особливостями митного оформлення та способу транспортування, відповідно до виду транспорту. Слід зазначити, що методичні підходи до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування направлені на: 1) визначення специфіки виконання таких параметрів перевезення як час, місце, вантаж, кількість та витрати; 2) визначення темпів та об'ємів виконання послуг; 3) визначення ступеня задоволення потреб клієнтів.

Розділ 2. Механізм здійснення транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень на прикладі ПП "Сумитрансекспедиція"

2.1 Фінансово-господарська діяльність "Сумитрансекспедиція"

Приватне підприємство "Сумитрансекспедиція" - підприємство, що надає транспортно-експедиційні послуги. Основна діяльність підприємства - послуги вантажних автомобільних перевезень габаритних і негабаритних важковантажних вантажів по території України, країнах СНГ та Західної Європи, а також в азіатському напрямку. Компанія також здійснює деякі супутні послуги, такі як попередній демонтаж і підготовка вантажу, пакування, страхування вантажу, процедури пов'язані з проходженням митниці тощо. Предметом діяльності є також технічне обслуговування транспортних засобів.

Головним напрямком діяльності підприємства є перевезення аграрної техніки, обладнання та його комплектуючих для нафтової, нафто-хімічної та металургійної промисловості.

Аналіз ефективності діяльності підприємства здійснюється на основі комплексної oцінки фінансовогo стану підприємствa шляхом розрахунку системи фінансових коефіцієнтів. Згрупувавши показники згідно основних аспектів функціонування підприємства, здійснюємо аналіз на основі таких блоків:

1) аналіз майнового стану підприємства;

2) аналіз ліквідності підприємства;

3) аналіз фінансової стійкості підприємства;

4) аналіз ділової активності підприємства;

5) аналіз рентабельності підприємства.

Кожний блок аналізу містить декілька показників. Для розрахунку нам необхідні дані з бaлaнсу підприємствa та звіту прo фінансoві результaти. Аналіз фінансового стану підприємства буде здійснюватися за останні 3 роки. Необхідні для розрахунку показників дані зі звітності зведемо у таблицю (табл. К.1). Дані за розрахунками коефіцієнтів заносимо у таблиці і аналізуємо. Розрахунок показників майнового стану підприємства показав наступні результати (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Показники майнового стану підприємства

Показник	Нормативне значення	Значення 2009 року	Значення 2010 року	Значення 2011 року
Коефіцієнт зносу основних засобів	Зменшення	0,43	0,42	0,14
Коефіцієнт оновлення ОЗ	Збільшення	0,19	0,26	0,51
Коефіцієнт вибуття ОЗ	Повинен бути меншим за коефіцієнт оновлення ОЗ	0,15	0,19	0,31

За отриманими результатами можемо зробити наступні висновки.

Аналіз майнового стану підприємства показав, що ступінь зносу основних засобів зменшився, при чому на значну величину за три роки. Про таку позитивну тенденцію свідчить показник коефіцієнту зносу, зо зменшився з 0,42 до у 2009 - 2010 рр. до 0,14 у 2011 році. Коефіцієнт оновлення ОЗ збільшився з 0,19 у 2009 році до 0,26 у 2010 році, а у 2011 році до 0,51, що свідчить про збільшення частини нових ОЗ від наявних на кінець звітного періоду. У свою чергу, коефіцієнт вибуття основних засобів збільшився від 0,15 у 2009 році до 0,19 у 2010 році, а у 2011 році збільшився ще на 0,12 пунктів. Збільшення коефіцієнту вибуття ОЗ свідчить про збільшення частини ОЗ, що вибули за звітній період. Враховуючи, що досліджуване підприємство, є транспортно експедиторським, зменшення коефіцієнту зносу основних засобів з одночасним збільшенням коефіцієнту оновлення може свідчити про постійне оновлення транспортних активів підприємства. Проаналізуємо показники ліквідності підприємства (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Показники ліквідності підприємства

Показник	Нормативне значення	Значення 2009 року	Значення 2010 року	Значення 2011 року
Коефіцієнт покриття	Більше 1	1,03	1,07	1,2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6-0,8	0,7	0,8	0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Більше 0, збільшення	0,3	0,56	0,2
Чистий оборотний капітал	Більше 0, збільшення	123963	147047	342147

Аналіз ліквідності підприємства показав, що коефіцієнт покриття є більшим одиниці і збільшився з 1,03 у 2009 році до 1,07 у 2010 році, а у 2011 році зріс ще до 1,2. Це означає, що підприємство не лише має достатньо ресурсів для погашення його поточних зобов'язань, але і нарощує їх кількість. Коефіцієнт швидкої ліквідності, що становив у 2009 році 0,7, впродовж 2х наступних років майже не змінився, тобто і в 2010 і в 2011 році підприємство мало майже однакові можливості щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показав, що у 2010 році частка боргів дещо збільшилася у порівнянні з 2009 роком, з 0,3 до 0,56, а у 2011 році частка боргів, що могла бути негайно сплачена зменшилася, і коефіцієнт становив 0,2. Значення чистого оборотного капіталу є більшим 0, що свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати свою діяльність. Зростання обсягу чистого оборотного капіталу за досліджуваний період свідчить про прибутковість підприємства і зростання фінансових можливостей для подальшого розвитку.

Показники фінансової стійкості підприємства мають такі значення (табл. 2.3)

Таблиця 2.3 - Показники фінансової стійкості підприємства

Показник	Нормативне значення	Значення 2009 року	Значення 2010 року	Значення 2011 року
Коефіцієнт автономії	Більше 0,5	0,5	0,62	0,64
Коефіцієнт фінансування	Менше 1	0,7	0,7	0,8
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Більше 0,1	0,5	0,6	0,7
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Більше 0,1	0,6	0,74	0,8

Показники фінансової стійкості підприємства також демонструють позитивні тенденції. Так, показник автономії або фінансової незалежності є більшим за 0,5 і продемонстрував незначний ріст. Така тенденція говорить про те, що питома вага власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність зростає. Коефіцієнт фінансування, що є меншим за 1 характеризує невелику залежність підприємства від залучених засобів. Згідно результатів розрахунків коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами, частина оборотних активів підприємства, профінансована за рахунок власних коштів є значною і дещо збільшилася у 2011 році. Розрахунок коефіцієнту маневреності власного капіталу показало, що значна частина власного капіталу капіталізується, і частка капіталізованого власного капіталу поступово зростає.

В результаті розрахунку показників ділової активності підприємства були отримані наступні дані (табл. 2.4)

Таблиця 2.4 - Показники ділової активності підприємства

Показник	Нормативне значення	Значення 2009 року	Значення 2010 року	Значення 2011 року
Коефіцієнт оборотності активів	Збільшення	0,123	0,388	0,425
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Збільшення	0,639	0,788	0,863
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Збільшення	0,865	0,869	0,892
Строк погашення кредиторської заборгованості	збільшення	478	456,85	417,15
Строк погашення дебіторської заборгованості	збільшення	423	414,3	403,58

Результати аналізу ділової активності підприємства показали наступне. Коефіцієнт оборотності активів, що характеризує ефективність усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення, поступово збільшувався протягом трьох років. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показав, що швидкість обертання кредиторської заборгованості на підприємстві підвищилася. Таку ж тенденцію продемонстрував коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, хоча і темпи його росту є дещо меншими. Розрахунки строків погашення кредиторської і дебіторської заборгованості показали, що середній період погашення кредиторської заборгованості у 2009 році склав 478 днів а в 2011 - 417. Строк погашення дебіторської заборгованості підприємству у 2009 році в середньому склав 423 днів, а в 2011 - 403 дні.

Тепер проаналізуємо результати розрахунків показників рентабельності підприємства (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 - Показники рентабельності підприємства

Показник	Нормативне значення	Значення 2009 року	Значення 2010 року	Значення 2011 року
Коефіцієнт рентабельності активів	Більше 0, збільшення	0,6	0,7	0,8
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Більше 0, збільшення	0,7	0,7	0,8
Коефіцієнт рентабельності діяльності	Більше 0, збільшення	0,62	0,63	0,65
Коефіцієнт рентабельності продукції	Більше 0, збільшення	1,9	1,9	1,9

Аналіз рентабельності підприємства показав ефективність використання активів підприємства та вкладених коштів, про що свідчить високе та дещо зростаюче значення коефіцієнтів рентабельності активів і власного капіталу. Коефіцієнт рентабельності діяльності , що характеризує ефективність господарської діяльності підприємства, також продемонстрував невеликий ріст - від 0,62 до 0,65. коефіцієнт рентабельності продукції виявився стабільним, що свідчить про стабільність господарської діяльності підприємства і прибутку від основної діяльності.

2.2 Аналіз оргструктури ПП "Сумитрансекспедиція"

Організаційна і управлінська структура підприємства обумовлюється особливостями і характером його діяльності та основними аспектами необхідного забезпечення діяльності підприємства.

ПП "Сумитрансекспедиція" є транспортно-експедиційним підприємством з великим парком спеціалізованого автотранспорту. Крім традиційно важливих для будь-якого підприємства юридичного відділу та бухгалтерії, ключовими для підприємства є логістичний та технічний елементи в організаційній структурі (рис. 2.1). Саме вони і забезпечують реалізацію основної діяльності підприємства.

Рисунок 2.1 - Організаційно-управлінська структура ПП "Сумитрансекспедиція"

На 25 квітня 2012 року загальний штат робітників підприємства становив 135 чоловік, з них: 64 водії, 5 механіків, 30 слюсарів, 16 експедиторів.

Задачею юридичного відділу є правова підтримка укладання договорів на перевезення, а також взаємодії з різними державними і приватними структурами як вітчизняними, так і закордонними. Головний бухгалтер і відділ бухгалтерії підзвітні фінансовому директору, що є відповідальним за фінансовий стан підприємства.

Комерційний директор є відповідальним за відділ логістики і ремонтну зону. До компетенції менеджерів з міжнародних перевезень входить оформлення і координація виконання замовлень, організація супутніх послуг. Відповідно менеджери оперують на транспортних біржах і онлайн платформах перевізників. Експедитори відповідають за відправлення/доставку вантажу, завантаження, розвантаження, маркування, пакування тощо.

Ремонтна зона використовується для ремонту і технічного обслуговування транспорту. На ній працюють 5 механіків, за якими закріплено від трьох до п'яти слюсарів, що виконують ремонтні роботи. Окремо 2 спеціалісти є механіками по випуску автомобіля на лінію. Вони (позмінно) знаходяться на контрольно-пропускному пункті підприємства і здійснюють контрольний технічний огляд транспорту перед поїздкою. Цей огляд є обов'язковим і проводиться досить ретельно, щоб уникнути технічних проблем на маршруті. Транспортні засоби підприємства, що не перебувають у рейсі, знаходяться або у ремонтній зоні або на території підприємства.

Організація праці на підприємства здійснюється шляхом злагодженої роботи всіх відділів і чіткій координації дій їхніми керівниками.

Також слід відмітити основні аспекти мотивації мотивації персоналу. На підприємстві виділяють такі елементи мотивації:

- матеріальне заохочення;

- нематеріальне стимулювання;

- мікроклімат;

- самомотивація;

- зворотній зв'язок.

Особливістю організації управління персоналом на даному підприємстві є те, що мотивування працівників здійснюється послідовним процесом побудови оптимальної системи мотивування. Так, с початку функціонування підприємства керівництвом було вибрано основні загальні напрями мотивації, які може застосувати підприємство. В рамках цих вибраних напрямів здійснюється поділ співробітників на групи за мотивацією. Для виділених груп, виходячи з кваліфікаційного, статевого та вікового складу, стажу роботи, характеру виконуваних обов'язків та інших факторів, обирається оптимальні напрями мотивування. Так, наприклад, до працівників із великим досвідом роботи застосовується матеріальне заохочення, а до "новачків" - нематеріальне і самомотивація. Для працівників логістичного відділу, де значна кількість співробітників, важливе значення приділяється мікроклімату, а для юридичного відділу, де працює один юрист, керівником підприємства забезпечується постійний зворотній зв'язок. Через деякий час здійснюється перевірка результатів мотивування та оцінка ефективності обраних напрямків мотивації. В разі неефективності мотивування здійснюється підбір інших параметрів системи мотивації.

На підприємстві, в основному забезпечується постійна мотивація (а не разова). Планова (загальна мотивація) на підприємстві включає заохочувальну та розвивальну. Заохочувальна має на меті заохотити працівника працювати, якщо він втрачає інтерес до роботи. Розвивальна ж полягає у розкритті певних навичок та талантів, що можуть позитивно вплинути на якість роботи і на самопочуття працівника. За формою грошової винагороди на підприємстві використовують: преміальну мотивацію-нагорода за якісну і постійно своєчасно виконувану, бонусну - додаткова нагорода найкращих працівників за індивідуальні досягнення, підтримувальну - утримування працівників на роботі, запобігання плинності кадрів, підтримування вже досягнутого рівня роботи.

Отже, на ПП "Сумитрансекспедиція" організація функціонально-ієрархічного управління, обумовлене типом діяльності та організаційною структурою підприємства, доповнюється системою мотивації праці персоналу, що ефективно впливає на результати роботи.

2.3 Міжнародна діяльність ПП "Сумитрансекспедиція"

Розглянемо специфіку міжнародної діяльності ПП "Сумитрансекспедиція" як підприємства, що спеціалізується на перевезенні негабаритних вантажів. Міжнародні перевезення негабаритних вантажів вимагають узгодження по всьому маршруту руху з відповідними зарубіжними дорожніми службами, вибирається маршрут з врахуванням всіх автодорожніх умов, у деяких країнах залежно від габаритів вантажу, що перевозиться, потрібний супровід автопоїздів машинами супроводу (поліція, дорожні служби і т.д.).

Для виконання міжнародних перевезень вантажів ПП "Сумитрансекспедиція" необхідно мати:

1) дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

2) ліцензійну картку на транспортний засіб;

3) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;

4) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

5) сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

Важливо, що при проходженні митного контролю водій ПП "Сумитрансекспедиція" повинен мати при собі такі документи: 1) товарно-транспортна накладна CMR; 2) інвойс; 3) експортна декларація; 4) сертифікат якості; 5) сертифікат відповідності; 7) митна декларація М1.

При здійсненні міжнародних перевезень підприємство дотримується правил базисних умов "Інкотермс 2010", що визначають його обов'язки як перевізника в залежності від обраних умов перевезення.

Як вже зазначалося вище клієнтами ПП "Сумитрансекспедиція" є вітчизняні підприємства металургійної, нафтохімічної, енергетичної та інших галузей а також міжнародні компанії. Міжнародна діяльність компанії заключається у перевезенні вітчизняних об'єктів на експорт, доставці замовленого за кордоном устаткування, перевезенні обладнання для виробництва за кордоном і перевезенні вантажів між підрозділами компаній в різних країнах. Головними міжнародними напрямки перевезень ПП "Сумитрансекспедиція" є Західна Європа та країни СНД. Основні країни співпраці: Німеччина, Росія, Бельгія, Франція, Польща, Фінляндія, Білорусія, Італія, Нідерланди, Данія (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 - Обсяги міжнародних перевезень в розрізі основних напрямків (країн), 2011 р.

Найбільш мобільними та розвинутими напрямками є Росія і Німеччина. Перевага російського напрямку - географічна близькість і тісна співпраця підприємств Росії і України. Співпраця з німецькими партнерами також є достатньо розвинутою. Крім того, в Німеччині ПП "Сумитрансекспедиція" має свій філіал.

Основні перевезення з Німеччини це - сільськогосподарська техніка (нова і б/у): комбайни, трактори, преси, екскаватори, навантажувачі, плуги сівалки, борони, обприскувачі, кормороздавачі тощо (рис. 2.3). Також підприємство надавало транспортно-експедиційні послуги для побудови сонячного парку "Охотниково" в Криму. Підприємство перевозило з Німеччини сонячні батареї для парку, що є проектом австрійської компанії Activ Solar.

Рисунок 2.3 - Перевезення з Німеччини агропромислової техніки в розрізі різних видів вантажів, 2011 р.

Ще одним прикладом співпраці з Німеччиною є поставки труб від "Нікопольського південно-трубного заводу" до німецької компанії "Schtinsen Rorunion", а також обслуговування експорту труб "Дніпропетровського трубного заводу" німецькій компанії "Projagschtalhandel".

Розглянемо приклади діяльності ПП "Сумитрансекспедиція" у російсько-українському співробітництві. Постійним клієнтом "Сумитрансекспедиція" є Сумське НПО ім. Фрунзе, що постійно поставляє свою продукцію у Росію і країни СНД. Так, у 2011 році підприємство здійснило перевезення чотирьох газоперекачуючих агрегатів, виготовлених на НПО ім.Фрунзе по замовленню АО "Газпром" (РФ), для компресорної станції "Новоурдомська", що будується на новій лінії газопроводу Ухта - Торжок. Подібну поставку підприємство виконувало для НПО ім.Фрунзе, перевозячи компресорні установки для компресорної станції "Уренгойская" по замовленню дочірного підприємства компанії "Газпром" - "Газпром добича Уренгой". ПП "Сумитрансекспедиція" також здійснювала декілька поставок компресорного обладнання для ТЄС в Росії і Узбекистані. Слід відзначити, що російські промислові підприємства є одними із найбільших замовників організації перевезень у ПП "Сумитрансекспедиція".

Після Росії та Німеччини, найбільш активним напрямком перевезень є Польща. Приведемо деякі приклади співробітництва у польському напрямку. Так, для буріння першої у Польщі розвідкової скважини для добування сланцевого газу підприємство перевозило бурову установку Bauer за замовленням російської бурової компанії Eurasia Drilling Company. Також ПП "Сумитрансекспедиція" здійснювало деякі перевезення за замовлення цієї ж компанії при її обміні активами з міжнародною компанією нафтосервісного ринку Schlumberger, що базується в Німеччині. Підприємство здійснило вантажні перевезення комплектуючих устаткування для "Сибірської геофізичної компанії", коли остання була викуплена російською Eurasia Drilling Company у Schlumberger.

Прикладами здійснення інших міжнародних перевезень підприємством негабаритних вантажів є наступні. Поставки компресорного обладнання для білоруських компаній ЗАО "РЕМЕЗА" и ИП "Ремкомп", італійських компаній "Omi" і "Piano", німецької компанії "Condor". Також часто надходять замовлення на перевезення імпортованої сільськогосподарської техніки від польських заводів "JAR-MET", "AGROMET" , PPHU "BOMET", "Agromech", "AKPIL".

ПП "Сумитрансекспедиція" здійснювало перевезення також у азіатському напрямку. Так, у 2009 році підприємство обслуговувало постачання будівельної техніки до Казахстану, зокрема, цистерн, прицепів-цистерн, комплектуючі до обладнання для розфасовки харчових продуктів, що експортувалася "Карлівським механічним заводом".

Підприємство також виконувало замовлення вітчизняних будівельних підприємств на доставку дорожньо-будівельної і спецтехніки для будівництва від китайських концернів XCMG і Hawtai. Здійснювалося також перевезення будівельної техніки фірми POTAIN із Франції.

Підприємство здійснювало перевезення ковальсько-пресового, гірничо-рудного і гідротехнічного обладнання до Франції і Італії на замовлення ЗАТ "Ново краматорський машинобудівний завод". Іншими компаніями-замовниками міжнародних перевезень до Європи обладнання були: Харківський "Моноліт" (АСУ ТП), Харківський "Електроважмаш" (виробництво генераторів), "Запоріжтрансформатор", Сумський завод "Насосенергомаш", Полтавський завод турбінних лопаток , "Харківський механічний завод", Краматорський "Енергомашспецсталь", Багліївський завод енергетичного обладнання (котельне обладнання), ЗАО "Одеський трубний завод",

Крім різного роду промислового і будівельного обладнання здійснюється перевезення приватних "габаритних речей", таких як яхт, наприклад. Такі замовлення виконуються, зазвичай, або для приватного використання яхт, або для виставок яхт і зборів яхт-клубів в Україні і за кордоном. Іншим прикладом перевезень вантажів не промисловго і не будівельного характеру є транспортування крупних музейних експонатів, пам'ятників, меморіалів тощо.

Таким чином, міжнародні вантажні перевезення є основним напрямком діяльності підприємства і за тривалий і змістовний досвід компанія має широку базу клієнтів і напрацьовані зв'язки, що разом із технічною і професійною базою створюють якісні транспортні послуги для зовнішньоекономічної діяльності клієнтів.

2.4 Аналіз і оцінка якості транспортно-логістичного обслуговування міжнародних вантажних перевезень ПП "Сумитрансекспедиція"

ПП "Сумитрансекспедиція" є транспортно-експедиційним підприємством, що вже сформувало свою специфіку логістичного сервісу і закріпило власні стандарти здійснення транспортно-логістчиного обслуговування.Основою транспортно-логістичних послуг є технічна база перевезень. ПП "СУМИТРАНСЕКСПЕДИЦІЯ" є власником одного з найбільших парків спеціалізованої техніки на території України. В наявності у підприємства 150 різних напівпричепів (тралів). Як вже зазначалося раніше, підприємство має ремонтну базу, де кваліфіковані технічні працівники здійснюють ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.

До послуг клієнтам компанії надаються такі види транспорту:

- 68 напівпричепів типу "юмбо" "МЕГА" з вантажною висотою від 0,80 м до 1 м;

- 60 сідельних тягачів Євро-3, Євро-5 (2-х, 3-х і 4-х осьові з колісними формулами: 4х2, 6х2, 6х4, 8х4);

- 22 напівпричепів типу "Скоба" з вантажною висотою 0,45 м - 0,55 м для перевезення комбайнів, екскаваторів, бульдозерів та іншої с / г та будівельної техніки з можливістю навантаження "самозаїздом", а також різного устаткування, конструкцій, ємкостей;

- 18 відкритих телескопу (розсувних) майданчиків для перевезення вантажів довжиною до 40 м. і вагою до 110 тонн;

- 3 автопоїзда вантажопідйомністю до 100 тонн;

- 2 автопоїзда вантажопідйомністю від до 180-ти тонн;

- 1 причеп, що витягується на 50 м у довжину і має висоту 3,7 метри;

- 42 внутрішніх автомобілі.

Для складних і негабаритних перевезень, окрім тралів, використовується спеціальна техніка: трубовози, лісовози, автокрани, авто вишки, автопогружчики (вилочні і фронтальні), самозвали, екскаватори, гідромолоти та інші техніка.

Як правило, велика частина вантажної техніки розрахована на перевезення вантажів довжиною до 13,6 м, шириною до 2,45 м, заввишки до 3,1 м, і вагою до 24 тонн. Вантажі, що перевищують дані розміри, є негабаритами.

Негабаритні вантажі - це крупно габаритні, довгомірні, великовагові вантажі, розміри яких разом з транспортним засобом перевищують параметри: 1) по висоті 4 метри; 2) по довжині 22 метри; 3) по ширині 2,6 метри; 4) по масі вантажу з транспортним засобом - більше 38 тонн.

Даний тип перевезень і є основним логістичним об'єктом послуг. Крім того слід відзначити, що крупно-габаритний вантаж - це вантаж, що будучи подруженим у транспортний засіб, перевищує хоча б один із параметрів по граничним габаритам розмірів, вказаних в нормативних документах.

Окремим напрямком негабаритних вантажоперевезень є перевезення великовагових вантажів, спецтехніки. Великоваговий вантаж - це вантаж, який, будучи подруженим у транспортний засіб, перевищує хоча б один із параметрів по дозволеній максимальній масі рухомого складу, визначену в нормативних документах. Для такого вантажу використовуються низькорамні причепи-ваговози вантажопідйомністю кілька десятків тон. Для перевезення негабаритних за довжиною вантажів використовують напівпричепи (низькорамні трали) з розсувною платформою. Для перевезення багатотонних вантажів та вантажів з нестандартними розмірами (висота, довжина, ширина) використовують сучасні модульні транспортні засоби вантажопідйомністю в сотні тон.

ПП "Сумитрансекспедиція" є досвідченим підприємством із власним підходом до транспортно-експедиційних послуг. На даний момент транспортне обслуговування на підприємства перетворилося на цілий комплекс повного експедирування вантажу і надання супутніх послуг. До них можемо віднести:

- перевезення консолідованих та збiрних вантажів;

- перевезення комплексних об'єктів;

- митне оформлення вантажів за кордоном;

- оформлення спецдозволів по Європі та країнам СНД;

- супровід вантажів.

Процес транспортно-логістичного обслуговування вантажних перевезень із всім пакетом супутних послуг здійснюється за такою процедурою:

1. Виїзд спеціаліста на об'єкт для визначення параметрів вантажу, способа завантажувально-розвантажувальних робіт і засобів механізації (якщо це можливо, якщо ні - то це обумовлюється в усній формі і закріплюється в угоді);

2. Підбір видів транспорту раціональних по вантажопідйомності, вантажомісткості і вартості перевезення;

3. Підготовка схем кріплення і розміщення вантажів на транспортні засоби, розрахунки осьових навантажень;

4. Дослідження і визначення оптимального маршруту перевезення;

5. Розробка проектної документації по узгодженню маршруту руху транспортного засобу з негабаритним вантажем;

6. Підготовка і вироблення спеціальних і додаткових засобів для закріплення вантажу;

7. Оформлення спеціальних дозволів на перевезення великогабаритних і негабаритних, важковагових вантажів;

8. Узгодження перевезення з департаментом ДАІ МВС України і з "Укравтодор";

9. Організація супроводу автомобілем покриття, патрульним автомобілем ДАІ і вишок контактно-кабельної мережі;

10..Організація і інженерний контроль завантажувально-розвантажувальних робіт, послуги ремонтної бази;

11..Страхування вантажів.

Організація інтегрованого транспортно-логістичного обслуговування є результатом злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства. Таким чином, організаційний аспект є також невід'ємною частиною забезпечення якісного логістичного обслуговування.

Існує безліч підходів до визначення критеріїв ефективності транспортно-логістичних послуг. Використаємо найбільш універсальні підходи, що можуть бути застосовані для будь якого типу транспортно-логістичних підприємств та розрахуємо всі можливі для нашого підприємства.

Визначимо видатки підприємства та розрахуємо собівартість перевезень. Для цього спочатку. Розрахуємо розмір транспортних видатків фірми, що припадають на одну тонну за формулою (2.1):

С = С₁ + С₂ + С₃ , (2.1)

де С - сумарний розмір витрат на доставку вантажу від замовника до отримувача на одну тонну;

С₁ - сума теперішніх витрат, пов'язаних з доставкою вантажу до магістрального транспорту ( і вивезенням з нього) під'їзним шляхом або змінним видом транспорту; визначається за формулою (2.2):

С₁ = Свп * Lп, (2.2)

де Свп - витрати на перевезення вантажу під'їзним шляхом або іншим видом транспорту до пунктів відправлення і призначення за 1 т/км;

Lп - відстань підвезення вантажу до магістрального транспорті (або його вивезення), км;

С₂ - витрати на навантаження і розвантаження вантажу як на магістральному, так і на транспорті, котрий підвозить вантаж;

С₃ - сума витрат, що пов'язані з перевезенням магістральним транспортом розраховується за формулою (2.3):

С₃ = Спк + Ср * Lп,

де Спк - сума витрат початкових та кінцевих операцій, пов'язаних з магістральним видом транспорту на 1 тонну вантажу;

Ср - сума витрат на рух вантажу, що перевозиться в потягах (враховуючи витрати на перегонку порожніх вагонів та обслуговування вагонів на технічних станціях), на 1 т/км;

Lп - відстань перевезення вантажу на магістральному виді транспорту, км.

Необхідні дані по витратам за 2011-2012 роки, а також сумарні витрати, що припадають на одну тонну, представлені в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Витрати підприємства поквартально за 2011 - І кв.2012 рр., грн./т

Витрати	І квартал 2012 року	IV квартал 2011 року	ІІІ квартал	ІІ квартал 2011 року	І квартал 2011 року
С1 = Свп * Lп	336	420	450	400	340
С2	6000	7000	6500	6000	5800
С3 = Спк	900	1100	1000	900	850
Сумарні витрати : С = С1 + С2 + С3	7 236	8 520	7 950	7 300	6 990

Відзначимо, що С₃ = Спк, оскільки підприємство не надає послуг перевезень вантажу в потягах, не враховуємо витрати на рух вантажу в потягах.

Слід відмітити, що розраховані вище витрати відображають лише суто транспортні витрати, а при розрахунку повної собівартості перевезень враховуємо будь-якого роду витрати, що пов'язані з обслуговуванням перевезень.

Тепер розрахуємо повну собівартість транспортно-логістичних послуг для підприємства.

Повна собівартість перевезень розраховується за формулою (2.4):

? S_пов = S_пост + S_зм + S_з-р + S_дор .

де S_пост - постійні витрати;

S_зм - змінні витрати;

S_з-р - витрати на завантажувально-розвантажувальні роботи;

S_дор - дорожні витрати.

Собівартість 1 т-км S_т-км розраховується шляхом ділення повної собівартості S_пов на загальну кількість виконаних тонна-кілометрів за певний період ? Р (2.5):

S_т-км = S_пов \ ? Р (2.5)

Дані про витрати і собівартість підприємства представлені у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Дані про витрати підприємства та повну собівартість перевезень за 2011 - І кв. 2012 рр., грн.

Витрати	І квартал 2012 року	IV квартал 2011 року	ІІІ квартал	ІІ квартал 2011 року	І квартал 2011 року
Постійні	1 600 000	1 536 000	1 403 000	1 350 000	1 300 000
Змінні	1 800 000	1 850 000	1 740 000	1 600 000	1 650 000
Витрати на завантаження/розвантаження	65 000	70 000	75 000	72 000	70 000
Дорожні (грн./т-км)	3 000	3 500	4 000	3 400	3 100
Повна собівартість (грн)	3 468 000	3 459 500	3 222 000	3 025 400	3 023 100

Виставимо оцінку критеріям якості транспортно-логістичного сервісу за методикою Окландера (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 - Оцінка параметрів якості транспортно-логістичного обслуговування за критеріями Окландера (за п'ятибальною шкалою)

Критерій	Сутність критерію	Ранг (коефіцієнт вагомості)	Оцінка
своєчасність здійснення перевезення	транспортування повинно бути розпочатим без затримок і виконаним в установлений термін	4	5
повнота перевезень	транспортування має бути здійснено для всього обсягу вантажу	1	5
збереження вантажу	процес транспортування не повинен призвести до втрат та зниження якості вантажу	1,2	5
економічність транспортування	забезпечення замовнику мінімізацію витрат на транспортування вантажів	1,8	4

Висока оцінка якості логістичного сервісу визначається кількістю балів від 37 до 40, для ПП "Сумитрансекспедиція" загальна кількість балів за оцінками складає 38,2, що є дуже високим результатом.

Для визначення інтегрального показника рівня якості транспортно-логістичного обслуговування (к_і) необхідно враховувати не лише значення окремих його складових, але і їхню вагомість (ранг):

к_і = , (2.6)

де , , , - коефіцієнт відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень;

, , , - коефіцієнт вагомості відповідно своєчасності перевезень, повноти перевезень, збереження вантажів, економічності перевезень.

к_і = 22,65

Максимально можливий рівень інтегрального показника при заданому ранжуванні критеріїв може складати 23,2, тож отримане значення свідчить про достатньо високу оцінку параметрів якості ПП "Сумитрансекспедиція".

Важливим критерієм, що дозволяє адекватно оцінити систему транспортно-логістичного обслуговування є рівень логістичного сервісу.

Розрахуємо даний показник за наступною формулою (2.7):

з = , (2.7)

де з - рівень логістичного сервісу ;

M - кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичних послуг;

m - кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичних послуг.

Рівень виконання логістичного сервісу розраховується на основі даних про кількість замовлень (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 - Дані про виконання замовлень на ПП "Сумитрансекспедиція"

	Кількість, од
Замовлення	І квартал 2012 року	IV квартал 2011 року	ІІІ квартал	ІІ квартал 2011 року	І квартал 2011 року
Фактично виконані замовлення	246	268	250	276	240
Теоретично можливий обсяг виконання	300	300	300	300	300
Рівень виконання логістичного сервісу	82%	89%	83%	92%	80%:

Даний показник свідчить про те, що для підприємства існують можливості для ще більшої активізації послуг. Можливим напрямком розширення спектру надаваних послуг може бути здійснення мультимодальних перевезень. Для реалізації комбінованих перевезень необхідно мати достатній експлуатаційний потенціал власного автопарку, що можна визначити за допомогою показника транспортного потенціалу.

Визначення показника транспортного потенціалу (ТП) дає можливість визначити обсяг транспортної активності, що може бути здійснений підприємством (транспортним підрозділом підприємства) при нормативному використанні транспортних активів за певний період, що визначається формулою (2.8):

ТП = , (2.8)

де - кількість транспортних засобів і-тої моделі;

- нормативна продуктивність транспортних засобів і-ї моделі (змінна, денна, річна і т .д.);

і=1, …, n - кількість моделей (марок) транспортних засобів.

Приймаємо за нормативну продуктивність транспортного засобу місячну норму. Для цього нам необхідно скористатися даними про транспортні активи підприємства, що були наведені вище, а також даними про нормативну продуктивність транспортних засобів. Норма продуктивності для транспортних засобів різного типу, що знаходяться в розпорядженні підприємства представлені в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 - Норматив продуктивність транспортних засобів

Вид транспортного засобу	Кількість одиниць транспорту	Норма продуктивності
Напівпричепи типу "юмбо" "МЕГА" з вантажною висотою від 0,80 м до 1 м;	68	1,8
Сідельні тягачі Євро-3, Євро-5	60	1,9
Напівпричепи типу "Скоба" з вантажною висотою 0,45 м - 0,55 м	22	1,6
Відкриті телескопу (розсувні) майданчики для перевезення вантажів довжиною до 40 м. і вагою до 110 тонн;	18	1,3
Автопоїзд вантажопідйомністю до 100 тонн	3	1,9
Автопоїзд вантажопідйомністю від до 180-ти тонн	2	1,5
Причеп, що витягується на 50 м у довжину і має висоту 3,7 метри	1	1,4
Внутрішні автомобілі	42	1,1

Отже, для ПП "Сумитрансекпседиція" транспортний потенціал буде становити:

ТП = (68*1,8) + (60*1,9) + (22*1,6) + (18*1,3) + (3*1,9) + (2*1,5) + (1*1,4) + (42*1,1) = 122,4 + 114 + 28,8 + 28,6 + 5,7 + 3 + 1,4 + 46,2 = 350, 1 -

місячний транспортний потенціал автопарку підприємства.

Якщо нормативи продуктивності і автопарк залишаються незмінними, то на основі місячного потенціалу можемо виявити річний ТП:

ТП (річний) = 350,1*12 = 4 201,2

річний обсяг транспортної активності.

Результати розрахунків показали, що можливий обсяг транспортної активності за досліджуваний період (рік) може складати приблизно 4 201 актів експлуатації транспортних активів, за умови їх нормативного використання. Якщо порівняти показник транспортного потенціалу із реально здійснюваним обсягом транспортної експлуатації для виконання замовлень (в середньому 1000 замовлень на місяць), то реально можливий ріст активності підприємства складає приблизно 30% на місяць. Але при збільшенні кількості виконаних замовлень слід підтримувати якість на належному рівні. Крім того, якщо підприємство спеціалізується на міжнародних перевезеннях в європейському напрямку, то для нарощування вантажообороту підприємству необхідно витримувати конкуренцію європейських компаній. Для цього менеджменту підприємства необхідно буде визначити сильні та слабкі місця в їх транспортно-логістичному сервісі, усунути недоліки, якщо такі є, та розвити переваги для підвищення ефективності послуг.

Для оцінки якості транспортно-логістичного сервісу можна використати універсальний методичний підхід, що оснований на використанні GAP-моделі Зейтгамла або "моделі розходжень" (див. рис.1.3). Суть даної моделі заключається у визначенні стратегій і процесів, які фірма може використати для досягнення переваг у обслуговуванні клієнтів. Центральним елементом моделі є "споживче розходження", що заключається у неспівпадінні споживчих очікувань і сприйняття послуги.

Таким чином, за допомогою цієї моделі менеджмент компанії може визначити причини незадоволеності клієнтів якістю логістичного сервісу і прийняти відповідні заходи щодо усунення такого невдоволення. Розглянемо можливі розриви між відповідними процесами транспортно-логістичної системи. Таким чином, виділяємо п'ять "розходжень":

1. Gap 1 - розходження (розрив) між очікуваннями якості транспортно-логістичного сервісу у споживача і сприйняттям цих очікувань логістичним менеджментом компанії;

2. Gap 2 - розходження між сприйняттям очікувань клієнтів логістичним менеджментом компанії і специфікаціями , що визначають якість транспортно-логістичного сервісу;

3. Gap 3 - розходження між стандартами специфікації якості обслуговування та фактичною "доставкою" логістичних послуг;

4. Gap 4 - розрив між якістю наданих послуг та зовнішньою інформацією про цю якість, зазвичай через маркетингові комунікації;

5. Gap 5 - розрив між сформованими очікуваннями споживачів відносно якості сервісу та фактично отриманим сервісом і відповідно його сприйняттям.

Практично застосування даної моделі проводиться наступним чином.

Для визначення розриву в якості послуг проводиться опитування клієнтів і менеджерів підприємства. В розробленій анкеті було вибрано такі критерії оцінки якості транспортно-логістичних послуг:

1. Сучасність - сучасні проектні рішення споруд, будівель та транспорту, інфоратсруктури, підйомно-транспортного і технологічного обладнання і т.д.

2. Доступність - зручність роботи клієнта з логістичими менеджерам фірми ПП "Сумитрансеспедиція".

3. Надійність - здатність менеджменту фірми доставляти обіцяне обслуговування вчасно, акуратно, в установлені строки; зберігати цілісними вантажі під час зберігання і вантажопереробки.

4. Комплексність - наявність широкого спектру супутніх послуг, що дозволить забезпечувати комплексу логістичну підтримку усіх параметрів і стадій вантажних перевезень.

5. Комунікабельність - бажання працювати з клієнтом у зручний для нього час, враховуючи його специфічні потреби.

6. Інформативність - надання клієнту всієї необхідної для оцінки якості послуг інформації.

Будемо проводити дослідження по спрощеній схемі, враховуючи розриви щодо безпосереднього рівня обслуговування, оціненого клієнтами і сприйняття менеджментом підприємства очікувань клієнтів (див. рис. 1.4). Для дослідження використовуємо спеціально розроблену нами анкету, що специфікує критерії сервісу в систему показників рівня кості транспортно-логістичних послуг (табл. Л.1). Частиною анкетного опитування були 6 пунктів, що характеризують важливість кожного критерію. Клієнтам і менеджерам фірми пропонувалось вказати бали, що характеризують важливість кожного з критеріїв, щоб у сумі вийшло 100 балів. Ця оцінка в подальшому використовувалася для визначення рангу кожного критерію.

Оцінка клієнтами рангу критерії представлена в табл. 2.11. Найбільш важливим критерієм для клієнтів ПП "Сумитрансекспедиція" виявилися надійність, найменш важливим - доступність місцезнаходження. Таким чином, підприємству найбільшу увагу слід приділяти такому параметру, як збереження вантажу і узгодженість вантажопереробки, обслуговування чітко у відповідності із узгодженою технологією і, найбільш важливо, - в установлений час.

Таблиця 2.11 - Результати оцінки клієнтами рангу критеріїв

Критерій	Середній бал, %	Ранг критерію	Доля (%) менеджерів, що виділили критерій як найбільш важливий
1. Сучасність	15	5	17
2. Надійність	20	1	67
3. Комплексність	16	4	50
4. Доступність	17,5	2,3	33
5. Комунікабельність	17,5	2,3	17
6. Інформативність	14	6	17
Всього	100

Найбільш важливим для клієнтів підприємства, з точки зору логістичних менеджерів фірми, є критерій "комплексність", найменш важливим - "доступність". Такі критерії як доступність і комунікабельність, з точки зору менеджерів, практично не потрібні клієнтам (табл. 2.12). В сою чергу, 33% клієнтів заявили, що доступність для них - найбільш важливий критерій, а 17% назвали одним із найбільш важливих критеріїв комунікабельність.

Таблиця 2.12 - Результати опитування логістичних менеджерів ПП "Сумитрансекспедиція"

Критерій	Середній бал, %	Ранг критерія	Доля (%) менеджерів, що виділили критерій як найбільш важливий
1. Сучасність	20	2,3	60
2. Надійність	20	2,3	80
3. Комплексність	22	1	80
4. Доступність	10	6	-
5. Комунікабельність	11	5	-
6. Інформативність	17	4	60
Всього	100

Виходячи з результатів дослідження транспортно-логістичного сервісу виявилося наступне:

1) ПП "Сумитрансекспедиція" надає логістчиний сервіс високої якості;

2) Підприємство володіє достатнім запасом транспортних та організаційних можливостей для нарощування обсягів вантажних перевезень;

3) Пріоритетними критеріями вдосконалення траснпортно-логістичного сервісу є комплексність послуг, доступність та надійність.

Враховуючи дані обставини, слід визначити такі напрямки вдосконалення механізму транспортно-логістичного сервісу при яких би висока якість сервісу і можливості до більших обсягів перевезень могли б трансформувати його у комплексу і доступну систему транспортно-логістичних послуг.

На мою думку, такими напрямками можуть бути: по-перше, розширення комплексу послуг за рахунок запровадження системи мультимодальних перевезень; по-друге, інтеграція ПП "Сумитрансекспедиція" у систему логістичних центрів, що посприяє нарощенню обсягу перевезень за рахунок використання переваг інфраструктури центрів логістики для взаємодії із іноземними клієнтами.

Висновки до розділу 2: ПП "Сумитрансекспедиція" є підприємством, що спеціалізується на транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажних автомобільних перевезеннях габаритних і негабаритних вантажів по території країн СНГ, Західної Європи та Азії. Підприємство володіє одним із найбільших автопарків спеціалізованого вантажного транспорту в Україні, має сформовану організаційну структуру та ефективну систему управління персоналом.

Фінансово-господарський стан підприємства є позитивним. Керівництво регулярно вкладає кошти у розширення діяльності підприємства, контролює стан кредиторської і дебіторської заборгованості, оновлює транспортні засоби, розширює автопарк новітньою технікою, слідкує за інноваціями на транспортному логістичному ринку і прагне до впровадження найновіших розробок у свою діяльність.