Сутність, функції та сучасні концепції розвитку маркетингу

Сучасні концепції маркетингу, його сутність, функції, принципи та завдання. Маркетингова інформаційна система, її роль на підприємстві. Види маркетингових досліджень потреб і споживачів. Стратегії сегментації та процедура позиціювання товару на ринку.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курс лекций
Язык украинский
Дата добавления 20.05.2013
Размер файла 317,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

@ Маркетингова інформаційна система (МІС) - це безперервно діюча система, яка включає персонал, устаткування, набір процедур і методів призначених для регулярного збору, обробки, аналізу і інтерпретації інформації з різних джерел, і що забезпечує інтегрування, підтримання і передачу менеджерам інформації у встановлений час і у формі, придатній для прийняття рішень.

Роль інформаційної системи полягає у наданні доступу до інформації, у своєчасному “продукуванні” інформації і в розподілі інформації з прийнятними витратами. Типова структура МІС зображена на рис. 1.

Рис. 1. Структура маркетингової інформаційної системи

Блоки МІС взаємопов'язані завдяки прийнятим рішенням та комунікаціям. Потоки інформації, які надходять до маркетингового менеджера, допомагають йому у плануванні та здійсненні запланованих маркетингових заходів. Зворотні потоки в напряму ринку складаються з маркетингових заходів та інших комунікацій. Єдиного типового зразка МІС не існує. Побудову МІС пристосовано до обов'язків, стилю роботи та інформаційних потреб осіб, які приймають рішення (топ-менеджерів).

2.1.1 Основні елементи маркетингової інформаційної системи

Розглянемо детальніше 4 основних елементи МІС:

1. Система внутрішньої звітності підприємства дає змогу провадити моніторинг показників, які відображають фінансовий стан підприємства, рівень витрат, обсяги матеріальних запасів, та інших показників внутрішньої звітності підприємства. Важлива роль надається використанню комп'ютерної мережі, сучасних засобів телекомунікаційного зв'язку.

2. Система збору поточної зовнішньої МІ - це комплекс засобів і процедур, які застосовують для отримання достовірної та щоденної інформації щодо маркетингового середовища. Маркетингові відомості збираються за допомогою продавців та інших польових працівників, а також акумулюються з преси, літератури конкурентів тощо.

3. Система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження. Маркетингові дослідження - це систематичний процес постановки мети дослідження, збору, аналізу об'єктивної ринкової інформації і розробка рекомендацій для ухвалення конкретних управлінських рішень щодо продуктово-ринкової стратегії фірми.

4. Система аналізу маркетингової інформації (аналітична система, система підтримання маркетингових рішень) - набір моделей, завдяки яким зібрана інформація може бути використана у складані прогнозів та перевірки різних сценаріїв. Ця система охоплює всі прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Аналітична система в свою чергу складається з статистичного банку та банку моделей.

Статистичний банк - сукупність сучасних статистичних методів обробки інформації, які дають змогу визначити найважливішу інформацію. Функція статистичного банку - обробка, аналіз, узагальнення даних. Статистичні методи аналізу складають суттєву і дуже важливу частину МІС, що базується на використанні комп'ютерних програм і систем статистичного аналізу. В арсеналі цих систем безліч різних методів, найбільш поширенішими серед яких є наступні.

1. Кореляційний аналіз дозволяє виявити і оцінити напрямок зв'язку між параметрами, що вивчаються.

2. Регресійний аналіз полягає в знаходженні найбільш підходящого рівняння, що описує залежність якоїсь величини від набору незалежних змінних.

3. Дискримінантний аналіз використовується для визначення ознак різниці двох і більше категорій об'єктів.

4. Факторний аналіз дозволяє виділити систему незалежних змінних, що лежить в основі великого набору взаємозв'язаних величин.

5. Кластерний аналіз дозволяє розділити групу об'єктів на декілька груп, що взаємно не перетинаються, за сукупністю якісних і кількісних характеристик. Основне використання - сегментування ринку.

6. Аналіз багатомірних сукупностей використовується для наочного представлення відносного положення конкуруючих товарів або марок. Об'єкти представляються точками в багатовимірному просторі ознак, що їх характеризують, в якому відстань між точками визначається ступенем різниці між об'єктами, що презентуються.

Банк моделей - набір математичних моделей, які допомагають представити розвиток певної ринкової ситуації та спрогнозувати результати дій підприємства. (Моделі створення товару; моделі системи ціноутворення; моделі каналу розподілу; моделі розробки рекламного бюджету тощо)

2.1.2 Види та характеристики маркетингової інформації

@ Маркетингова інформація - це цифри, факти, відомості, чутки, оцінки та інші дані, необхідні для аналізу та прогнозування маркетингової діяльності.

Факт представляє собою найпростіший вид інформації; подія або умова, яка безпосередньо спостерігається; відомості - різновид фактів, представлених в систематизованій, узагальненій формі; чутки - непідтверджені, неперевірені факти; оцінки - інформація, що базується на підрахунках та статистичних розрахунках (форма оцінки - прогноз, тобто наукове передбачення); цифри - форма відображення кількісної інформації.

До маркетингової інформації висувається ряд вимог (табл. 1).

Єдність принципів маркетингової інформації не суперечить можливості її диференціації у відповідності до об'єктивних умов маркетингу. Розрізняють наступні типи маркетингової інформації.

Таблиця 1

Основні принципи маркетингової інформації

Принципи

Забезпечення їх виконання

Актуальність

Надання реальних відомостей в потрібний момент часу

Достовірність

Адекватність відомостей, що забезпечується дотриманням наукових принципів збору та обробки інформації, боротьба з будь-якою тенденційністю

Релевантність

Забезпечується отриманням інформації у відповідності з визначеними завданнями

Повнота відображення

Забезпечується складанням плану дослідження, виявлення сутності явища, його ієрархічної структури зв'язків

Цілеспрямованість

Відповідність інформації генеральній цілі дослідження

Інформаційна єдність

Підпорядкування методології обробки даних вимогам теорії інформатики та статистичної теорії спостережень

За формою планування маркетингу:

– оперативна - термінова інформація, що використовується в оперативному (операційному) плануванні для невідкладного використання; її різновидом є попереджувальна, або сигнальна, інформація, вид короткострокового прогнозу;

– стратегічна - використовується в стратегічному плануванні (відрізняється від оперативної глибиною та охопленим періодом; її різновидом є середньостроковий та довгостроковий прогноз).

За місцем збору інформації розрізняють:

– внутрішню - відноситься будь-яка інформація, що збирається самою фірмою або на її замовлення;

– зовнішню - інформація, що збирається за межами фірми, але яка використовується нею в маркетингових цілях.

За часом використання інформація поділяється на

– первинну - інформація, яку дослідник самостійно отримує спеціально для вирішення проблеми маркетингового дослідження. Процес одержання первинних даних має відношення до всіх основних етапів маркетингового дослідження та зазвичай вимагає значних витрат часу та засобів;

– вторинну - це дані, раніше зібрані для інших цілей, відмінні від тих, які пов'язані з проблемою, що аналізується. Дану інформацію можна отримати легко, швидко, при цьому фінансові та часові затрати є порівняно незначними.

Велике значення також має класифікація інформації за її призначенням (табл. 2).

Таблиця 2

Групування маркетингової інформації за призначенням

Тип інформації

Призначення інформації

Де представлена інформація

Довідкова

Допоміжні, службові цілі

Довідники, регістри, бюлетені, учбова література

Нормативна

Різноманітні норми та нормативні акти, управління

Нормативні довідники, збірники законів та постанов

Аналітична

Виявлення та моделювання закономірностей, тенденцій, взаємозв'язків

Динамічні ряди, ряди розподілу, групування тощо

Рекомендаційна

Консалтингові цілі

Рекомендації на основі замовлених чи спонтанних досліджень, прогнози та сценарії

Сигнальна

Моніторинг

Розрахунки та факти, короткострокові прогнози та екстраполяція

Регулююча

Контролінг

Інформація про відхилення від планів

Інформація розрізняється за регулярністю її надходження/збирання. Постійна інформація відображає незмінний характер деяких ринкових явищ та процесів (наприклад, параметри ринкової ситуації чи основні параметри діяльності підприємства тощо). Частина постійної інформації надходить безперервно, без суттєвих проміжків. Так, наприклад, грошова виручка збирається щоденно. Інша частина - дискретна інформація - збирається з певними проміжками у часі (наприклад, товарні запаси реєструються один раз в місяць). Змінна інформація надходить з джерел, функціонуючих нерегулярно. Деякі види інформації збираються спорадично, по мірі виникнення необхідності в ній.

2.2 Сутність та необхідність маркетингових досліджень

2.2.1 Зміст та принципи проведення маркетингових досліджень

Необхідність маркетингових досліджень зумовлена потребою зниження ризику прийняття невірного рішення за рахунок кращого знання і розуміння стану та динаміки факторів оточуючого середовища. Метою проведення маркетингових досліджень є виявлення можливості фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і міру невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Американська Асоціація Маркетингу дає наступне офіційно прийняте визначення:

@ Маркетингові дослідження - це вид діяльності, який пов'язує маркетолога зі споживачами, покупцями і суспільством через інформацію, яка використовується для виявлення та визначення маркетингових можливостей і проблем; для розробки, вдосконалення й оцінки маркетингових дій; для моніторингу ефективності маркетингових заходів; для покращення розуміння процесу управління маркетингом.

Основне призначення маркетингових досліджень - забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання своїх функціональних обов'язків в процесі управління маркетингом, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю і регулювання маркетингової діяльності.

Роль маркетингових досліджень полягає в оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, яка допомагає створенню програми їх задоволення, ідентифікації та визначення як проблем, так і можливостей фірми здійснити та оцінити свою маркетингову діяльність.

Основними завданнями маркетингових досліджень є:

Ш розрахунок величини попиту та пропозиції;

Ш встановлення умов досягнення оптимального співвідношення між попитом та пропозицією;

Ш дослідження поведінки споживачів;

Ш оцінка діяльності фірми та її конкурентів;

Ш визначення конкурентоспроможності продукції та фірми на ринку;

Ш зорієнтувати виробництво на випуск товарів, збут яких забезпечений наявними на ринку умовами і дає можливість фірмі отримати запланований прибуток;

Ш розроблення та здійснення програми маркетингу.

Серед наслідків прийняття необґрунтованих рішень, внаслідок недостатньої обізнаності підприємств в потребах споживача, тенденцій розвитку ринку, з-за нестачі об'єктивної інформації можна виділити наступні:

Ш запровадження у виробництво товарів або послуг, що не користуються попитом;

Ш невірна цінова політика ;

Ш незручні для споживача місця продажу товарів ;

Ш неефективна реклама ;

Ш втрачені можливості.

Для забезпечення ефективності маркетингових досліджень варто дотримуватись наступних принципів:

1. Об'єктивність (необхідність збору інформації, яка адекватно відображає реальну ринкову ситуацію з а допомогою чіткої систематизації процесу МД і запобігання можливих помилок)

2. Систематичність (проведення МД у відповідності з розробленими планами та необхідними етапами)

3. Комплексність (здійснення комплексу взаємопов'язаних дій, одні з яких забезпечують ефективність наступних)

4. Безперервність (МД постійно проводяться внаслідок постійної динамічної зміни факторів маркетингового середовища)

5. Оперативність (можливість швидко та своєчасно відреагувати та відкоригувати процес МД або напрямок їх у необхідному напрямку)

2.2.2 Види маркетингових досліджень

Залежно від різних класифікаційних ознак (використовуваної інформації, способів її отримання, техніки проведення та кінцевих результатів) виділяють такі види маркетингових досліджень.

1. За частотою проведення:

Ш систематичне дослідження, що проводиться в реальному масштабі часу у зв'язку з вирішенням повсякденних, господарських задач (оцінка об'ємів збуту в пунктах продажу товарів, вивчення стану складських запасів, поведінка конкурентів тощо);

Ш спеціальні дослідження, потреба в яких виникає у випадках, коли перед учасником маркетингового процесу виникають виключні проблеми, що виходять за межі поточної практики організації збуту;

Ш панельні дослідження, що проводяться протягом тривалого часу на одній і тій самій групі на незмінну тему, наприклад, по вивченню витратної частини сімейного бюджету.

2. За технікою виконання:

Ш „кабінетні” (непрямі) дослідження, що виконуються на основі вторинної інформації;

Ш „польові” (прямі) дослідження, які фіксують інформацію про цікавлячий об'єкт в момент та в місцях її виникнення.

Ш пілотні (пробний маркетинг) як метод прогнозування збуту нових товарів, виходу на нові ринки або використання нових каналів збуту, тобто метод випробування нових елементів комплексу маркетингу фірми.

3. За ступенем охоплення джерел інформації:

Ш суцільні дослідження - охоплюють усіх носіїв необхідних відомостей;

Ш вибіркові дослідження - дослідження відібраної сукупності носіїв інформації, що має ознаки, характерні для ринкового сегменту, проблеми якого стали причиною здійснюваного дослідження.

4. За об'єктами дослідження:

Ш демоскопічні дослідження, які передбачають вивчення поведінкових аспектів діяльності учасників маркетингового процесу (сприйняття, думки, мотиви, реакції);

Ш екоскопічні дослідження, що мають на меті оцінити економічні аспекти збуту (ціни, оборот, прибуток, кількість одиниць проданого товару тощо).

5. За організацією проведення:

Ш дослідження проведені власними силами фірми шляхом:

-створення спеціального підрозділу зі специфічними функціями;

-створення тимчасового творчого колективу, що об'єднує спеціалістів ряду зацікавлених підрозділів для вирішення актуальної задачі;

Ш дослідження, що проводяться спеціалізованими консалтинговими фірмами. Серед них - відомі в Україні „Агентство маркетингових досліджень” (АМД), „SOCIS Gallup-Ukraine (social surveys and market research)”, UMG (Українська маркетингова група) та ряд інших.

Ш комбіновані дослідження, при яких, виходячи зі специфіки проблеми, співробітники досліджують, наприклад, рентабельність системи збуту, стан продаж, форми просування товару, а спеціалізована фірма - ємність ринку, зовнішнє середовище маркетингу та ін.

6. За метою дослідження:

Ш пошукове дослідження - один з типів маркетингового дослідження, основною задачею якого є забезпечення розуміння проблеми, яка стоїть перед дослідником.

Ш підсумкове дослідження - маркетингове дослідження, яке необхідне для того, щоб допомогти топ-менеджеру у визначенні, оцінці та виборі найкращого варіанту дій, який можна застосувати в даній ситуації.

Ш дескриптивне дослідження - тип підсумкового дослідження, ціллю якого є опис чого-небудь - зазвичай це ринкові характеристики чи функції.

Ш профільне дослідження - тип дослідження, що включає збір інформації із будь-якої вибірки елементів генеральної сукупності лише один раз. Одиничне профільне дослідження - таке профільне дослідження, в якому в генеральній сукупності визначається одна вибірка респондентів й інформація одержується із цієї вибірки одноразово. Множинне профільне дослідження - це таке профільне дослідження, в якому існують дві або більше вибірки респондентів й інформація з кожної вибірки отримується лише один раз.

Ш повторне дослідження - вид дослідження, що включає фіксовану вибірку із елементів генеральної сукупності, характеристики якої змінюються повторно. Вибірка залишається незмінною з плином часу, забезпечуючи, таким чином, ряд картин, які, разом узяті, дають яскраву ілюстрацію ситуації та змін.

Ш причинно-наслідкове дослідження - тип підсумкового дослідження, основне завдання якого - отримання доказів існування причинно-наслідкових зв'язків.

Взаємозв'язок зазначених видів маркетингових досліджень наведено на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Класифікація маркетингових досліджень залежно від мети проведення

Окрім цього, усі маркетингові дослідження можна розділити на два види: кількісні і якісні. Якісні використовуються для визначення тенденцій на споживчому ринку. Саме головне, - якісні дослідження - це дослідження, що дають нам якісні результати: більше, менше, так, ні, у цілому і так далі. Насамперед якісні дослідження застосовуються для уточнення гіпотези цільового ринку. Кількісні дослідження використовуються для наступних розрахунків обсягу ринку. Кількісні відповідають на запитання скільки.

2.3 Методика проведення маркетингових досліджень

Процес маркетингових досліджень можна представити у наступній послідовності (рис. 3):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3 Процес маркетингового дослідження

2.3.1 Визначення проблем і формулювання цілей

Виявлення проблем та формулювання цілей дослідження є найважливішим етапом дослідження. Правильно сформульована проблема та точно визначена мета маркетингового дослідження є запорукою успішного його проведення.

Визначення проблеми включає в себе виділення проблеми маркетингового дослідження в загальному вигляді та визначення її окремих компонентів.

Помилки, що можуть бути допущені на цьому етапі можуть привести до значних фінансових втрат, та до проблем, що можуть виникнути, внаслідок невірно витраченого часу.

Відбір джерел інформації

Маркетингова інформація, що її збирають у процесі маркетингового дослідження, як ми знаємо, буває двох видів: вторинна та первинна

Велика трудомісткість збирання первинних даних потребує ретельної підготовки. План збирання первинної інформації має визначати:

Ш Метод дослідження

Ш Принцип формування вибірки

Ш Знаряддя дослідження

Ш Спосіб зв'язку з цільовою групою

Збір інформації

Планування та організація збору первинної інформації є найбільш трудомістким етапом процесу МД.

Метою більшості маркетингових досліджень є отримання інформації про параметри генеральної сукупності. Генеральною сукупністю, популяцією називається сукупність усіх елементів, що мають ряд однакових спільних характеристик, і яка охоплює повну множину елементів з точки зору рішення проблеми маркетингового дослідження. Параметри генеральної сукупності представляють собою кількісні відношення. Інформацію про параметри генеральної сукупності можна отримати після проведення спостереження або вибірки.

@ Вибірка - підмножина елементів генеральної сукупності, що відібрана для участі в дослідженні.

Процедура складання плану вибірки включає послідовність вирішення наступних задач:

Визначення об'єкту дослідження.

Визначення структури вибірки.

Визначення об'єму вибірки.

Утворення вибіркової сукупності здійснюється в такій послідовності дій (рис. 4):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Процес утворення вибіркової сукупності

Складання плану вибіркового спостереження починається з визначення сукупності, що вивчається - сукупність елементів чи об'єктів, що володіють інформацією, яку бажає отримати дослідник, та про яку необхідно зробити висновки.

Сукупність, що вивчається має бути визначена з точки зору елементів, одиниць вибірки, території та часу. Елемент - це об'єкт, про який або від якого дослідник хоче отримати інформацію. При проведенні опитувань елементами є респонденти. Одиниця вибірки - це елемент або одиниця спостереження, що містить елемент, який підлягає відбору на певній стадії процесу вибірки.

Основа вибіркового спостереження - це відображення елементів, з яких складається сукупність, що вивчається. Дане відображення представляє собою їх список або перелік інструкцій для визначення сукупності, що вивчається.

При виборі методу проведення відбору елементів сукупності дослідник має зробити вибір між послідовним та традиційним підходом до відбору, повторювальною та неповторювальною вибіркою, а також імовірнісним та детермінованим вибірковим методом.

Відповідно до послідовного підходу елементи обираються послідовно. Після додавання кожного елемента до вибірки, збирається інформація, розраховуються статистичні дані по виборці та визначаються витрати на проведення дослідження. Цей метод спрацьовує більше в теорії ніж практиці, оскільки більша частина інформації відносно витрат та можливих наслідків недоступна. У відповідності до традиційного підходу до відбору елементів, вибірка постійно формується до того, як починається збір інформації. Тому традиційний метод є більш розповсюдженим.

Повторювальна вибірка - метод вибірки, згідно якого елемент сукупності можна неодноразово включати до вибірки. Неповторювальна вибірка - метод вибірки, згідно якого елемент сукупності не можна включати до вибірки більше одного разу.

Об'єм вибірки - це кількість елементів сукупності, які необхідно вивчити. Приймаючи рішення про об'єм вибірки, необхідно враховувати фактор обмеженості ресурсів. У будь-якому дослідницькому проекті існують часові та фінансові обмеження. Методи формування вибіркових сукупностей узагальнено на рис. 5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Методи формування вибіркових сукупностей

Неймовірні (детерміновані) процедури утворення вибіркових сукупностей - методи вибірки, в яких не застосовується процедура випадкового відбору елементів.

Ш Нерепрезентативний метод вибірки, застосовуючи який дослідник прагне створити вибірку зі зручних, доступних для відбору елементів. Відбір елементів для включення до вибірки проводиться, головним чином, інтерв'юером.

Ш Поверхнева вибірка - це різновид нерепрезентативної вибірки, у відповідності з якою елементи сукупності відбираються на основі суджень дослідника.

Ш Квотну вибірку можна розглядати в якості двоетапної обмеженої поверхневої вибірки. Перший етап включає створення контрольних груп, або квот, з елементів сукупності. На другому етапі вибір елементів базується на зручності відбору чи судженнях дослідника.

Ш Вибірка за принципом „сніжного кому” - це детермінований вибірковий метод, згідно якого випадковим чином підбирається початкова група респондентів. В подальшому відбір здійснюється із числа кандидатів, що вказані першим респондентом, або на основі наданої ними інформації.

Імовірні процедури утворення вибіркових сукупностей - процедура проведення вибіркового спостереження, відповідно до якої кожний елемент сукупності має певну імовірність включення до вибірки.

Ш Проста випадкова вибірка - це імовірнісний метод вибірки, згідно якого кожний елемент генеральної сукупності має відому та однакову імовірність відбору.

Ш Систематична вибірка - це імовірнісний метод вибірки, у відповідності з яким спочатку створюють довільну відправну точку, а потім із основи вибіркового спостереження послідовно обирають кожний і-й елемент

Ш Стратифікована вибірка - це процес, що складається з двох етапів, в якому генеральна сукупність спочатку ділиться на підгрупи або шари ( страти). Потім, з кожного шару випадковим чином убираються елементи, при цьому зазвичай використовується метод простої і випадкової вибірки. Головним завданням стратифікованої вибірки є збільшення точності без збільшення витрат.

Ш У кластерній вибірці досліджувана сукупність спочатку ділиться на взаємовиключні та взаємодоповнюючі підгрупи, або кластери. Потім за допомогою імовірнісного методу вибірки, такого як проста випадкова вибірка, формується випадкова вибірка кластерів. У вибірку входять усі елементи відібраного кластеру (одноступінчаста кластерна вибірка), або проводиться їх відбір імовірнісним методом (двоступінчаста кластерна вибірка). Існує два види двоступінчастої кластерної вибірки - проста двоступінчаста кластерна вибірка з використанням простої випадкової вибірки й імовірнісна пропорційна об'єму.

2.3.2 Методи збору первинної інформації

Існують різні методи, що використовуються при збиранні первинної інформації. Більш детально та наочно класифікацію основних методів маркетингових досліджень зображено на рис. 6.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Методи проведення маркетингових досліджень

Якісні методи дослідження поділяються на прямі, коли респонденту відома мета проведення дослідження, і непрямі, коли мета дослідження маскується.

До прямих відносяться :

Ш Фокус-група - неструктуроване інтерв'ю, яке спеціально підготовлений ведучий невимушено бере у невеликої групи респондентів (6-12 чол.).

Ш Глибинні інтерв'ю - це метод отримання інформації, передбачає проведення інтерв'ю між інтерв'юером і респондентом віч-на-віч.

До непрямих методів відносять:

Ш Проекційний метод - неструктурована і непряма форма опитування, що спонукає респондентів висловлювати свої приховані мотиви, переконання, відношення або відчуття щодо обговорюваної проблеми.

Ш Асоціативний метод - показує людині будь-який предмет, а потім просять її розповісти про нього те, що їй перше спадає на думку.

Ш Методи конструювання ситуації - вимагають від респондента придумати історію, діалог або опис ситуації.

Ш Метод завершення ситуації - респондента просять придумати завершення вигаданої ситуації.

Ш Експресивні методи - в усній або візуальній формі респонденту на розгляд представляється будь-яка певна ситуація. Від нього вимагається виразити ті відчуття і емоції, які відчувають інші в даній ситуації.

Серед кількісних виділяють наступні види досліджень:

@ Спостереження є процесом реєстрації моделей поведінки людей і об'єктів, варіантів розвитку подій на систематичній основі для отримання інформації, що цікавить дослідника.

Інформація може реєструватися безпосередньо в ході подій або її одержують із записів про минулі події. Спостереження може бути структурованим або неструктурованим, прямим або непрямим. Крім того, воно може проводитися в природній або штучно створеній обстановці.

Методи спостереження:

1) польове (у реальних умовах) і лабораторне (в штучно створених умовах);

2) пряме (безпосередньо під час подій, що відбуваються) і непряме (по результатах подій, що відбулися);

3) відкрите і приховане;

4) структуроване (за чітко визначеною схемою) і неструктуроване (без чіткого плану);

5) за участі людини (спостерігач - людина) і механічне (за допомогою електронних чи механічних пристроїв).

@ Опитування припускає з'ясування думки респондента щодо певного кола включених в анкету питань шляхом особистого або опосередкованого контакту інтерв'юера з респондентом.

Опитування можуть розрізнятися:

Ш за способом контакту з респондентом: особисто, по телефону, поштою (зокрема по електронній) і через Internet;

Ш за типом респондентів: опитування фізичних осіб, юридичних осіб, експертів;

Ш за місцем проведення опитування: удома, в офісі, в місцях продажів;

Ш за типом вибірки: опитування репрезентативної або цільової вибірки.

Підготовка збору інформації за допомогою опитування передбачає вирішення наступних завдань:

Ш вибір способу зв'язку з аудиторією;

Ш розробка анкети;

Ш проведення тестування анкети.

Анкета є гнучким інструментом методу опитування, тому що для одержання необхідної інформації можуть використовуватися питання, що відрізняються формою, формулюваннями, послідовністю. Так дослідники можуть використовувати як відкриті , так і приховані опитування.

При відкритому опитуванні використовуються формулювання питань, що ясно відбивають його ціль. Перевага такого опитування в можливості виключити трактування опитуваним питань, не відповідним цілям дослідження. Основним недоліком є прагнення опитуваного в ряді випадків уникнути відвертої відповіді і насамперед на питання особистого характеру.

Приховане опитування дозволяє уникнути вказаного вище недоліку, підвищити ступінь щирості відповідей, але може привести до небажаних зсувів у відповідях у зв'язку з неправильним трактуванням опитуваним заданого питання.

У залежності від форми розрізняють два типи питань: відкриті і закриті. Відкриті питання мають форму, що відкриває для опитуваного повну волю у формулюванні відповіді (наприклад, "Укажіть важливі для Вас характеристики пральної машини").

Закриті питання надають опитуваному набір альтернативних відповідей, з яких він повинний вибрати один або трохи, що щонайкраще відбивають його позицію. Ці питання можуть вимагати однозначної відповіді ("так" або "ні") або надавати множинний вибір.

Відкриті питання використовуються переважно при попередніх дослідженнях, спрямованих на з'ясування характеру проблеми. Їх недолік полягає в тому, що виникають труднощі перед дослідником при аналізі відповідей через розбіжності відтінків слів і виражень і неможливості їхньої однозначної інтерпретації. Тому на практиці найбільше поширення при проведенні маркетингових досліджень знайшли закриті питання.

Формулювання питань анкети повинно бути ретельно розроблено і відповідати наступним вимогам:

Питання повинні бути ясні і зрозумілі респонденту. Для цього важливо, щоб слова, включені у формулювання питання були зрозумілі опитуваному.

Питання не повинні містити подвійного заперечення.

Інтервали варіантів відповідей (при закритих питаннях) не повинні перетинатися (наприклад, до 20: 21-30; 31-40 і т.д.).

Питання не повинні містити слова "часто", "дуже часто", "багато", "мало", "рідко", тощо, тому що кількісне сприйняття цих понять різними людьми не однозначно.

@ Експеримент - дослідження, в якому визначається, як зміни одного чи декількох незалежних факторів впливають на одну або декілька (залежних) змінних.

Завдання експерименту - отримання завчасної інформації про успіх або невдачу окремих альтернативних варіантів поведінки фірми на ринку.

Види експериментів:

Ш польові (тест ринку) - випробування елементів комплексу маркетингу в реальних умовах на певному географічному просторі;

Ш лабораторні (тест продукту) - випробування окремих атрибутів продукту (властивостей, дизайну, упаковки тощо) в штучно створених умовах.

Пробний маркетинг, або тестування ринку, є видом контрольованого експерименту, який проводиться на обмеженій і ретельно відібраній частині всього ринку, що називається пробним ринком. Він є відтворенням в рамках пробного ринку маркетингової програми, що планується для застосування в масштабі всієї країни. Пробний маркетинг має дві основні цілі - оцінка ступеня успішності виходу продукту на ринок, і апробація варіантів комбінацій деяких незалежних чинників.

Змішані або mix-методики маркетингових досліджень - це методи досліджень, які досить вдало поєднують в собі переваги якісних і кількісних методів.

Hall-test - метод дослідження, в ході якого досить велика група людей (до 100-400 чоловік) в спеціальному приміщенні тестує певний товар і/або його елементи (упаковку, рекламний ролик і т. п.), а потім відповідає на питання (заповнює анкету), що стосуються даного товару.

Нome-тест - методика домашнього тестування продуктів призначена для позиціонування нового товару, перевірки сприйняття його споживчих властивостей, виявлення недоліків і переваг в порівнянні з аналогічними товарами інших виробників.

"Mystery Shopping" - метод маркетингових досліджень, що передбачає суб'єктивну і об'єктивне оцінювання якості діяльності служб продаж і обслуговування (сервісу) за допомогою віртуального придбання продукту фахівцями, що виступають в ролі підставних покупців (замовників, клієнтів і т. п.)

Аналіз зібраної інформації

Метою даного етапу є отримання інформації, необхідної для вирішення конкретних проблем.

Вибір стратегії аналізу даних має базуватися на результатах попередніх етапів процесу маркетингових досліджень, на відомих характеристиках даних, на конкретних властивостях обраних для використання статистичних методах, а також на рівні підготовки дослідника.

Систематизація первинної інформації зазвичай відображається в класифікації варіантів відповідей, їхньому кодуванні і представленні в зручній для аналізу формі (найчастіше в табличній).

Аналіз інформації полягає в оцінці вже систематизованої інформації, як правило, з використанням статистичних методів. Остаточні результати аналізу нерідко виступають у формі рекомендацій, що представляють собою засновані на оцінці зібраних даних пропозицій щодо дій фірми в майбутньому.

Останнім етапом дослідження є представлення звіту про його результати - презентацією результатів проведеного маркетингового дослідження.

Презентація отриманих результатів

Підготовка звіту і його презентація - заключна стадія маркетингового дослідження, яка починається з інтерпретації результатів аналізу даних і завершується висновками та рекомендаціями. Як правило, звіт про результати дослідження готується в двох варіантах: докладному і скороченому. Докладний варіант являє собою цілком документований звіт технічного характеру, призначений для фахівців відділу маркетингу фірми. Скорочений варіант звіту призначений для керівників фірми і містить докладний виклад основних результатів дослідження, висновків і розроблених рекомендацій. При цьому він не має бути перенасиченим інформацією технічного і методичного характеру, первинними документами тощо. Зміст звіту й основні вимоги до нього попередньо можуть узгоджуватися з замовником і тому можуть мати певну специфіку й особливості. Проте існують загальні вимоги до змісту звіту про проведене маркетингове дослідження, що передбачають обов'язкове включення в нього наступних питань.

ЛЕКЦІЯ 3

1. Дослідження потреб і типологія споживачів

Проектування будь-якого товару (послуги) слід починати з визначення комплексу соціально-економічних потреб людей, які необхідно задовольнити. Тому вивчення потреб потенційних покупців є основним завданням підприємств в умовах маркетингової орієнтації.

Поняття «потреба» можна розглядати як деякий специфічний стан індивіда (групи людей, суспільства загалом), зумовлений тим, що цей індивід існує, по-перше, сам по собі (як окрема біологічна істота); по-друге, є складовим елементом суспільної системи; по-третє, взаємодіє із зовнішнім середовищем.

У сучасній філософській і економічній літературі є різні погляди на вивчення потреб.

В енциклопедичному словнику подається таке визначення цієї категорії:

@ Потреба - це нестаток чого-небудь, об'єктивно необхідного для підтримання життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства загалом, внутрішнє спонукання активності.

Ф. Котлер виділяє три категорії: нужда, потреба, попит.

Нужда - відчуття людиною нестачі будь-чого.

Потреба - нужда, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня й особистості індивіда.

Попит - потреба, підкреслена купівельною спроможністю.

Потреби людей формуються під впливом безлічі різноманітних чинників, тому їх групують так: соціально-економічні умови; звички, що історично склалися; умови життя, побуту і праці; національні особливості; географічні, кліматичні умови; інше.

Потреби - категорія динамічна, а не статична. У міру розвитку суспільства потреби людей зростають, підіймаючи тим самим суспільство (групу, особистість) на новий рівень, орієнтуючи їх на нові, більш високі потреби. Якісне зростання потреб, як матеріальних, так і, особливо, духовних, безмежне.

У розвитку конкретних (окремих) потреб виділяють чотири стадії:

перша стадія - виникнення (зародження) потреби;

друга стадія - поширення потреби, що зародилася в окремих групах споживачів, соціальних групах населення і населення загалом, та її прискорений інтенсивний розвиток;

третя стадія - насичення і стабілізація потреби;

четверта стадія - стадія поступового згортання і відмирання окремої потреби.

Ці послідовні стадії розвитку потреби типові. Однак є й винятки із загального стадійного розвитку конкретних потреб. Так, окремі потреби в продуктах харчування проходять у своєму розвитку тільки перші три стадії. Зародження нової потреби в нових продуктах харчування не призводить до відмирання потреби, що є, а лише до стабілізації або деякого її скорочення.

Потреби у процесі формування і розвитку підпорядковуються дії об'єктивних економічних законів. Одним із найважливіших законів, що визначає рух потреб, є закон підвищення потреб (ЗПП). Цей закон діє об'єктивно, незалежно від волі і свідомості людей. У процесі свого розвитку потреби переходять від нижчих форм до вищих, постійно видозмінюючись і удосконалюючись разом з розвитком і удосконаленням суспільного виробництва, прискоренням НТП, що породжує нові потреби і засоби задоволення їх.

У маркетингу великого значення надають дослідженню потреб потенційних споживачів. Адже тільки усвідомивши ці потреби, людина діятиме цілеспрямовано і, зрештою, вирішить зробити покупку. Звідси виникає необхідність класифікації потреб, щоб точно пов'язувати їх з товаром як у рекламі, так і у свідомості потенційних покупців.

Класифікація має велике значення для прийняття правильних рішень у сфері черговості, міри і форм задоволення потреб, вибору засобів і методів їх формування, для розробки методологічної основи вивчення потреб.

Позаяк, вивчаючи потреби, дослідники ставлять різні завдання і намічають не одну мету, то і класифікація потреб залежить від критерію, обраного для вирішення конкретного завдання.

Є безліч класифікацій потреб за різними класифікаційними ознаками. Особливе місце в маркетингу посідає класифікація, основана на послідовному розширенні меж активності особистості, оскільки для вивчення потреб потенційних покупців користуються насамперед нею. Відповідно до цієї класифікаційної ознаки розрізняють чотири групи потреб:

1) потреби, пов'язані з тим, що людина перебуває в колі зобов'язань, які належать його сім'ї і визначені йому соціальною роллю в сім'ї (батько, чоловік, брат, дід і под.);

2) потреби, пов'язані з спілкуванням і діяльністю в малих соціальних групах (бригада, компанія друзів і т. ін.);

3) потреби, пов'язані із залученням до діяльності великих колективів, зокрема й невиробничих (завод, об'єднання, спортивна організація, партія тощо);

4) потреби, пов'язані з належністю до певної соціальної системи і певного державного устрою і, відповідно, з дотриманням з боку людини законів, різних підзаконних актів і норм, а також правил суспільного життя людей.

Таке розширення меж активності пов'язане як з бажанням індивіда бути часткою суспільства і користуватися відповідними благами, так і з прагненням виділяти і демонструвати своє “Я” як автономну одиницю суспільства.

Однак слід враховувати не лише потреби, а й умови здійснення відповідних видів активності людини, зокрема:

Ш ситуації взаємодії особистості з усілякими предметами (явищами) неживої природи і тваринами;

Ш умови групового спілкування, тобто вимоги, які висуває до особистості мала соціальна група, до якої ця особистість належить;

Ш вимоги і санкції, передбачені такими сферами активності людини, як праця, побут, дозвілля;

Ш вплив на формування вищого рівня активності особистості економічних, політичних, культурних та інших особливостей суспільства, до якого належить людина.

Крім наведених, розрізняють інші класифікаційні ознаки і відповідні види потреб.

Розглянемо суть основних видів потреб, що посідають найважливіше місце в понятійному апараті маркетингу.

Залежно від суб'єкта (або за типом спільності) потреби поділяють на суспільні і особисті. Суб'єктом потреб можуть бути окрема людина або соціальна спільнота людей (сім'я, виробничий колектив, клас, нація, держава).

Суспільні потреби - це потреби окремих виробничих і соціальних груп, верств, суспільства загалом. Вони охоплюють потреби виробництва: природні ресурси (земля, надра, ліси, вода), засоби праці, предмети праці, транспорт, виробничу інфраструктуру, постачання і збут, кадри; невиробничі потреби: торгівлю, освіту та її органи, охорону здоров'я, фізкультуру і спорт, наукові установи, установи культури, житлове і комунальне господарство, суспільне управління і безпеку.

Носієм особистих потреб є людина (сім'я). До них належать матеріальні блага (їжа, одяг, житло, культурні й побутові предмети), матеріальні послуги (комунальні, транспорт, ремонт взуття, одяг), нематеріальні послуги (освіта, набуття досвіду, навичок, підвищення рівня культури, зміцнення здоров'я, фізкультура, спорт, туризм, відпочинок і розваги), потреби участі в суспільному житті.

За змістом розрізняють: природні (первинні) потреби, задоволення яких забезпечує фізичне відтворення людини як біологічної істоти (потреба в їжі, одязі, житлі тощо), соціальні, інтелектуальні. Соціальні є вторинними потребами і пов'язані з функціонуванням людини як члена суспільства, виконанням певних соціальних функцій (потреба в спілкуванні, самовираженні, суспільній діяльності, забезпеченні соціальних гарантій права на працю, свободу слова тощо). Інтелектуальні потреби також є вторинними, вони пов'язані з інтелектуальною, творчою діяльністю людини (потреба в пізнанні навколишнього світу, освіті, різних видах творчої діяльності тощо).

За формою виразу розрізняють потреби матеріальні й духовні. Об'єктом матеріальних потреб є конкретні матеріальні блага, що слугують відтворенню людини як біологічної істоти (продукти харчування, предмети одягу, житло тощо). Задоволення духовних потреб забезпечує “духовне відтворення” людини. Їхнім об'єктом є результати духовної діяльності людей (друковані видання, театральні вистави і т. ін.).

Залежно від об'єкта (міри конкретизації) розрізняють загальні й окремі потреби. Загальні - це потреби, задоволення яких забезпечує певний самостійний вид життєдіяльності людини (потреба в їжі, одязі, житлі, освіті тощо).

Кожну групу загальних потреб можна задовольняти різними наборами конкретних благ і послуг. Сукупність благ і послуг, що забезпечують задоволення певної загальної потреби називають споживчим комплексом.

Окремі потреби. Їхнім суб'єктом виступають окремі конкретні блага і послуги (потреба в хлібі, м'ясі, меблях тощо). Окремі потреби не ізольовані одна від одної. Вони ніби зливаються між собою, утворюючи блоки. Блоки потреб - це проміжна ланка між окремими і загальними потребами, через яку здійснюється процес формування потреб населення. “Блоковий” характер формування потреб виявляється в тому, що окремі потреби формуються у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності в рамках блоків.

За мірою настійності розрізняють три види потреб.

Настійні - потреби, задоволення яких є найпершою необхідністю для життя людини (потреба в їжі, одязі, житлі).

Менш настійні - потреби, які не становлять основу життєдіяльності людини, задоволення яких можна тимчасово відкласти.

Віддалені - потреби, без задоволення яких людина може існувати.

За мірою раціональності розрізняють раціональні та ірраціональні потреби.

Раціональні - потреби, що відповідають науково обґрунтованим і прийнятим у цьому суспільстві уявленням про розумне споживання.

Ірраціональні - потреби, що виходять за рамки уявлень про розумне споживання та набирають гіпертрофічних форм.

З погляду часу потреби можуть бути поточними і перспективними.

Поточні - потреби, які підлягають обов'язковому задоволенню, оскільки забезпечують просте відтворення робочої сили в тих чи інших умовах.

Перспективні - потреби, що орієнтуються на розширене відтворення робочої сили. Ця друга група виступає спонукальним мотивом подальшого розвитку виробництва.

За мірою кількісної визначеності розрізняють чотири види потреб.

Абсолютні - ідеальні потреби взагалі - у речах, у благах, нічим не обмежені: ні можливостями виробництва, ні платоспроможними можливостями споживачів.

Дійсні - займають деяке проміжне становище між абсолютними потребами, з одного боку, і платоспроможними потребами, з іншого. Дійсна потреба є ширшою за платоспроможну потребу, але вужчою, ніж потреба абсолютна. Дійсну потребу можна розглядати як деяке бажане вираження умов життя, до яких прагнув би споживач, маючи значно ширші платоспроможні можливості.

Задоволені - потреби, які фактично задоволені. Платоспроможні потреби стають задоволеними в тому разі, коли на ринку є достатня кількість товарів і послуг, що відповідають за своїми споживчими властивостями вимогам покупців.

Платоспроможна потреба виступає як потреба, яку задоволено реально, вона обмежена готівковою платоспроможною можливістю споживача.

Потреби мають три стани:

Ш рефакторний, коли жоден чинник не сприяє виникненню потреб;

Ш навіяний, коли потреба пасивна, але ще не сформована;

Ш активний, за якого потреба визначає поведінку індивіда (групи, суспільства).

Слід враховувати, що процес купівлі починається з усвідомлення покупцем відповідної потреби і уявного опису її характеру та інтенсивності. Для того щоб уміти швидко визначити найбільш настійні потреби потенційних покупців і умови їхньої активності, необхідні відповідні дослідження, вимірювання потреб.

Вимірювання потреб - це присвоєння числових значень різним їх видам. Вивчаючи потреби, вимірюють:

Ш величини окремих потреб (у натуральному і вартісному вираженні), наприклад нормативні значення окремих потреб в одязі, взутті, які визначають експерти;

Ш склад окремих наборів, блоків окремих потреб, споживчих комплексів, наприклад склад блоку окремих потреб у верхньому одязі, склад споживчого комплексу «відпочинок»;

Ш системи переваг, тобто визначення того, як той або інший суб'єкт споживання оцінює міру настійності тих чи інших потреб, наприклад, що для нього є важливішим - придбання спортивної куртки чи плаща;

Ш рівень задоволення окремих потреб, особливо коли немає даних про їхні нормативні значення, наприклад рівень задоволення потреб у духовних благах (книги, твори мистецтва);

Ш міру задоволення потреб.

Найбільшого поширення у вивченні потреб набули нормативні й експертні методи. Серед них виділяють методи: ранжування, визначення міри переваг, панельних опитувань, бюджетний, спостережень, поточних запитів, економіко-математичні і математико-статистичні.

Ступінь задоволення у суспільстві абсолютних потреб за того чи іншого рівня розвитку виробництва визначають як співвідношення між абсолютними і дійсними потребами за такою формулою:

де ДПт - дійсна потреба; АПт - абсолютна потреба; САПт - ступінь задоволення абсолютної потреби.

Ступінь задоволення дійсних потреб можна виразити формулою

де Фт - фактичне споживання; ДПт - дійсна потреба; СДПт - ступінь задоволення дійсних потреб.

Щодо питання оцінювання ступеня задоволення потреб серед вчених немає єдиного погляду. Деякі вважають, що ступінь задоволення потреб (Сmt) можна подати як коефіцієнти, який розраховують як частку від ділення фактичного споживання окремих предметів і послуг (Фmt) на величину потреби в них (Пmt):

Інші вважають, що ступінь задоволення потреб населення - це показник, який використовують для характеристики фактично досягнутого рівня споживання певного товару порівняно з науково обґрунтованою нормою і розраховують як відношення фактичного споживання цього товару до норми споживання (Нm):

.

За групами товарів, споживчими комплексами, за всіма товарами (для яких розроблено норми) обчислюють середній ступінь задоволення потреб:

,

де Фі - фактична кількість спожитого товару;

Рі - ціна товару;

Ні - норма споживання товару;

З - середній ступінь задоволення потреб.

Цей показник (ступінь задоволення потреб) є перспективним з погляду його використання в плануванні виробництва товарів і торговельної діяльності.

Типологія споживачів

Теорія і практика маркетингу виробили методи диференційованого підходу до вивчення потреб споживачів. Одним з таких методів є типологія споживачів.

Типологія передбачає виділення із сукупності споживачів з безліччю різних ознак поведінки типових груп, для яких характерні одні й ті самі ознаки. Типологія є ніби зворотним боком сегментації. Якщо метою сегментації є виявлення відмінностей у поведінці споживачів за окремими ознаками, то типологія має на меті виявити подібність у поведінці споживачів і згрупувати їх за найістотнішими ознаками.

В основу типології споживачів покладено поділ сукупності досліджуваних споживачів на досить однорідні і стійкі групи.

Розрізняють два підходи до типології споживачів:

- типологія за чинниками-детермінантами;

- емпірична типологія.

Найпоширеніша типологія, в основі якої лежить багатовимірне групування споживачів з урахуванням соціально-економічних і демографічних характеристик (прибуток, умови і місце мешкання, стать, вік, склад сім'ї, рід занять).

Однак щораз більшого розвитку набуває емпірична типологія, що здійснюється на основі психографічного аналізу поведінки споживачів (інтереси, хобі, уявлення про життєві цінності, консервативність і прогресивність щодо нововведень).

Побудова типології споживачів, як правило, необхідна в томуразі, коли мають справу із сукупністю об'єктів багатовимірних спостережень. Багатовимірність інформації виражається у значній кількості показників характеристик кожного об'єкта досліджень та великому числі самих об'єктів. Це призводить до складних і трудомістких завдань великої розмірності. Вирішення таких завдань можливе за допомогою методів багатовимірної класифікації з використанням сучасної технології обробки даних. При цьому здійснюється поетапне укрупнення типових груп шляхом знаходження загальних ознак (або головних компонентів), наприклад, спочатку - за прибутками, потім за віком, місцем мешкання і т. д.

У результаті цього формуються однорідні групи, суттєво відмінні за своєю поведінкою від інших груп.

Джерелом інформації для розробки типології споживачів є панельні обстеження.

@ Споживча панель - це вибіркова сукупність споживачів, призначена для систематичних спостережень за програмами, що заздалегідь розробляються.

Панельне опитування є специфічною формою вибіркових опитувань, за яких одну й ту саму сукупність обстежуваних одиниць опитують багато разів протягом певного періоду. Мета таких опитувань - виявити тенденції процесу,що вивчається. Панельні опитування дають змогу виявити чинники та їхню динаміку, вивчити думки й оцінку споживачів, з'ясувати їхні наміри, проаналізувати мотиви купівлі та поведінки споживачів.

Формування і функціонування споживчих панелей ґрунтується на: визначенні вибіркової сукупності споживачів залежно від завдань обстежень; встановленні розміру і складу панелі;організації й плануванні панельних обстежень; виборі адекватних методів обробки отриманих даних.


Подобные документы

  • Сутність маркетингу, основні його поняття та підходи до розуміння предмету маркетингу. Система засобів маркетингу і його структура, маркетингове середовище. Терія Маслоу "Ієрархія потреб", принципи, завдання та функції маркетингової діяльності.

    курс лекций [1,4 M], добавлен 24.12.2009

  • Види й принципи маркетингу, його категорії і функції. Показники, що характеризують ефективність маркетингових рішень. Концепції політмаркетінгу, его- і самомаркетингу. Товарна і цінова політика на ринку інформаційних послуг. Етапи життєвого циклу товару.

    лекция [75,2 K], добавлен 13.02.2012

  • Концепції маркетингу та їх характеристика. Сутність, значення та ознаки сегментації ринку. Етапи дослідження маркетингового середовища. Методи збору інформації. Товарна одиниця, лінія, асортимент та номенклатура. Упаковка товару, її види та функції.

    шпаргалка [1,8 M], добавлен 20.03.2015

  • Основні причини виникнення та розвитку маркетингу. Сутність, шляхи, та правила позиціювання товару на ринку. Поняття економікс маркетингової політики комунікацій. Визначення собівартості та прибутку, ПДВ і торгову націнку підприємства-виробника.

    контрольная работа [96,5 K], добавлен 16.05.2015

  • Історична довідка. Визначення маркетингу. Маркетинг як економічний процес. Маркетинг як філософія бізнесу. Роль маркетингу в економіці. Еволюція змісту і концепцій маркетингу. Функції маркетингу і модель маркетингової діяльності.

    лекция [21,5 K], добавлен 27.04.2007

  • Істория концепції маркетингу. Розвиток Американської асоціації маркетингу. Аналіз концепції маркетингу ЗАТ "Оболонь", склад маркетингового середовища, сильні і слабкі сторони підприємства. "Дерево цілей", сітка розвитку товару і ринку, розподіл продукції.

    контрольная работа [87,7 K], добавлен 08.02.2011

  • Аналіз традиційної концепції маркетингу. Соціальний маркетинг Берру, його основні позиції. Основні задачі соціально-етичного маркетингу в Україні. Сутність видів соціально-етичного маркетингу, особливості державного регулювання маркетингової діяльності.

    курсовая работа [203,3 K], добавлен 26.03.2012

  • Концепції маркетингу за теорією Ф. Котлера. Особливості використання на підприємстві концепції удосконалення товару і виробництва, інтенсифікації комерційних зусиль, чистого, соціально-етичного та міжнародного маркетингу, позитивні та негативні риси.

    реферат [26,0 K], добавлен 22.10.2009

  • Сутність і зміст маркетингу, сегментація ринку. Розробка стратегії маркетингової діяльності: вивчення ринку, виявлення потенційного попиту і незадоволених потреб, планування товарних асортиментів і цін. Вдосконалення керування і організації виробництва.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 22.11.2011

  • Актуальність та зміст дисципліни "Маркетинг". Організація і контроль маркетингової діяльності. Сутність маркетингу та його сучасні концепції. Маркетингова товарна, цінова політики та політика розподілу й комунікацій. Сутність маркетингового дослідження.

    курс лекций [1,6 M], добавлен 13.02.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.