Маркетингові дослідження проблем розвитку роздрібної торговельної мережі

Теоретичні аспекти проблем розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах ринкової економіки. Дослідження стану розвитку каналів роздрібного продажу товарів у м. Києві. Дослідження стану розвитку каналів роздрібного продажу товарів у м. Києві.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2008
Размер файла 2,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють Ради народних депутатів, їх виконавчі та розпорядчі органи, Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Державний комітет України у справах захисту споживачів і його органи у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації та його територіальні органи, органи і установи державного санітарного нагляду України, інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), призначених для споживачів, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення, а також суд.

Основним завданням Антимонопольного комітету України у сфері торгівлі є недопущення монополій на ринку та недобросовісної реклами. У своїй діяльності він керується Законом України “Про антимонопольний комітет” та “Про обмеження монополізму та недопущення недоброякісної конкуренції у підприємницькій діяльності”.

Антимонопольний комітет України, за відповідним Законом, утворюється Верховною Радою України та є підзвітним йому, а у своїй діяльності він підпорядковується йому.

Основними завданнями Антимонопольного комітету є:

здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

захист законних інтересів підприємців та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень антимонопольного законодавства, накладання стягнень за порушення антимонопольного законодавства, накладання стягнень за порушення антимонопольного законодавства в межах своєї компетенції;

сприяння розвитку добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань у сфері торгівлі контролює дотримання антимонопольного законодавства при створенні та перетворенні, ліквідації господарюючих суб?єктів, при придбанні часток (акцій, паїв) активів господарських товариств та підприємців; дає рекомендації державним органам щодо проведення заходів, спрямованих на розвиток підприємництва та конкуренції; бере участь у розробц та вносить у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку конкуренції, антимонопольної політики та демонополізації економіки; інше.

До повноважень Антимонопольного комітету України належить:

визначення межі товарного ринку, а також монопольне становище на ньому підприємців;

надання підприємцям обов?язкових для виконання розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень, припинення неправомірних угод між підприємцями;

накладання штрафів у випадках, передбачених чинним закнодавством;

інші повноваження.

За Законом України “Про обмеження монополізму та недопущення недоброякісної конкуренції у підприємницькій діяльності” із змінами та доповненнями від 28 лютого 1995 року до зловживання монопольним становищем на ринку відносять нав?язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових уов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі і на?язування товару, не потрібного контрагенту. Також до зловживання монопольним становищем відносять:

обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановленн монопольних цін;

часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановленню монопольних цін;

встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів;

встановлення монопольно високих (низьких) цін /тарифів, розцінок/ на свої товари, шо призвело або може привести до порушення прав споживачів (до обмеження конкуренції), інше.

Однак робота органів, що регулюють розвиток роздрібної торговельної мережі, не досконала і потребує певної доробки. Так, наприклад, необхідно розробити нормативні акти та закони, в яких більше уваги приділялось би вирішенню саме цієї проблеми.

2.4. Стан організації проведення маркетингових досліджень в роздрібній торгівлі м. Києва

Економічний розвиток України залежить від якісних, всебічних змін у всіх її галузях, в тому числі в торгівлі, рентабельність якої залежить від ефективного управління.

Формування розвинутих цивілізованих економічних відносин характеризується загостренням проблеми збуту і конкурентної боротьби. Саме тому в діяльності підприємств торгівлі все більшого значення набуває маркетинг.

Маркетингова діяльність торговельного підприємства спрямована на створення такого асортименту товарів, який відповідав би попиту споживачів. Тільки при належному інформаційному забезпеченні маркетингу керівництво підприємства приймає управлінське рішення про розширення або скорочення обсягу товаропостачання залежно від конкурентоспроможності товару, розробляє стратегію і тактику розвитку торговельного підприємства.

Широке застосування усього комплексу маркетингу на підприємствах торгівлі дозволяє вирішувати питання забезпечення населення необхідними товарами, економії часу на їх придбання, підвищення добробуту життя. При цьому підприємство вирішує таке важливе для себе питання - залучення потенційного покупця як постійного клієнта. Важлива роль маркетингу в торгівлі полягає у знаходженні оптимального, обгрунтованого і мотивованого співвідношення між попитом, що сформувався у потенційних покупців, та товарною пропозицією виробників певного виду товару.

Маркетингова діяльність підприємств досить різнопланова, а рішення, що належить приймати маркетологам та керівництву підприємства у цій сфері, настільки складні, що обійтися лише тією інформацією, яка є на підприємстві, неможливо.

Як правило, виникає потреба у спеціальних джерелах інформації, якими є маркетингові дослідження та дослідження ринку. Ці дослідження не тотожні: дослідження ринку включає передусім кількісну оцінку ємкості ринків, виявлення тенденцій його розвитку та інше, тоді як суто маркетингові дослідження охоплюють ширше коло проблем з всього комплексу факторів, пов?язаних з маркетингом товарів на ринку. Прерогативою маркетингових досліджень є вивчення поведінки споживачів, ефективності реклами і збутових каналів, підприємств і товарів, які не конкурують, а також методів маркетингу підприємств-конкурентів тощо. Отже, дослідження ринку є складовою маркетингових досліджень.

Перш за все зазначимо, що маркетингове дослідження - специфічне джерело інформації для вирішення маркетингових проблем, покликане забезпечити повноту, адекватність інформації тим рішенням, які належить прийняти. Слід враховувати, що маркетингові дослідження - це дослідження, які вимагають значних витрат матеріальних та людських ресурсів. Тому що їх проведенню передує процедура підготовки, у процесі якої з?ясовують перелік певних питань:

Які роботи слід виконати в процесі маркетингового дослідження?

Чому збираються здійснити саме це дослідження?

Як повинно проходити дослідження, щоб досягти мети?

Скільки часу слід витратити на дослідження?

Скільки коштуватиме дослідження?

Який вигляд повинен мати результат дослідження?

Яка потрібна точність дослідження?

Передусім слід визначити усі види робіт, які необхідно виконати в процесі маркетингового дослідження. Їх перелік дозволить одержати відповідь на низку вищезазначених запитань, що так чи інакше виникнуть у процесі маркетингового дослідження. Залежно від видів робіт уже на цьому етапі приймають попереднє рішення про їх виконавців: власними силами чи із залученням спеціалізованих фірм, якщо так, то яких конкретно, тощо.

В Україні вже створено ряд фірм, які займаються маркетинговими дослідженнями: «Социс - GALLAH», «USM» (українське опитування та дослідження ринку), Торгова промислова палата України, «Київський міжнародний інститут соціології», «Українська маркетингова група» (УМГ).

Наступна процедура - це пошук остаточної відповіді на запитання: “Чому збираються здійснити саме це дослідження?”. Необхідно обгрунтувати доцільність маркетингового дослідження. Можливо, у пошуках відповіді на запитання з?ясується, що заплановане дослідження можна з успіхом замінити іншим, простішим, зберігши при цьому результативність дослідження, наприклад, можна буде обійтись звичайним кабінетним дослідженням.

Якщо прийнято рішення про доцільність дослідження, то важливо визначити: “Як повинно проходити дослідження, щоб досягти задуманого?”. Тут вирішують питання стосовно керівництва дослідженнями, складу виконавців, конкретних видів робіт, їх технічного та фінансового забезпечення тощо. Необхідно передбачити виконання дослідження з виходом на бажаний результат. Саме неврахування вимоги результативності приводить до невтішних наслідків. Трапляються випадки, коли виконано досить багато роботи, невиправданої з точки зору результату.

Важливо також на цьому етапі визначити строк, необхідний для здійснення дослідження. Останній, цілком імовірно, може мати чітко визначений термін, у який і потрібно вкластися. Наприклад, всесвітньо відома фірма “Найк” вимагає від роздрібних торгівців подати замовлення на спортивний одяг не піздніше, ніж за вісім місяців. Звичайно, замовлення має бути обгрунтоване відповідним маркетинговим дослідженням. Якщо результати цього дослідження надійдуть не вчасно, після визначенного фірмою “Найк” терміну, вони втратять свою актуальність.

Обгрунтованими повинні бути також витрати на маркетингове дослідження.Цю проблему можна розглядати з декількох аспектів. По-перше, орієнтовна сума витрат на маркетингове дослідження може знадобитись для того, щоб скласти кошторис маркетингових витрат фірми на поточний період. По-друге, ця проблема може зацікавити керівництво фірми і з іншого боку. Наприклад, чи окупляться витрати на маркетингове дослідження діями фірми у тій сфері, де воно має бути впроваджене, бо, якщо його вартість перевищуватиме ймовірні доходи, то слід подумати про доцільність такого дослідження.

Наступна процедура, яка передує маркетинговому дослідженню, - форма, в якій повинен бути поданий результат дослідження. Він може мати форму: прогнозу продажу виробів фірми або якоїсь однієї марки товару у вартісному вираженні, в натуральних одиницях виміру тощо; рекомендації щодо характеристик, параметрів виробу; передбачень середовища, в якому буде функціонувати фірма, або реакції середовища на нього тощо. Результати дослідження повинні бути чітко обумовлені замовником дослідження, а після їх виконання - максимально готові для ввикористання та прийняття тих чи інших рішень.

Маркетинговому дослідженню повинна передувати також процедура узгодження точності його результатів. Точність результатів зумовлює призначення цього дослідження, характер рішення, яке належить прийняти. Очевидно, невисокої точності вимагає дослідження, якщо його призначення - орієнтири, наприклад, грошових доходів, реального рівня доходів, структури доходної частини бюджету сім?ї. І зовсім інша вимога висувається до результатів дослідження, якщо вони призначені для коригування асортиментом товарів, який належить виготовити виробнику-фірмі. Результати такого дослідження повинні мати найвищу точність.

Попереднє визначення точності результатів дослідження необхідне для того, щоб передбачити обсяги робіт і види досліджень, рівень кваліфікації виконавців та інше. Зрозуміло, що чим вищої точності потрібен результат дослідження, тим більший обсяг робіт належить виконати , тим більше кваліфкованих фахівців належить залучати.

Після узгодження перелічених питань, які передують маркетинговому дослідженню, приступає до здійснення самого дослідження. Його ефективність можна значно підвищити, якщо дотримуватися певної послідовності усіх видів робіт, зображених на рисунку 2.5.

Рис 2. 5. Процес маркетингового дослідження

Насамперед, потрібно сформулювати проблему, визначити мету та завдання дослідження.Правильно сформульована проблема дослідження - це всеодно, що правильно поставлений діагноз хвороби, в якій, за твердженням лікарів, забезпечує 50% успіху лікування. Найчастіші такі помилки: проблему сформульовано абстрактно; зосереджено увагу на другорядних, а не на основних моментах; проблему сформульовано нечітко.

Аналогічна помилка може стосуватись мети дослідження. Мета може виходити за межі дослідження, бути ширшою, ніж проблема, або навпаки, може бути невиправдвно звуженою. Між наявною проблемою, тобто тією, що дійсно властива для поточного моменту діяльності фірми, проблемою, сформульованою дослідником, та метою дослідження повинна бути повна узгодженість. Це перша передумова успіху маркетингового дослідження.

Поряд зі сформульованою проблемою потрібно обгрунтувати доцільність цього дослідження, а також визначити, яким має бути дослідження: пошуковим, описовим, пояснювальним або ж прогнозним.

Пошукові маркетингові дослідження - дослідження, які допомагають вивчити суть проблеми; впевнитись в тому, що проблема є, та з?ясувати природу цієї проблеми. Вони здійснюються у вигляді вільних дискусій зі спеціально відібраними для цього експертами або аналізом вторинної інформації.

Описові маркетингові дослідження виявляють якісний бік явищ, їх структуру. Відповідають на питання про те, що відбулося.

Пояснювальні маркетингові дослідження дають відповіді на запитання, виявлені в процесі пошукових досліджень, тобто про причини, що призвели до певного якісного стану або структури явища.

Прогнозні маркетингові дослідження дають інформацію стосовно реакції ринку на марку товару, ціну тощо. За допомогою даного дослідження підприємець може виявити відповіді на питання, що його хвилюють найбільше: якою буде реакція споживачів при відкритті підприємцем нової торговельної точки або ж як вони відреагують на будь-які заходи, що він використає у своїй діяльності для заохочення споживачів до здійснення покупки. Наприклад, в результаті проведення такого маркетингового дослідження можна з?ясувати, де краще було б відкрити магазин, на яких споживачів орієнтуватись, які ціни встановити на продукцію, який товар будуть більше купувати, тощо.

Наступний крок у здійсненні маркетингового дослідження - розробка плану дослідження, в якому передусім перелічують завдання, які слід виконати; оцінюють та добирають найкращі методи для вирішення цих завдань; оцінюють можливий ефект від застосування маркетингового дослідження. Дослідження не слід переобтяжувати великою кількістю завдань, тим більше слід уникати зайвих завдань, які не розкривають мети дослідження. Методи виконання окремих завдань мають за своєю точністю відповідати точності всього дослідження .

Звичайно, не доцільно застосовувати дорогий метод експертних оцінок для прогнозування обсягу продажу товарів. Тим більше, що результат, тобто прогноз, потрібний лише для загальної орієнтації.

Накопичення необхідної інформації - наступний етап маркетингового дослідження. Насамперед визначають джерела інформації. Перевагу надають внутрішній інформації, а в разі необхідності доповнюють інформацією з зовнішніх джерел. Зрештою дослідник зупиняє свій вибір на конкретних видах інформації. Перевіряє інформацію на відповідність вимогам повноти, точності, достовірності тощо. Якщо є можливість, то здійснює зіставлення одного і того ж виду, але з різних джерел, щоб переконатись у тому, що інформація відповідає вимогам.

Інтерпретація даних, тобто опрацювання, пояснення зібраної інформації - наступний крок маркетингового дослідження. Найперше потрібно з усієї зібраної інформації відібрати найбільш суттєву, здатну пояснити досліджувану проблему. На етапі збирання інформації дослідник керується правилом: чим більше буде зібраної інформації, тим точнішими виявляються результати дослідження. В умовах інформаційного “голоду” з проблеми, яку досліджують, всяка інформація може бути цільною, корисною. Спрацьовує принцип: “На безриб?ї й рак - риба”. Таким чином накопичується багато інформації, яка досить віддалено стосується проблеми.

Якщо інформація відфільтрована, то її намагаються згрупувати, обробити та представити усіма можливими засобами: табличним, графічним, кореляційним, економіко-математичним. Здійснивши цю операцію, можна виділити певні залежності, тенденції, закономірності, зв?язки, впливи, бо інакше необроблена інформація, якою володіє дослідник з маркетингу, не становить жодної цінності. До кінцевого результату дослідження зібрана й розрізнена інформація має такий же стосунок як цегла, цемент, пісок, вапно та інші будівельні матеріали до будинку, який потрібно збудувати.

Щоб інтерпретувати, пояснити інформацію, потрібно представити її системазованою в таблицях, рисунках, через коефіцієнти кореляції тощо. Її слід розмістити у певній, логічній послідовності, окремі аргументовані докази змонтувати в єдиний ланцюг, який би підтверджував чи заперечував висунуту на початку дослідження гіпотезу.

Останньою операцією в процесі маркетингового дослідження є узагальнення даних та підготовка звіту. В результаті інтерпретації даних на попередньому етапі матеріал може досягти досить великого обсягу. Керівництву ж фірми-замовника слід подати узагальнений матеріал у вигляді невеликого за обсягом звіту. У цьому документі слід відобразити все те, що розкривало б мету дослідження. Якщо б окремі моменти, відображені у звіті, цікавили замовника глибше, або вимагали пояснення, то такі матеріали необхідно відшукати та представити.

У процесі виконання маркетингового дослідження між спеціальним маркетинговим агентством та фірмою-замовником виникають певні стосунки (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Контакти замовника і виконавця маркетингового дослідження.

Важливо зазначити, що функція агентства маркетингового дослідження не завершується лише виконанням дослідження. Участь його прослідковується на декількох ключових етапах: вивчення проблеми, з якою зіткнулась фірма-замовник; складання програми дослідження; здійснення дослідження і, що особливо важливо, маркетингове агентство повинно підтримувати зв?язок і після завершення дослідження, зокрема, для того, щоб полегшити роботу, пов?язану із впровадженням дослідження, і розраховувати на замовлення нового маркетингового дослідження.

Статистичні дані свідчать про те, що біля 70 % українських підприємств різних галузей економіки і форм власності взагалі не мають спеціалізованого аналітичного відділу, що займається маркетинговими дослідженнями. У 15 % аналогічна служба існує і ще в 15 % маркетингом займаються окремі маркетологи-аналітики. Недоліками організації обліку є відсутність його щодо витрат маркетингових підрозділів, а також окремих видів маркетингових послуг.

Зміни, що відбуваються в організації маркетингової діяльності вітчизняних підприємств, свідчать про те, що їхні керівники ставляться до даного питання позитивно. Почали укладатися контракти на проведення маркетингових досліджень із спеціалізованими фірмами, розширився перелік маркетингових послуг, що надають підприємства торгівлі, під час планування товарообороту стали враховувати і життєві цикли товару (в тому числі їх сезонність), і сегментацію самого ринку

Це значною мірою спричинило і зміни щодо розподілу товарних запасів (продовольчих і непродовольчих по різних товарних групах). Якщо підприємство функціонує на багатьох сегментах ринку, для того щоб правильно визначити, в якого виробника необхідно замовляти товар (і тим самим мінімізувати його вартість) і як розташовані сегменти ринку (і потенційні покупці), необхідно провести аналіз розподілу запасів і реалізації товарів по окремих сегментах.

Якщо підприємство торгівлі лише здійснює підготовку до виходу на певний сегмент ринку, розраховує асортимент товару, який необхідно сформувати, то важливо проаналізувати структуру роздрібного товарообороту на даному сегменті ринку.

Для торговельних підприємств, що спеціалізуються на реалізації певних товарів, бажано бути обізнаним у тенденціях реалізації саме цих товарів як в цілому за групою, так і диференційовано за основним асортиментом. Диференціація асортименту має важливе значення. Наприклад, асортимент меблів не достатньо аналізувати лише за певними групами, тому що всередині груп має місце диференціація за цінами і якістю. Цей асортимент повинен відповідати попиту різних груп населення щодо їхніх доходів. Доцільно асортимент поділяти на три групи:

перша група виробів - асортимент, який призначений для покупців з високими доходами;

друга група - для покупців із середнім рівнем доходів;

третя група - для покупців із відносно низьким рівнем доходів.

На основі наведених груп підприємству необхідно організувати облік продажу, запасів, витрат обігу тощо.

Якщо підприємство функціонує на декількох сегментах, то відповідно і аналіз необхідно проводити по цих сегментах ринку. Аналіз структури товарних запасів і реалізації різних товарних груп дає можливість виявити ті сегменти ринку, на яких спостерігається позитивна тенденція, що необхідно для визначення того, куди саме необхідно направляти товарні ресурси (відповідно до динаміки їхньої реалізації).

Базуючись на результатах аналізу на кожному конкретному торговельному підприємстві можуть бути розраховані показники обсягу товарних запасів, що дає можливість виявити, скільки днів товарні запаси зберігались на складах та в торговельних залах і порівняти ці дані з аналогічними за попередній період. Це необхідно торговельному підприємству, адже на їхнє зберігання воно витрачає кошти (вилучає з обігу на певний час).

На сьогодні торговельні підприємства три-чотири місяці витрачає кошти на зберігання товарів (витрати на електроенергію, заробітну плату тощо), тим самим знижуючи власну рентабельність. Таке становище не є наслідком тільки низької платоспроможності потенційних покупців, а й свідчить про нераціональну торговельну політику.

Необхідно проаналізувати сегмент ринку, на якому функціонує підприємство і дані обліку власного підприємства за попередні роки, динаміку купівельної спроможності потенційного покупця і вже наступним кроком прийняти управлінське рішення щодо постачання товару - який товар і в якій кількості замовляти, якими партіями, в який період (особливо, якщо товар сезонний) постачати на підприємство тощо.

Однією з важливих функцій управління є організація стратегічного та оперативного планування. Вона виявляється в тому, що базуючись на даних маркетингового аналізу діяльності підприємства, керівництво приймає рішення про шляхи зменшення ступеня невизначеності і ризику його діяльності. Це означає, в першу чергу, вміння правильно розрахувати і запланувати показники, особливо реалізації з урахуванням індексу інфляції. Реалізація всіх маркетингових функцій можлива лише за умови економічно (обліково і аналітично) обгрунтованого планування. Необхідність розподілу планування та стратегічне і оперативне з точки зору бухгалтера є диференціацією облікових даних по різних звітних періодах. Стратегія підприємства розробляється на період, який складає від 3 до 5 років. Термін стратегічного плануванння визначається залежно від періоду функціонування підприємства на ринку, терміну спільного проекту з торговельним партнером тощо.

Інформаційне забезпечення управління підприємством є комплексом документації, в тому числі і бухгалтерської, яка використовується для проведення маркетингового аналізу, при цьому ця документація залежить від функціонування торговельного підприємства, наприклад, оптове чи роздрібне. До складу інформації, на підставі якої здійснюється прийняття управлінського рішення, входять узагальнюючі дані аналізу сегмента ринку, дані про конкурентів, покупців, вплив економічних факторів тощо. До цієї інформації належать дані внутрішньої звітності, результати аналізу зведеної інформації зовнішніх носіїв тощо.

Організація системи комунікації на торговельному підприємстві є однією з умов забезпечення управління його маркетинговою діяльністю. Кожне торговельне підприємство має змогу розробляти свою систему внутрішньої звітності, необхідної для прийняття управлінського рішення стосовно його маркетингової діяльності. Це дає можливість отримати необхідну інформацію в бажаному вигляді і у визначений термін. Але опитування керівників ряду підприємств торгівлі виявило, що лише 5% з них розглядають питання реорганізації системи комунікації на підприємстві з метою підвищення ефективності його діяльності.

Контроль - функція, що є підсумком усієї маркетингової діяльності підприємства торгівлі. Саме контроль може дати відповідь на питання, наскільки ефективно ведеться маркетингова діяльність торговельного підприємства. Контроль має за мету не лише виявити, а й попередити різноманітні відхилення від стратегічного та оперативного плану, виявляючи фінансові резерви та внутрішній економічний потенціал для майбутнього розвитку підприємства і, в першу чергу, для підвищення його конкурентоспроможності й рентабельності.

Контроль ефективності маркетингової діяльності підприємства - це зіставлення прибутків і витрат на маркетингову діяльність. І прибутки , і витрати повинні визначатися на базі даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, однією з важливих умов для оптимізації торговельної діяльності є ефективне ведення маркетингу. Саме він сприяє її розвитку і підвищує рентабельність.

Торгівля є тим активним важелем в економіці України, котрий сам визначає, що потрібно замовляти товаровиробникам (відповідно до попиту населення), а не навпаки, коли виробник випускає те, що може, а торгівля повинна продавати те, що є. Торгівля першою відчуває попит кінцевого споживача товару, тому в сучасних умовах суттєво підвищуються вимоги щодо ефективної організації маркетингової діяльності підприємств саме цієї галузі.

Поряд з цими маркетинговими дослідженнями для формування цивілізованої сфери торговельного обслуговування надзвичайно важливими є дослідження, які дозволять суб?єкту господарювання при створенні або розширенні свого бізнесу обгрунтовано знаходити свою ринкову нішу, а саме визначати спеціалізацію та місце розташування підприємства. Однак, як свідчить практика, такі дослідження в роздрібній торгівлі Києва майже не проводяться, що утруднює формування оптимальної роздрібної торовельної мережі і її розміщення на території міста.

Розділ 3. Удосконалення проведення маркетингових досліджень проблем розвитку роздрібної торговельної мережі

3.1. Наукові дослідження мотивації споживачів та його поведінки

При створенні нового роздрібного торговельного підприємства, а також для підвищення ефективності його функціонування кожному підприємцю важливо знати, які мотиви стимулюють споживачів при здійсненні покупки. Перш ніж відповісти на це питання, необхідно отримати інформацію про їх відношення до продукту, рівня цін та про їх мотивацію. Мотиви покупців різняться в залежності від того, на якому споживчому ринку підприємство діє або ж збирається діяти.

Споживачі відрізняються один від одного за віком, рівнем доходів, освітою, смаками та за іншими критеріями. Для спеціаліста з маркетингу має значення їх групування залежно від потреб. Якщо будь-яка група споживачів досить численна, то деякі компанії можуть зосередити свої зусилля для закріплення на цих ринках. Такими специфічними групами можуть бути наступні: пенсіонери, жінки, молодь тощо.

Для того, щоб досягти успіху у маркетингу продукту, менеджер повинен добре уявляти собі, кому він намагається його продати. Більше того, він повинен вміти налагоджувати контакт із цими людьми, щоб продемонструвати свій продукт та привабити їх. Є багато можливостей підвищити конкурентоспроможность підприємства та збільшити його частку на ринку, але перш за все необхідно вивчити ринок, тобто провести його сегментацію.

Сегментація ринку - це розділення суспільства на різні категорії та визначення конкретних груп споживачів, які мають схожі смаки та однаково реагують на запропонований продукт або на види маркетингової діяльності (рекламу, методи збуту і т.д.). Сегментація відіграє дуже велику роль у більш точному визначенні цільового ринку, його місткості, переваг та недоліків самого підприємства у боротьбі за освоєння даного ринку з основними конкурентами.

В умовах порівняно слабкого розвитку ринку продавцеві у спілкуванні із покупцем було достатньо власного щоденного досвіду. Однак, по мірі збільшення кількості підприємств-продавців та виникнення специфічних ринків для окремих груп прийняття чисельних рішень з маркетингу більше не залежить від безпосередніх контактів з покупцями. Зросло значення вивчення поведінки споживачів. Спеціаліст з маркетингу, при дослідженні діючого чи при вивченні можливостей нового ринку, має поставити і одержати відповіді на такі питання: що купується на ринку? (об?єкти купівлі); чому купується? (мета покупки); хто купує? (покупець); як купує? (операції під час купівлі); коли купує? (час купівлі); де купує? (місце купівлі).

Підприємства досягають успіху, якщо надають споживачу можливість вибору та реальну вигоду. Розуміння цього та постійне пристосовування до поведінки споживача є однією з важливих вимог для виживання підприємства в умовах конкуренції.

При вивченні споживачів мова йде про те, щоб вивчити фактори, які впливають на їх поведінку в процесі здійснення покупки, тобто при виборі місця купівлі (магазину, кіоску тощо), товару (упаковки, ціни, ін.), часу купівлі і т. д.

У роздрібній торгівлі необхідно розуміти, що клієнт має свої потреби, та єдиний вихід, який може принести продавцю успіх, - це задовольнити їх. Споживач зазвичай добре інформований та постійно намагається знайти кращий продукт за найбільш прийнятною для себе ціною. Ця умова у роздрібній торговельній мережі має таке ж важливе значення, як і на інших рівнях маркетингу. Однак магазин - це те місце, де зустрічаються продавець і покупець та здійснюється фінальна дія маркетингу. З цієї причини роздрібний торговець повинен вміти визначити тих, кому він хотів би продати свій товар.

Дослідження споживачів дозволяє визначити та вивчити весь комплекс факторів, якими керується споживач при виборі товарів (доходи, соціальне положення, статеві ознаки, вікова структура, освіта). У якості об'єктів виступають індивідуальні споживачі, сім'ї, домашні господарства, а також організації. Предметом вивчення є мотивація споживчої поведінки на ринку та фактори, що його визначають. Вивчається структура споживання, забезпеченість товарами, тенденції споживчого попиту. Крім того, аналізуються процеси та умови задоволення основних прав споживачів. Розробками тут є типологія споживачів, моделювання їх поведінки на ринку, прогноз очікуємого попиту.

В результаті вивчення споживачів, підприємець може відповісти на наступні питання:

мотиви купівлі, перешкоди здійснення купівлі;

процес отримання інформації потенційними споживачами та процес прийняття ними рішень про купівлю;

існування лідерів, які визначають суспільну точку зору, рівень їх впливу;

умови та час користування товарами та послугами;

поведінку споживачів (купівля - добре обміркована чи імпульсна, ставлення до роздрібних підприємств);

типологізацію споживачів, побудовану на основі психологічних ознак, що характеризують особистість;

зміни звичок та смаків різних груп споживачів (залежно від моди, зміни стилю життя).

Підприємство не може досягти ринкового успіху, якщо ігнорує запити покупців, не проводить маркетингові дослідження, які допомагають пізнати поведінку покупця. У найширшому значенні вона визначається як дія, безпосередньо пов?язана з отриманням, споживанням та розпорядженням товарами та послугами, включаючи процеси прийняття рішень, які передують та слідують за цими діями.

Поведінка кінцевих споживачів обумовлена перш за все характером та важливістю самих потреб. Особисті потреби можна розподілити на абсолютні та відносні потреби.

Абсолютні потреби - перший рівень - абстрактні по відношенню до конкретних споживчих вартостей, виражають потенційну споживчу силу суспільства. Потреба в їжі, будинку, духовному розвитку існують на протязі всієї історії людства та є символом виробництва.

Дійсні потреби - другий рівень - мають відносний фактор та відображають потреби в реальних предметах, якими суспільство володіє та може володіти в перспективі. Вони завжди мають речовий зміст, який реалізується в кокретних продуктах матеріального виробництва, та розглядаються як реальна споживча сила суспільства.

Платоспроможні потреби - третій рівень - обмежені не тільки наявною товарною масою, а також і рівнем грошових доходів та цінами на товари. Тому вони відображають фактично реалізуєму споживчу силу суспільства, тобто досягнутий рівень задоволення абсолютних та дійсних потреб тими благами та можливостями, які існують на даний момент як результат суспільного розвитку.

Завдання маркетингу полягає у вивченні впливу факторів на вузькі сегменти ринку і у створенні найтиповішої картини такого впливу. Виділяють наступні групи факторів: особистісні фактори; вплив сім?ї; психологічні фактори; персональний вплив; фактори ситуаційного впливу; культурні фактори; соціально-економічні фактори; політичні; комплекс маркетингу фірми-виробника товару.

Протягом життя смаки людини можуть змінюватись. Дослідники маркетингу пропонують варховувати також сімейний статус. Сім?я в кожному періоді життєвого циклу має певні потреби. Так, повна сім?я на першій стадії розвитку є основним покупцем пральних машин, телевізорів, прдуктів харчування для маленьких дітей, іграшок, тоді як повна сім?я на третій стадії є споживачем коштовної радіоелектронної апаратури, моторних човнів тощо. Причому ролі окремих членів сім?ї, їхній вплив на рішення, що приймаються, можуть змінюватися на різних стадіях життєвого циклу.

Вивчення сім?ї, як окремої споживчої одиниці, має велике значення. Тому є дві причини:

Багато продуктів придбавають для всієї сім?ї;

Споживчі рішення окремих людей можуть багато в чому залежити від впливу інших членів сім?ї.

На вибір продукта впливають різноманітні параметри сім?ї, зокрема відносяться вік голови сім?ї, те, чи жонатий він (заміжня вона), зайнятість та наявність дітей. З точки зору аналізу споживачів дуже важливо знати, чи є в сім?ї діти, і, якщо є, то скільки і якого віку. Діти підвищують попит сім?ї на одяг, їжу, меблі, медичну допомогу, освіту тощо.

Професія, звичайно, також є фактором, який впливає на попит покупця та поведінку його на ринку. Тут має значення як спеціальність, так і рівень кваліфікації. Спеціалісти з маркетингу повинні намагатися досліджувати взаємозв?язок між професійними групами людей та їхньою зацікавленістю у придбанні конкретних товарів та послуг. Підприємство не може орієнтувати виробництво своєї продукції, розраховуючи на конкретні професійні групи. Так, розвиток виробництва персональних комп?ютерів і програмного забезпечення повинен обов?язково супроводжуватися вивченням професійного складу потенційних споживачів.

Освіта тісно пов?язана з професією, однак це не тотожні поняття. Маючи в принципі однакову освіту, люди можуть мати різні професії. Можна також підвищувати рівень освіти, не змінюючи професії. Встановлено, що цей фактор впливає на попит і поведінку покупців на ринку. А це означає, що зі зміною рівня освіти як окремої особи, так і певної соціальної групи слід чекати переорієнтації попиту на ринку. Ці тенденції повинні передбачати й аналізувати дослідники маркетингу, комерсанти.

До економічних зобов?язань, які мають вплив на поведінку покупця, належить платоспроможність (рівень доходу, стабільність), наявність заощаджень, боргів тощо. Все це має значення для прийняття рішення про покупку. Тому спеціалісти з маркетингу повинні приділяти увагу прогнозуванню тенденцій у зміні цих характеристик.

Зростання рівня доходів підвищує платоспроможний попит населення, але одночасно він може бути не забезпечений відповідним товарним покриттям. В цих умовах необхідні досить гнучке ціноутворення, зміна асортиментної структури тощо.

Люди одного соціального класу, рівня культури, професійної належності дотрримуються досить різного способу життя. Останній по суті являє собою модель життя особи, яка виражається в захопленнях, вчинках, інтересах, думках.

Розробляючи маркетингову стратегію, спеціалісти повинні знайти взаємозв?язки між товаром, що виробляється, чи його асортиментом і групами людей, для яких характерний той чи інший спосіб життя. Як правило, ці дослідження супроводжуються збором великої кількості інформації про захоплення, інтереси, думки людей, демографічну ситуацію, яка потім обробляється на комп?ютерах з метою пошуку таких специфічних груп у цій місцевості, регіоні чи у всій країні. За цими даними здійснюється класифікація споживачів за критерієм певного способу життя. Наукова соціологія - основа маркетингу.

Психологічні фактори враховують те, що людина - не машина, і від неї неможливо чекати однозначного реагування. Кожній осбі притаманний специфічний характер, тобто за певні психологічні якості. Так, відома класифікація людей за типами характеру на холериків, сангвініків, флегматиків та меланхоликів. Є дослідження, що пропонують інші типи: домінантний, автономний, оборонний, пристосовний, різноманітний, самовпевнений, суспільний. У маркетингу доцільно класифікувати типи характерів і потім виявити зв?язок між ними і товарами на ринку, якимм віддається перевага. У практичній діяльності така інформація повинна широко застосовуватись у рекламній роботі.

На вибір покупцем товару впливають також суто психологічні фактори, до який, як правило, відносять: мотивацію, сприйняття, засвоєння інформації (ерудицію), вироблення певних переконань та ставлення до покупки.

Потреби людини, звичайно, найрізноманітніші. Однак спонукальним мотивом вони стають лише тоді, коли мотивація рішення щодо купівлі досягає достатнього ступеня інтенсивності. Інакше кажучи, мотив - безпосередня причина, яка спонукає покупця до дії; інтенсивний тиск потреби на особу, вимога задоволення її. Задоволення цієї потреби може бути мотивом для виникнення інших потреб. Ці питання вивчає психологія. Мотиви бувають раціональні та емоційні.

До раціональних мотивів належать: мотив економії (прагнення заощадити гроші при купівлі); мотив якості товару; мотив здоров?я, безпеки, захищеності тощо.

До емоційних мотивів належать такі: мотив радості, фантазії, чуттєвості; мотив перевагт над іншими; прагнення до самореалізації та індивідуальності тощо.

Загальна схема процеса мотивації представлена на рис. 3.2.

Утілітарні потреби

Поведінка

Гедоністичні

Рис.3.2. Процес мотивації

Потреба активізується та відчувається тоді, коли між бажаним та фактичним станом виникає достатня невідповідність. Із збільшенням цієї невідповідності активізується стан нервового збудження, яке називається спонукою. Чим сильніше спонука, тим більше необхідність негайно задовольнити потребу. Служба маркетингу повинна зробити все можливе, щоб надати споживачам товари та послуги, здатні знизити це напруження.

Рисунок 3.2. показує, що всі усвідомлені потреби в залежності від очікуємої вигоди від покупки або використання можна розбити на утілітарні потреби, що пов?язані з об?єктивними характеристиками товара, його функціональними властивостями або перевагами, та гедоністичні, які сформовані на досвіді - із суб?єктивним сприйняттям, емоційними очікуваннями та етичними аспектами.

Схожість між утілітарними та гедоністичними потребами полягає в тому, що в процесі прийняття рішення про покупку вони приймають участь одночасно. Наприклад, потенційний покупець може порівнювати автомобілі між собою за такими об?єктивними показиками, як обсяг простору на передньому та задньому сидіннях, розбіг, системи автоматичного блокування. До гедоністичних же відносяться такі суб?єктивні аспекти, як соціальний статус і престиж від володіння останньою моделюю автомобіля, насолода від водіння. В останньому випадку оцінка становиться більш спонтанною та загальною, яка сфокусована на символах в цілому, а не на окремих особливостях.

Зацікавленість (ступінь надання об?єкту важливості або інтересу, викликана деяким стимулом у певній ситуації) має основоположне значення для розуміння і пояснення поведінки споживачів. Зацікавлений споживач мотивований діяти так, щоб знизити до мінімуму ризики і максимізувати користь від покупки та використання продукту.

Таким чином, зацікавленість, або залученість, є відображенням потужної мотивації людини у формі сприйняття високого ступеня доречності данного товару або послуги в конкретній ситуації. В залежності від того, наскільки людина сприймає зв?язок між рушійними силами та вигодами, які несе продукт, зацікавленість може варіюватися від слабкої до дуже сильної. Вона активізується і відчувається тоді, коли внутрішні характеристики особистості (потреби, цінності, самосприйняття) стикаються в межах певної ситуації з відповідними маркетинговими подразненнями.

Коли людина мотивована на якусь поведінку, в ньому активується різноманітні відчуття, емоції та настрої, які також формують поведінку.Ці фактори складають емоційний стан - позитивний чи негативний.Вони можуть впливати на поведінку споживача різними способами:

Позитивний стан (тобто гарний настрій) прискорює процес обробки інформації та скорочує час прийняття рішення при виборі із відповідних продуктів;

Активізація настроїв приводить до того, що людина згадує продукти, з якими у нього пов?язані позитивні асоціації.

Емоції можуть активізувати стан спонукання.

Люди з визначеною мотивацією готові приймати рішення на ринку.Проте досвід показує, що однаково мотивовані покупці у схожій ситуації діють по різному, оскільки по-різному сприймають одну і ту ж ситуацію.Чому ж це відбувається? Людина, як відомо, одержує інформацію за допомогою 5 органів відчуття (дотик, слух, зір, нюх і смак), але у кожного інтерпретація й організація цієї інформації індивідуальна. Тому сприйняття можна визначити як процес добору, організації та інтерпретації інформації кожним окремим індивідом з метою отримання більш повного уявлення про певний об?єкт. Завдання спеціаліста з маркетингу - привернути увагу покупців завдяки професійно виконаній рекламі в різних її формах (проспекти, телебачення, газета тощо). Потім він повинен докласти всіх зусиль для збереження позитивного сприйняття ситуації та спонукання до прийняття рішення про покупку.

Вміло треба використовувати і такий психологічний фактор, як впевненність. Переважно поведінка покупців осмислена в наслідок накопиченого досвіду, спеціального вивчення проблеми купівлі чи просто виконання будь-чиєї поради. Ерудиція, знання посилюють мотивацію, яка виникає завдяки органам чуття чи, навпаки, притупляють її. Тому в комерції треба шукати шляхи підкріплення мотивації покупців, спираючись на вже набуті знання. Фірма, яка намагається завоювати ринок, може використовувати вже відомі прийоми маркетингової стратегії, додаючи до них свою специфіку На такі підходи покупець відгукується більш охоче, ніж на абсолютно нову інформацію.

Довіра покупців до компанії, фірми також належить до психологічних факторів, які впливають на поведінку покупців. Виробники, звичайно, зацікавлені в тому, щоб покупець залишався вірним їхнім товарам та послугам. Підрив цієї віри є сигналом до зміни маркетингової стратегії, у тому числі до поліпшення якості товару, зміни каналів розподілу продукції тощо. Довіра з часом трасформується у певну, сталу точку зору, яка, як правило, не змінюється тривалий час.

Переконання - усвідомлена потреба особи, яка спонукає її діяти у відповідності із своїми цінностними орієнтаціями. Зміст потреб, що виступають у формі переконань, відбивають певний світогляд людини. Що стосується установки, то вона виражає готовність суб?єкта, яка виникає при сприйнятті ним певного об?єкта чи ситуації та забезпечує стійкий характер діяльноості по відношенню до нього.

Персональний вплив виступає, як правило, у двох формах. Перш за все це референтні групи, тобто оточуючі люди, до яких ми себе відносимо та які часто являють собою дзеркало, що показує, який вибір є добрим, а який ні. Іноді такий вплив має обмежений характер, і тоді воно носить лише порівняльний характер та слугує ще одним джерелом інформації до роздумів..

Персональний вплив може передаватись і у процесі безпосереднього спілкування, ініційованого або підтриманого людиною, яку називають «компетентною особою». Як правило, інформація з цього джерела вважається дуже надійною. Часто під її впливом створюються (або, навпаки, руйнуються) цілі маркетингові стратегії.

Ступінь дії персонального впливу прямо залежить від зацікавленості в об?єкті. Зацікавленість посилюється, коли вибір людини впливає, на його думку, на його соціальний статус в очах суспільства. Саме за таких обставин персональному впливу приділяється особлива увага.

В основі оцінки (виміру) потреб, споживання та попиту лежать різні теоретичні передумови. Їх можна представити: теоріями мотивації; економічними теоріями; теорією раціонального споживання. Найбільш відомі теорії мотивації З.Фрейда та А.Маслоу [32, c.525].

Для маркетинга важливо з?ясувати, як споживач усвідомлює, яка продукція йому необхідна та чому саме вона задовольняє його потреби найкращим образом. Тільки за цієї умови можна розраховувати на те, що така продукція стане товаром. Пропонуємий продукт повинен перш за все корисний споживачу, а вже потім подобатись самому виробнику.

Досвід маркетингової діяльності показує, що орієнтація на корисність продукії потребує глибокого знання психологічних, мотиваційних факторів, яі становляться вирішальними при покупці товарів. Можна виділити ряд таких мотивів:

Мотив вигоди. Бажання людини розбагатіти, нарощувати свою власність, ефективно витрачати гроші;

Мотив зниження ризику. Потреба у відчутті себе впевнено та надійно, мати гарантії збереження стабільності;

Мотив визнання. Пошук дій, пов?язаних із формуванням свого статусу, підвищенням престижу, іміджу;

Мотив зручності. Бажання полегшити, спростити свої дії, відношення з іншими людьми;

Мотив свободи. Потреба самостійності, незалежності у всіх сферах діяльності;

Мотив пізнання. Постійна націленість на нові відкриття, знання;

Мотив сприяння, співучасті. Бажання зробити щось для свого оточення, близьких, партнерів по роботі,

Мотив самореалізації. Потреба в досягненні власних життєвих цілей, установок.

До економічних теорій оцінки споживчої поведінки можна віднести теорію граничної корисності та теорію еластичності споживання та попиту, теорія граничного попиту [32, с.527].

Маркетингова діяльність має справу із цілісною системою особистих потреб, зміст і форми проявлення яких досить багатогранні, оскільки вони знаходяться під впливом різноманітних факторів та процесів об?єктивного та суб?єктивного характеру. Завдання заключається в тому, щоб в практичній діяльності підприємство могло чітко виявити, вивчити та оцінити ту конкретну потребу, на задоволення якої направлена його діяльність.

Люди часто звертаються до оточуючих, особливо до друзів та членів сім?ї, за порадою у відношенні товарів та послуг. Того, хто передає таку інформацію, називають впливовою особою. Довгий час людину, яка здійснює вплив на інших, в літературі називали також компетентною особою, але в даному випадку особа, що передає інформацію, знаходиться в домінуючому положенні у відношенні так званого наслідувача.

Персональний вплив буде особливо сильним, коли:

Споживач - у прагненні зробити обгрунтований вибір - відчуває недостаток інформації, але коли внутрішнього пошуку інформації достатньо, вербальний вплив зводиться до мінімуму;

Продукт складний і його важко оцінити, використовуючи об?єктивні критерії, в цьому випадку досвід інших людей слугує для того, щоб зняти з себе відповідальність за вибір;

Людині не вистачає здатності оцінити товар та послугу незалежно від обсягу наявної інформації та способу її представлення;

Всі джерела, окрім усної інформації, вважаються ненадійними, не заслуговують довіри;

Інформована людина доступніше, ніж інші джерела інформації, а тому його консультації віднімають менше часу та сил;

Між передаючим інформацію та приймаючим її існує тісний соціальний взаємозв?язок;

Людина відчуває сильну необхідність у суспільному схваленні.

До факторів-збудників, які визначають поведінку покупців, належать і фактори ситуаційного впливу:

Зміни в макросередовищі, зокрема економічна сиитуація в країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форм власності тощо;

Зміни обставин у покупця, зокрема зміни його фінансового стану, зміни в ціні даного товару, виникнення необхідності іншої покупки, зміни настрою покупця тощо;

Атмосфера в магазині, дії інших покупців.ю які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню.

Загалом фактори, які впливають на купівельну поведінку покупця, можна поділити на дві групи: контрольовані і неконтрольовані з боку підприємства (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Контрольовані та неконтрольовані підприємством фактори впливу на покупця

Як бачимо, психологічні, особистісні, соціокультурні фактори та фактори ситуаційного впливу не піддаються контролю з боку підприємства. Їх треба постійно досліджувати та враховувати в маркетинговій програмі підприємства. Розробляючи комплекс маркетингу, менеджери з маркетингу достосовують його до потреб цільової групи споживачів. Саме те підприємство має успіх на ринку, коли розуміє, як реагують споживачі на різноманітні ринкові стимули: характеристики товару, ціни на нього, рекламні звернення тощо.

Культура відноситься до набору цінностей, ідей, артефактів та інших значущих символів, які допомагають індивідумам спілкуватися, а також інтерпретувати і оцінювати один одного як членів суспільства.Культура не включає в себе інстинкти та ідеосинкрозичну поведінку як шлях одноразового рішення унікальної проблеми.

Культура формує світ уявлення двома способами. По-перше, культура - це «лінза», крізь яку явище уявляється індивідуму: як така, культура визначає те, як явище буде зрозумілим та засвоєним. По-друге, вона представляє собою «план», який координує всю людську - соціальну та виробничу - діяльність та обумовлений меті і поведінці, відповідні цим видам діяльності.

Соціальний клас, до якого належить людина, впливає на його поведінку - те, як він розпоряджується своїм часом, які товари придбаває, де і як здійснює покупки.

Для спеціалістів маркетингу системи статусів мають особливе значення, тому що вони здійснюють найбільший вплив на те, що купують та споживають люди.Проте те, що людина здатна купити, визначається його соціальним класом, а саме прибутком або благоустроєм, значить, при практичному підході до маркетингових досліджень необхідно робити акцент на зміні соціального класу. З цієї точки зору, при вивченні поведінки споживачів поняття статус та клас можна вважати рівнозначними та взаємозамінними. Поняття статуса можна використовувати і в іншому контексті - для опису різниці у відношенні до людини всередині конкретної групи. Деякі вчені розрізняють схеми поведінки, пов?язані з деякими класами, в залежності від виду користі, яка отримується від класу, престижу, влади.


Подобные документы

  • Характеристика динаміки та сучасного стану розвитку роздрібної торговельної мережі України, аналіз основних причин, що призводять до скорочення торговельної мережі. Розгляд регіональних відмінностей у розміщенні торговельної мережі роздрібної торгівлі.

    контрольная работа [57,9 K], добавлен 08.03.2013

  • Розробка оптимальної моделі розвитку роздрібної торговельної мережі в новому житловому районі. Потреба в торговельній площі магазинів. Ліцензування та патентування торговельної діяльності. Джерела фінансування розвитку роздрібної торговельної мережі.

    контрольная работа [208,4 K], добавлен 24.03.2013

  • Особливості розвитку роздрібної торгівлі в Україні. Порівняння її стану розвитку з рівнем роздрібної торгівлі розвинених країн. Розвиток іноземних торгових мереж в Україні. Зміна форматних пріоритетів споживачів та тенденції подальшого розвитку.

    реферат [50,9 K], добавлен 21.09.2009

  • Дослідження якості торговельного обслуговування населення. Класифікація форматів роздрібної торгівлі. Характеристика формату роздрібної торгової мережі Івано-Франківської області. Аналіз розвитку товарообороту роздрібних мереж і ресторанного господарства.

    контрольная работа [172,1 K], добавлен 30.05.2013

  • Роздрібна торгівля як діяльність суб’єктів товарного ринку з продажу товарів і послуг безпосередньо споживачу. Характеристика теоретичних основ статистичного дослідження роздрібної торгівлі. Розгляд особливостей динаміки роздрібного товарообороту.

    курсовая работа [726,3 K], добавлен 21.05.2014

  • Проблеми функціонування ринку електронної комерції в Україні. Коротка характеристика основних переваг та недоліків Інтернет-магазинів. Динаміка роздрібного товарообороту та торгівлі. Основні тенденції та перспективи розвитку продажу товарів в мережі.

    статья [355,0 K], добавлен 28.10.2013

  • Структура та послідовність операцій торговельно-технологічного процесу в магазинах. Оцінка ефективності використання різних моделей роздрібного продажу товарів. Організація виставок, ярмарок та аукціонів як активних методів реалізації продукції.

    контрольная работа [6,4 M], добавлен 27.01.2011

  • Організація продажу товарів у мережевому магазині: завдання, принципи, цілі, сутність. Аналіз організації продажу товарів ТОВ "Сільпо" м. Київ: рівень обслуговування, формування асортименту, доставка споживачам, попит. Аналіз мережі кондитерських цехів.

    курсовая работа [93,4 K], добавлен 27.02.2012

  • Характеристика підприємства, завдання та проблеми його логістичної діяльності. Дослідження каналів збуту кабельно-провідникової продукції. Розробка рекомендацій щодо створення нової системи руху товарів від місця їх виробництва до кінцевої точки продажу.

    контрольная работа [60,6 K], добавлен 04.01.2014

  • Поняття комерційної діяльності, її функції. Комерційні процеси в роздрібній торгівлі. Впровадження маркетингу в комерційній діяльності. Організація роздрібного продажу продовольчих і непродовольчих товарів на торговому підприємстві ПП "Миргород".

    курсовая работа [271,4 K], добавлен 28.05.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.