Концептуалізація туристичного підприємства (на прикладі підприємства готельного господарства "Хаятт", м. Київ)

Сучасний стан та тенденції розвитку готельного господарства України та Києва. Концептуалізація як одна з перспективних тенденцій розвитку засобів розміщення. Аналіз реалізації концептуальної ідеї готельного підприємства "Хаятт" і його діяльності.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.01.2014
Размер файла 251,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Федерація профспілок України Інститут туризму

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра економіки та менеджменту

Дипломна робота

на тему: Концептуалізація туристичного підприємства (на прикладі підприємства готельного господарства "Хаятт", м. Київ)

Київ - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Концептуалізація як провідна тенденція розвитку закладів розміщення світу та України

1.1 Готельне господарство світу - провідні тенденції розвитку

1.2 Концептуалізація як одна з перспективних тенденцій розвитку засобів розміщення

1.3 Сучасний стан та тенденції розвитку готельного господарства України та Києва

Розділ 2. Аналіз реалізації концептуальної ідеї готельного підприємства "Хаятт"

2.1 Загальна характеристика готелю "Хаятт"

2.2 Аналіз господарсько-економічної діяльності готелю "Хаятт"

2.3 Провідна концептуальна ідея та її втілення в діяльність готелю "Хаятт"

Розділ 3. Пропозиції щодо концептуалізації діяльності готелів України

3.1 Перспективні концептуальні ідеї розвитку готельного господарства України

3.2 Пропозиції щодо посилення реалізації концептуальних ідей готелю "Хаятт"

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури та джерел

Вступ

Актуальність теми. Туризм займає важливе місце в економіці країн, що мають туристичний потенціал та розвинену туристичну інфраструктуру. Туризм, випередивши за обсягами прибутків нафтовидобуток і автомобілебудування, справедливо посів перше місце серед провідних галузей світової економіки, системи народного господарства та сфери послуг. Як вид активного відпочинку він займає одне з основних місць серед потреб населення і витрат на них. Та неможливо уявити туризм без закладів розміщення, готельних господарств, що нині забезпечують не тільки тимчасове розміщення, а й надають великий спектр додаткових послуг.

Саме вони є невід'ємною частинкою туризму кожної країни світу, всі різні, мають свою головну ідею (концепцію) та цільове призначення.

В умовах становлення ринкової економіки подальший розвиток готельного господарства вимагає удосконалення концептуалізації готельних підприємств на внутрішньому й світовому туристичному ринку. Однак неможливо розробити пропозиції, єдині для усіх готельних підприємств, які забезпечили б гарантований успіх. Рекомендації з удосконалення та розвитку готельного господарства найбільш доцільні для кожного конкретного ринку (міжнародного, внутрішнього, регіонального, місцевого). Тому в сучасних умовах значної нерівномірності розвитку регіонів України необхідно особливу увагу приділяти розробці концепцій розвитку готельного господарства, спрямованих на підвищення концептуалізації й економічної ефективності регіональних готельних комплексів.

Наукова проблема дослідження концептуальних аспектів розвитку готельного господарства є актуальною в перехідний період становлення ринкової економіки, але поки що малодослідженою, і подальшої розробки теоретичних та практичних рекомендацій щодо його розвитку, які забезпечували б підвищення економічної ефективності та концептуалізації готельних підприємств.

Саме тому автор обрав за мету дипломної роботи, дослідження сучасних готельних концепцій та розробку рекомендацій щодо їх реалізації.

Для досягнення поставленої мети автор ставить перед собою наступні завдання:

- визначити провідні тенденції готельного господарства світу;

- проаналізувати реалізацію концептуальних ідей;

- зробити власні пропозиції щодо концептуалізації діяльності готелів України.

Об'єктом дослідження є готельне підприємство ГК "Хаятт".

Предметом дослідження дипломної роботи є концептуалізація ГК "Хаятт".

Вибір методів дослідження обумовлено поставленою метою і специфікою предметної області. Використовувались загальнонаукові методи аналізу, синтезу і узагальнення при дослідженні стану і концепцій розвитку готельного господарства України, особливостей функціонування ринку готельних послуг готелю "Хаят Редженсі Київ"; систематизації - для розробки класифікації готелів; а також спеціальні методи: методи збору і первинної обробки інформації, методи дослідження, оцінки і узагальнення отриманої інформації - при дослідженні ринку готельних послуг "Хаят Редженсі Київ"; графічний метод - для ілюстрації процесів і оформлення результатів аналізу; методи прогнозування - під час обґрунтування актуальності врахування сезонних коливань попиту на готельні послуги і врахування ризику при ціноутворенні.

Інформаційні джерела. Під час написання дипломної роботи автором було використано понад 107 джерел. Насамперед це такі праці, як: Закони України: "Про туризм" [4], "Про власність" [2], "Про підприємництво" [1]; Економіка готелів і ресторанів [26]; Організація туристичної діяльності [35]; Основи готельної справи [39]; Інновації в індустрії туризму [65]. Вони дають повну характеристику по досліджуваній темі і по суті складають методологічну базу дипломної роботи.

Крім того, в роботі було використано публікації науковців, інформацію періодичних та електронних видань з проблем концептуалізації туристичних підприємств.

Практичне значення роботи полягає в тому, що запропоновані напрямки удосконалення системи концептуалізації туристичного підприємства дозволить підвищити рівень господарювання досліджуваного підприємства.

Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та джерел.

Розділ 1. Концептуалізація як провідна тенденція розвитку закладів розміщення світу та України

1.1 Готельне господарство світу - провідні тенденції розвитку

У процесі розвитку готельного господарства, виділяються наступні провідні тенденції розвитку:

- загострення конкурентної боротьби;

- зміцнення позицій готельних послуг міжнародних готельних концернів та об'єднань на ринку;

- зміна пріоритетів в інвестиційній політиці міжнародних готельних об'єднань: перенесення центра ваги на малі та середні готелі з одночасним зменшенням акцентів з верхніх прошарків ринку (люкс-послуг) на нижчі, але масові сегменти користувачів готельних послуг;

- запровадження нової політики торговельних марок готельних об'єднань, в основі якої - простота і функціональність обладнання готельних номерів, територіальне поширення послуг;

- витіснення з ринку самостійних (незалежних, необ'єднаних в ланцюги або концерни) малих та середніх підприємств готельного господарства.

- будівництво готелів як комплексів;

- розвиток додаткових засобів розміщення (турселища, бази, кемпінги, караванінги);

- спеціалізація готельної бази;

- концептуалізація;

- екологізація;

- гедонізація (зробити відпочинок радісним);

- новітні технології і використання новітньої техніки (АСУ, бронювання) [53].

На рівні обслуговування спостерігаються такі тенденції:

- великий комплекс додаткових послуг;

- концентрація обслуговування в номері;

- компліментарні послуги (безкоштовні, готель показує свою прихильність до гостей).

Гостинність - сфера готельного й ресторанного бізнесу - є провідним чинником і базою величезної індустрії туризму. Готель - це щось більше, ніж просто місце для ночівлі, він багато в чому визначає спосіб життя на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері [47;237].

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це - потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому максимальної підтримки з боку держави та більших інвестицій. Індустрія гостинності є найважливішим елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.

Поняття "гостинність" старе, як людська цивілізація, воно є детермінантом сфери послуг. Англійське слово "hospіtalіty" (гостинність) походить від латинського "hospіtіum" (госпиції). В основі даного терміна лежить слово "host" (хазяїн), "hospіce" (притулок), "hotel" (палац або будинок палацового типу, призначений для перебування в ньому важливих гостей).

Слово "гостинність" (фр.hospіce) - притулок подорожніх, благодійний дім. Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок їх здійснення з метою задоволення найрізноманітніших побутових, господарських і культурних запитів гостей туристських підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг.

Термін "гостинність" введений в 1982р. на конференції національних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС. Готельне господарство є однією з складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження, в тому числі валютні [64; 83].

Серед визначальних тенденцій розвитку світового готельного господарства найбільше впливу залишила "централізація управління". Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996pp. лідером рейтингу був Hospіtalіty Franchіse System (HFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Іnns і Howard Johnson. Але у 1997p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації управління Cendant Corp., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970 - 1991pp. Holіday Іnns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970р. перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991р. - вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999р. 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис. [33].

Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (consortіa). Тут лідером донедавна була Utell Іnternatіonal, що у 1992р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 -1998pp. її змінила REZ Solutіons Іnc. (1560 тис. номерів), а у 1999p. -Pegasus Solutіons (1803 тис. номерів) [39]. готельний концептуалізація розміщення

Процес та сама тенденція укрупнення готельних (будівництво готелів як комплексів) ланцюгів ґрунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80% готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marrіott Іnt. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзингові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970p., 9 зміцнили своє становище в 1999р.

Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки рейтингу у 1991 та у 1999pp., то багатьох уже немає. Поступилися провідним місцем марки Holіday Іnns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ІTT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Іntercontіnental Hotels (16-те місце), Ramada Іnter (18-те місце), Westіn Hotels (19-те місце) [51; 68].

Нинішні лідери Cedant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999р. про себе заявили порівнянно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999р. З них слід відзначити такі: TUІ Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Mіllennіum (23-тє місце) - 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Іnterstate Hotels Corp. (24-те місце) - 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ІTT Sheraton - у 61 країні; Holіday Іnns - у 55 країнах; Hіlton Іnt., Іnter-Contіnental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Іnt у 84 країнах, Ассог - у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospіtalіty Worldwіde - у 57 країнах, Marrіott Іnt - у 56 країнах, Hіlton Іnt - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність [19].

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60% із них припадає на США, 17 штаб-квартир у Великій Британії, 14 у Японії, 11 у Німеччині, 8 у Гонконгу, по 6 у Франції і Сінгапурі [52; 223].

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5% від усіх номерів, а на частку головних європейських країн -усього 27,1%. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів [52; 225].

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких - виявляти кращих представників готельного бізнесу, незвичайних за своєю концепцією. Наприклад, з 1928р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Провідні готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі.

Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько 30 років. З 1968р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихіші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні [24].

Швидкий розвиток технологій будівництва, поява нових будівельних та оздоблювальних матеріалів, запровадження електроніки та комп'ютерної техніки, інтерактивних технологій, з одного боку, та зростання всесвітніх подорожей та туризму різного рівня, урізноманітнення туристичного попиту, загострення конкуренції між готелями та пошуки нових сегментів ринку, зміна самої філософії обслуговування - з іншого, зумовили появу сучасних тенденцій розвитку всесвітнього готельного господарства, а саме використання новітніх технологій в управління життєдіяльністю готелю.

Комп'ютерна техніка почала проникати на ринок готелів у 80-х роках. Натепер можна говорити про не можливість існування готельного господарства у світі без постійного одночасного розвитку бізнесу та технологій [32].

Розвиток комп'ютеризації у сучасних готелях йде у двох напрямках. По перше, це підключення до світових мереж бронювання та автоматизація трудомістких технологічних процедур з керування організмом готелю, життєзабезпечення та безпека - управління збутом, управління номерним фондом на різних рівнях, в обслуговуванні гостей, у телекомунікаціях.

Диверсифікація готельних послуг (тенденція впровадження додаткових послуг) знаходить своє відображення в урізноманітненні їх асортименту. Нині в готелях надається велика кількість послуг - різноманітні заклади харчування, фітнес, велнес - і спа-центри, салони краси, послуги побутового характеру, танцзали, музичні та тематичні салони, спортивні майданчики та корти, зали для конференцій, переговорів, бізнес-ценри для постійної індивідуальної роботи гостя, виставкові та універсальні зали, торгівельні заклади різних напрямків. Поява нових функцій в готельному світовому комплексі коректує функціональну схему та планувальну структуру споруд готелів. Концепція та вибір функцій в готелі створюється на стадії проектування споруди та формує її тип й планіровочне рішення [29].

Основною послугою готелю залишається проживання, тому у сучасній практиці номенклатура типів номерів теж розширюється. Рівень обладнання та обслуговування номерів постійно зростає та використовує надсучасні світові технології. Відносно до рівня готелю розробляється дизайн меблів, складається система типових елементів, концепція та рівень інвестицій закладу впливає на підбір оздоблювальних матеріалів [41].

Екологізація готельного продукту нині набуває великого значення у зв'язку з необхідністю збереження природного довкілля, зростанням попиту туристів на екологічно безпечні послуги та товари. Готелі намагаються використовувати екологічно безпечні матеріали в інтер'єрі та обладнанні, практикувати "безвідходні" технології, пропонують гостям спеціальну білизну "для алергіків", екологічно чисті продукти та напої "без хімії" в ресторані [68].

Для деяких готелів екологія перетворилась на концепцію їх діяльності. Однією з найпопулярніших нині є концепція екологічних готелів.

Наприклад, готельна група Іnter Contіnental анонсувала перший 100% екологічний готель. Готелі бренду Іnnovatіon Hotel будуть використовувати для своєї інфраструктури лише сонячну енергію, а також зможуть обходитися постійним об'ємом води, яка після вжитку буде очищатися й знову попадати у водопровід. Вітряки забезпечать необхідну кількість електрики для задоволення потреб готелю.

Невеликі парки, розміщенні на даху, допоможуть зберегти приміщення прохолодним в спекотні місяці та захистити від холоду взимку. Вся дощова вода, яка впаде на будівлю готелю, буде збиратися в спеціальні резервуари, очищатися й використовуватися у ванних та туалетах, а також для миття посуду. В готелі будуть встановлені вікна з вже переробленого скла, меблі з вже перероблених матеріалів. При цьому гарантовано використання тільки натуральних компонентів. Їжа, яка залишиться після шведських столів, буде герметично упакована й передана до благодійних фондів. Всі побутові відходи будуть сортуватися й відправлятися на переробку. Харчові відходи планується переробляти на біологічне пальне. Всього в світі нараховується близько 4 тисяч готелів, які так чи інакше намагаються знизити рівень збитків довкіллю [69].

Серед них виділяється готель Іnter Contіnental Thalasso Spa на Бора-Бора, який спеціальними водозабірними системами піднімає з глибин океану майже крижану воду й використовує її для охолодження приміщень, а також Іnter Contіnental Wіllard у Вашингтоні, який повністю обходиться електрикою вітряних електростанцій. Починаючи з впровадження в готелях парового опалення та світла, готелі за традицією є одними з перших споруд новаторів і замовників високих технологій та новітніх розробок у сфері інженерії.

Це головна концепція підходу до ведення справ і розвитку готельної сфери у світі [20].

Існує ціла низка рекомендацій прийнятих у світі, що до якості оформлення інтер'єрів номерного фонду, яка складається з концепції, чи окремого готелю, чи ланцюга готелів. Все це пов'язано з ще однією тенденцією - "гедонізацією" сервісу. Вона полягає в тому, що персонал намагається зробити перебування гостя в готелі максимально радісним не тільки через люб'язне обслуговування, послужливість, "компліментарні" послуги, але й через організацію низки приємних традицій, як наприклад, (happy hour) - "щаслива година", коли гостей пригощають келихом шампанського в холі готелю або фірмовими стравами та напоями за половинною ціною тощо. У старій Європі, наприклад існує цілі асоціації тематичних та історичних люкс готелів які обмінюються інформацією про своїх клієнтів та створюють єдину систему сервісу, тематичних готелів чи сезонів, індивідуальні запрошення гостей (Швейцарська Асоціація Історичних готелів) [22].

Концепція стилю таких готелів пронизана духом історії, цінної архітектури та унікальністю побуту, сервісу та комфорту. Таким чином готель стає не тільки містом для тимчасового перебування, а клубом та сенсом подорожі [70].

Поширюється тенденція індивідуалізації обслуговування в готелях. Персонал запам'ятовує ім'я клієнта, його улюблені напої, намагається створити у нього враження, що він є бажаним гостем. На це спрямовані й так звані "компліментарні послуги" - привітальний коктейль (у Туреччині та Єгипті - чашечка чаю з каркаде, на Балі - склянка жасминового чаю), цукерка або шоколадка на ніч на ліжку (в Австрії - альпійський кекс на столику біля ліжка), зустріч або проводи групи з оркестром, невеличкі сувеніри, фрукти і мінеральна вода тощо.

Диверсифікація туристичного попиту змусила готелі шукати свою нішу на ринку розміщення, що призвело до процесу спеціалізації готелів. В основі спеціалізації лежать види туризму, типи клієнтури та обраного нею транспорту, смаки та інтереси гостей. Курортні готелі широко спеціалізуються на лікувально-відновлювальних процедурах різного профілю, пропонують курс відновлення шкіри, коригування фігури, позбавлення зайвої ваги. З'являються готелі для вегетаріанців, у Швейцарії існує вже кілька таких готелів категорії п'ять зірок. Бізнес-готелі практикують швидкі процедури поселення-виписки, прокат автомобілів, послуги технічного персоналу. Готелі для ділових жінок пропонують підвищені заходи безпеки, спеціально обладнані ванні кімнати, послуги салонів краси. Багато готелів та інших засобів розміщення спеціалізуються на різних видах спортивних занять. З'явилися готелі для інвалідів, прикладом яких може служити готель для людей з розумовими і фізичними вадами "Лазарусхоф" ("Будинок Лазаря") в Німеччині. У готелі є спеціально обладнані ліфти та туалети, широкі коридори та пандуси, гараж для інвалідних візків, персонал має спеціальну підготовку.

Є готелі з унікальною спеціалізацією. Готель для маленьких дітей ("Гранд-готель" у мініатюрі) в Ліверпулі (Англія) приймає клієнтів від півтора до дев'яти років. У номерах готелю - маленькі іграшкові містечка, стеля всипана зірками, на стінах - гірлянди квітів. Лондонський готель "Дорчестер" зберігає традиції й атмосферу старої доброї Англії. Серед унікальних - готелі-замки з привидами у Франції та Англії, готель для любителів шнапсу поблизу курорту Віллах в Австрії. Все частіше спеціалізація готельного підприємства на певному сегменті ринку знаходить відображення у цілісній концепції - єдиному ідейному задумі, який пронизує всю діяльність готелю - від архітектурного вирішення, підбору персоналу, організації обслуговування, до стилю спілкування з клієнтами і найменших деталей - меню страв у ресторані, кольорової гами приміщень, дрібного інвентарю тощо. Концепція готелю - це синергія думок спеціалістів багатьох професій, архітектора, дизайнера, інженера, маркетолога, менеджерів готельної справа та ін. [58; 236].

Готель "Міцпе Хайамим" ("Вид на два моря") в Ізраїлі на озері Кінеред втілює концепцію найекологічнішого готелю світу, обрану його засновником, лікарем-гомеопатом Ериком Яросом. Тінисті алеї, струмочки та водоспади, безліч квітів, що використовуються в ароматерапії, мазях і ваннах... Фітнес-зали, басейни, солярії, водні споруди, оглядові майданчики з музичними концертами. Вся вода в готелі - з власних свердловин, мед і фрукти теж власні, як і взагалі всі продукти в готелі, що поставляються з власних ферм. Особлива гордість - фітобар з десятками трав'яних напоїв [71].

Готель "Бурж аль Араб" ("Арабська вежа") (Дубаї, ОАЕ) обрав концепцію елітного готелю для супербагатих. Про це говорить і його категорія сім зірок. Зовні він має вигляд біло-блакитного вітрила, що здіймається над водами Перської затоки на висоту 321м. В оздобленні інтер'єру використані рідкісні породи дерева, дорогоцінний бразильський мармур, білизна - з ірландського льону, гобелени ручної роботи. Вхід для гостей - з даху готелю, де сад, тенісні корти, два басейни. Інтер'єр нижнього вестибюлю зі стінами 50-метрової висоти вирішений як гігантський акваріум, що представляє зріз моря з його мешканцями. Головний ресторан знаходиться у скляному куполі під водою, де замість пташок за вікнами пропливають екзотичні рибки. Відвідання ресторанів дозволяється лише у вечірньому вбранні [72].

Але концептуалізація готелів може бути заснована і на більш звичних сегментах попиту. Окремий досвіт та сегмент ринку готелів - це готелі високого рівня розташовані у центрах історичних міст, відомих своїми спорудами, знаковими місцями та культурно-просвітницьким інтересом. Як правило сама споруда готелю - це пам'ятка історії чи архітектури з унікальним виглядом інтер'єрів чи легенд. Такі готелі об'єднує в області сучасного розвитку і концентрації унікальних об'єктів в єдині асоціації, видаються спеціальні премії (ІCOMOS з 1997) "Кращий готель і ресторан" з метою стимулювати збереження і підтримки цих пам'ятників, Швейцарська Асоціація "Історичні готелі" в партнерстві з ІCOMOS створена з метою відтворення і повернення до первинного вигляду унікальних споруд [67; 74].

Отже, сучасний стан готельної справи світу це не тільки сфера діяльності бізнесу та інвестицій, це напрямок світової культури та національної спадщини окремих країн.

1.2 Концептуалізація як одна з перспективних тенденцій розвитку засобів розміщення

Виходячи з того, що нині існує велика кількість готельних ланцюгів, готельних консорціумів та дивлячись на те, що кожен з готелів намагається утримати свою конкуруючу позицію на ринку послуг розміщення, концептуалізація виступає основним інструментом індивідуальності та оригінальності, що виокремлює готель з поміж інших світових марок. Будь який заклад розміщення надає певний комплекс послуг, в певній мірі споріднений з іншими послугами, інших готелів, цей список дуже широкий та постійно доповнюється, але у кожного сегменту, людини є свої смаки та уподобання. Саме тоді до справи береться концептуалізація - мета, основна ціль та тематика готелю. На вибір концепції впливає ряд чинників, такі як: розміщення, наприклад (в центрі активно-ділових міст), або в будівлях історичного характеру, врахування інтересів місцевих жителів та типу майбутніх клієнтів [63].

Спеціалізація і диверсифікація підприємства знаходить вираження у концептуалізації діяльності у формі цілісної концепції, що пронизує усі види діяльності - від стратегічних завдань до кольорової гами помешкань і форми меблів. Тенденція розвитку готельної індустрії спрямована на розширення спектру послуг у готелях різного призначення [25].

У теперішній час додаткові послуги набувають все більшого і більшого значення у формуванні ринкової привабливості готельного підприємства. Залишаючись основною, послуга розміщення сприймається гостями як сама собою зрозуміла. Підвищену ж цікавість викликають послуги, які виділяють цей готель із ряду інших. У більшості випадків такими послугами є додаткові. Підтвердженням цього є діяльність багатьох готельних підприємств. Наприклад, інші послуги, зорієнтовані на надання можливості займатися різними видами спорту, знаходяться на першому місці у комплексі послуг німецького готельного ланцюга "Робінзон-клуб", який складається з 30 готелів. Готелі відомих швейцарських курортів Давоса, Кран-Монтана, перед залученням на відпочинок банкірів, політиків та інших професіоналів надали спочатку їм можливість проведення міжнародних конференцій, економічних форумів на самому високому рівні: обладнані конференц-зали і ряд інших приміщень із застосуванням найновіших досягнень науки і техніки [26; 113].

Сьогодні світова система готелів може задовольнити будь-який смак. У Нідерландах знаходиться найвищий у світі плаваючий готель. Цей комфортабельний п'ятиповерховий "корабель" курсує між причалами Амстердаму і створює повну ілюзію морської подорожі [38; 335].

Існує підводний готель, розташований на дні Перської затоки в державі Бахрейн. Він налічує шість корпусів, сполучених між собою оригінальними переходами. Всередину готелю можна потрапити лише у спеціальних прозорих ліфтах, які опускають любителів екзотики у море.

Подібний готель у Флориді, тільки він розрахований усього лише на шість осіб і тому вважається найменшим у світі [38; 384].

Один з токійських готелів, місткістю 1300 номерів, пропонує найвищий сервіс у світі. Максимальний час, який затрачає гість на оформлення, оплату номера, отримання ключів та ін. - 45 с. Усе здійснюється автоматично, з допомогою спеціальних відеоконтрольних приладів [38; 392].

Гірський готель-курорт Tenaya Lodge, розташований біля міста Фресно, штат Каліфорнія, гарантує повний комфорт не тільки вам, але і вашому собаці. Усім чотириногим друзям надаються шезлонги, кошики-ліжко, спеціальний посуд для харчування і усі умови для купання. Будиночок на сваях - kіpuka, розташований на острові Гаїті у тропічному лісі, де дощі майже ніколи не зупиняються, поряд із відомим Кілауза, самим активним вулканом у світі, злегка гойдається під час природних потрясінь. Тут немає постійних покоївок, а спостерігач і прибиральник проживають порівняно далеко від готелю і практично "не доступні" у будь-який момент. Враження залишаються на все життя [73].

У самому кращому готелі Франції 1999 року "Брістолі" (Париж) самі дбайливі покоївки. Якщо ви, залишаючи готель, забули якусь річ, то повернувшись сюди навіть через кілька років, ви знайдете її на цьому ж самому місці. Секрет дуже простий: після від'їзду гостя покоївки фотографують кожний номер [74].

Готель "Al Maha" у Еміратах розташований у самому серці пустелі. У всій окрузі немає ні барів, ні ресторанів, ні фітнес-центрів, ні казино. Тільки небо і зірки. Комплекс розваг складають сафарі, барбекю, стрільба з луку, соколине полювання, верхова їзда на конях та верблюдах. Для особливо вразливих осіб у номерах є мольберт із чистими ватманами, фломастери і гуаш, а також справжній бінокль. Найбагатіші арабські шейхи приїздять у Дубай з єдиною метою - подивитися на чудо-готель "Будж-єль-Араб" ("Арабська башта") [75].

Розташована посеред морських хвиль 321-метрова будівля у вигляді паруса виглядає просто фантастично. Усі її 202 номери розташовані у двох рівнях і відрізняються пишність інтер'єру. "Башта" має усі традиційні атрибути будь-якого суперготелю, такі, як фітнес-центр, бані, більярдні, конференц-зали і зали прийомів, причому останні прикрашені мармуровими колонами, куполами із золота й кришталевими світильниками. Один з найкращих готелів світу, баден-баденський "Бреннерс" (Німеччина) може догодити будь-якому клієнту. Адже кожний номер у "Бреннерсі" обладнаний на найсучаснішому рівні. Тут є і телевізор із півсотнею каналів, і стереосистема, до якої надається ще декілька дисків, записаних спеціально для "Бренерса". На стінах - кілька пультів, за допомогою яких можна керувати усім світлом, кондиціонером, опустити жалюзі або тіньовий козирок над балконом. А спеціальна людина у готелі, єдиним обов'язком якого є світські бесіди з постояльцями, - поліглот, ерудит і психолог, готовий підтримати будь-яку тему розмови і відповісти на будь-які питання [76].

Отже, готелі, які пропонують клієнтам "комфорт і домашній затишок", серйозно ризикують місцем на ринку. Сьогодні, коли готельні тарифи продовжують зростати, а ціни вже не є єдиним критерієм "вигідності" покупки, більшість клієнтів потребують чогось нового й екзотичного. Тому внаслідок винахідливості менеджерів і володарів з'являються такі неординарні готелі. На сучасному ринку послуг програми "заохочення вірних клієнтів" й надання різних пільг і додаткових вигод постійним клієнтам готелів знаходяться на явному підйомі й активно виходять на ринок послуг.

На готельному ринку зараз безмежне море різних послуг і можливостей, різних варіантів. Тобто, тепер основна проблема споживача стає у тому, щоб вигідно для себе вирішити, до якої програми, якої готельної корпорації приєднатися, виходячи з того, "скільки балів треба набрати" для отримання знижки або презенту, які постійні пільги отримують вірні клієнти тощо.

Беручи до уваги те, яка нині є різноманітність закладів тимчасового розміщення гостей та смаки сегменту, готелям тільки залишається конкурувати між собою в плані надання високоякісного обслуговування, а гостям право зробити правильний вибір на власний розсуд та за своїми привілеями. Програми лояльності та особливе ставлення до гостя з метою зробити кожного "бажаним та особливим" призведуть до напрацювання власної клієнтської бази та створення світового іміджу готелю в цілому [34; 29].

1.3 Сучасний стан та тенденції розвитку готельного господарства України та Києва

Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів у 2010р. в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів - 9 % - було в Луганській та Миколаївській областях, а максимальне - 78 % у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %. Якщо відкинути максимальне й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських готелів у 2010р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 2005р. дорівнювала 0,52, в 2008р. - 0,35, в 2009р. - 0,37, у 2010 - 0,40. У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коливався від 0,17 до 0,22. Чисельність готелів в Україні скоротилась з 2005р. по 2010р. на 88 одиниць, їх місткість зменшилась на 27 963 місця (21 %) [77].

Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, областях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719). Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним громадянам, що становить 10,9% загального числа осіб, яким надано послуги. Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %). Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців - 2,6 доби. Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02; у Києві - 1,9; а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, - 1,8; в Одеській - 2,2; у Чернігівській і Херсонській - 2,3; у Сумській - 2,6 [16].

На виконання статті 15 Закону України "Про туризм" з 1 жовтня 1999р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств харчування [4].

Станом на 01.10.2040 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги - 158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам. Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслуговування на підприємствах готельної галузі. Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу [15; 232].

Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Всесвітньої туристської організації на 2003рік: "Технологія і природа - два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першого століття" [42; 93]. Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг. Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна.

У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 - 25 % загальної кількості готельних господарств, 75 - 85 % - мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті. Як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць [55].

Чинне законодавство України нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських послуг та відомче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Закону України "Про розвиток готельного господарства" [1].

Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку. Завантаженість по Україні - 25%, в Києві - 44% Забезпеченість готельними місцями - 2,4 %, в Києві - 7%. Готелі, що відповідають світовим стандартам - 0,8%, в Києві - 2%. П'ятизіркові готелі - "Дніпропетровська Україна", "Прем'єр Палас", "Кемпінскі (Одеса)". Розвиток туризму значною мірою визначається станом готельного господарства. Київ має найбільшу в Україні мережу готелів [2].

На сьогодні у місті функціонують 98 готелів різних форм власності та відомчої належності: 22 готелі місткістю понад 100 номерів відповідають основним європейським стандартам обслуговування, 41 - невеликі готелі, решта закладів розміщення належить до категорії гуртожитків готельного типу, яких налічується - 35. У 43-х готелях (відомчих) частину житлових приміщень обладнано під кімнати для приїжджих. Про все це свідчать статистичні показники діяльності підприємств готельного господарства м. Києва (табл.1.1) [78].

Найгострішою проблемою в готельному господарстві міста є необхідність диверсифікації та спеціалізації пропозицій послуг гостинності.

Нині немає статистичних даних щодо використання житлового сектору в туристичних цілях, зокрема даних про здавання житла іноземцям. Ринкові відносини загострили старі й спричинили нові соціально-економічні проблеми у сфері готельного господарства: недосконале державне регулювання, застаріле технологічне забезпечення, низька якість послуг, нестача кваліфікованих кадрів, недостатня реклама тощо.

Загалом матеріально-технічний стан готелів Києва, за винятком висококласних готелів, не відповідає міжнародним стандартам. Готельне господарство міста потребує залучення інвестицій. Міська влада вживає заходів для створення сприятливого інвестиційного клімату та активного залучення коштів іноземних інвесторів до розвитку готельного господарства, розбудови інфраструктури міста.

Про це свідчать масштабні проекти будівництва нових готелів, ремонт та реконструкція діючих. Для забезпечення максимальної розрахункової потреби у місцях розміщення туристів Генеральним планом розвитку м. Києва до 2014 року передбачається відповідний приріст місткості мережі готельних закладів.

Таблиця 1.1 Основні показники фінансово-економічної діяльності підприємств готельного господарства м. Києва (за формою N 1-готель)

Показники

2009р.

2010р.

2011р.

2012р.

Кількість готелів

80

86

92

94

у тому числі: (п'ять зірок)

0

0

1

1

(чотири зірки)

3

3

3

3

(три зірки)

12

16

11

10

(дві зірки)

9

13

15

20

(одна зірка)

3

3

3

3

без категорії

53

51

59

57

Кількість номерів, од.

6974

7037

8195

8218

Одночасна місткість, місць

12935

12739

15289

15451

Обслуговано приїжджих, чол.

712125

779120

884799

923626

у т.ч. іноземців, чол.

125150

128307

140439

188948

Доходи від основного виду діяльності (плата за проживання), млн. грн.

138,0

176,3

219,2

251,1

Доходи від надання додаткових платних послуг, млн. грн.

8,3

53,4

71,4

67,4

Інші доходи, млн. грн.

37,2

12,8

27,0

36,6

Вкладено у зміцнення матер-технічної бази, млн. грн.

26,9

169,2

98,0

109,6

Балансовий прибуток, млн. грн.

27,9

23,8

27,3

21,3

Платежі до бюджету, млн. грн.

45,3

63,6

63,4

92,6

Готельний збір, млн. грн.

7,5

20,6

20,3

23,3

Завантаженість номерного фонду, %

41,2

43,5

46,5

47,2

Середній рівень рентабельності, %

22,1

21,0

19,0

16,7

Кількість працюючих, чол.

6333

6412

6692

7194

За світовими стандартами в м. Києві, як столиці європейської держави передбачено побудувати до 2014 року 4 - 5 готелів категорії (п'ять зірок), 10 - 12 готелів категорії (чотири зірки), 30 готелів категорії (три зірки). Протягом 2008 - 2012рр. у будівництво нових готелів міста вкладено 43 млн. 180 тис. грн. та 15 млн. 780 тис. дол. США. Виконання робіт на цих об'єктах триває повільними темпами. У Києві практично відсутні готелі, що належать до міжнародних готельних мереж. Для задоволення потреб туристів у місті планується сформувати мережу малих готелів ("Малі готелі Києва") та інших типів засобів розміщення.

Потребують відродження на якісно новому рівні кемпінги та мотелі для автотуристів. Виникає необхідність розроблення правил надання і порядку контролю за якістю готельних послуг у м. Києві. Вартість готельних послуг у Києві досить висока й постійно зростає, а комфорт та сервіс відстають від міжнародних вимог. Це зумовлено такими економічними чинниками, як інфляція, підвищення цін на комунальні послуги, зростання податкового тиску тощо.

Розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства стримується існуючою недосконалою податковою системою. Зменшення кількості податків і обов'язкових платежів до бюджету дасть змогу знизити ціни на послуги або спрямувати частину податків на розвиток готельних підприємств та підвищення кваліфікації працівників [79].

Існуючі недоліки в готельному господарстві потребують здійснення серії заходів, а саме:

- запровадження системи обов'язкової сертифікації готельних послуг, що надають суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та відомчої належності;

- проведення маркетингових досліджень з вивчення якості послуг підприємств готельного господарства;

- розроблення комплексу заходів щодо створення і функціонування малих підприємств у сфері готельного господарства;

- розроблення програми створення мережі малих готелів ("Малі готелі Києва");

- розроблення моделі молодіжного готелю;

- забезпечення будівництва засобів розміщення: туристичні готелі 4,3 тис. місць, мотелі-кемпінги - 1,2 тис. місць;

- завершення робіт з реконструкції та будівництва готелів, готельно-офісних центрів і кемпінгів [61; 36].

Позитивним у розвитку готельного господарства є зростання житлової площі номерів. Так, якщо у 2006р. в Україні цей показник складав 999,9 тис. мІ, у 2007р. - 1002 тис. мІ, то у 2008р. - 1010,6 тис.мІ. Таким чином, житлова площа готельних номерів у 2008р. проти 2006р. збільшилась на 1,1%, а проти 2007р. - на 0,9%. Це відбувається переважно за рахунок реконструкції та модернізації місць розміщення, скорочення простору частини номерного фонду [56].

Одним із складових показників експлуатації готелів є кількість наданих місць за певний період. У 2008р. готельними підприємствами України було надано 8728,8 тис. людино-діб, у тому числі 7588,5 тис. - громадянам України (86,9%), 1140,3 тис. - іноземцям (13,1%) [56; 39].

Готельне господарство є однією з основних складових туристичної індустрії України. У 2006р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць. За формами власності їх кількість розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній та комунальній, 57% - у колективній і 3 % - у приватній власності [56; 43].

Однією з передумов розробки обґрунтованої маркетингової політики тої чи іншої сфери діяльності є виявлення тенденцій, що відбуваються на ринку.

Аналіз розвитку готельного господарства України за останні 15 років дозволяє виділити принаймні два періоди, в межах яких тенденції виявилися протилежними. До 2006р. показники потужності готельного господарства переважно збільшувалися. З 2006 по 2010 рр. кількість готелів збільшилася на 42%, їх житлова площа - на 58%, кількість місць - на 64%, чисельність працівників готелів - на 42% (табл.1.2) [80].

Таблиця 1.2 Динаміка основних показників розвитку готельного господарства України за 2006-2010рр.

Показник

Рік

Абсолютна величина показника на початок року

Базисні темпи зростання, %

Кількість готелів

2006

779

100

2007

1247

160

2008

1090

140

2009

1103

142

2010

1110

142

Житлова площа, тис. мІ.

2006

561

100

2007

836

149

2008

856

153

2009

887

158

2010

884

158

Кількість місць, тис.

2006

76

100

2007

119

157

2008

121

159

2009

124

163

2010

125

164

Чисельність працівників готелів, тис. осіб

2006

17,6

100

2007

26,0

148

2008

26,7

152

2009

26,1

148

2010

25,0

142

Для успішного розвитку готельного господарства також є удосконалення системи управління якістю на ринку готельних послуг України. Дослідження вітчизняних та закордонних вчених свідчать про те, що для сучасного ринку характерна стійка тенденція до підвищення цінових форм конкуренції і, особливо, конкуренції якості. Виходячи з цього, кожна організація, яка хоче досягнути успіху, повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якістю (рис.1.1) [81].

Рис. 1.1. Базисні темпи зростання основних показників готельного господарства України за 2006 - 2010рр. [81]

З переходом до ринкової економіки готельні комплекси України теж вимушені розробляти свої такі системи, спрямовані на споживача. В більшості країн світу система управління якістю розглядається як система, що інтегрує діяльність різних суб`єктів та орієнтується на вивчення рівня якості, його досягнення, підтримання і підвищення з метою випуску продукції та послуг, що повністю і найекономічнішим шляхом задовольняє потреби споживача.

Таке зростання відповідало загальним тенденціям розвитку народного господарства, підвищенню інтенсивності зв'язків між підприємствами, окремими громадянами, поліпшенню фінансового стану підприємств і громадян і їхніх можливостей щодо здійснення відряджень, поїздок, пов'язаних з відпочинком, особистими справами тощо [14].

З 2008р. спостерігається економічний спад, інтенсивно розвиваються інфляційні процеси, погіршується добробут населення, фінансова стабільність підприємств знижується, і все це, безумовно, позначається на попиті на готельне обслуговування і пропозиції готельних послуг (табл.1.3) [23].

Таблиця 1.3 Динаміка основних показників розвитку готельного господарства України за 2008-2012рр.

Показник

Рік

Абсолютна величина показника на початок року

Базисні темпи змін, %

Кількість готелів, одиниць

2008

1654

100,0

2009

1587

95,9

2010

1466

88,6

2011

1396

84,4

2012

1368

82,7

Житлова площа, тис. мІ.

2008

1144

100,0

2009

1121

98,0

2010

1076

94,1

2011

1032

90,2

2012

1000

87,4

Кількість номерів, тис.

2008

70,6

100,0

2009

68,3

96,7

2010

65,7

93,1

2011

62,4

88,4

2012

60,6

85,8

Кількість місць, тис.

2008

157

100,0

2009

148

94,3

2010

140

89,2

2011

131

83,4

2012

125

79,6

Чисельність працівників готелів, тис. осіб.

2008

29,1

100,0

2009

28,7

98,6

2010

28,1

96,6

2011

28,1

96,6

З (табл.1.2 і рис.1.1) видно, що у 2005-2009 рр. на 17,3% скоротилася кількість готелів, і на 12,6 - житлова площа, на 14,2 зменшилася кількість номерів, на 20,4 - кількість місць, на 6,5% менше стало працівників готелів [80], [81].

Зміни в готельному господарстві України найяскравіше відображає динаміка показників обсягу надання готельних послуг у мільйонах ліжко-діб і рівня завантаженості готелів. Обсяги надання готельних послуг порівняно з 2000р. зросли у 2005р. на 38%, а 2006р. - на 48% і чотири роки (до 2010р. включно) утримувалися приблизно на цьому рівні, після чого почався обвальний спад обсягів готельних послуг. У 2005р. кількість наданих ліжко-діб зменшилася майже до рівня 2000р., а вже 2008р. була на 54% нижча від цього рівня. Якщо порівняти обсяги готельної діяльності 2002 і 2008рр., то виходить, що за шість її років, вони скоротилися більш ніж утричі [13].

Проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу згідно вимог УЄФА передбачило якісну та кількісну підготовку готельної інфраструктури як однієї з трьох важливих компонентів після спортивної та транспортної. Відповідно в процесі підготовки до проведення ЄВРО 2012 в короткий термін вирішувалися проблеми, пов'язані з незадовільним станом розвитку туристичної та готельної інфраструктури, нестачею готелів та інших закладів розміщення туристів, нагальною потребою у підготовці кваліфікованих кадрів, формуванням реєстру та мереж альтернативних закладів розміщення туристів.

Проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу згідно вимог УЄФА передбачило комплексну підготовку спортивної, транспортної та готельної інфраструктури. Підготовка спортивної та транспортної інфраструктури здійснювалася за рахунок державних коштів, водночас готельна інфраструктура в приймаючих містах та містах-супутниках розвивалася за рахунок приватних інвестицій (у 2008 р. вартість укладених угод близько з 240 інвесторами склала 46,5 млрд. грн.). Загалом в 2012 році в Україні було підготовлено 372 заклади розміщення, в тому числі 306 готелів [82].

Інфраструктура готельного ринку України сьогодні не задовольняє попит на готельні послуги ні за кількістю, ні за якістю, матеріально-технічна база великої частини готелів є фізично та морально застарілою і не відповідає міжнародним стандартам. Водночас, постійно зростаючі туристичні потоки та велика кількість відвідувачів та учасників ЄВРО 2012 зумовили необхідність приділення більшої уваги з боку державних органів влади до питання підготовки готельного господарства [27].

До основних перешкод розвитку вітчизняного готельного господарства, які потребують усунення в контексті проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, було віднесено:

1. Недостатня кількість готелів внаслідок значних бар'єрів входження на ринок готельних послуг України. В Україні бракує близько 70 чотирьох та п'ятизіркових готелів (7 тис. номерів) та 400 тис. номерів в готелях нижчої категорії. Загалом згідно договору, укладеного з офіційним агентством з розміщення учасників та гостей ЄВРО 2012 туристичною компанією TUІ Travel PLC лише для цільових груп чемпіонату було забезпечено 200 тис. готельних номерів. Показник забезпеченості готелями (кількість готельних місць на 1000 осіб) в Україні низький (при нормі 10 місць на 1000 осіб в Україні є лише 2,9 готельних місця (для порівняння: у Москві - 9,3; у Санкт-Петербурзі - 6,4; у Парижі - 38,4; у Відні - 25,6)) [5]. Водночас будівництво нових готелів в Україні ускладнюється:


Подобные документы

  • Картосхема основних готелів Сумської області. Загальна характеристика готельного господарства (ГГ). Рівень споживання послуг, які надаються закладами розміщення. Рівень зайнятості, розвитку мережі готельного господарства. Інтегральний індекс розвитку ГГ.

    контрольная работа [706,6 K], добавлен 21.04.2019

  • Дослідження стану розвитку готельного господарства України та Херсонської області. Оцінка стану та можливостей розвитку "Гуртожитку для приїжджих", конкуренти та привабливість для споживачів. Шляхи удосконалення системи управління діяльністю підприємства.

    дипломная работа [281,9 K], добавлен 06.12.2011

  • Дефініція "культура обслуговування" у готельному господарстві. Вплив якості та культури обслуговування на формування позитивного іміджу підприємства готельного господарства. Розклад роботи персоналу. Реалізація бажаних показників якості на підприємстві.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 15.05.2014

  • Теоретичні та методологічні аспекти формування менеджменту підприємства. Історія розвитку управлінської науки в Україні. Дослідження ринку ресторанних послуг, оцінка стану розвитку ресторану, економічний аналіз його фінансово-господарської діяльності.

    курсовая работа [507,6 K], добавлен 08.01.2012

  • Сутність, завдання та форми організації праці у готельному підприємстві. Загальна характеристика та кадровий потенціал готельного комплексу "Поділля". Аналіз процесу управління та резерви вдосконалення роботи досліджуваного готельного комплексу.

    курсовая работа [58,5 K], добавлен 27.11.2010

  • Загальні процеси мотивації та управління персоналом. Характеристика готельного підприємства "Писанка", аналіз середовища його діяльності та економічних показників господарювання. Шляхи вдосконалення використання персоналу із застосуванням коучінгу.

    дипломная работа [180,4 K], добавлен 23.03.2012

  • Інформація як фактор ефективного управління. Значення директора інформаційної служби. Аналіз показників роботи підприємства. Сучасний стан та тенденції розвитку засобів реалізації інформаційного та документаційного забезпечення управління корпорацією.

    дипломная работа [61,5 K], добавлен 05.01.2011

  • Організація управлінської праці керівників різних рівнів та формування її складових. Характеристика форм участі менеджерів у вирішенні господарських завдань ТзОВ "Готель-Писанка". Оптимізація особистих ділових контактів менеджера готельного підприємства.

    дипломная работа [1015,7 K], добавлен 12.02.2013

  • Дослідження готельного господарства як однієї з складових туристської індустрії. Особливості найпростішої функціональної схеми готелю, значення майданчика для паркування автотранспорту. Функції служби прийому готелю. Послуги, що надаються в готелях.

    отчет по практике [894,8 K], добавлен 04.06.2019

  • Дослідження підприємства як суб'єкта господарювання. Визначення місії та перспективних цілей діяльності підприємства за допомогою "дерева цілей". Проведення SWOT-аналізу діяльності ЖКУВП "Біатрон-3" з метою вибору стратегії розвитку підприємства.

    курсовая работа [742,1 K], добавлен 07.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.