Управління комунікативною політикою підприємства

· привідний високоефективний відцентровий компресор із закритим робочим колесом, що механічно обробляється [55, с. 399 - 400].

Для переконання споживача придбати трактор чи вантажувач саме Агрегатного заводу потрібно, щоб серце цієї техніки (малолітражний дизель 2ДТ81.070) було найякіснішим і найнадійнішим у порівнянні з конкурентними товарами. На експлуатаційні параметри двигуна, його витривалість і надійність значною мірою впливає якість складальних робіт. Дані складальні роботи є заключним етапом у виробничому процесі, на якому з окремих деталей і вузлів збирають готові вироби. При недостатньо точному з'єднанні окремих деталей, навіть якщо вони виготовлені із заданою точністю, складений виріб не буде володіти потрібними експлуатаційними якостями та надійно працювати. Тому у виробництві складальні роботи мають першочергове значення. Слід додати, що обсяг складальних робіт досить значний, наприклад, трудомісткість складання у сільськогосподарському машинобудуванні дорівнює 20 - 30% загальної трудомісткості виробу, а трудомісткість складальних робіт деяких машин досягає 40 - 60% від загальної трудомісткості [20, с. 472].

Для підвищення надійності та гарантії двигуна 2ДТ81.070 пропонуємо більш детально розглянути процес складання клапану нагнітального і рекомендуємо провести його випробування. Клапан нагнітальний є однією з найголовніших і найвагоміших складових деталей малолітражного дизельного двигуна 2ДТ.81.070, не дивлячись на його маленьку масу, яка складає 40 грамів. Клапан призначений для перекривання палива, що потрапляє до циліндрів дизельного двигуна, і нагнітання. Матеріалом для виготовлення клапану служить сталь 18Х2НЧМ17. Клапан нагнітальний складається з 22 деталей: корпус, проставка, гайка, вісім упорів, клапан нагнітальний, клапан зворотний, шість регулюючих шайб, дві пружини, кільце щільне. Схема клапану нагнітального, що входить до складу малолітражного двигуна 2ДТ.81.070 наведена на рис. З.1.

Процес складання клапану нагнітального за формою організації роботи можна віднести до рухомого складання. Цей метод полягає в тому, що клапан складається однією бригадою робітників з окремих деталей, які попередньо виготовлені та доставлені до складального цеху. Виріб під час рухомого складання переміщується з одного робочого місця на інше, де постійно знаходиться робітник і виконується та ж сама операція. При цьому до кожного робочого місця, на якому знаходиться відповідний інструмент і приладдя, подаються деталі та вузли, потрібні для даної операції. Метод рухомого складання клапану нагнітального є більш продуктивним у порівнянні зі стаціонарним складанням, яке виконується бригадою робітників на одному нерухомому робочому місці, до якого подаються деталі, вузли, інструмент. При рухомому складанні деталі заздалегідь складаються в одиниці, завдяки чому дизель менше часу простоює на стенді загального складання.

Погрішності, які виникають при виконанні складання деталей, можуть відбуватися за наступними причинами:

· встановлення неправильних конструктивних зазорів;

· неточне регулювання взаємного положення деталей, що з'єднуються;

· наявність залишкових деформацій, які викликані силами, що були прикладені для з'єднання деталей;

· викривлення та ушкодження деталей, які виникли при їх перегортанні та переміщенні у процесі складання та при транспортуванні;

· пружні деформації базової (основної) деталі об'єкту складання, що виникли при її закріпленні [20, с. 521].

На мою думку, підприємство може сміливо відповідати за надійність, ергономічність та екологічність і давати гарантію на свої вироби, якщо після процесу складання вони пройшли технічний контроль і випробування безпосередньо в польових умовах. Технічний контроль складальних процесів має на меті забезпечити необхідну якість з'єднання деталей і вузлів у виробі та перевірити відповідність цих з'єднань технічним умовам. Обов'язковій перевірці підлягають всі відповідальні деталі та складальні операції, при виконанні яких можливі неправильність, неточність сполучень і взаємного розташування деталей. Менш відповідальні операції підлягають так званому літучому контролю, тобто перевіряються періодично. Випробування двигунів дають можливість побачити роботу самої техніки та її складових частин, виявити переваги і недоліки та відповідність певним стандартам. У разі негативної оцінки ведуться роботи з усунення недоліків, поліпшення окремих процесів чи деталей і знову проводяться випробування.

Випробування ділиться на дві стадії: механічне випробування та випробування під навантаженням чи теплове. Механічне випробування виконується для перевірки правильності взаємодії частин і роботи поверхонь деталей, що труться. Вузли встановлюються у відповідне приладдя для випробування, механізми і машини - на випробувальні стенди. Випробування під навантаженням робиться у відповідності з технічними умовами. Якщо випробовується складальна одиниця чи машина, то при випробуванні виконується робота на тому режимі та в тих умовах, які відповідають експлуатаційним. Випробування відбувається на повну потужність на протязі встановленого технічними умовами строку.

Оскільки випробування дизеля є важким, трудомістким і дорогим процесом, то більш раціональним та економним виступає випробування окремих деталей. Враховуючи, що у дизельний двигун 2ДТ81.070 входить приблизно 980 деталей, вважаю доцільним ввести випробування для десятої частини складових елементів (98 деталей) половини щорічного випуску двигунів (500 шт.). Випробування клапану нагнітального буде полягати у перевірці клапану на герметичність і на початок відкривання клапану. Випробування буде здійснюватися за допомогою спеціальної установки для перевірки герметичності клапану та початку відкривання клапану. Враховуючи той факт, що випробування проводитиметься після процесу складання, а установка для перевірки клапану нагнітального невелика за розміром, доцільно здійснювати випробування у складальному цеху. До складу установки входять рама, манометр 0?10 кгс/см2, п'ять кранів, регулятор тиску, вологовідокремлювач, п'ять стаканів, ванна, заглушка, шість гайок, трійник, три перехідники, п'ять гвинтів, дві прокладки, штуцер.

Для випробування клапану нагнітального на герметичність потрібно помістити клапан у стакан з водою. Підняти стакан до крану та зафіксувати його за допомогою гвинта у рамі, перевірити тиск на манометрі. Потім з повітряної мережі у раму подається повітря під певним натиском. Рухаючись всередині рами, повітря через кран і перехідник потрапляє у клапан нагнітальний. Якщо складові деталі в результаті збирання нещільно прилягають до корпусу або існують дрібні тріщини, повітря буде виходити назовні, а на поверхні води утворюватимуться бульбашки. Це свідчить про невідповідність клапану нагнітального показнику найвищої якості та про недоліки процесу виготовлення окремих деталей чи збирання. Такий клапан неможна вставляти у дизель. Якщо ж поверхня води у стакані з клапаном залишилася гладкою, потрібно додатково перевірити показання манометру. Якщо рівень тиску в цей час дорівнює первісному значенню, коли ще повітря не подавалося у раму, можна стверджувати, що корпус клапану нагнітального не має жодних тріщин, деталі у складі клапану щільно прилягають одна до одної. Таким чином, клапан нагнітальний успішно пройшов випробування на герметичність і може бути розміщений у малолітражний дизельний двигун 2ДТ.81.070, який при вдалому випробуванні інших деталей можна назвати надійним і конкурентоспроможним.

Другим етапом випробування є перевірка клапану нагнітального на початок відкривання. Для цього стакан з клапаном потрібно від'єднати від крану за допомогою гвинта і повернути його у первісне положення. Виймати клапан, перевернути його іншим боком і знову розмістити у стакані з водою. Потім підняти стакан до крану як при першому етапі випробування. Подати повітря у раму, яке через кран і перехідник потрапить до клапану, і зачекати, доки клапан нагнітальний почне відкриватися. В цей час одразу зафіксувати показання манометру. Даний рівень тиску є максимальним, який можна подати у процесі роботи малолітражного двигуна. У супротивному випадку, якщо збільшити рівень тиску, клапан нагнітальний, який призначено для перекриття палива у дизелі, відкриється, і паливо потрапить назовні, а не до циліндрів малолітражного дизеля. Тоді на тракторі, до якого входить дизельний двигун 2ДТ.81.070, неможливо буде працювати. Отже, в результаті випробування клапану на початок відкривання можна визначити найвищий рівень тиску, при якому клапан нагнітальний почне відкриватися, що призведе до виливання палива з циліндрів дизеля.

Якщо у технологічний процес складання клапану нагнітального додати випробування, то він буде складатися з 15 таких операцій:

1) комплектування, що здійснюється на столі за 3,6 хв.;

2) транспортування деталей на возику згідно технологічного маршруту складання за 0,6 хв.;

3) підготовка на столі за 1,5 хв.;

4) промивання у посуді за 2,8 хв.;

5) попереднє складання на столі за 1,2 хв.;

6) регулювання на столі за 2,5 хв., що включає встановлення і вивірку правильності взаємодії частин клапану;

7) попереднє складання на столі за 1 хв.;

8) регулювання на столі за 2, 5 хв.;

9) доведення на столі за 3,5 хв.;

10) промивання у посуді за 2,8 хв.;

11) кінцеве складання на столі за 5 хв., що включає кріплення деталей, складання рухомих і нерухомих деталей, зважування і балансування вузлів, встановлення корпусу тощо;

12) випробування на установці за 1,3 хв.;

13) кінцеве регулювання на стенді за 5,9 хв.;

14) контроль на столі за 1 хв.;

15) транспортування на возику на склад готових деталей за 0,15 хв.

Загальний час на складання і випробування клапану нагнітального становить 35,35 хвилин.

Схема складання і випробування клапану нагнітального, що входить до складу малолітражного дизельного двигуна 2ДТ.81.070, наведена на рис. 3.3.

Технологічний процес складання полягає в з'єднанні деталей у вузли, а вузлів та окремих деталей - в механізми (агрегати) і в цілу машину. У зв'язку з цим всі роботи складального процесу розбиваються на окремі послідовні стадії, які далі розподіляються на окремі послідовні операції, переходи, прийоми. Під операцією у складальному процесі розуміють частину складального процесу, яка здійснюється по будь-якому вузлу чи машині одним чи декількома працівниками на одному робочому місці. Операція складається з переходів, які у свою чергу складаються з прийомів.

При розробленні технологічного процесу складання для кожної операції повинно бути вказано опис характеру робіт і способів їх виконання, потрібний інструмент і приладдя, визначено необхідний час, кількість робітників та їх кваліфікація. Час на виконання окремих операцій складання вузлів (агрегатів) і строки подання їх разом з деталями до місць загального складання повинні бути встановлені так, щоб забезпечити безперебійний хід складального процесу [20, с. 477 - 478].

Технологічний процес складання оформлюється у вигляді карт, схем, графіків, які є основними розрахунковими документами. Форми карт, що застосовуються на заводах, різноманітні, але часто вони надто спрощені та не відображають потрібних чинників складального процесу.

Запропоноване випробування, що проводиться після кінцевого складання клапану нагнітального, не займає багато часу (1,3 хв.) і не коштує дорого (5,13 грн. відводиться на заробітну плату робітників), але відіграє дуже важливу роль у підвищенні надійності та витривалості роботи двигуна і наданні гарантії на окремий виріб.

· оброблення деталей за принципом взаємозамінності, яка виключає ручне слюсарне оброблення і підгонку розмірів деталей;

· забезпечення складальників своєчасним подаванням деталей, вузлів, матеріалів, інструментів до складального місця, щоб уникнути простою;

· більш широке застосування спеціальних приладів та інструментів з метою зменшення витрат часу на виконання складальних операцій і полегшення роботи;

· найбільш точне встановлення норм часу на всі складальні роботи.

Оскільки випробування відбуватиметься постійно для 98 деталей 500 малолітражних дизельних двигунів 2ДТ81.070 щороку, отже працівники складального цеху не встигатимуть виконувати свої обов'язки. На даний момент на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» працює 22 слюсаря-складальника. Враховуючи, що для підвищення якості та надійності всієї продукції підприємства доцільно проводити випробування для деталей й інших двигунів, пропоную збільшити чисельність працівників складального цеху в півтора рази, тобто до 33 робітників. Потрібно запросити на роботу до складального цеху без шкідливих і небезпечних умов праці додатково 11 відповідальних і дисциплінованих слюсарів-складальників з технічною освітою, середньомісячну заробітну плату встановити у розмірі 862,00 грн. В результаті подальшого збільшення кількості випробувань буде зростати і зарплата робітників.

3.3 Розрахунок економічної та обґрунтування соціальної ефективності від запропонованих заходів

На ефективність управління комунікативною політикою підприємства впливає багато чинників як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, котрі на різних етапах розвитку суспільства формують середовище, в якому діє це підприємство. Щоб правильно розв'язати свої проблеми, працівник підрозділу з питань комунікативної політики служби маркетингу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» має передовсім знайти відповіді на такі питання:

· які цілі стоять перед комунікативною політикою в поточному періоді або в перспективі;

· які ринки необхідно обслуговувати;

· що і як сказати покупцям у процесі встановлення з ними зв'язків, які засоби інформації використати;

· яка вартість передбачених заходів комунікативної політики і на яку ефективність можна сподіватися.

Якщо комунікація - це зв'язок, а комунікативна політика - складова діяльності Агрегатного заводу на ринках продажу товарів, то цілі такої діяльності мають бути підкорені стратегічним цілям підприємства. Отже, комунікативна політика має задовольнити покупців і забезпечити додатковий прибуток виробнику.

Найпростіше визначити ефективність планування комунікативної політики, порівнюючи обсяг реалізації продукції до проведення заходів комунікативного характеру і після такого проведення або підрахувавши додатковий прибуток, який сподівається отримати філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» завдяки заходам комунікативної політики. Але на практиці такі підрахунки будуть дуже неточними, бо надто вже складно відокремити вплив саме комунікативної політики на поліпшення чи погіршення діяльності заводу, хоча прибуток з неї легко підраховується. Він становить різницю між прибутком з того обсягу реалізованої продукції, який зумовлений комунікативною політикою, та витратами на ці комунікації.

Працівники служби маркетингу мають дослідити стан цільової аудиторії, для якої призначена продукція, та визначити заходи й кошти, які необхідно витратити, щоб досягти поставлених цілей управління комунікативною політикою. Потрібно з'ясувати, на якій «сходинці» моделі поведінки споживача він перебуває: на першій, коли привертається увага споживача до підприємства та його товарів за допомогою певних комунікативних заходів; на другій, коли ці заходи зацікавили споживача (потенційного покупця); на третій, коли в нього виникло бажання придбати продукцію підприємства; на четвертій, коли встановлено довіру і потенційний покупець перетворюється на фактичного.

Знаючи кошти, на які підприємство може розраховувати, вартість переведення потенційних покупців з однієї «сходинки» на іншу (тобто вартість заходів, необхідних, щоб 1% цільової аудиторії опинився на наступній «сходинці») та намічені цілі управління комунікативною політикою, можна визначити ефективність заходів, що пропонуються [31, с. 135]. Цілі потрібно точно конкретизувати, наприклад, збільшити кількість тих, хто знає про продукцію, з 12% до 17%; збільшити кількість тих, хто має бажання купити продукцію, з 18% до 21%; збільшити кількість тих, хто купив продукцію вперше, з 10% до 13% тощо.

Існує два різновиди ефективності управління комунікативною політикою підприємства: комунікативна та економічна. Існує думка, що за сприятливими змінами в поінформованості та прихильності споживачів (комунікативний ефект) виникає збільшення обсягу збуту (економічний ефект). В теорії управління комунікативною політикою підприємства окремо виділяють методи, які формують комунікативну та економічну ефективність. До показників економічної ефективності управління комунікативною політикою підприємства належать наступні [45, с. 88 - 89]:

1. Обсяг реалізації продукції (ОРП) після проведення комунікативних заходів, який розраховується за формулою (3.1).

2. Відношення приросту обсягу реалізації продукції до суми витрат на комунікативну політику:



Еф = ?ОРП/Вкп, (3.14)

де Еф - економічна ефективність;

?ОРП - приріст обсягу реалізованої продукції, тис. грн.;

Вкп - витрати на комунікативну політику, тис. грн.

3. Відношення приросту прибутку, одержаного після проведення комунікативних заходів, до суми витрат на комунікативну політику:

Еф = ?Приб/Вкп, (3.15)

де ?Приб - приріст прибутку, який одержує підприємство після проведення комунікативних заходів, тис. грн.

4. Динаміка рівня витрат на комунікативну політику в загальному обсязі товарообороту:

Еф = (Вкпt/ОРПt) / (Вкпt-1/ОРПt-1), (3.16)

де t - період, що аналізується;

t-1 - попередній період.

5. Витрати на комунікативну політику, які припадають на 1000 споживачів, що підпадають під вплив комунікативних заходів:

Еф = Вкп/Кос*1000, (3.17)

де Кос - кількість осіб, охоплених комунікативними заходами, чол.

6. Кількість купівель певного товару, які спричинені комунікативними заходами, спрямованими на цей товар:

Еф = Ккуп, (3.18)



де Ккуп - кількість покупців, які придбали цей товар, чол.

Ці показники ефективності можна розраховувати і для кожної складової управління комунікативною політикою підприємства (управління рекламною кампанією, управління заходів з паблік рілейшнз, управління кампаній зі стимулювання збуту, управління персональним продажем).

На жаль, ми не можемо розрахувати відношення приросту прибутку до витрат на комунікативну політику, витрати на комунікативну політику на 1000 споживачів і кількість купівель певного товару за відсутності необхідних даних.

У літературі з маркетингу [43,44] ефективність планування комунікативної політики часто визначається залежністю між обсягами реалізації продукції та витратами на комунікативну політику за допомогою моделі регресійного однофакторного аналізу (див. формулу (3.1)). Обсяг реалізованої продукції філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» у 2006 році складає 35244, 55 тис. грн., при цьому витрати на комунікативну політику дорівнюють 1959,09 тис. грн., тобто 5,56% від обсягу реалізації продукції. Безумовно, така сума не може становити річний бюджет комунікативних заходів для крупного машинобудівного підприємства. Припустимо, якщо бюджет на комунікативну політику Агрегатного заводу на 2007 рік збільшити у два рази, тобто до 11,12% від обсягу реалізованої продукції 2006 року, що дорівнює 3919,19 тис. грн., тоді згідно формули (3.1) обсяг реалізованої продукції 2007 року складатиме:

ОРП = 1471,48+11,3*3919,19 = 45758,33 тис. грн.

Тоді темп зростання і темп приросту обсягу реалізованої продукції згідно формули (2.3) і формули (2.4) відповідно буде дорівнювати:

Тзр = 45758,33/35244,55*100% = 129,83%,

Тпр = (45758,33-35244,55)/35244,55*100% = 29,83%.

Таким чином, пропонуючи керівництву філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» затвердити запланований маркетологами бюджет на комунікативну політику на 2007 рік у розмірі 3919,19 тис. грн., можна одержати зростання обсягу реалізованої продукції на 29,83%. Саме збільшення обсягу реалізації належить до стратегічних і тактичних цілей ринкової діяльності Агрегатного заводу, а чітке і точне визначення цілей діяльності підприємства виступає одним з першочергових етапів планування комунікативної політики. Отже, запропонований захід з удосконалювання управління комунікативною політикою філії «Харківський агрегатний завод»ДП «Завод імені Малишева» приносить даному підприємству у 2007 році ефект у розмірі 45758,33 тис. грн.

Розрахунок відношення приросту обсягу реалізації продукції до витрат на комунікативну політику згідно формули (3.14):

Еф = (45758,33-35244,55)/3919,19 = 2,68.

Цей підрахунок свідчить про те, що різниця між обсягами реалізованої продукції Агрегатного заводу за 2007 і 2006 роки майже втричі перевищує витрати, які підприємство спрямує на комунікативну політику. Витрати на комунікативну політику потрібно збільшувати доти, доки їх сума не почне перевищувати суму додаткового прибутку, який одержить підприємство після проведення комунікативних заходів.

Розрахунок динаміки рівня витрат на комунікативну політику в загальному обсязі товарообороту згідно формули (3.16):

Еф = (3919,19/45758,33) / (1959,09/35244,55) = 1,54.

Можна стверджувати, що рівень витрат на комунікативну політику Агрегатного заводу у 2007 році збільшився у півтора рази в порівнянні з 2006 роком. Це позитивна тенденція, адже підприємство, ставлячи за мету у наступному періоді зростання обсягу реалізації продукції, повинно відповідно збільшувати витрати на комунікативні заходи.

Загальну оцінку управління комунікативною політикою підприємства можна визначити через імідж підприємства, тобто його образ у свідомості покупців та конкурентів. Цей образ не є застиглим, він змінюється у часі та просторі. Сильний корпоративний імідж стає необхідною умовою досягнення організацією стійкого і тривалого ділового успіху. Імідж підприємства складається з певного набору елементів, які щільно пов'язані один з одним. Такі елементи, в свою чергу, є результативними чинниками, які формуються на підставі проведення комунікативних заходів. Знаючи оцінку кожного чинника та його вагомість відносно решти, можна підрахувати імідж підприємства (I) за формулою [31, с. 136]:

I = 10-2*?Pi*Qi, (3.19)

де Pi - одиничний показник чинника, бали (від 0 до 5);

Qi - вагомість чинника відносно решти, % (в сумі вони становлять 100%).

Для розрахунку іміджу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» виділимо дев'ять факторів, які мають найсильніший вплив на імідж та які наведені у табл. 3.1, визначимо вагомість і одиничний показник для кожного з цих факторів.

Таблиця 3.1 Вихідні дані для розрахунку іміджу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева»

Чинники	Вагомість чинника, %	Одиничний показник, бали
1. Репутація	9	5
2. Фінансова стабільність	20	1
3. Інноваційність (сучасність)	16	3
4. Політика на ринках збуту	14	3
5. Своєчасність виконання замовлень	12	5
6. Гнучкість цін	7	3
7. Рівень закордонної діяльності	11	4
8. Умови платежів (можливість кредитування)	6	4
9. Наявність знижок	5	4
Усього	100	-

Визначення іміджу підприємства згідно формули (3.19):

І = 10-2*(9*5+20*1+16*3+14*3+12*5+7*3+11*4+6*4+5*4) = 3,24.

Отже, для Агрегатного заводу значення іміджу дорівнює 3,24 при максимальному значенні 5,00. Це свідчить про те, що імідж даного підприємства поступово наближається до позитивного, а різноманітні сторони діяльності заводу сприймаються громадськістю не байдуже, викликають певні оцінки та емоції. Підрахунок іміджу допоміг зробити «фотопортрет» філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», який комплексно охоплює всю її діяльність, і визначити складові, які гальмують формування позитивного іміджу. До таких

факторів належить фінансова стабільність, інноваційність і політика на ринках збуту. У такому випадку подальше управління комунікативною політикою цього підприємства повинно бути спрямовано на активну взаємодію з новими технологіями, устаткуванням, видами продукції, ринками збуту, методами ціноутворення, методами просування і стимулювання тощо. Адже нововведення на промисловому підприємстві сприяють розвитку, збільшенню обсягів реалізації продукції, підвищенню прибутку і рентабельності, отже, і зміцненню фінансової стабільності.

Ефективність такого нововведення як проведення випробування клапану нагнітального, що входить до складу малолітражного дизельного двигуна 2ДТ81.070, який випускається Агрегатним заводом, оцінюється продуктивністю робочого місця, яка виражається кількістю вузлів або цілих деталей, що випробовуються в одиницю часу. Годинна продуктивність робочого місця (Nгод) розраховується за такою формулою [20, с. 519]:

Nгод = 60/Твипроб, (3.20)

де Твипроб - норма часу на виконання випробування, хв.

Nгод = 60/1,3 = 46,15 ? 46 шт.

Отже, за одну годину у складальному цеху філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» можна випробувати 46 клапанів нагнітальних.

Враховуючи, що дизельних двигунів 2ДТ81.070 щорічно виготовляється 1000 од. по 980 деталей кожний, а випробування пропонується проводити для десятої частини деталей (98 шт.) половини випуску цих двигунів (500 од.) при вартості одного випробування у розмірі 5,13 грн., то річна вартість випробувань для підприємства коштуватиме:

Ввипроб = 500*98*5,13 = 251370 грн.

У складальному цеху працює 33 робітника. В результаті збільшення обсягу їх робочих функцій підвищується і щомісячна заробітна плата слюсарів-складальників на таку величину:

?ЗП = 251370/33/12 = 634,77 грн.

Нова заробітна плата робітників складального цеху дорівнюватиме:

ЗП = 862,00+634,77 = 1496,77 грн.

Безумовно, зростання заробітної плати працівників є найбажанішою мотивацією для подальшої роботи і найкращим соціальним ефектом. Така незначна сума щорічної вартості випробувань 251370 грн. для величезного машинобудівного підприємства філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» здатна покращити матеріальний стан 33 заводських родин. Збільшення щомісячного сімейного бюджету на 634,77 грн. дозволить задовольнити довгоочікувані потреби людей.

Для споживачів продукції Агрегатного заводу соціальний ефект полягає в одержанні в результаті купівлі якісних, надійних, конкурентоспроможних, ергономічних та екологічно чистих виробів з гарантією. Чітко спланована комунікативна політика даного підприємства дає змогу потенційним покупцям ближче ознайомитися з конкретними товарами заводу завдяки самостійній рекламній кампанії та участі у виставках, вступати в тісний контакт безпосередньо з фахівцями служби маркетингу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» і залишитися задоволеними від співробітництва.

Для мешканців міста соціальний ефект від удосконалювання управління комунікативною політикою філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» полягає у створенні 15 нових робочих місць. Чотирьом працівникам будуть запропоновані посади у новоствореній службі маркетингу, де їх очікуватимуть затишний кабінет, сучасні комп'ютеризовані місця і щомісячна заробітна плата у розмірі 1100 грн. Решта одинадцять працівників буде запрошена до складального цеху, де на них чекає постійна робота з щомісячною зарплатою близько 1500 грн. Агрегатний завод працює п'ять днів на тиждень в одну зміну тривалістю вісім годин, вихідні дні: субота, неділя, державні свята. Окрім офіційного працевлаштування, усім працівникам надається повний соціальний пакет: оплачуються щорічні відпустки (основні та додаткові), тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки, командировки, надаються місця у гуртожитку для проживання і в дитячих дошкільних закладах, видаються путівки до дитячих літніх таборів і бази відпочинку у Старому Салтові тощо. Якби кожне досить крупне підприємство створювало нові робочі місця, а не завантажувало обов'язками існуючих працівників, можна було б знизити відсоток безробіття у суспільстві.

Таким чином, для усунення недоліків, які виявлені при проведенні аналізу управління комунікативною політикою на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», пропонуємо такі заходи з удосконалювання процесу управління комунікативною політикою на даному підприємстві: створення власної, не залежної від комерційного управління об'єднання «Завод імені Малишева» служби маркетингу, планування комунікативної політики, планування рекламної кампанії в межах комунікативної політики, встановлення залежності обсягів реалізації Агрегатного заводу від витрат на його комунікативну політику.

Створення самостійної служби маркетингу на Агрегатному заводі, яка зобов'язується розв'язувати всі питання маркетингового аналізу та комунікативної політики, дозволить керівництву реалізувати власну маркетингову стратегію, спрямовану на задоволення різноманітних потреб і досягнення поставлених цілей підприємства. Організація служби маркетингу дає змогу також здійснювати власну комунікативну політику філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», плануванням і впровадженням якої займаються працівники служби маркетингу. Управління комунікативною політикою включає планування, організацію, контроль і мотивацію кожного елементу даної цілеспрямованої діяльності філії. Для ефективного і рентабельного процесу господарювання Агрегатного заводу слід уважно і ретельно здійснювати рекламну кампанію, яка належить до найвагоміших складових комунікативної політики.

Чітко спланована комунікативна політика сприяє визначенню точного бюджету на комунікативні заходи за допомогою математичної моделі Y=a+b*X, яка свідчить про існування зв'язку між обсягами реалізованої продукції підприємства і витратами на його комунікативну політику. Завдяки використанню запропонованої моделі керівництво Агрегатного заводу може врахувати кошти на комунікативні заходи, прийняти оптимальні рішення у процесі діяльності, прогнозувати обсяги реалізації власної продукції тощо.

Удосконалювання управління комунікативною політикою також включає технологічні аспекти діяльності підприємства. Для переконання покупців придбати вироби саме філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» потрібно працівникам служби маркетингу відповідати за найвищу якість, надійність, технічні параметри продукції. Щоб заводу бути впевненим у надійності власних виробів і надати гарантію, пропонуємо ввести випробування найголовніших деталей, що входять до складу машин, після процесу складання. Випробування дають можливість перевірити роботу відповідальних деталей і готових виробів, виявити недоліки для подальшого удосконалювання.

Для визначення доцільності та раціональності запропонованих заходів з поліпшення управління комунікативною політикою Агрегатного заводу необхідно розрахувати економічну ефективність та обґрунтувати соціальну ефективність від них. Серед показників економічної ефективності удосконалювання управління комунікативною політикою цього підприємства виділили обсяг реалізованої продукції після проведення комунікативних заходів, що складає 45758,33 тис. грн., динаміку витрат на комунікативну політику в загальному обсязі товарообороту, що дорівнює 1,54 та імідж філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», який становить 3,24. Соціальна ефективність від запропонованих заходів полягає у створенні 15 нових робочих місць на Агрегатному заводі та у зростанні заробітної плати для окремих працівників.



4. Охорона праці

Державна політика управління охороною праці визначена в Законі України «Про охорону праці» і ґрунтується на принципі пріоритетності життя людини відносно результатів виробничої діяльності. У Законі України «Про охорону праці» під поняттям «охорона праці» розуміється «система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини у процесі трудової діяльності» [3, с. 3].

Основними завданнями управління охороною праці на підприємстві є:

1) опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях;

2) підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на забезпечення:

· належних, безпечних і здорових умов праці;

· утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд, інженерних мереж, безпечного ведення технологічних процесів;

· необхідних засобів індивідуального захисту для працівників;

· організації та проведення навчання фахівців з питань охорони праці;

· пропаганди охорони праці;

· обліку, аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці;

· страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань;

3) організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;

4) стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва [39, с. 16].

Аналіз умов праці будемо виконувати на прикладі планово-економічного відділу філії «Харківський агрегатний завод» державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева».

Планово-економічний відділ Агрегатного заводу знаходиться на третьому поверсі шестиповерхової адміністративної будівлі. Загальна площа даного приміщення дорівнює 48 м2 (довжина 8 м, ширина 6 м), а обсяг - 168 м3 (висота 3,5 м). У планово-економічному відділі постійно працює троє фахівців. Отже, на одного працівника припадає 16 м2 площі та 56 м3 обсягу кабінету, що повністю відповідає нормам площі та обсягу, які повинні припадати на одного працівника. Клас приміщення з небезпеки ураження електричним струмом П-ІІа.

Враховуючи той факт, що у планово-економічному відділі філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» не знаходяться верстати та агрегати, можна стверджувати, що у даному приміщенні не виділяються шкідливі та вибухонебезпечні пари, гази і пил, не відбуваються теплові, електромагнітні та іонізуючі випромінювання. Отже, у відділі не виявлені випадки професійних захворювань. Існуючий у відділі пил потрапляє зі стелі або з вулиці через відкриті вікна, але в результаті постійного вологого прибирання не становить загрози для працівників.

У планово-економічному відділі Агрегатного заводу знаходиться лише один комп'ютер та один принтер, що майже не створює шуму в кабінеті. У цьому приміщенні відсутні вентилятори, провітрювання здійснюється шляхом відкривання кватирки чи вікна. В холодний період року відділ опалюється за допомогою трьох сталевих радіаторів, які знаходяться під вікнами. Централізованого опалення недостатньо для того, щоб було тепло у приміщенні, тому працівники додатково використовують два обігрівачі. Природної освітленості для кабінету достатньо в денний час роботи, бо існує три вікна розміром 2 м ? 2 м кожне, тому не має потреби додатково використовувати штучне освітлення. У вечірній час роботи чи при похмурій погоді використовують штучну освітленість відділу, яка представлена вісьма світильниками з двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40. Загалом санітарно-гігієнічні умови праці у планово-економічному відділі філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» наведені у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Санітарно-гігієнічні умови праці у планово-економічному відділі філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева»

Параметр	Фактичне значення	Норматив за ДНАОП чи ДСТУ	Відповідність параметрів нормі ДНАОП чи ДСТУ
Шум, дБа	30	50 - 65	відповідає
Фактична освітленість, лк	433	400	відповідає
Запиленість, мг/м3	0,4	0,2 - 2	відповідає
Температура повітря, °С
Взимку	17	22 - 24	не відповідає
Влітку	28	23 -25	не відповідає
Відносна вологість повітря, %	55	40 - 60	відповідає
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1 - 0,2	відповідає

Нормативи параметрів взяті з ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.003-83, СНиП ІІ-4-79, СНиП 2.04.05-92.

Можна стверджувати, що всі санітарно-гігієнічні умови праці у планово-економічному відділі Агрегатного заводу, крім температури повітря, відповідають нормативам. При існуючому рівні шуму можна встановити ще один комп'ютер для підвищення продуктивності праці спеціалістів відділу. Штучної освітленості достатньо, тому не треба збільшувати кількість світильників чи потужність ламп.

Двері та три вікна планово-економічного відділу дерев'яні. Стіни пофарбовані у світло-зелений колір, стеля побілена, дерев'яна підлога пофарбована у темно-червоний колір. Неозброєним оком можна побачити, що даний кабінет потребує ремонту У приміщенні знаходиться шість робочих столів, дві книжкові шафи, три залізні шафи для зберігання документів, шафа для верхнього одягу. Для дотримання чистоти у кабінеті мається відро для сміття, віник, швабра. Умивальник у відділі відсутній. По два умивальники розташовується у жіночому і чоловічому туалетах, які існують на кожному поверсі, але сантехніка знаходиться у незадовільному стані. Біля туалетів розміщуються місця, які позначені знаком, що дозволяє паління, адже у відділах паління суворо заборонено і карається штрафом.

Адміністративна будівля філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», в якій знаходиться планово-економічний відділ, розташовується на значній відстані від виробничих цехів, тому під час роботи вплив небезпечних і шкідливих чинників на адміністративно-управлінський персонал є мінімальним. Цю будівлю спроектовано у відповідності з будівельними і санітарними нормами, вона належить до класу будівель без підвищеної небезпеки. Будівля адміністрації має два пасажирських та один вантажний ліфт, широкі сходи. Однак, шлях до адміністративного корпусу від прохідної заводу дорівнює близько одного кілометру та пролягає біля цехів, що збільшує можливість виникнення нещасних випадків.

Дороги на території підприємства заасфальтовані, але завузькі для проїзду двох транспортних засобів, що сприяє можливості дорожньо-транспортних пригод. Враховуючи, що Агрегатний завод здає вільні площі в оренду під продовольчі склади, на території спостерігається постійний рух транспорту. Для пішоходів маються тротуари. Для входу і виходу людей та в'їзду і виїзду машин існують окремі прохідні. Ведеться постійний благоустрій території: прибирання від снігу та листя, озеленення газонів, висадження квітів на клумбах, вирубка сухих дерев тощо.

У планово-економічному відділі Агрегатного заводу існує лише дві розетки напругою 220 В, які знаходяться на відстані 1 м від підлоги. У ці розетки підключені два обігрівачі, комп'ютер, принтер, електричний чайник, тому для роботи даних приладів використовують трійники. Персональний комп'ютер є однофазним споживачем електроенергії, що живиться перемінним струмом напругою 220 В і частотою 75 Гц від мережі із заземленою нейтраллю. Електричні проводи приладів заізольовані та тягнуться через пів кабінету до розетки.

Нещасні випадки у планово-економічному відділі можуть виникнути у результаті неправильної експлуатації електропобутових приладів, ушкодження електричних проводів або у результаті падіння горщиків з квітами, які висять на стінах над головами працівників. За останні роки не відбулося жодного з цих випадків. Але у разі виникнення небезпечного випадку необхідно одразу повідомити електрика, працівника служби охорони праці, медичного працівника. Для надання першої медичної допомоги у відділі знаходиться аптечка з мінімально необхідної кількістю ліків.

Загалом на заводі спостерігається зростання нещасних випадків і професійних захворювань у порівнянні з попередніми роками. Головними причинами такого становища виступають недотримання температурного режиму, великий стаж роботи в умовах, які не відповідають санітарним нормам, несвоєчасне виведення працівників зі шкідливих умов праці.

Основними заходами попередження травматизму і професійних захворювань на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» є випуск і розповсюдження щорічних буклетів і брошур, проведення агітацій та інструктажів з техніки безпеки, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, контроль за станом техніки безпеки, розроблення щорічного плану заходів зі зниження профзахворювань. Профілактика включає з'ясування причин, обставин та умов походження тих нещасних випадків, які відбулися раніше або на інших підприємствах.

Приміщення планово-економічного відділу Агрегатного заводу за категорією пожежної безпеки належить до категорії В, а ступінь вогнестійкості адміністративної будівлі - до ступня ІІІ. Можливими причинами пожежі у відділі можуть бути несправність і неправильна експлуатація електричних приладів, несправність електричної проводки, самозаймання деяких матеріалів, паління у кабінеті та вживання спиртних напоїв, недотримання загальних правил пожежної безпеки.

У разі виникнення пожежі люди евакуюються згідно з планами евакуації, які розроблені та висять на стінах кожного поверху. Виходячи з робочих кабінетів, працівники рухаються у правий чи лівий бік, в залежності де ближче розташовані сходи, по коридору шириною 2 м у напрямку сходів, які ведуть до одного з чотирьох виходів з будівлі. Вхідні двері адміністративного корпусу зроблені з металу, відкриваються назовні.

Для гасіння пожежі використовують такі первинні засоби як вогнегасники ВВ-5, які знаходяться у кожному відділі, пожежний інвентар (ящики з піском, пожежні відра) і пожежний інструмент (лопати, ломи, сокири), що розміщуються на кожному поверсі. Вогнегасник ВВ-5 належить до вуглекислотних, бажано мати ще пінні та порошкові вогнегасники. Для сповіщення про пожежу працівників використовуються теплові пожежні сповіщувачі у відділах і димові сповіщувачі у коридорах будівлі. Теплові датчики приводяться в дію натисканням на кнопку, а димові датчики реагують на фактори, що супроводжують пожежу (підвищення температури, дим, полум'я). Для виклику пожежних підрозділів чи добровільної пожежної дружини, яка організована і постійно діє на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», існує пожежна сигналізація на кожному поверсі, а також телефонний зв'язок і радіомовлення.

Відповідальність за утримання підприємства у належному протипожежному стані лягає безпосередньо на керівника або власника. Тому керівник разом зі службою охорони праці зобов'язані розробляти і затверджувати положення, інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки та здійснювати контроль за їх дотриманням.

Агрегатний завод як і більшість промислових підприємств у результаті виробничо-господарської діяльності впливає на стан навколишнього середовища. На великій території, де розміщується філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», стан навколишнього середовища визначається техногенними факторами впливу на її компоненти, тобто повітряний і водний басейни. Технології виробництва, сировина і матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби, готова продукція не є токсичними та особливо шкідливими. Небезпечну або шкідливу сировину, яка необхідна для виробництва деяких товарів, намагаються використовувати повністю, щоб вона не накопичувалася на складах чи території підприємства. Побічні продукти основного та допоміжного виробництва (відходи, сплави), які можна віднести до небезпечних, майже цілком використовуються у технологічних процесах з метою економії ресурсів і застосування безвідходного виробництва. Лише та маленька частина шкідливих речовин, яка не знадобилася для повторного використання, потрапляє у повітря та воду як забруднюючі.

До шкідливих речовин, що Агрегатний завод викидає у повітряний басейн, відносяться абразивний пил і пари від гальванічних ванн. Їх обсяг цілком відповідає граничнодопустимим викидам шкідливих речовин в атмосферу. Проведений аналіз мікрокліматичних особливостей розсіювання, викиду й розкладання шкідливих домішок у повітрі дозволяє оцінити територію розташування заводу у цілому як обмежено-сприятливу за умовами самоочищення атмосфери. Існують такі методи очищення промислових викидів:

· метод абсорбції, який полягає в розподілі газоповітряної суміші на складові частини шляхом поглинання газових компонентів цієї суміші поглиначем (абсорбентом) з утворенням розчину;

· метод хемосорбції, заснований на поглинанні газів і парів твердими й рідкими поглиначами з утворенням малорозчинних хімічних сполук.

Вода, яка використовується філією «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» на технологічні та санітарно-гігієнічні цілі, надходить з власних свердловин, які побудовані ще у минулому столітті. Ці свердловини обладнані потужними насосами з високою продуктивністю. Для поповнення системи зворотного водопостачання технічною водою споруджена насосна станція на озері Зеленка. У процесі застосування вода забруднюється такими речовинами: хлориди, сульфати, нітрити, нітрати, залізо, фосфати, амоній сільовий та інші. Після використання вода підлягає комбінованому очищенню завдяки наявності централізованих очисних споруд і скидається у відкрите водоймище, що знаходиться неподалік підприємства. До введення в експлуатацію очисних споруд практикувалося збирання відходів паливно-змащувальних матеріалів у місцях їх широкого застосування за заводськими нормами з подальшим спалюванням у котельній. Також існує станція нейтралізації гальванічних стоків. Отже, забруднення водного басейну є мінімальним.

Враховуючи виявлені недоліки з питань охорони праці у планово-економічному відділі філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», пропонуються наступні заходи для поліпшення умов праці у відділі:

1) дерев'яні вхідні двері замінити на металеві, які відкриватимуться назовні, для створення опору вогню у випадку пожежі;

2) дерев'яні вікна замінити на металопластикові для підвищення тепло- і шумоізоляції у приміщенні;

3) встановити кондиціонер для поліпшення терморегуляції та мікроклімату у відділі;

4) побілену стелю обладнати підвисними стелями для приховання проводів та встановлення автоматичної системи пожежегасіння;

5) на темну підлогу покласти побутовий лінолеум світло-сірого кольору;

6) пофарбовані стіни оздобити сучасною штукатуркою для внутрішніх робіт кремово-білого кольору;

7) встановити ще один комп'ютер для підвищення продуктивності праці робітників відділу;

8) збільшити кількість розеток напругою 220 В до п'яти штук і розмістити їх на відстані 0,15 м від підлоги, щоб для кожного електричного приладу існувала власна розетка, а проводи не заважали пересуванню по кабінету;

9) встановити у відділі умивальник з централізованим водопостачанням і водовідведенням для поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці;

10) кабінет обладнати сучасними офісними меблями для створення комфортних і зручних умов праці робітників;

11) повісити металеві витривалі полиці для горщиків з квітами.

Чисельність працівників служби охорони праці філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» складається з одного фахівця. Стає зрозумілим, що для крупного машинобудівного підприємства, на якому працює 1445 чоловік, один працівник служби охорони праці - це дуже замало. Він не в змозі встигнути виконувати усі обов'язки, покладені на нього керівництвом заводу як фахівця з охорони праці. Тому першочерговим заходом у сфері охорони праці на Агрегатному заводі вважаю збільшення працівників служби охорони праці шляхом прийому на роботу кваліфікованих і досвідчених фахівців з питань охорони праці.

Розрахунок необхідної чисельності працівників служби охорони праці виконується за наступною формулою:

М = 2+Рср*Кв/Ф, (4.1)

де М - чисельний склад служби охорони праці, чол.;

Рср - середньоспискова чисельність працівників підприємства, чол.;

Кв - коефіцієнт, який враховує шкідливість і небезпечність виробництва;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу фахівця з охорони праці, що дорівнює 1820 год., який враховує втрати робочого часу на можливі захворювання, відпустку та ін.

Коефіцієнт, що враховує шкідливість і небезпечність виробництва, розраховується за такою формулою:

Кв = 1+(Рв+Ра)/Рср, (4.2)

де Рв - чисельність людей, працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації, чол.;

Ра - чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпечності, чол. [36, с. 31].

Проведемо розрахунок потрібної чисельності працівників служби охорони праці на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева»:

Кв = 1+(53+72)/1445 = 1,0865;

М = 2+1445*1,0865/1820 = 2,86 ? 3 чол.

Отже, для своєчасного обліку, аналізу та оцінки стану умов праці і безпеки праці Агрегатного заводу чисельність працівників служби охорони праці повинна складати 3 чоловіки. Треба запросити на роботу ще двох фахівців з охорони праці.



Висновки

У даній дипломній роботі були розглянуті теоретичні та практичні аспекти управління комунікативною політикою підприємства як однієї з найважливіших складових управління діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Базою для дослідження процесу управління комунікативною політикою підприємства виступила філія «Харківський агрегатний завод» державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева», яка належить до крупних машинобудівних гігантів країни.

Використання та оброблення літературних джерел про управління комунікативною політикою підприємства дозволило узагальнити теоретичні відомості в цій області. Отже, управління комунікативною політикою підприємства - це свідомий систематичний вплив керівництва підприємства на діяльність, яка цілеспрямована на регулювання руху інформаційних повідомлень і взаємодію з суб'єктами маркетингової системи на основі використання комплексу засобів просування на ринок товарів, послуг, ідей тощо. У процесі виробничо-господарської діяльності підприємство може використовувати будь-який складовий елемент комунікативної політики: рекламу, паблік рілейшнз, стимулювання збуту, персональний продаж, директ-маркетинг чи пропаганду. Однак, для ефективної діяльності та досягнення поставлених перед підприємством цілей доцільно одночасно застосовувати набір інструментів на основі їх оптимізації.

Ознайомлення з діяльністю філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» стало можливим завдяки проведенню комплексного аналізу діяльності даного підприємства. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності свідчить про зменшення обсягу товарної продукції майже удвічі, зростання цін на вироби у результаті підвищення вартості сировини, палива та енергії, про звільнення працівників через відсутність замовлень і затримку низької заробітної плати. В цілому у виробничо-господарській діяльності Агрегатного заводу спостерігається негативна ситуація, яка веде до скорочення господарського обороту і падіння ділової активності.

Проведений фінансовий аналіз діяльності Агрегатного заводу показав, що підприємство знаходиться у кризовому фінансовому становищі, близькому до банкрутства. Про це свідчать розрахунок показників фінансової стійкості та відсутність прибутку. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності вказує, що ліквідність балансу заводу значно відрізняється від абсолютної, тобто оборотних коштів не вистачає для покриття навіть короткострокових зобов'язань. Ці негативні явища свідчать про загрозу банкрутства.