Управління комунікативною політикою підприємства

Пропаганда включає в себе використання редакційного, а не платного місця і/чи часу в усіх засобах поширення інформації, які доступні для читання, перегляду чи прослуховування існуючими чи потенційними клієнтами фірми, для розв'язання конкретної задачі - сприяти досягненню поставлених цілей.

Пропагандою користуються для популяризації марочних і звичайних товарів, особистостей, місць, ідей, діяльності, організацій та навіть цілих держав. Торговельні асоціації звертаються до пропаганди для відродження інтересу до таких товарів, як яйця, молоко, картопля. Організації вдаються до пропаганди для привертання уваги чи для виправлення недоброзичливого уявлення про себе. Держави звертаються до пропаганди для залучення туристів, іноземних капіталовкладень і забезпечення собі міжнародної підтримки [26, с. 500 - 501].

Кожна із складових комунікативної політики підприємства має свої особливості, але усі вони доповнюють одна одну, створюючи єдиний комплекс. Деякі характеристики складових комунікативної політики подано у табл. 1.7 [44, с. 15 - 16].

Детальний аналіз інструментів комунікативної політики дав змогу визначити їх спільні риси та відмінності (табл. 1.8 [44, с. 17]).

Таким чином, комунікація може бути визначена як передача інформаційного, емоційного та інтелектуального змісту. Ще недавно підприємства намагалися зберегти свої корпоративні цілі, завдання і плани в

Таблиця 1.7 Основні характеристики складових комунікативної політики

Реклама · експресивний характер, можливість ефективно подати товар, фірму · масове охоплення аудиторії · можливість багаторазового використання, спроможність умовити і переконати · суспільний характер · потреба великих асигнувань	Персональний продаж · особистий характер · безпосереднє, живе спілкування з аудиторією у формі діалогу · примус до зворотного реагування · найбільша вартість серед усіх засобів комунікативної політики у розрахунку на один контакт
Пропаганда · інтенсивний характер · одиничне, не масове охоплення аудиторії, можливість разового застосування · найбільша ефективність примусу до купівлі · високий ступінь довіри до запропонованої інформації	Директ-маркетинг · особистий характер · висока достовірність інформації і довіра до неї аудиторії · імпульсивний характер · тривалий ефект, спрямований на формування стійкої відданості споживачів одній торговій марці · безпосереднє спілкування з людьми
Паблік рілейшнз · висока достовірність інформації, довіра до неї споживачів, оскільки її подають у вигляді новин, а не оголошень · охоплення широкої аудиторії · неможливість контролювати зміст інформації фірмою · рідко існує самостійно без реклами	Стимулювання збуту · привабливість заходів стимулювання збуту у споживачів · короткодіючий ефект, який неприйнятний для формування стійкої відданості одній марці · викликання примусу споживачів до купівлі · привабливість у споживачів

таємниці. Сьогодні ж суспільство стає відкритим, і таке явище як комунікація набуває швидкого розвитку. Комунікація з простого засобу передачі інформації перетворилася на важливий інструмент управління діловими відносинами, вона є складовою частиною менеджменту.

Таблиця 1.8 Порівняння інструментів комунікативної політики

Критерії	Стимулювання збуту	Реклама	Директ-маркетинг	Пропаганда	Паблік рілейшнз	Персональний продаж
Часові межі (період)	короткостроковий	довгостроковий	довгостроковий	короткостроковий	довгостроковий	коротко- і довгостроковий
Основний спонукальний мотив	емоційний, раціональний	емоційний	емоційний, раціональний	емоційний	емоційний	раціональний
Основне завдання	продаж	знання, відношення, імідж, продаж	знання, відношення, імідж, продаж	перенесення інформації про фірму та її діяльність	ставлення громадськості, імідж	продаж
Складення у прибуток	високе	помірне	високе	низьке	низьке	високе

Однією з головних вимог до ефективних комунікацій є зрозумілість інформації. Щоб зробити інформацію, яка передається, зрозумілою, необхідно перевести її у певні терміни. Будь-яке підприємство зацікавлене у тому, щоб його стратегія була зрозумілою споживачам, партнерам, постачальникам, місцевим органам влади, усій громадськості. Успішність комунікації збільшується і при наданні максимально докладної інформації. Кожен споживач інформації заслуговує на свій рівень деталізації. І це теж комунікативна стратегія і критерій ефективності комунікації.

Звичайно будь-яка підприємницька діяльність має на меті отримання прибутку. Але практика сучасних підприємств показує, що організація просування товарів на ринок і до безпосередніх споживачів орієнтується зовсім не на ті речі. Найвища мета управління комунікативною політики - вплинути на потенційних споживачів у такий спосіб, щоб вони придбали товар саме цього конкретного підприємства. Отже, головне - це сформувати попит, байдуже на що: на товари, послуги, ідеї, спосіб життя, навіть на якогось політика чи державного діяча.

Для виконання цього завдання управління комунікативною політикою використовує такі інструменти, як реклама, стимулювання збуту, паблік рілейшнз, пропаганда, персональний продаж, директ-маркетинг, участь у виставках та ярмарках, сучасна упаковка своєї продукції. Але головним питанням залишається, які засоби використати, щоб комунікативна політика була ефективною. Усі вони різняться за особливостями, сферою застосування і вартістю. Тому виробники, намагаючись досягти своїх цілей, мають добре вивчити переваги і недоліки різних засобів впливу на споживача. Однією з найважливіших умов для прийняття рішення про використання того чи іншого інструменту комунікативної політики є співвідношення між вартістю комунікативного засобу та його ефективністю.



2. Комплексний аналіз діяльності філії «Харківський агрегатний завод» державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»

2.1 Загальна характеристика діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені В. О. Малишева» та аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Державне підприємство «Завод ім. Малишева», у в далекому минулому «Харківський паровозобудівний завод» було засновано у 1895 році Російським Паровозобудівним і Механічним акціонерним товариством «для побудування в Росії паровозів і залізничних приладь, всілякого роду машин та їх частин, необхідних для суднобудування, а також з метою видобування, виплавляння та обробки всілякого роду металів і приготування з них виробів…» [55, с. 24]. Однак кон'юнктура ринку визначила його долю як багатопрофільного машинобудівного підприємства, виробництво якого розвивалося за чотирма основними напрямками: локомотивобудування, двигунобудування, гусеничне транспортне машинобудування, продукція виробничого призначення, у тому числі сільськогосподарські машини і механізми, енергетичне, вантажопідйомне і металоріжуче устаткування, вагонобудування, шахтове обладнання.

По всім напрямкам були досягнуті визначні успіхи, які є великим і цінним внеском у народне господарство і підвищення обороноспроможності держави [28, с. 49].

Державне підприємство «Завод ім. Малишева» являє собою науково-виробниче об'єднання з могутнім потенціалом, яке включає сім філій та розміщується на чотирьох площадках із загальною виробничою площею більше одного мільйона квадратних метрів. Чисельність працівників у різні роки досягала 50-ти тисяч чоловік. Структуру заводу ім. Малишева подано на рис. А.1.

Певний час моторобудівний філіал, який називався у штатному розкладі як корпус 1000, у 1990 році отримав статус Агрегатного заводу. Сьогодні філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» є сучасним крупносерійним машинобудівним виробництвом, що виконує такі види діяльності:

1) випуск спеціальної продукції для оборонної промисловості;

2) комплектація дизельного виробництва, паливно-регулюючої апаратури;

3) освоєння і виробництво деталей та вузлів за ініціативними договорами.

До продукції, що випускає філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», належить:

1. Двигуни для автотранспорта: двотактні турбопоршневі дизельні двигуни 3ДН, 5ДН, 6ДН, чотирьохтактний дизель-генератор 8Д80А, двигун ІЖЮ5, малолітражні двигуни серії ДТ.

2. Залізничні дизельні двигуни і дизель-генератори: уніфікований ряд потужних двигунів Д80 (ЧН26/27), дизель-генератори і двигун-генератори типу Д100, застосування двигунів 5ДН у дизель-агрегатах для автомотрис АМЕ (Україна), АДМ (Росія), Х521 (Австрія).

3. Підйомно-транспортна і будівна техніка: бульдозер «Нарцис» (БГ-1), кран КГС-25 («Гулівер»), грейфер 10-Т2т-М-2к-В-В4, траншейна машина БТМ4.

Споживачами дизельної продукції виступають вітчизняні та іноземні машинобудівні підприємства. Більшість виробів експортується до Росії та Білорусії, а найвагомішим партнером є Пакистан, з яким підписано контракт на виробництво військової техніки ще десять років тому.

Загальна площа території Агрегатного заводу складає 330,18 тис. кв. м.: під виробничі будівлі відведено 134,18 тис. кв. м, а під адміністративні будівлі - 29,81 тис. кв. м. У складі заводу також загальнотехнічні лабораторії, відділ головного технолога, служби головного механіка, енергетика, цеха інструментального виробництва, технологічної оснастки і нестандартного устаткування, обчислювальний центр та інші. Конструкторську документацію двигунів веде Харківське конструкторське бюро з двигунобудування [55, с.614 - 617].

Застосування нових технологій і сучасного устаткування, поєднання використання ліцензій і власних оригінальних розроблень філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» забезпечує відповідність рівня продукції як світовим стандартам, так і побажанням конкретних замовників.

Серед основних перспектив діяльності Агрегатного заводу на 2007 рік можна виділити наступні:

1) завершити укладання контракту на 14 шт. виробів 6ТД-1 на приблизну суму 7,8 млн. грн.;

2) одержати замовлення на виготовлення виробів для МТО «Аль-Халід» у кількості 255 комплектів.

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» проводиться у два етапи: аналіз рівня виконання плану цих показників у звітному періоді (2006 році) та аналіз динаміки показників у порівнянні з попереднім періодом (2005 роком).

Основним джерелом для збирання інформації та проведення техніко-економічного аналізу діяльності Агрегатного заводу виступає його фінансова звітність за 2006 рік (додаток Б) і за 2005 рік (додаток В). Баланс філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» за 2006 рік наведено у табл. Б.1, а за 2005 рік - у табл. В.1. Звіт про фінансові результати Агрегатного заводу за 2006 рік представлено у табл. Б.2, а за 2005 рік - у табл. В.2. Звіт про виробничо-господарську діяльність Агрегатного заводу за 2006 рік наведено у табл. Б.3, а за 2005 рік - у табл. В.3. Звіт про виконання плану із собівартості Агрегатного заводу за 2006 рік представлено у табл. Б.4, а за 2005 рік - у табл. В.4. Звіт про використання робочого часу Агрегатного заводу за 2006 рік наведено у табл. Б.5, а за 2005 рік - у табл. В.5.

Рівень виконання плану будь-якого техніко-економічного показника в абсолютному виразі (?Покабс) дорівнює:

?Покабс = Зф-Зпл, (2.1)

де Зф - фактичне значення показника;

Зпл - планове значення показника.

Рівень виконання плану техніко-економічного показника у відносному виразі (?Поквідн) дорівнює:

?Поквідн = Зф/Зпл*100%. (2.2)

Темп зростання (Тзр) показника розраховується за такою формулою:

Тзр = Зф/Збаз*100%, (2.3)

де Збаз - значення показника у базовому (попередньому) періоді.

Темп приросту або зниження (Тпр) показника визначається за формулою:

Тпр = (Зф-Збаз)/Збаз*100%. (2.4)

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» представлено у табл. Д.1.

Використовуючи дані табл. Д.1, можна розрахувати показники ефективності використання ресурсів і рівня прибутковості виробничо-господарської діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», а саме продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріалоємність, фондовіддача, фондоємність, витрати на 1 грн. товарної продукції, рентабельність виробництва і рентабельність продукції.

Продуктивність праці (ПП) розраховується за формулою:

ПП = ОТП/СЧ, (2.5)

де ОТП - обсяг товарної продукції без ПДВ в діючих цінах, тис. грн.;

СЧ - середньоспискова чисельність працівників, чол.

ПП за 2005 рік = 63589,71/1533 = 41,48 тис. грн./чол.

ПП за 2006 рік = 35244,6/1445 = 24,39 тис. грн./чол.

?ППабс = 24,39-41,48 = -17,09 тис. грн./чол.

?ППвідн = 24,39/41,48*100% = 58,8%.

Матеріаловіддача (МВ) розраховується за наступною формулою:

МВ = ОТП/(СМ+ПЕ), (2.6)

де СМ - вартість сировини і матеріалів, тис. грн.;

ПЕ - вартість палива та енергії на технологічні нужди, тис. грн.

МВ за 2005 рік = 63589,71/(5028,41+903,24) = 10,72.

МВ за 2006 рік = 35244,55/(2389,33+777,5) = 11,13.

?МВабс = 11,13-10,72 = 0,41.

?МВвідн = 11,13/10,72*100% = 103,82%.

Матеріалоємність (МЄ) розраховується за такою формулою:

МЄ = (СМ+ПЕ)/ОТП. (2.7)

МЄ за 2005 рік = (5028,41+903,24)/63589,7 = 0,09.

МЄ за 2006 рік = (2389,33+777,5)/35244,55 = 0,09.

Фондовіддача (ФВ) визначається за наступною формулою:

ФВ = ОТП/СВовф, (2.8)

де СВовф - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

ФВ за 2005 рік = 63589,7/208484,5 = 0,31.

ФВ за 2006 рік = 35244,55/182375 = 0,19.

?ФВабс = 0,19-0,31 = -0,12.

?ФВвідн = 0,19/0,31*100% = 61,29%.

Фондоємність (ФЄ) визначається за такою формулою:

ФЄ = СВовф/ОТП. (2.9)

ФЄ за 2005 рік = 208484,5/63589,7 = 3,28.

ФЄ за 2006 рік = 82375/35244,55 = 5,17.

?ФЄабс = 5,17-3,28 = 1,89.

?ФЄвідн = 5,17/3,28*100% = 157,62%.

Витрати на 1 грн. товарної продукції (Втп) розраховуються за формулою:

Втп = Спрод/ОТП, (2.10)

де Спрод - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Втп за 2005 рік = 39971,05/63589,7 = 0,63 грн.

Втп за 2006 рік = 24032,12/35244,55 = 0,68 грн.

?Втпабс = 0,68-0,63 = 0,05 грн.

?Втпвідн = 0,68/0,63*100% = 107,94%.

Рентабельність виробництва (Рвир) визначається за такою формулою:

Рвир = Приб/СВовф*100%, (2.11)



де Приб - прибуток від операційної діяльності, тис. грн.

Рвир за 2005 рік = 0/208484,5*100% = 0%.

Рвир за 2006 рік = 0/182375*100% = 0%.

Рентабельність продукції (Рпрод) визначається за наступною формулою:

Рпрод = Приб/Спрод*100%. (2.12)

Рпрод за 2005 рік = 0/39971,05*100% = 0%.

Рпрод за 2006 рік = 0/24032,12*100% = 0%.

Обсяг виробництва і обсяг реалізації є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виходить обсяг виробництва продукції. Під час насичення ринку і посилення конкуренції насамперед визначається можливий обсяг продажів, який є основою розроблення виробничої програми. Підприємство повинно виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.

Товарна продукція - це вартість усієї виробленої продукції та виконаних робіт, не включаючи залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на багатьох підприємствах товарна продукція співпадає з валовою [56, с. 39 - 41]. Джерелом інформації про обсяг товарної продукції філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» виступають звіти про виробничо-господарську діяльність за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.3 і табл. В.3 відповідно).

Обсяг товарної продукції Агрегатного заводу у 2006 році скоротився майже вдвічі (див. табл. Д.1) і складає 55,42% від цього ж показника за 2005 рік. Основною причиною такого явища є зменшення замовлень на продукцію, що виробляється, у результаті підвищення цін на неї. Зростання цін на вироби є наслідком збільшення вартості сировини, палива та енергії, які мають найбільшу питому вагу у собівартості продукції. Аналізуючи звіти про виконання плану з товарної продукції, можна помітити, що обсяг замовлень постійних клієнтів на виготовлення дизельних та інших запчастин у 2006 році скоротився у декілька разів. Виробництво саме цієї продукції займає близько 90% у загальному обсязі товарної продукції філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева». Навіть збільшення замовлень на виготовлення деталей і вузлів та на механічну обробку від різних покупців у 2006 році не може перекрити ті втрати, які несе підприємство від скорочення замовлень постійних покупців.

Проведемо більш детальний аналіз показника обсягу товарної продукції. Для цього спочатку визначимо виконання плану з обсягу товарної продукції, темпи зростання і приросту (зниження) даного показника. Вихідні дані для виконання аналізу наведені у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Вихідні дані для проведення аналізу обсягу товарної продукції

Показники	Од. виміру	Значення
		2005 рік	2006 рік
			план	факт
Обсяг товарної продукції без ПДВ в діючих цінах	тис. грн.	63589,71	38800,45	35244,55
Середньоспискова чисельність працівників	чол.	1533	1431	1445
Виробіток на 1 працівника	тис. грн./чол.	41,48	27,11	24,39

Оцінка виконання плану з обсягу товарної продукції:

?ОТПабс = 35244,55-38800,45 = -3555,9 тис. грн.

?ОТПвідн = 35244,55/38800,45*100% = 90,84%.

Темп зростання і темп приросту обсягу товарної продукції:

Тзр = 35244,55/65389,71*100% = 55,42%;

Тпр = (35244,55-65389,71)/65389,71*100% = -46,1%.

Наступним кроком є факторний аналіз впливу на обсяг товарної продукції. Проводимо оцінку впливу зміни середньоспискової чисельності працівників і виробітку на 1 працівника способом абсолютних різниць. Вплив факторів на абсолютну зміну (+ збільшення, - зменшення) обсягу товарної продукції в порівнянні з планом визначається наступним чином:

1) за рахунок зміни середньоспискової чисельності працівників:

?ОТП = 27,11*(1445-1431) = 379,6 тис. грн.;

2) за рахунок зміни виробітку на 1 працівника:

?ОТП = (24,39-27,11)*1445 = -3935,5 тис. грн.

Сумарний вплив цих факторів на обсяг товарної продукції повинен дорівнювати різниці між фактичним і плановим значенням цього показника:

?вплив = 379,6-3935,5 = -3555,9 тис. грн. = ?ОТПабс.

Підвищення цін має і позитивний бік, адже виручка від реалізації продукції Агрегатного заводу зросла на 86,41% у 2006 році (див. табл. Д.1). Це стало можливим завдяки збільшенню дрібних замовлень від різних суб'єктів підприємницької діяльності з усієї України.

Філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» для розрахунку собівартості використовує групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції. Групування витрат за статтями калькуляції вказує, куди, на які цілі та в яких розмірах були витрачені ресурси. Воно необхідне для розрахунку собівартості окремих видів виробів у номенклатурному виробництві та для пошуку резервів скорочення витрат. Основні статті витрат для виробництва продукції Агрегатним заводом представлено у звітах про виконання плану із собівартості за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.4 і табл. В.4 відповідно).

Проведемо факторний аналіз собівартості продукції за допомогою методу ланцюгових підстановок, використовуючи вихідні дані у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Вихідні дані для проведення аналізу собівартості продукції

Витрати	Значення, тис. грн.
	план (пл)	план, перерахов. на факт (пф)	факт (ф)
Сировина і матеріали	2146,55	2202,36	2389,33
Паливо та енергія на технологічні нужди	757,61	777,30	777,50
Основна зарплата основних робітників	2904,16	2979,67	2969,39
Загальновиробничі витрати	8838,75	8838,75	7410,14
Адміністративні витрати	4545,64	4545,64	3845,14
Інші витрати	6060,86	6060,86	6640,62
Повна собівартість, у тому числі:	25253,57	25404,59	24032,12
змінні витрати	5808,32	5959,34	6136,22
постійні витрати	19445,25	19445,25	17895,90

Оцінка виконання плану із собівартості продукції:

?Спродабс = 24032,12-25253,57 = -1221,45 тис. грн.;

?Спродвідн = 24032,12/25253,57*100% = 95,16%.

На зміну собівартості продукції впливають такі фактори: зміна обсягу товарної продукції (ОТП), зміна структури товарної продукції (СТП), рівень змінних витрат на одиницю продукції (Взм) і сума постійних витрат на загальний обсяг продукції (Впост). Коефіцієнт перевиконання плану обсягу товарної продукції приймаємо таким, що дорівнює 1,026.

Модель розрахунку собівартості продукції виглядає наступним чином:

Спрод = ?(ОТП*СТП*Взм)+Впост. (2.13)

Розрахунок впливу вищевказаних факторів на зміну собівартості продукції представлено у табл. 2.3. Вплив кожного фактора визначається за допомогою розрахованої різниці між наступним і попереднім значенням. Ці різниці фактично відображають вплив кожного окремого фактора з відповідним знаком (+ або -).

Таблиця 2.3 Розрахунок впливу факторів на собівартість продукції

Витрати	Фактори зміни собівартості	Порядок розрахунку	Сума, тис. грн.	Вплив фактора
	ОТП	СТП	Взм	Впост
Планова собівартість продукції	пл	пл	пл	пл	повна план. собівартість	25253,57	-
1 підстановка: план. собівартість, перерахов. на факт. обсяг продукції при план. структурі	ф	пл	пл	пл	5808,32* *1,026+ +19445,25	25404,59	151,02
2 підстановка: план. собівартість, перерахов. на факт. обсяг продукції при факт. структурі	ф	ф	пл	пл	повна план. собівартість, перерахов. на факт.	25404,59	0,00
3 підстановка: факт. собівартість при план. рівні постійних витрат	ф	ф	ф	пл	6636,22+ +19445,25	26081,47	676,88
Фактична собівартість продукції	ф	ф	ф	ф	повна факт. собівартість	24032,12	-2049,35
Усього	-	-	-	-	-	-	-1221,45

Сумарний вплив факторів на собівартість продукції повинен дорівнювати різниці між фактичним і плановим значенням даного показника:

?вплив = -1221,45 тис. грн. = ?Спродабс.

Будь-яке підприємство не може обійтися лише матеріальними і фінансовими ресурсами. Важливою характеристикою діяльності організації виступають трудові ресурси, які являють собою частину працездатного населення, що своїми віковими, фізичними та освітніми даними відповідає певній сфері діяльності [56, с. 57]. До основних техніко-економічних показників належить середньоспискова чисельність працівників. Відомості про середньоспискову чисельність працівників, дані про прийняття на роботу і вибуття на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» подані у звітах про використання робочого часу за 2006 і 2005 роки.

Як бачимо з табл. Д.1, чисельність персоналу заводу зменшилася на 88 чол. у 2006 році, серед яких найбільше вибуло допоміжних робітників і спеціалістів. Кількість прийнятих на роботу нових працівників у 2006 році скоротилася на 6 чол., а кількість вибувших, навпаки, зросла на 12 чол. Усі працівники, які вибули з підприємства, зробили це за власним бажанням. Причинами такого негативного явища є низька заробітна плата і відсутність її підвищення, чотирьохднівний робочий тиждень, затримка заробітної плати до двох місяців, відсутність опалення у зимовий період, відсутність комп'ютерізованих робочих місць для адміністративно-управлінського персоналу.

Аналіз трудових ресурсів розглядається у тісному взаємозв'язку з оплатою праці. На кожному підприємстві треба здійснювати систематичний контроль за використанням фонду оплати праці, виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції. Фонд оплати праці філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» зменшився на 6,48% (див. табл. Д.1), майже на величину зниження середньоспискової чисельності працівників. Це пов'язано зі скороченням персоналу заводу і з тим явищем, що на даному підприємстві за останні два роки не спостерігається зростання заробітної плати. Інформація про фонд оплати праці представлена у звітах про виробничо-господарську діяльність за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.3 і табл. В.3 відповідно).

Одним з найважливіших чинників збільшення обсягів виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпечення основними фондами у необхідній кількості та асортименті, а також більш повне та ефективне їх використання. Основні фонди підприємства діляться на промислово-виробничі та непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва, а невиробничі - це фонди невиробничої сфери (житлові будинки, об'єкти соціально-побутового і культурно-побутового призначення, які знаходяться на балансі підприємства) [56, с. 78 - 79]. Відомості про вартість основних виробничих фондів філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» подані у балансах за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.1 табл. В.1 відповідно).

Вартість основних виробничих фондів зменшилася у 2006 році у результаті нарахування амортизації. Дані табл. Д.1 показують, що за останні два роки на Агрегатному заводі не було придбано або списано жодної одиниці основних фондів. Таке становище на заводі свідчить про застарілість технологій, устаткування і про неповне використання виробничої потужності, що призводить до збільшення частки постійних витрат і зростанню собівартості продукції. Адже від рівня матеріально-технічної бази підприємства і ступня використання його виробничого потенціалу залежать усі кінцеві результати господарювання, у тому числі обсяг випуску продукції, рівень її собівартості, прибуток, фінансовий стан.

Виробничу потужність будь-якого підприємства визначає структура промислово-виробничих фондів, тобто співвідношення активної (робочі машини та устаткування) та пасивної частин, а також окремі підгрупи у відповідності з їх функціональним призначенням (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, вимірювальні прилади, транспортні засоби та ін.). Активна частина приймає безпосередню участь у виробничому процесі, а пасивна - це будівлі та споруди. Середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» складає приблизно третину від середньорічної вартості основних виробничих фондів (див. табл. Д.1).

2.2 Фінансовий аналіз діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені В.О. Малишева»

У структурі народного господарства фінанси підприємств займають початкове, визначальне становище, тому що обслуговують основну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується маса фінансових ресурсів.

Фінансовий аналіз являє собою процес дослідження фінансового становища та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку. Фінансовий аналіз на підприємстві спрямований на розуміння взаємозв'язку між управлінськими рішеннями та фінансовими результатами, а також на вміння читати фінансову звітність, розробляти прості прогнози, оцінювати фінансові рішення і вартість бізнесу.

Об'єктами фінансового аналізу є підприємства усіх форм власності, предметом - результати господарювання, які відображені у фінансовій звітності підприємства. Суб'єктами фінансового аналізу виступають зацікавлені у діяльності підприємства користувачі інформації та, насамперед, власники підприємства, банки, постачальники, покупці, податкові органи, аудиторські фірми та ін.[22, с. 18 - 19].

Цілями фінансового аналізу виступають:

· оцінка поточного і перспективного стану підприємства;

· оцінка можливих і доцільних темпів розвитку підприємства з позиції фінансового забезпечення;

· виявлення можливих джерел фінансових ресурсів підприємства [13, с. 3].

Фінансовий аналіз діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені В. О. Малишева» представлено у додатку Е. Інформаційну основу фінансового аналізу складають баланси підприємства за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.1 і табл. В.1 відповідно) і звіти про фінансові результати за 2006 і 2005 роки (див. табл. Б.2 і табл. В.2 відповідно).

Аналіз фінансового стану підприємства включає наступні етапи:

1) аналіз балансу підприємства;

2) аналіз фінансової стійкості підприємства;

3) аналіз ліквідності;

4) аналіз рентабельності діяльності підприємства.

Аналіз балансу Агрегатного заводу містить горизонтальний аналіз активу балансу (табл. Е.1), горизонтальний аналіз пасиву балансу (табл. Е.2), вертикальний аналіз активу (табл. Е.3) і вертикальний аналіз пасиву (табл. Е.4).

Горизонтальний аналіз - це найпростіший з прийомів аналізу, але з його допомогою можна одержати доволі цінну інформацію про фінансовий стан підприємства. Він передбачає порівняння балансових статей одного року з цими ж показниками іншого року. Горизонтальний аналіз дозволяє виявляти тенденції зміни окремих статей чи їх груп у складі балансу [22, с. 37].

Аналізуючи актив балансу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.1), в першу чергу звернемо увагу на зміну майна підприємства (підсумок активу балансу). Вартість майна Агрегатного заводу у 2006 році зменшилась на 11,15%, що може свідчити про скорочення господарського обороту підприємства, а це у цілому є негативною характеристикою. Зменшення необоротних активів на 19,99% може бути наслідком сповільнення обернення оборотних коштів. Зростання виробничих запасів на 18,18%, готової продукції на 50,98% і товарів на 92,13% свідчить про спад активності у 2006 році у діяльності Агрегатного заводу порівняно з 2005 роком. Поточна дебіторська заборгованість збільшилася на 84,27%. Якщо підприємство розширює свою діяльність, то зростає і кількість покупців, і дебіторська заборгованість відповідно. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантажування продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Отже, підвищення рівня дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно.

Аналізуючи пасив балансу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.2), можна помітити зменшення статутного і додаткового капіталів у 2006 році на 4,93% і 2,98% відповідно, а це зумовлене вимогами самофінансування даного заводу. Статутний капітал - це основа самостійності та незалежності підприємств, однак фінансування діяльності тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно. Тому Агрегатний завод у 2006 році взяв кредит на суму 11423 тис. грн. Залучення довгострокових кредитів для формування майна свідчить про продуману фінансову стратегію підприємства. Позитивний ефект при цьому посилюється, якщо рентабельність заводу перевищує ставку відсотків за банківським кредитом. Загалом поточні зобов'язання заводу, діяльність якого аналізується, скоротилися на 13, 81%, що є позитивною характеристикою діяльності.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру коштів підприємства та їх джерел. Він полягає у розрахунку питомої ваги статей і розділів балансу у відсотках до загального підсумку. Також може бути розрахована питома вага статей балансу у підсумку відповідних розділів [13, с. 7].

Роблячи вертикальний аналіз активу балансу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.3), бачимо, що необоротні активи складають 58,86% від підсумка балансу у 2005 році та 52, 99% у 2006 році, а це говорить про «важку» структуру активів Агрегатного заводу. «Важка» структура активів свідчить про значні накладні витрати і високу чутливість до зміни виручки. Велика питома вага дебіторської заборгованості у складі оборотних активів (25,98% і 19,11% у 2005 і 2006 роках відповідно) і низька частка грошових коштів в оборотних активах (0,21% і 1,09% у 2005 і 2006 роках відповідно) може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», і про переважно негрошовий характер розрахунків.

Вертикальний аналіз пасиву балансу філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.4) показує, що питома вага власного капіталу у підсумку балансу Агрегатного заводу зменшилася у 2006 році на 2,04%. Таке явище і зростання непокритого збитку є ознакою нестійкого фінансового становища підприємства, а також вказують на падіння ділової активності даного заводу, що вже відзначалося. В той же час слід відзначити, що оцінка змін, що відбулися у структурі капіталу, може бути різною з позиції інвестора і підприємства. Для банків та інших інвесторів більш надійно, якщо частка власного капіталу клієнта більш висока, бо це виключає фінансовий ризик. Підприємства, як правило, зацікавлені у залученні позикових коштів. Одержавши позикові кошти під відсоток менший, ніж економічна рентабельність компанії, можна розширити виробництво і підвищити доходність власного капіталу. У 2006 році частка поточних зобов'язань Агрегатного заводу знизилася на 1,03% з одночасним збільшенням питомої ваги довгострокових зобов'язань на 3,35%. Така тенденція сприяє зниженню ризику втрати фінансової стійкості.

Наступним етапом фінансового аналізу діяльності підприємства є аналіз фінансової стійкості. Аналіз фінансової стійкості філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» включає розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості (табл. Е.5) та розрахунок відносних показників (табл. Е.6).

До абсолютних показників фінансової стійкості відносять:

1. Наявність власних джерел формування запасів і витрат (ВОК) - це різниця між величиною реального власного капіталу підприємства і необоротними активами. Цей показник показує наявність власних джерел формування оборотних активів після фінансування необоротних активів.

2. Наявність власних і довгострокових джерел формування запасів і витрат (ВД), який можна одержати шляхом додавання до попереднього показника ВОК величини довгострокових пасивів підприємства.

3. Наявність загальної величини джерела формування запасів і витрат (ЗД), який розраховується як сума попереднього показника ВД і короткострокових пасивів підприємства.

Цим трьом показникам відповідає три показники надлишку (+), нестачі (-) коштів формування запасів, які розраховуються як різниця між відповідним показником наявності джерел формування запасів і витрат та величиною запасів підприємства. За допомогою показників надлишків або нестач власних джерел та власних і довгострокових джерел формування запасів і витрат, загальної величини джерела формування запасів і витрат підприємство може характеризуватися одним з чотирьох типів фінансової стійкості: абсолютна фінансова стійкість, нормальна, нестійка або кризовий фінансовий стан [13, с. 9 - 10].

Результати розрахунків показників надлишку (+) чи нестачі (-) ВОК, ВД і ЗД для філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» наступні (див. табл. Е.5):

за 2005 рік ?ВОК = -72867 тис. грн. .< 0;

?ВД = -72867 тис. грн. < 0;

?ЗД = -22567 тис. грн. < 0;

за 2006 рік ?ВОК = -71307 тис. грн. < 0;

?ВД = -59692 тис. грн. < 0;

?ЗД = -24872 тис. грн. < 0.

Таким чином, філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» знаходиться у кризовому фінансову стані. У підприємства спостерігається нестача загальної величини джерел формування запасів і витрат. Воно знаходиться у такій ситуації, при якій завод має кредити і позики, не повернені в строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованості. У цьому випадку можна говорити про те, що дане підприємство знаходиться на межі банкрутства.

До відносних показників фінансової стійкості відносяться:

1) коефіцієнт автономії Кавт - це відношення реального власного капіталу до загального розміру капіталу підприємства (нормальним вважається значення більш 0,5);

2) коефіцієнт фінансової стійкості Кфу - це відношення суми реального власного капіталу та довгострокових пасивів підприємства до загального розміру капіталу (нормальним вважається значення більш 0,6);

3) коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними джерелами формування Кзоа - це відношення ВОК до величини оборотних активів підприємства (нормальним вважається значення більш 0,1);

4) коефіцієнт забезпечення запасів власними джерелами формування Кзз - це відношення ВОК до величини запасів підприємства (нормальним вважається значення більш 0,6 - 0,8);

5) коефіцієнт маневреності власного капіталу Кмвк - це відношення ВОК до реального власного капіталу (нормальним вважається значення 0,5);

6) коефіцієнт реальної вартості майна Крвм - це відношення суми основних коштів і величини запасів до підсумку балансу підприємства (нормальним вважається значення 0,5);

7) коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів Кспв (нормальним вважається значення, що дорівнює одиниці) [13, с. 11].

Результати розрахунку відносних показників фінансової стійкості для філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.6) свідчать про те, що джерела фінансування даного заводу в більшості сформовані за рахунок власних коштів. Значення коефіцієнта маневреності власного капіталу (0,11 і 0,16 у 2005 і 2006 роках відповідно) показують, що більша частина власного оборотного капіталу капіталізована, тобто вона не знаходиться в обороті, та підприємство не може вільно маневрувати цими коштами. Цей коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства, а різке зростання коефіцієнта маневреності на 0,06 не вказує на нормальну діяльність підприємства. Значення коефіцієнта автономії (0,66 і 0,63 у 2005 і 2006 роках відповідно) вказують, що Агрегатний завод не залежить від зовнішніх кредиторів у своїй діяльності. Значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів (0,52 і 0,58 у 2005 і 2006 роках відповідно) свідчать про те, що позикові кошти дорівнюють лише половині власних коштів даного підприємства, що зайвий раз доводить про фінансову самостійність заводу.

Подальшим етапом фінансового аналізу діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» виступає аналіз ліквідності, що включає аналіз ліквідності балансу (табл. Е.7) і розрахунок коефіцієнтів ліквідності.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань. В залежності від ступня ліквідності активи підприємства діляться на такі групи:

А1 - найбільш ліквідні активи (поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті);

А2 - активи, що швидко реалізуються (готова продукція, товари, одержані векселі, дебіторська заборгованість за товари, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків та інша поточна дебіторська заборгованість);

А3 - активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів);

А4 - активи, що складно реалізуються (необоротні активи).

Зобов'язання підприємства можна класифікувати за строками їх погашення:

П1 - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги);

П2 - короткострокові пасиви (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, поточні зобов'язання, забезпечення наступних витрат і платежів, доходи майбутніх періодів);

П3 - довгострокові пасиви (довгострокові зобов'язання);

П4 - постійні пасиви (власний капітал) [22, с. 60 - 62].

До коефіцієнтів ліквідності належать:

1) коефіцієнт абсолютної ліквідності Кабс.лікв., який розраховується за наступною формулою:



Кабс.лікв. = А1/(П1+П2) ? 0,2…0,25; (2.14)

2) коефіцієнт поточного покриття Кпот.покр., який визначається за такою формулою:

Кпот.покр. = (А1+А2)/(П1+П2) ? 0,7…0,8; (2.15)

3) коефіцієнт загального покриття Кзаг.покр., який можна розрахувати наступним чином:

Кзаг.покр. = (А1+А3)/(П1+П2) ? 2…2,5; (2.16)

4) коефіцієнт відношення дебіторської заборгованості до кредиторської Квідн., що розраховується як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської (нормальним вважається значення, що дорівнює одиниці) [13, с. 13].

Розраховані значення коефіцієнтів ліквідності для філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» (див. табл. Е.8) значно менші їх нормативних величин. Така ситуація свідчить про те, що кількість наявних оборотних активів даного підприємства недостатня для погашення поточних зобов'язань, оборотних коштів не вистачить навіть для покриття короткострокових зобов'язань. Це зайвий раз доводить, що завод знаходиться у кризовому фінансовому становищі, адже висновок про загрозу банкрутства Агрегатного заводу був зроблений ще після розрахунку абсолютних показників фінансової стійкості.

Останнім етапом фінансового аналізу діяльності підприємства є аналіз рентабельності. Аналіз рентабельності діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» наведено у табл. Е.9.

Аналіз рентабельності діяльності підприємства здійснюється за допомогою наступних показників:

1) рентабельність активів Ра - це відношення величини чистого прибутку до середньої величини валюти балансу, яке помножено на 100%;

2) рентабельність власного капіталу Рвк - це відношення величини чистого прибутку до середньої величини реального власного капіталу, яке помножено на 100%;

3) рентабельність продукції Рпр - це відношення величини прибутку від операційної діяльності до собівартості продукції, яке помножено на 100%;

4) рентабельність виробництва Рвир - це відношення величини прибутку від операційної діяльності до суми основних виробничих фондів та оборотних коштів, яке помножено на 100%;

5) рентабельність продажів Рпрод - це відношення величини прибутку від операційної діяльності до виручки від реалізації продукції, яке помножено на 100% [13, с. 14].

Враховуючи той факт, що у 2006 і 2005 роках чистий прибуток Агрегатного заводу дорівнює нулю, а фінансові результати від операційної діяльності є збитковими (див табл. Б.2 і табл. В.2), отже, показники рентабельності діяльності цього підприємства також становлять 0,00% (див. табл. Е.9). Це явище є негативною характеристикою і котрий раз доводить про кризове становище даного підприємства.

2.3 Аналіз управління комунікативною політикою, що здійснюється на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені В.О. Малишева»

Як відзначалося у першому розділі, управління комунікативною політикою підприємства - це свідомий систематичний вплив на діяльність підприємства, яка спрямована на регулювання руху інформаційних повідомлень і потоків та використовує певні засоби просування на ринок товарів, послуг або ідей, серед яких реклама, паблік рілейшнз, стимулювання збуту, персональний продаж, директ-маркетинг і пропаганда.

Зазвичай управлінням комунікативною політикою підприємства займається відділ маркетингу. Якщо виробництво продукції на підприємстві є крупносерійним або масовим і багатономенклатурним, то у складі відділу маркетингу створюється служба маркетингових комунікацій. Перед такою службою постають наступні цілі:

· формувати попит на окремі товари;

· прискорити товаропросування;

· позбутися залишків товару;

· пожвавити продаж застарілих чи неходових товарів;

· домогтися більш регулярного продажу окремих різновидів товарів, особливо тих, які мають репутацію сезонних;

· домогтися якнайбільшого зиску від торгівлі товарами, призначеними для традиційних суспільних і родинних свят (Новий рік, початок навчального року тощо) [31, с.20].

Розглянемо більш детально процес управління комунікативною політикою, що реалізується на Агрегатному заводі. Найбільш нас цікавлять комунікації всередині підприємства і взаємодія заводу із зовнішнім середовищем (зі споживачами, громадськістю, постачальниками, конкурентами, діловими партнерами). На жаль, на філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» не існує відділу маркетингу, не кажучи вже про окремі спеціалізовані служби у складі даного відділу. Це явище є великим недоліком і стримує процес ефективного управління та успішної діяльності даного підприємства. На мою думку, першим кроком повинно бути створення на даній філії власного відділу маркетингу.

Враховуючи той факт, що Агрегатний завод є філією, усіма функціями управління комунікативною політикою (плануванням та організацією комунікативних заходів, мотивацією відповідальних і виконуючих осіб, контролем та оцінкою результатів проведених заходів) займаються відділи аналізу ринку, реклами і збуту продукції, які входять у склад комерційного управління державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева». Ці відділи виступають в якості орієнтирів виробництва на споживачів і конкурентів та в якості інструменту регулювання виробництва і збуту. Вони спрямовують діяльність і комунікативну політику кожної окремої філії та усього машинобудівного об'єднання на ринковий попит. У результаті реалізації такої політики забезпечується одержання максимального прибутку в довгостроковій перспективі тільки для центру, а філії вже котрий рік працюють збитково.

До основних функцій відділів аналізу ринку, реклами і збуту продукції ДП «Завод імені Малишева» можна віднести такі:

· вивчення ринків збуту продукції та пошук нових партнерів для обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту;

· оцінка конкурентоспроможності продукції та пошук шляхів підвищення її рівня;

· розроблення стратегії, тактики, методів і засобів формування попиту і стимулювання збуту продукції;

· реклама продукції заводу, що випускається, нових виробів і можливостей підприємства, у тому числі представництва, виставки, виготовлення різної рекламної продукції;

· рекомендації розробникам і виробництвам заводу щодо поліпшення споживчих властивостей товарів і виробництва продукції перспективного попиту.

Однак, філія «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» має власну службу збуту. До персоналу цієї служби входить один працівник, який має комп'ютеризоване робоче місце. Менеджер зі збуту займається безпосередніми функціями збуту продукції та виконує завдання маркетингового аналізу для даного підприємства, що централізовано надходять від відділів аналізу ринку, реклами і збуту продукції ДП «Завод імені Малишева». До кола постійних обов'язків працівника служби збуту Агрегатного заводу належать:

· ведення переговорів з власними замовниками і з тими замовниками, яких надсилає центральне комерційне управління;

· оформлення договорів купівлі-продажу з вітчизняними покупцями і контрактів з іноземними замовниками;

· виписування рахунків покупців для ДП «Завод імені Малишева»;

· ведення товарно-транспортної документації;

· розрахунок залишків готової продукції на складах.

Як бачимо, серед обов'язків менеджера зі збуту зовсім немає функцій управління комунікативною політикою підприємства. У ході бесіди з ним з'ясувалося, що на Агрегатному заводі відсутня чітко сформульована комунікативна політика. Працівник служби збуту зміг декількома реченнями оцінити ситуацію, яка склалася на промисловому ринку України, назвати цілі діяльності філії «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева» та основних покупців продукції. На жаль, менеджер зі збуту майже не володіє інформацією про конкретні заходи у складі рекламної кампанії чи програми паблік рілейшнз, які здійснюються для Агрегатного заводу, але він навів більш-менш точні величини витрат на ці заходи.

Така ганебна ситуація спричинена тим, що управління комунікативною політикою філій здійснюється власне комерційним управлінням ДП «Завод імені Малишева». Тому працівникам філій відома незначна інформація про засоби просування їх продукції на ринок, а споживачам майже нічого невідомо про існування семи філій цього машинобудівного гіганта Харківщини, про широкий асортимент продукції, яку вони виготовляють, і про вагомий внесок, який вкладає окремий підрозділ для ефективної діяльності усього заводу. Таке становище є важливим недоліком, тому що виробництво кожної філії представляє собою процес створення зовсім різних, унікальних і вузькоспеціалізованих товарів, до яких неможливо застосувати однакову політику у сфері комунікацій. Я вважаю, що управлінням комунікативною політикою філій повинні самостійно займатися відділи маркетингу кожної окремої філії, узгоджуючи найвагоміші питання з відділами аналізу ринку, реклами і збуту продукції ДП «Завод імені Малишева».

Менеджер зі збуту Агрегатного заводу не займається самостійно пошуком покупців і не має власної програми рекламної кампанії чи програми заходів з паблік рілейшнз. Продукція, яку випускає це підприємство, є вузькоспеціалізованою і запатентованою, а до кожного окремого виробу додається унікальний паспорт. На території України більше жодне підприємство не може виготовляти аналогічну продукцію, а основним конкурентом вважається Пензенський дизельний завод, що знаходиться у Росії. Якщо якесь підприємство і випускає подібні вироби, то ця продукція є низькоякісною та дешевою підробкою.

Перелік запатентованої виробів, що виготовляються філією «Харківський агрегатний завод» ДП «Завод імені Малишева», подано у спеціалізованих промислових журналах, буклетах і щорічних рекламних каталогах продукції, складанням і оформленням яких займаються відділи реклами і збуту продукції комерційного управління. Такі каталоги розповсюджуються серед промислових підприємств України незалежно від форми власності. Таким чином, покупці, зацікавившись тим чи іншим товаром, самостійно приходять до відділу збуту державного підприємства «Завод імені Малишева», де їх ближче знайомлять з продукцією. Якщо товар, який потрібен клієнту, виготовляється на філії «Харківський агрегатний завод», то покупця вже відправляють до служби збуту цієї філії, де і підписується договір купівлі-продажу.

У структурі витрат на комунікативні заходи Агрегатного заводу найбільшу питому вагу має реклама (близько 50%). Безумовно, мова не йде про звичну для споживачів рекламу на телебаченні. На ринку товарів промислового призначення особливе місце посідають реклама у ділових спеціалізованих виданнях, видання каталогів і буклетів, розроблення матеріалів для дилерів і дистриб'юторів. Приблизно 25% бюджету комунікативних заходів Агрегатного заводу відводиться для паблік рілейшнз, тобто для участі у виставках та ярмарках, науково-технічних конгресах і конференціях. Також певна частина цих коштів припадає на утримання народного музею історії, бібліотеки, дитячих дошкільних закладів, різних гуртків художньої самодіяльності. Решта витрат йде на фінансування кампаній зі стимулювання збуту продукції та персональний продаж. Можна відмітити, що така структура розподілу коштів на комунікативну політику промислового підприємства є раціональною та доцільною.

Окрім реклами у спеціалізованих журналах, покупці та громадськість можуть ознайомитися з продукцією Агрегатного заводу на регіональних і міжнародних виставках, в яких постійно приймає участь ДП «Завод імені Малишева». Наприклад, остання виставка військово-промислової продукції «Айдекс» відбулася в Об'єднаних арабських еміратах у лютому 2007 року, на якій були представлені найкращі зразки військової техніки українського державного підприємства «Завод імені В. О. Малишева». Саме на виставці «Айдекс» у 1995 році машинобудівне підприємство «Завод імені Малишева» продемонстрував танк Т-84, що в цілому визначило вибір пакистанської делегації. Виробництвом двигунів і дизельних запчастин для цієї військової продукції займається філія «Харківський агрегатний завод». Також завдяки активній маркетинговій діяльності комерційного управління завод приймає участь у міжнародних виставках у Чехії, Франції та у виставках, що проходять на території СНД (у Санкт-Петербурзі, Москві, Києві, Гомелі). Така активна діяльність значно розширила географію постачання продукції, так, наприклад: