Основні тенденції розвитку та напрямки вдосконалення ресторанного господарства

Дипломна робота

Основні тенденції розвитку та напрямки вдосконалення ресторанного господарства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність і соціально-економічне значення ресторанного господарства

1.1 Особливості виробничо-торговельної діяльності підприємств ресторанного господарства

1.2 Класифікація і типи підприємств ресторанного господарства

1.3 Організаційні форми господарювання в ресторанному господарстві

Розділ 2. Сучасні тенденції в організації торговельно- виробничої діяльності ресторанного господарства

2.1 Науково-технічний прогрес у ресторанному господарстві. Сутність і основні напрямки

2.2 Вдосконалення процесу обслуговування в закладах ресторанного господарства

2.3 Розвиток мережі підприємств швидкого обслуговування

2.4 Обслуговування по типу "Кейтеринг"

Розділ 3. Маркетингові дослідження і їх роль у вдосконаленні діяльності закладів ресторанного господарства

3.1 Сутність та принципи маркетингу

3.2 Попит на продукцію харчування в системі маркетингу як фактор розвитку галузі

3.3 Аналіз досліджень потенційного ринкового сегменту. Розробка принципів позиціонування закладу харчування

3.4 Великий маркетинг маленького ресторану

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Ресторанне господарство посідає певне місце у виробництві, реалізації та організації споживання продуктів харчування. Через ресторанне господарство вирішуються важливі соціально-економічні завдання, пов'язані з організацією раціонального харчування, підвищенням працездатності організованого контингенту: школярів, учнів професійно-технічних училищ, студентів технікумів, інститутів, робітників промислових підприємств тощо; збільшенням вільного часу і створенням можливостей для культурного проведення дозвілля різних груп населення; раціональним використанням продовольчих, матеріальних і трудових ресурсів. Відновлюється робота з індустріалізації галузі - відкриваються цехи, комбінати напівфабрикатів, кулінарні фабрики з метою забезпечення ефективної роботи підприємств, впроваджується високопродуктивне обладнання, створюються умови для випуску якісної продукції і забезпечення високої культури обслуговування споживачів. Основні напрями подальшого розвитку ресторанного господарства можна сформулювати так:

* спеціалізація мережі підприємств харчування, збільшення питомої ваги підприємств швидкого обслуговування;

* удосконалення асортименту продукції, що реалізується;

* підвищення якості продукції та культури обслуговування;

* збільшення відпуску продукції власного виробництва у роздрібну торговельну мережу;

* освоєння виробництва нових видів продукції - хліба, соленої риби, копчених продуктів, макаронних виробів тощо;

* удосконалення матеріально-технічної бази з метою впровадження ресурсозберігаючих технологій;

* надання додаткових послуг.

Метою дипломної роботи є розробка шляхів розвитку ресторанного господарства через дослідження основних тенденцій і напрямків вдосконалення роботи галузі.

Для досягнення мети визначено та розв'язано такі задачі:

узагальнені питання, пов'язані з особливостями виробничо-торговельної діяльності підприємств ресторанного господарства;

розглянута характеристика окремих типів підприємств.

проведено аналіз статистичних даних про динаміку розвитку ресторанного господарства Львівщини за останні п'ять років;

визначена роль та місце наукової організації праці, впровадженню нових форм господарювання, притаманних ринковій економіці;

проведено розрахунки ефективності впровадження заходів з індустріалізації галузі;

виявлено особливості впливу соціально - економічних чинників на розвиток закладів ресторанного господарства;

проведено аналіз маркетингових досліджень діяльності підприємств ресторанного господарства з метою пошуку шляхів оптимізації їх діяльності;

Об'єкт дослідження - підприємства ресторанного господарства України, Львова ("Гетьман", "Кактус", "Корнер", "Гетьман - Фуршет", "Гранд - готель", "Вікторія", мережа "Casual Food")

Предмет дослідження - комплекс теоретичних та практичних аспектів функціонування галузі "ресторанне господарство", закономірності що впливають на тенденції його розвитку.

Напрямки дослідження - вивчення теоретичних джерел, спостереження за роботою підприємств харчування, вивчення особливостей організації діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження - в роботі використано системний підхід, аналіз і синтез, абстрагування.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та закордонних учених з економіки, маркетингу, менеджменту, статистики, макроекономіки, нормативні і законодавчі акти. У роботі використані дані обласного управління статистики Львівської області щодо розвитку ресторанного господарства.

Структура, зміст та обсяг дипломної роботи:

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Загальний обсяг роботи 100 сторінок друкованого тексту, включаючи 9 таблиць, 5 рисунків та 5 додатків.

Список використаних джерел містить 35 найменувань бібліографічних, 18 періодичних і 7 інтернет - видань.

Розділ 1. Сутність і соуіально-економічне значення ресторанного господарства

1.1 Особливості виробниче - торгівельної діяльності підприємств ресторанного господарства

Однім з заходів нашої країни, направлених на підйом матеріального і культурного рівня громадян, є широкий розвиток і подальше поліпшення ресторанного господарства.

Форми і засоби виробництва харчової продукції і організації індивідуального споживання виникають і розвиваються без відриву від матеріальних умов життя суспільства, а в тісних зв'язках із ними.

Історичне виникнення і розвиток окремих галузей господарства обумовлювався суспільним розподілом праці в результаті зростання продуктивних сил суспільства.

Поряд з загальним розподілом праці і подальшим розвитком продуктивних сил виникла необхідність уособлення виробництва окремих продуктів, уособлення окремих операцій. Частковий розподіл суспільної праці, що виявився в утворенні різноманітних спеціалізованих галузей промисловості, дозволив широко використати техніку і нові засоби організації і технології виробництва.

В умовах ринкової економіки виникла і успішно розвивається наряду з харчовою промисловістю і торгівлею така галузь, як ресторанне господарство, що замінює домашнє приготування їжі суспільним виробництвом з застосуванням сучасної технології і обладнання.

Ресторанне господарство уособлюється і вдосконалюється як галузь завдяки виконання нею функцій, відмінних від функцій харчової промисловості і торгівлі. Основне в ресторанному господарстві - організація виробництва і споживання їжі на науково-гігієнічних засадах. В умовах товарного виробництва ресторанному господарстві притаманні і торговельні функції. Тут торгівля органічні зв'язана з виробництвом і споживанням їжі і виступає як опосередкована ланка між ними.

У широкому плані до ресторанного господарство відносяться не тільки підприємства торговельних систем, але і харчові блоки санаторіїв, будинків відпочинку, лікарень, шкіл-інтернатів, різноманітних дитячих і інших установ, де харчування забезпечується безкоштовно або на пільгових умовах за рахунок громадського фонду.

Ресторанне господарство має велике значення і виконує важливу роль в системі народного господарства.

Бурхливий розвиток промисловості, будівництва, транспорту, розвиток в країні мережі шкіл, навчальних закладів і наукових установ супроводжується зростанням чисельності зайнятих робітників. В цьому випадку правильна організація харчування за місцем роботи і навчання виступає однією з умов правильної організації праці.

При ринковій економіці необхідність ресторанного господарства як особливої галузі господарської діяльності збереглася і викликається тим, що харчова промисловість і сільське господарство не завжди можуть виробляти продукти харчування, безпосередньо готові до вживання. Виготовлена сировина або напівфабрикати вимагають додаткового термічного доопрацювання в умовах домашнього господарства або в умовах уособленого виробництва. Як і всяке дрібне господарство домашнє приготування їжі є низьковиробничим і для суспільства невигідним. Економія суспільної праці досягається уособленням виробництва готової продукції.

Наближення мережі підприємств народного харчування до фабрик і заводів, до навчальних і наукових установ сприяє організації раціонального режиму харчування, економить час для відпочинку робітників і службовців.

Ресторанне господарства здійснює виробництво високоякісної їжі для різноманітних груп населення, що відповідає вимозі науки про харчування.

Крім того, завдяки ресторанному господарстві економиться в значній мірі сировина, паливо, електроенергія і інші матеріальні ресурси. Централізація виробничих процесів по обробці продуктів харчування, приготуванню їжі, а також організації її споживання дозволяє раціонально використати сировину і утилізувати харчові відходи.

По характеру своєї діяльності ресторанне господарство зв'язане зі всіма фазами розширеного відтворення: виробництвом, розподілом, обміном і споживанням.

Ресторанне господарство в Україні представлене двома соціально-економічними формами: платного харчування і безкоштовного або пільгового харчування.

Платне харчування здійснюється через мережу підприємств ресторанного господарства (їдальні, кафе, ресторан, бар і ін.), що входять в систему державної або приватної торгівлі. Безкоштовне або пільгове харчування виробляється за рахунок суспільних фондів споживання в різноманітних соціально-культурних закладах -- лікарнях, санаторіях, будинках відпочинку, профілакторіях, дитячих садах, яслах і т. д.

Для здійснення намічених рішень необхідно поширювати мережу підприємств ресторанного господарства, зокрема розвивати спеціалізовані підприємства по обслуговуванню туристів, відпочиваючих, глядачів.

У економічно розвинених країнах світу ресторанний бізнес тісно пов'язаний із туристичним, що є дуже актуальною і поширеною темою в наше сьогодення.

Україна має дуже вигідне положення на карті світу, має багато рекреаційних зон, історично - культурних, архітектурних, заповідних пам'яток. Всі ці фактори сприяють розвитку туризму в Україні, а разом з тим - гостинного бізнесу.

На сьогоднішній день у Львові нараховується 1046 підприємств ресторанного господарства, зокрема в області нараховується 2537 підприємств (Табл.1.1., додаток 1).

Кількість місць у підприємствах харчування Львова становить 55,1 тис, а забезпечення населення місцями з розрахунку на 10000 мешканців 67,7 місць (порівняно з нормативами: на 10000 - 40 місць), [УКРНДІТГХ, Карсекін В.І., Проектування підприємств громадського харчування/ Київ, Вища школа, -1991р.]

Кількість підприємств за типами і кодами виду діяльності - дані приведені в таблиці 1.2, Додаток 2 [Статистичний збірник "Ресторанне господарство Львівської області, 2003"], діаграма [Додаток 5,]

Таблиця 1.2 Підприємства ресторанного господарства за кодами виду економічної діяльності (КВЕД)

	2000	2001	2002	2003
	На кінець року, одиниць
Ресторани	89	121	148	101
Кафе	611	769	738	732
Барии	251	252	236	291
Їдальні при підприємствах і установах	35	28	29	46
Шкільні їдальні і кухні	131	132	134	151
Їдальні у вищих та середніх навчальних закладах	1	1	1	2
Загальнодоступні їдальні	13	78	20	15
Постачання готової їжі	44	34	30	0

Як видно із таблиці, порівняно з 2000 роком чисельність ресторанів зменшилась на 47 одиниць. Це пов'язано з економічним станом в Україні, адже для відкриття такого підприємства, як ресторан, потрібно мати значний стартовий капітал і стабільне законодавство щодо організації підприємницької діяльності.

Станом на 1 січня 2003 року на Львівщині діяло 2537 підприємств ресторанного господарства на 128,3 тис. посадкових місць, у тому числі:

1162 кафе на 41,2 тис. посадкових місць

640 їдалень (63,0 тис)

570 барів (15,1 тис.)

102 ресторани (9,0 тис)

57 кіосків громадського харчування

6 фабрик кухонь

Формування мережі громадського харчування у 2003 році відбувалося шляхом створення невеликих за місткістю кафе, кафе - барів кількість проти 2001 року зросла на 60 одиниць (Таблиця 1.3, Додаток 2).

Організація харчування, як і задоволення інших потреб членів суспільства, вимагає величезних затрат живої і уречевленої праці -- витрат споживання. За підрахунками економістів, затрати праці на приготування їжі в домашніх умовах в 5-6 раз більше, ніж на підприємствах ресторанного господарства.

Розширення ресторанного господарства дозволяє в значному ступені збільшити вільний час робітників, що служить одним з важливих шляхів всебічного гармонійного -- фізичного і духовного -- розвитку людини, сприяє підвищенню продуктивності суспільної праці. Раціональне харчування з урахуванням складності і умов праці дозволяє відновлювати витрачені сили і забезпечує спроможність робітників до праці.

Підприємство ресторанного господарства призначене для виробництва кулінарної продукції, борошняних кондитерських виробів, їх реалізації та організації споживання.

Діяльність підприємств ресторанного господарства характеризується певними особливостями організаційно-економічного та соціального характеру.

До організаційно-економічних особливостей виробничо-торговельної діяльності належать:

* виконання трьох взаємопов 'язаних функцій: виробництво кулінарної продукції, її реалізація та організація споживання;

* виробництво продукції, яка має обмежений термін реалізації, що зумовлює випуск страв невеликими партіями відповідно до графіка погодинної реалізації;

* необхідність суворого дотримання робітниками підприємств санітарно-гігієнічних вимог;

* нерівномірне завантаження виробництва і залів у окремі години роботи підприємства;

* забезпечення належного контролю за якістю сировини, процесами приготування та реалізації готових страв;

* вплив сезонних факторів на асортимент продукції, що виготовляється.

До особливостей соціального характеру можна віднести:

* залежність режиму роботи підприємств ресторанного господарства від режиму роботи промислових підприємств, навчальних закладів, організацій, які ними обслуговуються;

* значні зміни попиту на кулінарну продукцію залежно від часу доби, днів тижня, пори року;

* залежність асортименту продукції від характеру попиту й особливостей контингенту, що обслуговується, його професійного, вікового, національного складу, умов праці, навчання, відпочинку;

* рівень доходів населення й цін на кулінарну продукцію та послуги підприємств;

* залежність типу, потужності й місцезнаходження підприємств ресторанного господарства від компактності (густоти) населених пунктів, наявності інших підприємств ресторанного господарства та продуктових магазинів.

1.2 Класифікація і типи підприємств ресторанного господарства

Класифікація підприємств ресторанного господарства здійснюється за низкою ознак, до яких належать: характер організації виробництва; асортимент продукції, що реалізується; рівень послуг, що надаються; контингент, що обслуговується; час функціонування; місце розташування; виробнича потужність та ін.

За характером організації виробництва заклади ресторанного господарства поділяються на заготівельні, доготівельні, з повним виробничим циклом, роздавальні (рис. 1.1).

Рис.1.1 Схема класифікації підприємств ресторанного господарства за виробничо - торговельною ознакою

Заготівельне підприємство - це заклад, призначений для централізованого механізованого виробництва кулінарних напівфабрикатів з метою забезпечення ними інших закладів ресторанного господарства та об'єктів роздрібної торгівлі.

Доготівельні підприємства виготовляють продукцію з напівфабрикатів, одержаних від заготівельних підприємств ресторанного господарства споживчої кооперації та інших форм власності, а також підприємств харчової промисловості.

Підприємства з повним виробничим циклом здійснюють усі технологічні операції з обробляння сировини, виготовлення напівфабрикатів і кулінарної продукції з наступною її реалізацією в залах, магазинах кулінарних виробів, буфетах.

Підприємства-роздавальні не мають свого власного виробництва і реалізують продукцію, яка надходить з інших підприємств.

Залежно від асортименту продукції, що випускається, підприємства ресторанного господарства можуть бути комплексними, універсальними, спеціалізованими.

Комплексне підприємство - це сукупність підприємств різних типів, об'єднаних загальним архітектурно-будівельним рішенням, з повною або частковою централізацією торговельно-виробничих функцій, складського господарства, управління.

До універсальних належать загальнодоступні підприємства ресторанного господарства, які виготовляють різноманітні страви згідно з виробничою програмою.

Спеціалізовані підприємства здійснюють виробництво і реалізацію одноманітної продукції. До таких підприємств належать шашличні, пиріжкові, пельменні тощо.

Залежно від контингенту, що обслуговується, підприємства ресторанного господарства поділяються на загальнодоступні й підприємства при навчальних закладах, організаціях, промислових підприємствах, будинках відпочинку.

Ресторани та бари за рівнем обслуговування й номенклатурою послуг, що надаються, поділяються на три класи - "люкс", "вищий" та "перший".

Кафе, їдальні, спеціалізовані підприємства на класи не поділяються.

Залежно від часу функціонування підприємства можуть бути постійно діючими та сезонними.

За місцем функціонування підприємства ресторанного господарства поділяються на стаціонарні та пересувні.

Потужність підприємства визначається будівельними нормами і правилами, типовими проектами залежно від кількості сировини, яка переробляється, та кількістю місць у залі.

Типи підприємств ресторанного господарства та їх характеристика Підприємства ресторанного господарства відносять до того чи іншого типу залежно від асортименту кулінарної продукції; потужності виробництва; пропускної спроможності залів; методів організації виробництва; форми обслуговування тощо.

Основними типами підприємств ресторанного господарства є їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет.(Динаміка розвитку на Львівщині - діаграма, рис 2.1, додаток 6)

Їдальня призначена для приготування та реалізації різноманітних за днями тижня сніданків, обідів і вечерь. Залежно від місця знаходження й контингенту споживачів, які обслуговуються, їдальні поділяються на загальнодоступні (обслуговують населення мікрорайону, міста) і при виробничих підприємствах, навчальних закладах, санаторіях, будинках відпочинку.

На базі загальнодоступних їдалень, що мають зручне планування, відповідний інтер'єр і добре обладнане виробництво, організовуються вечірні кафе або ресторани.

Ресторан - найбільш комфортабельне підприємство харчування, в якому організація харчування поєднується з улаштуванням дозвілля споживачів. Ресторан надає широкий асортимент страв, напоїв, кондитерських виробів складного приготування. У меню ресторанів включаються замовні та фірмові страви, напої, кондитерські вироби. Фірмові страви повинні відображати особливості національної кухні, тематичну направленість підприємства. Деякі з них подаються офіціантами з проведенням завершальних операцій з їх приготування перед споживачами.

Ресторани розрізнюють:

* за асортиментом продукції, що реалізується: рибний, пивний, національної кухні, з кухнею зарубіжних країн;

* за місцем розташування: при готелі, вокзалі, у зоні відпочинку, вагон-ресторан та ін.;

* за методами та специфікою обслуговування: з частковим, повним обслуговуванням офіціантами, швидкого обслуговування.

Надають ресторани і додаткові послуги: відпускають обіди додому, продають напівфабрикати, кулінарні та кондитерські вироби, приймають попередні замовлення на приготування страв для сімейних подій і обслуговування гостей удома, консультують населення з технології приготування страв і сервірування столу.

Ресторани розміщуються у громадських і адміністративних будівлях, видовищних комплексах, на курортах, у готелях, при великих аеровокзалах, на вокзалах.

Вагон-ресторан призначений для обслуговування пасажирів залізничного транспорту сніданками, обідами, вечерями, а також напоями І кондитерськими виробами під час поїздок. Вагони-ресторани включаються до складу потягів далекого призначення, туристично-екскурсійних та ін. Вагон-ресторан має залу для споживачів, обладнану чотиримісними столами і стільцями, а також виробниче приміщення, мийне відділення і буфет. У буфеті вагона-ресторану реалізуються кондитерські вироби, фрукти, соки, мінеральні та фруктові води, а також дорожні набори продуктів.

Купе-буфети передбачаються в потягах з тривалістю рейсу менше доби. Приміщення буфету ділиться на торговельне та підсобне. Купе-буфет відокремлюється від загального салону стійкою з вітриною й обладнується холодильними шафами. В асортименті продукції купе-буфету -- бутерброди, яйця варені, молочні продукти, сосиски, сардельки, гарячі напої, кондитерські та хлібобулочні вироби, безалкогольні напої, соки, дорожні набори продуктів. Обслуговування здійснюється буфетником.

Кафе - підприємство ресторанного господарства, що реалізує широкий асортимент гарячих і холодних напоїв, солодких страв, хлібобулочних і кондитерських виробів, кисломолочних продуктів і обмежений, у порівнянні з рестораном, асортимент перших, других, солодких страв, включаючи замовні та фірмові страви, і закусок нескладного приготування в поєднанні з організацією відпочинку та розваг споживачів. Обов'язковим напоєм є кава.

Кафе розрізняють:

* за асортиментом продукції, що реалізується: кафе-морозиво, кафе-кондитерська, кафе-молочна;

* за контингентом споживачів: дитяче, молодіжне;

* за методом обслуговування: самообслуговування, з обслуговуванням офіціантами.

Кафе розміщуються на центральних вулицях міст, при вокзалах, аеропортах, готелях, у зонах відпочинку.

Спеціалізоване підприємство виробляє та реалізує специфічний асортимент страв нескладного приготування, у тому числі з певного виду сировини, напоїв, кондитерських виробів і закупних товарів.

Спеціалізовані підприємства розрізняють:

* за номенклатурою послуг: з самообслуговуванням, обслуговуванням офіціантами, обслуговуванням барменом (буфетником);

* за асортиментом продукції, що реалізується: загального типу (закусочна), шашлична, галушкова, варенична, пельменна, млинцева, пиріжкова, котлетна, сосисочна, пончикова, бутербродна, бульйонна, лагманна, купатна, хачапурна тощо;

* за специфікою реалізації продукції: буфети, кафетерії, магазини кулінарних виробів, у тому числі з місцями для споживання продукції в залі.

Характерною особливістю закусочних є швидке обслуговування споживачів. Споживачі можуть приймати їжу сидячи за прямокутними і круглими чотиримісними столами або стоячи за високими столами.

Закусочна загального типу - підприємство харчування, призначене для приготування та реалізації холодних і гарячих закусок нескладного приготування, бульйонів або супів, невеликого асортименту других страв, гарячих напоїв і кондитерських виробів.

Бар -- це підприємство харчування, характерними ознаками якого є наявність барної стійки та широкий асортимент алкогольних, безалкогольних, змішаних напоїв, десертів, кондитерських і хлібобулочних виробів, закупних товарів. Обслуговування здійснюється барменом або офіціантами за столиками.

Залежно від асортименту продукції, що реалізується, бари поділяються на молочні, пивні, гриль-бари, снек-бари, коктейль-бари, коктейль-холи тощо, а за обсягом послуг, які надаються, комфортабельністю й формою обслуговування - на бари класів "люкс", '"вищий", "перший". Організовуються також танцювальні, вар'єте-бари, стереобари, які відрізняються особливостями музичного супроводу.

Буфет - це підприємство харчування, яке призначене для швидкого обслуговування споживачів. У буфетах реалізуються холодні закуски, другі страви нескладного приготування, солодкі страви, гарячі та холодні напої, хлібобулочні й кондитерські вироби, соки і кисломолочні продукти, бутерброди. На зразках буфетної продукції та закуплених товарів, що виставлені на вітрині, повинні бути цінники. Обслуговування здійснюється буфетником. Буфети розмішуються при готелях, видовищних підприємствах, спортивних спорудах, на вокзалах, річкових і морських суднах, при виробничих і транспортних підприємствах, установах і навчальних закладах. Буфети можуть мати своє виробництво, але продукцію вони отримують переважно від підприємств, філіями яких є.

Кафетерій - заклад ресторанного господарства з асортиментом гарячих і холодних напоїв, бутербродів, соків, булочних і кондитерських виробів, молока та кисломолочних продуктів. Організовують його здебільшого у продовольчих і великих непродовольчих магазинах.

Магазини кулінарних виробів - підприємства, які реалізують кулінарні та кондитерські вироби, напівфабрикати, деякі продовольчі та супутні товари. Торговельні та підсобні приміщення магазину кулінарних виробів розміщуються переважно на першому поверсі у складі приміщень ресторанів, їдалень, кафе, оснащуються холодильним обладнанням, охолоджувальними прилавками-вітринами, ваговимірювальними приладами, інвентарем.

1.3 Організаційні форми господарювання у ресторанному господарстві

Акціонерне товариство - це організація, яка створена за згодою юридичних осіб і громадян шляхом об'єднання їхніх вкладів з метою здійснення сумісної господарської діяльності.

Майно акціонерного товариства складається із вкладів його членів. Вклад може бути у вигляді майна, грошей, валюти. Вклад кожного учасника, оцінений у грошовій одиниці, складає його частку у статутному фонді.

У товаристві створюється фонд комерційного ризику - резервний фонд у розмірі, передбаченому статутним фондом.

В акціонерному товаристві створюється рада товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Члени ради акціонерного товариства не можуть входити до складу виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його повсякденною діяльністю, є правління. Його роботою керує голова правління.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді та організовує виконання їх рішень.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається організація, що має статутний фонд, розподілений на частки, розмір яких визначається статутними документами, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки у межах свого майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю має багато спільного з акціонерними товариствами. Різниться головним чином порядком передачі частки одного учасника іншому чи третім особам. В акціонерному товаристві акції підлягають вільному продажу. Товариство з обмеженою відповідальністю не випускає акції. На підтвердження внесеного вкладу учасникам видається письмове посвідчення, яке не належить до категорії цінних паперів. Можливість зміни частки кожного з учасників у майні товариства знаходиться під загальним контролем усіх учасників. Це можливо тільки за їх загальною згодою.

Господарські асоціації. Під асоціацією розуміється добровільне об'єднання підприємств, створене з метою здійснення сумісної діяльності на основі господарського розрахунку, самофінансування та самоуправління.

Заклади ресторанного господарства можуть об'єднуватись у господарські асоціації за такими ознаками: асортиментом продукції та призначенням; спеціалізацією; територією.

Господарські асоціації можуть виконувати такі функції: надання допомоги в розвитку матеріально-технічної бази; пошук товарних ресурсів і забезпечення постачання; проведення товарообмінних операцій; удосконалення організації виробництва; здійснення контролю за якістю продукції; створення й розвиток нових виробництв; інформаційне забезпечення; вирішення соціальних питань; підготовка та підвищення кваліфікації кадрів.

Господарські асоціації мають статут, право юридичної особи, створюють статутний фонд і несуть відповідальність за своїми обов'язками своїм майном.

Підприємства, які входять до складу асоціації, зберігають свою господарську самостійність, статус юридичної особи і не змінюють форми власності. Будь-який член асоціації може вільно вийти з її складу.

Отже, ресторанне господарство України являє собою сукупність підприємств, об'єднаних по ознаці однорідності продукції, що виробляється сировини, що споживається, характеризується спільністю організації і технології виробництва, матеріально-технічної бази і форм обслуговування споживачів. Ресторанне господарство відрізняється також від інших галузей господарства особливим професійним складом кадрів.

Розвиток ресторанного господарство зв'язане з іншими галузями господарства і, в першу чергу, з харчовою промисловістю, сільським господарством і торгівлею.

В господарсько-організаційному відношенні ресторанне господарство об'єднане з торгівлею. Це пояснюється тим, що з реалізацією продуктів харчування в їдальнях, ресторанах, буфетах і інших підприємствах вчиняється роздрібний товарооборот, що входить складником в загальний товарооборот державної і кооперативної торгівлі.

Підприємства ресторанного господарства є підприємствами ринкового типу. Їхня господарсько-оперативна діяльність базується на державній та приватній власності. Через їхню мережу реалізується частина грошових доходів населення. Підприємства ресторанного господарства мають за мету крім одержання прибутків, більш повне задоволення постійно зростаючих потреб в продуктах харчування.

Розділ 2. Сучасні тенденції в організації торговельно-виробничої діяльності ресторанного господарства

2.1 Науково-технічний прогрес в ресторанному господарстві. Сутність і основні напрямки

На сучасному етапі розвитку ресторанного господарства здійснюється ряд заходів, направлених на інтенсифікацію виробництва шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Науково-технічний прогрес розглядається як процес безперервного розвитку науки, створення і впровадження високоефективної техніки, прогресивної технології, наукової організації праці, раціональних методів виробництва.

У цілому впровадження науково-технічного прогресу спрямоване на:

* технічну реконструкцію і на цій основі якісне переоснащення матеріально-технічної бази виробництва;

* поновлення виробничої бази шляхом впровадження передової техніки, прогресивних технологій, гнучких виробництв, які дають змогу перейти до виготовлення нової продукції;

* здійснення комплексної механізації та автоматизації виробництва з переходом до цехів і підприємств-автоматів, систем автоматизованого управління виробництвом;

* радикальне покращання використання сировини на всіх стадіях виробничого циклу-- від вирощування й комплексного переробляння до виготовлення й використання кінцевої продукції;

* значне скорочення матеріало й енергоємності;

* впровадження ресурсозберігаючих технологій як додаткового джерела сировини й матеріалів;

* виробництво якісної конкурентоспроможної продукції, що відповідає досягненням науки, техніко-економічним, екологічним, естетичним та іншим споживчим вимогам;

* ефективне використання основних фондів, збільшення випуску продукції з кожної одиниці обладнання чи метра виробничої площі;

* удосконалення інноваційного процесу, який складається з комплексу послідовно пов'язаних наукових, проектно-конструкторських, технологічних і виробничо-господарських робіт зі створення та освоєння нових видів продукції, нової техніки і технології;

* ефективне використання науково-технічного потенціалу, перетворення науки на безпосередньо виробничу силу;

* високі вимоги до загальної та професійної спеціальної освіти, що пов'язано з удосконаленням діючої системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Науково-технічний прогрес повинен забезпечити всебічну інтенсифікацію виробництва, переорієнтування підприємств на використання якісних факторів економічного росту, перехід до економіки високої організації та досконалого господарського механізму.

Специфічні особливості організації виготовлення кулінарної продукції та обслуговування населення, низький рівень механізації виробництва та значна частка ручної праці зумовили наступні основні напрями науково-технічного прогресу в ресторанному господарстві:

Створення комплексної системи обслуговування населення передбачає розвиток інфраструктури в межах окремого регіону (району). Основою формування комплексної системи обслуговування є стан матеріально-технічної бази, яка розвивається з урахуванням системи розселення та перспективи розвитку населених пунктів; загальної чисельності населення; розвитку аграрно-промислового комплексу; рекомендованих нормативів розвитку мережі закладів ресторанного господарства загальнодоступних і тих, які здійснюють обслуговування за місцем роботи, навчання; наявності підприємств харчової промисловості, заготівельно-переробних господарств, які є джерелами продуктового постачання ресторанного господарства.

У період створення комплексних систем обслуговування населення вирішуються такі завдання:

* розробка раціональних схем розташування підприємств ресторанного господарства регіону з максимальним використанням діючої мережі;

* забезпечення ефективного використання діючої мережі підприємств усіх форм власності;

* створення багатофункціональних підприємств, які поєднують в собі декілька вузькоспеціалізованих підприємств;

* організація сезонних та пересувних підприємств для обслуговування розосереджених контингентів, будівництво підприємств із використанням полегшених збірних конструкцій і модульних елементів;

* встановлення інтеграційних зв'язків з підрозділами агропромислового комплексу, заготівельно-переробними підприємствами споживчої кооперації;

* розширення виготовлення та реалізації кулінарної продукції через відділи і магазини кулінарних виробів, роздрібну торговельну мережу, впровадження попередніх замовлень, доставляння замовлень додому.

У процесі дослідження інфраструктури підприємств ресторанного господарства у Львові, Україні були виявлені чинники соціального характеру, які впливають на розвиток підприємств ресторанного господарства (Табл. 2.1.):

Аналізуючи перелічені чинники, можна зробити висновки, що характер способу і стилю життя певним чином впливає на розвиток такого динамічного сектора національної економіки, як ресторанне господарство в цілому, а на появу підприємств різного типу впливає також час, який витрачається на харчування.

Ці види часу споживачі витрачають у певних типах закладів ресторанного господарства, розвиток яких спричиняють ті чи інші чинники (Рис.2.1)

Таблиця 2.1 Вплив чинників соціального характеру на розвиток ресторанного господарства

Чинники соціального характеру	Вплив чинників на розвиток ресторанного господарства
Збільшення чисельності активного населення у зв'язку із збільшенням кількості працюючих жінок у загальній чисельності жіночого населення	Збільшення числа споживачів яких обслуговують заклади у денний час. Розвиток закладів, що дають змогу харчуватися "на ходу" та тих, що обслуговують споживачів, які мають обмежений час перебування у закладах: закусочних швидкого обслуговування, тематичних ресторанах швидкого обслуговування. Включення нових, більш легких страв до меню, відмова від скомплектованих обідів, "фемінізація" асортименту страв.
Старіння активного населення	Збільшення відвідування закладів із традиційною формою обслуговування споживачів за столиками. Пропозиція тематичними ресторанами у денний час різних форм харчування за нижчими цінами
Зменшення чисельного складу сімей	Збільшення вільних фінансових коштів, які має сім'я
Скорочення числа багатодітних сімей та зростання чисельності сімей, які мають одного - двох дітей	Збільшення кількості людей, які харчуються у закладах ресторанного господарства, зростання відвідування закладів, що розраховані на проведення дозвілля, придбання для домашнього споживання готових страв та продуктів швидкого приготування.
Збільшення частки одиноких людей до 30% від загального числа сімей	Перевага мотиву споживання їжі при відвідуванні закладу ресторанного господарства. Прагнення до спілкування з персоналом закладу і у зв'язку з цим підвищення ролі персоналу, що знаходиться у залі.
Підвищення купівельної спроможності приблизно на 2,5% із розрахунку на одного мешканця	Більш регулярне відвідувань дорогих, висококласних ресторанів, барів
Зміна структури витрат населення: відносне скорочення витрат на товари повсякденного попиту; Збільшення частки витрат на послуги та придбання товарів тривалого використання	Збільшення кількості відвідування закладів ресторанного господарства відкритого типу.
Зміни у розвитку агломерацій: Зменшення чисельності населення у центральних частинах міст; Розвиток приміських населених пунктів; Розвиток промислових зон у великих агломераціях	Зміна соціально - професіональної структури населення у центральній частині міст: зростання кількості мешканців, зайнятих інтелектуальною працею, збільшення кількості одиноких та дуже старих мешканців
Підвищення уваги населення до проведення дозвілля та розваг	Зростання відвідування придорожніх закладів ресторанного господарства. До ресторанів все більшою мірою ставляться як до закладів проведення дозвілля (особливо у вечірні години).
Питання планування та розподілу свого часу стали ключовими у житті населення: чіткий розподіл часу на працю та проведення дозвілля;	Розподіл закладів ресторанного господарства на категорії залежно від часу, який споживачі можуть у них витратити.
Прагнення населення до більш швидкого щодо обслуговування та збалансованого харчування	Розширення пропозиції більш легких страв, поступова відмова від обідів із декількох страв на користь обідів, які складаються із однієї страви
Все більш розповсюдженим стає харчування у закладах ресторанного господарства	Зростання відвідування закладів ресторанного господарства відкритого типу.
Стандартизація меню у міжнародних масштабах	Зростання привабливості форм організації закладів ресторанного господарства
Зростання уваги споживачів до збалансованого та здорового харчування	Розвиток пропозиції щодо збалансованих продуктів у стравах, натуральних та алкогольних напоїв

Час, який витрачається споживачами у закладах ресторанного господарства, можна класифікувати за видами:

час для харчування "на ходу";

обмежений час;

час проведення дозвілля і розваг;

вільний час, який нічим не зайнятий.

Рис 2.1 Заклади, у яких харчуються "на ходу"

Особливістю асортименту страв і напоїв цих закладів є те що вся продукція, яку пропонують, не вимагає багато часу для споживання; наявності предметів сервірування і місця за столом. Здебільшого до меню входить широкий асортимент бутербродів, сандвічів із різноманітними начинками, піци із різноманітними наповнювачами; пирогів, пиріжків, пончиків, булочних виробів; смаженої картоплі, чіпсів, горішків солодких та солоних в асортименті тощо. Напої відпускають у споживчій тарі різної, переважно невеликої ємності, а також на розлив із застосуванням одноразового посуду із кришечками і отворами для соломинки.

Прикладом цієї тенденції є бурхливий розвиток підприємств швидкого обслуговування в місцях відпочинку, навчальних закладах, торговельних центрах, на ринках, які виготовляють і реалізують сандвічі, "Хот - доги", чебуреки, "Карт - опля!", кафе на заправках "OKKO" тощо.

Були досліджені фактори, що впливають на обмеженість часу перебування споживачів у закладах ресторанного господарства відкритого типу. Основними з них є:

Тривалість обідньої перерви

Очікування часу початку видовища (кіно, шоу, концерту, вистави тощо)

Очікування відправлення транспорту (потягу , літака, пароплава тощо).

Існує два види обмеженого часу: короткий і довгий. Типи закладів, що користуються увагою у споживачів в зв'язку з цим показані на рис.2.2,2.3

Рис. 2.2 Типи закладів для споживачів, що мають обмежений короткий час

Рис.2.3 Типи закладів для споживачів, які мають тривалий обмежений час

Особливістю цих закладів є те, що в них застосовуються прискорені методи обслуговування споживачів та метод самообслуговування. Асортимент страв та напоїв значно ширший, порівняно з тими, у яких харчуються "на ходу". Споживають продукцію у залах закладів за обідніми або кафетерійними столами.

У цих закладах обслуговування здійснюється офіціантами, а також існує самообслуговування; застосовуються поруч із повсякденним також різні організаційні форми обслуговування: "шведський стіл" (лінія); столи - буфети тощо. Споживання здійснюється, як правило, у залах за столиками або барною стійкою. Розрахунок із споживачами може бут готівкою та безготівковим (чеки, кредитні картки тощо); існує певна пропорційна залежність між вартістю страв, що пропонуються і часом, який споживачі витрачають на споживання продукції та послуг у цих закладах.

Інтер'єр закладів відрізняється від інтер'єру попередніх типів за рахунок удосконалення дизайну. До таких підприємств відноситься мережа підприємств - ланцюгів: Піцца - Челентано, Доміно, Картопляна Хата, Манджало, Смак, Мак - Дональд, численні кафе - бари, розташовані в місцях найбільшого зосередження споживачів: мешканців міста і туристів.

Особливостями функціонування цих типів закладів є специфічні форми та методи обслуговування споживачів і широкий перелік послуг, що надаються.

Рис.2.4 Типи закладів ресторанного господарства для проведення дозвілля

До таких підприємств відносяться повносервісні ресторани "Високий замок", "Ніагара", "Оселя"; ресторани при готелях "Озеро", "Наварія", Гранд - Готель, ,"Супутник", "Жорж"; ресторани клубного типу "Буква", "Муза", "Спліт", "Міленіум" тощо.

Індустріалізація ресторанного господарств є одним з ключових напрямків науково-технічного прогресу, яка здійснюється шляхом впровадження прогресивних форм організації виробництва, використання високоефективної техніки та ресурсозберігаючих технологій. Вона передбачає концентрацію окремих виробничих функцій обробляння сировини, виготовлення напівфабрикатів і децентралізацію функцій доведення до готовності й реалізації кулінарної продукції [12,25].

У процесі впровадження індустріальних методів виробництва досягаються: високий рівень концентрації та спеціалізації виробництва основних видів кулінарної продукції; виготовлення нових видів напівфабрикатів і кулінарних виробів; впровадження нових систем машин і апаратів та створення автоматизованого управління й контролю за виробництвом кулінарної продукції, підвищення організаційної та технологічної гнучкості виробничої діяльності.

Впровадження індустріальних методів виробництва в ресторанному господарстві має ряд особливостей, які істотно впливають на цей процес. До них належать: значна територіальна роз'єднаність мережі; відсутність належної інтеграції з підприємствами харчової промисловості; низький рівень концентрації та спеціалізації виробництва; відсутність високоефективної техніки й засобів механізації праці; недостатнє оснащення холодильним обладнанням; мала наявність спеціалізованого транспорту; погане шляхове сполучення.

Індустріалізація ресторанного господарства здійснюється в альтернативних варіантах з урахуванням місцевих особливостей, які поєднують в собі використання галузевого потенціалу;

Створення кулінарних комплексів здійснюється на базі діючих об'єднань і комбінатів ресторанного господарства шляхом інтенсифікації виробництва, реконструкції та технічного переоснащення. Структура такого комплексу включає: складську групу приміщень; заготівельний блок; мережу доготівельних і роздаткових підприємств, магазинів і відділів кулінарних виробів, допоміжних служб. Формування кулінарного комплексу можливе при ефективному використанні власного техніко-економічного потенціалу ресторанного господарства конкретного регіону та його більш раціональному використанні як за часом, так і за потужністю.

Альтернативним напрямом індустріалізації ресторанного господарства є галузева й внутрішньосистемна концентрація, спеціалізація та інтеграція виробництва кулінарної продукції. Створений на цій основі кулінарний комплекс поєднує централізоване виробництво напівфабрикатів різного ступеня готовності на відомчих підприємствах харчової промисловості з організацією виробництва та реалізацією кулінарної продукції на доготівельних підприємствах ресторанного господарства. Така модель індустріалізації ресторанного господарства дасть можливість значно знизити витрати виробництва, більш раціонально використовувати виробничі й торговельні приміщення, технологічне обладнання та транспортні засоби;

В умовах індустріалізації виготовлення продукції в усе більшій степені концентрується на заготівельних підприємствах при одночасній децентралізації функцій по реалізації готової продукції і організації її використання на доготівельних підприємствах.

Сьогодні індустріалізація проводиться на якісно новій основі і має велике значення для подальшого удосконалення ресторанного господарства.

Всі напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби і страви по степені готовності до вживання умовно ділять на такі групи:

- напівфабрикати, які пройшли часткову механічну кулінарну обробку;

- напівфабрикати високої степені готовності, які пройшли повну механічну кулінарну обробку;

- напівфабрикати високої степені готовності, які пройшли повну механічну і часткову теплову кулінарну обробку;

- швидкозаморожені та охолоджені страви;

- готові страви, борошняні, кулінарні та кондитерські вироби.

Ступінь готовності приймається відповідно рівню за групами

0,3; 0,5; 0,7; 0,9 та 1.

Ступінь готовності напівфабрикату залежить від типу підприємства, вмістимості залу, контингенту споживачів. Наприклад, ресторани рекомендується забезпечувати напівфабрикатами, які пройшли тільки часткову механічну обробку. Це дозволить ресторанам зберігати широкий асортимент страв.

Перехід закладів харчування на роботу з напівфабрикатами та готовими стравами дозволяє звільнити в них частину площі та технологічного обладнання. Площу, що звільнилася можна використати на розширення інших виробничих потужностей, на покращання умов праці працівників та інше.

В процесі індустріалізації більшість підприємств ресторанного господарства перетворюються на підприємства - доготівельні, які повністю чи частково звільнені від процесів механічної кулінарної обробки сировини і виготовлення напівфабрикатів, а також частково від теплової кулінарної обробки продуктів.

Необхідними умовами індустріалізації є широке використання нормативно-технічних документів (ДСТ, ГСТ, ТУ), які дозволяють регламентувати органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники якості напівфабрикатів та продукції. Зараз вже розроблені нормативно-технічні документи на більшість напівфабрикатів та кулінарних виробів із м'яса, птиці, риби, овочів, круп, сиру, та ін.

Зарубіжний досвід використання індустріальної технології в ресторанному господарстві.

У різних типах закладів ресторанного господарства західноєвропейських країн та США відмічається стійка тенденція до розширення масштабів використання напівфабрикатів високого ступеня готовності та готових до споживання страв, які виробляють як центральні кухні фірм ресторанного господарства, так і переробні підприємства агропромислового комплексу. Заклади різних типів ресторанного господарства практично повністю відмовились від власних цехів - заготівельних, у яких виконуються операції: очищення, розподіл, миття, нарізка продуктів із різних видів сировини. Шеф - кухарі широко використовують технологічні та рецептурні карти, які зберігаються у комп'ютерній базі даних.

Відмінними особливостями сучасних закладів ресторанного господарства є: автоматизація технологічних процесів, використання комп'ютерної техніки, використання нових технологічних методів обробки продуктів з високоточним регулюванням температурних режимів, стабільність якості продуктів та страв, звільнений трудомісткої ручної праці.

Майже усі типи закладів ресторанного господарства використовують готові страви та напівфабрикати високого ступеня готовності, що значно знижує потребу їх у технологічному устаткуванні, скорочує обсяги закупівлі сировини, забезпечує економію витрат, у тому числі електроенергії, необхідної площі кухні (доготівельних цехів), потреби у робочій силі та зміні їх функціонального призначення тощо.

Практично важко розрізнити поняття "готові страви" та "напівфабрикати високого ступеня готовності", оскільки обидва зазвичай потребують певних операцій щодо доведення їх до готовності, тому позначимо їх терміном "готові страви". Тлумачення поняття "готові страви" у ресторанному господарстві різних країн наведено у табл. 2.1.

У західноєвропейських країнах готові страви зберігають в охолодженому, замороженому та консервованому виглядах. За обсягами виробництва заморожених готових страв перше місце посідає Великобританія, причому заморожених м'ясних страв виробляє вдвічі більше, ніж рибних. Готові страви в охолодженому вигляді використовують у Франції, Німеччині, Великобританії, Бельгії, як у відкритій, так і закритій мережах закладів ресторанного господарства [9 ]

Сучасні методи обробки та пакування продукції

Переробні підприємства агропромислового комплексу порівняно давно почали випускати готові до споживання сирі овочі в консервованому вигляді (консервування методом теплової стерилізації у герметичній тарі), потім - консервовані салати із сирих або варених овочів, рису тощо. Спочатку це були суміші без приправ, нині - з приправами. Вимоги до свіжості та санітарії зумовили процеси пастеризації миттєвої дії. Зміни стосувалися і тари - не металеві банки, а термозварювальні пластмасові лотки. Цей метод обробляння та пакування дозволяє зберігати сирі свіжі овочі та салати впродовж трьох місяців. Разом з тим у консервованому вигляді промисловість. випускає тільки ті овочі, які при тепловому оброблянні здатні зберегти їх поживні властивості. Враховуючи це, багато фірм почали застосовувати метод пакування сирих овочів під вакуумом, що дозволяє зберігати свіжість продуктів і запобігає мікробіологічному зараженню.

Таблиця 2.2 Сутність поняття "готові страви"

Країна	Структура "Готових страв"
Великобританія	До "готових страв" належать шість видів виробів: М'ясні фрикадельки, виготовлені із фаршу суміші яловичини та свинини з додаванням цибулі, картоплі, рослинних білків та яєць; Січене м'ясо у густому соусі з додаванням цибулі або приправи карі; Страви британської кухні, які приготовлені із м'яса або нирок у поєднанні з шампіньйонами та овочами і запечені у тісті у вигляді рулетів, перепічок та круглих пирогів; Крокети зі скоринкою; Рагу в густому соусі; Страви англійської, західноєвропейської та іншихкухонь
Бельгія	Кулінарні вироби, які приготовляють із тіста (торти, тістечка, пироги, піца, запіканки, страви, подібні до пельменів), страви, що належать до категорії закусок та являють собою м'ясо, запечене у тісті, складні салати та страви, які можна споживати у холодному вигляді.

Подобные документы

• Особливості обслуговування споживачів у спеціалізованих підприємствах ресторанного господарства

  Теоретичні основи обслуговування клієнта в спеціалізованих підприємств ресторанного типу. Підготовка до обслуговування клієнтів. Організація роботи обслуговування спеціалізованих підприємств ресторанного господарства на прикладі піцерії "Чілі -Піца".
  
  курсовая работа [380,8 K], добавлен 20.11.2010
  

• Інновації в ресторанному бізнесі

  Тенденції розвитку сучасного ресторанного бізнесу України. Загальна характеристика діяльності ресторанів України. Огляд інноваційних технологій, що використовуються в практиці ресторану "Base" м. Київ, сучасні заходи для вдосконалення діяльності.
  
  курсовая работа [37,1 K], добавлен 29.12.2013
  

• Організація процесу обслуговування споживачів офіціантами у загальнодоступному закладі ресторанного господарства

  Визначення концептуальних засад діяльності закладу ресторанного господарства. Характеристика контингенту споживачів у піцерії "Челентано" та особливості його попиту. Характеристика схеми технологічного процесу та інженерних систем "Піца Челентано".
  
  курсовая работа [127,0 K], добавлен 14.04.2011
  

• Управління якістю обслуговування в підприєствах ресторанного господарства

  Поняття, значення, зміст категорії якості в сучасних умовах, вітчизняний та міжнародний досвід розвитку управління нею. Організаційно-управлінський стан підприємства та аналіз його виробничо-господарської діяльності. Напрямки підвищення якості послуг.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.02.2012
  

• Організація процесу обслуговування споживачів у закладі ресторанного господарства ресторані–барі "Корона Вітовта"

  Дослідження контингенту споживачів та особливостей попиту. Аналіз складу, стану та ефективності використання просторових та трудових ресурсів. Розроблення шляхів підвищення якості процесу обслуговування споживачів у закладі ресторанного господарства.
  
  курсовая работа [41,3 K], добавлен 08.04.2012
  

• Система формування попиту та стимулювання збуту продукції і послуг закладів ресторанного господарства на прикладі кафе "Зимовий сад"

  Характеристика і визначення цілей системи формування попиту і стимулювання збуту, способи її поширення і методи реалізації на підприємствах. Визначення напрямів діяльності по формуванню попиту на продукцію і послугу підприємств ресторанного господарства.
  
  курсовая работа [191,6 K], добавлен 08.06.2014
  

• Міжнародний досвід діяльності органів управління трудовими ресурсами

  Поняття та основні риси глобалізації. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин. Цілі, завдання, структура, пріоритетні напрями діяльності міжнародної організації праці. Проблеми формування соціально-трудових відносин в Україні.
  
  реферат [32,5 K], добавлен 14.10.2009
  

• Стратегія управління персоналом організації, її вплив на ефективність діяльності за матеріалами ВАТ ТФ "Львів-Супутник"

  Сучасні тенденції управління персоналом вітчизняних підприємств. Тенденції розвитку кадрових служб та напрямки їх реформування; нормативно-правова база. Дослідження стратегії управління персоналом ВАТ ТФ "Львів-Супутник": підбір, мотивація, атестація.
  
  дипломная работа [249,1 K], добавлен 12.04.2016
  

• Управління процесом обслуговування в закладах ресторанного господарства

  Основні фактори менеджменту та принципи господарського управління ресторанами. Модель процесу обслуговування в ресторані. Аналіз особливостей системи управління процесом обслуговування споживачів ресторану "Прага", шляхи вдосконалення та їх ефективність.
  
  дипломная работа [598,8 K], добавлен 10.03.2010
  

• Аналіз діяльності ресторану "Корона"

  Характеристика виробничих приміщень підприємств ресторанного господарства. Методи та форми обслуговування, що використовуються на підприємстві. основні функції та методи управління рестораном. Аналіз і планування показників плану з оплати праці.
  
  отчет по практике [27,3 K], добавлен 31.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам