Використання поетики різних видів мистецтва у прозі Джона Фаулза. Перекодування знаків візуального мистецтва мовою художнього тексту, застосування інтермедіальних зв'язків для створення нових смислових інтенцій у романі "Жінка французького лейтенанта".

Аналіз ролі і функцій образів картин у творах про художників українських та англійських письменників кінця XIX – початку XX століття, зокрема "Valse mélanсolique" О. Кобилянської та інших. Образ картини – невід’ємний компонент твору про художника.

Особливості функціонування паратексту, його рецептивна складова. Роль авторської передмови в архітектоніці літературного тексту як певною мірою "проксемічного центру". Вплив означеного паратекстуального фрагмента на процес декодування змісту роману.

Специфіка мемуарного жанру. Аналіз художньо-виражальних особливостей повтору в мемуарному дискурсі У. Самчука. Стилістичні функції лексичних повторів у мемуаристиці письменника. Асоціативно-образний потенціал анафори, епіфори, анепіфори та епанафори.

Проблема становлення індивідуальних стилів на тлі загальнонаціональної мови. Семантично-стилістична класифікація афоризмів в романі Мирослава Дочинця "Мафтей", Особливості їх використання у художньому дискурсі та роль в мовній картині письменника.

Розгляд антропоформул головних, другорядних та позасюжетних персонажів роману Олеся Ульяненка "Дофін сатани", частотності їх ужитку, з'ясування специфіки добору та основних функцій поетонімів. Використання наймень історичних осіб у романі Ульяненка.

Дослідження особливостей функціонування антропонімів у художньому тексті. Стилістична роль антропонімів у творах сучасних письменників. Антропоніми як важлива складова художнього твору, їх участь у характеротворенні, втіленні авторської концепції.

Розгляд алюзивних власних імен у романі О. Гончара "Твоя зоря". Характеристика алюзивних, семантичних та функціональних особливостей реальних антропономінацій як компонентів художньої системи твору з урахуванням їх асоціативно-смислових зв’язків.

Засоби трансформації системних архетипів та міфологем, що функціонують у містичних обрядах і драматичних діях українців і, зокрема, буковинців. Концепти історично-понятійного поля сучасної української драми в контексті збереження історичної пам’яті.

Дослідження межі поняттєвого поля біблійної символеми як лінгвокультурологічної одиниці. Огляд асоціативно-образної парадигми старозаповітних і новозаповітних символем з антропонімним і топонімним компонентами, що функціонують у творах Василя Барки.

Аналіз п’єс драматургів - громадян Радянської України. Розгляд творів, в яких знайшли відображення українські народні обряди. Дослідження процесу передачі українськими митцями 20-30-х років картин святкування календарного та сімейно-побутового циклів.

Культура - головний чинник, що впливає на європеїзацію українських літературних творів та визначає його динаміку. Пошук письменниками нових стильових засобів - сутність концепту європеїзму в літературно-критичному дискурсі української літератури.

Аналіз метафоричних конструкцій у художньо-образній системі Ірен Роздобудько та визначення їх ролі у відображенні філософського світобачення авторки. Неординарне бачення світу та нетрадиційне мислення. Використання космогонічних образів-символів.

Аналіз специфіки функціонування мовленнєвої версії лексико-семантичного поля FACE у створенні образів інопланетян на матеріалі оповідань Р Бредбері "Марсіанські хроніки". Опис рис зовнішності інопланетян та створення достовірності контрфактної дійсності.

Аналіз специфіки мовленнєвої версії лексико-семантичного поля Face у створенні образів персонажів-інопланетян. Специфічні риси зовнішності актантів-інопланетян та протиставлення її зовнішності землян. Очуднення тілесної компоненти образу персонажа.

Дослідження функціонування антропоформули "ім'я+по батькові" у романах Г. Тютюнника "Вир" та В. Земляка "Лебедина зграя". З'ясування словотвірних типів патронімів, аналіз ситуації спілкування, які вказують на соціальний стан носія найменування.

Релігійний символ як один з виявів sacrum-у в художньому творі, його таємничість у позначенні надприродного. Співвідношення містики і символу, містики і літератури. Жанри містичної літератури: гімн, молитва, псалом, філософська поема і медитативна лірика.

Вивчення філософського дискурсу у французькій прозі доби романтизму на прикладі роману Жорж Санд "Лелія". Дослідження міркувань персонажів у художній цілісності жоржсандівського роману, які зосереджені на питаннях релігійного та естетичного змісту.

Розкриття семантично-стилістичного, емоційно-експресивного потенціалу термінолексем у співвідношенні з поетичним контекстом. Аналіз лексико-семантичних трансформацій термінів, набуття ними в поетичній ситуації експресивно-емоційного забарвлення.

Визначення особливостей функціонування емотивної лексики в художньому творі аналіз її відображення в перекладі українською мовою. Дослідження частотності використання у англомовному художньому творі різних лексичних груп у якості емотивної лексики.

Дослідження та аналіз специфічних особливостей жанру літературної балади, який виник у добу преромантизму й романтизму. Визначення та характеристика поглядів футуристів на ознаки баладного жанру: оповідальність, драматичний виклад, розвинений сюжет.

Анекдот - фольклорний жанр, який є популярним, розповсюдженим серед різних верств населення. Т. Бруссіґ - один з найвідоміших німецьких письменників та сценаристів молодої генерації. Відмінності анекдотичного наративу, інтегрованого у художню прозу.

Підсилення мовної експресії ліричних творів митця та особливостей його двоїстого світовідчуття за допомогою антитези. Великі виражальні можливості літературної стилістичної фігури. Діалектична єдність протилежностей у ліричних творах Василя Стуса.

Аналіз функції перестороги в апокаліптичних творах Дж. Уіндема й Дж. Крістофера. Розгляд тематики пересторог, їхня інкорпорація в художній текст, значення для суспільного розвитку. Вагомість ролі попередження в апокаліптичних романах письменників.

Особливості функціонування футбольної лексики в українській художній прозі початку ХХІ століття. Стилістичні можливості детермінологізованої футбольної лексики для номінації реалій цього виду спорту, для оцінки, посилення виразності, емоційності.

Характеристика футуризма как одного из течений русской литературы. Ознакомление с творческой деятельностью литераторов Игоря Северянина и Велимира Хлебникова. Определение влияния Февральской революции на идеологию футуризма, его историческое возрождение.

Определение причин возникновения движения футуризма в русской литературе ХХ века. Важные представители (поэты) русской литературы, которые сделали большой вклад в развитие футуризма. Характеристика основной реакции общества на поэзию в стиле футуризма.

История появления русского футуризма, классификация подгрупп и общая основа течения. Движение кубофутуристов, эпатажный нигилизм лозунгов этого литературного ответвления, понимание звуков и слов. Роль этого направления в развитии русской литературы ХХ в.

Дослідження інтермедіальності у творчості панфутуристів. Особливість простеження намагання й варіантів організації художнього тексту за принципами кінодії в доробку представників "Нової генерації", тобто на завершальному етапі українського футуризму.

Рассмотрение литературно-художественных сборников Дальнего Востока футуристической направленности в художественно-стилевом и издательском аспекте. Выявление жанрово-стилевой специфики дальневосточных сборников с точки зрения футуристической эстетики.