Драматургія І. Карпенка-Карого підсумувала майже столітній розвиток української драматургії, піднявши її на новий рівень. Вражаючи тематичним і жанровим багатством, вона у своїй цілісності являє собою різноманітну картину життя України протягом століть.

Аналіз українського етнотипу у поетичних текстах Василя Махна, питання національної самоідентифікації автора та її відображення в творчості письменника. Дослідження впливу етноідентифікації письменника на осмислення іміджів свого в поетичних текстах.

Виявлення та характеристика низки особливостей українських жіночих романів про війну. Розгляд значення внеску жінок у забезпечення армії і суспільної організації. Дослідження специфіки опису у романах стражданнь, яких жінки зазнають під час війни.

Дослідження явища українського і польського модернізму в рецепції та оцінці Івана Франка. Аналіз особливостей використаня контактно-генетичних та історико-типологічних підходів Івана Франка в оцонці драматичних творів В. Винниченка і Ст. Пшибишевського.

Аналіз етапів та аспектів творчої праці митця щодо художнього осмислення історії. Доводиться думка про тісну взаємодію наукового усвідомлення і художнього відображення письменником сторінок минулого, що сприяє процесу творення авторської концепції.

Стадії у розвитку літературного фемінізму. Особливості української ментальності і традиції жіночого письменства в українській культурі. Новаторські твори і літературна слава Марка Вовчка, перепрочитання європейської культурної історії у віршованих драмах.

Ознайомлення з поняттям модернізму. Дослідження розвитку модернізму на українському ґрунті та з’ясування явищ, які зараховують до модернізму. Встановлення хронологічної межі модернізму. Окреслення методології авторів для аналізу модерної літератури.

Виявлення лiтературного обдарування генiального українського перекладача-полiглота М.О. Лукаша. Дослідження його перекладацької концепції - забезпечення цілісності української культурної полісистеми та повноцінне функціонування української мови.

Багатогранна діяльність Сидора Воробкевича - українського письменника і композитора, музично-культурного діяча і православного священика на Буковині. Характерні риси поезії С. Воробкевича, його викладацька робота в Чернівецькій духовній семінарії.

Визначення специфіки та функцій відкритого письменницького листування в українському літературному процесі першої половини ХХ ст. Дослідження його жанрово-стильових особливостей, взаємозв’язку з дискурсом художньої словесності означеного періоду.

Характеристика біографічних даних Миколи Степановича Вінграновського – українського письменника-шістдесятника, актора, сценариста та поета. Дослідження акторського та режисерської діяльності М.С. Вінграновського, аналіз його літературної творчості.

Багатопланове метакритичне дослідження для вивчення основних положень естетичної концепції постмодернізму, а також дослідження сенсу змін в сучасній культурі у зв’язку із соціально-політичними та психологічними аспектами розвитку українського досвіду.

Аналіз втілення українського Еґо-концепту в творі Карабиця, що реалізує Сковородинський сенс життєтворчості – від "материнської землі", через хвилювання, до веселості Серця і перебування у Бозі. Символіка ліричного тенора як архетипу національного співу.

Дослідження українського роману 20–30-х рр. ХХ ст. Осмислення механізмів формування, розвитку та логіки трансформації авторської свідомості на прикладі аналізу романів 1920-х і 1930-х років. Парадигма я-свідомості, "модусів буття" ментальної сфери творця.

Відродження жанру роману на початку ХХ століття в європейській та українській літературі. Питання традиційності й новаторства в літературному процесі, а також співвідношення наслідуваного й створюваного, як важливе питання української романістики.

З’ясування стану розробки проблеми романів зв’язку часів в українському літературознавстві. Аналіз прийомів та засобів, що сприяють концептуальній цілісності визначених романів. Визначення місця романів зв’язку часів в українській історичній романістиці.

Дослідження різновидності жанрової номінації, аналіз наративних структур, сукупності ідей, концепцій, орієнтованих на висвітлення культурно-історичної спадщини минулого шляхом її множинного прочитання реципієнтом. Комунікативний вплив на читача.

Вже з початку своєї творчої діяльності М.В. Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманізму. Розуміння чорта у релігійному уявленні письменника. Образи Хлєстакова і Чічікова. Мертві душі.

Визначення сутності романтизму та умов його розвитку в Україні. Дослідження та характеристика поняття омантизму — світоглядної основи нового українського письменства. Аналіз впливу романтичного шеллінгіанства на становлення філософської думки в Україні.

Розгляд обставин формування самвидаву як конкретно-історичного явища. Виявлення невідомих досі літературно-критичних та публіцистичних документів самвидаву, а також архівних матеріалів, які пов‘язані з його побутуванням у середовищі шістдесятників.

З'ясування ролі самвидаву як одвічної опозиційної категорії. Характеристика літературної критики та публіцистики самвидаву; визначення основної проблематики, місця й ролі в українському літературознавстві та культурному житті 60-х років ХХ століття.

Аналіз романів Шукшина "Я пришел дать вам волю" та Вінграновського "Северин Наливайко": зображення національного характеру та менталітету через систему образів, жанрові особливості та структуру творів. Вивчення фольклорних мотивів та інонаціональності.

Парадигма українського усного героїчного епосу в єдності міфологічного та історичного складників. Процес деміфологізації епічних концептів, генерація в них нового змісту. Закономірності творення сюжетних типів, трансформація елементарних епічних сюжетів.

Основні конфлікти глобалізації у нерівномірності розвитку: країни постіндустріальні, індустріальні та доіндустріальні. Тенденції до згасання усної традиційної творчості, забуття й відмирання автентичних явищ народної обрядовості, звичаєвості, пісенності.

Дослідження окремих естетичних категорій українського футуризму в аналітичних працях критиків як початку століття, так і сучасних науковців. Рівень та повнота теоретичного погляду на естетичну концепцію напрямку, його залежність від пануючої ідеології.

Бібліографічний опис зроблених у 1920-30-ті роки українських художніх перекладів з різних мов та висвітлення біографії як більш чи менш знаних сьогодні, так і забутих перекладачів того періоду. Характеристика картини перекладацького процесу того часу.

Розгляд "Похвали Вітовту" в "Історії української літератури" Грушевського. Аналіз поетичної переробки панегірика 1428 року. Передрукування неодноразово виданого Баркулабівського літопису М. Улащиком. Прояв ознак художнього твору у "Повісті про Поділля".

Тенденції синергії дискурсів культури читання української книги та національної безпеки в українських букблогах. Суть розвитку книжкового ринку України в умовах пандемії та безпекових загроз. Просування книги та тренду читання в інформаційному просторі.

Спроби перекладу географічних реалій у поезіях Т. Шевченка японською мовою і засвоєння їх перекладачкою Ф. Ецуко. Утворення унікального геопсихологічного комплексу світосприйняття, про особливості та навіть переваги якого в Японії точилися палкі дискусії.

Викладено відомості про наповнення інтернет-мережі українськими електронними енциклопедичними виданнями - як онлайновими, так і цифровими копіями й електронними версіями друкованих праць. Запропоновано класифікацію електронних енциклопедичних ресурсів.