Семантическая емкость рождественского сюжета и символика составляющих его образов. Описание образа рождественской звезды у Иосифа Бродского. Впервые в русской рождественской лирике интерпретируется образ звезды как взгляда Бога-Отца на своего Сына.

Определение роли и значения старинного замка или дома в структуре поэтики литературной готики. Разработка пространства и времени в готике как ирреальных, непредсказуемых и зловещих. Фантастический элемент как основополагающий в данном типе литературы.

Определение специфики функционирования архетипа ребенка в индивидуально-авторской трактовке с учетом исторического наполнения в романе У. Стайрона "Выбор Софи". Основные тенденции наполнения архетипа ребенка актуальными историческими характеристиками.

Исследование предпосылок и особенностей расцвета мемуаристики в русской литературе 1920-х годов. Отличия и сходство между прозой Ходасевича и других мемуаристов-эмигрантов. Рассмотрение очерка "Конец Ренаты". Основы проявления символизма у Ходасевича.

Рассмотрение трехкомпонентной пространственно-временной модели, включающей природное, урбанистическое и усадебное бытие в автобиографической повести А.Я. Панаевой "Семейство Тальниковых". Определение необходимости изучения специфики хронотопа повести.

"Возлагание" всей "тяжести воспостроения действительности" на пространство по П.А. Флоренскому. Хронотоп исторического катаклизма, сна, образ окна в романах М.А. Осоргина и М.А. Булгакова. Летописная манера авторского повествования в работах писателей.

Художественное время в романах и рассказах Ш. Бикчурина. Время как категория поэтики художественного произведения, которая характеризует отдельных героев, все произведение в целом. Типы времени: природно-циклическое, бытовое, биографическое, историческое.

Исследование специфики художественного изображения основных элементов этнографии, фольклора в драматургии народов Сибири и Якутии начала ХХ века. Анализ процесса творческого освоения национальными драматургами поэтики и эстетики родного фольклора.

Изучение специфики художественного миромоделирования в прозе русского символизма с акцентом на персонологических и онтологических составляющих концепции Человека и Бытия, структурирующих "мироподобную" модель. Модернистский тип художественного сознания.

Анализ содержания и формы художественного произведения. Характеристика типов ритмических закономерностей. Содержание в искусстве как идейно-эмоциональная, чувственно-образная сфера значения и смысла. Рассмотрение основных целей истинного искусства.

Исследование художественного пространства сказок С.Г. Писахова, чье творчество посвящено Русскому Северу. Структура художественного пространства, создание образов на основе сочетания реального и фантастического, своеобразие пространственных локусов.

Литературоведческое изучение творчества Д. Рубиной. Анализ специфики монтажа романа "Почерк Леонардо". Раскрытие мистичности истории главной героини через приемы зеркала. Рассмотрение особенностей изображения системы образов и полисущностности персонажей.

Исследование создания персонажами друг друга для изображения главной героини в романе Д. Рубиной "Почерк Леонардо". Рассмотрение образа главной героини в формате воплощения идеи свободолюбия, которая реализуется в дионисийском циклическом характере.

Функционально-семантическое поле персональности. Исследование специфики лексических единиц со значением персональности, определяющей идиостиль писателя на примере произведений Ф.М. Достоевского. Класс номинативной лексики, составляющей периферию поля.

Анализ существующих подходов к проблеме фэнтези в контексте западноевропейских литературных традиций. Разработка системы базовых компонентов фэнтези, реализуемых в творчестве Толкина. Исследование влияния древней культуры на творчество Д. Толкина.

Комунікативні, наративні моделі репрезентації автобіографізму Ж. Руссо в "Сповіді". Трансформація первинного мовленнєвого жанру сповіді й автобіографії у вторинну художню форму сповідальної автобіографії. Співвідношення категорій автор-оповідач-герой.

Художній текст - об’єкт дослідження різних областей лінгвістики. Концепт - ментальний субстрат, сформований як такий, що збирає, вбирає у себе зміст багатьох форм і виступає їхнім початком. Алгоритм семантико-когнітивного аналізу художніх текстів.

Питання самоідентифікації пов’язане зі світорозумінням індивідуума та проблемою взаємовідносин з соціумом та навколишнім світом. Аналіз збірки В. Махна з погляду авторської репрезентації об’єктивної реальності, відображеної в представлених у ній поезій.

Уявлення сучасної гуманітаристики про категорію "дискурс". Сутність поняття "шекспірівський дискурс", його зміст, структурні елементи і термінологічний статус у категоріальній сітці компаративістики. Ключові топоси і концепти шекспірівського дискурсу.

Визначення й аналіз необхідності розмежування показників фольклорної та літературної казок. Ознайомлення з результатами порівняння національних фольклорних варіантів, що виявить специфіку особливості розвитку сюжету про Синю Бороду у різних народів.

Чарльз Дікенс як реаліст, досвідчений у тонкому психологічному аналізі, великому соціальному репрезентативному стилі, гуморі та іронії. Унікальність його творів і особливості вирішення проблеми боротьби між добром і злом на морально-етичному рівні.

Дослідження українських народних балад та їхньої персонажної системи. Основні антропоморфні символи українських народних балад Поділля. Парадигми функціонування персонажів жінок, чоловіків, свекрух та коханок. Мотивна парадигма і образна система текстів.

Дослідження специфіки вербалізації часопросторових образів. Характеристика їх лексичного наповнення. Вивчення особливостей зміни семантики в складі різних мовних засобів. Визначення й аналіз змісту образів часу та простору в мілітарній поезії сьогодення.

Поєднання історичного начала з художнім вимислом, що є продуктом творчої фантазії драматурга як причина нетривіальності образу Юлія Цезаря в однойменному творі Вільяма Шекспіра. Шекспірівський Цезар - підкреслено амбівалентний літературний персонаж.

Особливості вираження концепту у творчості поетів першої половини ХХ століття Миколи Вороного та Дмитра Загула. Використання слова на позначення концепту для зображення внутрішнього світу ліричного героя. Характерне слововживання семи "любов".

В порівняльному аспекті досліджується специфіка відображення образу всесвітньо відомого художника Ван Гога в романі "Жага до життя" І. Стоуна та життєписі "Ван Гог. Художньо представлено Ван Гога як вразливу, часом суперечливу та неврівноважену натуру.

Аналіз романів Жорж Санд "Вона і він" й А. де Мюссе "Сповідь сина століття" з позицій гендерної критики. Роман Жорж Санд "Вона і він" ґрунтується на суто жіночій інтерпретації мотивів кохання, яка зрідка межує з чоловічим трактуванням цих мотивів.

Аналіз з позицій гендерної критики романів Жорж Санд "Вона і він" й А.де Мюссе "Сповідь сина століття". Обґрунтування тези про те, що роман Санд ґрунтується на жіночій інтерпретації мотивів кохання, яка зрідка межує з чоловічим трактуванням цих мотивів.

Взаємозв’язок драматичних жанрових моделей і драматургічного символізму як типу авторської ідейно-естетичної свідомості. Структурні та змістові особливості драматичних творів. Наукова доцільність характеристики п’єс Василя Пачовського як драматичних поем.

Компаративний аналіз жанру антиутопії у англійській, китайській і російській літературах. Критичне зображення державної системи у романі Лао Ше "Записки котячого міста". Оцінка життя мешканців антиутопічних міст Китаю у творчості китайського письменника.