Зображення народно-поетичних уявлень українців про сім’ю в новелах Ю. Яновського "Подвійне коло" та "Шаланда в морі". Висвітлення конфлікту архетипів Персони та Тіні. Усвідомлення цінностей родинного виховання та моральних стандартів у романі "Вершники".

Огляд тенденцій розвитку української літератури 20-40-х років ХХ ст. Проведення комплексного вивчення специфічних рис інтелектуально-психологічної прози в українській літературі та визначення місця в ній творчих здобутків А. Кримського й В. Домонтовича.

Визначення компонентів інтермедіальності сучасної драми-параболи. Дослідження поняття "колір" як соціокультурного явища в літературознавчих студіях. Відстеження змін в семантичному наповненні поняття "кольоровий символізм" на матеріалі п’єси П. Ар’є.

Специфіка зображення історичних подій у повісті "Крутіж" і художнього перетину правдивих фактів із авторським домислом. Дослідження сюжету твору та особливостей моделювання образу головного героя Валентія Босаковського, що походив з польської шляхти.

Стаття продовжує серію публікацій про вітчизняну історичну прозу. Їй присвячено проблемі художньої інтерпретації історичного факту в повістях А. Чайковського. Розглядається специфіка трактування подій минувшини, авторські особливості їх моделювання.

Аналіз історичних романів англійського письменника XIX століття Чарльза Кінгслі "Іпатія", "Уперед, на Захід!" і "Херевард Пильний". Предикативний характер історизму письменника у контексті вікторіанського твору. Актуалізація історії в романах Ч. Кінгслі.

Специфічні риси проявів комічного в українській літературі на прикладі творчості вісімдесятників - представників літературного процесу. Тенденції розкриття абсурдності реалій "совдепії", "совєтчини" у творчості Б. Жолдака, О. Ірванця, Ю. Винничука.

Конфлікт, що реалізував ідею кохання, всеосяжного і вічного як смерть. Розкриття Шань Са безглуздості конфлікту японської і китайської культур, у якому традиція втрачає свій сенс, оскільки у героїв не вистачає більше сил зберігати традиції своїх пращурів.

Дослідження теоретичної парадигми жанру та аналіз характерних жанрових рис роману "Мати все" Люко Дашвар у контексті літературних ієрархій початку ХХІ століття. Місце белетристики між високою та масовою літературою. Особливість вивчення сюжету мелодрами.

Аналіз специфіки метарефлексії у романі "Містер Фо" Дж.М. Кутзеє. Метарефлексія як прояв саморефлексивності твору, яка з'являється у романі у формі метатексту та інтертексту. Відтворення провідних ідей постструктуралізму: "археписьмо" та "смерть автора".

Аналіз мовних засобів, які використав відомий новеліст Григорій Косинка для представлення образу повстанця селянського національно-визвольного руху ХХ ст. Дослідження взаємозв’язків художнього зображення особистості з реальними історичним подіями.

Втілення жанрових особливостей детективу чорної серії в художніх текстах детективних романів Даніеля Пеннака. Визначення лінгвопоетичних рис, притаманних жанру "чорного детективу", відображених у детективах Пеннака. Розгортання подій "чорного детективу".

Проаналізовано концепцію і художні функції просторових образів у психологічному романі Мопассана "Наше серце". Просторові моделі відбивають динаміку внутрішніх змін і психологічні рухи протагоністів. Просторові моделі в романі утворюють низку опозицій.

Моделювання образів київських князів у прозі Н. Королевої "Легенди старокиївські". Осмислення Київської Русі з огляду національної історії та європейського контексту. Фольклорна стилізація образів державотворців в аспекті метаісторії, міфу та легенди.

Аналіз виокремлення В. Земляком дітей-персонажів із загалу й увиразнення їх особливості концептом дива на рівні міжособистісних стосунків та здібностей. Розгляд засобів характеротворення, емоційних станів персонажів, специфіки комунікації із тваринами.

Дослідження моделювання образів дітей в оповіданнях В. Земляка "Як закувала зозуля", "Тихоня", "Лісникова дочка". Використання різних засобів характеротворення, опис деталей, емоційних станів персонажів, специфіки комунікації із тваринами, літніми людьми.

Дослідження концепції розуміння понять "сюжет" та "фабула" літературного твору. Аналіз сюжетно-фабульного рівня. Детальна характеристика цих компонентів. Вивчення моделей твору. Виділення рівнів/єдності художнього тексту. Розгляд сюжету як системи знаків.

Аналіз основних образно-виражальних засобів на різних мовних рівнях. З'ясування ролі мовних засобів у створенні образності в казках. Розгляд конотативного аспекту літератури, що виражається за допомогою експресивної лексики у казках Едіт Несбіт.

Літературознавчі підходи до дослідження романів К.Р. Сафона. Особливості антагоніста в романі Карлоса Руїса Сафона "Опівнічний палац", виявлення специфічних відносин героя з часом і простором. Роль образу антагоніста для руху сюжету в романі Сафона.

Особливості оніричних елементів повістей І. Франка "Для домашнього огнища" й "Основи суспільності" з точки зору функцій. Залучення прийому сновидіння для дослідження психології злочинця. Внутрішній світ людини, яка постала перед екзистенційним вибором.

Розгляд снів протагоністів у творах А. Шніцлера крізь призму теорії тлумачення сновидінь З. Фройда. Аналіз важливого засобу розкриття внутрішнього світу героїні, її страхів і сумнівів. Особливість впливу на психологію героїні новели "Панянка Ельза".

Аналіз специфіки осмислення проблеми гендерних стосунків у творчості американської письменниці бенгальського походження Д. Лагірі. Дослідження еволюції жіночого образу в оповіданні "Не ваша справа". Гендерна специфіка оповідання "Тлумач хвороб".

Дослідження інтертекстуальних заголовків, епіграфів й присвятів в доробку М. Драй-Хмари й П. Филиповича. Виявлення заголовків, що переадресовують до фактів і явищ зарубіжної літератури й історії. Уникнення письменниками "ідеологічних" інтертекстем.

Соціолінгвістичні аспекти вивчення соціального статусу та його вираження в художніх творах через мовлення персонажів. Результати аналізу мови головної героїні роману Дж. Фаулза "The Collector", яка вирізняється особливою поетичністю та емоційністю.

Особливості перекладу телевізійного серіалу на прикладі американського телесеріалу "Дивовижна місіс Мейзл". Використання трансформацій на фонетичному, граматичному, лексичному рівнях. Фонетичні трансформації у вигляді транслітерації та транскрибування.

Дослідження наративних особливостей казок британської традиції Р Дала й Д. О’Лірі. Особливості постмодерністських казок: зображення табуйованих тем, вплив біографічних даних авторів на їхніх персонажів, інтертекстуальний зв’язок між художніми текстами

Категорія інтертекстуальності у казках Р. Дала та Д. О’Лірі реалізується через переосмислення сюжетів відомих казок, використання тих самих персонажів та елементів у декількох власних текстах, алюзії на відомих персонажів із популярної культури.

Дослідження просодичних засобів у драматичних творах Лесі Українки. Виявлення невербальних засобів - темпу, тембру та інтонації в ремарках драматичних творів Лесі Українки. Виявлення ставлення персонажів один до одного із допомогою гучності голосу.

Категорія часопростору як жанрова ознаку роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Природа реалістичної манери письма в українському варіанті. Диференціація понять "простір" і "час", які відносяться до основних категорій філософії.

Світоглядні моделі буття героїв роману – учасників бойових дій на Сході України. Дослідження проблеми свободи особистості, репрезентації концепцій волюнтаризму та фаталізму в художньому тексті, сенсу людського існування та ставлення до смерті героїв.