Особливості виробництва слідчого експерименту за чинним кримінально-процесуальним законодавством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН ПОДІЇ

1.1 Поняття, сутність види та завдання відтворення обстановки і обставин події

1.2 Обстановка і обставин події в системі слідчої дії

1.3 Порівняльний аналіз законодавства, який регулює порядок провадження обстановки і обставин події

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН МІСЦЯ ПОДІЇ

2.1 Підготовчі дії слідчого до виїзду на місце провадження слідчої дії

2.2 Дії слідчого на місці обстановки і обставин події

2.3 планування відтворення обстановки і обставин події

РОЗДІЛ 3. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН ПОДІЇ

3.1 процесуальний порядок відтворення обстановки і обставин події

3.2 Загальні положення тактики провадження слідчої дії

3.3 Тактичні прийоми, що використовую ться під час відтворенняя обстановки і обставин події

3.4 Психологічні особливості відтворення обстановки і обставин події

3.5 процесуальне оформлення результатів відтворення обстановки і обставин події

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. За сучасних умов здійснення в Україні судово-правової реформи особливої актуальності набувають питання вдосконалення процедури розкриття та розслідування злочинів під кутом зору забезпечення реалізації основного принципу правової держави, згідно з яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а утвердження та забезпечення прав і свобод - обов'язком держави.

Розкриття злочинів та розслідування кримінальних справ - складний процес пізнання, який детально регламентований кримінально-процесуальним законом. Будь-який відступ від його приписів неприпустимий і розцінюється як порушення закону. Процесуальною формою діяльності слідчих під час проведення попереднього розслідування є слідчі дії, що виступають одночасно і як спосіб доказування. В юридичній літературі та правозастосовчій практиці виникає закономірний інтерес до розширення їх пізнавальних можливостей, розробки та вдосконалення тактики провадження, відбувається пошук нових форм організації пізнавальної діяльності слідчого.

Перелік слідчих дій подано в кримінально-процесуальному законодавстві і розширенню він не підлягає. Але якщо такі слідчі дії, як допит, виїмка, пред'явлення для впізнання отримали, загальне визнання (як у теорії, так і на практиці), то стосовно слідчої дії, передбаченої ст. 194 КПК України “Відтворення обстановки і обставин події”, єдності в поглядах не існує. Традиційно ця слідча дія розглядається як об'єднання (сполучення) двох окремих слідчих дій - слідчого експерименту та перевірки показань на місці, в яких пізнавальні можливості, способи отримання інформації, процесуальне положення учасників є різними. Через це виникають проблеми вибору тактики проведення відтворення обстановки і обставин події; оцінювання отриманих під час його проведення результатів; визначення ролі цієї слідчої дії в процесі доказування.

Позначених проблем тією чи іншою мірою торкалися в своїх роботах вчені О.В. Авсюк, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, О.М. Васильєв, В.К. Весе-льський, В.І. Гаєнко, Н.І. Гуковська, Ф.В. Глазирін, А.В. Дулов, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.О. Корнієнко, В.С. Кузьмічов, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, М.М. Михєєнко, П.Д. Нестеренко, А.Р. Раті-нов, М.В. Салтевський, С.С. Степічев, В.М. Уваров, М.М. Хлинцов, В.П. Шибіко, В.Ю. Шепітько, С.А. Шейфер та інші. Проте єдності в поглядах не було досягнуто, залишились питання, які потребують подальших наукових досліджень.

Сукупність наведених обставин створила передумови для віднесення нових наукових розробок зазначеної проблематики до актуальних і обумовила вибір теми даного дипломного дослідження.

Мета і завдання дослідження полягають в аналізі стану проблеми, комплексній розробці теоретичних положень і концептуальних основ вдосконалення процедури отримання нової доказової інформації та перевірки наявних доказів шляхом проведення слідчого екмперименту, що, врешті має забезпечити швидке, якісне й ефективне розслідування кримінальних справ.

Відповідно до поставленої мети в роботі для дослідження особливостей виробництва слідчого експерименту за чинним кримінально-процесуальним законодавством ставимо такі завдання:

- Дати поняття слідчого експерименту, а також з'ясувати наукові підходи до його визначення;

- Виявити цілі слідчого експерименту;

- Визначити види слідчого експерименту;

- Визначити підстави виробництва слідчого експерименту;

- Проаналізувати суб'єктний склад слідчого експерименту і порядок підготовки до його проведення;

- Визначити тактичні особливості проведення слідчого експерименту;

- Дослідити практику проведення слідчого експерименту при розслідуванні різних категорій злочинів;

- Визначити порядок і способи фіксації результатів слідчого експерименту;

- Визначити параметри оцінки результатів слідчого експерименту.

Об'єктом дослідження є слідчий експеримент як слідча дія та певні закономірності і правові відносини, врегульовані кримінально-процесуальними нормами, що виникають у діяльності слідчого під час провадження ним окремих слідчих дій.

Предмет дослідження поняття, підстави порядок і тактика виробництва слідчого експерименту, а також норми кримінально-процесуального законодавства, що регулюють провадження окремих слідчих дій.

Методи дослідження. Методологічну основу дипломної складають сукупність принципів, загальнонаукових і спеціально-галузевих методів правового пізнання дійсності. У процесі дослідження були використані положення сучасної теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. Основні висновки та положення дисертації ґрунтуються на методі історико-правового аналізу розвитку досліджуваної слідчої дії та її сучасного стану; формально-логічний, логіко- юридичний та порівняльно-правовий методи застосовувалися під час дослідження правових норм і розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства; системно-структурний - під час аналізу організаційних і тактико-психологічних засад провадження слідчої дії; статистично-аналітичний - для вивчення судово-слідчої практики, опрацювання офіційних, наукових та бібліографічних джерел. збору та узагальнення думки практичних працівників (судів, прокурорів, слідчих) і науковців у процесі створення фактологічного підґрунтя предмету дослідження.

Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, кримінально-процесуальне законодавство України, інші нормативні акти. У роботі проаналізовані правові акти вітчизняного і зарубіжного законодавств за різних історичних умов існування кримінального процесу, а також проекти нових кримінально-процесуальних законів, в першу чергу, України та інших держав з розвинутою правовою системою.

Теоретичною основою дипломного дослідження стали досягнення в галузі філософії, логіки, конституційного права, теорії держави і права, юридичної психології, кримінально-процесуального права, криміналістики.

Достовірність і обґрунтованість висновків автора підтверджуються емпіричними даними, отриманими ним у процесі вивчення правової статистики, узагальнення судової та слідчої практики правоохоронних органів України. Дисертантом вивчені за спеціально розробленою програмою 262 архівні кримінальні справи в різних регіонах України (Херсонська, Кіровоградська, Полтавська, Запорізька області); проанкетовані 224 слідчі системи МВС та 17 слідчих прокуратури; опитані 8 суддів, 10 прокурорів, 23 викладачі кафедр криміналістики та кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ України та Запорізького юридичного інституту МВС України, 11 керівників слідчих підрозділів системи МВС України.

Структура дипломної відповідає меті і завданням дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів і восьми підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел (212 найменувань) та додатків. Обсяг дипломної складає 171 сторінку, кількість додатків - 2 на 7 сторінках.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИРОБНИЦТВА СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

1.1 Поняття і сутність слідчого експерименту. Значення слідчого експерименту в розкритті та розслідуванні злочинів

Відтворення обстановки і обставин події, що передбачено ст. 194 КПК, охоплює по суті дві самостійні слідчі дії:

1) перевірку на місці показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка з метою їх уточнення і доповнення у присутності понятих;

2) експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень щодо можливості чути або бачити за певних умов що-небудь, що стосується цих обставин, проникнути до даного приміщення названим у свідченнях способом або певною особою, подолати названу в показаннях відстань тощо.

У діяльності органів розслідування серед інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочинів, широко застосовується слідчий експеримент.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка полягає у здійсненні дослідів з метою перевірки, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події та яким саме чином.

Проведення цієї слідчої дії пов'язано зі здійсненням дослідів, результати яких і є тими фактичними даними, що дозволяють дійти висновку про обставини, що мають значення для розкриття злочину.

У 30-х роках у криміналістичній літературі з'явилися праці П. І. Тарасова Радіонова, у яких вперше досліджувались питання процесуальної природи і тактики проведення слідчого експерименту. Згодом питанням тактики проведення слідчого експерименту приділялося все більше уваги, а у підручниках з криміналістики з'явилися глави, присвячені слідчому експерименту, були видані окремі посібники для слідчих.

Слідчий експеримент схожий з науковим експериментом, І слідчий, і науковий експеримент дозволяє вивчати факти шляхом проведення дослідів. Однак слідчий експеримент має свої відмінні риси:

1) його застосування потребує певних процесуальних умов;

2) він відтворює явище не повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події або мали місце факти, що цікавлять слідчого.

Слідчий експеримент має своїм завданням установлення того, могла чи не могла відбутися якась подія або дія у певних умовах. Крім того, слідчий експеримент далеко не завжди пов'язаний з місцем події, він може бути проведений залежно від його мети не на місці події. Слідчий експеримент супроводжується проведенням дослідів, що істотно відрізняє його від слідчого огляду і виділяє у самостійну слідчу дію.

Слідчий експеримент відрізняється від експертизи; незважаючи на їхню зовнішню схожість, експертиза потребує застосування спеціальних знань, у той час як слідчий експеримент у процесі його проведення не вимагає цього.

З'ясовуючи природу слідчого експерименту, слід вказати на те, що він має на меті не тільки перевірку певних фактів, а й одержання нових доказів по справі. Наприклад, у разі проведення слідчого експерименту для визначення можливості витягнути викрадені товари крізь пролом у стіні магазину, слідчий встановлює новий доказ: можливість витягнення викрадених товарів або його неможливість.

Слідчий експеримент відрізняється від перевірки показань на місці. Він може бути у деяких випадках проведений без участі свідків та обвинувачених, тоді як перевірка показань на місці без їхньої участі є неможливою. При слідчому експерименті можуть бути присутніми всі свідки і обвинувачені одночасно, а при перевірці показань на місці дія проводиться щодо кожного обвинуваченого або свідка окремо.

Залежно від мети слідчого експерименту розрізняють його види. Важко перелічити всі відомі в практиці розслідування види слідчого експерименту, тому зупинимося тільки на тих видах, які зустрічаються найчастіше.

Слідчий експеримент для перевірки можливості бачити у даних умовах. Завдання такого експерименту іноді полягає у встановленні можливості не тільки бачити, а й можливості розрізняти деталі та особливості об'єктів у певних умовах.

Так, громадянка Е. подала заяву в прокуратуру про вимагання від неї хабара за влаштування на роботу. Начальник відділу кадрів вимагав від неї хабара через Ф. у сумі 3000 грн. У Е. виник сумнів, що Ф. діє від імені С„ і вона попросила його підтвердити цей факт. Ф. заявив, що якщо Е. прийде увечері до його дому, крізь вікно вона зможе побачити у нього у гостях С. Е. прийшла до зазначеного місця і дійсно побачила С. Бажаючи викрити хабарництво, Е. звернулась до прокуратури. У процесі розслідування Ф. не заперечував своєї причетності до злочину, але заперечував факт перебування в нього С, вказуючи, що у таких умовах Е. не могла бачити обличчя людей, які знаходились у кімнаті. Слідчий провів слідчий експеримент, під час якого було встановлено, що Е. у даних умовах абсолютно чітко бачила всіх осіб, які сиділи за столом у квартирі Ф.

2. Слідчий експеримент для перевірки можливості чути в конкретних умовах. У деяких випадках при проведенні слідчого експерименту на відкритій місцевості важливо встановити силу та напрямок вітру в момент події злочину, а також наскільки суттєво ці чинники впливають на можливість почути.

3. Слідчий експеримент для перевірки можливості проникнути крізь певний отвір та вийняти через нього ті чи інші предмети. Таким експериментом повинна бути встановлена як об'єктивна можливість вчинення дій (проникнення, витягування), так і суб'єктивна здатність на це певної особи або осіб. Важливо з'ясувати, чи може предмет певної конфігурації та об'єму пройти крізь даний отвір, а також чи може вказана особа проникнути через виявлений пролом.

Так, по одній із справ директор магазину стверджував, що викрадення великої кількості товарів було вчинено через напіввідчинене вікно, яке веде до підсобного приміщення магазину. При огляді слідчий дійсно виявив напіввідчинене вікно. При проведенні слідчого експерименту з метою перевірки можливості витягнення названих предметів всі спроби відчинити вікно виявилися марними. Вікно не змогли відчинити й після запрошення столяра, бо у зв'язку з осіданням стіни воно було перекошене. При такому його стані виявилось неможливим витягнути товари певних габаритів через утворений отвір.

4. Слідчий експеримент для перевірки можливості вчинення якоїсь дії за певний проміжок часу. При проведенні такого експерименту головним чинником є час, оскільки викликає сумнів не сам факт можливості вчинення певних дій, а час, протягом якого вони були вчинені.

5. Слідчий експеримент для перевірки можливості настання певних наслідків даних дій (розгоряння, поламки та ін.). Такі експерименти слід проводити у випадках, коли ці питання не вимагають експертного дослідження і застосування спеціальних знань.

6. Слідчий експеримент для встановлення спеціальних та професійних навичок особи. Такі експерименти рекомендують проводити тоді, коли обвинувачений або свідок стверджує, що він володіє можливістю виконати ту чи іншу роботу. У разі заперечення ним цього проводити слідчий експеримент не рекомендується.

Цікаві випадки такого слідчого експерименту відомі практиці. Так, у справі про розкрадання коштів при виконанні художньої реклами було встановлено, що бригадир художників включає до відомості на зарплату підставних осіб, які взагалі не вміють малювати. Отримані гроші підставні особи передавали бригадиру. Найбільші суми отримував родич бригадира Г. При допиті Г. стверджував, що він виконував вказані роботи. У процесі проведення слідчого експерименту Г. намагався зробити декілька штрихів, однак, переконавшись у своїй безпорадності, відмовився від подальшого заперечення фактів.

7. Слідчий експеримент для встановлення, яким чином відбулась подія.

До прокуратури стали надходити заяви, що з пральні молочного комбінату прачки виносять топлене масло. Факт здавався малоймовірним. При перевірці були затримані прачки, які дійсно виносили масло. Під час обшуку у пральні було виявлено декілька кілограмів масла. У процесі розслідування прачки показали, що при пранні марлевих мішочків з-під сиру вода, пропущена крізь них, містила велику кількість масла, яке вони збирали. При проведенні слідчого експерименту з'ясувалось, що при обробці 1000 мішків залишається 11,5кг масла.

Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх випадках. Неприпустимо проведення експериментів, які:

1) принижують гідність людини;

2) загрожують життю або здоров'ю учасників експерименту або інших осіб;

3) загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків.

1.2 Цілі та види відтворення обстановки і обставин місця події

Роль і місце відтворення обстановки і обставин місця події в системі інших слідчих дій можуть бути правильно зрозумілі і визначені тільки в тому випадку, якщо є правильне уявлення про його цілі. Питання про цілі відтворення обстановки і обставин місця є одним зі спірних в юридичній літературі. В процесі розслідування злочинів важливе місце належить експериментальному методу роботи з доказами.

Слідчий експеримент - це слідча дія, що складається в проведенні спеціальних дослідів з метою перевірки зібраних у справі доказів, отримання нових доказів, перевірки та оцінки слідчих версій про можливість або неможливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для справи.

У структурі слідчого експерименту можна виділити: вихідну інформацію, перетворювальну інформацію та інформацію, отриману в ході дослідів.

Слідчий експеримент є самостійним слідчим дією, що відрізняється від такої слідчої дії, як огляд. Слідчий експеримент відрізняється від огляду місця події, перш за все, видом досліджуваних джерел доказів. В ході огляду досліджуються матеріальні джерела доказів з метою їх виявлення та фіксації та вилучення інформації. В ході ж слідчого експерименту дослідженню піддаються як матеріальні джерела доказів, так і ідеальні (показання обвинувачених, свідків, потерпілих). Однак, мети місця огляду події та слідчого експерименту, а також методи, якими проводяться дослідження джерел доказів, різні за коштами та завданням, що приймається прийомам дослідження, місця і часу проведення, одержуваних результатів.

Не слід також змішувати слідчий експеримент з таким слідчою дією як пред'явлення для впізнання. Якщо результати відбувся пред'явлення для впізнання або твердження свідка про те, що він побачив і дізнався конкретну особу, викликають сумнів і необхідно встановити, чи міг впізнаючий в конкретних умовах настільки повно і добре сприйняти і запам'ятати ознаки впізнаваного об'єкта, то для цього проводиться слідчий експеримент на впізнання. Якщо ж потрібно встановити, який об'єкт ця особа спостерігало в момент розслідуваної події, то проводиться пред'явлення цього об'єкта на впізнання. Є також істотна відмінність слідчого експерименту від експертизи. Якщо слідчий експеримент проводиться слідчим, то експертиза проводиться спеціальним досвідченим особою - експертом, проведення експерименту не вимагає від слідчого спеціальних знань. Слідчий експеримент у ряді випадків може передувати експертизі, але не замінює її.

Думка про те, що метою слідчого експерименту є перевірка зібраних у справі доказів, загальновизнано. Всі автори, побічно або прямо розглядали у своїх роботах питання слідчого експерименту, в цьому одностайні.

Обмеження цілей слідчого експерименту лише перевіркою вже наявних доказів невиправдано звужує сферу застосування цієї слідчої дії, збіднює його і тим самим певною мірою обеззброює слідчого.

Узагальнення та аналіз слідчої практики переконливо свідчить, що цілями слідчого експерименту та показань на місці є:

- Перевірка та ілюстрація зібраних по справі доказів;

-Перевірка та оцінка слідчих версій;

- Встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів;

- Отримання нових доказів;

Розглянемо і спробуємо обгрунтувати кожну з перерахованих цілей слідчого експерименту.

1. Слідчий експеримент як спосіб перевірки зібраних по справі доказів широко використовується в процесі попереднього розслідування.

Про мету слідчого експерименту з перевірки наявних доказів прямо зазначено в ст. 194 КПК України, однак цьому жодною мірою не суперечить її проведення з метою отримання нових доказів як самостійного процесуального кошти. Так, на певних етапах розслідування злочину наявних доказів часом виявляється недостатньо для з'ясування механізму виникнення та перебігу певних подій і обставин, з'ясування можливості або неможливості їх існування в певних умовах, в зв'язку з чим слідчий має право провести слідчий експеримент. Результати експерименту, підтвердили припущення слідчого, виступають в ролі нового докази, яких раніше не було.

Перевірка доказів може бути здійснена шляхом зіставлення матеріалів справи, отримання нових доказів, вивчення особистості обвинуваченого і свідків та іншими способами. Докази можуть бути перевірені і досвідченим шляхом, своєрідним випробуванням їх «на справжність». Це досягається проведенням слідчого експерименту.

Експериментальна перевірка докази означає дослідне встановлення можливості або неможливості існування цього факту, причому саме в даній конкретній обстановці, обумовленої змістом цього докази.

Шляхом слідчого експерименту перевіряють не тільки докази, що містяться в показаннях свідків, звинуваченнях обвинуваченого, а й речові докази, точніше, в процесі слідчого експерименту певний об'єкт оцінюється як речовий доказ злочину.

2. Ще однією можливою метою слідчого експерименту, не зазначеної у ст. 194 КПК України, є перевірка слідчих версій. Відомо, що версія виникає на основі доказів і їх об'єднує, хоча сам зміст версії може бути ширше тих доказів, на яких вона грунтується.

Логічна структура слідчого експерименту містить в собі гіпотезу, а саме: могло або не могло відбутися дана подія в певних умовах. Ця структура наближає його до однієї з слідчих версій, висунутих в процесі розслідування злочину, яку слідчий перевіряє встановленими законом засобами, в тому числі і шляхом проведення слідчого експерименту. У зв'язку з цим необхідно зауважити, що будь-яка версія виникає у слідчого на основі наявного вже докази або їх сукупності.

Тому, коли ми говоримо про перевірку версії допомогою слідчого експерименту, то маємо на увазі не перевірку будь-якого окремого докази або їх сукупності, хоча це теж відбувається, а мова йде про перевірку припущень слідчого, які грунтуються на цих доказах, і ці припущення складають основний зміст слідчого експерименту. Підтвердження або непідтвердження окремих припущень слідчого може служити підставою для висунення нових версій, а отже, і виробництва нових експериментів по кримінальній справі.

Прикладом може служити слідчий експеримент, проведений у кримінальній справі, порушеній за фактом вибуху в кабінеті депутата Державної Думи Л. В ході огляду місця події слідчий прийшов до висновку, що саморобний вибуховий пристрій міг виготовити сам депутат Л. з метою підвищення свого рейтингу. Для цього він використовував гранату, а також довгий шнур, який і був виявлений в ході огляду. При проведенні слідчого експерименту дана версія повністю підтвердилася.

Будучи засобом перевірки доказів, слідчий експеримент особливо ефективний при викритті симуляції (інсценування) злочинів. У цих випадках штучно створені симулянтом докази або факти злочину, якого не було, або причетності до злочину не самого симулянта, а інших осіб, як правило, не витримують дослідної перевірки. Природно, що ці дії не повинні бути суспільно небезпечними і не повинні порушувати етичні норми.

Перевірка докази або сукупності доказів не завжди тотожна перевірці версії, так як між доказом і версією можна поставити знак рівності. Версія виникає на основі доказів та їх пояснює. Але зміст версії може бути ширше тих доказів, на яких вона грунтується, інакше вона не грала б такої важливої ??ролі в процесі розслідування.

Відверто кажучи, мета будь-якого слідчого експерименту - перевірка слідчої версії, так як версія представляє його логічну основу, і він завжди здійснюється для підтвердження або спростування версії.

3. Стаття 73 КПК України зобов'язує слідчого при виробництві розслідування у кримінальній справі виявляти обставини, що сприяли вчиненню злочину, і вносити у відповідності зі ст. 158 КПК України подання у відповідну організацію або відповідній посадовій особі про вжиття заходів щодо усунення зазначених обставин чи інших порушень закону. Діяльність міліції, прокуратури і суду з виконання цього припису різноманітна і здійснюється в різних формах. Дані про причини і умови слідчий, у міру можливості, отримує на всіх етапах розслідування, використовуючи весь арсенал зазначених у законі засобів доказування. В основному такого роду дані слідчий отримує при огляді місця події і допитах свідків, потерпілих, обвинувачуваних. Ці завдання певною мірою можуть вирішуватися і за допомогою інших слідчих дій, у тому числі і слідчого експерименту. Так, в процесі підготовки до виробництва слідчого експерименту слідчий ретельно вивчає всі обставини, в яких протікали перевіряються події, дані про фактори, полегшуючи або ускладнюючи вчинення будь-яких дій, використовує для досвідчених дій предмети і засоби, які були вилучені у злочинців або подібні з ними. В процесі цієї підготовки слідчий отримує інформацію про умови і обстановці, в яких злочинці здійснювали ті або інші дії, а також про окремі фактори, які сприяли вчиненню цих дій.

Однією з таких форм є здійснення різних процесуальних дій, зміст яких не обмежується тільки збиранням і дослідженням доказів злочину, але і дозволяє в тій чи іншій мірі відповісти на питання про причини злочину і сприяли обставин.

Зрозуміло, слідчий експеримент не може безпосередньо служити засобом попередження злочинів. Попереджувальна роль цієї слідчої дії виражається в тому, що з його допомогою можна з'ясувати:

- Які обставини полегшили або зробили можливим вчинення злочину;

- Які заходи організаційно - адміністративного або технічного характеру повинні бути прийняті, щоб в даних умовах

- Ускладнити чи зробити неможливим вчинення аналогічних злочинів.

Розглянута мета слідчого експерименту зазвичай ставиться і досягається поряд з іншими цілями, наприклад, поряд з перевіркою зібраних доказів, що мають відношення до умов, що сприяють вчиненню злочину. Найчастіше такими даними є відомості про новий спосіб вчинення злочину, для перевірки яких здійснюється слідчий експеримент.

4. До цих пір ще не є загальновизнаним думка, що метою слідчого експерименту, як і інших слідчих дій, може бути одержання нових доказів.

У всіх випадках, з якою б метою не проводився слідчий експеримент, його результат є новий доказ. Це особливо очевидно тоді, коли слідчий експеримент проводиться з метою перевірки або оцінки слідчих версій.

В основу класифікації експериментів за видами може бути покладена мета проведення,

У відповідності до мети існують такі види експериментів:

* експеримент з перевірки сприйняття фактів;

* експеримент з перевірки можливостей вчинення певних дій;

* експеримент з перевірки вірогідності настання подій;

* експеримент з перевірки послідовності подій;

* експеримент з перевірки механізму утворення слідів.

Експеримент з перевірки сприйняття фактів. Сприйняття - складний процес прийому інформації, на основі якої формуються уявлення людини про зовнішній світ. Сприйняття пов'язане з відчуттями, що особливо значимо для експериментальної перевірки відомостей, включених до кримінальну справу. Відчуття надходять до людини через органи почуттів і мають усталену класифікацію - відчутні, зорові, слухові, вібраційні, температурні, нюхові, смакові, больові, відчуття розміру, протяжності, прискорення, уповільнення, рівноваги і ряд інших. У слідчих експериментах найчастіше перевіряється можливість зорового або слухового спостереження за подіями, визначення кольору, звуку, розміру і протяжності поверхонь, швидкості та її змін і ряд інших.

При встановленні можливості (неможливості) сприйняття здійснюється здебільшого перевірка видимості або чутності. Наприклад, водій, обвинувачений в наїзді на п'яти річного хлопчика, стверджував, що не міг його бачити до того, як він вискочив з-за кущів і опинився на проїжджій частині в 1-1.5 метрах від транспортного засобу. Слідчий експеримент наочно свідчив про те, що ніхто з учасників, які перебували в автомобілі, не бачив дитину такого ж зростання і віку, коли він стояв за кущами, посадженими вздовж паркану дачі. В даному випадку достатнім було того, що дитину не бачить будь-який учасник експерименту.

Плануючи слідчий експеримент, для встановлення можливості сприйняття, необхідно не тільки створювати подібні до перевіряються умови, а й визначити мету експерименту: він потрібний для перевірки можливості сприйняття взагалі або певною особою.

Наприклад, свідок стверджує, що чув, перебуваючи, в сусідній кімнаті, як підозрюваний К. погрожував Д. Для перевірки показань був проведений слідчий експеримент, при якому свідок (зі слідчим і понятими) перебував в тій кімнаті, де він був у момент розмови. У сусідній кімнаті, також у присутності понятих, з різним ступенем гучності вимовлялися фрази загрозливого характеру. Експеримент показав, що слова, вимовлені звичайним голосом, добре чутні в сусідній кімнаті усіма присутніми. Якщо ж потрібно перевірити здатність конкретної особи, то експеримент будується інакше. Умовну фразу знають слідчий і поняті, що знаходяться разом з перевіряється. Після проголошення цієї фрази в сусідньому приміщенні в певний час, обговореної з точністю до хвилини перевіряється повинен її відтворити.

Експеримент також повторюють неодноразово (3 - 4 рази) для отримання стабільного результату. Слідчий експеримент по встановленню можливості вчинення певних дій також може стосуватися і принципової можливості взагалі зробити ці дії, і можливості конкретних осіб (наприклад, чи може особа керувати транспортним засобом).

Експеримент з перевірки можливостей вчинення певних дій. Певні дії представлені окремим активним вчинком людини або кількома вчинками, між собою пов'язаними. В процесі експерименту можуть досліджуватися умови подолання певної відстані за визначений час, перебування в даному місці, швидкість реагування на раптові зміни обставин, вчинення або невчинення операцій, визначених інструкцією, і наслідків вчинення або невчинення операцій, наявність або відсутність у вчинку професійних навичок і т. п.

Наприклад, чи міг злочинець один перенести труп на певну відстань, чи міг свідок за двадцять хвилин пробігти дане відстань, чи міг обвинувачений самостійно за допомогою наявних засобів підробити документ і т.д.

Експеримент з перевірки можливостей настання події. Відмінність події від дій, вчинків, діяльності як системи вчинків і дій носить правовий характер (в досліджуваному вигляді відносин). Подія - юридичний факт, його наявність визначає виникнення кримінально-процесуальних відносин, якщо подія є злочин; відсутність злочинної події означає відсутність приводів до виникнення кримінально-процесуальних відносин. У події виявляються дії, вчинки, їх послідовність, результат і суб'єктивна сторона діяння - умисел і необережність. Експеримент, який показав неможливість здійснення події, поряд з іншими доказами може виступити як привід до припинення кримінального переслідування або кримінальної справи в цілому. У слідчій практиці проводяться експерименти, що показують можливість проникнення в приміщення через даний отвір, можливість відкрити замок підбором ключа й інші можливості, загальний ознака яких полягає в тому, щоб дати відповідь на питання про існування події злочину не в окремих його характеристиках, а в комплексі всіх характеристик, властивих злочинного діяння.

Експеримент по перевірці послідовності події. В даному випадку злочинність діяння сумніву не піддається, але вивчається черговість дій злочинця або злочинної групи в зіставленні з об'єктивними умовами місця скоєння злочину. Подібний експеримент доцільно проводити за участю обвинуваченого або підозрюваного, якщо вони погодилися на проведення експерименту, або без них, але з участю потерпілого або представника організації, яка постраждала від злочину. Під час цього експерименту або після нього не виключений повторний огляд місця події. Може бути підтверджене або частково змінено то уявлення про черговість дій злочинців, яке склалося під впливом раніше отриманих доказів, або встановлена ??реальна черговість.

Експерименти для встановлення можливості існування будь-якого факту або явища покликані підтвердити або спростувати факти, які фігурують у свідченнях допитуваного. Це може стосуватися, зокрема, руху товарно-матеріальних цінностей, коли потрібно встановити чи можливо було в даному приміщенні зберігати партію товару певного об'єму, ваги. Мова також може йти і про те, чи можна даними знаряддям, взуттям, транспортним засобом залишити подібний слід, як могли утворитися ті чи інші зміни на об'єктах.

Слідчий експеримент по встановленню механізму злочинної події, а також процесу утворення слідів, деталей події (злому, розпилу, удару), виявлених в ході розслідування, може стосуватися перевірки способу вчинення злочину, тривалості динаміки злочинної події. Такий експеримент важливий для вивчення способу вчинення злочину. Досвідчені дії здійснюються із застосуванням знарядь злочину, вилучених на місці події, або із застосуванням аналогів. Безпека експерименту повинна забезпечуватися. Проводити досвідчені дії може обвинувачений чи підозрюваний, якщо ці особи згодні брати участь в експерименті, або спеціально запрошені для виробництва дослідних дій особи, якщо такої згоди немає. Слідчий особисто їх проводити не повинен. Різновидом перевірки механізму утворення слідів є виготовлення обвинуваченим вироби, використаного потім в злочинних цілях (підробленої цінного паперу). В цьому випадку обвинуваченому слід надати технічні засоби, які він назве. Отримані таким чином предмети і сліди вилучаються і долучаються до протоколу експерименту.

Цей вид експерименту хоча і наближається до криміналістичної експертизи, але не є нею, оскільки в даному випадку не проводиться експертне дослідження, а слідчий проводить експеримент.

Підводячи підсумки розглянутої глави можна зробити ряд висновків:

1. Слідчий експеримент - це слідча дія, вироблене з метою перевірки і уточнення даних, що мають значення для справи, шляхом відтворення дій, обстановки та інших обставин певної події і здійснення необхідних досвідчених дій.

2. В ході слідчого експерименту можуть бути перевірені і уточнені фактичні дані, отримані в результаті виробництва інших слідчих дій (допитів обвинуваченого, підозрюваного, свідка, потерпілого, пред'явлення для впізнання, огляду місця події, місцевості, приміщення тощо), а також докази, представлені підозрюваним, обвинуваченим, захисником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами та організаціями. Неприпустимо примус особи до участі в слідчому експерименті, тому пропонується внести в ст. 181 КПК РФ положення про те, що слідчий експеримент може проводитися тільки за згодою осіб, чиї показання перевіряються.

3. Перераховані вище мети слідчого експерименту не можуть існувати ізольовано, у відриві один від одного, а проявляються в різних поєднаннях в залежності від конкретної слідчої ситуації. Зазначене поділ і опис кожної з цілей слідчого експерименту умовно і розглянуті у відриві один від одного для зручності їх аналізу та визначення їх впливу на спрямованість цієї слідчої дії. Один і той же експеримент може бути спрямований і на перевірку доказів, і на встановлення умов, що сприяють вчиненню злочину, і т.д.

4. Доказове значення слідчого експерименту залежить від ступеня його наближення до реальних подій. Ступені наближення можуть бути різними. Вони залежать від обставин, що супроводжували проверяемое подія, змісту події і цілей експерименту, визначених ст.181 КПК України. Тому важлива класифікація експериментів. Вона допоможе оцінити ступінь наближення до реальності і надасть сприяння в організації експерименту, що має істотне правове значення, оскільки незадовільна організація проведення досвідчених дій може привести до визнання отриманого докази неприпустимим.

РОЗДІЛ 2. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ВИРОБНИЦТВА СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ

2.1 Дії слідчого до виїзду на місце події

Слідчий експеримент - складне слідча дія. Його треба готувати заздалегідь. Результати слідчого експерименту багато в чому залежать від підготовчої роботи. Проведення слідчого експерименту з двох великих етапів (стадій): підготовчого і здійснення досвідчених дій. Є й інша точка зору, автори якої не поділяють зазначеного положення і вважають, що підготовка до слідчого експерименту складається з одного етапу - тільки до виходу на місце його проведення. З останнім думкою важко погодитися хоча б тому, що деякі підготовчі дії слідчий здійснює і на місці проведення слідчого експерименту (наприклад, організація охорони місця проведення даної слідчої дії; реконструкція обстановки; уточнення наміченого плану слідчого експерименту з реальною ситуацією та ін.)

На початковому етапі, до виїзду на місце, а іноді багато раніше цього слідчий повинен вирішити цілий круг завдань, покликаних забезпечити належне проведення слідчого експерименту. Перш за все, необхідно визначити склад учасників, місце, час і умови його виробництва.

Визначення складу учасників експерименту залежить від мети слідчого експерименту. Обов'язковими учасниками його є слідчий і поняті.

1. При слідчому експерименті обов'язково:

а) присутність понятих. Це закріплено в ст. 170 КПК України, однак цікаво, що в самій статті 181 «Слідчий експеримент» про це не вказується, як було в УПК РСФСР.

- Кількість понятих повинно бути не менше двох. Більше двох понятих рекомендується запрошувати, коли слідчий експеримент складний, многоепізоден або повинен виконуватися на великій території. При необхідності здійснювати спостереження ходу і результатів експерименту одночасно в декількох місцях (місце виробництва пострілів і місце сприйняття звуків пострілу і т.д.) в кожному з них повинно бути не менше двох понятих;

- Запрошуються поняті з числа осіб, не зацікавлених у результаті справи;

- Понятих треба поінформувати про цілі, зміст досвідчених дій, можливих варіантах їх результатів;

- Поняті засвідчують хід і результати проведеного експерименту в слідчому протоколі.

Цікаво, що КПК обговорює випадки, коли слідчий експеримент може проводитися без присутності понятих: у важкодоступній місцевості, за відсутності належних засобів сполучення, а також у випадках, якщо виробництво слідчої дії пов'язано з небезпекою для життя і здоров'я людей, слідчі дії можуть проводитися без участі понятих, про що в протоколі слідчої дії робиться відповідний запис. У разі провадження слідчої дії без участі понятих застосовуються технічні засоби фіксації його ходу і результатів. Якщо в ході слідчої дії застосування технічних засобів неможливо, то слідчий робить у протоколі відповідний запис.

Ми вважаємо, що пов'язано це з тим, що рівень сучасної техніки та спеціальних засобів, що допомагають у проведенні слідчого експерименту, цілком вірогідно, а іноді навіть більш точно, ніж людські ресурси, можуть зафіксувати якийсь результат експерименту, або спроектувати його можливі наслідки. Благо, комп'ютерні технології здатні зробити це досить реалістично.

б) участь перекладача - якщо учасник експерименту, чиї показання перевіряються за допомогою дослідів, не володіє мовою, якою ведеться судочинство (ст. 59 КПК України);

в) участь педагога - якщо експеримент спрямований на перевірку показань бере участь в експерименті свідка чи потерпілого віком до 14 років.

2. При експерименті має право бути присутнім і представник потерпілого (ст. 45 КПК РФ) який має ті ж процесуальні права, що й потерпілий. Причому особиста участь у кримінальній справі потерпілого не позбавляє його права мати по цій кримінальній справі представника.

3. При експерименті має право бути присутнім захисник (ст. 53 КПК України):

Конкретніше це виражається в тому, що з моменту допуску до участі в кримінальній справі захисник має право: брати участь у допиті підозрюваного, обвинуваченого, а також в інших слідчих діях, вироблених за участю підозрюваного, обвинуваченого або за його клопотанням чи клопотанням самого захисника в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом (природно, що під «іншими слідчими діями» мається на увазі і слідчий експеримент) - п.5 ч.1 ст. 53 КПК

Присутня при експерименті, захисник може з дозволу слідчого задавати питання, а також робити зауваження, клопотати про внесення до протоколу даних, які він вважає суттєвими для справи.

Захисник, будучи присутнім на слідчому експерименті, повинен стежити, щоб не допускалися помилки при його виробництві. Іноді відсутність адвоката призводить до трагічних наслідків. Так, у справі Д., відтворюючи обстановку і обставини події, слідчий, не запросивши адвоката, запропонував обвинуваченому з різною, все більш високою швидкістю вести автомобіль, в результаті чого він перекинувся, а обвинувачений був госпіталізований, отримавши тілесні ушкодження. Не виключено, що присутність адвоката дозволило б уникнути таких наслідків.

4. При проведенні експерименту може бути присутнім, виконуючи свої обов'язки нагляду і контролю та начальник слідчого відділу. В експерименті можлива участь фахівців, свідків, потерпілих. Свідок і потерпілий попереджаються про відповідальність за відмову від дачі показань і за неправдиві свідчення. Слідчий має право залучити до експерименту обвинуваченого, підозрюваного. Якщо є кілька обвинувачених, то кожен з них бере участь в експерименті по черзі.

Питання про притягнення зазначених осіб вирішується при винесенні судом ухвали або постанови про призначення слідчого експерименту. Сторони вправі викласти свою думку про необхідність призначення слідчого експерименту, а також свою думку про залучення до участі в слідчому експерименті свідків, експерта або спеціаліста, вказати на бажані кандидатури при виборі експерта (якщо до судового слідства залучено кілька експертів) або спеціаліста, який бере участь у слідчому експерименті.

Обвинувачений або підозрюваний (ст. ст. 46, 47 КПК України):

а) залучається і у випадках, коли без нього досягти мета експерименту неможливо, (наприклад, не можна усвідомити, чи володіє він певними навичками, забезпечити необхідні обстановку і умови експерименту); досвідченим шляхом перевіряються його показання; в деяких інших випадках, виходячи з тактичних міркувань ;

б) обвинувачений (підозрюваний) бере участь у дослідних діях (наприклад, при перевірці його професійних навичок) або присутній при їх виконанні іншою особою;

в) участь обвинуваченого, підозрюваного, або його відмови від участі наголошується в протоколі;

г) допустимо залучення до експерименту декількох обвинувачених, якщо перевіряються їхні свідчення не суперечать один одному і відсутня небезпека їх змови на місці експерименту.

Свідки, потерпілі (ст. ст. 56, 42 КПК України):

а) залучаються при необхідності перевірки за допомогою експерименту їх показань, для надання слідчому допомоги у відтворенні обстановки і умов експерименту;

б) вони самі можуть виконувати досвідчені дії, для перевірки отриманих результатів можна доручити повторити їх дії іншим особам

в) з тактичних міркувань свідки, потерпілі та обвинувачені можуть бути запрошені одночасно, якщо їх свідчення у перевіряється обставинами не розходяться.

Спеціаліст - особа, що володіє спеціальними знаннями, яка притягається до участі в процесуальних діях в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом, для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні предметів і документів, застосуванні технічних засобів в дослідженні матеріалів кримінальної справи, для постановки питань експерту, а також для роз'яснення сторонам та суду питань, що входять до його професійну компетенцію (ст. 58). Найчастіше це фотограф, відеооператор, технік-зброяр, топограф, судовий медик і т.п. Він запрошується зазвичай для більш точної реконструкції перевіряється події, забезпечення найбільшої точності проведення досвідчених дій та оцінки їх результатів, а також при труднощах з застосуванням науково-технічних засобів, з метою фіксації ходу і результатів експерименту.

Працівники органів МВС найчастіше, беруть участь в експерименті для охорони місця його проведення, конвоювання обвинувачених (підозрюваних) установки дорожніх знаків та огороджувальних щитів та ін

Взаємодія між слідчими та іншими підрозділами МВС здійснюється відповідно до наказу № 280-ДСП від 26.03.2008 р. «Про затвердження положення про організацію взаємодії органів внутрішніх справ Російської Федерації при розкритті та розслідуванні злочинів»

При проведенні експерименту на місцевості (вулиці, шосе, у дворі і т.п.) враховуються погодні умови під час злочину. Якщо перевіряється ситуація, обумовлена ??конкретним місцем, експеримент проводять саме в даному місці.

Вибір часу визначається характером перевіряється факту. Час має суттєве значення, коли в ході експерименту повинні бути дотримані умови жвавого руху на вулиці або певною мірою освітленості (природної, штучної, змішаної). При цьому період часу може не збігатися в абсолютних показаннях, а бути максимально наближеним за своїми характеристиками. Розглянемо це на прикладі у справі про ДТП. Водій К. (таксист), рухаючись в аеропорт з пасажирами, скоїв наїзд (переїзд) на людину, що лежала на проїжджій частині шосе в стані сильного сп'яніння. Шосе безлюдне, не освітлене. Час наїзду - близько 22 годин в кінці серпня. Водій і пасажири стверджували, що людина, одягнена в темне і лежить на шосе, зовсім не було видно, поки автомобіль впритул не наблизився до нього і вже технічно не можна було уникнути наїзду. Якщо перевіряється ситуація не залежить від певного часу, то воно вибирається з урахуванням інших тактичних міркувань: черговість проведення інших слідчих дій, можливість (неможливість) збереження в незмінному вигляді обстановки, де буде проводитися слідчий експеримент; достатність даних для його проведення і т.п.

На підготовчому етапі потрібно визначити склад учасників експерименту, підібрати членів групи випробувачів, якщо це потрібно, встановити набір технічних засобів, необхідних для досвідчених перевірок та їх фіксації, провести консультації з фахівцями, скласти план проведення експерименту. У ньому слід передбачити послідовність проведення випробувань, частоту їх повторення, функції учасників експерименту, застосування техніки та інші організаційні питання, в тому числі і питання охорони місця проведених випробувань. Напередодні дослідження корисно побувати на місці його проведення. З метою уточнення обстановки і змісту перевіряються подій можливі повторні допити свідків та інших осіб.

Потрібно зазначити, що керує як підготовчими заходами, так і самим ходом слідчого експерименту слідчий.

Важливий момент - підбір необхідних для експерименту предметів. Найкращим варіантом є вибір тих же предметів, знарядь, які фігурували в злочині, особливо, якщо суть експерименту полягає саме в їх використанні. Наприклад, виготовлення фальшивих металевих грошей за допомогою штампа, вилученого у злочинця при обшуку. Однак це може привести до псування речових доказів. Тому для проведення експерименту виготовляють моделі (манекени, муляжі тощо), подібні до предметами за тими властивостями, які мають значення для правильної постановки експерименту. Наприклад, якщо потрібно провести експеримент для визначення можливості винесення телевізора через пролом в стіні складу, достатньо мати ящик за розміром і вагою рівний цього телевізору.

Особливу увагу на підготовчій стадії слідчий приділяє тому, які факти підлягають перевірці, і з урахуванням цього становить докладний план експерименту, де відображає: місце, час проведення, коло питань які підлягають вивченню (перевірці); завдання учасників, зміст досвідчених дій, їх послідовність, можливі варіанти, заходи щодо забезпечення явки учасників; предмети, матеріали, необхідні для проведення експерименту. Тут же повинні бути передбачені заходи з реконструкції місця експерименту, відновленню обстановки в колишньому вигляді, вказані науково - технічні засоби і засоби зв'язку, а також можливі запобіжні заходи (установка щитів, огороджень тощо). Найбільш часто в ході проведення слідчого експерименту проводиться реконструкція, пов'язана з відновленням початкової обстановки місця події та окремих предметів. Можуть бути і деякі інші види реконструкції обстановки. Саме реконструкція дає можливість досягти максимальної схожості умов проведення експерименту. Якщо має бути проведення в ході слідчого експерименту складної реконструкції, пов'язаної з матеріальними витратами, то в цих випадках виноситься мотивована ухвала.

Важливим елементом підготовки до розглянутого слідчому дії є вирішення питання про використання технічних засобів. Як відомо, зміст дій при провадженні слідчого експерименту нерідко вимагає застосування різноманітних технічних засобів, не тільки для забезпечення ефективності дослідів, а й для фіксації ходу і результатів. При провадженні слідчого експерименту найчастіше застосовується фотозйомка. Більш ефективними засобами фіксації ходу і результатів цієї слідчої дії є відеозапис.

Звукозапис виявляється корисною при перевірці можливості сприйняття на слух. За допомогою відеокамери можна зафіксувати як обстановку місця експерименту до і після реконструкції, зміст дослідів, так і дії кожного з учасників.

Склавши план і маючи уявлення про майбутній експерименті, слідчий виконує ще ряд необхідних підготовчих дій: погоджує взаємодії зі співробітниками міліції по охороні місця експерименту; попереджає представника адміністрації підприємства, установи, власника приміщення і т.п. про майбутній експерименті.

У цій же стадії слідчий може попередньо знайомиться з місцем проведення експерименту. Це дозволяє йому внести необхідні корективи в план, уточнити число учасників і роль кожного з них. З тією ж метою можуть бути проведені додаткові допити свідків та інших учасників, з метою уточнення окремих обставин, при яких відбулося розслідувана подія.

В ході підготовки слідчий заздалегідь визначає характер і обсяг інформації, яку він вважає доцільним і необхідним повідомити кожному з учасників.

2.2 Дії слідчого по прибуттю на місце події

Після прибуття на місце проведення слідчого експерименту, але до його здійснення, слідчий також повинен провести ряд підготовчих дій і при необхідності змінити деталі, а якщо потрібно - провести реконструкцію обстановки (відтворення того виду, який вона мала в момент злочину). При цьому можуть враховуватися пояснення і зауваження учасників, свідчення яких будуть перевірятися в ході експерименту (свідок, потерпілий, обвинувачений і т.д.). Учасники експерименту інструктуються про майбутні дослідах і про ті дії, які вони повинні виконувати при виробництві експерименту. До початку проведення експерименту визначається місце кожного з учасників, проводиться фотографування або зауваження обстановки іншим способом. Забезпечуються сигнали і засоби зв'язку між учасниками експерименту. Переконавшись у відповідності обстановки тієї, яка необхідна, слідчий організує охорону місця і вживає заходів до забезпечення безпеки учасників.