Судові та правоохоронні органи

Крім зазначених загальних принципів організації та діяльності прокуратури її управлінська діяльність будується також на таких внутрішньоорганізаційних принципах, як зональний та предметний. Зональний означає таку організацію роботи, коли весь її обсяг, покладений на структурні підрозділи, розподіляється між оперативними працівниками за зонами (територіальними та спеціальними прокуратурами).

Поряд із зональним, в органах прокуратури застосовується і предметний принцип, відповідно до якого критерієм розподілу обов'язків між прокурорами є сфери правового регулювання, тобто певні групи законів та інших нормативних актів, нагляд за додержанням і застосуванням яких здійснює прокуратура.

Що стосується інших, ненаглядових функцій прокуратури, то в якості предмета відання виступають певні основні напрямки прокурорської діяльності.

В сучасних умовах організація прокурорської діяльності будується за предметно-зональним принципом роботи, коли за прокурорами, крім зони, закріплюються ще і певні предмети відання. Такий підхід сприяє професіональній спеціалізації прокурорів при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів в найбільш важливих, пріоритетних сферах правових відносин, визначених Законом “Про прокуратуру” та наказами Генерального прокурора України.

65.Гарантії незалежності прокурорів, слідчих прокуратури при здійсненні повноважень

Стаття 7. Гарантії незалежності прокуратури у здійсненні повноважень

Втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину, забороняється. Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Звернення представників влади, інших посадових осіб до прокурора з приводу конкретних справ і матеріалів, що знаходяться у провадженні прокуратури, не можуть містити будь-яких вказівок або вимог щодо результатів їх вирішення.

Ніхто не має права без дозволу прокурора або слідчого розголошувати дані перевірок і попереднього слідства до їх закінчення.

66. Вимоги щодо кандидатів на посади прокурорів та слідчих

Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих

Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним

прокурором України.

Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури" такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові) вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі та урочисто присягаю:

· неухильно додержуватися Конституції законів та міжнародних зобов'язань України;

· сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;

· захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави;

· постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури. Усвідомлюю, що порушення присяги несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури". Прокурор і слідчий підписують текст прийнятої Присяги, яка додається до особової справи. Про прийняття Присяги вноситься запис у трудову книжку. Процедура прийняття Присяги визначається Генеральним прокурором України.

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше

25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генеральним прокурором України.

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.

Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.

67. Порядок призначення прокурорів на посади. Класні чини працівників прокуратури

Умови вступу на службу до органів прокуратури закріплені у ст. 46 Закону “Про прокуратуру”. Оскільки служба в органах прокуратури є одним із видів державної служби, то на прокурорів та слідчих прокуратури розповсюджуються і окремі положення Закону “Про державну службу в Україні”.

Прокурорами та слідчими можуть бути особи, які мають вищу юридичну освіту. Наявність освіти у кандидата на відповідну посаду підтверджується відповідним дипломом встановленої форми.

Кандидати на посади прокурорів та слідчих також повинні мати певні ділові та моральні якості. До ділових якостей, зокрема, відносяться підготовленість до професійної діяльності кандидата відповідно до державних освітніх стандартів вищої юридичної освіти і, крім того, наявність знань, вмінь, професійних якостей, необхідних для успішного виконання посадових обов'язків у системі прокуратури.

При призначенні на різні оперативні посади в органах прокуратури важливе значення мають моральні якості та психологічні властивості особистості, до яких, зокрема, відносяться: відповідний рівень культури, виховання, правосвідомості, громадянської відповідальності; чесність, скромність, інтелект, об'єктивність, неупередженість, аналітичні здібності тощо. Вказівка на необхідність наявності зазначених якостей міститься у ряді нормативних актів. Так, у Дисциплінарному статуті прокуратури звернуто увагу на такі якості, як принциповість, непримиренність до порушень законів, громадянська мужність, справедливість, непідкупність, ініціативність (ст. 2), сумлінність, оперативність (ст. 4), дисциплінованість (ст. 17). В Положенні про класні чини працівників прокуратури виокремлюється така якість, як ініціативність (п.4).

Наказом Генерального прокурора України № 2 від 25.02.2004 р. “Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України” встановлено, що основним критерієм оцінки прокурорсько-слідчих кадрів усіх рівнів має бути їх особистий вклад у покращення ефективності прокурорсько-слідчої діяльності, постійне підвищення професійних знань, принциповість при вирішенні практичних питань, вміння протистояти місництву та відомчим впливам, непримиренність до будь-яких порушень закону.

Стаття 47. Класні чини працівників органів прокуратури

Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи. Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначається Положенням про класні чини працівників прокуратури України ( 1795-12 ), яке затверджується Верховною Радою України.

Класні чини державного радника юстиції України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.

68. Функції та правові засади діяльності прокуратури України

Функції, організація, засади, повноваження та порядок діяльності органів прокуратури визначаються Конституцією України, Законом “Про прокуратуру”, іншими законодавчими актами.

Конституція України закріплює такі основні функції прокуратури (ст. 121):

1) Підтримання державного обвинувачення в суді;

2) Представництво інтересів громадянина або держави у суді в випадках, визначених законом;

3) Нагляд за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;

4) Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім цього, на підставі п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до діючих законів функцію нагляду за додержанням та застосуванням законів та функцію попереднього слідства -- до введення в дію законів, які регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, і до сформування системи досудового слідства та введення в дію законів, які регулюють її функціонування.

На прокуратуру не може покладатись виконання функцій, не передбачених Конституцією України та Законом “Про прокуратуру” (ст. 5 Закону).

69. Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді

Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення. Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.

70. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

Стаття 34. Завдання прокурора в судовому процесі

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що грунтуються на законі.

Стаття 35. Повноваження прокурора

Прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Стаття 36. Підтримання державного обвинувачення в суді

Прокурор бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів. У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення. Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.

Стаття 36¹. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва є:

звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

участь у розгляді судами справ;

внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Стаття 37. Апеляційне, касаційне подання прокурора

Право внесення апеляційного, касаційного і окремого подання на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.

71. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

Стаття 29. Предмет нагляду Предметом нагляду є додержання законів органами, які

проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове

слідство.

Нагляд має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

Стаття 30. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

1) додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

3) виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах

перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.

72. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Стаття 44. Предмет нагляду і повноваження прокурора

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Прокурор, який здійснює нагляд, має право:

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Стаття 45. Обов'язковість виконання постанов і вказівок прокурора

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.

73. Мін юстиції України, структура, основні функції

Органи юстиції -- це система органів виконавчої влади, яку очолює Міністерство юстиції України і до якої належать:

- Головне управління юстиції Міністерства юстиції

України в АРК;

- обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

До установ юстиції входять підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління органів юстиції, зокрема органи нотаріату, реєстрації актів громадянського стану, державна виконавча служба, служба громадянства та реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз.

Правовою основою діяльності органів юстиції є:

- Положення про Міністерство юстиції України;

-*Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міське управління

юстиції;

- Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

У своїй діяльності органи юстиції керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України.

Історія української юстиції налічує понад 80 років. Міністерство судових справ, Народне секретарство юстиції, Народний комісаріат юстиції - такими були назви органів, які передували сучасному Міністерству юстиції.

Проголошення незалежності України, здійснення політичної та економічної реформ зумовили необхідність кардинальних змін пріоритетів у діяльності органів юстиції, значного розширення їх повноважень, покладення на них нових функцій. Як відомо, у більшості держав світу паспортна та міграційна робота покладена на міністерство юстиції. У низці держав, що утворилися на теренах колишнього СРСР, функції паспортної та візової роботи здійснюються саме органами юстиції. Виходячи з цього, а також з метою створення єдиної системи документування населення Президент України видав Указ «Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб», а Кабінет Міністрів України -- постанову «Про створення в системі органів Міністерства юстиції України служби громадянства та реєстрації фізичних осіб». Відповідно до цих актів у системі органів юстиції створюється відповідна служба.

Найважливішою функцією судової влади є здійснення правосуддя. Конституція, забезпечуючи незалежність судів, забороняє будь-який вплив на них при здійсненні правосуддя. Одночасно на державу покладено обов'язок забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Виходячи з цього, Мін'юст України наділено такими повноваженнями, які б дозволяли, точно додержуючись принципу незалежності суддів, реалізувати цю державну функцію. На виконання цього завдання Мін'юст України:

- вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів;

- здійснює у встановленому законодавством порядку заходи щодо організаційного і матеріально-технічного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України та арбітражних судів) і соціального захисту працівників судів;

- забезпечує в порядку, встановленому законодавством України, добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій судців матеріали для призначення або обрання суддів, голів судів, заступників голів судів, їх переведення на посади в інші суди та звільнення з посад (крім Верховного Суду України та арбітражних судів), формує резерв на посади суддів, голів і заступників голів районних (міських) судів, Верховного Суду АРК, обласних, Київського і Севастопольського міських судів;

- здійснює нормування та методичне забезпечення управлінської діяльності голів судів;

- організовує в порядку, встановленому законодавством України, виконання рішень, ухвал, постанов судів та виконавчих документів інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу;

- організовує експертне забезпечення правосуддя, формує державне замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, спрямовує і контролює діяльність підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз, координує роботу відповідних державних органів з питань розвитку судової експертизи, здійснює ліцензування судово-експертної діяльності та контроль за нею і веде реєстр атестованих судових експертів;

- організовує ведення діловодства в судах (крім Верховного Суду України та арбітражних судів);

- забезпечує ведення судової статистики. Дещо інший характер повноважень Мін'юст України має щодо установ нотаріату. Він:

- організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх Діяльність і вживає заходів до їх поліпшення, контролює Розділ XI. Органи та установи юстиції

законність вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх консульської легалізації, надає

допомогу консульським установам з питань вчинення нотаріальних дій;

- забезпечує роботу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Мін'юст України з метою реалізації завдання щодо забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина:

- здійснює легалізацію всеукраїнських об'єднань гро- і мадян і міжнародних громадських організацій, реєструє всеукраїнські і міжнародні благодійні організації, філії, відділення, представництва та інші структурні осередки громадських (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, їх символіку та контролює дотримання ними: положень їх статутів, веде відповідні державні реєстри;

- реєструє адвокатські об'єднання, забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок коштів державног бюджету в разі участі адвоката у кримінальній справі призначенням та звільнення громадян від оплати юридич--ної допомоги, веде реєстр адвокатських об'єднань;

- видає спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення юридичної практики суб'єктам підприємницької діяль ності, зупиняє дію ліцензій та анулює їх, веде реєстр ліцен-| зій на здійснення юридичної практики.

Важливу роль відіграє Мін'юст України у міжнародних зв'язках:

- представляє Кабінет Міністрів України за його до рученням в міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

- здійснює правову експертизу на відповідність Кон-і ституції України, законам України внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності міжнародними договорами України, а також юридичні висновки, інші матеріали, необхідні для набрання чинності міжнародними кредитними «гарантійними» договорами України;

- забезпечує підготовку відповідних документів та представництво Кабінету Міністрів України в Європейській комісії з прав людини та Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення прав людини в Україні, направляє спостерігачів у місії з контролю за додержанням прав і свобод людини і громадянина;

- бере у встановленому порядку участь у роботі міжнародних організацій, двосторонніх і багатосторонніх комісій, а також інших міжнародних органів та інституцій, погоджує кандидатури членів та іншого персоналу від України в міжнародних судових органах і радників з правових питань в посольства та консульства України за кордоном;

- забезпечує підготовку матеріалів з питань, що належать до його компетенції, у зв'язку з участю України у відповідних міжнародних організаціях та інтеграцією її в ці організації;

- виступає як представник інтересів Президента України і Кабінету Міністрів України під час розгляду справ судами України і судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами. Мін'юст України виконує й інші повноваження.

74. Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі

1. Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

2. Головне управління юстиції у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями головного управління юстиції є:

реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності;

внесення на розгляд Мін'юсту, Державної реєстраційної служби (далі - Укрдержреєстр) та Державної виконавчої служби (далі - ДВС) пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах;

забезпечення роботи нотаріату;

експертне забезпечення правосуддя;

протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);

здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.

4. Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань:

4.1 узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, готує пропозиції щодо його вдосконалення та подає їх на розгляд Мін'юсту, ДВС та Укрдержреєстру;

4.2 підтримує тексти актів законодавства у контрольному стані, веде їх облік та здійснює зберігання;

4.3 здійснює узагальнення роботи з питань систематизації законодавства підвідомчих органів та установ юстиції, надає їм практичну та методичну допомогу з цих питань;

4.4 координує діяльність територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій з питань систематизації законодавства, перевіряє стан такої діяльності, надає рекомендації щодо її поліпшення і вносить пропозиції про усунення виявлених недоліків;

4.5 бере участь у формуванні Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів;

4.6 забезпечує доступ до публічної інформації;

4.7 забезпечує підвідомчі органи та установи юстиції "Офіційним вісником України" та іншими офіційними збірниками актів законодавства, що визначені Мін'юстом, кодексами України; доводить інформацію про збірники актів законодавства, що видаються Мін'юстом, та про доступ до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян;

4.8 координує діяльність територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, а також державних підприємств, установ, організацій та державних господарських об'єднань, навчальних закладів з питань правової освіти населення, перевіряє стан їх діяльності із зазначених питань, надає їм необхідну методичну допомогу

4.9 бере в межах повноважень участь в організації роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальністю "Правознавство" у навчальних закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, надає пропозиції щодо підготовки юридичних кадрів;

4.10 бере участь у проведенні ліцензійної та акредитаційної експертизи спеціальності "Правознавство", поточних перевірках дотримання державних вимог щодо провадження освітньої діяльності у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку юристів;

4.11 організовує та забезпечує роботу громадських приймалень із надання безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення, надає їм методичну допомогу;

4.12 здійснює через засоби масової інформації інформування населення з питань держави і права, захисту прав і основних свобод людини, законодавства та діяльності підвідомчих органів та установ юстиції;

4.13 бере участь у розробленні та розповсюдженні методичних матеріалів у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян;

4.14 сприяє розвитку надання юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

4.15 надає методичну допомогу територіальним органам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у приведенні їхніх нормативно-правових актів у відповідність до законодавства;

4.16 здійснює методичне керівництво правовою роботою в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об'єднаннях;

4.17 організовує підвищення кваліфікації працівників юридичних служб територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій,

4.18 перевіряє в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях, а також на державних підприємствах, в установах, організаціях та державних господарських об'єднаннях стан правової роботи

4.19 здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативно-правових актів територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, веде реєстр цих актів;

4.20 скасовує рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

4.21 перевіряє в територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах стан додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів,

4.22 бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру;

4.23 сприяє створенню організаційних, економічних та інших умов, необхідних для здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

4.24 готує на запити суду, прокуратури або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства

4.25 забезпечує за дорученням Мін'юсту супроводження провадження у справі про банкрутство

4.26 забезпечує реалізацію процедур банкрутства щодо відсутнього боржника;

4.27 організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;

4.28 у випадках, встановлених законодавством, пропонує кандидатури арбітражних керуючих;

4.29 здійснює контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

4.30 забезпечує формування єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та видачу довідок з цієї єдиної бази за запитами фізичних і юридичних осіб;

4.31 організовує через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень ДВС, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України;

4.32 здійснює заходи щодо підвищення ефективності роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану, контролює їх діяльність стосовно додержання ними законодавства при державній реєстрації актів цивільного стану, перевіряє їхню роботу, надає практичну та методичну допомогу;

4.33 установлює та затверджує розміри плати за надання працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану платних послуг та забезпечує організаційне керівництво цією роботою;

4.34 складає та подає в установленому законодавством порядку звіти про державну реєстрацію актів цивільного стану;

4.35 розглядає матеріали щодо анулювання поновлених та повторно складених актових записів цивільного стану; надає інформацію про анульоване свідоцтво для оприлюднення на офіційному веб-сайті Укрдержреєстру;

4.36 зберігає другі примірники книг державної реєстрації актів цивільного стану та метричних книг, складених на території Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, уносить у встановленому законодавством порядку відповідні зміни до актових записів цивільного стану та повторно видає на їх підставі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4.37 узагальнює практику роботи органів державної реєстрації актів цивільного стану та забезпечує належне ведення цієї роботи у відділах державної реєстрації актів цивільного стану;

4.38 перевіряє достовірність, належне оформлення і засвідчує документи, які видаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, для подальшого використання їх за кордоном;

4.39 забезпечує та контролює виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в частині витребування документів про реєстрацію актів цивільного стану та виконання прохань про надання правової допомоги з питань компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану;

4.40 відповідно до законодавства забезпечує ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

4.41 здійснює відповідно до законодавства державний контроль за виконанням виконавчими органами сільських, селищних, міських рад делегованих повноважень з питань легалізації місцевих громадських організацій, державної реєстрації актів цивільного стану;

4.42 здійснює через структурні підрозділи, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру, контроль за організацією роботи структурних підрозділів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС та Укрдержреєстру;

4.43 забезпечує структурні підрозділи районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру у визначених сферах діяльності, бланками та іншою документацією, яка використовується у діяльності цих структурних підрозділів, готує звіт щодо витрачання бланків;

4.44 організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

4.45 здійснює заходи щодо підвищення ефективності роботи у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

4.46 здійснює контроль за дотриманням порядку реєстрації обтяжень рухомого майна, обтяження нерухомого майна іпотекою та веденням Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру іпотек у порядку, визначеному законодавством;

4.47 здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вживає заходів до запобігання порушенням у зазначеній сфері та приймає відповідні обов'язкові до виконання рішення;

4.48 здійснює інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

4.49 у встановленому порядку здійснює легалізацію місцевих громадських організацій, місцевих осередків зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, обласних, регіональних і республіканських професійних спілок та їх об'єднань, реєстрацію структурних утворень політичних партій, державну реєстрацію місцевих благодійних організацій, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, регіональних торгово-промислових палат, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок,

4.50 здійснює контроль за додержанням місцевими громадськими організаціями положень своїх статутів, місцевими осередками зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних громадських організацій положень статутів всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, структурними утвореннями політичних партій положень статутів політичних партій та законодавства, контроль за діяльністю місцевих благодійних організацій, відділень

4.51 готує і надає у межах своїх повноважень структурним підрозділам районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, методичні матеріали з питань легалізації об'єднань громадян, реєстрації благодійних організацій;

4.52 організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами та перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства, забезпечує роботу кваліфікаційної комісії нотаріату, організовує та забезпечує підвищення кваліфікації нотаріусів;

4.53 забезпечує і контролює діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів;

4.54 визначає нотаріальний округ, реєструє приватну нотаріальну діяльність, веде та зберігає реєстраційні справи приватних нотаріусів, уносить зміни в реєстраційне посвідчення та анулює його, контролює дотримання вимог щодо організації робочого місця приватного нотаріуса;

4.55 уносить подання до Мін'юсту про видачу свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

4.56 зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін'юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

4.57 встановлює розміри плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;

4.58 контролює обіг спеціальних бланків нотаріальних документів;

4.59 контролює своєчасність та правильність унесення нотаріусами записів до Єдиних реєстрів, що діють у системі нотаріату;

4.60 проводить аналітично-методичну роботу, вивчає, узагальнює та скеровує нотаріальну практику, готує для нотаріусів роз'яснення в межах своєї компетенції;

4.61 визначає кількість посад стажистів за погодженням з Мін'юстом, організовує та контролює стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; організовує роботу комісії з прийняття кваліфікаційного іспиту у осіб, приватна нотаріальна діяльність яких протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не була зареєстрована і які не працювали нотаріусами, консультантами державних нотаріальних контор чи помічниками (консультантами) приватних нотаріусів або не були посадовими особами, які здійснювали керівництво та контроль за діяльністю нотаріату;

4.62 забезпечує ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиного реєстру нотаріусів, Державного реєстру правочинів, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Спадкового реєстру, Єдиного реєстру довіреностей;

4.63 здійснює контроль за діяльністю атестованих судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ і здійснюють свою діяльність на підставі свідоцтва Мін'юсту та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів;

4.64 здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу - нотаріусів, адвокатів, осіб, які надають юридичні послуги, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних; забезпечує надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу;

4.65 здійснює регулювання з урахуванням політики, процедур та систем контролю оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час їх діяльності у цій сфері;

4.66 вимагає від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів для їх усунення; проводить перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;

4.67 інформує Мін'юст з метою виконання покладених на нього завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення; забезпечує зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів; одержує від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, необхідну для виконання ним функцій з регулювання і нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу; застосовує санкції до суб'єктів первинного фінансового моніторингу;

4.68 забезпечує судовий захист прав та інтересів заявників у судах України у випадках, встановлених Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;

4.69 організовує діяльність регіональних відділень Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини при головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, які діють у порядку, передбаченому Мін'юстом;

4.70 за дорученням Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини вивчає факти, збирає докази та надсилає копії матеріалів у справах, що перебувають у провадженні Європейського суду з прав людини, а також іншу інформацію, необхідну для забезпечення діяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини;

4.71 за дорученням Мін'юсту представляє інтереси Кабінету Міністрів України, Мін'юсту, ДВС і Укрдержреєстру під час розгляду справ у судах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, готує матеріали до розгляду цих справ;

4.72 здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

75. Повноваження Мін юстиції та його органів

Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні в містах, міські (міст обласного підпорядкування) управління. У Мін'юсті України (центральному апараті) діє понад ЗО структурних підрозділів. Поряд з підрозділами, що існують тривалий час, утворено нові підрозділи, зокрема департаменти правової політики, державної виконавчої служби, громадянства і реєстрації фізичних осіб, реорганізовано управління цивільного та комерційного законодавства, істотно розширено законопроектне управління.

Відповідно до цих завдань Мін'юст України наділено повноваженнями, які умовно можна поділити на декілька груп.

До першої групи належать повноваження, які забезпечують реалізацію державної правової політики, проведення в Україні правової реформи. Прагнення України увійти до європейської спільноти вимагало від неї приведення у відповідність до міжнародних стандартів вітчизняного законодавства. 26 вересня 1995 р. Парламентською Асамблеєю Ради Європи прийнято Висновок № 190, відповідно до якого наша держава взяла на себе зобов'язання розробити нове* демократичне законодавство, згідно з яким її головним завданням є захист прав і свобод людини. Зокрема, було передбачено прийняття нової Конституції України, нових Цивільного, Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального кодексів, висунуті також вимоги щодо судової реформи, реформи прокуратури, пенітенціарної системи, адвокатури. У зв'язку з тим, що ці зобов'язання здебільшого мають правовий зміст, основним органом їх виконання став Мін'юст України, при якому відповідно до Указу Президента України був створений центр правової реформи і законопроектних робіт.

Для реалізації вказаного завдання Мін'юст України:

- готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій напрямків розвитку законодавства та їх наукове обґрунтування з урахуванням світового досвіду;

- розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянами і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами державної влади бере участь у їх підготовці;

- здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів Верховної Ради АРК;

- готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів України при підготовці їх на підпис Президентові України;

- розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо усунення суперечностей між актами законодавства та заповнення прогалин у ньому;

- організовує виконання у межах своїх повноважень актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією;

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку подає їх на розгляд Президентові України і Кабінету Міністрів України.

Слід підкреслити, що раніше до повноважень Мін'юсту України входила лише правова оцінка проектів законодавчих актів, що готувалися іншими міністерствами і відомствами.

Друга група повноважень обумовлена тим, що з активізацією в останні роки нормотворчої діяльності виникла потреба в запровадженні державної системи контролю за нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади, а також забезпеченні доступності законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють права та обов'язки громадян, для населення. У зв'язку з цим Мін'юст України:

- здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів;

- забезпечує функціонування єдиної системи правової інформатизації, є офіційним видавцем збірників законодавства та кодексів України, видає інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», бере участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру;