Судові та правоохоронні органи

33.Принципи організації і діяльності спеціалізованого , господарського суду

Стаття 4. ЗАКОНУ У К Р А Ї Н И Про господарські суди

Принципи організації і діяльності господарського суду

1) законності;

2) незалежності, в тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення тільки законові;

3) рівності усіх учасників судового процесу перед законом і господарським судом;

4) змагальності сторін та свободи в наданні ними господарському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) повного фіксування судового процесу технічними засобами у порядку, встановленому законом

6) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли є обгрунтовані заперечення однієї із сторін;

6-1) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, крім випадків, встановлених законом;

7) обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

Принципи адміністративного процесуального права тісно взаємозв'язані й становлять цілісну систему. Кожний принцип відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань адміністративного судочинства.

Принципами адміністративного процесуального права, закріпленими Конституцією України, є:

-- здійснення правосуддя виключно судами;

-- незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки закону;

-- законність;

-- змагальність сторін та свобода в наданні суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості;

-- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

-- державна мова судочинства;

-- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

-- ухвалення судами рішень іменем України та їх обов'язковість до виконання на всій території України;

-- доступність і гарантованість судового захисту прав і свобод людини і громадянина.

До принципів адміністративного процесуального права, закріплених законодавством про судочинство, належать:

-- об'єктивна процесуальна рівноправність сторін;

-- раціональна процесуальна форма;

-- неможливість процесуального сумісництва;

-- усність;

-- безпосередність.

-- основний засіб судового захисту прав громадян

Зазначені принципи є основою законодавчого регулювання адміністративного судочинства і виявляються у положеннях Адміністративного процесуального кодексу України (далі -- АПК), проект якого підготовлено у зв'язку із створенням в нашій країні системи адміністративних судів.

34 Місцеві спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад та повноваження

Місцевими спеціалізованими судами є господарські та адміністративні суди. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами -- окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Стаття 21. Види і склад місцевих судів

2. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

Стаття 22. Повноваження місцевого суду

1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

На відміну від місцевих загальних судів, місцеві господарські суди функціонують лише в обласних центрах, столиці АРК, а також містах Києві та Севастополі. До місцевих господарських судів з позовом вправі звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і належним чином зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності; державні та інші органи, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавством України; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави. Отже, місцеві господарські суди є незалежними у вирішенні вперше та по суті всіх господарських спорів, що виникають між державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство. Вони виступають І інстанцією в системі господарських судів.

Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міжнародних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів відносно окремих категорій справ.

Місцевим адміністративними судами є окружні суди, які будуть утворені у відповідності з Указом Президента України. Згідно прикінцевих та перехідних положень Закону України про судоустрій система цих судів повинна сформуватися протягом трьох років, а до утворення системи адміністративних судів розгляд справ, віднесених до підвідомчості

Адміністративних місцевих судів, здійснюватимуть місцеві загальні суди.

Місцеві адміністративні суди - це спеціалізовані суди, які входять у систему судів загальної юрисдикції та здійснюють адміністративне провадження у встановленому законом порядку.

Місцеві адміністративні суди розглядатимуть справи, які виникатимуть із публічних правовідносин між громадянами, юридичними особами з одного боку, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими чи службовими особами - з іншого.

Місцеві адміністративні суди є судами І інстанції.

Підсудність адміністративних справ, а також процедура їх розгляду та вирішення буде визначена Адміністративно - процесуальним кодексом, який перебуває на стадії прийняття.

35. Апеляційні спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад та повноваження

Важливою ланкою судів загальної юрисдикції є апеляційні суди. Відповідно до ст. 25 Закону України “Про судоустрій України” у системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

До апеляційних загальних судів належать:

- апеляційні суди областей;

- апеляційні суди міст Києва та Севастополя;

- Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

- військові апеляційні суди регіонів;

- апеляційний суд ВМС України;

- Апеляційний суд України.

В окремих випадках у разі потреби замість апеляційного суду області можуть створюватись апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на кілька районів області.

До апеляційних спеціалізованих судів належать:

- апеляційні господарські суди;

- апеляційні адміністративні суди.

Апеляційні спеціалізовані суди утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.

В апеляційних судах утворюються судові палати. . У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної судової палати розпорядженням голови апеляційного суду.

Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє президія апеляційного суду, до якої входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Судді обираються до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Апеляційні суди відповідно до наданих їм повноважень:

- розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;

- розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);

- ведуть і аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;

- подають методичну допомогу в застосуванні законодавства місцевим судам;

- здійснюють інші передбачені законом повноваження.

Апеляційні господарські суди є тільки апеляційною інстанцією.

36. Вищі спеціалізовані суди.Структура, порядок формування, склад та повноваження

Вищими судовими органами в системі спеціалізованих судів є:

Вищий господарський суд України, що здійснює судочинство в господарських справах, віднесених до його підсудності Господарським процесуальним кодексом, у встановленому законом порядку, та Вищий адміністративний суд України, що буде розглядати спори в сфері публічних правовідносин. Закон "Про судоустрій України" (ст. 38) передбачає утворення й інших вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому цим Законом.

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді діє Президія суду для вирішення організаційних питань і Пленум для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів.

При вищих спеціалізованих судах можуть утворювати науково-консультативні структури (наприклад, Науково-консультативний центр Вищого господарського суду України).

У вищому спеціалізованому суді можуть утворювати судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції, що формуються за поданням голови цього суду, яке він направляє до президії вищого спеціалізованого суду. Президія затверджує як кількісний, так і персональний склад судової палати.

Повноваження вищого спеціалізованого суду визначають Конституція України, Закон "Про судоустрій України" та відповідні процесуальні кодекси.

Зокрема, вищий спеціалізований суд:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці ;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюють колегіально, в кількості не менше трьох суддів у порядку, визначеному процесуальним законом.

Суддя вищого спеціалізованого суду, як і судді всіх інших судових органів, є носієм судової влади, а отже його статус визначено Конституцією України та Законом України "Про статус суддів". Згідно з вимогами закону суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України не молодший 30 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше ніж 7 років, з них 5 безпосередньо на посаді судді. Крім цього, обов'язковою умовою є володіння державною мовою та проживання на території України протягом 10 років, а також наявність фахової підготовки з питань юрисдикції цих судів.

Суддя вищого спеціалізованого суду:

1) здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом;

2) провадить процесуальні дії і здійснює організаційні заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ;

3) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень;

4) здійснює інші, передбачені законом, повноваження (надання методичної допомоги суддям нижчого рівня, узагальнення судової практики тощо).

Суддя вищого спеціалізованого суду має помічника, який виконує роботу, спрямовану на забезпечення діяльності судді. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту. Голову вищого спеціалізованого суду призначає на посаду з числа суддів відповідного суду та звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України. Він є керівником суду й на нього покладають обов'язки, за виконання яких він несе особисту відповідальність.

Відповідно до ст. 41 Закону "Про судоустрій України" голова вищого спеціалізованого суду:

1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

3) на підставі акта про обрання суддею вищого спеціалізованого суду або припинення повноважень судді цього суду видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду пропозиції щодо їхнього персонального складу;

4) організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання та головує на її засіданнях; скликає Пленум вищого спеціалізованого суду, вносить на його розгляд питання та головує на його , засіданнях;

5) керує організацією роботи судових палат, здійснює керівництво роботою апарату відповідного вищого спеціалізованого суду;

6) організовує ведення та аналіз судової статистики

7) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця

8) погоджує подання щодо утворення та ліквідації відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів;

9) вносить подання про призначення та обрання безстрокове суддів відповідних місцевих і апеляційних спеціалізованих судів, вищого спеціалізованого суду, а також про звільнення їх з посад;

10) вносить подання про призначення суддів на адміністративні посади в порядку, встановленому Законом "Про судоустрій України";

11) затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання відповідного вищого спеціалізованого суду;

12) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату вищого спеціалізованого суду;

13) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності;

14) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність вищого спеціалізованого суду;

15) представляє вищий спеціалізований суд і відповідну систему спеціалізованих судів у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами й організаціями, органами влади та організаціями інших держав;

16) здійснює інші передбачені законом повноваження. Перебування на посаді голови суду не звільняє від здійснення повноважень судді вищого спеціалізованого суду.

Для ефективнішої організації роботи суду голова вищого спеціалізованого суду має першого заступника та заступників голови суду, між якими він розподіляє функціональні обов'язки.

Заступник голови вищого спеціалізованого суду одночасно є головою однієї із судових палат, утворених у вищому спеціалізованому суді. Заступник голови вищого спеціалізованого суду - голова судової палати:

- організовує роботу відповідної судової палати;

- формує колегії суддів для розгляду судових справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів;

- організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики в справах, віднесених до компетенції судової палати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення щодо яких набрали законної сили;

- інформує президію вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати;

- надає методичну допомогу спеціалізованим судам з метою правильного застосування законодавства;

- здійснює інші передбачені законом повноваження (ст. 42 Закону "Про судоустрій України").

Першого заступника й заступника голови вищого спеціалізованого суду призначає на посаду з числа суддів даного суду Президент України за поданням голови вищого спеціалізованого . Як голова, так і заступники голови вищого спеціалізованого суду можуть бути призначені на зазначені посади повторно.

У разі необхідності голова вищого спеціалізованого суду за погодженням з президією суду може з числа суддів цього суду призначити в складі судової палати заступника голови судової палати .

Важливе місце в діяльності вищого спеціалізованого суду належить президії. До президії вищого спеціалізованого суду входять голова, його заступники, а також судді, кількісний склад яких визначає Пленум вищого спеціалізованого суду. Суддів обирають до складу президії загальними зборами суддів цього суду шляхом таємного голосування.

Засідання президії вищого спеціалізованого суду проводять не рідше одного разу на два місяці. Засідання президії є повноважним за присутності не менше двох третин її складу.

Постанови президії приймають відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів членів президії, присутніх на засіданні, й підписують голова суду чи його заступник, який головував на засіданні.

Однією з найважливіших форм діяльності вищого спеціалізованого суду є робота Пленуму вищого спеціалізованого суду, який діє в складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апеляційних спеціалізованих судів

Скликають Пленум не рідше двох разів на рік. Про дату його скликання членів Пленуму повідомляють за десять днів до засідання.

Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган, у якому публікують матеріали судової практики, рішення з організаційних питань діяльності вищого спеціалізованого суду та відповідних спеціалізованих судів, інші матеріали (ст. 46 Закону "Про судоустрій України).

Зокрема, Вищий господарський суд України має два офіційні друковані видання: "Вісник Вищого господарського суду України" та "Збірник рішень Вищого господарського суду України".

37.Верховний Суд України - найвищий судовий орган системи судів загальної юрисдикції

Стаття 38. Верховний Суд України - найвищий судовий орган

1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

2. Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Стаття 39. Склад Верховного Суду України

1. До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів - по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його заступник.

2. Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України.

3. У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються цим Законом.

4. При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.

5. Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

38. Пленум Верховного Суду України

Стаття 45. Пленум Верховного Суду України

1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом, повноваження якого визначаються Конституцією України та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі судді Верховного Суду України.

2. Пленум Верховного Суду України:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом;

2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади секретаря Пленуму Верховного Суду України;

3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України, заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;

4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судової системи та діяльності Верховного Суду України;

5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;

6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від складу Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.

4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші особи.

5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум скликається його заступником. Законом також може бути встановлена інша процедура скликання Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України відповідно до Регламенту. У випадках, встановлених цим Законом, засідання Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України, або його заступник.

7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду України.

9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

39. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні

За Законом України «Про Конституційний Суд»

Стаття 1. Статус Конституційного Суду України Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Стаття 2. Завдання Конституційного Суду України Завданням Конституційного Суду України є гарантування Верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.

Стаття 3. Нормативне регулювання діяльності Конституційного Суду Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та цим Законом. Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи у відповідності з цим Законом.

Стаття 4. Основні принципи діяльності Конституційного Суду України Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень.

Стаття 5. Склад Конституційного Суду України Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Стаття 7. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду ( частина четверта статті 7 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 7 жовтня 2010 року № 2592-VI). За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Стаття 8. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з'їздом суддів України

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

40. Повноваження конституційного суду України

Г Л А В А 2. ПОВНОВАЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

41 Склад та порядок утворення Конст.Суду України

Стаття 5. Склад Конституційного Суду України

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Стаття 7. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України Верховною Радою України

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку.

Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду ( частина четверта статті 7 зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 7 жовтня 2010 року № 2592-VI).

За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Стаття 8. Порядок призначення суддів Конституційного Суду України з'їздом суддів України

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду

України для включення в бюлетені для таємного голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначених у частині другій цієї статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.

Стаття 9. Строк повноважень суддів Конституційного Суду України

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно.

42. Вища Рада юстиції України

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про Вищу раду юстиції

Р о з д і л I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції

Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.

Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції Вища рада юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

1-1) за поданням відповідної ради суддів призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з цих посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Стаття 4. Символи та місцезнаходження Вищої ради юстиції Вища рада юстиції має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням і емблему Вищої ради юстиції, яка затверджується її рішенням.

Невід'ємними атрибутами залу засідань Вищої ради юстиції є Державний Герб України та Державний Прапор України.

Вища рада юстиції знаходиться у місті Києві.

Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

43. Вища кваліфікаційна комісія суддів.Порядок формування та повноваження

Стаття 90. Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.

3. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 91. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад судді у судах загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;

2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови суду, заступника голови суду;

3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;

4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;

5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;

6) визначає потреби в державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;

7) приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України;

8) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження;

9) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;

10) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення;

11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Стаття 92. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років. До складу Комісії входять:

1) шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України;

2) дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;

3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;

4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

5) одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України.

2. Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд.

3. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії і не можуть виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.

4. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень зберігаються статус та місце роботи.

Стаття 93. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів призначаються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. З'їзд суддів може обрати більше ніж шість суддів на випадок вибуття одного або кількох членів зі складу Комісії, призначених за квотою з'їзду суддів України, визначивши черговість їх включення до складу Комісії. Такі особи автоматично набувають повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі вибуття одного або кількох членів Комісії, обраних за квотою з'їзду суддів України. Особи, призначені з'їздом суддів України до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на випадок вибуття одного або кількох її членів, продовжують виконувати обов'язки судді до моменту зайняття ними посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до встановленої черговості.

2. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ відкритим або таємним голосуванням.

3. Міністр юстиції України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.

4. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм розпорядженням.

5. Голова Державної судової адміністрації України призначає члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїм наказом.

6. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, а також посадові особи, які мають дисциплінарне стягнення.

7. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.

44. Вимоги до суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України.

Усі інші судді обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

При призначенні чи обранні на посаду судді існують загальні для всіх вимоги:

· наявність громадянства України;

· вища юридична освіта;

· володіння державною мовою; -- постійне проживання на території України не менше 10 років;

· позапартійність, тобто неналежність до будь-якої партії, руху;

· відсутність судимості;

· відповідний віковий ценз;

· відповідний стаж роботи за юридичною спеціальністю.

При зайнятті посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону вимагається, щоб на день обрання (призначення) вік був не молодше 25 років, а стаж роботи за юридичною спеціальністю - не менше 3 років.

Для обрання на посади суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, військового суду регіону та Військово-Морських Сил України вимагається вік не молодше 30 років на день обрання та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п'яти років, у тому числі не менше трьох років на посаді судді.

При обранні на посаду судді Верховного Суду України вимагається досягнення віку не молодше 35 років на день обрання та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше десяти років, у тому числі не менше п'яти років на посаді судді.

Суддею не може бути особа, обмежена у дієздатності чи визнана недієздатною за рішенням суду.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного іспиту. Разом з тим, ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років. Судді не можуть належати до політичних партій, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займати будь-які оплачувані посади чи виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу.

Разом з тим, судді мають право займатися науковою, викладацькою, творчою діяльністю у вільний від роботи час.

Вимоги, що висуваються до кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду України, встановлені ст. 148 Конституції та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Конституційний Суд України». Кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше десяти років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Вимог кваліфікаційної атестації для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон не передбачає.Отже, вищезазначені вимоги визначають певний соціальний статус кандидата на посаду судді і є юридично значущою підставою при вирішенні питання про призначення чи обрання його суддею.

45.Національна школа суддів України

Стаття 81. Статус і структура Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

2. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

3. Національну школу суддів України очолює ректор, який призначається на посаду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Проректори Національної школи суддів України призначаються на посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за поданням ректора Національної школи суддів України.

4. Працівники Національної школи суддів України за умовами оплати праці прирівнюються до державних службовців.

5. Національна школа суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державного казначейства України та може мати регіональні відділення.

Стаття 82. Завдання Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України здійснює:

1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді;

2) підготовку суддів:

яких призначено на посаду судді вперше;

яких обрано на посаду судді безстроково;

яких призначено на адміністративні посади в судах;

3) періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації;

4) підготовку працівників апаратів судів;

5) проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства;

6) вивчення міжнародного досвіду організації діяльності судів;

7) науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

46.Підготовка кандидатів на посаду судді

Закон України «Про судоустрій…»Стаття 82. Завдання Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України здійснює:

1) практичну підготовку кандидатів на посаду судді;

……….

Президент України Віктор Янукович підписав закон «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді у лютому 2011року.

Законом встановлюється, що спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичне і практичне навчання на денній або заочній формах. Організація спеціальної підготовки здійснюється національною школою суддів України.

Програма, навчальний план і порядок проходження спеціальної підготовки, а також перелік юридичних вищих навчальних закладів, які будуть здійснювати таку підготовку кандидатів на посаду суддів, затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Законом також встановлюється, що кандидати на посаду судді, які склали кваліфікаційний іспит до набуття чинності цього закону, але не рекомендовані на посаду суддів у зв'язку з відсутністю вакантних посад, призначаються на посаду суддів у порядку, встановленому цим законом.

47.Підготовка суддів, яких призначено на посаду судді вперше, яких обрано на посаду судді безстроково

Стаття 69. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді

1. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичну підготовку судді у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі четвертого рівня акредитації та практичну підготовку в Національній школі суддів України.

2. Програма та порядок проходження спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за погодженням зі спеціалізованими юридичними вищими навчальними закладами четвертого рівня акредитації та Національною школою суддів України.

3. Спеціальна підготовка проводиться протягом шести місяців за рахунок коштів Державного бюджету України. На період проходження кандидатом підготовки за ним зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі не менше двох третин від посадового окладу судді місцевого суду загальної юрисдикції.

4. За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ установленого зразка. Матеріали щодо кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складення кваліфікаційного іспиту.

5. У разі порушення кандидатом на посаду судді порядку проходження спеціальної підготовки, що призвело до його відрахування, або в разі припинення кандидатом проходження такої підготовки за власною ініціативою він повинен відшкодувати кошти, витрачені на його підготовку.

48.Підготовка суддів, яких призначено на адміністративні посади в судах

ЗАКОН УКРАЇНИ Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 №2453-VI Цей Закон визначає у

Розділі V. Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді

Глава 1. Національна школа суддів України Стаття 81. Статус і структура Національної школи суддів України

1. Національна школа суддів України є державною установою зі спеціальним статусом, що забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової системи та здійснює науково-дослідну діяльність. На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про вищу освіту.

2. Національна школа суддів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та статуту, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.