Митне право України

Започаткування та становлення митної справи. Принципи митного регулювання. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Правовий статус Державної митної служби України. Переміщення та пропуск товарів через митний кордон України.

Рубрика Государство и право
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 25.10.2015
Размер файла 454,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. Примірники оформленої ВДМ на переміщувані товари та транспортні засоби ( у встановлених випадках);

4. Товаротранспортні накладні;

5. Рахунки-фактури;

6.Відвантажувальні сертифікації ( в разі потреби);

7. Пакувальні листи ( в разі потреби);

8. Книжки міжнародного дорожнього перевізника ( в разі потреби її використання);

9. Дозвільні документи державних органів ( в разі потреби);

Автотранспортний засіб, що використовується для переміщення товарів через митний кордон України, не потребує окремої митної декларації, якщо під час такого переміщення декларуються товари, які перевозяться цим автотранспортним засобом. Відомості про автотранспортний засіб, що перевозить товари, вносяться до митної декларації, якою оформлено ці вантажі, книжки МДП, передбаченої Митною конвенцією про перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів, передбачених законодавством.

Митний контроль на автотранспорті можна розділити на два види: митний контроль автотранспортних засобів, що перевозять товари або слідують за товарами, чи після вивантаження товару і митний контроль товару. Транспортні засоби, що використовуються для перевезення товарів і інших предметів через митний кордон України, як і ті, що вивозять товари й інші предмети за межі України, виїжджають за межі України для завезення товарів і інших предметів в Україну, декларуються без заповнення окремої вантажної митної декларації.

Митний контроль здійснюється в прикордонних пунктах пропуску на шосейних переходах, на шляху проходження та в місцях доставки товару. При здійснення митного контролю переслідується мета:

-- виявлення і припинення використання транспортних засобів для приховання товарів від митного контролю;

-- недопущення переміщення транспортних засобів через митний кордон для іншої мети, крім міжнародних перевезень пасажирів і офіційних вантажів.

-- перевірка відповідності транспортних засобів встановленим вимогам для доставки вантажів під митним контролем.

Митному контролю так само підлягають товари, що переміщуються водіями вантажних автомобілів, експедиторами і водіями пасажирських автобусів. Цей контроль здійснюється аналогічно контролю товарів, які переміщуються фізичними особами.

Митний контроль і оформлення на пунктах перетину державного кордону здійснюються у такій послідовності (4 етапи):

Перший: попередні операції для проведення яких подаються документи на товари та транспортні засоби та інші предмети.

-- перевірку комплектності поданих документів;

- реєстрацію документів;

- на товаросупровідних і товаротранспортних документах проставляються відбитки штампа «Під митним контролем»;

- загальний огляд транспортного засобу (перевіряються цілісність тенту, непошкодженість накладеного на транспортний засіб митного забезпечення;

- у разі потреби старший зміни митного підрозділу в пункті пропуску звіряє товаросупровідні та товаротранспортні документи з митним органом сусідньої держави.

Якщо в інфраструктурі пункту пропуску є вантажні термінали, автопорти чи інші спеціально обладнані території митний контроль здійснюється в зонах митного контролю, які визначені на цих територіях. Відповідно переміщення транспортних засобів з вантажами із зонит митного контролю безпосередньо в пункті пропуску в зону митного контролю (термінала) або у зворотному напрямку здійснюється під контролем митниці.

Митний контроль незавантажених транспортних засобів проводиться безпосередньо в пункті пропуску без використання автопорту (авторерміналу).

Другий етап - аналіз документів та здійснення митного контролю починається з того, що посадова особа митниці перевіряє товаросупровідні, товаротранспортні та інші документи, отриману інформацію про переміщувані товари, транспортні засоби і інші предмети в Єдиній автоматизований інформаційній системі ДМСУ і проводить митний контроль. Рішення про його здійснення приймає старший зміни митного підрозділу в пункті пропуску з урахуванням попереднього аналізу змісту поданих документів та можливих виявлених ознак порушення митних правил або учинення контрабанди, чи наявної інформації про них. Митний огляд завершується складенням Акта про митний огляд встановленого зразка.

Третій етап - здійснення контролю суміжними службами проводиться у тому разі коли переміщувані через митний кордон товари та транспортні засоби підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному та іншим видам в контролю. Він завершується в разі позитивного висновку служб, що здійснюють такі види контролю, а формалізується відмітками державних інспекторів в картках контролю та у наданих для перевірки документах: товаросупровідних, товаротранспортних тощо.

Крім того тут же здійснюється посадовою особою служби міжнародних перевезень (СМАП) й контроль руху автотранспорту.

Посадова особа митниці на підставі поданих документів та затвердженого постановою КМУ від 24 1. 1 2002 р. №1569 Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, наявних у митних органів відомостей визначає види контролю, які необхідно здійснити, та видає примірники потрібних документів для їх здійснення перевізникові, експедиторі чи декларанту.

Огляд товарів, що перевозяться автотранспортом, відноситься до форм митного контролю й здійснюється при перевірці наявного товару, транспортного засобу, заявленим у митних документах. Для проведення митного огляду товарів і транспортного засобу на прикордонних переходах обладнані спеціальні місця -- доглядові склади, які оснащені всіма необхідними технічними засобами. Огляд автотранспорту провадиться, як правило, безпосередньо в режимній зоні автопереходу в боксах для догляду, які повинні бути оснащені ямами чи підйомниками.

Якщо в пропуску через митний кордон буде відмовлено складається письмове рішення та повідомляється інші контрольні органи для вжиття відповідних заходів.

Четвертий етап - завершення митного контролю полягає у нарахуванні та справлянні єдиного збору в пунктах пропуску через митний кордон України. Такі збори справляються одноразово незалежно від режиму переміщення (ввезення чи транзит) з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників відповідно до встановленого у ст. 5 ЗУ «Про запровадження єдиного збору, який справляється в пункті пропуску через державний кордон України» за єдиним платіжним документом - уніфікованою квитанцією МД-1. Таким єдиним збором обкладаються: автобуси, вантажні автомобілі з/або без причепа, тягачі з/або без напівпричепа, контейнери, що переміщуються на автомобілі.

В той же час зазначений єдиний збір справляється:

- з плати за здійснення передбачених законом видів контролю вантажу і транспортного засобу (митного при транзиті, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного);

- плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;

- додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

За відсутності зауважень при митному оформленні позитивно вирішується питання про пропуск товарів, транспортних засобів на митну територію України, а у відповідних журналах реєстрації проводяться відповідні реєстрації та заносяться відомості про пропущені на митну територію України, або за її межі товари, транспортні засоби та інші предмети до ЄАІС (Єдина автоматизована інформаційна система) ДМСУ.. Оформлення документів завершується проставленням на них відбитків особистого в митного забезпечення.

Якщо є достатні підстави вважати, що товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України з порушенням чинного законодавства за рішенням керівника митного органа або його заступника приймається рішення про перегляд товарів і транспортних засобів. Після завершення перегляду накладаються митні забезпечення. Документи, які не залишаються у митниці повертаються перевізникові, експедитору чи декларанту під особистий підпис у журналі реєстрації. У справах митниці залишаються оригінали документів, які слугували документальною підставою для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема товаросупровідні та товаротранспортні документи.

Контроль транспортного засобу, товарів вважається закінченим якщо в супровідних документах на транспортний засіб, товари проставлені відповідні відмітки митних органів (інших контрольних органів і служб тільки стосовно підконтрольних вантажів)

6. Митний контроль на трубопровідному транспорті

Як відомо, через територію України проходять великі магістральні трубопроводи, продуктопроводи та електромагістралі міжнародного значення. Від транзиту нафти, газу та електроенергії Україна значно виграє у поставках нафти та газу по пільговим тарифам тощо. Відповідно зважена митна політика вигідна і країнам-експортерам цих товарів і Україні. Недавній конфлікт з приваду тарифів на транзит нафти між Республікою Білорусь та РФ тому наглядне свідчення.

Особливості митного контролю та оформлення товарів, що транспортуються трубопровідним транспортом, врегульовано главою 20 МК України. Митний контроль товарів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, у тому числі з метою транзиту через митну територію України, здійснюється в місцях митного контролю, які визначаються КМ України.

Порядок та строки митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, визначається КМ України, виходячи з особливостей їх переміщення через митний кордон України. Такий контроль проводиться за сумарними показниками лічильників та станціях перекачки нафти чи газу.

Для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, декларант подає митному органу такі документи:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт);

2) акт приймання-передачі (акти приймання-передачі товару);

3) сертифікат якості;

4) рахунок-фактуру (інвойс);

5) маршрутну телетайпограму;

6) дозволи (ліцензії) відповідних органів державної влади;

7) інші документи, передбачені МК та іншими законодавчими актами України.

Для митного оформлення електроенергії декларант подає митному органу такі документи:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт);

2) довідку-підтвердження відповідного підприємства про кількість електроенергії, що переміщується через митний кордон України;

3) інші документи, передбачені МК та іншими законами України.

РОЗДІЛ 8. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ І МИТНЕ ДЕКЛАРУВАННЯ

1. Поняття митного оформлення

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля неможливі без переміщення через митний кордон країни юридичними і фізичними особами товарів і транспортних засобів. Фізичними особами, що перетинають митний кордон України, переміщуються й предмети. При такому переміщенні товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і митному контролю в порядку і за умов, що визначені в МК України та інших нормативних актах КМУ і ДМСУ.

Митне оформлення відповідно до ч. 14 ст. 1 МК України визначено як виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. У той же час митне оформлення можна розглядати як обов'язок осіб, що переміщують товари, пройти певну процедуру, як послідовні дії митних органів щодо легалізації переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон. Воно розглядається і як врегульована законом митна процедура.

Митне оформлення являє собою дії посадових осіб митних органів, які здійснюються у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення дотримання чинного законодавства і встановленого порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон. Легальне визначення митного оформлення також подане в «Типовій технології митного контролю і митного оформлення товарів і інших предметів» як сукупність дій, пов'язаних із пропуском в Україну або за її межі товарів, які переміщуються через митну територію України.

Відповідно до ст. 70 МК України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється службовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються КМ України.

У той же час безпосередньо самим законом визначено місце і час проведення митного оформлення. Воно здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням з органами, уповноваженими здійснювати види контролю. Відповідно до міжнародних договорів митне оформлення у пунктах пропуску через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), за винятком випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених КМ України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент. Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається КМ України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Товари, які при ввезенні на митну територію України були оформлені у режимі митного складу, у подальшому можуть бути переоформлені у режим транзиту митним органом за місцем розташування митного ліцензійного складу, на якому зберігаються зазначені товари.

ДМСУ можуть визначатися ділянки території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України -- вантажні митні комплекси, автопорти, автотермінали. Вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал можуть входити до митної системи України як спеціалізована митна організація або належати на праві власності юридичній особі -- резиденту, зареєстрованій як суб'єкт підприємницької діяльності. Відкриття вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється за погодженням із уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які вивозяться за межі митної території громадянами, може здійснюватися у будь-якому митному органі на всій митній території України. Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян.

Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, установленим для митних органів на умовах, визначених цим Кодексом. За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата в порядку та у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

За рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах. Таким чином, митне оформлення здійснюється:

1) на митному кордоні України, що збігається з державним кордоном України, -- у пунктах пропуску на державному кордоні України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне й інше сполучення, а також в інших районах митної території України;

2) у пунктах, розміщених на митному кордоні України, де він збігається з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон;

3) у зонах митного контролю на території і в приміщеннях підприємств за умови, що будуть виконані вимоги щодо забезпечення митного контролю у повному обсязі.

2. Здійснення митного оформлення

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та інших товаро-супровідних документах (ст. 72 МК України).

Під час митного оформлення представники підприємств, а також громадяни, що мають належним чином оформлені повноваження у відношенні товарів і інших предметів, які підлягають митному оформленню, мають право бути присутніми при його здійсненні. Декларанти можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, які пред'являються ними для такого оформлення (ст. 73 МК України).

У передбачених чинним законодавством України випадках присутність представників підприємств, а також громадян при митному оформленні є обов'язковою. Митне оформлення проводиться українською мовою або офіційними мовами митних союзів, якщо Україна є їх членом.

З метою митного контролю і митного оформлення митниці на підставі мотивованого письмового розпорядження можуть брати проби і зразки товарів, інші предмети для проведення їхнього дослідження. Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечує можливість їхнього дослідження:

а) щодо встановлення країни походження товарів;

б) щодо визначення місця товару в тарифній класифікації;

в) щодо експертиз сертифікації товарів і послуг.

У передбачених законодавством випадках митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон держави, може бути здійснене тільки після проведення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного й інших видів державного контролю.

З початком митного оформлення на товари і транспортні засоби поширюється режим, що різко обмежує можливість користування і розпорядження ними. Ніхто не вправі користуватися і розпоряджатися товарами і транспортними засобами, у відношенні яких митне оформлення не закінчене. Винятки з цього правила встановлені митним законодавством. Митне оформлення здійснюється на підставі закону. Окрім МК України, митне оформлення врегульовано «Положенням про вантажну митну декларацію», яка затверджена постановою КМУ 9 червня 1997 р. та затвердженою наказом № 828 ДМСУ від 30 грудня 1998 р. «Типовою технологією митного контролю і митного оформлення товарів і інших предметів». Загалом процедура митного оформлення з часом стала уніфікованою.

Митне оформлення має формальне визначення. Повне оформлення ВМД полягає у формальній ознаці -- проставленні на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці.

3. Етапи митного оформлення

У різних країнах світу підхід до митного оформлення різний. Так, у РФ воно складається із п'яти етапів, в інших країнах -- з чотирьох. Існують системи спрощеного митного оформлення. У той же час, як зазначалось, такі етапи є уніфікованими в межах певних митних союзів.

Відповідно до згаданої Типової технології в Україні передбачено 4 етапи митного оформлення:

Перший етап митного оформлення -- попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Вміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується проставленням штампу «Перевірено».

До попередніх операцій відносяться всі дії, які мають відношення до митної справи і передують основному митному оформленню та приведені товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивозу з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввозу і вивозу, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.

Другий етап митного оформлення -- перевірка ВМД і документів, об'явленої митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД: «Сплачено».

Третій етап митного оформлення -- перевірка вантажним відділом митниці відмічених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп «Під митним контролем» і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок -- з цього моменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься до журналу обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ.

Вантажна митна декларація не приймається до оформлення, якщо вона:

-- направляється без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

-- заповнена декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію;

-- заповнена з підчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені перечеркуванням помилкових і внесення правильних відомостей та в інших передбачених законом випадках.

Якщо підстави для відмови в митному оформленні відсутні, то вантажним відділом приймається рішення про здійснення огляду товару. За зверненням особи, яка отримує товар, може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою.

Четвертий етап митного оформлення -- проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими.

ВМД вважається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснював митне оформлення. У залежності від митного режиму інспектором вантажного відділу, який завершив митне оформлення, накладається чи знімається митне забезпечення.

Оформлені митницею листи ВМД розподіляються в такому порядку:

-- перший основний лист («Примірник для митниці») зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення в митному підрозділі, що здійснював це оформлення на протязі 12 місяців. Після цього терміну передаються в архів митниці;

-- другий основний лист («Примірник для статистики») використовується в підрозділах митної статистики органу ДМСУ;

-- третій основний лист («Примірник для митниці») використовується в підрозділах митних прибутків і платежів органу ДМСУ;

-- четвертий основний лист («Примірник для митниці») використовується в залежності від виду зовнішньоекономічної операції:

а) під час оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, лист передається декларанту для доставки разом із товаром в пункт пропуску на державному кордоні України. Після процедури пропуску він передається в архів митниці, що здійснила пропуск товарів через державний кордон;

б) під час оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України, лист передається декларанту;

-- п'ятий основний лист («Примірник для декларанта») передається декларанту. В той же час можуть бути передбачені і додаткові листи ВТД (форми ТД-3).

У разі необхідності митні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспектора митниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальний журнал.

При кожному закінченні митного оформлення складається реєстр, в який заносяться всі використані при митному оформленні товару документи. Сам реєстр засвідчується особистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митне оформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугували підставою для митного оформлення.

Оформлення ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує відмічені у ВТД права і обов'язки по здійсненню відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення транспортних засобів і товарів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур відповідно до заявленого митного режиму.

У той же час митним законодавством передбачено спрощений порядок митного оформлення. У разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що слідують по процедурі МДП, їх митне оформлення здійснюється першочергово у спрощеному порядку. Умови застосування спрощеного порядку митного оформлення визначаються КМ України.

Митний орган вправі відмовити у здійсненні митного оформлення. У разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

4. Митне декларування і порядок його здійснення

Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

У МК міститься легальне визначення декларанта як юридичної чи фізичної особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч. 5 ст. 1) та декларації митної вартості -- заяви особи митному органу за встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (ч. 6 ст. 1 МК).

Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам, крім того, можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально засвідченими дорученнями. Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний:

-- здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до встановленого МК порядку;

-- на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

-- надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

-- сплатити податки та збори.

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них -- забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша -- підтвердження, декларантом правомірності вчинених дій відносно товарів і транспортних засобів, що поміщаються під обраний режим. Третя функція -- контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним.

Процедура декларування включає його форми і перелік даних та визначається КМ України і іншими актами. Декларування транспортних засобів, товарів і інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв проводиться безпосередньо їх власником або на підставі укладеного договору іншими підприємствами, які допущені у встановленому порядку митницею до декларування. Предмети, переміщувані через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. В більшості країн декларування здійснюється в двох формах: за вантажною митною декларацією або за товаротранспортними документами.

Декларування спричиняє визначені правові наслідки. З моменту декларування виникають зобов'язання по сплаті мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного правопорушення.

За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст. 86 МК товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу.

При здійсненні декларування важливе значення надається строкам декларування. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення протягом десяти днів з дати доставки товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів.

Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території -- не пізніше, ніж за три години до перетинання митного кордону України.

Зазначені строки можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених КМ України.

5. Форми митного декларування

Митне декларування має свої форми, які безпосередньо визначені в МК України. Як уже зазначалося, декларування проводиться шляхом заяви в установленій формі (письмово, усно і т. п.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів і про самі товари й інші предмети, інших необхідних для митного контролю і митного оформлення відомостей. Це проводиться спеціальним документом, що отримав назву митної декларації. Відповідно до ч. 12 ст. 1 МК України митна декларація -- письмова заява встановленої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон.

Митне законодавство передбачає декілька варіантів процедури декларування:

1) шляхом подання в митний орган вантажної митної декларації ВМД. Застосовувана в Україні вантажна митна декларація (ВМД) відповідає зразкам, які використовуються у міжнародній практиці. Вона складається з 4 аркушів і містить 54 графи, частина з яких заповнюється декларантом, а частина -- митним органом. Декларація містить відомості про відправника й одержувача товару, країну контракту (країну, у якій зареєстрована фірма-партнер), країну походження товару (для імпортера) чи країну призначення (для експортера), про умови постачання, про валюту контракту, транспорт, на якому повинен бути доставлений товар, про митницю, на якій він повинен пройти оформлення, квоту (для товарів, експорт яких квотується, вказується тільки залишок квоти без уже вивезеної частки), митної вартості товару і підстав стягнення мита і зборів;

2) шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в довільній формі, стосовно товарів, з яких не стягуються мито і податки і не застосовуються міри економічної політики;

3) за спрощеною формою відбувається декларування при переміщенні фізичними особами товарів не для комерційної мети. Для декларування транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичними особами, встановлена особлива форма декларації. Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше, ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше, ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом, виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків та зборів у повному обсязі;

4) у разі, коли товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період.

Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначаються КМ України;

5) до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація. Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов'язковим. Порядок подання попередньої митної декларації, її форма та перелік відомостей, що зазначаються у ній, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до встановлених вимог.

Шляхом подання в митний орган ВМД декларуються товари, відносно яких стягуються мито і податки, товари, до яких застосовуються міри економічної політики, а також товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США. Шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в довільній формі, із зазначенням відомостей про особу, що переміщає товари, декларанта, про товари, включаючи їх по ТН ЗЕД, найменування, опис, кількість і вартість, а також про їхній митний режим, декларуються товари, митна вартість яких менша суми, еквівалентної 100 доларам включно, відносно яких не стягуються мито і податки і не застосовуються міри економічної політики. Як митну декларацію можна використати товаросупровідні, комерційні, транспортні й інші документи.

Громадяни заповнюють заяву-декларацію, у якій сповіщають відомості про себе (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, дані документа, що засвідчує особу), про товари (найменування, кількість, вартість), про мету ввозу (вивозу), про наявні товаросупровідні документи.

Основним документом декларування товарів і транспортних засобів при здійсненні ЗЕД є вантажна митна декларація (ВМД), у якій відображаються відомості про товари, їх митний режим, про відправника, одержувача і декларанта, валюту розрахунків і інші необхідні для митного контролю і митного оформлення відомості. ВМД складається з основних і додаткових аркушів (форми ТД-1 і ТД-2). Основний лист ВМД застосовується для внесення відомостей про товари одного найменування і коду при вміщенні їх під той самий митний режим. Додаткові аркуші використовуються для декларування товарів різних найменувань і кодів.

Додаток 1

ДЕКЛАРАЦІЯ

на ввезення/вивезення транспортного засобу індивідуального користування, вузла чи агрегату

1. Громадянство, прізвище, ім'я, по батькові _________________

2. Адреса постійного проживання ___________________________

3. Номер паспорта, ким і коли видано _______________________

4. Загальні відомості про транспортний засіб:

а) марка ______________ г) рік виробництва ________________

б) номер двигуна ______ д) вартість _______________________

в) номер кузова _______ е) реєстраційний (транзит) № ________

г) номер шасі __________ є) колір ________________________

5. Мета ввезення/вивезення: для особистого користування, відчуження, транзиту, тимчасово, на постійно, перегін за дорученням власника (непотрібне закреслити).

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРО

зворотне ввезення/зворотне вивезення/транзит

Я, ___________________________________, зобов'язуюсь увезти/вивезти вищевказаний транспортний засіб до (місяць, рік, країна призначення) ___________________________________________

Мені відомо, що в разі порушення цього зобов'язання я буду нести відповідальність згідно зі статтею 113 / 114 Митного кодексу України.

«__» __________ 20__ р. ___________________

підпис

СЛУЖБОВІ ВІДМІТКИ МИТНИЦІ

І. Наявність необхідних для реєстрації документів:

1. _____________________________________________________

2. _____________________________________________________

3. _____________________________________________________

4. _____________________________________________________

5. _____________________________________________________

II. Даний транспортний засіб направляється у _______________ митницю для реєстрації у п'ятиденний строк. Громадянина _____________ попереджено, що в разі недоставлення транспортного засобу у призначений строк він несе відповідальність згідно зі статтею 109 Митного кодексу України.

В'ЇЗД-ВИЇЗД

Примітки: ________________________________________________ ________________________________________________________________

Дата «__» __________ 20__ р. М. П.

Підпис власника (водія) ________ Підпис _____________

Вимоги щодо ВДМ встановлено постановою КМУ «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» від 9 червня 1997 р. № 574, а порядок заповнення ВДМ визначено в «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», яка затверджена наказом Державного митного комітету України від 9 липня 1997 р. № 307.

На кожну партію товарів при вміщенні їх під один митний режим, заповнюється одна ВМД. У випадку використання декількох митних режимів ВМД повинна бути заповнена на кожний з них. У якості однієї партії товарів розглядаються товари, що мають одного відправника, одного одержувача, один зовнішньоторговельний договір, переміщувані через один пункт пропуску на митному кордоні, доставляються на одному виді транспорту й одночасно подані до митного оформлення.

З моменту реєстрації посадовою особою митних органів ВМД стає документом, що свідчить про факти, які мають юридичне значення. Про це посадова особа митного органу зобов'язана попередити декларанта.

Після реєстрації ВМД категорично забороняється передача її декларантом іншій особі, що не є посадовою особою митного органу, до закінчення митного оформлення. У зв'язку з цим виникає питання про можливість внесення змін, доповнення чи вилучення митної декларації. Стаття 178 Основ митного законодавства держав-учасників СНД надає таку можливість, але тільки з дозволу митного органу і тільки до визначеного моменту, що визначається: початком перевірки ВМД; початком огляду товарів і транспортних засобів; установленням митним органом невірогідності зазначених у декларації відомостей. При внесенні до ВМД за згодою митного органу змін і доповнень необхідно враховувати встановлені до їхньої змістової сторони вимоги: вони не повинні ні звужувати, ні розширювати сферу дії декларації, насамперед її кількісні показники.

Заповнення і внесення змін та доповнень до ВМД декларант здійснює самостійно, без допомоги посадових осіб митних органів. Більше того, посадові особи митних органів відповідно до ст. 178 Основ не вправі за власною ініціативою, за дорученням чи на прохання особи заповнювати письмову митну декларацію, чи змінювати доповнювати зазначені в ній відомості.

Основним документом, що використовується для декларування товарів і транспортних засобів у торговому обігу, є ВМД -- декларація, введена в практику митного оформлення з 9 червня 1997 року.

Уповноважена на декларування особа називається декларантом. Загалом декларант -- організація, яка заповнює і подає митну декларацію і товари в митні органи. Декларант зобов'язаний виділити спеціальних осіб, які мають право на здійснення від її імені декларування. Ці особи теж називаються декларантами. Їх дії пов'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних іноземних організацій і представництв. Повноваження декларанта повинні бути визначені таким чином, щоб він міг здійснювати права й обов'язки декларанта в повному обсязі. Митниця може вимагати від декларанта надання документів, що підтверджують його повноваження, а при наявності обґрунтованих сумнівів у добросовісності здійснення особою дій по декларуванню, запропонувати декларанту скласти повноваження.

Відповідно до ст. 89 МК України декларантом можуть виступати:

1) підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники);

2) громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально засвідченими дорученнями. Якщо декларування здійснюється на професійній основі, то така особа отримала назву митний брокер.

Функції декларанта можуть виконувати тільки українські юридичні і фізичні особи, за винятком випадків переміщення через митний кордон України фізичними особами товарів не для комерційної мети і в інших передбачених законом випадках.

Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, є він власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Він є носієм суб'єктивного права і юридичних обов'язків. Декларант зобов'язаний:

-- здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до встановленого порядку;

-- на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

-- надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

-- сплатити податки та збори.

6. Порядок митного декларування

Порядок митного оформлення є уніфікованим і детально регламентується чинним законодавством. ВМД подається декларантом у митний орган України, у якому проводиться митне оформлення товарів у встановлені строки. Відповідно до ст. 87 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території -- не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України. Зазначені строки можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття ВМД є окремою операцією, яка здійснюється у відділах митного оформлення і контролю спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів до початку перевірки заявлених у ВМД відомостей. Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Подання митної декларації повинно супроводжуватись наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксується службовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути мотивована, а причини відмови письмово повідомлені декларанту.

Прийняття ВМД іншими посадовими особами чи особами в інших місцях не допускається. В момент подачі ВМД товари повинні знаходитися у визначеному митним органом України місці для проведення митного оформлення і контролю. Подача декларантом заповненої відповідно до митного режиму ВМД повинна супроводжуватися поданням у митний орган документів, необхідних для її прийняття. Якщо декларант у силу особливих причин не може подати повну декларацію, митний орган вправі дозволити подачу тимчасової чи неповної митної декларації. У практиці ряду зарубіжних країн така декларація називається попередньою. Подача тимчасової декларації допускається при митному оформленні товарів, які переміщуються трубопровідним транспортом.

Варто розрізняти неповну і кратну декларацію. Кратна декларація, як правило, пов'язана з вміщенням товарів і транспортних засобів на склад тимчасового збереження до моменту їхнього вміщення під визначений митний режим. Неповна (тимчасова) декларація відрізняється від звичайної митної декларації тільки обсягом інформації, що заявляється митному органу. При цьому декларант заявляє товари і транспортні засоби під конкретний митний режим.

Поряд з тимчасовою (неповною) і періодичною декларацією митним законодавством України передбачена можливість спрощеного порядку декларування. Він застосовується у відносинах з державами -- учасниками СНД, а також у випадках, що вимагають оперативного переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

У випадку неприйняття посвідчення заявником протягом шести місяців із дня винесення рішення про визнання, а також у випадках невиконання функцій декларанта протягом одного року з дня прийняття посвідчення втрачає силу. Воно може бути скасовано митницею, що видала його, у випадках:


Подобные документы

  • Принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Порядок переміщення громадянами через митний кордон України транспортних засобів, валюти та товарів. Здійснення митного контролю, документи, необхідні для його проходження.

    курсовая работа [84,5 K], добавлен 18.02.2014

  • Правові, економічні та організаційні основи митної справи. Завдання митного законодавства України. Принципи митного регулювання. Правовий статус зони митного контролю. Порядок ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах.

    реферат [20,7 K], добавлен 19.06.2016

  • Теоретичні положення, принципи, категорії, інститути, предмет та методи митного права. Поняття та напрями реалізації державної митної політики. Засоби забезпечення законності при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

    курс лекций [61,1 K], добавлен 19.11.2013

  • Поняття міжнародного митного співробітництва, правові засади реалізації митної стратегії ЄС. Сучасні пріоритети, проблеми та перспективи співробітництва України та Європейського Союзу в митній сфері в межах Рамкової стратегії митної політики України.

    курсовая работа [45,2 K], добавлен 27.05.2013

  • Правові норми в адміністративній діяльності Державної служби зайнятості України. Основні способи та типи правового регулювання. Закон України "Про зайнятість населення", його реалізація. Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування.

    реферат [27,6 K], добавлен 29.04.2011

  • Структура і функції центрів управління службою органів державної прикордонної служби України. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов'язаним із тероризмом. Дослідження нормативно-правових актів.

    статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017

  • Органи Державної виконавчої служби України: правовий статус, функції, повноваження. Правове становище державного виконавця. Повноваження, обов’язки, права державного виконавця. Порядок призначення працівників органів державної виконавчої служби.

    курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.01.2011

  • Історія становлення, поняття та завдання правоохоронних органів України. Структура, правозастосовні та правоохоронні функції органів внутрішніх справ, прокуратури, юстиції, безпеки, митної та державної податкової служб. Види правоохоронної діяльності.

    курсовая работа [92,8 K], добавлен 05.05.2015

  • Послуги як предмет адміністративного права. Правове регулювання надання посадовими особами митної служби платних консультацій з питань митного законодавства. Правові засади взяття проб і зразків для проведення експертизи. Охорона товарів митними органами.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 05.04.2016

  • Заснування Служби безпеки України (СБУ). Голова СБ України. Визначення правового статусу. Розміщення і компетенція Центрального управління СБУ. Взаємодія з Управлінням охорони вищих посадових осіб України. Нагляд за додержанням і застосуванням законів.

    контрольная работа [21,1 K], добавлен 29.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.