Митне право України

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення вимог МК України;

2) повідомлення про вчинення особою порушення вимог МК України, отримані від інших органів (у тому числі митних), підприємств, а також громадян;

3) повідомлення про вчинення порушення вимог МК України, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Варто підкреслити, що згідно із Законом України «Про мови» провадження у справі про порушення вимог митного законодавства здійснюється українською мовою. Особи, які беруть участь у провадженні у справі про порушення митних правил і не володіють українською мовою, вправі робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача.

Провадження у справі про порушення митних правил здійснюють посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил митного органу, в зоні діяльності якого було вчинено або виявлено таке порушення. Посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою і порушеннями вимог МК України регіональної митниці можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митного законодавства, порушеній підпорядкованими регіональній митниці митними органами. Посадові особи Управління організації боротьби з контрабандою і порушеннями вимог МК України спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митного законодавства будь-яким митним органом України.

2. Протокол про порушення митного законодавства

Кожне порушення митних правил повинно бути належним чином письмово зафіксоване. Відповідно до ст. 363 МК України про кожний випадок виявлення порушення вимог МК України уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає відповідний протокол. Протокол про порушення вимог МК повинен містити такі дані:

1) дата і місце його складення;

2) посада, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;

3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення вимог МК України, якщо її встановлено;

4) місце, час вчинення та суть порушення вимог МК України;

5) посилання на статтю МК України, що передбачає відповідальність за таке порушення;

6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно зі статтею 449 МК України;

8) інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при його складанні була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків -- і свідками.

Якщо особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

У разі складання протоколу особі, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, роз'яснюються її права, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. У разі потреби в протоколі зазначаються також місце та час розгляду справи про порушення митного законодавства.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, одержати його примірник, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується особою, що склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митного законодавства і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою, або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

Протокол, а також вилучені товари, предмети, транспортні засоби та документи, зазначені в протоколі, передаються до митного органу, в зоні якого виявлено порушення.

3. Особи, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства

Відповідно до ст. 365 МК України участь у провадженні в справах про порушення митного законодавства беруть особи, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, а також представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства (законні представники, представники, що діють на підставі доручень, адвокати), захисник, свідки, експерти, перекладачі, поняті.

У кожного із учасників митного провадження є правове становище, що безпосередньо визначено законом. Так, відповідно до ст. 366 МК України особи, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, під час розгляду справи про порушення у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови і рішення митного органу, рішення суду, а також користуватись іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно зі ст. 367 МК України представниками осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митного законодавства, можуть бути:

1) законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники на підставі документів, що посвідчують їх повноваження -- у справах осіб, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про порушення митного законодавства. Законні представники можуть доручити участь у справі іншій особі, обраній ними як представник;

2) захисники на підставі ордера, виданого юридичною консультацією, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, угоди про надання юридичних послуг;

3) інші особи -- на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Громадяни можуть також посвідчити довіреність на участь у справі на підприємстві, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці -- у відповідній військовій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, -- у виконавчому комітеті міської, селищної, сільської ради; особи, які перебувають на лікуванні, -- у відповідному лікувальному закладі.

Особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати по цій справі представника. Законні представники, а також керівники юридичних осіб користуються під час участі у справі усіма правами. Повноваження інших представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, усіх дій, зазначених цією статтею, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови, рішення митного органу або рішення суду, одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.

У той же час законом обмежується коло можливих представників. Не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності:

1) особи, які не досягли повноліття;

2) особи, над якими встановлено опіку, піклування;

3) захисники, які прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також особи, виключені з колегії адвокатів.

Службові особи митної служби України, а також судді, слідчі і прокурори не можуть бути представниками осіб, які притягуються до відповідальності, крім випадків, коли вони діють як батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники цих осіб.

У розгляді справи про порушення митного законодавства може брати участь захисник, якого самостійно визначає особа, що притягається до відповідальності. Захисник має право:

1) знайомитися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання;

3) подавати скарги на рішення посадової особи митного органу.

Правове становище експерта встановлене ст. 369 МК України. Так, експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку. Експерт призначається службовою особою органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митного законодавства, у разі потреби в спеціальних знаннях. Експерт зобов'язаний надати об'єктивні висновки з поставлених перед ним питань.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи і заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для надання висновків.

Для осіб, що не володіють українською мовою, з метою забезпечення можливості брати участь у проваджені і належним чином захищати свої права та охоронювані інтереси передбачається надання перекладача. Перекладачем може бути особа, що володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення вимог митного законодавства. Перекладач зобов'язаний точно і у повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у необхідних випадках брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митного законодавства. Як перекладач може виступати службова особа митного органу. Власне, службовим особам за знання іноземних мов надається надбавка до грошового утримання.

Свідком може бути будь-яка особа, якщо є підстави вважати, що їй відомі обставини, що підлягають встановленню у справі про порушення митного законодавства. За викликом органу, у провадженні якого перебуває справа про порушення вимог митного законодавства, свідок зобов'язаний з'явитися у призначений час до цього органу і дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме йому у справі та відповісти на поставлені запитання. За відмову або ухилення від надання необхідних пояснень свідок несе відповідальність згідно із законом.

Значна кількість процесуальних дій з метою забезпечення прав осіб, що беруть участь у митному провадженні, потребує присутності понятих. Понятими є особи, які залучаються до участі у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митного законодавства. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у справі. Понятим не може бути родич особи, яка притягається до відповідальності за порушення митного законодавства, її представник, а також працівники митних органів.

Поняті, присутні при проведенні процесуальних дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.

У той же час митне законодавство з метою забезпечення законності при провадженні про порушення митного законодавства передбачає обмеження для участі посадових осіб. Відповідно до ст. 373 МК України посадова особа митного органу не може здійснювати провадження у справі, якщо вона є родичем особи, яка притягується до відповідальності за порушення митного законодавства, її представника, інших осіб, які беруть участь у провадженні по справі, а також коли існують інші обставини, які дають підстави вважати, що ця посадова особа може бути особисто заінтересована у вирішенні справи.

Питання про передачу такої справи іншій посадовій особі органу вирішується начальником підрозділу по боротьбі з контрабандою і порушеннями митного законодавства цього органу або його заступником. Якщо начальник підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митного законодавства митного органу, в якому здійснюється провадження у справі про порушення митного законодавства, є родичем особи, яка притягується до відповідальності, її представника, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі, а також коли існують інші обставини, які дають підстави вважати, що начальник зазначеного підрозділу може бути особисто заінтересованим у розгляді справи, справа підлягає передачі до іншого митного органу в порядку, передбаченому чинним законодавством.

РОЗДІЛ 12. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

1. Поняття та порядок провадження у справах про порушення митних правил

Встановлення обставин учинення порушення митного законодавства проводиться у процесі провадження. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є:

* виявлення та припинення правопорушень;

* своєчасне, всебічно повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи;

* її вирішення відповідно до чинного законодавства;

* забезпечення виконання постанов у справах про порушення митних правил;

* виявлення причин та умов, які сприяли учиненню митних правопорушень;

* вжиття заходів щодо їх усунення;

* запобігання правопорушень та зміцнення правопорядку та законності;

* попередження порушення митних правил.

Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил представляє собою ряд послідовно пов'язаних між собою процесуальних дій посадових осіб митних органів України, виконання яких базується на таких головних принципах.

По-перше, розгляд справи про митні правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і митним органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

По-друге, справа про митне правопорушення розглядається відкрито. Це дає право піддавати розголосу хід і результати розгляду справи, зміст рішення, ухваленого щодо неї. Законодавство навіть дозволяє розглядати справи про митні правопорушення безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. Це можливо робити з метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження у таких справах. Але це буває дуже рідко.

По-третє, здійснюється прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про митні правопорушення. Це є надійною гарантією законності, можливості контролювати дії службових осіб митних органів, а також запобіганню незаконних дій з їх боку.

По-четверте, проводиться збір та оцінка доказів щодо порушень митних правил.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначається МК України, а також законодавством України про адміністративні правопорушення -- у частині, не врегульованій МК України. По суті, це процесуальні дії, на які варто звернути увагу більш детально.

Підставою для порушення справи про митне правопорушення і провадження розслідування у справі є здійснення особою діяння, що має ознаки порушення будь-якого митного правила, під яким треба розуміти протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на встановлені митні правила і за яку главою 1 розділу VIII МК передбачено відповідальність. Провадження може бути розпочато тільки в тих випадках, коли є достатні приводи, які вказують на наявність ознак порушення митних правил. Тобто є інформація про протиправне діяння особи.

2. Процесуальні дії

З метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, проводяться визначені чинним процесуальним законодавством процесуальні дії. До них належить:

1) складання протоколу про порушення митного законодавства;

2) опитування осіб, які притягаються до відповідальності за порушення вимог митного законодавства, свідків, інших осіб;

3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення вимог митного законодавства;

4) вилучення товарів, транспортних засобів і документів;

5) митне обстеження;

6) огляд;

7) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для пізнання;

8) затребування інформації, необхідної для провадження у справі про порушення вимог митного законодавства;

9) призначення експертизи;

10) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4, 5, 6, 7, 9, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Загалом усяка справа починається із фіксації правопорушення та невідкладних процесуальних дій. Фіксація порушення, як вже зазначалося здійснюється шляхом складення протоколу. При цьому від особи, що скоїла правопорушення, за загальним правилом беруться письмові пояснення. При необхідності уточнення проводиться у подальшому опитуванні. Посадова особа митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення вимог митного законодавства, вправі опитувати особу, яка притягується до відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб.

Особи, які викликаються для опитування, повинні з'явитися на виклик митного органу і правдиво повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення митного законодавства. Вони викликаються повісткою, яка вручається їм під розписку. У разі тимчасової відсутності особи, яка викликається митним органом, повістка вручається під розписку одному з дорослих членів її сім'ї або працівникові житлово-комунальної організації, виконавчому органу селищної ради за місцем її проживання, представникові адміністрації за місцем роботи, навчання, відпочинку цієї особи.

У разі тимчасової відсутності керівника або заступника керівника підприємства, інших посадових осіб, що викликаються як такі, що мали пряме відношення до переміщення через митний кордон України товарів -- безпосередніх предметів порушення вимог цього Кодексу, повістка вручається під розписку одному з працівників цього підприємства. У повістці зазначається, хто викликається, куди, до кого, день та час явки, а також попередження про відповідальність у разі неявки.

Особа, яка підлягає опитуванню, може бути викликана також телефонограмою, телеграмою або за допомогою інших засобів зв'язку..

Виклик для опитування особи, яка не досягла 16-річного віку, здійснюється через її батьків або осіб, які їх замінюють.

Опитування може здійснюватися за місцем перебування особи, якщо внаслідок хвороби, похилого віку, інвалідності або з інших поважних причин вона не може з'явитися до митного органу.

Порядок опитування у справі про порушення вимог митного законодавства загалом такий, як і по інших кримінальних злочинах чи адміністративних правопорушеннях. Особи, викликані для опитування в одній і тій же справі, опитуються окремо. Перед опитуванням посадова особа митного органу, в провадженні або на розгляді якої перебуває справа про порушення митного законодавства, встановлює особу опитуваного, з'ясовує, чи володіє вона українською мовою або потребує послуг перекладача, роз'яснює опитуваному його права та обов'язки.

При цьому особа, яка є свідком, попереджається про відповідальність за відмову або ухилення від дачі пояснень. Для особи, що притягається до відповідальності за порушення митного законодавства, відмова чи ухилення від дачі показань -- засіб захисту. Тому така особа не попереджається і не притягується до відповідальності. Але при призначенні виду і міри покарання враховується її дійове розкаяння чи введення органів дізнання і суду в оману.

Перед опитуванням керівника або заступника керівника підприємства або підлеглої їм посадової особи, яка мала пряме відношення до переміщення через митний кордон товарів -- безпосередніх предметів порушення вимог митного законодавства, а також громадянина-підприємця, посадова особа митного органу повинна пересвідчитися в їх повноваженнях.

Для опитування особи, яка не досягла 16-річного віку, викликається педагог, психолог, батьки або близькі родичі опитуваного. Перед початком опитування їм роз'яснюються їхні права та обов'язки, про що заноситься відмітка до протоколу опитування.

При опитування складається установленої форми протокол опитування. Якщо особа, яка опитується, не може або не бажає власноручно викласти свої пояснення щодо суті справи, посадова особа митного органу заносить усні пояснення цієї особи до протоколу від першої особи і, якщо можливо, дослівно. У необхідних випадках до протоколу заноситься запис про окремі запитання, поставлені опитуваній особі, та її відповіді на них.

Якщо опитування проводиться за участю перекладача, в протоколі зазначається, що перекладачу роз'яснено його обов'язки.

Після складання протоколу опитувана особа ознайомлюється з його змістом і своїм підписом засвідчує правильність пояснень, викладених власноручно, а також правильність пояснень, даних усно. Опитувана особа вправі вимагати доповнення чи зміни запису її усних пояснень. Такі доповнення або зміни заносяться до протоколу. Якщо протокол складено на кількох сторінках, опитувана особа підписує кожну сторінку окремо і протокол у цілому.

Якщо опитування проводиться за участю перекладача, перекладач своїм підписом у кінці протоколу засвідчує відповідність здійсненого усного перекладу змісту даних зазначеною особою пояснень.

Якщо переклад протоколу опитування було здійснено в письмовій формі, цей переклад у цілому і кожна його сторінка окремо мають бути підписані перекладачем та особою, яка опитувалася.

При проведенні опитування опитуваний вправі відмовитися від підпису протоколу. Якщо така особа або інша особа відмовляється підписувати протокол процесуальної дії або інші протоколи, про це вноситься запис до протоколу, який засвідчується підписом посадової особи митного органу, яка склала протокол, а також підписами понятих, якщо вони були присутніми під час проведення процесуальної дії.

Особі, яка відмовилася підписати протокол, повинна бути надана можливість викласти мотиви відмови від підпису, які вносяться до протоколу або додаються до нього у вигляді окремого пояснення.

Якщо особа через свої фізичні вади чи з інших причин позбавлена можливості підписати протокол процесуальної дії або інші протоколи, про це робиться відмітка у протоколі. Такий протокол засвідчується підписом посадової особи митного органу, яка його склала, а також підписами понятих.

Доказова база скоєння правопорушення включає у себе і відповідні документи (як правило, їх копії). Тому посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митного законодавства, вправі витребувати від посадових осіб підприємств та фізичних осіб документи, необхідні для провадження у справі та її розгляду. Такі документи повинні бути надані чи надіслані не пізніше як у п'ятиденний строк. У разі невиконання вимог посадової особи митного органу щодо надання документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил або її розгляду, зазначені документи вилучаються у встановленому порядку.

Товари, що є безпосередніми предметами порушення, товари зі спеціальними сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, транспортні засоби, використані для переміщення безпосередніх предметів правопорушення через митний кордон України, а також документи, які мають відношення до справи, підлягають вилученню згідно з діючими законами України.

Вилучені товари, транспортні засоби, документи мають бути перелічені у протоколі про порушення вимог митного законодавства, протоколі вилучення або протоколі особистого огляду із зазначенням кількості, особливих ознак, а якщо можливо -- і вартості вилучених товарів і транспортних засобів.

Вилучення товарів, транспортних засобів і документів здійснюється посадовими особами митного органу. Вилучення може проводитися як під час здійснення митного контролю, в ході особистого огляду, так і в ході складання протоколу про порушення вимог митного законодавства або проведення окремої процесуальної дії по справі. Про проведення вилучення як окремої процесуальної дії керівником митного органу або особою, яка його заміщує, виноситься мотивована постанова.

У процедурі вилучення бере участь особа, у якої вилучаються товари, транспортні засоби, документи. У разі тимчасової відсутності такої особи вилучення проводиться в присутності членів її сім'ї або представника житлово-експлуатаційної організації за місцем її проживання, або представника адміністрації за місцем роботи, навчання чи відпочинку зазначеної особи, або представника відповідного органу місцевого самоврядування. У разі тимчасової відсутності керівника або заступника керівника підприємства вилучення проводиться в присутності інших працівників цього підприємства або представників органу, який здійснив його державну реєстрацію.

У необхідних випадках для участі у процедурі вилучення, як окремої процесуальної дії по справі про порушення вимог митного законодавства, запрошується експерт. Особам, які беруть участь у процедурі вилучення або присутні під час її проведення, роз'яснюються їхні права та обов'язки.

Проведення вилучення в нічний час не допускається, крім випадків, коли воно проводиться під час здійснення митного контролю або митного оформлення, а також у невідкладних випадках.

Перед початком проведення вилучення, як окремої процесуальної дії, посадова особа митного органу, яка здійснює таке вилучення, зобов'язана пред'явити постанову про вилучення.

Посадові особи митного органу пропонують особі, у якої є товари, транспортні засоби чи документи, що підлягають вилученню, або іншим особам, зазначеним у частині третій цієї статті, добровільно пред'явити ці товари, транспортні засоби чи документи. У разі відмови таких осіб відчинити приміщення, ємності або інші місця, де знаходяться або можуть знаходитися товари, транспортні засоби чи документи, що підлягають вилученню, посадові особи митного органу вправі зробити це самостійно, якщо можна, без пошкодження запорів, замків, дверей тощо.

Вилучення документів, які містять таємні відомості, якщо ці документи не було виявлено під час проведення митного контролю та митного оформлення, здійснюється лише за згодою начальника митного органу або його заступника та за вмотивованим рішенням суду, а якщо ці документи належать органу державної влади, підприємству -- в порядку, узгодженому з керівником або заступником керівника цього підприємства.

При проведенні митного контролю та провадження у справі про порушення митного законодавства виникає необхідність обстеження. Посадові особи митних органів, які мають достатні підстави вважати, що на територіях в приміщеннях, в транспортних засобах, що належать юридичним або фізичним особам чи використовуються ними, знаходяться товари -- безпосередні предмети порушення вимог митного законодавства або предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю товарів -- безпосередніх предметів порушення митних правил, транспортні засоби або інші товари, що мають ознаки речових доказів, а також документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил або для її розгляду, вправі проводити митне обстеження таких територій, приміщень, транспортних засобів. Таке обстеження проводиться за вмотивованим рішенням суду.

Митне обстеження території, приміщення та транспортних засобів, що належать юридичній особі, проводиться за участю посадових осіб підприємства або його представників.

Митне обстеження транспортних засобів, які належать фізичній особі, проводиться за участю цієї особи або її уповноваженого представника.

У разі тимчасової відсутності фізичної особи митне обстеження проводиться в присутності її уповноваженого представника або дорослих членів її сім'ї або працівників житлово-експлуатаційної організації за місцем її проживання, або представника адміністрації за місцем роботи, навчання чи відпочинку цієї особи, або представника відповідного органу місцевого самоврядування. У разі тимчасової відсутності керівника юридичної особи митне обстеження проводиться в присутності інших працівників цієї юридичної особи або представника органу, який здійснював її державну реєстрацію. У необхідних випадках для участі у проведенні митного обстеження залучається експерт.

Особам, які беруть участь у проведенні митного обстеження або присутні при цьому, роз'яснюються їхні права та обов'язки.

Перед початком митного обстеження посадові особи митного органу, які здійснюють таке обстеження, зобов'язані пред'явити особі, територія, приміщення та транспортні засоби якої обстежуються, постанову про проведення митного обстеження, з якою ця особа ознайомлюється під розписку. Посадові особи митного органу пропонують особі, території, приміщення та транспортні засоби якої підлягають обстеженню, або іншим особам, визначеним у частинах другій-четвертій цієї статті, добровільно показати територію, приміщення та інші місця, де знаходяться товари, транспортні засоби чи документи, зазначені у частині першій цієї статті, і добровільно пред'явити ці товари, транспортні засоби, документи або відчинити приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися такі товари, транспортні засоби, документи. Посадові особи митних органів вправі зробити це самостійно, якщо можливо, без пошкодження замків, запорів, дверей тощо.

Виявлені під час митного обстеження товари, транспортні засоби, документи, що стосуються справи, вилучаються, про що вноситься запис до протоколу обстеження. Під час проведення митного обстеження можуть здійснюватися вимірювання, фото-, відео-, кінозйомки, а також використовуватися спеціальні пошукові засоби.

Про проведення митного обстеження складається протокол, що підписується особами, які брали участь у такому обстеженні. Якщо особа, яка бере участь у митному обстеженні, відмовляється від підписання протоколу, про це у протоколі робиться відмітка, а ця особа має право дати письмові пояснення щодо причин такої відмови, які додаються до справи про порушення вимог митного законодавства.

З метою виявлення слідів правопорушення і доказів, з'ясування обставин, що мають значення для справи, може проводитися огляд місцевості, приміщень, товарів, транспортних засобів та документів, що стосуються справи про порушення вимог митного законодавства. Він може проводитися під час здійснення митного контролю, а також як окрема процесуальна дія.

Самостійне проведення посадовою особою митного органу огляду товарів, транспортних засобів та документів, що стосуються справи, як окрема процесуальна дія допускається, якщо такі товари, транспортні засоби та документи опинилися у посадової особи митного органу в результаті проведення митного контролю або митного оформлення, а також внаслідок раніше проведених процесуальних дій. В інших випадках огляд проводиться за мотивованим рішенням суду. У проведенні огляду як окремої процесуальної дії може брати участь особа, яка притягається до відповідальності, а також поняті.

У необхідних випадках під час огляду здійснюються вимірювання, фото-, кіно-, відеозйомки, фіксуються сліди, робляться копії документів тощо. При проведенні огляду, як окремої процесуальної дії, складається протокол.

За рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення вимог митного законодавства, особі, яка притягається до відповідальності, або іншим особам, які мають відношення до цієї справи, можуть бути пред'явлені для пізнання товари, транспортні засоби та документи, що мають значення для вирішення справи по суті. Цим особам спочатку ставлять запитання про обставини, за яких вони бачили товари, транспортні засоби та документи, зазначені в частині першій цієї статті, а потім уточнюють їх ознаки, за якими можна провести пізнання.

Товари, транспортні засоби та документи пред'являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів і документів. Пред'явлення для пізнання проводиться в присутності понятих. Про пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для пізнання складається протокол.

Провадження про порушення митного законодавства пов'язане із необхідністю витребування як необхідних документів, так і отримання іншої інформації, що має суттєве значення для правильного вирішення справи. Посадова особа митного органу має право на підставі письмового запиту безоплатно одержувати від усіх юридичних та фізичних осіб необхідну для розгляду справи інформацію, в тому числі призначену для службового користування або таку, що охороняється законом як комерційна чи інша таємниця. Відповідно, особа, якій адресовано запит про надання такої інформації, зобов'язана не більш як у п'ятиденний строк надати відповідну інформацію посадовій особі митного органу. У разі безпідставної відмови у наданні згаданої інформації може бути проведено вилучення документів, які містять необхідні для розгляду справи відомості, у визначеному законодавством України порядку.

Посадові особи митного органу зобов'язані забезпечити нерозголошення отриманої ними інформації, використовуючи її лише за призначенням. Забороняється використання цієї інформації посадовими особами митних органів в особистих цілях, передання її третім особам, а також іншим органам державної влади, за винятком передбачених законодавством України випадків.

Посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митного законодавства, вправі доручити проведення конкретних процесуальних дій посадовій особі іншого митного органу. Таке доручення повинне бути виконане не більш як у п'ятиденний строк з дня його одержання.

Не менш важливим є питання про витрати у справі про порушення митного законодавства. Такі витрати складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) речових доказів, а також з інших понесених митним органом витрат на провадження або розгляд справи, а також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану зі дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення. Так, за робітниками та службовцями, які викликаються до митного органу як свідки, експерти, перекладачі, зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким викликом грошову компенсацію, яку виплачує митний орган.

Не менш важливим є питання про джерела покриття вказаних витрат. Відповідно до ст. 385 МК України витрати у справі про порушення митного законодавства відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову або рішення про накладення стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України. З метою забезпечення цього права посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов'язані зібрати та додати до справи документи про понесені на провадження справи витрати. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові митного органу або рішенні суду по справі про порушення.

3. Підстави порушення справи про митні правопорушення

Підставами для порушення справи про митне правопорушення є:

-- безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу ознак порушення митних правил;

-- повідомлення та заяви українських та іноземних громадян, а також повідомлення й інші публікації у засобах масової інформації;

-- матеріали, що надійшли з інших правоохоронних, контрольних та державних органів;

-- інформація, яка надійшла від митних та інших правоохоронних служб та компетентних органів зарубіжних країн, міжнародних організацій;

-- матеріали інших митних органів України.

Підставами для порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак порушення митних правил. Така справа вважається заведеною з моменту:

-- складення протоколу про порушення митних правил або про адміністративне затримання фізичної особи чи посадової особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил;

-- фактичного отримання митним органом від органів попереднього слідства, органів дізнання, прокурора чи суду матеріалів, за якими відмовлено у порушенні кримінальної справи або винесена постанова про припинення кримінальної справи за фактом контрабанди, провадження дізнання у справах, що віднесені до компетенції митних органів;

-- винесення начальником митного органу чи його заступником постанови про відміну акта про накладення стягнення та про заведення справи про порушення митних правил.

Початковою стадією провадження є митне розслідування. Митне розслідування -- це попередня перевірка фактичних обставин конкретного порушення статей, розгляд заяв та повідомлень про факти митних порушень, митні обстеження, опитування порушників і свідків, адміністративне затримання. Тобто ця стадія являє собою комплекс процесуальних дій, в результаті яких здійснюється порушення справи про правопорушення митних правил, встановлюються фактичні обставини з наступним їх процесуальним оформленням.

Заяви та повідомлення можуть бути зроблені у письмовій та усній формі. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі. Всі заяви та повідомлення реєструються у книзі реєстрації заяв та повідомлень про порушення митних правил, після чого передаються на розгляд начальнику митного органу.

У митній практиці також бувають повідомлення, які надійшли в не підписаних листах, по телефону або з невстановлених джерел. Вони ставляться на контроль і перевіряються в звичайному порядку. Як правило, в таких випадках виникає необхідність у застосуванні оперативно-пошукових заходів. Але за законодавством самостійне проведення працівниками митних органів таких заходів заборонено. Тоді до участі в перевірці залучаються інші правоохоронні органи (СБУ, МВС України).

Заяви, повідомлення та матеріали розглядаються начальником митного органу в строк не більше трьох діб. При цьому вони перевіряються на достатність матеріалів для прийняття мотивованого рішення, виявляються обставини, які виключають провадження у справі про порушення митних правил, приймається рішення про необхідність проведення митних розслідувань.

Митні розслідування провадять працівники митних органів, завдання яких на цьому етапі полягає у збиранні доказів, які підтверджують або спростовують винуватість у вчиненні порушення митних правил.

Доказами в справі про порушення митних правил згідно зі статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, розслідування в справі про порушення митних правил здійснюється з метою встановлення таких обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи: чи дійсно скоєне правопорушення і яке конкретно; місце та час здійснення правопорушення; за яких обставин, яким чином, із застосуванням яких засобів; хто скоїв правопорушення та відомості про нього; винність конкретної особи (осіб), з якою метою та за якими мотивами скоєне правопорушення; обставини, які впливають на ступінь та характер відповідальності особи; наслідки правопорушення, характер та розмір заподіяної шкоди; де та у чиєму володінні знаходяться предмети, які стали безпосередніми об'єктами правопорушення, або використовувалися при його скоєнні, або підлягають конфіскації; які причини та умови, що сприяли вчиненню даного правопорушення конкретною особою (особами); інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вищенаведені дані встановлюються:

-- протоколом про порушення митних правил;

-- протоколами процесуальних дій;

-- висновками експертів та іншими документами, отриманими у передбаченому законом порядку;

-- поясненнями особи, яка притягається до відповідальності;

-- речовими доказами.

Під час проведення митних розслідувань нерідко встановлюються факти нових адміністративних правопорушень, навіть злочинів. У випадках виявлення таких правопорушень під час провадження в справі про порушення митних правил матеріали про них виділяються із справи в окреме провадження і відправляються до відповідного державного органу. При виявленні під час митного розслідування ознак злочину, який не відноситься до підслідності митниці, необхідні матеріали у строк не більше трьох діб направляються прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання. У таких випадках митний орган у межах своєї компетенції повинен вжити заходів до запобігання чи припинення злочину, а також до закріплення слідів злочину, забезпечення цілості матеріальних цінностей, документів, встановлення очевидців.

Вивчивши матеріали перевірки порушення митних правил та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, посадова особа митного органу приймає одне з таких рішень:

-- про порушення справи про правопорушення митних правил;

-- про направлення матеріалів у інші органи, уповноважені на провадження в справах про адміністративні правопорушення;

-- про порушення кримінальної справи та проведення дізнання у справах про контрабанду;

-- про відмову в порушенні справи про порушення митних правил;

-- про направлення повідомлення про злочин прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання.

Однак ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає декілька обставин, за яких провадження у справі про порушення митних правил не може бути порушене, а порушене підлягає закриттю. Це означає, що при наявності згаданих причин протокол про порушення митних правил не складається, а у випадках, коли провадження по справі все ж було почате, дані обставини є підставою для його припинення. До обставин, що виключають провадження у справі про порушення митних правил, належать:

-- відсутність події та складу порушення митних правил;

-- недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил шістнадцятирічного віку;

-- неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

-- вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

-- видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

-- скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

-- закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлених строків;

-- наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

-- смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.

4. Строки провадження про порушення митних правил

Чинний МК України регламентації провадження у митних справах приділяє мало уваги. В більшій мірі це визначається Кодексом про адміністративні правопорушення України. Відповідно до ст. 277 справа про адміністративні правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Це ж правило продубльовано в ст. 389 МК України, де вказано, що справа про порушення митних правил розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання органом або посадовою особою всіх необхідних для вирішення справи матеріалів. Втім, враховуючи, що для встановлення істини потрібна значна кількість документів, то часто справа затягується. Тому й виникає питання про продовження строків провадження по справі. Наприклад, справа про порушення митних правил стосовно ТОВ «Вольдія», яка була порушена Євпаторійською митницею 22 листопада 1998 р., припинена постановою судді Євпаторійського міського суду АР Крим 27 липня 1999 р.

Продовження строків провадження регламентується відомчими інструкціями. Продовжити строки провадження у справі може начальник митниці чи особа, яка його заміщає, за умови, що справа велася посадовою особою цієї митниці або підпорядкованого митниці митного поста до 6 місяців. Начальник митного управління або його заступник вправі продовжити строк провадження до 12 місяців.

Продовження строку провадження у справі виноситься мотивованою постановою.

Провадження у справі вважається закінченим:

-- при передачі начальнику митного органу чи його заступникові для розгляду матеріалів посадовою особою, яка вела справу;

-- при припиненні провадження у справі про порушення митних правил.

5. Органи, уповноважені розглядати справи про порушення вимог митного законодавства

Справи про порушення більшою мірою розглядаються безпосередньо самими митними органами (ст. 386 МК України). Разом з тим ряд справ відповідно вилучені із відання митних органів. Так, усі справи про порушення вимог цього МК, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються районними (міськими) судами за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження у цих справах. Отже, лише суди уповноважені виносити рішення по суті. Але це зовсім не означає, що митні органі не здійснюють посередніх, а тим більше невідкладних процесуальних дій.

Від імені регіональних митниць та митниць справи про порушення митного законодавства розглядаються начальниками цих митних органів або їх заступниками, а від імені ДМСУ -- посадовими особами Управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями вимог митного законодавства.

Постанови у справах про порушення зазначених вимог, винесені посадовими особами Управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями вимог митного законодавства, затверджуються Головою ДМСУ або його заступниками.

Начальник регіональної митниці або особа, яка його заміщує, має право передавати справу про порушення вимог митного законодавства для здійснення провадження з однієї підпорядкованої митниці до будь-якої іншої підпорядкованої митниці або доручати провадження у справі підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями інших вимог митного законодавства відповідної регіональної митниці.

Посадова особа Управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями вимог митного законодавства має право передавати справу для здійснення провадження з однієї регіональної митниці до будь-якої іншої регіональної митниці або приймати цю справу до свого провадження.

Справа про порушення митного законодавства розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або суддею матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Така справа розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності, або її представника. Відповідно, митний орган інформує особу, яка притягається до відповідальності, про час та місце розгляду справи, як правило, відповідним письмовим повідомленням, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митного законодавства.

У разі розгляду справи в суді про час та місце розгляду справи суд інформує особу, яка притягається до відповідальності, а також митний орган.

По справі про порушення митного законодавства орган, що розглядає справу, згідно зі ст. 391 МК України виносить одну з таких постанов (рішень):

1) про проведення додаткової перевірки;

2) про накладення адміністративного стягнення;

3) про закриття провадження у справі;

4) про порушення кримінальної справи про контрабанду.

У постанові (рішенні) про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб'єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права особи, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

Справа про порушення митного законодавства розглядається суддею одноособово з винесенням одного з вищенаведених рішень.

Якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості рішення суду в справі про порушення митного законодавства це рішення буде скасоване, а справа припинена або накладене стягнення буде змінене, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до відповідальності, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних податків і зборів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами Державного казначейства України з Державного бюджету України.

При поверненні сум штрафів, конфіскованих товарів, транспортних засобів або їхньої вартості виконавчий збір не сплачується.

6. Оскарження та опротестування постанов та рішень митних органів у справах про порушення митного законодавства

Як і в загальному провадженні, винесене при розгляді справи про порушення митного законодавства рішення може бути оскаржене. Будь-яка постанова митного органу може бути оскаржена особою щодо якої вона винесена, або її представником. Скарга на постанову митниці регіонального підпорядкування може бути подана до відповідної регіональної митниці або до районного (міського) суду за місцем знаходження митниці, яка винесла постанову.

Рішення регіональної митниці по скарзі на постанову підпорядкованої їй митниці може бути оскаржене до спеціально уповноваженого ДМСУ або до районного (міського) суду за місцем знаходження цієї регіональної митниці. Постанови регіональної митниці, митниці центрального підпорядкування можуть бути оскаржені у такому ж порядку.

Якщо постанова або рішення митного органу одночасно оскаржується до митного органу вищого рівня та до суду і суд приймає скаргу до розгляду, розгляд аналогічної скарги митним органом вищого рівня припиняється. Постанова ДМСУ у справі про порушення вимог митного законодавства, а також її рішення по скарзі на постанову іншого митного органу по такій справі можуть бути оскаржені до районного суду за місцем знаходження ДМСУ.