Відновне правосуддя у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні
Сутність, поняття і принципи відновного правосуддя. Кримінально-процесуальна політика посередництва і примирення як основа відновного правосуддя в Україні. Місце медіації у кримінальному процесі та пропозиції змін до кримінального законодавства України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.10.2012 |
| Размер файла | 59,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія прокуратури України
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Відновне правосуддя у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні
Микитин Юрій Іванович
УДК 343.137
12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Київ - 2010
Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Фріс Павло Львович,
Прикарпатський юридичний інститут
Львівського державного університету внутрішніх справ
професор кафедри кримінального права.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, доцент,
Попелюшко Василь Олександрович,
Національний університет "Острозька академія",
завідувач кафедри правосуддя та кримінально-правових відносин;
кандидат юридичних наук,
Бородовська Наталія Олександрівна,
Прикарпатський юридичний інститут
Львівського державного університету внутрішніх справ,
професор кафедри судочинства.
Захист відбудеться " 8 " вересня 2010 року о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.730.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у Національній академії прокуратури України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 б.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії прокуратури України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81 б.
Автореферат розісланий “06” серпня 2010 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Н.В. Лісова
1. Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Інтеграція України у світову та європейську спільноту вимагає від нашої держави адаптування національного законодавства до міжнародних стандартів і зобов'язань. Особливо це стосується кримінального процесу, через який здійснюється охорона важливих конституційних прав, свобод та інтересів громадян, з врахуванням реалій розвитку українського суспільства.
Сучасна міжнародна і європейська концепція захисту прав людини, яка відображена у ряді міжнародних документів свідчить про тенденції відмови світової спільноти від виключно каральної реакції на злочин, яка не може належним чином забезпечити як права осіб, що його вчинили, так і потерпілих. Це зумовлює необхідність закріплення нового підходу до кримінального процесу, який реалізується через концепцію відновного правосуддя.
Незважаючи на прийняття Конституції України 1996 р., проведення Малої судової реформи 2001 р., що спрямовані на реалізацію вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, реформування кримінального процесу не набуло завершального характеру, особливо, з позиції відновного правосуддя. Актуальність такого підходу підтверджують положення Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України 15 лютого 2008 р., згідно якої впровадження відновного правосуддя є одним із завдань реформування кримінального процесу. На нормативному рівні у чинних КК України і КПК України закладені лише найзагальніші його підвалини. Проте повноцінне запровадження відновного правосуддя потребує належного правого регулювання, комплексу норм, які б всебічно регулювали його реалізацію, що на даний час відсутні.
Важливість відновного правосуддя підтверджується й тим, що цю проблему досліджували багато українських та зарубіжних учених.
Серед вітчизняних дослідників - І.А. Войтюк, А.О. Горова, Т.А. Денисова, В.В. Землянська, І.І. Ємельянова, В.Д. Каневська, О.В. Коваленко, Р.Г. Коваль, І.М. Козьяков, М.В. Костицький, В.М. Куц, В.Т. Маляренко, Ж.В. Мандриченко, Я.В. Мачужак, О.Б. Олійник, П.П. Пилипчук, Н.М. Прокопенко, О.Є. Соловйова, Н.М. Ярмиш, А.М. Ященко та інші.
Науковим підґрунтям дисертації стали праці Н.С. Карпова, О.М. Литвака, Н.В. Лісової, О.Р. Михайленка, М.В. Руденка, Л.Д. Удалової, П.Л. Фріса, В.І. Шакуна, М.К. Якимчука, О.Н. Ярмиша та інших.
Серед закордонних науковців відновне правосуддя досліджували І. Айртсен, Д. Ван Несс, Дж. Брейтуейт, Я. Валюк, Б. Вос, Л. Головко, М. Гроенхейзен, Г. Зер, Р. Коатс, Л. Корнозова, Н. Крісті, Д. Маєрс, Дж. Максвел, Р. Максудов, Т. Маршал, А. Моріс, А. Мужиновський, С. Пен, І. Петрухін, М. Райт, Б. Стюарт, М. Умбрайт, М. Флямер, Н. Шатіхіна, В. Янг та інші.
Дослідження відновного правосуддя зазначеними ученими безперечно має важливе практичне і наукове значення для вдосконалення законодавства. Проте науковий аналіз цієї проблеми в Україні стосувався тільки окремих аспектів. Комплексного монографічного дослідження відновного правосуддя не проводилося. Залишається теоретично не розробленими низка ключових проблем, а деякі висунуті пропозиції потребують подальшого уточнення і вивчення. Існує необхідність глибокого осмислення, систематизації, узагальнення наявного матеріалу, розробки на цій основі пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, що є необхідним для сучасної юридичної теорії і практики. Наведене в комплексі зумовило вибір теми дослідження та свідчить про її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, що затверджена Указом Президента України від 10 травня 2006 р. №361/206, Концепції реформування кримінальної юстиції України, що затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. №311/2008. Проведення дослідження цієї теми здійснювалось в межах науково-дослідної роботи "Політика Української держави у сфері боротьби зі злочинністю" Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (державний реєстраційний номер 0110U001541).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі проведеного всебічного комплексного теоретичного аналізу і узагальнення міжнародного правового регулювання та досвіду розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо впровадження відновного правосуддя у кримінальний процес.
Відповідно до поставленої мети були визначені та вирішувалися такі взаємопов'язані завдання:
- розкрити поняття та сутність відновного правосуддя;
- висвітлити історію кримінально-процесуальної політики посередництва і примирення як основи відновного правосуддя в Україні;
- розглянути форми відновного правосуддя, визначити місце медіації як найпоширенішої його форми у кримінальному процесі;
- проаналізувати міжнародно-правові акти ООН та Ради Європи, які закріплюють основи відновного правосуддя;
- узагальнити досвід запровадження відновного правосуддя в європейських країнах;
- встановити теоретично-правові передумови впровадження відновного правосуддя в Україні;
- внести пропозиції щодо змін до кримінального і кримінально-процесуального законодавства України з метою нормативно-правового закріплення відновного правосуддя.
Об'єкт дослідження - діяльність правоохоронних органів, суду, громадських організацій із забезпечення механізму впровадження відновного правосуддя у кримінальний процес як правове явище.
Предмет дослідження - відновне правосуддя у кримінальному процесі, міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і завдань, об'єкта та предмета дослідження. Діалектичний метод став основою наукового пізнання соціальних явищ і процесів, підґрунтям комплексного використання інших методів.
Зокрема, за його допомогою проаналізовано правові аспекти впровадження відновного правосуддя, медіації (підрозділ 3.2.); логіко-семантичний метод застосовано при визначенні понятійного апарату (підрозділи 1.1., 1.3.); історичний метод використовувався з метою визначення історичних аспектів кримінально-процесуальної політики посередництва і примирення (підрозділ 1.2.); системно-функціональний метод надав можливість визначити міжнародно-правові основи відновного правосуддя та теоретично-правові передумови впровадження відновного правосуддя (підрозділи 2.1., 3.1.); порівняльно-правовий метод посприяв визначенню особливостей правового регулювання відновного правосуддя в інших країнах (підрозділи 1.3., 2.2.); метод моделювання та прогнозування застосовано під час визначення завдань щодо запровадження та розвитку відновного правосуддя, зокрема медіації в Україні (підрозділи 1.4., 3.1., 3.2.); метод аналізу і синтезу дозволив зібрати та використати дані медіаційної практики (підрозділи 2.2., 3.1.) та з'ясувати думку суддів, працівників правоохоронних органів щодо окремих аспектів проблеми, яка досліджувалася (підрозділ