Відновне правосуддя у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні
Сутність, поняття і принципи відновного правосуддя. Кримінально-процесуальна політика посередництва і примирення як основа відновного правосуддя в Україні. Місце медіації у кримінальному процесі та пропозиції змін до кримінального законодавства України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.10.2012 |
| Размер файла | 59,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Висновки
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв'язанні концептуальних питань, що стосуються теоретичного та нормативного забезпечення впровадження відновного правосуддя, зокрема такої його форми як медіація, у кримінальний процес України.
На основі аналізу міжнародно-правових актів, законодавства України та інших країн, практики його реалізації, наукових праць, сформульовано основні результати та пропозиції, які мають теоретичне та практичне значення, а саме:
1. Відновне правосуддя є новим підходом до реакції держави на злочин та його наслідків, до розв'язання кримінально-правового конфлікту у межах кримінального процесу. Цінність відновного правосуддя полягає в пріоритетності поєднання як процесу розв'язання кримінально-правового конфлікту, так і досягнутих результатів, наслідків. Єдність матеріальних та нематеріальних основ його вирішення є визначальним для відновного правосуддя та характеризується комплексністю. Відновне правосуддя ґрунтується на деяких загально-правових принципах кримінального процесу (демократизм, законність, гуманізм, диспозитивність, рівність перед законом, повага до гідності особи) та власних, спеціальних принципах (максимальне відновлення стану потерпілого, що існував до вчинення злочину; реальне відшкодування шкоди, завданої злочином, безпосередньо правопорушником; активна участь сторін у вирішенні кримінально-правового конфлікту на основі діалогу; добровільність; консенсус; участь представників громади).
2. Відновне правосуддя існує у трьох формах: сімейні конференції, кола правосуддя і медіація. Найпоширенішою формою у світі та найбільш прийнятною для України є медіація. Медіація є відносно самостійною, факультативною процедурою у кримінальному процесі, яка може застосовуватися на різних його стадіях до видалення суду у нарадчу кімнату для постановлення вироку. Вона не може бути стадією кримінального процесу, а тільки доповнює їх.
3. На законодавчому рівні основою впровадження медіації є інститут примирення. Медіація розглядається як процесуальна форма, спосіб примирення, що має знайти своє відображення у КК України шляхом доповнення статті 46 "Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим" після слів "якщо вона примирилася з потерпілим" словами "в тому числі шляхом медіації".
Важливою передумовою впровадження відновного правосуддя є наявність проектів законів, що містять норми, покликані врегулювати застосування медіації у кримінальному процесі. До них належать проект закону "Про медіацію", проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо медіації", проекти КПК України, які потребують вдосконалення.
Основні аспекти медіації повинні бути закріплені у КПК України, в тому числі у розділі "Загальні положення", шляхом його доповнення статтею 28-1 "Медіація у кримінальних справах" такого змісту: "Медіація - це добровільна і конфіденційна форма примирення потерпілого з обвинуваченим (підсудним), яка полягає в залученні нейтрального посередника (медіатора) для вирішення конфлікту, що виник внаслідок вчинення злочину, забезпечує відновлення порушених прав потерпілого і здійснюється відповідно до законодавства".
Медіація не повинна тривати довше ніж один місяць з дня отримання медіатором або установою, що її організовує, копії постанови (ухвали) про призначення медіації. За вмотивованим клопотанням сторін, медіатора цей строк може бути продовжений до двох місяців особою або органом, в провадженні якого перебуває справа.
Участь у медіації чи відмова від неї на будь-якому її етапі або недосягнення примирення за результатами медіації не можуть погіршувати становища її сторін.
Порядок проведення медіації, її правові наслідки визначаються законодавством".
4. Впровадження медіації потребує внесення змін до КК України, зокрема доповнення частини 1 статті 66 "Обставини, які пом'якшують покарання" пунктом 2-2 такого змісту: "укладення і виконання договору про примирення".
Відповідно даний аспект має бути врахований при призначенні покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання шляхом викладення статті 69-1 "Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання" КК України у такій редакції: "1. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п.1, 2, 2-2 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати дві третини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу".
Також укладення та виконання затвердженого договору про примирення має братись до уваги при звільненні від відбування покарання з випробуванням, застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, в тому числі для неповнолітніх, та заміні невідбутої частини покарання більш м'яким.
5. Потерпілий, обвинувачений (підсудний), чи їх представники мають право ініціювати медіацію та бути проінформованими про таке право. З цією метою необхідно:
1) частину 2 статті 43 " Обвинувачений і його права" КПК України після слів "подавати докази" доповнити словами: "ініціювати медіацію, давати згоду на участь у ній або відмовлятися від її проведення";
2) частину 2 статті 49 "Потерпілий" КПК України після слів "заявляти клопотання" доповнити словами "ініціювати проведення медіації, давати згоду або відмовлятися від її проведення";
3) частину 1 статті 142 "Роз'яснення обвинуваченому його права на слідстві" доповнити підпунктом 8-1 такого змісту: "8-1. ініціювати медіацію, давати згоду на участь у ній або відмовлятися від її проведення";
4) частину 1 статті 263 КПК України "Права підсудного під час судового розгляду" доповнити пунктом 2-2 такого змісту: "2-2. ініціювати медіацію, давати згоду на участь у ній або відмовлятися від її проведення";
5) статтю 267 КПК України "Участь потерпілого в судовому розгляді" після слів "давати показання" доповнити словами: "ініціювати медіацію, давати згоду на участь у ній або відмовлятися від її проведення".
6. Ініціаторами медіації можуть бути слідчий, прокурор, суд (суддя). Саме їм належить право прийняття рішення про проведення медіації. З цією метою необхідно:
1) статтю 114 "Повноваження слідчого" КПК України доповнити частиною такого змісту: "Слідчий вправі ініціювати медіацію, а також за згодою потерпілого та обвинуваченого приймати рішення про її проведення";
2) частину 1 статті 227 КПК України "Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства" доповнити пунктом 13 такого змісту: "ініціює медіацію, а також за згодою потерпілого та обвинуваченого приймає рішення про її проведення";
3) частину 1 статті 237 "Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи" КПК України доповнити пунктом 6 такого змісту: "чи можливе і доцільне проведення медіації у справі";
4) частину 1 статті 244 "Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи" КПК України доповнити пунктом 7 такого змісту: "про проведення медіації";
5) доповнити КПК України статтею 250 "Стаття 250. Прийняття рішення під час попереднього розгляду справи суддею про проведення медіації" такого змісту: "При попередньому розгляді справи у випадку наявності підстав для цього, суддя з власної ініціативи чи з ініціативи потерпілого, обвинуваченого або за їх згодою своєю ухвалою приймає рішення про проведення медіації у справі.
Копія ухвали протягом двох діб після її винесення надсилається медіатору або установі, що організовує проведення медіації";
6) пункт 3 частини 2 статті 251 "Особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого" КПК України після слів "порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду" доповнити словами: "або приймає рішення про проведення медіації у випадку наявності підстав для цього".
7. Призначення медіації не повинно зупиняти досудового слідства, але у випадку її проведення під час судового розгляду зумовлює відкладення розгляду кримінальної справи. З цією метою необхідно:
1) доповнити статтю 249 "Зупинення справи і направлення її за підсудністю" КПК частиною 2 наступного змісту: "У разі прийняття рішення про проведення медіації, суддя своєю ухвалою зупиняє провадження у справі щодо підсудного, який бере у ній участь, і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, які не беруть участі у медіації, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб";
2) доповнити статтю 280 "Відкладення і зупинення розгляду справи" КПК України частиною 4 такого змісту: "У разі призначення медіації, суд відкладає розгляд справи".
8. Строк проведення медіації, за загальним правилом, не повинен перевищувати одного місяця, а у деяких випадках може бути продовжений до двох місяців.
Медіація, яка завершується розв'язанням кримінально-правового конфлікту, передбачає укладення договору про примирення, який затверджується ухвалою суду та може бути підґрунтям для прийняття процесуального рішення та застосування наслідків, передбачених матеріальними нормами КК України.
9. Медіатор є суб'єктом, що відноситься до інших осіб, які беруть участь у кримінальному процесі. Медіатор не має підлягати допиту як свідок, за винятком певних обмежень. У КПК слід передбачити можливість відводу медіатора.
З цією метою необхідно частину 1 статті 69 доповнити пунктом 6 такого змісту: "медіатор не може бути допитаний як свідок щодо обставин, про які він дізнався в процесі проведення медіації, а також щодо ходу самої медіації, крім випадків, коли він звільнений від обов'язку зберігати професійну таємницю сторонами медіації або йому стало відомо про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину або про підготовку до злочину".
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Микитин Ю.І. Медіація у кримінальних справах: деякі правові аспекти: посібник / Ю.І. Микитин - К., 2006. - 84 с.
2. Микитин Ю.І. Місце медіації у кримінальному процесі. / Ю.І. Микитин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - 2007. - № 18. - С. 255-258.
3. Микитин Ю.І. Медіація як стадія кримінального процесу: за і проти. / Ю.І. Микитин // Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. - 2008. - № 49. - С. 370-376.
4. Микитин Ю.І. Досвід правого регулювання відновного правосуддя у Польщі / Ю.І. Микитин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - 2009. - № 20. - С. 255-261.
5. Микитин Ю.І. Історичний досвід примирення і посередництва, що діяли на українських землях у ХVI-ХIХ століттях / Ю.І. Микитин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. - 2009. - Випуск XХІ. - С. 44-49.
6. Микитин Ю.І. Медіація - ефективна складова кримінального процесу/ Ю.І. Микитин // Відновне правосуддя в Україні. Щоквартальний бюлетень. - 2007. - № 1. - С. 33-35.
7. Микитин Ю.І. Деякі аспекти кримінально-правового регулювання медіації на основі проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих атів України щодо медіації» / Ю.І. Микитин // Відновне правосуддя в Україні. Щоквартальний бюлетень. - 2008. - № 4. - С. 77-80.
8. Микитин Ю.І., Король В.В. Особливості відновного правосуддя у Канаді: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.). - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет, 2006. - С. 354-356.
9. Микитин Ю.І. Основні принципи медіації: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару ["Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності"], (м. Івано-Франківськ, 12-13 травня 2006 р.). - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет, 2006. - С. 50-51.
10. Микитин Ю.І. Договір про примирення у кримінальному процесі: Матеріали Міжнародної конференції ["Роль центрів відновного правосуддя в системі ювенальної юстиції"], (м. Київ, 19-20 квітня 2007 р.). - Київ, 2007. - С. 56-57.
11. Микитин Ю.І. Критерії допустимості проведення програм відновного правосуддя: Матеріали Всеукраїнської конференції ["Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав і основних свобод людини і громадянина"], (м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2007 р.). - Івано-Франківськ, 2007. - С. 373-375.
12. Микитин Ю.І. Правовий статус медіатора (посередника) у кримінальному процесі: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ["Верховенство права у правозастосовній діяльності"], (м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.). - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет, 2007. - С. 354-357.
13. Микитин Ю.І. Нормативно-правові акти Ради Європи щодо впровадження відновного правосуддя: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Європейське і національне кримінальне право: шляхи і перспективи розвитку. Треті юридичні читання"], (м. Одеса, 23 листопада 2007 р.). - Одеса, 2007. - С. 65-67.
14. Микитин Ю.І. Принципи медіації: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Запорізькі правові читання"], (м. Запоріжжя, 15-16 травня 2008 р.). - Запоріжжя, 2008. - С. 515-517.
15. Микитин Ю.І. Медіація у кримінальному процесі Англії: деякі аспекти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Від громадянського суспільства до правової держави"], (м. Харків, 24 квітня 2008 р.). - Харків, 2008. - С. 308-310.
16. Микитин Ю.І. Основи відновного правосуддя у Литовських статутах: Матеріали Всеукраїнської конференції ["Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав і основних свобод людини і громадянина"], (м. Івано-Франківськ, 23-24 квітня 2009 р.). - Івано-Франківськ, 2009. - С. 194-194.
17. Микитин Ю.І. Відновне правосуддя як напрям гуманізації кримінально-процесуальної політики: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [Правова політика Української держави. Том 2.], (м. Івано-Франківськ, 19-20 лютого 2010 р.). - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет, 2010 р. - С.257-259.
Анотація
Микитин Ю.І. Відновне правосуддя у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Національна академія прокуратури України. - Київ, 2010.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних та практичних проблем відновного правосуддя у кримінальному процесі.
У роботі розглянуто сутність, історичне підґрунтя та форми відновного правосуддя. Проаналізовано поняття і принципи відновного правосуддя, здійснено характеристику форм відновного правосуддя, а також історію кримінально-процесуальної політики у сфері примирення та посередництва в Україні.
Подобные документы
Поняття та характеристика основних принципів кримінального процесу, що використовуються в теперішньому законодавстві. Повага і захист честі і гідності людини. Принципи законності і здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 16.01.2010Характеристика моделей медіації у кримінальному процесуальному праві. Підстави для поділу медіації на моделі. Аналіз значення моделей медіації у кримінальному провадженні, положень, присвячених її розвитку в Україні, її види (звичайна, класична, ін.).
статья [24,3 K], добавлен 11.09.2017Поняття, сутність і система принципів правосуддя, їх характеристика. Єдиний для всіх суд як гарантія рівності всіх громадян перед законом і судом. Принципи судочинства, що забезпечують захист основних конституційних прав і свобод людини і громадянина.
контрольная работа [35,2 K], добавлен 10.11.2010Історія розвитку кримінального законодавства у сфері здійснення правосуддя в Україні. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду, на встановлений законом порядок доказування.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 25.04.2012Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі. Кримінально-процесуальне значення доказування. Загальні для всіх стадій кримінального судочинства особливості процесу доказування. Особливості предмета доказування в кримінальному процесі.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 13.08.2008Здійснення правосуддя виключно судами. Суд присяжних Англії. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти. Основний зміст функції правосуддя складається в безпосередньому дослідженні доказів, представлених сторонами, і вирішенні справи.
контрольная работа [16,6 K], добавлен 12.09.2002Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 06.09.2016Вивчення проблеми доступності правосуддя в цивільному процесі. Право громадян на звернення до суду за судовим захистом. Загальні ознаки побудови та функціонування системи судочинства. Характеристика процесуального становища учасників цивільного процесу.
реферат [23,0 K], добавлен 07.04.2014Історико-правовий аспект розвитку юрисдикції судових інститутів України за спеціалізацією. Міжнародний досвід спеціалізації органів правосуддя (на прикладі Великобританії, Німеччини, США, Росії) та його роль у розбудові спеціалізованих судів України.
диссертация [197,9 K], добавлен 17.05.2011Поняття та загальні ознаки правосуддя, засади здійснення судочинства. Система органів правосуддя Німеччини. Судова влада: суди загальної юрисдикції та суди у трудових справах, соціальні і адміністративні суди, об’єднаний сенат вищих федеративних судів.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 25.04.2008
