Відновне правосуддя у кримінальному процесі: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні

Сутність, поняття і принципи відновного правосуддя. Кримінально-процесуальна політика посередництва і примирення як основа відновного правосуддя в Україні. Місце медіації у кримінальному процесі та пропозиції змін до кримінального законодавства України.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2012
Размер файла 59,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

навчально-методичній - при викладанні курсу "Кримінальне право. Загальна частина", "Кримінально-процесуальне право", спецкурсу "Відновне правосуддя" у навчальному процесі Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (акт впровадження Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника від 16.03.2010 р.) та Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ від 19.06.2010 р.) підготовці підручників, навчальних і методичних посібників із зазначених дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження були оприлюднені у доповідях та повідомленнях на Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності", (м. Івано-Франківськ, 12-13 травня 2006 р.), Міжнародній конференції "Роль центрів відновного правосуддя в системі ювенальної юстиції" (м. Київ, 19-20 квітня 2007 р.), Всеукраїнській конференції "Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав і основних свобод людини і громадянина", (м. Івано-Франківськ, 20 квітня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Верховенство права у правозастосовній діяльності" (м. Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Європейське і національне кримінальне право: шляхи і перспективи розвитку" (м. Одеса, 23 листопада 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Від громадянського суспільства до правової держави" (м. Харків, 24 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Запорізькі правові читання" (м. Запоріжжя, 15-16 травня 2008 р.), Всеукраїнській конференції "Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав і основних свобод людини і громадянина", (м. Івано-Франківськ, 23-24 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Правова політика Української держави" (м. Івано-Франківськ, 19-20 лютого 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в одному посібнику, шести наукових статтях, чотири з яких у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України та десяти тезах науково-практичних конференцій, семінарів.

Структура дисертації складається з переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 200 сторінок, з них 25 сторінок - список використаних джерел (240 найменувань), 6 додатків на 26-и сторінках.

2. Основний зміст

правосуддя відновне примирення медіація кримінальний

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, визначається ступінь її наукової розробленості, мета, завдання і методи дослідження, його об'єкт та предмет; висвітлюється зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами; визначаються наукова новизна, практичне значення одержаних результатів; відображаються форми їх апробації і впровадження у наукову, правотворчу, правозастосовчу діяльність, навчально-методичну роботу.

Розділ 1 "Сутність, історичне підґрунтя та форми відновного правосуддя" складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Поняття і принципи відновного правосуддя" проаналізовано поняття відновного правосуддя, сформульоване українськими та зарубіжними вченими. На підставі цього визначено основні підходи до розуміння його сутності, встановлені його основні ознаки:

1) відновне правосуддя нерозривно пов'язане з кримінальним процесом і є особливим методом досягнення його мети;

2) відновне правосуддя спрямоване на вирішення кримінально-правового конфлікту;

3) відновна концепція розглядає кримінально-правовий конфлікт як, насамперед, зіткнення міжособистісних прав та інтересів потерпілого і правопорушника, а вже потім публічних, державних;

4) відновне правосуддя передбачає наявність посередницької фігури;

5) метою відновного правосуддя є відшкодування матеріальної шкоди, що завдана злочином; відновлення морально-психологічної рівноваги потерпілого і правопорушника, усвідомлення ним протиправності своєї поведінки; профілактика правопорушень у майбутньому; повернення до попереднього суспільно-соціального становища у громаді, яке існувало до вчинення злочину.

З метою конкретизації розуміння сутності відновного правосуддя визначено загально-правові (конституційні) принципи кримінального процесу, на яких воно безпосередньо ґрунтується, здійснено їхній аналіз. Також на основі існуючих підходів до переліку спеціальних принципів відновного правосуддя, запропоновано їхню авторську класифікацію з власним розумінням кожного із них.

У підрозділі 1.2. "Історія кримінально-процесуальної політики у сфері примирення та посередництва в Україні" висвітлено історичні основи відновного підходу, починаючи з часів первіснообщинної формації, перших формалізованих джерел права Київської Русі до кінця ХХ століття. З цієї точки зору у даному підрозділі проаналізовано норми Руської Правди, Псковської судної грамоти, Судебника князя Казимира Ягеловича, Судебника 1470 р., Литовських статутів 1529, 1566, 1588 рр., козацького права, Соборного уложення 1649 р., Прав, за якими судиться малоросійський народ, Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р., Уложення про судові установи, Уставу кримінального судочинства, Уставу про покарання, які накладаються мировими судами, прийняті у 1864 р., законодавчі акти, що діяли на західноукраїнських землях, Кримінально-процесуального кодексу УСРР 1922 р., Кримінально-процесуального кодексу 1927 р., Основ кримінального законодавства СРСР 1958 р., Кримінально-процесуального кодексу УРСР 1960 р., законодавчих актів Малої судової реформи 2001 р. Відновний підхід на різних історичних етапах знаходив своє відображення через інститути примирення та посередництва. Відповідно, ідея відновного правосуддя не є новою для кримінально-правової політики, що існувала на українських землях при розв'язанні кримінально-правового конфлікту.

У даному підрозділі виділено основні історичні пам'ятки права, в яких закріплено найяскравіші прояви відновного правосуддя, що наближені до його сучасної концепції.

У підрозділі 1.3. "Форми відновного правосуддя та їх характеристика" розглянуто форми відновного правосуддя. Проаналізовано сімейні конференції та кола правосуддя, визначено їхні основні особливості, місце та значення у кримінальному процесі країн, де вони застосовуються, а також основні відмінності між ними. Окрема увага зосереджена на медіації як найпоширенішій формі відновного правосуддя та найбільш прийнятній для України. Вивчено різноманітні визначення медіації як українських науковців, зокрема В.Т. Маляренка, І.А. Войтюк, В.В. Землянської, так і зарубіжних дослідників. Виділено та розглянуто основні елементи (посередництво, конфлікт, процедура), які охоплюються даним поняттям. На основі проведених узагальнень запропоновано авторське визначення медіації у кримінальних справах.

У даному підрозділі на основі існуючих підходів, зважаючи на чинні кримінально-процесуальні норми, розглянуто місце медіації у кримінальному процесі. Досліджено можливість застосування медіації на різних стадіях кримінального процесу як відносно самостійної процедури. На основі цього встановлено допустимість її застосування під час досудового слідства, попереднього розгляду справи суддею чи судового розгляду.

Медіація розглядається як факультативна процедура, яка не може проводитись у всіх категоріях кримінальних справ, зважаючи на систему критеріїв допустимості її проведення.

Розділі 2 "Міжнародно-правові основи відновного правосуддя та досвід його впровадження" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1. "Закріплення відновного правосуддя у міжнародно-правових актах" аналізуються правові акти ООН і Ради Європи, які безпосередньо або опосередковано врегульовують питання, пов'язані із запровадженням та застосуванням відновного правосуддя; запропоновано їхню класифікацію.

Міжнародно-правові акти ООН, які містять загальні норми, пов'язані з відновним правосуддям, дають підстави виокремити основні права людини і громадянина в кримінальному процесі, що безпосередньо пов'язані з відновним підходом і розглядаються у досліджені. До них належать право на поновлення у правах; право на компенсацію шкоди, завданої злочином; право на застосування альтернатив судовому провадженню, посередництво, примирення.

Відновне правосуддя детально закріплено у міжнародно-правових актах ООН, які містять спеціальні норми щодо цього інституту. Ґрунтуючись на їхніх положеннях, визначено необхідність та накреслені шляхи: 1) дослідження підстав, причин запровадження відновного правосуддя; 2) розробки його понятійного апарату; 3) визначення місця у кримінальному процесі; 4) встановлення умов проведення; 5) межі процесуально-правового статусу учасників; 6) визначення ефективності і можливого впливу на хід кримінального процесу.

Правові акти Ради Європи, які містять загальні норми щодо відновного правосуддя, розглянуті в дисертації, відображають основи для його запровадження у кримінальний процес. У цьому підрозділі проаналізовано базовий правовий акт Ради Європи, що закріплює спеціальні норми - Рекомендацію "Про медіацію у кримінальних справах" від 15 вересня 1999 р. Вона визначає особливості правового регулювання найпоширенішої форми відновного правосуддя, - медіації шляхом закріплення її поняття, визначення основних принципів та правової основи, місця у кримінальному процесі, особливостей проведення цієї процедури. Також розглянуто основні принципи і необхідні процесуальні умови проведення медіації, які необхідно закріпити на нормативному рівні.

У підрозділі 2.2. "Європейський досвід впровадження відновного правосуддя" узагальнено досвід впровадження відновного правосуддя, медіації як його форми в Англії, Німеччині, Польщі, Словенії шляхом аналізу окремих, найважливіших аспектів його регулювання з позиції можливості запровадження позитивних здобутків законодавства зазначених країн у національному кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві. Зокрема, до них належать такі: нормативна, законодавча основа; місце медіації у кримінальному процесі, можливість її застосування на різних стадіях; порядок прийняття рішення про призначення медіації; критерії її допустимості, в тому числі, залежно від тяжкості злочину; вплив на подальший хід кримінального процесу; встановлення строків проведення; визначення наслідків медіації, у разі успішності, в тому числі, укладення договору про примирення для звільнення від кримінальної відповідальності, а також при призначенні покарання, звільненні від нього або його відбування.

Розділ 3 "Реалізація кримінально-процесуальної політики у сфері відновного правосуддя в Україні" складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. "Теоретико-правові передумови впровадження відновного правосуддя в Україні" охарактеризовано передумови впровадження відновного правосуддя в законодавство України.

Розглянуто інститут примирення як основу для запровадження відновного правосуддя, проаналізовано співвідношення медіації та примирення. Внаслідок цього визначено поняття примирення у кримінальному процесі під яким слід розуміти юридичний стан, що виникає внаслідок вирішення кримінально-правового конфлікту, при якому потерпілий відмовляється від вимоги про притягнення до кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин, а сама особа, яка його вчинила, у передбачених законом випадках залагоджує спричинену шкоду (відшкодовує збитки або усуває заподіяну шкоду).

У даному підрозділі аналізуються тенденції розвитку відновного правосуддя в Україні, в тому числі, у регіональному розрізі, а також судова практика використання медіації.

На основі розглянутих передумов запровадження відновного правосуддя внесено ряд пропозицій щодо змін КК України та КПК України.

У підрозділі 3.2. "Реалізація кримінально-процесуальної політки щодо нормативно-правового закріплення відновного правосуддя" визначено та запропоновано концептуальні положення, які необхідно закріпити у КПК України. До них належать: 1) процесуальна основа медіації, її поняття та строки проведення; 2) статус медіатора у кримінальному процесі; 3) право потерпілого, обвинуваченого (підсудного) на участь у медіації; 4) вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації; 5) статус договору про примирення та його правові наслідки; 6) гарантії недопустимості погіршення статусу обвинуваченого (підсудного) незалежно від участі у медіації та її результатів.

У даному підрозділі обґрунтовано можливість застосовування медіації як способу розв'язання кримінально-правового конфлікту незалежно від тяжкості злочину, але зважаючи на цей аспект, вона буде мати різні правові наслідки.


Подобные документы

  • Поняття та характеристика основних принципів кримінального процесу, що використовуються в теперішньому законодавстві. Повага і захист честі і гідності людини. Принципи законності і здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом.

    курсовая работа [29,3 K], добавлен 16.01.2010

  • Характеристика моделей медіації у кримінальному процесуальному праві. Підстави для поділу медіації на моделі. Аналіз значення моделей медіації у кримінальному провадженні, положень, присвячених її розвитку в Україні, її види (звичайна, класична, ін.).

    статья [24,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття, сутність і система принципів правосуддя, їх характеристика. Єдиний для всіх суд як гарантія рівності всіх громадян перед законом і судом. Принципи судочинства, що забезпечують захист основних конституційних прав і свобод людини і громадянина.

    контрольная работа [35,2 K], добавлен 10.11.2010

  • Історія розвитку кримінального законодавства у сфері здійснення правосуддя в Україні. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду, на встановлений законом порядок доказування.

    дипломная работа [111,4 K], добавлен 25.04.2012

  • Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі. Кримінально-процесуальне значення доказування. Загальні для всіх стадій кримінального судочинства особливості процесу доказування. Особливості предмета доказування в кримінальному процесі.

    курсовая работа [88,4 K], добавлен 13.08.2008

  • Здійснення правосуддя виключно судами. Суд присяжних Англії. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти. Основний зміст функції правосуддя складається в безпосередньому дослідженні доказів, представлених сторонами, і вирішенні справи.

    контрольная работа [16,6 K], добавлен 12.09.2002

  • Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.

    курсовая работа [32,7 K], добавлен 06.09.2016

  • Вивчення проблеми доступності правосуддя в цивільному процесі. Право громадян на звернення до суду за судовим захистом. Загальні ознаки побудови та функціонування системи судочинства. Характеристика процесуального становища учасників цивільного процесу.

    реферат [23,0 K], добавлен 07.04.2014

  • Історико-правовий аспект розвитку юрисдикції судових інститутів України за спеціалізацією. Міжнародний досвід спеціалізації органів правосуддя (на прикладі Великобританії, Німеччини, США, Росії) та його роль у розбудові спеціалізованих судів України.

    диссертация [197,9 K], добавлен 17.05.2011

  • Поняття та загальні ознаки правосуддя, засади здійснення судочинства. Система органів правосуддя Німеччини. Судова влада: суди загальної юрисдикції та суди у трудових справах, соціальні і адміністративні суди, об’єднаний сенат вищих федеративних судів.

    курсовая работа [42,5 K], добавлен 25.04.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.