Правове регулювання відпусток за трудовим правом України

Офіційні і традиційні святкові дні і неробочі дні, незалежно від того, приходяться вони на період щорічного оплачуваної відпустки чи ні, не зараховуються як частина мінімальної щорічної оплачуваної відпустки. Крім цього, кожна особа, що користується відпусткою, передбаченою в даній Конвенції, одержує за повний період цієї відпустки, принаймні, свою нормальну або середню заробітну плату, включаючи еквівалент наявними будь-якої частини цієї винагороди, що звичайно виділяється натурою і яка не є постійною виплатою, виробленої незалежно від того, чи знаходиться дана особа в відпустці чи ні. Зазначена заробітна плата підраховується відповідно до методу, обумовленим компетентним органом влади.

Розбивка щорічного оплачуваної відпустки на частині може бути дозволена компетентним органом влади. Безперервна частина щорічного оплачуваної відпустки надається і використовується на пізніше ніж протягом вісімнадцяти місяців, вважаючи з кінця того року, за який надана відпустка.

До джерел трудового права також належать акти регіонального європейського рівня.

Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод, підписану 4 листопада 1950 p. Державами - членами Ради Європи. У цей час триває підготовчий процес до ратифікації Європейської соціальної хартії (переглянутої), підписаної державами - членами Ради Європи у Страсбурзі 3 травня 1996 p.

Важливе значення має послідовна політика України щодо зближення з Європейським Союзом, набуття статусу асоційованого, а згодом повноправного члена ЄС. Затверджено Указ Президента України від 11 червня 1998 p. Стратегію інтеграції України в Європейський Союз. Важливе місце у Європейському Союзі належить соціальний політиці, про посилення уваги до якої свідчить прийняття у 1998 році Хартії основних соціальних прав трудящих. У цей час Хартія є основним документом, що визначає соціальну політику Співтовариства. Положення Хартії особливо важливі для України на сучасному етапі її розвитку. Оскільки в Преамбулі Хартії підкреслюються однакова важливість як економічних, так і соціальних аспектів, їх збалансованість [15;34]. В Хартії закріплено основні соціальні права трудящих Співтовариства - такі як свобода пересування, вибір виду роботи і професії, право на справедливу винагороду і поліпшення умов життя і праці, право на соціальний захист, професійне навчання і охорону праці. Основними принципами міжнародного трудового права Хартія визнає рівне ставлення до чоловіків і жінок у сфері трудових відносин, свободу об'єднань і право соціальних партнерів вести переговори й укладати колективні договори. Вона також містить розділ про інформації, консультації і участь трудящих в управлінні виробництвом. Трудове законодавство ЄС містить директиви відносно статевої дискримінації з питань зайнятості, оплати праці, масових звільнень, прав працівників при банкрутствах та передачі компанії, договірні зобов'язання щодо отримання інформації [25;258]. Отже, необхідно поступово привести національне трудове законодавство у відповідність із європейськими стандартами.

До міжнародних актів як джерел трудового права належать також двосторонні міжнародні договори: Угода між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про взаємне працевлаштування громадян, Угода між урядом України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист та ін.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Правове регулювання відпусток за трудовим правом України відповідає міжнародним нормам. Низкою нормативних актів, що розглянуто в нашій роботі, охоплюється значне коло питань щодо відпусток.

Але, на наш погляд, перелік законодавчих актів занадто широкий, положення дублюються, не завжди висловлювання є зрозумілими пересічним громадянам тому поширюються правовий нігілізм й порушення законодавства. Роз'яснення в засобах масової інформації, уніфікація законодавчих актів та скорочення їх числа, підвищення професійності юридичних служб та інших осіб, що впливають на додержання законності щодо питань відпусток, обізнаності самих працівників та службових осіб підприємств, організацій, установ є необхідністю на шляху побудови суспільства на засадах законності.

Щодо основних положень з питань відпусток належать: ст. 45 Конституції закріплює право кожного працюючого на відпочинок. Це право проголошене ст. 24 Загальної декларації прав людини і випливає з вимог ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права.

Найважливішою юридичною гарантією прав і свобод є судовий захист. У ст. 55 Конституції закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Оскільки вказані права в цей час є конституційними, то змінюється механізм захисту цих прав у разі їх порушення. Конституція надає можливість безпосереднього звернення до суду з питань про захист трудових прав у разі їх порушення.

В Законі України «Про відпустки» вiд 15.11.1996 №504/96-ВР вказано, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. Право на відпустки забезпечується:

- гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

- забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Установлюються такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (стаття 6 цього Закону);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);

3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону);

4) соціальні відпустки:

- відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону), не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щодо тривалості щорічної основної відпустки окремих категорій працівників, тривалість відпустки установлюється низкою законодавчих актів, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену Законом України «Про відпустки».

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витрати, пов'язані з оплатою відпусток, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Нагляд за додержанням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те державні органи та інспекції, які є незалежними у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про відпустки здійснюють у межах своєї компетенції центральні та місцеві органи державної виконавчої влади та профспілкові органи.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про відпустки здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-вр, редакція від 26.06.2003.

2. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР, редакція від 14.08.2003.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №80731-X, №80732-X.

4. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 №322-08, редакція від 09.06.2004.

5. Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України. - К.: Знання, 2000.

6. Венедіктов В.С. Юридична відповідальність в науці і практиці трудового права. - Х.:Одиссей, 2000.

7. Венедиктов В.С. Конспект лекций по трудовому праву Украины: Учеб. пособие для высших учебных заведений. Ч. 1. - Харьков: Консум, 1998.

8. Гирич О.Г. Трудове право. Курс лекцій. - К.: Вілбор, 1999.

9. Гончарова Г.С., Жернаков В.В., Прилипко С.Н. Трудовое право Украины в вопросах и ответах. Учебно-справочное пособие. - Х.:Одиссей, 2000.

10. Гинцбург Л.Я. Регулирование рабочего времени. - М., 1996.

11. Давиденко Г. Зміни в порядку розгляду індивідуальних трудових спорів // Право Україні. - 1992. - №9. - С.12-15.

12. Трудовеє право: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. А. Д. Зайкин. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА»М», 1997.

13. Куренной А. М., Миронов В. Й. Практический комментарий к законодательству о трудових спорах. - М.: Дело, 1997. - 384 с.

14. Трудовое право: Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Р.З. Лившиц проф. Ю.П. Орловский. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА»М», 1998.

15. Могусева Л.А. Международная защита прав и свобод человека: сборник документов. - М.: Юрид. лит., 1990.

16. Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени. - М., 1999.

17. Островский Л.Я. Нормирование труда рабочих и служащих. - Минск, 1998.

18. Прокопенко B.I. Трудове право України: Підручник. - X.: Консум, 1998.

19. Прокопенко В.І. Трудове право України. Підручник. - Х.: Консум, 2000.

20. Прокопенко В.І. Трудове право України. Підручник. - Х.: Консум, 2002.

21. Сыроватская Л.А. Трудовое право: Учебник. - М.: Высшая школа, 1995.

22. Сыроватская Л.А. О правовом регулировании рабочего времени. - М., 1991.

23. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства. - М.: Юрид. лит., 1990.

24. Трудовое право: Учебник / Отв. ред. О.В. Смирнов. - М.: Статус ЛТД+, 1996.

25. Татам Алан. Право Європейського Союзу: Підруч. для студентів вищих навчальних закладів: Пер. з англ. - К.: Абрис, 1998. - С.258.

26. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Толкуновой. - М., Юристь, 1995.

27. Толкунова В.Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. - М., 1993.

28. Тьоткін В.І. Законодавство України про відпустки. Бюлетень законодавства та юридичної практики України. - К.: Юрінком, (6) 2000.

29. Хохрякова О. С. Комментарий законодательства об отпусках. - М., 1994.

30. Шебанова А.И. Правовое регулирование рабочего времени и времени отдыха. - М., 1994.

31. Чанишева Г.І. Трудове право України. Практикум, К.: Юрінком, 1999.

32. Трудовое право Украины: Учебно-справочное пособие / Отв. ред. доц. Г.И. Чанышева и доц. Н.Б. Болотяна. - Харьков: Одиссей, 1999.

33. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. Ч.1. - 608 с. - №1 - 2004 р.

34. Деребня А., Ковальський В. Законодавство про працю: розвиток трудових прав і інтересів. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - №1 - 2004 р.

35. Глазырин В. В. Рабочее время и время отдыха иностранного гражданина // Право и экономика. - 1998. - №5. - С.64-66.

36. Зайкин А.Д., ремизов К.С. Экономико-правовая организация труда при переходе к рынку // Вестник МГУ. - Сер. Право, 1995.

37. Лазарев В. Ежегодный отпуск рабочих и служащих // Человек и труд. - 1996. - №7.

38. Лосиця І. Колективний договір в нових умовах господарювання // Право України. - 1997 - №5.

39. Ляшко Л.П. До питання відпусток // Юридична Україна. - 2003. - №9.

40. Максименко Г.М., Хорев І.І. Право працівника на відпустку надійно захищено законом. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - №6 - 2000 р.

41. Нуртдинова А.Ф. Коллективный договор до действующему законодательству // Право и экономика. - 1998. - №11.

42. Хохрякова О.С. Реформа законодательства об отпусках: теоретические проблемы // Государство и право. - 1991. - №5.

43. Чанаиева Г. Й. Конституционные гарантии трудовых прав работников // Юридический вестник. - 1997. - №4. - С.51-55.

44. Чанишева Г.І., Фадєєнко А.Ф. Деякі питання розгляду судами спорів, що виникають з трудових правовідносин // Право України. - 1998. - №8.

45. http://www.rada.kiev.ua - офіційний сайт Верховної Ради України: Законодавство України.

ДОДАТОК А

Міжнародно-правові акти:

1) Загальна декларація прав людини (статті 24, 30);

2) Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року №2148-VIII (статті 7, 10);

3) Про щорічні оплачувані відпустки. Конвенція №52 (статті 1-16);

4) Рекомендація щодо мінімального віку для приймання на роботу №146 (пункти 6, 7, 9, 13);

5) Рекомендація щодо умов праці молодих людей, зайнятих на підземних роботах у шахтах та копальнях №125 (пункти11, 12);

6) Рекомендація щодо літніх працівників №162 (пункти 5, 14);

7) Рекомендація щодо професійної орієнтації і професійної підготовки в галузі розвитку людських ресурсів №150 (пункт 23);

8) Рекомендація щодо надомної праці №184 (пункт 23, 24).

ДОДАТОК Б

Нормативні акти України:

1) Кодекс законів про працю України. Затверджено Законом від 10 грудня 1971 року №322-УІИ ВВР, 1971, ст. 375 (статті 2, 21, 13, 16, 40, 74-84, 115, 124, 27, 148, 179-1821, 187, 195, 211-217);

2) Господарський кодекс України Затверджено Законом від 16.01.2003 №436-IV (стаття 69);

3) Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки». Постанова Верховної Ради України від 15 листопада 1996 року №505/96-ВР;

4) Про відпустки. Закон України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР;

5) Щодо практичного застосування частини першої статті 5 та частини четвертої статті 24 Закону України «Про відпустки». Роз'яснення Міністерства праці України від 12 лютого 1997 року №10/2-493;

6) Про поділ щорічної відпустки працівників, яка надається в календарних днях. Роз'яснення Міністерства праці України від 20 липня 1995 року №06-2555;

7) Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності. Закон України від 15 вересня 1999 року №1045-ХІУ (стаття 38);

8) Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій. Затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року №43 (пункт 6);

9) Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору. Постанова Кабінету Міністрів України від19 березня 1994 року №170 (пункти 1-2);

10) Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №170 (пункти 1-3, 5, 15);

11) Типова форма контракту з керівником підприємства, що е у державній власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 року №597 (пункт 3);

12) Типова форма контракту з працівником. Затверджено наказом Мінпраці України від 15 квітня 1994 року №23 (пункт 11);

13) Типова форма контракту з Головою правління відкритого акціонерного товариства. Затверджено наказом фонду державного майна України від 6 квітня 2000 року №695 (пункт 3.4);

14) Про селянське (фермерське) господарство. Закон України 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ (стаття 23);

15) Про переселення сімей у сільську місцевість та організований набір робітників. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 1991 р. №253 (пункт 2в);

16) Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року №45;

17) Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти. Наказ Міністерства освіти України і Міністерства охорони здоров'я України від 6 червня 1996 року №191/153;

18) Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти. Затверджено наказом Міністерства освіти України і Міністерства охорони здоров'я України від 6 червня 1996 року №191/153;

19) Про пільги Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави. Декрет Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1993 року №37-93 (Стаття 9);

20) Про статус ветеранів військової служби ти їх соціальний захист. Закон України від 24 березня 1998 року №203/98-ВР (стаття 6);

21) Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Закон України від 28 лютого 1991 року№796-ХІІ (статті 20, 31, 22, 25, 27, 30, 47).

ДОДАТОК В

Порядок та умови надання відпусток працівникам окремих категорій.

Відпустки працівникам, зайнятим на роботах з важкими та іншими особливими умовами праці:

1. Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року №278;

2. Список сезонних робіт і сезонних галузей. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року №278;

3. Список робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №570;

4. Порядок застосування Списку робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року №570;

5. Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада Ґ997 року №1290;

6. Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці. Затверджено наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року №7;

7. Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Наказ Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 року №383/55;

8. Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 року №383/55;

9. Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово - емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України 30 січня 1998 року №16;

10. Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку. Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року №16;

11. Орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти України, яким може надаватись додаткова відпустка. Затверджено Міністерством освіти України 11 березня 1998 року.

Відпустки працівникам окремих категорій. Народні депутати:

1. Про статус народного депутата України. Закон України від 17 листопада 1992 року №2790-ХІІ (стаття 32);

2. Про відрядження делегацій Верховної Ради України та народних депутатів України за кордон. Постанова Президії Верховної Ради України від 1 лютого 1995 року №54/95-ПВ (пункт 10);

3. Про вибори народних депутатів України. Закон України від 24 вересня 1997 року №541/97-ВР (стаття 27);

4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про вибори народних депутатів України» (справа про вибори народних депутатів України), від 26 лютого 1998 року №1-рп/98 (пункти 2, 3);

5. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Закон України від 12 лютого 1998 року №118/98-ВР (стаття 25);

6. Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Закон України від 14 січня 1998 року №14/98-ВР (стаття 33);

7. Положення про консультанта депутатської групи (фракції) Верховної Ради України. Затверджено постановою Верховної Ради У країни від 13 жовтня 1995 року №378/95-ВР;

8. Про затвердження Положення про помічника - консультанта народного депутата України. Постанова Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР (статті 4.3, 4.6);

9. Положення про помічника - консультанта народного депутата України (статті 4.4., 4.7).

Державні службовці та дипломатичні працівники:

1. Про державну службу. Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-ХII (статті 20, 35);

2. Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року №250 (пункт 1);

3. Про порядок надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки. Лист Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 27 січня 1999 року №13-294/10/364;

4. Положення про дипломатичну службу в Україні. Затверджено Указом Президента України від 16 липня 1993 року №267/93 (пункт 12);

Працівники судових і правоохоронних органів та інших юридичних установ:

1. Про статус суддів. Закон України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ (стаття 44);

2. Про прокуратуру. Закон України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ (статті 49, 501);

3. Про адвокатуру. Закон України від 19 грудня 1992 року №2887-ХІІ (стаття 11);

4. Рекомендації з окремих питань організації та проведення стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю. Рекомендації Міністерства юстиції України від 4 лютого 1994 року (пункти 1.4, 4.1);

5. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (пункти 40, 46, 49-61);

6. Митний кодекс України Затверджен Законом вiд 11.07.2002 №92-IV (стаття 162).

Військовослужбовці та військовозобов'язані:

1. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Закон України від 18 вересня 1997 року №533/97-ВР (статті 10, 14);

2. Дисциплінарний статут Збройних сил України. Затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №551 -XIV (пункти 15, 21, 37, 75, 78);

3. Тимчасове положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами. Затверджено Указом Президента України від 13 травня 1993 року №174/93 (пункти 53-74, 85, 95, 110-116);

4. Тимчасове положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами. Затверджено Указом Президента України від 13 травня 1993 року №174/93 (пункти 29-37, 57, 66, 67);

5. Тимчасове положення про проходження військової служби особами офіцерського складу. Затверджено Указом Президента України від 13 травня 1993 року №174/93 (пункти 45-57, 72, 89, 97, 98);

6. Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України. Наказ Міністерства оборони України від 4 січня 1994 року №2 (пункти 133-141, 147, 148, 149, 159, 164, 165, 167-169, 253, 274, 334, 335, 354, додаток 2 ст.16);

7. Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах внутрішніх справ і військах внутрішньої та конвойної охорони МВС України. Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 1995 року №488 (пункти 3.52, 3.64, 3.73 -3.75, 3.77, 3.131);

8. Про порядок надання щорічної додаткової відпустки із збереженням матеріального забезпечення за особливий характер служби військовослужбовцям Прикордонних військ. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №187;

9. Про альтернативну (невійськову) службу. Закон України від 12 грудня 1991 року №1975-ХII (статті 7, 8, 16, 19);

10. Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року №2066 (пункти 35, 38, 42, 43, 44).

Працівники освіти, науки, культури, медицини:

1. Про освіту. Закон України від 23 травня 1991 року №1060-12 (статті 51, 55, 57);

2. Про професійно-технічну освіту. Закон України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР (статті 38, 47);

3. Положення про професійно-технічний навчальний заклад. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 року №1240 (пункти 19, 26);

4. Про впровадження у закладах освіти України, що є у загальнодержавній власності, контрактної форми наймання керівників та порядок її застосування. Наказ Міністерства освіти України від 27 квітня 1993 року №116 (пункти 1, 4);

5. Положення про порядок наймання та звільнення керівників закладів освіти України, що с у державній власності. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 27 квітня 1993 року №116 (пункти 4.6, 4.8);

6. Зразок контракту з керівником закладу освіти, що є у державній власності. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 27 березня 1993 року №116 (пункти 1.5, 4.10);

7. Положення про логопедичні пункти системи освіти. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 13 травня 1993 року №135 (пункт 3.6);

8. Положення про порядок наймання та звільнення ректора медичного (фармацевтичного) вузу, інституту удосконалення лікарів, директора науково-дослідної установи, що с у загальнодержавній власності, підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26 травня 1993 року №116 (пункти 4.6, 4.9);

9. Про порядок наймання та звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності. Наказ Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року №293 (пункти 1-3);

10. Положення про порядок наймання і звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року №293 (пункти 3.12, 3.14);

11. Зразок контракту з педагогічним, науково-педагогічним працівником закладу освіти, що є у державній власності. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року №293 (пункти 2.4, 4.15);

12. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року №455 (пункти 16, 20, 25, 27);

13. Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346;

14. Статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Затверджено Указом Президента України від 14 січня 2000 року №64/2000 (пункти 7.6, 8.4);

15. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від І березня 1999 року №309 (пункти 19, 38, 42, 55, 66);

16. Положення про стажування працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків, кіностудій України. Затверджено наказом Міністерства культури України від 13 липня 1993 року №178 (пункт 38);

17. Про затвердження Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіти України. Наказ Міністерства освіти України від 14 травня 1999 року №139 (пункт 5.2.6);

18. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів. Закон України від 23 вересня 1997 року №540/97-ВР (стаття 13);

19. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення. Закон України в редакції від 3 березня 1998 року №155/98-ВР (статті 22, 27, 29);

20. Порядок надання послуг з харчування та облаштування на нічліг особам, які не мають житла. Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 14 квітня 1999 року №63/105 (пункти 1.2., 1.6);

21. Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини. Затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 20 квітня 1999 року №67 (пункт 7.1).

Інші категорії працюючих осіб:

1. Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20 травня 1999 року №147 (пункти 3.6, 3.11);

2. Положення про добровільні пожежні дружини (команди). Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 року №521 (пункт 5.3).

Працівники, що навчаються, та молоді спеціалісти:

1. Порядок прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року №533 (пункти 11, 15, 18);

2. Про затвердження Порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634;

3. Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634;

4. Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992 (пункти 12, 24);

5. Положення про сприяння і працевлаштування випускників державних вищих навчальних і професійних навчально-виховних закладів України. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 23 березня 1994 року №79 (пункти 16, 37);

6. Положення про клінічну ординатуру. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 січня 1998 року №12 (пункти 3.18, 3.19);

7. Порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування. Затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 серпня 1999 року №660 (пункти 3.3, 5.1).

ДОДАТОК Г

Правовідносини, що виникають у зв'язку з відпустками.

Трудовий стаж (вислуга років) і відпустка:

1. Положення про порядок виплати процентних надбавок за вислугу років до заробітної плати працівникам органів прокуратури України. Затверджено Указом Президента України від 20 грудня 1991 року №11/91 (пункти 4.6, 5.6, 8);

2. Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року №758. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 1995 р. №397;

3. Щодо практичного застосування постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. №758 «Про доповнення до Порядку обчислення стажу державної служби» і від 8 червня 1995 р. №397 «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 р. №758». Роз'яснення Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України від 14 січня 2000 року;

4. Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1998 року №1658 (пункти 1, 4);

5. Про затвердження Положення про порядок виплати відсоткової надбавки до посадового окладу працівникам за час безперервної роботи у воєнізованих аварійно-рятувальних частинах і загонах. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 січня 1999 року №26 (пункти 1, 2);

6. Положення про порядок виплати відсоткової надбавки до посадового окладу працівникам за час безперервної роботи у воєнізованих аварійно-рятувальних частинах і загонах. Затверджено наказом МНС України від 29 січня 1999 року №26 (пункти 2.1, 2.2, 3.3);

7. Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей. Затверджено наказом Міністерства оборони України від 8 серпня 1994 року №205 (пункти 24, 26).

Атестація окремих категорій працівників і відпустки:

1. Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року №1571 (пункти 5, 26);

2. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993року №310 (пункт 2.5);

3. Положення про атестацію наукових працівників. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року №1475 (пункти 5, 6, 9, 21);

4. Про атестацію середніх медичних працівників. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 року №146 (пункт 13);

5. Положення про порядок проведення атестації провізорів. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 липня 1998 року №231 (пункти 1.8, 2.1).

Відпустки і правовідносини в галузі соціального страхування, оподаткування, розрахунку валових витрат тощо:

1. Про пенсійне забезпечення. Закон України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (стаття 66);

2. Про затвердження Переліку видів оплати праці та Інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року №697 (пункти 1, 2);

3. Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року №697 (пункти 2, 16);

4. Про застосування Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Наказ Міністерства фінансів України від 7 травня 1993 року №25 (пункт 4);

5. Правила застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Затверджено постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року №247/95-ВР (пункт 25, додаток 10 п.п.7 та 24);

6. Про витрати на оплату відпусток, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Роз'яснення Головної державної податкової інспекції України від 12 червня 1996 року №10-114/10-3970;

7. Питання правомірності віднесення до валових витрат сум у вигляді виплат разової допомоги робітникам, які виходять на пенсію, та у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні чергової відпустки і нарахованих на них зборів. Лист Державної податкової адміністрації України від 17 серпня 1999 року №4825/6/15-1216;

8. Про правомірність віднесення на валові витрати матеріальної допомоги при виході у чергову відпустку. Лист Державної податкової адміністрації України від 21 березня 2000 року №1972/5/15-1116;

9. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року №830 (пункт 10);

10. Рекомендації щодо планування робочого часу викладачів вищих закладів освіти і запровадження Норм часу для розрахунку і обліку їх навчальної роботи та Переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи у вищих закладах освіти 3 і 4 рівнів акредитації. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 7 червня 1996 року №195;

11. Інструкція про прибутковий податок з громадян. Затверджено наказом Головної державної податкової інспекції України від 16.07.2003 року №352 (пункти 5.4, 8.2, 9.2, 9.4, 16.1);

12. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Закон України від 2 березня 2000 року №1533-III (стаття 18).

Інші правовідносини, що виникають у зв'язку з відпустками:

1. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ (стаття 34);

2. Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 (пункт 15);

3. Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 (пункти 1, 2, додаток п.п. 1, 12);

4. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року №46;

5. Порядок надання окремих пільг і компенсацій дітям, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Затверджено наказом Мінчорнобиля України від 26 липня 1996 року №95-а (пункт 4.1);

6. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах. Затверджено наказом Міносвіти України від 18 травня 1998 року №181. (пункт 6.7.2);

7. Інструкція про звільнення від перевідних та випускних екзаменів учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів України за станом здоров'я. Затверджено наказом Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров'я України від 29 січня 1996 року №25/20 (пункт 5);

8. Порядок надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2000 року №844 (пункти 15, 20);

9. Типовий статут дошкільного виховного закладу. Затверджено наказом Міністерства освіти України від 7 квітня 1994 року №94 (пункт 13).

Правовідносини, що виникають у зв'язку з відпустками у військовозобов'язаних, військовослужбовців та осіб, які мають спеціальні звання:

1. Про загальний військовий обов'язок і військову службу. Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХП (стаття 37);

2. Про затвердження Положення про підготовку І проведення призову громадян України на строкову військову службу. Наказ Міністерства оборони України від 4'січня 1995 року №1 (пункти 28, 30, 37);

3. Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджено наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №166 (пункти 18, 20, 22, 23, 29);

4. Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах. Затверджено наказом Міністерства оборони України від 27 червня 1995 року №165 (пункт 24);

5. Дисциплінарний статут прокуратури України. Затверджено постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року №1796-ХІІ (стаття 12);

6. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР. Затверджено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 року №1368-ХІІ (пункти 13, 24, 28, 32);

7. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних сил України. Затверджено Законом України від 24 березня 1999 року №550-ХІУ (пункт 25);

8. Інструкція про службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ України в межах України. Затверджено наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 17 травня 1999 року №220 (пункт 1.4);

9. Кримінальний кодекс України. Затверджено Законом від 05.04.2001 №2341-III (статті 239, 240, 241).

Урахування положень законодавства про відпустки при прийнятті судових рішень та їх виконанні:

1. Цивільний процесуальний кодекс України. Затверджено Законом від 18 липня 1963 року, ВВР, 1963, №ЗО, (стаття 464);

2. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 (пункт 19);

3. Про практику розгляду судами трудових спорів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 (пункти 7, 17, 19);

4. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 (пункти 1, 17, 23, 24);

5. Кодекс про шлюб та сім'ю України. Затверджено Законом від 20 червня 1969 року №2006-УП, ВВР, 1969, №26, (статті 5, 32);

6. Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 (пункт 21);

7. Про виконавче провадження. Закон України від 21 квітня 1999 року №606-ХІУ (статті 35, 37);

8. Виправно-трудовий кодекс України. Затверджено Законом від 23 грудня 1970 року №3325-VII, ВВР, 1971, №1, (статті 50, 105);

9. Тимчасова інструкція про порядок виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі. Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України від 17 липня 1999 року №91/565 (пункти 6.6, 6.7).

ДОДАТОК Д

Виплати, пов'язані з відпустками:

1. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Указ Президента України від 11 лютого 2000 року №207/2000 (пункт 2);

2. Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та Інших органів. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року №2288 (пункт 2);

3. Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів. Закон України від 17 лютого 2000 року №1459-III (пункт 2);

4. Про грошове забезпечення військовослужбовців. Постанова Кабінету Міністрів У країни від 22 травня 2000 року №829 (пункт 2);

5. Положення про порядок виплати винагороди військовослужбовцям за тривалу безперервну військову службу. Затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 січня 1999 року №27 (пункти 5, 6);

6. Про затвердження Порядку компенсації працівникам Державної митної служби вартості проїзду до місця відпочинку й у зворотному напрямку під час щорічних відпусток, на нове місце служби, а також перевезення багажу. Наказ Державної митної служби України від 18 лютого 2000 року №91 (пункти 1-3);

7. Порядок компенсації працівникам Державної митної служби вартості проїзду до місця відпочинку й у зворотному напрямку під час щорічних відпусток, на нове місце служби, а також перевезення багажу. Затверджено наказом Державної митної служби У країни від 18 лютого 2000 року №91;

8. Про державну допомогу сім'ям з дітьми. Закон України від 21 листопада 1992 року №2811-ХП (статті 1, 14, 15, 24, 26, 27);

9. Порядок визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв'язку з вагітністю і пологами особам, які мають постійно обчислюваний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №651 (пункти 1, 2, 4, 5, 6);

10. Порядок визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які обрали спрощену систему оподаткування. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2000 року №698;

11. Щодо порядку виплати допомоги по догляду за дітьми. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 30 листопада 1999 року №К16-324021/18;

12. Порядок обчислення середньої заробітної плати. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100;

13. Щодо нарахування виплат. Роз'яснення Міністерства праці України від 21 липня 1997 року №04-3022;

14. Про обчислення середньої заробітної плати. Роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 10 лютого 2000 року №01-3/277-018-2.

ДОДАТОК Ж

Наказ про надання відпустки

ТзОВ «Берізка»

(найменування підприємства)

Наказ №15

про надання відпустки

«30» квітня 2003 р.

Прізвище, ім'я, по батькові: Мила Олена Станіславівна______________

Посада: головний бухгалтер _______________________________

Підрозділ: бухгалтерія

Вид відпустки: 24 к. д. - основна щорічна, 7 к. д. - додаткова _____

(щорічна, навчальна, пільгова, додаткова, відпустка без збереження заробітної плати)

Відпустка надається: з «15» травня 2003 р. по «14» червня 2003 р. на 31 день.

За період: з 20.04.2002 р. по 20.04.2003 р.

Підстава: графік надання відпусток на 2003 рік.

З наказом ознайомлений:_________________ (Мила О.С.)

(підпис)

Директор___________________