В цивільному праві традиційно права діляться на речові і зобов'язальні. В процесі проведеного дослідження ми з'ясували, що речові права в земельному праві виступають як одна з правових форм реалізації відносин земельної власності. Власнику цих речових прав надається безпосереднє право здійснювати вплив на земельну ділянку шляхом панування над нею.

В системі речових прав на землю право власності виступає основним і найбільш широким інститутом. Тільки за власником зберігаються всі правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню земельною ділянкою. Але визнаючи в принципі право власності повною владою над річчю, держава в той же час залишає за собою право накладати на неї ті або інші обмеження, які вона визначить необхідними, аж до повного вилучення власності для суспільних потреб. Тому абсолютної земельної власності немає. Надаючи власникам право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, законодавцем встановлюються і певні обмеження. Обмеження права власності на землю цілком виправдані у зв'язку з обмеженістю і незамінністю її в процесі господарської та іншої діяльності. Тому право приватної власності громадян України на землю можна визначити як право громадянина на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належною йому земельною ділянкою в межах (обсязі), встановлених законом, для задоволення особистих потреб, здійснення не забороненої законом діяльності з урахуванням правомірних інтересів інших осіб.

Вивчаючи земельне законодавство, було з'ясовано, що до системи речового права згідно з земельним законодавством України, крім права власності, входять також право постійного користування (право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку) і право земельного сервітуту (право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою). Речові права виступають похідними від права власності на земельну ділянку і володіють при цьому певною самостійністю і незалежністю від права власності.

Право постійного користування згідно з новим Земельним кодексом України землями державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Сервітути можуть встановлюватися для: проходу та проїзду на велосипеді; проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; прокладки та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; прокладки на свою земельну ділянку водопроводів з чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та прогону худоби до природної водойми; прогону худоби по наявному шляху; встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд. Вказаний перелік не можна вважати повним, тому що видів обмеженого користування чужою земельною ділянкою дуже багато і зафіксувати їх всі неможливо. Тому завершує закріплений в ЗК перелік посилання на "інші земельні сервітути". Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки, в тому числі в судовому порядку.

Право власності на землю і інші речові права на неї виступають головними видами прав на землю, але не єдиними. Серед інших підстав користування земельними ділянками є права на землю, які носять зобов'язальний характер: право оренди -- засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Оренда земельної ділянки подібна речовим правам на землю, але має і певні відмінності: строковий характер правовідносин; платний характер використання земель; взаємна регламентація відносин по використанню земель сторонами договору оренди; можливість взаємного впливу сторін договору оренди одній на одну в разі порушення або невиконання договірних зобов'язань.

В процесі реалізації суб'єктами земельних правовідносин своїх прав дуже часто виникають земельні спори і механізм захисту земельних прав громадян - дуже актуальне питання на даному етапі здійснення земельної реформи. Головними засобами, які забезпечують здійснення громадянами земельних прав, є юридичні гарантії. До таких юридичних гарантій можна віднести: охорону права, самозахист права і захист права.

Охорона права -- це закріплення земельних прав в земельно-правових актах, які передбачають порядок здійснення цих прав, порядок і межі самозахисту, захисту прав, а також діяльність по здійсненню, самозахисту і захисту суб'єктивних земельних прав.

В разі прийняття правомочною особою в порядку і в межах, передбачених законом, засобів захисту свого права або звернення цієї особи до компетентного органу за захистом своїх земельних прав має місце самозахист земельних прав.

Захист земельних прав являє собою діяльність правомочних державних органів по попередженню правопорушень або відновленню порушених прав.

На відміну від мір відповідальності, міри захисту не несуть карального характеру, а направлені на охорону права. Державний захист земельних прав та інтересів шляхом застосування мір відповідальності має місце у випадках, коли ці права та інтереси порушуються, тобто коли має місце земельне правопорушення. Земельним правопорушенням є протиправна, винна поведінка, яка порушує встановлений державою земельний правопорядок. В такому разі має місце використання санкцій різних галузей права (кримінального, адміністративного, цивільного і т.д.). Таким чином можна зробити висновок, що земельне правопорушення має різносторонні наслідки, тобто охороняється санкціями різних галузей права.

Новим Земельним кодексом встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених законодавством. В такому разі допускається викуп земельної ділянки з відшкодуванням її вартості. В тому випадку, коли буде доведено що після викупу використання земельної ділянки здійснюється не для суспільних потреб» то колишній, власник має право в судовому порядку відновити своє право власності на викуплену земельну ділянку.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права без рішення суду втручатись у здійснення власником своїх повноважень або висловлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

За шкоду, заподіяну неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень по володінню, користуванню і розпорядженню земельною ділянкою, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування несуть відповідальність. Крім того, у разі видання цими органами актів, які порушують права особи щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою, такі акти визнаються недійсними, а збитки, завдані власникам внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

В системі юридичних засобів захисту земельних прав та інтересів громадян значне місце займає діяльність судів загальної юрисдикції. Предметом їх розгляду є земельні спори. Громадянин-власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Це право зберігається і тоді, коли ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих цим збитків.

Захист земельних прав громадян здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

До таких необхідно віднести: установлення заборони на втручання в діяльність суб'єктів земельних прав з боку держави і третіх осіб, за виключенням випадків порушення земельного законодавства; встановлення законом виключного переліку випадків припинення або обмеження земельних прав державою; встановлення гарантій захисту земельних прав у випадках їх припинення або обмеження державою та ін.

Під земельними спорами треба розуміти обговорення та доказування своїх прав на землю з додержанням встановленої процесуальної форми та рівноправність перед законом всіх учасників земельних відносин.

Земельно-правові спори мають свою специфіку. Вона полягає в тому, що їх об'єктом завжди є земля. Це спори в зв'язку з наданням, вилученням, порядком використання землі, а також відшкодування збитків, які мають місце у зв'язку з земельними відносинами. Тобто земельні спори діляться на спори, які виникають: з приводу надання земельних ділянок; в процесі здійснення прав по використанню землі; з приводу вилучення земельних ділянок; з негаторних позовів; в зв'язку з землевпорядними діями; з приводу відшкодування збитків, які причинені в процесі здійснення земельних правовідносин.

Земельні спори також можуть бути класифіковані на підставі порядку їх розгляду на адміністративні та судові, а також за об'єктом, суб'єктом спору та за іншими підставами.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Крім того, суди розглядають спори у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Щодо пропозицій, які виникли в мене з приводу вдосконалення законодавства, то я вважаю, що статтю 160 ЗК необхідно викласти у двох частинах, де перша повинна бути присвячена процесуальним правам, а друга -- процесуальним обов'язкам.

Зокрема, до процесуальних прав слід віднести наступні: право знайомитися з матеріалами щодо цього спору; робити з них виписки, порушувати клопотання, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, оскаржувати рішення. Процесуальними обов'язками необхідно вважати наступні: брати участь у розгляді земельного спору (такий обов'язок безпосередньо випливає із ст. 159 ЗК України, де визначені підстави перенесення розгляду спору, а також умови розгляду спору у відсутності однієї із сторін; подавати документи та інші докази (цей обов'язок пов'язаний із необхідністю створити належні умови для розгляду земельного спору). Також статтю необхідно доповнити положенням про те, що сторони спору зобов'язані сумлінно користуватися своїми правами і сприяти своїми діями органу по своєчасному і правильному розгляду земельного спору. Це на мой погляд необхідно, так як в діючій статті чітко не вказано що з положень являється правом, а що обов'язком сторін.

Список використаних джерел

Конституція України від 28.09.1996 // Відомості Верховної Ради України. - 1996. № 30. - ст. 141 ;

Земельний кодекс України // Урядовий кур'єр. --2001. --№211--212. -- 15 листоп.

Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий). - Х.: ООО «Одиссей», 2000.- 1008 с.

Кримінальний Кодекс України, 2001 р. //ВВР. - 2001.- №25 - 26.- Ст. 131.

Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар/ (Тертишніков В.І.). - Видання шосте, доповнене і перероблене. - Харків: Консум, 2002. - 408 с.

Господарський процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами. - К.: Юстиніан, 2002.-544 с.

Про власність: Закон України від 07.02.1991 № 697-12 р.//Відомості Верховної Ради України. -- 1991. -- № 20. -- Ст. 249;

Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. //Урядовий кур'єр. -- 1998. -- № 203--204. -- 22 жовт.;

Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789 - ХІІ //ВВР. - 1991. № 53.- Ст. 793 (з наступними змінами та доповненнями);

Про плату за землю: Закон України від 03.07.1992 р.// ВВР.-1992.-№ 38.-Ст.560;

Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р.// ВВР. - 1991.- № 42.- ст.546;

Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р.// ВВР.-1991.- № 14.- ст.168;

Про селянське (фермерське) господарство: Закон України від 20.12.1991 р. // ВВР.-1992.-№14 ст. 186.

Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14.09.1999 р.// ВВР. - 1999.- № 44. - ст. 391;

Про форми власності на землю: Закон України від 30 січня 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. -- 1992. -- № 18. -- Ст. 225;

Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва: Закон України від 14 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2000. -- № 45. -- Ст. 375.

Про земельну реформу: Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 1-991. -- № 17. -- Ст. 10.

Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі// Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. Відомості Верховної Ради України. -- 1992. -- № 25. -- Ст. 355.

Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду, схвалена Верховною Радою України 31 жовтня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України.--- 1991. -- № 53. -- Ст. 795.

Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва: Указ Президента України від 10 листопада 1994 р.// Голос України. -- 1994. -- 16 листопада

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 грудня 1999 р.// Офіційний вісник України. - 1999. - № 49. - С. 11.

Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 8 серпня 1995 р.// Закон і бізнес. -- 1995. -- 18 жовтня

Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності: Указ Президента України від 12 липня 1995 р. // Урядовий кур'єр. -- 1995. -- 18 липня

Про захист прав власників земельних часток (паїв): Указ Президента України від 21 квітня 1998 р.//Офіційний вісник України. - 1998. - № 16. - С. 10.

Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 грудня 1999 р.// Офіційний вісник України. -- 1999. -- № 49. -- С. 11.

Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення: Указ Президента України від 19 січня 1999 р.// Офіційний вісник України. -- 1999. -- № 3. -- С. 11.

Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення: Указ Президента України від 4 лютого 2000 р.// Офіційний вісник України. - 2000. -- № 6. -- С. 35.

Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи: Указ Президента України від 12 квітня 2000 р. //Урядовий кур'єр. -- 2000. -- № 76. -- 25 квіт.)

Порядок передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затверджений наказом Держкомзему України від 15 лютого 1993 р. № 10 //Урядовий кур'єр. -- 1994. -- 7 червня

Тимчасовий порядок проведення робіт по видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств на право колективної власності на землю, затверджений наказом Держкомзему України від 15 березня 1995 р. //Закон і бізнес. -- 1995. -- 16 квітня

Порядок відмічення в паспорті громадян України факту передачі безоплатно у приватну власність земельних ділянок, затверджений наказом МВС України та Держкомзему України від 12 липня 1993 р.

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок»// Відомості Верховної Ради України. -- 1993. -- № 10. -- Ст. 79.

Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затверджене наказом Держкомзему, Держкоммістобудування, Держкомжитлокомунгос-пу, ФДМУ від 5 квітня 1996 р.// Закон і бізнес. -- 1996. -- 29 травня

Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. //Офіційний вісник України. -- 2000. -- № 4. -- Ст. 112.

Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. № 119// Офіційний вісник України. --2000. -- № 4. -- Ст. 113.;

Наказ Держкомзему України від 17 січня 2000 р. № 5 «Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)», зареєстрований в Мін'юсті України 23 лютого 2000 р. № 101/4322 // Офіційний вісник України. -- 2000. -- № 8;

Аграрне право України / Під. редакцією В.З.Янчука. -- К., 1996. --С. 7, 25--26.

Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Особенные части земельних курсов. Учебное пособие. Под. ред. доктора юридических наук, професора Погребного А.А. и кандидата юр. наук Каракаша Ш.И.. - Х.:ООО “одиссей”, 2001. - 560 с.

Андрейцев В.И. Земельная реформа: Приватизация. Зкология. Право. -- К.: УЗАН, 1997;

Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навчально-практичний посібник. -- К.: Істина, 1999. -- С. 254-256

Андрейцев В.І. Концептуальні засади реформування земельних правовідносин в Україні /Державно-правова реформа в Україні. Матеріали наук.-практ. конференції. -- К., 1997. -- С. 36;

Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи в Україні: Наук.-пр. посібник. -- К.: «Істина», 1999. -- С. 16, 29;

Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посіб. - К. : Істина, 1999. - 320 с.

Беляева З.С. Правовое регулирование приватизации земель сельскохозяйственных предприятий / Право собственности на землю в сельском хозяйстве Российской Федерации. - М., 1996. - С. 15.

Бусуйок Д. Земельний кодекс України: проблеми реалізації ( за матеріалами методичного семінару) // Право України .-- 2002. -- № 8- С. 133-134;

Васильчиков А.Й. Землевладение й земледелие в России й других европейских государствах. - СПб, 1876. - С. 18.

Вінник О. Господарські товариства і виробничі кооперативи. Правове становище. - К., 1998. - С. 249.

Гайдуцький П. Власність на селі // Урядовий кур'єр. -- 2002. -- № 59. -- 28 берез.

Гайдуцький П. Земля має власника. Реального // Уряд. кур'єр. -- 2000. -- № 90. -- 20 трав.

Гафурова О. Право власності членів сільськогосподарських виробничих кооперативів на землю // Право України - 2003.- № 1. - С. 68-72.

Гражданское право / За ред. Калпина А.Г. -- Ч. 2. -- 2000. -- С. 89-90.

Дегтярев И.В., Осипов Л.И. Земельное право и земельный кадастр: Учебник. - М. : Юрид. лит., 1986. - 240 с.

Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. - Харків: Факт, 2002. - 550 с.

Екологічне право : Особлива частина: Підруч. Для студ. Юрид. вузів і фак. : Повний акад. Курс. / за ред акад. В.І. Андрейцева. - К.: Істина, 2001. - 544 с.

Екологічне право України: Підручник / В.К. Попов, А.П. Гетьман, С.В. Размєтаєв та ін.; За ред. В.К. Попова, А.П. Гетьмана.-- Харків: Право, 2001.-- С. 83-88

Завадская Л.Н. Механизм реализации права. -- М.: Наука, 1992. -- С. 9.

Заєць 0.І. Правові аспекти земельної реформи в Україні. Дисс. к. юр. н. - К., 1999. - С. 33;

Заєць О. Правове забезпечення земельної реформи // Право України .-- 2000. -- № 9 - С. 59-61;

Земельне право / За ред. Семчика В.І., Кулинича П.Ф. - К., 2001. - С. 155.

Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинича. К.:Видавничий Дім “Ін. Юре”, 2001. - 424 с.

Земельное право. Учебник для вузов. Руководительавторского коллектива и отв. редактор - С.А. Боголюбов. - М.: Издат. группа НОРМА- ИНФРА. М,, 1999. - 400 с.

ЗУ УРСР. -- 1922. -- № 51;

Ковтун М.Г. Земельне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Юмана, 2001. - 208 с.

Комментарий к Закону о сельхозкооперации. -- М., 1997. -- С. 61.

Конституційні засади правового регулювання економічних процесів в Україні // Право України.-- 1997. -- № 8. -- С. 6--7

Коростелев С.В. Земельное и лесное право: Учеб. пособие. СПб: Изд-во Михайлова В.А., изд-во “Полиус”, 1998. -544 с.

Кулинич П. Правові аспекти прискорення реформування аграрного сектора економіки // Право України -- 2000. -- № 4;

Лебідь В. Земельноправові аспекти реалізації права на ведення особистого підсобного господарства // Право України .-- 2001. -- № 11- С. 86-88;

Нікітюк Г. Правове регулювання інституту земельної ренти в Україні // Право України. -- 1999. -- № 6. -- С. 58.

Новаковський Л., Будзілович І., Леонець В., Юрченко А. Земельна реформа в Україні продовжується … (до 10-ї річниці) // Право України .-- 2001. -- № 1- С. 37-42;

Новаковський Л.Я. Концептуальні основи земельної реформи і проблеми її здійснення // Землевпорядний вісник. -- 1997. -- № 1. -- С. 3;

Носік В.В. ; Право власності в Україні: Навч. посіб. / О.В. Дзера, і Н.С. Кузнєцова, О.А. Підопригора та ін.; За заг. ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової.-- К.: Юрінком Інтер, 2000.-- С. 432-441;

Обшая теория права/ Под ред. А.С. Пиголкина. -- М.: Изд-во МГТУ им.Н.Е. Баумана, 1996. -- С. 181-182;

Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік // Уряд. кур'єр. -- 2000. --№ 34. -- 23 лют.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 672 // Офіційний вісник України. -- 1999. -- № 17;

Приватизація землі та реорганізація колективних сільськогосподарських підприємств в Україні: Посіб. -- К., 1998. -- С. 62.

Про земельний кодекс України (За матеріалами Укрінформу) // Праця і зарплата. - 2002.-1.-С 21.

Процессуальные нормы и отношения в советском праве (в «непроцессуальных» отраслях). -- Воронеж: Изд. Воронеж, ун-та, 1985. -- 140 с;

Семчик В., Кулинич П. Комплексне дослідження процесів становлення відносин власності в Українських землях // Право України .-- 2003. -- № 1- С. 154-155;

Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. - М.: Дело, 2000.-С.123.

Титова Н. До концепції основного земельного закону України. // Право України. -- 2000. --№ 4.-- С. 68.

Титова Н. Землі як об'єкт правового регулювання // Право України. -- 1998. -- № 4. -- С.10-11.

Титова Н. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти // Право України .-- 2002. -- № 4 - С. 70-76;

Третій етап реформування АПК // Уряд. кур'єр. -- 1997. -- № 5. -- 14 січ.;

Федоров М. Земельна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи // Економічний часопис. - 1999. - № 6. - С. 22;

Філіпенко А. Енергія економічного зростання // Уряд. кур'єр.-- 1997. - № 159--160 -- 30;