Проте головним моментом в вдосконаленні фінансів є не стільки зменшення затрат, як збільшення доходів бюджету.

Вирішити задачу збільшення доходів держави не можна лише шляхом адміністративного тиску, не створивши при цьому для підприємств ефективних економічних стимулів для сплати податків. Варто скоротити податкові пільги, однак це скорочення не повинне бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості для суспільства того чи іншого виду діяльності.

Велика кількість податкових пільг для одних підприємств означає високі податкові ставки для інших, що змушує останніх ховати свої доходи з метою збереження конкурентноздатності Скрипник А., Варваренко Г., Вдовиченко А. Оподаткування нерухомості як фактор стабілізації та розвитку фінансового ринку України // Вісник НБУ. - 2007. - № 8. - С. 15-21..

При зменшенні податкових пільг з'явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства.

ВИСНОВКИ

В роботі проведено дослідження «правових основ видатків Державного юджету в Україні».

Бюджет у сучасному його розумінні сформувався в результаті тривалого історичного процесу еволюції суспільства: трансформації натурального господарства у грошово-мінове, становлення держави, ускладнення економічного і фінансового життя.

Бюджетна система України у своєму розвитку пройшла тривалий період становлення, протягом якого відбувались зміни в її побудові відповідно до діючого на той час суспільно-економічного ладу та устрою держави. Під час поневолення та втрати державності Україна не мала можливості формувати власну, національну фінансово-бюджетну систему, що не сприяло розвитку і зміцненню бюджетних відносин на рівні окремих територій та держави в цілому.

Державний бюджет України -- централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України" . "Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави.

Сутність бюджету кожної країни визначається станом економіки, рівнем соціального розвитку суспільства. Використовуючи фінансове програмування, країни через бюджет впливають на структурну перебудову держави, науково-технічну політику, норму накопичення, самозабезпечення ресурсами, ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, обсяг валового внутрішнього продукту.

До інституту видатків державного і місцевих бюджетів слід віднести цільове, доцільне й ефективне використання (касові і фактичні видатки) коштів розпорядниками бюджетних коштів.

Економічна структура видатків визначає їх економічно-правовий зміст як сукупність загальних видатків і кредитування загального фонду Державного бюджету без погашення.

Фінансування державних видатків - це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, що здійснюється з урахуванням оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел фінансування, проводиться в міру здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання загальнодержавних функцій, а також для утримання соціально-культурної сфери, створення соціальних гарантій населення та виконання зобов'язань держави, з додержанням режиму економії при всебічному постійному контролі.

Незалежно від джерел покриття видатків фінансування здійснюється на підставі таких принципів: плановість, безоплатність і безповоротність, цільове спрямування коштів, ефективність їх використання, фінансування в міру виконання плану, оптимальне поєднання власних, бюджетних та кредитних джерел, здійснення контролю за використанням коштів.

Виділяють такі методи бюджетного фінансування:

1) бюджетні інвестиції; 2) бюджетні кредити; 3) кошторисне фінансування; 4) державні трансферти.

Різні методи надання бюджетних коштів обумовлені особливостями виконання бюджетів у різних ланках бюджетної системи.

Проведений аналіз свідчить про те, що в більшості розвинутих країн формування та здійснення бюджетної політики відбувається на основі таких законодавчих документів як: 1) Конституція; 2) закон про бюджетне управління; 3) закон про щорічний бюджет; 4) закони про спеціальні асигнування; 5) постанови та інструкції щодо бюджету.

Конституцією закладається фундамент всім іншим нормативним актам, тому в ній висвітлюються лише загальні принципові питання, а саме: а) розмежування повноважень між законодавчою і виконавчою владами щодо державних фінансів; б) визначення фінансових взаємовідносин між центральними і місцевими органами влади; а) вимога щодо витрачання бюджетних коштів тільки у відповідності із законодавством.

Видатки Державного бюджету регламентуються відповідними законодавчими та нормативними актами -- Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетною класифікацією, іншими юридичними актами органів влади.

Основним документом, на підставі якого формуються кошториси доходів та видатків розпорядників коштів, є розпис доходів та видатків державного бюджету.

В даний час необхідна повна ревізія бюджетного законодавства, у першу чергу в частині регулювання процедурних питань бюджетного процесу, тому що саме їхня нерозв'язаність знижує його ефективність.

Видатки бюджету у повному та всебічному обсязі характеризуються тим, яку роль вони відіграють і яке місце посідають у процесах суспільного відтворення та яке їх соціальне призначення.

Існування бюджетів різних рівнів, з одного боку, та значна нерівномірність фінансового стану різних регіонів України та верств населення - з іншого, об'єктивно зумовлюють перерозподільні процеси фінансових ресурсів. Механізм перерозподілу бюджетних коштів є об'єктом централізованого державного регулювання і багато в чому визначається системою оподаткування, монетарною політикою, макроекономічними факторами, які перебувають у безперервному русі та розвитку.

Для Державного бюджету України є характерним відносно висока питома вага видатків в соціальну сферу, що загалом є позитивним для суспільства, існують певні проблеми, які суттєво зменшують соціально-економічних ефект цих видатків

Розподіл видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача.

Отже, з метою подолання цих проблем необхідно забезпечити:

- визначення першочергових та пріоритетних напрямів розподілу бюджетних коштів, які б відповідали цілям фінансової політики держави та не відхилялись від головного призначення бюджету - справедливого та неупередженого розподілу державних благ з метою досягнення граничного рівня добробуту для кожного члена суспільства.

- забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю;

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; взяття зобов'язань розпорядниками коштів понад обсяги виділених бюджетних асигнувань.

У процесі контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють: попередній контроль здійснюється на стадії прийняття зобов'язань; фінансовий контроль на стадії проведення операцій перед здійсненням платежу; контроль після здійснення видатків, проведення операцій (аудит).

У разі виявлення бюджетних правопорушень органи Державного казначейства України в межах своєї компетенції можуть вчинити дії до розпорядників та отримувачів коштів, призупинити здійснення операцій та будь-яких платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства та застосувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях.

Бюджетна сфера України одна з найбільш криміналізованих. Кожен шостий економічний злочин, який викривається в Україні, пов'язаний із зазіханнями на кошти державного або місцевих бюджетів. Нині в Україні нема окремих норм щодо відповідальності посадових осіб органів влади, які забезпечують бюджетний процес, та органів державного фінансового контролю за їх дії або бездіяльність. Вони здебільшого несуть цивільно-правову відповідальність загального характеру (зловживання службовим становищем, хабарництво, халатність тощо).

За детального розгляду норм права, які регулюють відповідальність учасників бюджетного процесу, можна дійти висновку, що вони дещо недосконалі та різняться в підходах. Наприклад, згідно з положенням Бюджетного кодексу України передбачається загальна норма про цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність осіб, винних у порушенні бюджетного законодавства. Інших норм, які регламентували би порядок застосування зазначених видів відповідальності, у цьому Кодексі немає. Тому для застосування цієї норми слід користуватися іншими законами. А отже, в разі виявлення бюджетного порушення можна застосувати будь- яку міру відповідальності залежно від вимог різних сфер права, зокрема цивільного, адміністративного, кримінального, трудового. Тобто немає чіткості у визначенні покарання за конкретний вид правопорушення. Така правова неврегульованість часом дозволяє застосувати подвійну відповідальність за одне й те саме бюджетне порушення, або навпаки, зумовлює уникнення від відповідальності, якщо скоєне бюджетне правопорушення не підпадає під дію іншого закону.

Водночас Бюджетним Кодексом України передбачено, що незалежно від настання цивільно-правової відповідальності в разі споєння бюджетного правопорушення до розпорядників чи одержувачів бюджетних коштів застосовується стягнення чи заходи впливу, регламентовані окремими нормами головного фінансового документа держави. Зокрема, йдеться про призупинення бюджетних асигнувань та операцій із бюджетними коштами, зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів, призупинення рішення про обласний бюджет, бюджети міст Києва і Севастополя і бюджетів територіальних громад, повернення до відповідного бюджету коштів, отриманих як субвенції, в разі нецільового використання.

З метою запобігання нецільовому використанню бюджетних коштів необхідно розробити дійові заходи, які унеможливлювали б не суто цільове, а передусім незаконне використання бюджетних ресурсів. Нецільове використання коштів - це порушення законодавства. Тому необхідно уточнити норми законів та нормативно-правових актів для врегулювання цих проблем.

Головна проблема подальшого становлення міжбюджетних відносин в Україні полягає в їх нерозвиненості і невідповідності швидким змінам, що відбуваються в системі перетворення функцій управління та їх слабкій корегованості із економічними реаліями. А як інструмент трансформації економічної структури, міжбюджетні відносини мають відповідати меті економічних трансформацій - всебічному сприянню людського розвитку, що означає орієнтацію їх більшою мірою на задоволення соціальних потреб громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України. - К: Вікар, 1996. - 64 с.

2. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001р. №2542-III

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Изд.: Видавничий дім СКІФ, 2008 г.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. №835.

5. Закон України “Про Рахункову палату” iд 11.07.1996 № 315/96-ВР (зі змінами від 22.05.2008)

6. Наказ Державного казначейства України № 140 від 10.08.2001р.

7. Наказ Державного казначейства «Порядку касового виконання державного бюджету за видатками» від 22.01.2001 р № 3.

8. Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Єфименко Т. І., Андрущенко В. Л., Бабіч Н. М.

9. Алєксєєв І. В., Ярошевич Н. Б., Кондрат І. Ю. Бюджетна система. -- Л.: Вид.: Національного університету "Львівська політехніка", 2004.

10. Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Єфименко Т. І., Андрущенко В. Л., Бабіч Н. М. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету. -- К. : НДФІ, 2004.

11. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади. - К.: Верес, 2005

12. Бекерская Д.А. Бюджетное право и бюджетный процесс в Украине. О.: 2004.- 300с

13. Булгакова С. О. Формування і функціонування бюджетної системи України. -- К.: КНИГА, 2003

14. Булгакова С.О., Василенко Л.І., Єрмошенко Л.В., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Державні фінанси: Фінанси. Бюджетна система України: У 5-ти т. -Т.1. -К.: НВП «АВТ лтд.», 2004.

15. Булгакова С.О. Управління фінансовими ресурсами у системі Казначейства // Фінанси України. - 2006. - №7. - с.18-29.

16. Буряченко А. Є. Історичні аспекти еволюції бюджетної системи України. // Фінанси України. - 2002. - № 6. - с. 139 -142

17. Бюджетна система. Вишкіл студії. Навчальний посібник / Юрій С.І., Бескид Й.М., Дем'янишин В.Г. та ін.; За ред. С.І.Юрія та Й.М.Бескида. -- К.: Таксон, 2007

18. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар/ За редакцією О.В.Турчинова і Ц.Г. Огня. - К.: Парламентське вид-во, 2008. - 320.

19. Василик О.Д., Ларіонова Л.Д. Фінанси давньоукраїнської держави // Фінанси України. -- 2002. -- №8.-с.141-145

20. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. -- К.: НІОС. -- 2001

21. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. -- К.: НІОС. -- 2002.

22. Воронова Л.К. Финансовое право: учеб. / Л.К. Воронова, Н.П. Кучерявенко. - Х.: Легас, 2003. - с. 28

23. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні. - Харків, 2003. - 567 с.

24. Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення. // Фінанси України, 2002, № 8

25. Демків О.І. Сучасні засади та підходи до бюджетного стимулювання розвитку регіонів // Матер. Всеукраїнської наук. - практ.: конф. „Фінансова система України: становлення та розвиток”. - Частина 1. - Острог: НУ „Острозька академія”, 2006. - с.68

26. Державні фінанси України / Василик О.Д., Павлюк К.В. - К.: НІОС. - 2002

27. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету. -- К. : НДФІ, 2004.

28. Дудко В. П. Державний фінансовий контроль. -- Чернівці : Прут, 2005. -- с.48

29. Загорський В. С.. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. -- Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. -- 304 с.

30. Казначейська система виконання бюджету / За ред. С. О. Булгакової. -- К.: КНТЕУ, 2005

31. Каленська В.І. Система казначейського контролю за бюджетними коштами // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №5(59). - с.128-133

32. Кириленко.О.П.Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навч. посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2000 -250 с.

33. Короленко А.В. Бюджетний процес та бюджетний календар. // Фінанси України, 2002, № 5 - с. 22- 25

34. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: ЦНЛ, 2003. - С. 126

35. Кудряшов В. П. Фінансування бюджету та економічне зростання// Фінанси України. - №3 - 2007. - С. 98 - 111

36. Кузьменко О. Проблеми співвідношеннякомпетенції парламенту і Рахункової палати у контрольно-бюджетній сфері / О. Кузьменко // Право України. - 2001. - № 4. - С. 101-105

37. Корчинський В.Є. Реалізація принципів вирівнювання та економічної ефективності при організації міжбюджетних відносин / В.Є. Корчинський, С.Ю. Колодій // Фінанси України. - 2004. - № 2. - С. 84-93.

38. Колпаков В.К. Адміністративне право: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2005

39. Кульчицький М.І., Перун З.В. Формування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом //Фінанси України. - 2005. - №2. - с.78-83

40. Луніна І.О. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин: Монографія. - К. : Наукова думка, 2006

41. Луніна І.О., Баліцька В.В., Короткевич О.В. Механізм мінімізації впливу фінансової кризи на бюджет України// Фінанси України. - 2008.- №12.

42. Опалова А., Віслюк О. Державне регулювання економіки. - К.: Наукова думка, 2005.

43. Опарін В. М. Фінансова система України: Теоретико-методологічні аспекти. -- К.: КНЕУ, 2005.

44. Орлюк О.П. Фінансове право України, К: Либідь, 2004

45. Папієв М. Соціальна політика та її вплив на доходи і рівень життя населення // Україна: аспекти праці.- 2004.- № 7.- C.3-10.

46. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002- 254с

47. Програма КМУ «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» . - К., 2008

48. Рубан Н.І. Концептуальні засади контролю за виконанням бюджетної програми // Фінанси України- 2006.- № 8.- C.7-13

49. Симоненко В. К., Барановський О. І., Петренко П. С. Основи єдиної системи державного фінансового контролю в Україні (макроекономічний аспект). -- К.: Знання України, 2006. -- 279 с.

50. Стефанюк І. Невеселий коментар про нецільове використання бюджетних коштів // Фінансовий контроль. - 2008. - №6(47). - с.48-51.

51. Скрипник А., Варваренко Г., Вдовиченко А. Оподаткування нерухомості як фактор стабілізації та розвитку фінансового ринку України // Вісник НБУ. - 2007. - № 8. - С. 15-21.

52. Стоян В. Бюджет та бюджетна політика держави//Світ Фінансів.- Тернопіль, 2005.- №1. - С.94.

53. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) „Шляхом європейської інтеграції” / Авт. кол.: А. Гальчинський, В. Геєць та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. Ї С. 211

54. Соціальна спрямованість бюджетної політики / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Е.М. Лібанова та ін. - К.: НДФІ, 2004.

55. Скворцова С.Я. Тенденції та фактори зміни рівня державних видатків // Формування ринкових відносин в Україні.- 2006.- № 4.- C.126-130

56. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки. - К.: Вінор, 2003. - С. 222

57. Теребух А.І. Бюджет як інструмент впливу на економічний розвиток регіону // Матер.ХV міжнар. наук.-практ. конф. „Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція”. - Частина 1. - Чернівці: ТЕІ, 2006. - с.83

58. Терещенко Ю.І. Фінансове право. К: Юридична книга, 2006. - С. 142

59. Тігова Т.М., Осипчук Л.Л. Історичні аспекти виникнення та розвитку державного казначейства // Економіка, фінанси, право. - 2001. - № 2. - С. 16-18

60. Тимошенко І.І., Жук О.П. Фінанси. Навчальний посібник. - К.: Держкомстат України, 2006.

61. України та зарубіжних країн Навчальний посібник 2-ге вид., перероб. і доп. -- К.: Знання-Прес, 2003.- 168 с.

62. Хорошева Е.И. Сущность бюджетного регулирования социально-экономического развития территориальных подсистем / Вісник Донецького університету, Сер.В: Економіка і право. - 2005. - Вип.2. - с.202.

63. Чвалюк А.М. Етапи формування закону про державний бюджет // Форум права. -2007. -№ 3. -С.272-277

64. Чечетов М.В., Чечетова Н.Ф., Бережна А.Ю. Бюджетний менеджмент. Навчальний посібник для ВНЗ у 2-х томах. - Х.: ИНЖЭК, 2004.

65. Чугунов І. Я. Теоретичні основи системи бюджетного регулювання. -- К.: НДФІ, 2005. -- 260 с.

66. Шелест В. В. Тіньові фінансові операції: види та шляхи запобігання// Актуальні проблеми економіки. - №3. - 2007. - С.190

67. Шутов М. І., Бабенко В. А., Стоянова Н. М. Державний фінансовий контроль в Україні. -- О.: Юридична література, 2004. -- с. 131

68. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. -- К., НІОС., 2007 - С. 100

69. Юрій С. І., Стоян В. І., Даневич О. С. Казначейська система. - Т.: Карт-бланш, 2006. - С. 63.

70. http://treasury.gov.ua // Державне казначейство України

71. http://minfin.gov.ua // сайт Міністерства фінансів України

72. http://www.ac-rada.gov.ua // сайт Рахункової палати України