Правове забезпечення діяльності авіаційних підприємств в Україні

За роки незалежності авіакомпаніями України на регулярних перевезеннях задіяні сучасні повітряні судна, вдосконалено техніко-економічні показники галузі, розвивається зовнішньоекономічна діяльність підприємств, досягнуто принципових змін у структурі авіаперевезень на користь міжнародних сполучень.

Сформовано в основному, систему забезпечення безпеки польотів та авіаційної безпеки, на рівні, що відповідає вимогам Міжнародної організації цивільної авіації, однак вона ще вимагає суттєвої фінансової та матеріально- технічної підтримки.

Розроблено Проект нового Повітряний Кодекс України - головного державного акт законодавства, який є основою для формування нормативно - правової бази України щодо цивільної авіації, що наблизить Україну до міжнародних стандартів та прискорить вступ України до деяких впливових міжнародних організацій.

Однак спостерігається загальне зниження обсягів авіаційних перевезень. При цьому спостерігається стабільний ріст питомої ваги міжнародних перевезень з одночасним зниженням фактичних обсягів внутрішніх перевезень.

Одночасно із зниженням обсягів перевезень погіршуються фінансові результати багатьох підприємств. Зростає собівартість авіаперевезень, що призводить за останні роки у перетворення авіаційного транспорту у елітний.

Потреби цивільної авіації фінансуються з державного бюджету не достатньо.

У зв'язку із скрутним фінансовим становищем та незначними обсягами робіт більшість авіакомпаній України фактично не спроможні здійснювати оновлення парку повітряних суден, а в окремих випадках навіть забезпечити придатність до льотної експлуатації наявного парку повітряних суден.

Державний орган управління у сфері авіації за роки незалежності реформувався 13 разів, що негативно відбивалося на роботі авіаційних підприємств і галузі в цілому. Досвід попередніх реформувань показав, що ефективність роботи державного органу, що здійснює керівництво авіаційним транспортом, в статусі самостійного органу значно більша, ніж в складі Міністерства транспорту України. Так, існування авіаційної влади України як центрального органу виконавчої влади дало змогу Україні вступити до міжнародних авіаційних організацій, таких як: ЕСАС та Євроконтроль, а також прийняти важливі нормативно-правові акти в сфері цивільної авіації, найважливішим з яких є новий Повітряний кодекс України.

На сьогодні розроблено та поступово запроваджуються комплексні заходи, спрямовані на удосконалення національного законодавства в сфері діяльності цивільної авіації України, приведення його до вимог міжнародних та європейських авіаційних норм і стандартів, практики та рекомендацій ІСАО, регіональних спеціалізованих міжнародних інституцій у Європі - JАА та Євроконтролю.

На сьогодні регулювання діяльності цивільної авіації України здійснюється на основі близько 140 національних нормативно-правових актів та нормативно-правових актів колишнього Союзу РСР, які відповідають міжнародним вимогам та законодавству України.

Основою регулювання в авіаційній галузі є Повітряний кодекс України, що визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності авіації і спрямований на забезпечення здійснення єдиної державної економічної, технічної, тарифної, фінансової, науково-технічної, страхової, інвестиційної та соціальної політики у сфері управління і регулювання діяльності авіації з урахуванням міжнародного повітряного права. Граничні норми Повітряного кодексу встановлюються міжнародними правовими документами IKAO, JAA, а також EASA. Метою JAA є встановлення єдиних норм у сферах авіаційної безпеки, економічної ефективності, загальних норм та стандартів, а також удосконалення авіаційної безпеки в усьому світі. З цією метою EASA розробляє та запроваджує Вимоги JAR щодо виробництва, експлуатації та технічного обслуговування повітряних суден, також адміністративні та технічні процедури, їх втілення, а також здійснюють контроль за реалізацією цих процесів.

Авіаційна промисловість в Україні - не лише абстрактна гордість країни, це галузь, яка реально може приносити Україні прибутки вже зараз і в майбутньому. Україна спроможна розробити та презентувати проекти - конкурентноздатні не лише на регіональному, а й на світовому рівні.

Потенціал галузі складають не лише авіаційні заводи, а й наявність кадрів та високорозвиненої наукової бази для галузі. Задіяти їх та максимально ефективно використати - мета яка допоможе підняти не лише галузь, а й численні дослідницькі установи, фундаментальну науку. Заводи-гіганти, хоча і не є досить ефективними за сучасними стандартами, здатні дати роботу висококваліфікованим робочим та інженерам, які опинилися в наш час перед загрозою втрати кваліфікації.

Потенціалом можна вважати і налагоджену кооперацію з партнерами в інших країнах. Не втрачаючи зв'язків з традиційними партнерами необхідно намагатись знайти нових партнерів на заході, адже досвід просування проекту АН - 70 свідчить про складнощі самостійного виходу на нові ринки.

Потенціал ринку авіаційної техніки - досить великий у світовому та регіональному масштабах. Внутрішній же ринок складно оцінювати, але й не можна ігнорувати. Його розвиток неможливий без сприяння з боку держави.

Як підсумок, можна говорити про конкурентноздатність авіаційної галузі в Україні - галузі, яка є однією з не багатьох галузей в Україні, які можуть претендувати на високе місце в сучасному світі високих технологій.

Однак при всьому цьому є багато негативних тенденцій, що гальмують розвиток авіаційної сфери.

Негативні тенденції в сфері авіації значною мірою є наслідком кризових явищ в економіці України, а саме:

· Тенденції постійного зростання цін на матеріально-технічні ресурси, в тому числі на авіаційне паливо.

· Підвищення собівартості перевезень, і як наслідок авіаційних тарифів.

· Недостатньо ефективне або не цільове використання авіаційними підприємствами наявних основних виробничих фондів, матеріально-технічних ресурсів.

· Критичний рівень зносу авіаційної техніки, при відсутності можливості заміну парку повітряних суден.

· Незавершеність ринкових перебудов в галузі в частині формування конкурентного середовища, відносини власності, управління державним майном, розподіл авіапідприємств на аеропорти та авіакомпанії.

· Недостатня ефективність державного регулювання діяльності авіаційного транспорту внаслідок суттєвого відставання в створенні сучасної законодавчої бази, а також невиправдано частих реорганізацій уповноваженого органу авіаційної влади.

· Низький рівень інвестицій в основний капітал підприємств авіаційного транспорту із-за відсутності економічних та правових гарантій захисту інтересів інвесторів.

· Слабке використання можливостей інноваційної діяльності внаслідок різького скорочення можливостей фінансування нової техніки, галузевої науки за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

З метою подолання зазначених негативних явищ необхідно вирішити наступні завдання:

· Знизити тарифи на авіаційні перевезення на внутрішніх повітряних лініях за рахунок зниження собівартості перевезень і створення умов для вільної конкуренції перевізників на внутрішньому ринку;

· Забезпечити збереження стійкого росту об'єму перевезень на міжнародних повітряних лініях, збільшення конкурентоспроможності українських авіакомпаній, розширення сфер їх діяльності, зовнішньополітичну підтримку і захист інтересів українських авіаперевізників;

· Провести реформування авіапідприємств з метою забезпечення більшої свободи в розпорядженні власністю, приведення організаційно-правових форм підприємств у відповідність з вимогами реальних ринкових умов їх діяльності, упорядкування форм і методів управління державною власністю;

· Зберегти в державній власності найважливіші підприємства та об'єкти, які мають стратегічне значення і забезпечують безпеку функціонування цивільної авіації;

· Створити комплексну законодавчу і нормативно-правову базу для державного регулювання діяльності авіапідприємств;

· Створити ефективну систему лізингу повітряних суден та іншої повітряної техніки;

· Забезпечити функціонування системи підтримки придатності парку повітряних суден, які використовуються, як основи забезпечення безпеки польотів;

· Збільшити фінансову стійкість авіапідприємств;

· Покращити управління авіатранспортним процесом на засадах високоефективних технологій;

· Створити умови, для ефективної інвестиційної діяльності;

· Активізувати зовнішньоекономічну діяльність з метою забезпечення конкурентоспроможності національних перевізників на міжнародному та внутрішньому ринку авіаперевезень;

· Привести законодавчу базу у відповідність з міжнародними нормами і стандартами.

Список використаних джерел

1. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996 р., № 30, ст. 141.

2. Повітряний кодекс України Закон, Кодекс вiд 04.05.1993 р. № 3167-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993 р., №N 25, ст.274.

3. Господарський кодекс України Закон, Кодекс вiд 16.01.2003 р. № 436-IV// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003 р., № 18, № 19-20,№ 21-22, ст.144.

4. Земельний кодекс України Кодекс, Закон вiд 25.10.2001 № 2768-III// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002 р., № 3-4, ст.27.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної ради України. 2003 р. № 40.

6. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 р. №784-XIV// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992 р., № 31, ст.440.

7. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991 р., № 20, ст.249.

8. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. N 509-XII// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991 р., № 6, ст. 37.

9. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" // Відомості Верховної Ради України. - 1992 р. - № 24. ст.348.

10. Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" // Відомості Верховної Ради України. - 1992 р. - № 24. ст.350.

11. Закон України "Про приватизаційні папери" // Відомості Верховної Ради України. - 1992 р. - № 24.

12. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. - 1992 р. - № 29. ст. 377.

13. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" // Голос України. - 1992 р. - № 78.

14. Закон України „Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20.02.2003 р. № 545 ІV// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003 р, № 17, ст.140.

15. Закон України „Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000 р., № 36, ст.299.

16. Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994 р., № 51, ст.446.

17. Закон України від 29.11.2001 р. № 2864-III „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002 р., № 10, ст.77.

18. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004 р., № 29, ст.367.

19. Указ Президента України від 14.09.2000 р. № 1072/2000 „Про програму інтеграції України до Європейського Союзу”// Офіційний вісник України вiд 13.10.2000 р., № 39, стор. 2,

20. Указ Президента України від 18.10.2000 р. №1143/2000 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27.09.2000 р. “Про стан авіаційного транспорту та авіаційної промисловості України” // Офіційний вісник України вiд 03.11.2000 р., № 42, с. 29,

21. Указ Президента України від 19.12.2005 р. № 1784/2005 „Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади” // Офіційний вісник України вiд 04.01.2005 р., № 51, с. 32.

22. Указ Президента України від 15.07.2004 р. № 803/2004 “Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації” // Президентський вісник вiд 18.08.2004 р.- № 23.

23. Указ Президента України від 11.06.1998 р. № 615 “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” // Офіційний вісник України вiд 02.07. 1998 р., № 24, с. 3.

24. Про утворення департаменту авіаційного транспорту. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2006 р. № 708// Офіційний вісник України вiд 07.06.2006 р., № 21, с. 87.

25. Про утворення державної авіаційної адміністрації. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1526// Офіційний вісник України вiд 15.11.2006 р., № 44, с. 136.

26. Про затвердження Положення про використання повітряного простору. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401// Офіційний вісник України вiд 19.04.2002 р., № 14, с. 85.

27. Про затвердження Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.2001 р. № 919.// www.rada.gov.ua

28. Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1099 // Урядовий кур'єр. -вiд 19.09.1996 р.

29. Про затвердження Керівництва з процедур сертифікації суб'єктів комерційного обслуговування в аеропортах. Наказ Державіаслужби від 20.12.2004 р. № 232.// www.avia.gov.ua

30. Про затвердження Правил надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України. Наказ Державіаслужби від 28.11.2005 р. № 807/703.// www.avia.gov.ua

31. Про затвердження аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден в аеропортах України, для яких не встановлені індивідуальні аеропортові збори. Наказ Міністерства транспорту України від 06.07.1999 р. № 351.// www.avia.gov.ua

32. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 26.11.2001 р. № 139/821.// www.avia.gov.ua

33. Чиказька Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 01.11.1944 р. // Офіційний вісник України вiд 22.10.2004 - 2004 р., № 40, стор. 195

34. Угода про міжнародний повітряний транспорт, 07.12.1944 р.// www.icao.int.

35. Токійська Конвенція «Про злочини та деякі інші акти, вчинені на борту повітряного корабля» від 14.09.1963 р.// www.ecac-ceac.org.

36. Гаазька Конвенція «Про боротьбу з незаконним захопленням повітряного корабля». 01.11.2001 р.// www.icao.int.

37. Монреальська Конвенція «Про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації» 1971 р.// www.icao.int.

38. Монреальська Конвенція «Про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення» 1991 р. Ратифікація вiд 03.12.1997 № 687/97-вр// www.icao.int.

39. Конвенция о Международной органнизации гражданской авиации// ІСАО: Doc 7300.-Монреаль, 1980.- 48с.

40. Мнреальська Конвенція про ратифікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28.05.1999 р.// www.icao.int.

41. Рішення Правління Об'єднаних авіаційних Властей (JAA) від 11 грудня 2001 року про надання Україні статусу країни-кандидата у члени JAA.// www.jaa.nl.

42. Развитие авиации: Отчет ІСАО. - Монреаль,2001 р.-132с.

43. Банкрутство в Україні: Збірник нормативних документів. - К.: КНТ, 2004 р. - 127с.

44. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління // Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенков та ін. // За ред. О.В. Мозенкова. - Х.: ВД“ІНЖЕК”, 2003 р. - 272с.

45. Банкрутство: практичні аспекти // К.: Центр комерційного права. - 88с.

46. Барбашова Н.В., Сгара Э.В. Мировое соглашение в процедуре распоряжения имуществом должника // Экономика и право. - 2003 р. - №1. - С.54-58.

47. Бабак В.П. Безпека авіації // Видавництво «Техніка» - 2004 р.- с 39-44; 48-50;56-58;81-88;106-107.

48. Благун І., Копчак Ю. Проблеми неплатоспроможності та банкрутства підприємств в економіці України // Економіст. - 2004 р. - № 9. - С.46-48.

49. Стороннім В. З банкрутством щось не так, як мало бути... //Бухгалтерія - № 12 (427) - 2001 р. - с.8.

50. Варгіч С. Реформування власності шляхом банкрутства. //Цінні папери України. -№ 9 - 2000 р. - с.6-7.

51. Варгіч С. Механізм банкрутства: підсумки його дії в Україні. //Цінні папери України. -№ 8 - 2000 р. - с.4-5.

52. Концепція переходу України до ринкової економіки // Відомості Верховної Ради України. - 1990 р. - № 48.

53. Долішній М., Козоріз М. До питання про ефективність сучасного господарювання // Економіка України. - 1993 р. - № 9.

54. Іноземні інвестиції в економіку України: реальність, перспективи // Голос України. -- 22.12.1994 р.

55. Іноземні інвестиції: їх види, шляхи залучення // Діловий вісник. - 1994 р. - № 3.

56. Иванов Г.П. Антикризисное управление: от банкротства к финансовому оздоровлению. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995 р.

57. Яковець Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы // Экономист. - 1995 р. - № 1.

58. Савин В.С. “Авиация в Украине. Очерки, истории”,- Х.: Основа,1995 р

59. Кирик О.“Ан-70 суждено летать” // Українська Інвестиційна газета; 1999 р. № 21

60. Мараев Р. “Шаг вперёд, два на месте (Серийное производство авиатехники в Украине сегодня) // журнал «Авиация и время»; 2001р.

61. Беляев В. «Гражданская авиация на рубеже столетий» // журнал «Авиация и время»; 2001р.

62. Краткая характеристика авиационно-транспортной деятельности государств - учасников СНГ/ Межгос. Авиационный комитет// Авиация содружеств : Инф. Бюлитень-1999 р.- №3 с.22-32.

63. Орлов А.В. Актуальные проблемы формирования рациональной системы государственного регулирования авиации в Украине// Вісн. КМУЦА. - 1999 р.-№ 2 - с. 323-328.

64. Совенко А. «Ан-7Х и А400М: соперничество продолжается» // журнал «Авиация и время» ;2001р.

65. Абросімов В.// газета «Україна Кримінальна»; 14.02.2006 р.

66. Міністерство транспорту та зв'язку // журнал «Підсумки роботи транспортно-дорожнього комплексу та зв'язку за І півріччя 2006 р.»

67. Міністерство транспорту та зв'язку журнал // «Стратегічні ініціативи розвитку транспортно-дорожнього комплексу і зв'язку у ІІ півріччі 2006 р.»; 2006 р.

68. Манчуленко Г. «Аеропорт «Бориспіль» та його благодійники » // газета “Дзеркало тижня”, 4 лютого 2006 р.