Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

Особливості англійських кредитно-банківських термінів та способів їх перекладу українською мовою

Зміст

• Вступ
• 1. Термінотворення в сучасній англійській мові
• 1.1 Префіксація
• 1.2 Суфіксація
• 1.3 Запозичення
• 1.4 Словоскладання
• 2. Загальні принципи перекладу галузевої термінології для матеріалів банківської та фінансової документації
• 2.1 Переклад скорочень
• 2.2 Переклад складних термінів в умовах недостатнього словникового довідникового забезпечення
• Висновки
• Resume
• Бібліографія
• Додатки

Вступ

Англійська мова давно набула статусу міжнародної мови, а нова лексика, що співвідноситься з економічними поняттями, утворює найбільшу групу інновацій останніх десятиліть в англійській мові. Тому важливою рисою сучасної лінгвістики є зацікавленість вчених різними аспектами термінологічної лексики. З погляду на те, що економіка є невід'ємною частиною як людського спілкування взагалі, так і всього суспільного життя, вивчення кредитно-банківської термінології є надзвичайно важливим.

Об'єктом дослідження було обрано близько 200 англійських кредитно-банківських термінів, які є особливістю будь-якого тексту економічного характеру.

Предметом даної роботи є вивчення структурних, семантичних та функціональних особливостей англійських кредитно-банківських термінів та способів їх перекладу українською мовою.

Проблема термінотворення в англійській мові була й залишається однією з найбільш актуальних. Особливо справедливе дане твердження для галузі економіки, оскільки за останнє десятиліття саме вона зазнала інтенсивного розвитку. Цим і зумовлена актуальність дослідження термінологічних одиниць кредитно-банківської терміносистеми, що становить не тільки теоретичний інтерес, але й має прямий вихід у практику перекладу оригінальної кредитно-банківської літератури та методику викладання англійської мови.

Мета дослідження полягає у всебічному аналізі лінгвістичної сутності англомовних кредитно-банківських термінів, а також у дослідженні способів їх адекватного перекладу на українську мову. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких конкретних завдань:

- з'ясувати та описати функції кредитно-банківського терміна;

- встановити системні зв'язки кредитно-банківської термінології;

- дослідити основні способи морфологічного термінотворення;

- детально вивчити основні способи та прийоми перекладу англійських кредитно-банківських термінів українською мовою;

- виявити особливості прагматичної реалізації термінологізованих мовних одиниць кредитно-банківської терміносистеми у фаховому дискурсі.

У ході дослідження був використаний такий фактичний матеріал: періодичні видання Financial Times, Focus on Britain, The Ukrainian; а також навчальні посібники Economics та Essentials of Economics.

Теоретична значущість даної роботи полягає у висвітленні лінгвістичної сутності кредитно-банківського терміна, у дослідженні основних способів перекладу англійських кредитно-банківських термінів українською мовою, а також у поглибленні рівня розробки питань англомовного термінознавства, зокрема, взаємодії термінологічної та загальновживаної лексики на сучасному етапі, у доповненні наукових знань про системність термінологізаційних процесів у межах конкретної терміносистеми і про вироблення критеріїв диференціації терміна і `нетерміна'.

Практична цінність дослідження полягає у набутті навичок перекладу англійської кредитно-банківської термінології.

Методи дослідження зумовлені метою та специфікою поставлених завдань. У роботі застосовано метод словникових дефініцій, компонентного аналізу, дескриптивний метод, метод суцільної вибірки та метод кількісного аналізу.

1. Термінотворення в сучасній англійській мові

Було б неправильним вважати, що жорстка ізольованість характерна для всіх терміносистем. Велике поширення певної частини понять неізольованих галузей науки накладає відбиток на характер семантики термінів, котрі виражають ці поняття. Значна частина одиниць таких терміносистем переходить із фахової у загальновживану лексику, яка включає в основному лексику нейтральну, розмовну, а також і спеціальну, до якої входять і терміни [60,103].

Розглядаючи терміни як певний пласт загальнолітературної лексики, як фахову терміносистему, стикаємось із рядом труднощів у розумінні того, що таке термін. Перш за все виникає питання, чи є термін словом чи значенням слова. Дане питання з'являється у зв'язку з тим, що значна частина загальнолітературних слів включає у склад своєї смислової структури поряд із загальновживаними значеннями значення термінологічні. Лінгвісти, котрі досліджують термін у складі його терміносистеми, приймають слово у такому термінологічному значенні за самостійну одиницю терміносистеми [50,17; 56,59]. Наприклад, слово lоап має як другорядне значення так і термінологічне значення банківської сфери кредит, позика. Саме у цьому значенні спеціальні словники містять це слово як термін.

Розмежування терміна і загальновживаного слова у таких випадках орієнтовано на вирішення практичних цілей, якщо розглядати лексичні одиниці з точки зору їх основних і другорядних значень [77,333]. Так, загальновживані слова, будучи, як правило, багатозначними, мають у ролі своїх основних значень загальномовні, тоді як термінологічні значення виступають у їхній структурі як другорядні. Наприклад, загальновживане слово lоt може вживатися у своєму другорядному значенні у ролі банківського терміна партія цінних паперів, що є одиницею угод на фондовій біржі. Терміни ж вже своїми основними значеннями виражають відповідні спеціальні поняття і, як правило, мають загальномовні значення у ролі значень другорядних. Прикладом може служити термін deposit, основне значення якого депозит, вклад є термінологічним, тоді як другорядне значення сховище, відкладення є загальновживаним.

Дискусійним є також питання про те, чи є термінологічність властивістю лексичних одиниць чи їх функцією. Визнання ознаки термінологічності як властивості лексичних одиниць приводить деяких дослідників до протиставлення терміна загальновживаному слову і навіть загальнолітературному [74,158; 90,58]. Вважаємо, що є доцільним підтримати точку зору тих лінгвістів, котрі пов'язують термінологічність з функцією лексичних одиниць [16,6; 19,69; 83,93; 85,64; 92,46].

Виходячи з такого розуміння терміна, можна пояснити властивість одиниць типу deposit функціонувати у ролі загальновживаного слова в одному з його другорядних значень. Так у реченні valuable new deposit of tin have been found in Bolivia реалізується не основне термінологічне значення слова депозит, а його другорядне загальновживане значення layer of solid matter (often buried in the earth). Реалізацію основного термінологічного значення простежуємо в контексті кредитно-банківської літератури:

The assets of the new accounts include cash and government bonds, and the liabilities included tax liabilities and a limited amount of deposits.

Активи нових рахунків включають в себе готівку й урядові облігації, а до обов'язків компанії входять сплата податків та обмежена сума депозитів [94].

Вищесказане дає підстави для розуміння терміна як слова, яке у всіх своїх значеннях чи в частині значень, виражає спеціальне поняття науки, техніки, виробництва і т.д. і яке функціонує переважно у спеціальній сфері.

З такого розуміння терміна випливає, що термінологічна лексика як сукупність термінів певної галузі знань, може бути представлена двома групами:

1) власне терміни (типу dividend, audit, finance), котрі, будучи вузькоспеціальними одиницями, функціонують переважно у спеціальній сфері;

2) лексичні одиниці, котрі умовно можна назвати загальними термінами, типу deposit, які функціонують переважно у спеціальній сфері у ролі термінів і в неспеціальній - переважно як загальновживані слова [11,47].

Друга група, представлена загальними термінами, містить лексичні одиниці двопланового характеру, котрі обслуговують як спеціальну, так і неспеціальну сфери.

Таким чином, зміни лексичних зв'язків досліджуваних одиниць під час їх функціонування у неспеціальному контексті є не тільки показником наявності у терміна загальновживаного значення, непов'язаного з термінологією, але і показником його неоднорідності стосовно одного і того ж значення, у якому він виступає як термін в спеціальній сфері і як загальновживане слово у неспеціальній.

З приводу питання про мовну природу термінологічного значення у лінгвістичній літературі висловлюються різні погляди. Одні дослідники такі як М.Г.Бергер, Т.Л.Канделакі, Л.П.Капанадзе [6; 40; 41] не вважають термінологічне значення лексичним, інші виділяють у терміна два значення: буквальне і термінологічне (мовне і логічне). Буквальним (мовним) значенням терміна визнається лексичне значення слова, що виступає у спеціальній галузі знань у ролі терміна, термінологічним (логічним) значенням є екстралінгвістична дефініція, котра містить технічні характеристики спеціального об'єкта, позначеного терміном, і приписувана слову з певним лексичним значенням [1; 40; 41].

У даній роботі схиляємось до думки, що термінологічне значення за своєю мовною природою визнається лексичним; одним із показників останнього є співвідносність терміна із постійним референтом - спеціальним об'єктом певної галузі знань.

Наявність відмінності між екстралінгвістичною дефініцією термінологічного значення і словниковим тлумаченням загальновживаного значення слова дозволяє говорити про дві форми тлумачення значень - про звичайну і наукову дефініцію. Звичайна дефініція описує об'єкт повсякденного життя словами у загальновживаних значеннях, наукова дефініція описує спеціальний об'єкт, максимально використовуючи для цього терміни. Проте використання відмінностей між науковими і звичайними дефініціями як критерію розмежування термінологічного і загальновживаного значень не є достатнім. Основним критерієм розмежування терміна і нетерміна має бути критерій наукового поняття [77; 82; 85]. Незбіг опису значень слова, котре виступає як термін і як загальновживане слово і котре позначає один і той же об'єкт дійсності, відмічав ще Л.Щерба, котрий вважав, що у таких випадках слово передає про об'єкт інформацію різного роду [81,116].

Необхідність у перевірці відповідності значень термінів відображуваним ними поняттям викликана специфікою терміна - на його власне мовне лексичне значення накладається понятійне значення. Лексичне і понятійне значення терміна не завжди сумісні. У ролі значення терміна виступає наукове поняття, властивості терміна визначаються специфікою його значення. Термін не може бути службовим словом чи часткою, а може бути тільки повнозначним словом чи сполученням повнозначних слів, а службові слова можуть належати до його структури лише як допоміжні елементи [62; 91].

Термінам, як і загальновживаним словам, властиві усі види лексико-семантичних зв'язків. Проте термін, на відміну від загальновживаного слова, виконує не лише номінативну функцію. Він як лексична одиниця має свій особливий статус. Репрезентуючи поняття науки, термін використовується як засіб пізнання фіксації, збереження, акумуляції і трансляції наукових знань.

Взаємодія загальновживаної лексики та терміносистем яскраво проявляє себе у термінологізації значення лексичної одиниці. Термін, утворений у результаті термінологізації, є семантично вмотивованою лексичною одиницею [35; 45; 46; 73].

Але кваліфікуючи термінологічність чи нетермінологічність значення, неможливо визначити ступінь спеціалізації поняття, співвідносного зі значенням знака у кожному випадку його вживання. Показником термінологічності знака, спроможного виконувати термінологічну функцію, є сам факт його вживання у спеціальній літературі, поза якою він втрачає функціональну та семантичну специфіку і перестає бути терміном [73; 78]. Міграція загальновживаного слова у терміносистему спричиняє семантичне перетворення первинного значення, а асиміляція загальновживаного слова терміносистемою спричиняє появу семантично мотивованого знака. Ця вмотивованість здійснюється на основі перенесення загальновживаних значень на нові наукові поняття з допомогою асоціації за подібністю (метафоризація) і на основі перенесення, ознаки за суміжністю (метонімізація) [26; 45; 60; 63; 71; 87].

Метафори можуть бути джерелом створення неологізмів. Для перекладача це найскладніший випадок, оскільки він потребує глибокого знання реалій країни, з мови якої робиться переклад. Усі терміни, утворені способом метафоричного переносу, вмотивовані. Внутрішньою формою метафоричного терміна є значення лексичної одиниці, використаної як матеріал вторинної номінації. Головна функція термінологічної метафори - номінативна. Метафора в термінології з'являється насамперед для того, щоб дати назву поняттю, яке до цього не мало словесного позначення [25,28]. До англійських загальноекономічних неологізмів, які утворені цим способом, можна віднести наступні приклади:

dead-cat bounce - оманлива тимчасова стабілізація цін на акції на біржовому ринку, де зазвичай рівень цін досить низький [101];

dutch bargain - угода, в результаті якого усі привілеї отримує лише одна сторона [108];

silver wheelchair - велика сума грошей, яку виділяють члену вищого керівництва компанії як компенсацію за втрату посади (в результаті поглинання її більшою компанією) [94];

windfall - випадковий прибуток [108].

Go a bear - грати на зниження; Go a bull - грати на підвищення; Greenmail - викуп акцій у загарбника компаній.

Поряд з процесом міграції загальновживаного слова у термінологію відбувається і зворотній процес - детермінологізація. Проникнення термінів у лексику загального вжитку спричинене екстралінгвістичними факторами - статусом літературної мови, інтелектуальним рівнем суспільства, суспільно-політичними умовами [63,41]. Десемантизація терміна, як і будь-якого іншого автосемантичного слова, полягає в тому, що термін не тільки виражає наукове поняття, а ще є пов'язаним з певними уявленнями [24]. Спеціаліст, використовуючи терміни своєї предметної галузі у професійному мовленні, співвідносить їх перш за все із достатньо глибокими поняттями про явища, властивості і процеси, котрі належать до сфери його компетенції. Уявлення спеціаліста досить конкретні і за своїм змістом наближені до поняття.

У процесі інтелектуалізації загальнолітературної мови частина спеціальних слів проникає в мову більшості мовців. Одночасно відбувається зменшення термінологічної глибини поняття. Так, на фоні економічних перетворень суспільства запозичена із англійської мови банківська лексика стає завдяки теле- і газетним матеріалам широковідомою неспеціалістам. У системі загальновживаної лексики терміни credit - кредит, banking business - банківська справа, futures - ф'ючерсні контракти реалізують тенденцію до спрощення семного складу. Проте, як справедливо зауважив Л.Щерба, у будь-якому випадку слід пам'ятати, що немає ніяких підстав нав'язувати мові поняття, які їй зовсім невластиві і які не є певними факторами в процесі спілкування [81,54].

У питаннях взаємодії загальновживаної і термінологічної лексики ми виходили з викладених у цьому розділі теоретичних засад, що розроблені в результаті аналізу фактичного матеріалу. Проте це питання і надалі залишається дискусійним, як і розуміння семантики терміна, а також шляхів розбудови термінологічних систем в плані їх унормування.

1.1 Префіксація

Аналіз мовного матеріалу дає можливість виділити префікси, які мають узагальнені значення, і від яких значною мірою залежить правильність перекладу префіксальних термінів.

after-:„наступний”, „задній” (прикладів кредитно-банківської тематики не виявлено).

all-: утворюються прикметники із значеннями: „всеохоплюваності”, „виключності, чистоти вибірки” (групи), „вищого ступеня якості”: all-risk insurance - повне страхування].

co-: „спільності”, „подібності”, „спів розмірності”: co-equal - рівний (зазначеним).

counter-: „протилежна, зворотна дія або засіб чи агент такої дії”, „те, що доповнює щось певним чином” counter-claim - зустрічний позов.

cross-: „поперечний”, „перехресний”, „схрещений”, „протилежний”, „який перетинає межі, кордони”.

dis-: значення протилежне словотвірній основі, значення „відсутність”, „позбавленість чогось розподілу”, „відокремлення”: discount rate - ставка дисконтування.

ex-: „колишній” або „відставний”: ex-President - екс-президент, колишній президент; “обмінний”: exchange rates - обмінні курси.

extra- : утворюються прикметники та іменники зі значеннями:

„поза” (чимсь), „за межами”, „понад”: extra соsts - надвартість, extra charge - додаткова плата.

heter(o)-: „різний”.

homo-: „той же самий”, „однаковий”, „подібний”.

mis-: утворюються дієслова та іменники із значенням: протилежними значенню основи: mismatch - невідповідність, misappropriation - розтрата, незаконне привласнення.

multi-: „багато”, „з великою кількістю”: multi tasking - багатофункціональність.

nоn-: „заперечення”: non-accrual assets - активи, за якими нараховують відсотки, non-cash transactions - негрошові операції, non-negotiable - без права передачі.

omni-: вказує на: „повноту чи всеохоплюючий характер явища”.

over-: „зверху”, „більше”, ”вбік”, „поза”, „надмірно”: overdue - прострочений, overheads - накладні витрати, over-the-counter - позабіржовий.

para-: „перебування ззовні чогось, або поруч”,: parallel simulation - паралельне моделювання.

poly-: „багато” або „різний”.

post-: „після, пізніше (у часі)”, „наступний”: post balance sheet events - події після звітної дати.

pro-: „заступник”, „прихильник”, „попередник”: pro-treasurer - заступник скарбника (керівника скарбниці) .

quasi-: „близький”, „подібний”, „такий, що нагадує”: quasi-particle - квазічастка.

self-: „свій”, „себе”: „самостійний, автоматичний”: self-funding - самофінансування.

sub-: „розташування під чимсь (знизу)”, „неповноти міри певної власності”: subsidiary - дочірнє підприємство, subrogation - суброгація, subtotal - проміжний підсумок.

un-: негативне заперечення якості, дії,: undrawn credit - невикористаний кредит.

un- 1) „розташування під”: understatement - занижування, 2) „виконання”: undertake expenditures - робити витрати, 3) „недостатність”, „неповноту” тощо: underdeveloped - недорозвинений, недостатньо розвинений.

Розглянувши активні у термінотворенні префікси можливо зробити висновок, що їх значення є важливою умовою правильного перекладу термінів утворених за їх допомогою. Іншомовні префіксальні терміни не завжди мають лексичний відповідник у рідній мові, це викликає певні труднощі при їх перекладі. Тому важливо знати як способи перекладу префіксальних термінів, так і значення іншомовних префіксів.

Слід намітити наступні основні шляхи перекладу кредитно-фінансових термінів:

1)проаналізувати смислову структуру терміна і згідно з контекстом, виявити значення іноземного терміну;

2)уточнити об'єм та зміст поняття, котре виражається аналізуючим іноземним терміном у даному контексті;

3)підібрати (чи побудувати) еквівалентний український термін;

4)уточнити об'єм та зміст поняття, висловлюємого найденим українським терміном, та порівняти їх з об'ємом та змістом поняття, вираженого іноземним терміном;

5)у випадку необхідності ввести доповнення чи зовсім замінити найдений термін другим, домогтись того, щоб поняття виражене іноземним терміном, було передано у українському тексті адекватно.

6)закінчити переклад статті чи глави книги, а потім перевірити, чи нема в перекладі суттєвих суперечок, що може казати про помилку у перекладі якого-небудь іноземного терміну [4, 56]. Головним прийомом перекладу термінів є переклад за допомогою лексичного еквіваленту.

Еквівалент - постійний лексичний відповідник, який точно співпадає із значенням слова. Терміни, які мають еквіваленти у рідній мові відіграють важливу роль при перекладі. Вони служать опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясовувати характер тексту. Тому слід вміти находити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати знання термінів - еквівалентів [4,65] .

Розгляд морфологічної структури кредитно-банківської термінології дозволив вказати на наступні способи перекладу англійських економічних термінів, утворених за допомогою деяких активних у термінотворенні префіксів:

1) Переклад неоднозначних слів (вибір варіантного відповідника(ВВ)). Відповідники неоднозначного слова називаються варіантними відповідниками. Під варіантним відповідником розуміється один із можливих варіантів перекладу слова ( терміну). Варіантний відповідник передає як правило якесь одне значення слова вихідної мови, тобто кожний варіантний відповідник є перекладним еквівалентом якогось одного лексико-семантичного варіанта багатозначного слова.

2) Описовий переклад терміну (ОП). Це такий прийом перекладу нових лексичних елементів вихідної мови, коли слово, словосполучення, термін чи фразеологізм замінюється в мові перекладу словосполученням, яке адекватно передає зміст цього слова або словосполучення( терміна).

3) Антонімічний переклад (АП). Це такий переклад коли форма слова або словосполучення замінюється на протилежну ( позитивна - на негативну і навпаки), а зміст одиниці. Що перекладається замінюється в основному подібним.

4) Дослівний переклад (ДП). це прийом перекладу нових слів (термінів), де весь термін чи кожна його частина перекладається дослівно. Головне лексичне значення висловлюється основою, а суфікс чи префікс виступає як показник лексико-смислової категорії до якої відноситься даний термін.

5) Транскодування (Т). Це такий спосіб перекладу , коли звукова чи графічна форма слова вихідної мови перекладається засобами абетки мови перекладу.

6) Знаходження термінологічного еквіваленту (Е) в іншій мові. Цей переклад використовують у тому випадку, якщо терміну, що перекладається в іншій мові відповідає спеціальний термін. З точки зору практики перекладу всі елементи денотативної системи вихідної мови поділяються на дві групи : 1) ті, що вже мають відповідники („перекладні еквіваленти”) в цільовій мові ; 2) ті, що не мають відповідників у цільовій мові. Перші називаються одиницями, що мають перекладних еквівалентів і у мові перекладу, а другі безеквівалентними одиницями. Способи перекладу безеквівалентних одиниць згодом фіксуються у словниках і переходять до розряду еквівалентів. Це можливо прослідкувати на нижче наведених прикладах перекладу префіксальних термінів.

Похідні терміни являються найчисленнішими. Цю групу термінів виділяє В. Н. Комісаров.

Продуктивність афіксального способу утворення кредитно-банківських термінів не є такою високою, як в інших наукових термінологіях, наприклад, у географії, біології, медицині. Термінологія узяла для себе лише деякі, котрі стали фактором її системної організації [63].

При аналізі фактичного матеріалу виявлено похідні терміни, у яких можна виділити такі префікси: dis-; over-; self-; under-; re-; un-. Кожен з них несе певне навантаження, а тому виконує відповідну семантичну функцію.

Способи перекладу префіксальних термінів:

dis-:

1) ДП: відповідні укр. префікси: дис- (дез-, де-) не- роз-: dissymmetry - несиметричність; 2) ОП: „позбавлений”, „позбавляти”, „скасовувати”, „позбавлення”, „порушення”, „зменшення” тощо: to disclose - розкривати; 3) Т: disfunction - дисфункція.

over-:

1) ДП: відповідні укр. префікси: (по)над-, пере-,; об-, за-, гіпер-: overestimate - переоцінювати; 2) Е: overdraft - овердрафт.

self-:

1) ДП: відповідні укр. префікси: само-, авто-: self-regulation - саморегулювання.

un-:

1) ДП.: відповідні укр. префікси: не-, роз-, від-, зне-, де-, без-, пере-: unbalance - розбалансування; 2) АП: формально позитивним відповідником з запереченням в семантичній структурі: unsalutary - шкідливий (тобто більш некорисний); 3) ОП: „усунення” „вивільняти”, „усувати”, „визволяти” : to unload - усувати навантаження; unsequred - такий, що не має забезпечення.

under-:

1) ДП: відповідні укр. префікси: недо-: під- або до-:; не-:underestimate -недооцінювати; 2) ОП: „неповний”, „недостатній” „нижній”, „низько” : underlying accounting data - дані, що лежать в основі обліку.

Словотвірна префіксація у кредитно-банківських термінах представлена також обмеженою кількістю морфем. Терміни з префіксом -un є похідними утвореннями від основ дієслова чи іменника і мають значення неможливості, відсутності або зворотності дії, позначеною основою, також вони мають значення заперечення, властивості чи якості, яку виражає основа: underimporting - недостатній імпорт; underinsurance - неповне страхування (страхування на малі суми); to untie - дозволяти приватній компанії конкурувати з державними підприємствами; unremunerative - неприбутковий.

Із префіксом re- у кредитно-банківській термінології утворюються терміни також від основ дієслів та іменників. Кредитно-банківські терміни з цим префіксом мають значення повторюваності дії: reapprisal - перерахунок, переоцінка; recoupment - сукупність капіталовкладень; rebate - повернення переплати; to relend - позичати гроші, одержані в борг; rebilling - переоформлення накладної; reorder - повторювати замовлення, restructuring - реструктуризація боргу, refunding - пролонгація державного боргу шляхом заміни одного випуску цінних паперів іншим, термін закінчення якого переноситься на іншу дату, rediscount - переоблік, rescheduling - перегляд умов діючого кредиту з метою досягнення сприятливих умов.

Префікс -over у кредитно-банківській терміносистемі вказує на надмірність прояву того, на що вказує твірне слово: overcapitalization - надмірний випуск акцій на суму, що перевищує вартість чистих активів компанії; overcharge - завищення цін; overconsumption - надмірне споживання.

1.2 Суфіксація

У цьому розділі розглядаються активні у термінотворенні суфікси, які мають узагальнене значення і від яких значною мірою залежить правильність перекладу суфіксальних термінів:

Розглянувши активні у термінотворенні суфікси можливо зробити висновок, що їх значення є важливою умовою правильного перекладу термінів утворених за їх допомогою. Іншомовні суфіксальні терміни не завжди мають лексичний відповідник у рідній мові, це викликає певні труднощі при їх перекладі. Тому важливо знати, як способи перекладу суфіксальних термінів, так і значення іншомовних префіксів.

Продуктивність афіксального способу утворення кредитно-банківських термінів не є такою високою, як в інших наукових термінологіях, наприклад, у географії, біології, медицині. Термінологія узяла для себе лише деякі, котрі стали фактором її системної організації [63].

При аналізі фактичного матеріалу нами виявлено похідні терміни, у яких можна виділити такі суфікси: -ing; -r; -ion; -able(-ible); -ant; -ment; -y; -ty; -ive; -or; -ee. Кожен з них несе певне навантаження, а тому виконує відповідну семантичну функцію.

Похідні терміни із суфіксом -ing використовуються переважно для позначення різного роду торгових операцій, розрахунків, платежів: trading - продаж товарів, торгівля; укладання торговельних угод; clearing - виконання клірингу чеків чи векселів; advertising - рекламування, рекламна справа.

Значний термінотворчий потенціал виявляє і суфікс -er. Він бере участь у творенні термінів, що позначають осіб за характером виконуваної роботи: subscriber - передплатник цінних паперів; adjuster - диспашер (спеціаліст з оцінення збитків загальної аварії і їх розподілу між учасниками рейсу); adviser - консультант; affreighter - фрахтувальник, винаймач судна. Більшість похідних термінів з цими суфіксами є утвореннями від дієслівних основ.

Аналогічну семантичну функцію виконує також суфікс -or. Acceptor - акцептант (особа, що взяла на себе зобов'язання заплатити за пред'явленим рахунком); agistor - власник, який здає в оренду пасовище; bailor - депонент (особа, яка віддала майно на зберігання).

Менша продуктивність у термінотворенні властива суфіксу -ant: accountant - кваліфікований бухгалтер, експерт з аналізу балансів і фінансової звітності; annuitant - особа, якій виплачується страхова рента (як джерело доходу).

Словотвірний суфікс -ion є синонімічним суфіксові -ment. Терміни із суфіксом -ment визначають конкретні дії, стан чи результат дії: investment - капіталовкладення, інвестування; advertisement - рекламне оголошення, реклама.

Суфікс -у бере участь у творенні кредитно-банківських термінів, які позначають певні економічні реалії: accountancy - бухгалтерія; currency -грошовий обіг; activity - активність. Похідні терміни з дієслівними основами і суфіксом -ее об'єднуються тим, що в основі назви особи лежить назва дії, що є основною ознакою сигніфікації: absentee - відсутній земельний власник; allotee - дрібний орендар; obligee - кредитор; oferee - особа, якій робиться пропозиція.

Отже, у сфері афіксального словотвору особливістю англійської кредитно-банківської термінології є утворення термінів переважно із суфіксами -ing, -ion, -ment, -y, -ee, -able (-ible), -ant, -or, -er, -ive, і префіксами un-, under-, over-, re-. Словотвірні афікси, як правило, додаються до кореневих основ.

Проаналізувавши мовний матеріал, який був використаний у роботі і основні способи перекладу префіксальних і суфіксальних термінів було з'ясовано, що існують способи перекладу термінів, які найчастіше використовуються.

За допомогою кількісного методу отримані наступні результати : перекладу на українську мову за допомогою: 1) еквівалента - 96%; 2) описового методу, шляхом розкриття поняття - 84%; 3) варіантного відповідника - 87%; 4) транскодування - 52 %; 5) антонімічного перекладу - 47%; 6) дослівного перекладу - 90%. Як бачимо, із отриманих результатів, домінують 4 способи перекладу префіксально-суфіксальних термінів. Було з'ясовано, що методи перекладу префіксально-суфіксальних термінів можуть доповнювати один одного: метод транслітерації- описовий перекладом, дослівний переклад - описовим і ін. Ті методи які використовувались для перекладу термінів, які не мають еквівалентів згодом фіксуються у словниках і переходять до розряду еквівалентів.

1.3 Запозичення

Кожна мова запозичує іншомовні слова. Це об'єктивний процес, що виявляється більшою чи меншою мірою. Не оминає він і української мови. Українська мова, як і будь-яка інша, постійно змінюється і поповнює свій словниковий запас, але нові слова не повинні засмічувати її. Запозичення вже довгий час представляють особливий інтерес для перекладознавців завдяки особливостям їх виникнення й функціонування.

Поняття „чужого” посідає одне з центральних місць в термінологічному апараті міжкультурної комунікації. Про міжкультурну комунікацію можна говорити в тих випадках, коли партнери по зустрічі належать до різних культур і коли вони усвідомлюють, що кожний відповідно є іншим, тобто відбувається взаємне усвідомлення один одного як чужого. Ключовим тут постає, безперечно, слово чужий чи, точніше, вираз усвідомлення чуждості. Перекладені тексти втрачають значну частину своєї чуждості, по меньшій мірі, мовної, а тексти вторинної міжкультурної комунікації, хоча і стосуються чуждих феноменів, роблять це таким чином, що ті присвоюються, тобто втрачають чужість [42, 129].

Розмежування свого та чужого в дійсності представляє собою доволі непросту проблему. Відносно легко можна прийти до висновку, що не все інше - це чуже, але не все чуже є іншим. Належність англомовних елементів до переферійної частини лексики пов'язана з їх співвіднесеністю з концептом чужий. Саме новизна та екзотичність сприйняття іншомовної лексеми як елемента чужої культури та заважають його входженню в мовну систему. Перші три наведені елементи підпадають під визначення прагматичного, а останні нагадують дефініції інформаційних - як ентропійного, так і науково-популярного (порушення одноманітності) характеру. З урахуванням цього чуже можна було б визначити як інформативне, прагматично значиме інше. Зникнення цих ознак, наприклад, завдяки інтенсивним контактам, цілеспрямованому вивченню може інтерпретуватися як освоєння [42, 134].

Під час процесу запозичення іншомовні одиниці взагалі і терміни зокрема прходять усі перераховані вище стадії, що сприяє їх подальшому засвоєнню носіями мови перекладу. Досліджуючи проблему запозичення термінів новітніх технологій вважаємо за доцільне визначитись передусім з самим терміном „запозичення”.

Термін „запозичення” означає процес надходження і засвоєння іншомовних слів унаслідок різних соціальних причин - війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків а також стрімкого розвитку новітніх технологій [28, 156]. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. активізувалися українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності: в економіці (фандрейзинг, баєр, лот); у суспільно-політичній сфері (аплікант, омбудсмен, ньюсмейкери, спічрайтер); у засобах зв'язку, ЕОМ (роумінг, баннер, лептон, e-mail, он-лайн); у новітніх побутових пристроях та транспортних засобах (ЖК дисплей, тіптронік, парктронік); в науці, культурі, освіті (едиція, перфоманс, коледж, гендер, уфологія, фентезі), зокрема у молодіжній субкультурі (ді-джей, рейв-культура, чил-аут), у масовій культурі (трилер, блокбастер, хепі-енд); у спорті (стритбол, маунтинборд, скейтинг, ферплей); у побуті (фліпси, хот-дог, памперси, степлер); у ЗМІ (копірайтер, програма у стилі "лайф", інтерв'юер); у рекламі (слоган, біг-борд, басорама, пабліситі, шоуїнг); у дизайні (стайлінг) [7].

Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об'єктивних і суб'єктивних: розвитком економічних зв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, пожвавленням культурних зв'язків, двомовністю, умовами функціонування української мови, зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, престижем англійської мови, стереотипи сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином, вживанням англійських запозичень для демонстрації освіченості або неординарності та внутрішньомовними потребами (необхідністю назв для нових предметів, процесів, понять (пейджер, хакер, модем), прагненням мовної економії (копірайт - авторське право, лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком, дартс - метання дротиків, чил-аут - місце для відпочинку у танцювальних закладах), потребою поповнити експресивні засоби (бакси, упс, о'кей), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія, медіа-ринок, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж - посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, рентинг - короткотермінова оренда машин, постер - плакат у періодичному виданні, рієлтер - агент, торговий посередник з продажу нерухомого майна) [11].

Підходи до запозичень базуються на критеріях залежно від шляху, від способу, і збереження матеріальної форми слова мови оригіналу. Майже всі запозичені елементи приходять з англійської мови або через її посередництво [13, 92]. Це явище не є абсолютно новим.

До факторів, що відповідають за перенасичення мови лексикою іншомовного походження, відносяться такі:

1. Поява нових запозичень, що активно вживаються в публіцистичному стилі та в мові засобів масової інформації в цілому (плюралізм, саміт, аудит, дистриб'ютор, ріелтер, хакер, гамбургер, профі, кліп, трилер та ін.);

2. Активізація вживання старих запозичень, у тому числі 60-70 рр., значна кількість яких являла собою екзотизми, що використовуються зараз для позначення реалій українського життя (брифінг, імпічмент, маркетинг, менеджер, допінг та ін.);

3. Інтенсифікація в українській мові словотвірних процесів на основі старої і нової лексики іншомовного походження (кримінал, криміналізація, криміналізувати, криміналітет; байкер, байкерський, байкерство, банк-шоу);

4. Зростання числа різноструктурних іншомовних вкраплень, у тому числі гібридних, у текстах засобів масової інформації (danсе-культура, web-адреса);

5. Уведення спеціальної термінології у спеціалізовані видання, розраховані на масового читача, зумовлені актуальністю громадсько-політичних, економічних і наукових проблем у житті суспільства (дисплей, картридж, файл, суїцид, харизма та ін.);

6. Поява в українській мові квазіангліцизмів як для номінації реалій, що не мають аналога в інших країнах, так і для позначення загальних реалій (брейн-ринг, шоп-тур, джентельмен-шоу та ін.) [8, 9].

Перераховані вище фактори викликають перенасиченість лексики запозиченими та іншомовними словами. Активізація процесу запозичення відбувається на фоні інших, не менш активних процесів у галузі лексики, які знаходять своє відображення в науковому стилі як найбільш зрозумілому і відкритому для всіх новоутворень. Нові форми суспільних відносин знайшли відображення у словотвірних неологізмах, в освоєнні великої кількості запозичених слів, у стилістичному транспортуванні, у процесах деархаїзації, в різноманітних семантичних змінах різних груп лексики української мови [2, 52].

Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками:

по-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки;

по-друге, це прагнення замінити багатослівне найменування однослівним.

В мові наявні матеріальні запозичення і калькування.

Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й предмет) (лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication bу stimulated еmіssіоn оf rаdіаtіоn "підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання") запозичена повністю (і план вираження, і план змісту).

Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою лексичних засобів мови перекладу; поморфемний переклад іншомовного слова.

За калькування приймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. tеlеvіsіоn із гр. tеlе "далеко" й англ. vіsіоn "бачення"), інтербачення (англ. intervision із лат. inter "між" і англ. vіsіоn "бачення"). Як бачимо, і в тих мовах, із яких запозичення з'явились в українській мовою слова, наведені лексеми є напівкальками.

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.

Словотвірні запозичення - такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов Так, наприклад, слово телефон складене з англійської елементів tеlе "далеко" і рhоnе "дзвонити, телефон".

Розрізняються джерела запозичення і шляхи надходження запозичених слів. Походження слова відноситься до тієї мови, до якої це слово прослідковується як до початкового джерела. Інколи відомим є джерело запозичення, хоча саме походження слова з цієї мови викликає сумнів [25, 229-235]. Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.

В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються до фонетики мови перекладу, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від англ. crуstаl писемним шляхом запозичені укр. кристал та кришталь.

Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої BLUE TOOTH.

Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова).

Запозичення - активний процес. Як бачимо з прикладів, мова, яка запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє іноземне обличчя, тобто не стає елементом мови перекладу (о'кей, чао, мерсі, капут, аll rіght, hарру епd).

При запозиченні звуки, яких не має певна мова, замінюються звуками мови перекладу: англ. ісеbеrg (дифтонг аi) - укр. айсберг (звукосполучення ай). Трапляються випадки, коли при запозиченні звужується значення слова. Багато запозичених слів утратили свій іншомовний вигляд, давно стали рідними в мовах, куди вони потрапили.

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять інтернаціоналізми. Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки [33, 180].

Лексичним запозиченням називається звернення до лексичного фонду інших мов для вираження понять, їх диференціації або визначення невідомих предметів. У сучасній українській мові вживається багато запозичених слів. Насамперед, це економічні, політичні та технічні терміни. Після запозичення цих слів українська мова дещо підпорядкувала їх своїм законам фонетики та граматики. Деякі запозичення ввійшли до активної лексики нашої мови і вживаються досить часто. Існують такі запозичення, які спричиняють труднощі при перекладі, тому що вони або рідко вживаються, або мають еквівалент в українській мові. Таким чином, одним із важливих практичних завдань перекладу є вірний вибір варіанта в тих випадках, коли для іншомовного терміна існують відповідники: а) слова рідної мови та б) слова-запозичення.

Взявши за основу праці дослідника М.Л. Федорова [53, 37], можемо навести класифікацію запозичень, за якою вони поділяються на три групи.

До першої групи належать виправдані та необхідні запозичення. Такі іншомовні слова не замінюються словами української мови і вже ввійшли до її словникового складу, наприклад.

До другої групи відносять такі терміни, які можуть вживатися у певному контексті завдяки більшій стислості, ніж відповідні синоніми рідної мови. Тобто, це такі випадки, коли одне слово-запозичення може бути заміною цілого словосполучення, тому терміни цієї групи вживаються досить часто. До неї можемо віднести такий економічний термін.

Третя група включає в себе запозичення, які вважаються непотрібними, зайвими. Подібні слова ускладнюють розуміння тексту, оскільки в українській мові є терміни, які означають те ж саме поняття. Ці слова мають таке ж стисле значення, що й запозичення [30, 78]. Дане запозичення є зайвим і його можна замінити на український відповідник.

Існує два основних види причин, з яких нові слова запозичуються в іншу мову. Вони поділяються на лінгвальні та екстралінгвальні. Лінгвальні причини бувають такими: 1) семантична завантаженість слів рідної мови; 2) полегшене сприйняття запозичень завдяки інтернаціональним компонентам; 3) стислість запозичених термінів тощо. Що стосується екстралінгвальних причин, то вони є такі: 1) запозичення терміна разом із поняттям, яке вперше з'явилося в певній мові; 2) зростання інтернаціоналізації наук; 3) спрощення мовних систем при спілкуванні учасників мовленнєвого акту.

Таким чином, запозиченнями є слова, запозичені з іншої мови, які модифікували фонемічну форму, значення та вимову до стандартів української мови. Запозичення є невід'ємною частиною багатьох сфер суспільного життя і побуту та, головним чином, їх поява супроводжує терміносистему новітніх технологій. Поява запозичень у мові пояснюється як зовнішніми так і внутрішніми факторами. Причини появи запозичень поділяються на лінгвальні та екстралінгвальні. Залежно від джерела та шляху надходження в мову, запозичення можуть поділятись на усні, письмові, прямі, опосередковані, словотвірні, семантичні, а також матеріальні і кальки. До складу запозичень входять також інтернаціоналізми. Залежно від співвідношення адекватності вживання запозичення поділяються на необхідні та виправдані; терміни, котрі вживаються відповідно до контексту через свою стислу форму та непотрібні й зайві запозичення.

У результаті інтеграції усіх сфер людської діяльності цілком закономірним і виправданим є значна кількість інтернаціоналізмів, які функціонують в українській мові [64].

Підраховано: близько 90 нових слів, що з'являються у кожній мові, - це терміни. Сучасна українська термінологія також поповнюється новими одиницями - переважно запозиченнями з англійської мови, наприклад: траст, кліринг, маркетинг, демпінг тощо.

У даному розділі доцільним вважаємо говорити про інтернаціональну природу кредитно-банківського терміна. Одним із шляхів засвоєння таких запозичень є поєднання їх із власномовними або давно запозиченими термінами, наприклад: демпінгові ціни, клірингові розрахунки, маркетинговий аналіз, квазі-гроші. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість англіцизмів створює загрозу для зрозумілості національної терміносистеми і часто негативно впливає на швидкість навчального процесу. Існує і глобальний погляд на цю проблему: коли в мові є 72-85 запозичень, так званих термінів-інтернаціоналізмів, то чи маємо право говорити про існування цієї національної мови? [48,23]

У самій англійській мові кількість запозичень становить лише 5 від загального числа новотворів, що свідчить про її чистоту і про здатність цієї мови до самозбагачення. Інші мови, у тому числі і українська, також мають потужні внутрішні ресурси для називання нових понять. Обвальна кількість запозичень у них - це найчастіше данина моді. Для чого, скажімо, українській мові потрібні терміни дистриб'ютор і дилер, коли на позначення тих самих понять вона має слова база та продавець (або посередник). Але до окремих нових запозичень в українській термінології вже виникли власно мовні відповідники. Наприклад: трастове товариство - довірче товариство, апроксимація - наближення. Якщо така тенденція продовжиться, то більшість “модних” запозичень відійде в пасивний запас - залишаться змістовні необхідні терміни. Цікаво, але деякі сучасні дослідники, які надто захоплюються “очищенням” термінології (переважно шляхом калькування) не торкаються сучасних термінів, що проникли до економіки: менеджмент, консалтінг, брокер, брифінг [51;23]. Зрозуміло, що формуючи українські терміносистеми, потрібно орієнтуватися на власний фундамент, але при цьому слід пам'ятати і про традицію, орієнтовану на повноцінну комунікацію, взаєморозуміння між фахівцями як однієї країни, так і на міжнародному рівні [45;15].

Отже, можна говорити про боротьбу проти чужих слів, нав'язаних якоюсь однією мовою, однак помилково проголошувати анафему термінам, що вже давно прижилися у багатьох представницьких мовах світу.

Сьогодні, використовуючи позитивні надбання, досвід наших попередників і уникаючи водночас їх помилок слід враховувати нові умови термінотворення. Говорячи про терміни-інтернаціоналізми, варто від тематики, генезису, рівня розвитку науки й техніки у певній країні. Тенденція до використання загальноприйнятої інтернаціональної термінології виявляється в період становлення науки, що зовсім не шкодить на першому етапі професійному спілкуванню. Справді, краще ввести в обіг іноземний термін, ніж взагалі не термінувати існуюче поняття науки. Проте, після становлення терміносистеми введення інтернаціоналізмів замість звичних мовних уживань стає національним [45].

Проведений аналіз дає підстави зробити такі висновки, які базуються на використанні методики кількісних оцінок умотивованості термінів (відповідності їх внутрішньої форми лексичного значенню дефініції).

1. Не варто шукати іншомовне слово, якщо в рідній мові вже функціонує звична та вмотивована лексична одиниця з тим самим значенням.

2. Якщо синонім, утворений на базі ресурсів рідної мови, збігається за оцінками вмотивованості і кількості лексичних складників з інтернаціоналізмом, то вживання першого є доцільним завдяки зрозумілості й органічному засвоєнню внутрішньої форми.

3. Термінологічні лакуни бажано заповнювати наявними інтернаціоналізмами.

4. У випадку неоднакових параметрів умотивованості термінів-синонімів перевагу слід віддавати вмотивованішим термінам (в тому числі її інтернаціоналізм)

Отже, кількість термінів-інтернаціоналізмів буде, безумовно, зростати. Збільшення їх кількості у сучасній мові економіки також відображає тенденції міжнародного кооперування, об'єднання зусиль фахівців різних країн з метою високоефективного обміну досвідом та професійного спілкування. Таким чином, першочерговим завданням як теоретиків мовознавства, так і прагматиків має стати не вилучення з обігу інтернаціоналізмів, а їх упорядкування та систематизація - створення сучасної бази даних.

1.4 Словоскладання

Кредитно-банківський складений термін commercial bank представлений двома повнозначними словами commercial - комерційний, торговий та bank - банк. Терміни, утворені продуктивним способом об'єднання компонентів в одне складне слово можна диференціювати на дві групи:

1) терміни, утворені на основі чистого складання незалежних одна від одної основ: deadbeat - неплатник; dealership - фірма, уповноважена вести операції з продажу, eurobond - єврооблігація.

2) Терміни, утворені на основі інтерафіксного складання основ. Сполучні елементи -i-, та -s- є словотворчими засобами цього способу термінотворення: wholesaling - оптова торгівля; draftsman - укладач документа; drawdown - отримання коштів від фінансових установ.

Слід зазначити, що основна маса англійських кредитно-банківських складних термінів репрезентована простим складанням двох повнозначних основ. Як правило, цей спосіб поширюється на іменники.

В англійській термінології є чимала кількість складноскорочених назв-абревіатур.За структурними особливостями вихідних словосполучень можна виділити чотири групи абревіатур. Перша група утворюється шляхом ініціальної абревіації на основі словосполучень, що складаються з повнозначних слів: ECU (European Currency Unit), EMS (European Monetary System), VAT (Value Added Tax), IMS (International Monetary Conference). Друга група утворена за допомогою словосполучень, укладених неповнозначними словами, які не беруть участі у творенні абревіатури: OECD (Organization for Economic Cooperation and Development), SEC (Securities and Exchange Commission), IBES (International Bank for Economic Cooperation), FAO (Food and Agricultural Organization). Третя група утворена на основі словосполучень, що містять слова складної структури і навіть на основі слів такого типу: ASA (American Soybean Association), DWT (Deadweight Tons), CHIPS (Clearing House Interbank Payment System). Четверта група утворюється на основі словосполучень трьох зазначених вище типів способами розширення: BENDS (both ends), COMEX (Commodity Exchange), EURCO (European Composite).