Особливості систематичної, цілеспрямованої роботи журналіста над власною мовною культурою і технікою мікрофонної мови. Рекомендації щодо підвищення рівня мовної компетенції телерадіожурналістів. Дослідження аудіовізуального багатства екранної комунікації.

Дослідження рівнів комунікативної компетентності, характерних ознак мовної особистості у медіа. Тенденція розвитку сфери масової комунікації та переорієнтація лінгвістичної парадигми у бік її інтенціонального, комунікативного та функціонального складника.

Формування мовної картини образу вищого навчального закладу України як інституції в текстах університетських видань. Основні семантичні групи лексики текстів про образ університету. Аналіз мовних засобів, які містяться в текстах спеціалізованих медіа.

Проаналізовано результати опитування щодо мовної ситуації в ЗМІ. З’ясовано, що диференціація преференцій українців у сфері ЗМІ й культури обумовлена мовою повсякденного спілкування, рідною мовою та регіоном проживання, найменшою мірою віком, освітою.

Дослідження корпусу публікацій з авторських колонок іспанських журналістів з громадянською позицією колумніста, присвячених темі війни в Україні. Аналіз механізму продукування смислів, якими послуговуються автори для висвітлення цих жахливих подій.

Виявлення мовних засобів маніпулятивного впливу в мас-медійному політичному дискурсі. Характеристика дискурсу влади та опозиційного дискурсу як видів політичного дискурсу. Можливості прогнозування ефективності впливу на основі визначених мовних засобів.

Висвітлення ефективності мовних засобів у заголовному комплексі. Аналіз переваг заголовків із використанням тропів. Можливості застосування емоційно-експресивних мовних засобів у сучасних друкованих та електронних медіа з метою привернення уваги читачів.

Приклади використання вербальних засобів маніпуляції в аналізі телевізійних новин. Виокремлення основних способів мовних маніпуляцій і поглиблене їх вивчення для вироблення стратегії фільтрації інформації і відтворення об’єктивної картину реального світу.

Виокремлення основних способів мовних маніпуляцій, унаслідок яких відбувається викривлене інформування про події суспільно-політичного життя. Вивчення мовлення журналістів у контексті ораторського мистецтва. Аналіз принципів журналістської етики.

Основні підходи до вивчення поняття "гендерна психографія" у лінгвістичній парадигмі. Роль засобів масової комунікації у процесі психографії. Головні аспекти досліджень чоловічої та жіночої мовленнєвої поведінки в текстах російськомовних журналів.

Аналіз вербальних особливостей формування гендерної політики в українських засобах масової інформації 30 - 50 років XX століття з урахуванням ідеологічних канонів, характерних для преси даного періоду. Лінгвостилістичні засоби актуалізації образу жінки.

Значення заголовків журналістських матеріалів в актуалізації і семантичному розвиткові гендерних мовних засобів. Склад і змістові характеристики слів та словосполучень, що належать до гендерного концептуального класу. Розвиток гендерних концептів.

Анализ содержания понятия "аргументация в журналистике". Определение основных моделей аргументации, представляющих журналистику мнений, аналитическую, расследовательскую журналистику. Исследование условий эффективности аргументации в медиатекстах.

Анализ актуальной проблемы взаимодействия российского телевидения с аудиторией, что приводит к оттоку активных людей от телевидения, разделению аудитории страны на пользователей традиционных и новых медиа, потере единого информационного пространства.

Средства массовой информации и воспитательное воздействие телевидения. Модели медиавоздействия и роль телевидения в воспитании подростков. Интернет как субъект психологического воздействия на молодёжь. Влияние печатных изданий на молодое поколение.

Проблема организации эффективного взаимодействия средств массовой информации и власти в условиях информационного общества. Параметры формирования региональных медиамоделей в условиях современной России. Разработка моделей взаимодействия СМИ и власти.

Основы моделирования информационных процессов, которое основывается на таких ключевых для изучения медиасферы концепциях, как медиадискурс, коммуникационная и информационная модель и способы медиарепрезентации. Их роль в современном медиапространстве.

Структура формирования информационной сферы, обусловленного глобализацией. Дискурсивная матрица процесса социально-политической дестабилизации в ходе информационного влияния. Разработка коммуникативной стратегии социально-экономического развития страны.

Проблема освящения в блогосфере конфликта на Украине. Объективация тревоги, посредством создания моделей "образа врага". Примитивные описательные модели как эффективное средство борьбы с пропагандой сторон конфликта и средство дестабилизации обстановки.

Основные элементы положительной категории в моделировании интернет-журналистикой образа Североатлантического альянса как политической организации. Манипулирование общественным сознанием как инструмент формирования политических предпочтений людей.

Формирование медиареальности на основе информационной политики телеканалов, определяющей "повестку дня" аудитории. Разработка и апробация модели проектирования теленовостей в контексте информационной политики телеканала, ее структура и внедрение.

Визначення можливості застосування кожної з виділених Е. Перс чотирьох моделей медійних ефектів з метою використання потенціалу засобів масової комунікації. Сутність технік праймінгу і фреймінгу в реалізації довгострокового впливу на громадську думку.

Аналіз особливостей формалізованого відображення множини факторів процесу запису видання на матеріальний носій. Аналіз моделі, використаної для графічного та лінгвістичного відтворення зв’язків між факторами, що впливають на якість досліджуваного процесу.

Характерные черты и особенности личности журналиста: направленность, способности, талант, характер и самоконтроль. Основные требования к личностным и профессиональным качествам представителей данной профессии, их образованности и эрудированности.

Дослідження професійних навичок, необхідних мережевому журналістові, особливостей подання ним матеріалу, роботи з аудиторією, пошуку та поширення інформації. Безпека медіадіяльності та методи верифікації. Аналіз роботи адміністратора соціальних медіа.

Розробка математичної моделі розподілення обертання документів у бібліотечному фонді. Визначення параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики. Використання моделі на основі однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда.

Характеристики системы печати в исследуемый исторический период. Анализ процессов трансформации системы печати России в период между Февральской и Октябрьской революциями. Исследование основных тенденций и этапы формирования либеральной модели прессы.

Обґрунтування доцільності підготовки юних дослідників до публікаційної діяльності у фахових виданнях. Аналіз наукових досліджень, присвячених публікаційній діяльності, теоретичним і практичним аспектам використання відкритих електронних журнальних систем.

Анализ новых социально-целевых ориентиров, инструментария и содержания происходящих функциональных трансформаций библиотек, позволяющих им стать важной структурой современной информационно-медийной среды и системы социальных коммуникаций цифровой эпохи.

Визначення напрямів модернізації інституту правосуб’єктності територіальної громади в умовах сьогодення та післявоєнного розвитку України з урахуванням досвіду європейських країн. Напрями модернізації інституту правосуб’єктності територіальної громади.