Модель обігу фондів на основі закону Бредфорда

Ю. В. Архипчук

Размещено на http://www.allbest.ru/

38

ISSN 1560-9189 Реєстрація, зберігання і обробка даних, 2001, Т. 3, № 4 37

УДК 022.4.001.57

Державна бібліотека України для дітей

Модель обігу фондів на основі закону Бредфорда

Ю. В. Архипчук

Розвиток науково-технічного прогресу в ХХ столітті привів до того, що у 90-ті роки вчені заговорили про зміну характеру суспільства -- перетворення його з індустріального на інформаційне. Тобто, не тільки виробничий, але й дедалі біль-шою мірою інформаційний обмін між державами, підприємствами, господарства-ми та іншими структурами почав визначати темпи розвитку. Цей факт означає, що інформація набула ознак товару з усіма його ринковими атрибутами, її можна ви-мірювати, оцінювати, продавати.

Структури, що забезпечують інформаційний обмін, починають перетворюва-тись на установи, які суттєво впливають на суспільний розвиток. До таких закладів відносяться і бібліотеки. І вони матимуть значно вищий статус, якщо правильно зорієнтуються в інформаційних потребах читачів, зможуть оперативно задовольняти їх, залучати найсучаснішу техніку та технології. Упровадження новітніх комп'ютерних технологій є обов'язковою і ключовою умовою успішного функціонування бібліотек в інформаційному суспільстві.

Більшість бібліотек починали свій шлях у світі комп'ютерних технологій з вирішення завдання, першочерговість якого видно неозброєним оком -- із ство-рення електронного каталогу. Але сьогодні такий підхід до проблеми комп'юте-ризації бібліотеки вже недостатній. Тепер ми маємо виходити з принципу комп-лексності автоматизації бібліотечних процесів, який означає вирішення всіх питань у їхньому взаємозв'язку.

Для удосконалення системи обслуговування читачів необхідно мати інфор-мацію про обіг документів у бібліотечному фонді. Показник, що звичайно засто-совується, вимірюється кількістю книговидач на одиницю обліку фонду на протя-зі певного часу і не дає уяви про інтенсивність використання окремих документів.

Одним із можливих підходів до визначення конкретних показників інтенсив-ності використання окремих документів базується на обробці статистичних даних. Але отримання таких даних традиційними методами пов'язане з великими додат-ковими трудовитратами. Більш оптимальним є підхід, що базується на розробці математичної моделі розподілення обертання документів у бібліотечному фонді й визначенні параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики.

Для такої моделі можливо використання однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда, який уперше був запропонований С. Бредфордом у 1934 р. для опису розсіювання статей в упорядкованій тематичній сукупності наукових жур-налів [1]. В подальшому було доведено, що його дія поширюється не тільки на періодику, але й на інші види видань [2, 3]. Він застосовний також і до бібліотеч-ного фонду в цілому.

В сучасному трактуванні закону Бредфорда розподіл обігу документів у бібліотечному фонді виражається залежністю, що має вигляд:

,

де в -- параметр, який характеризує нерівномірність обігу документів у нормо-ваному діапазоні .

Для практичного застосування представленого співвідношення потрібно з'я-сувати бібліотечне значення параметра в. З цією метою визначимо частку від ді-лення максимального й мінімального значень функції f(x), які досягаються відпо-відно при х = 0 і х = 1:

.

Як видно з отриманого виразу, в із точністю до постійного складового 1 являє собою відношення інтенсивності використання видань даного бібліотечного фонду, що найбільш і найменше запитуються.

Цей висновок дозволяє досить просто оцінити величину параметра, що роз-глядається, оскільки наближені значення fmax і fmin у конкретній бібліотеці, зви-чайно, відомі. Крім того, їх можна отримати на основі спеціальних досліджень або методом експертних оцінок. Як правило, в > 1000. Для великих бібліотек з об'ємом фонду більше за 1 млн. одиниць зберігання значення цього параметра більше в десятки разів.

Більш достовірну оцінку параметра можна отримати розрахунковим шляхом на основі таких показників бібліотечної статистики як середній обіг фондів і пи-тома вага відповідей книгосховища про зайнятість документів іншими абонен-тами (потрібно зазначити, що велика частина цих відповідей не трансформується у відмови, оскільки матеріали, потрібні читачам, можуть бути надані з бронепо-лиць. Поява таких відповідей відбувається в тих випадках, коли протягом прий-нятого в даній бібліотеці часу бронювання документів за абонентами кількість читацьких вимог на які-небудь видання перевищує їх дублетність, тобто

,

де K -- коефіцієнт перевищення середньої кількості вимог Nср, що надходять у фонд об'ємом F протягом часу бронювання видань за читачами; fср -- середній обіг фонду за вказаний інтервал; d -- дублетність матеріалів що найчастіше за-питуються. З виразу (3) слідує, що

.

Оскільки кількісні значення d і fcp звичайно відомі, визначення Кmax не викли-кає ускладнень. Щоб отримати уявлення про порядок величини Кmax зазначимо, що для фонду основного книгосховища Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) цей параметр становить приблизно 600. Якби обіг усіх документів у даній бібліотеці був однаковим, відмови про видачу видань, що запитуються у зв'язку з їх зайнятістю могли з'явитися тільки у разі підвищення інтенсивності потоку читацьких вимог в 600 раз. Однак, як свідчать статистичні дані, для того ж фонду НБУВ питома вага відповідей книгосховища про знаходження матеріалів на бронеполицях досягає 7 %. математичний документ бібліотечний бредфорд

Така ситуація зумовлена тим, що попит на ряд документів f(х) перевищує середню інтенсивність використання фонду більш ніж у Кmax разів, тобто

.

Останній нерівності можна дати наочну геометричну інтерпретацію. Для цьо-го відмітимо на рисунку ординату Kmax. Оскільки середнє значення нормованої функції, що описується рівнянням (1), дорівнює одиниці (у цьому можна переко-натися шляхом інтегрування даної функції), величина Kmax буде відповідати мак-симальному обігові фонду fmax(x).

.

Відмічена ордината розділяє площу фігури, обмеженої осями координат, кри-вою f(х) і абсцисою, що має значення 1, на дві частини. При цьому питома вага площі верхньої (заштрихованої) частини фігури буде дорівнювати питомій вазі відповідей книгосховища про зайнятість запитаних матеріалів іншими абонен-тами (z).

Графік розподілу обігу фонду.

Маючи чисельні значення z і Кmax, можна обчислити величину параметра в, характерну для конкретного фонду. Для цього скористуємося відомими виразами інтегрального обчислення [4], відповідно до яких

.

Знаменник правої частини в (7) дорівнює площі фігури, обмеженої осями координат і кривою f(x) у нормованому діапазоні зміни її аргументу, а чисельник -- площі заштрихованої частини фігури. Після інтегрування рівняння приймає такий вигляд:

.

Визначимо значення величини x0 через параметр в. З виразу

маємо

.

Підставляючи (10) у (8) отримаємо рівняння, рішення якого дозволяє визна-чити значення шуканого параметра:

.

Для фонду головного книгосховища НБУВ (z = 0,07, Kmax = 600) величина па-раметра в дорівнює приблизно 30,000. Слід відмітити, що отриманий вираз можна розглядати лише як перше наближення до точної величини в, оскільки при її визначенні була використана модель однорідного фонду з однаковою дублетністю видань, яка є дуже спрощеною. Крім того, реальний розподіл обігу фонду дещо відрізняється від теоретичного на початковій ділянці функції f(x) [5]. Разом із тим, для отримання першої уяви про розподіл обігу документів можна вважати ви-правданим, оскільки він не потребує детального вивчення структури фонду й про-ведення складних обчислень.

Маючи в, можна без особливих ускладнень визначити розподіл обігу доку-ментів в бібліотечному фонді, використовуючи для цього вираз (1). Крім того, за відомим співвідношенням [3, 5]

,

нескладно обчислити питому вагу читацьких вимог F(x), що задовольняються х-ою частиною фонду. Результати відповідних розрахунків для різних значень в наведені в табл. 1 і 2.

Потрібно зазначити, що дані таблиць достовірні лише в тій мірі, в якій обґ-рунтований і достовірний сам закон Бредфорда. За більш ніж 70-річній період із моменту його встановлення було показано, що, з одного боку, він досить точно апроксимує залежність, що спостерігається, а, з іншого -- не має суворого теоре-тичного обґрунтування. Зокрема, існує розходження між обчисленими й емпірич-ними значеннями функцій f(x)і F(x) на їх початковій дільниці. У той же час для отримання першого наближення до оцінки розподілу обігу документів у бібліо-течному фонді модель, що пропонується, є прийнятною. Наявність табл. 1 і 2 дозволяє запропонувати наступну методику визначення кількісних параметрів розподілу обігу документів у бібліотечному фонді. Спочат-ку одним із вищезгаданих способів визначаються значення максимальної й міні-мальної інтенсивності використання документів у даному фонді. Потім із виразу (2) визначається величина параметра в, що характеризує нерівномірність обігу ви-дань в даному фонді. Використовуючи параметр в як ключовий елемент зазда-легідь отриманих таблиць, знаходимо:

Таблиця 1. Питома вага документів із періодом обігу Т при різних в (%).

з табл. 1 -- відносні частини видань щотижневого, щомісячного, щоквар-тального, річного, 5-ти і десятирічного попиту;

з табл. 2 -- питомі ваги читацьких запитів, що задовольняються документами щотижневого, щомісячного і т.д. попиту.

Таблиця 2. Питома вага читацьких вимог на видання з періодом обігу Т при різних в (%).

Аналіз отриманих таблиць дозволяє зробити наступні висновки:

-- обмежене число документів, питома вага яких не перевищує декількох процентів від загального об'єму фонду, задовольняє велику частину читацьких вимог (навіть 1 % фонду при вельми широких припущеннях відносно діапазону можливих змін значення параметра в забезпечує задоволення 35-60 % запитів читачів);

-- питома вага видань, що запитуються читачами не менше одного разу на тиждень, у великих бібліотеках становить приблизно 0,03-0,3 % від загального об'єму фонду, що відповідає декільком тисячам найменувань. У той же час вони забезпечують задоволення до 30 % читацьких запитів. Тому для раціональної організації системи бібліотечного обслуговування їх необхідно виділити й передати до підсобних фондів, відповідно організувавши довідковий апарат;

-- питома вага документів з обігом не рідше одного разу на квартал у ве-ликих бібліотеках становить 0,3-3 % (декілька десятків тисяч найменувань до-ку-ментів). При цьому вони задовольняють біля половини всіх запитів читачів;

-- документи, що запитуються частіше одного разу на рік, можуть задоволь-нити 2/3 запитів читачів.

Література

Тараканов К.В. Информатика. -- М.: Книга. -- 1986. -- 304 с.

Мотылев В.М. Основы количественных исследований в библиотечной теории и практике / АН СССР. Б-ка. -- Л.: Наука. ЛО, 1988. -- 197 с.

Столяров Ю.Н. Критерий эффективности библиотечного обслуживания: Учеб. пособие / Моск. Гос. ин-т культуры. -- М.: 1982. -- 80 с.

Корн Г., Корн Т. Справочик по математике для научных работников и инженеров. -- М.: Наука, 1970. -- 720 с.

Солтон Дж. Динамические библиографические системы: Пер. с англ. / Под ред. В.Р.Хиса-мутдинова. -- М.: Мир, 1979. -- 557 с.

Анотація

Запропоновано підхід до аналізу обігу документів у бібліотечному фонді, що базується на розробці математичної моделі розподілення обертання документів у бібліотечному фонді й визначенні параметрів цієї моделі за допомогою існуючих даних бібліотечної статистики. Для оцінки розподілу обігу документів у бібліотечному фонді запропоно-вано використовувати модель на основі однієї з форм аналітичного виразу закону Бредфорда. Запропоновано методику визначення кількіс-них параметрів розподілу обігу документів у бібліотечному фонді.

Ключові слова: математичне моделювання, статистичний аналіз, інформаційний обмін, автоматизація бібліотечних процесів.

Размещено на Allbest.ru