Розглянуто поняття медіаграмотності молоді як принципу критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення. Доведена необхідність медіаінформаційних знань, умінь і навичок для розуміння медіа і використання їх у повсякденному житті.

Медіадискурс може виступати системою рівнів розвитку особистості, здатності читати, аналізувати та оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа. Історія дослідження дискурсу наукою в 20-х роках ХХ століття.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Актуальна медіакомунікаційна проблема присутності пізнавальних програм на телебаченні. Аналіз пізнавальних телепрограм, наявних на інформаційному ринку, та їх ролі у розвитку мислення соціуму. Змістовна значимість пізнавально-просвітницьких програм.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Специфіка мас-медіа як вид соціальної комунікації. Основи масового спілкування як духовного порозуміння. Журналістська інформація як продукт відображення конкретної проблеми суспільного життя в культурі соціуму. Основи масово-інформаційної діяльності.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа. Характеристика форми реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Розгляд конвергенції як спільної праці редакцій з метою максимально охопити сучасну інформаційно-комунікативну сферу.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

З'ясування сутності медіаконвергенції. Застосування медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Характеристика застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Дискурсивний аналіз медіаконтролю як різновиду соціального контролю і примусу в умовах сучасної медіакультури в Україні. Телебачення і стрічки новин: рецепція конструктів і симулякрів. Дослідження явища медіаконсьюмеризму як упокореності неправді.

Розгляд теми журналістської конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка у жовтні 2017 р. Дослідження та аналіз місця і значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену. Розгляд генеральних теорій та моделей медіакультури як об’єкта досліджень дисциплін комунікативного напрямку, що зосередилися на процесі передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Дослідження проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розгляд поняття масової культури як культурної універсали в інформаційному суспільстві. Подальший розвиток тези про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі.

Дослідження та характеристика головних етичних вимог до медіальних донесень з війни й активності журналістів у зоні воєнних дій. Визначення та аналіз основної місії репортерів - праці на суспільство, гуртування громадян довкола спільних цінностей.

Дослідження маніпулятивного контенту в медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Аналіз популярних фейкових новин пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком вторгнення Росії.

Аналіз українського досвіду медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Застосування жанру містифікації у контенті телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми.

Розгляд медіаосвіти державних службовців як одної з передумов виконання професійних функцій та складової системи підготовки працівників органів державної влади. Визначення причин потрібності введення медіаосвіти. Аналіз положень Концепції її впровадження.

Дослідження сутності професії "прес/ньюс-омбудсмен", його функцій, призначення, особливостей роботи. Вивчення обов’язку омбудсмена, який полягає в тому, щоб, займаючи незалежну посаду в газеті, розслідувати та відповідати на зауваження та скарги читачів.

Актуальні тенденції в медіаповедінці українських телеглядачів на основі вторинних соціологічних і власних досліджень (веб-опитування та дискурс-аналізу дописів Інтернет-користувачів). Зниження споживчої оцінки телебачення порівняно з Інтернетом.

Аналіз російської медіареальності, створеної для впливу на громадян окупованих територій. Роль медіаподій у конструюванні медіареальності, розуміння медійного середовища на тимчасово окупованих територіях та для майбутньої реінтеграції їхніх жителів.

Дослідження змісту та структурних характеристик поняття публічних подій як об'єкта міждисциплінарного дискурсу. Перспективи розвитку традиційних та нових медіа в контексті реалізації медіапотенціалу публічних подій культурно-дозвіллєвої тематики.

Історичний досвід створення українцями радіопрограм в ефірі польських радіостанцій. Основні етапи розвитку історії українського радіомовлення Польщі. Вплив відсутності інформаційного обміну між Україною та Польщею на появу стереотипів у їх відносинах.

Розгляд медіапсихологічних особливостей авторських колонок журналу "L’Officiel Україна". Вираження емоцій у тексті. За допомогою контент-аналізу виділено певні мовностилістичні маркери, які вказують на емоційне ставлення автора до піднятого питання.

Аналіз консервативних засобів масової інформації крізь призму таких контентних рамок, в які ці мас-медіа поставлені самою природою існування. Конвергенція консервативного контенту із повідомленнями мас-медіа інших ідеологічних чи світоглядних напрямів.

Аналіз медіалінгвістичної дискурсивної специфіки українських релігійних засобів масової інформації. Аналіз мовленнєвій поведінці актантів медіапростору, функцій лінгвістики в інформаційно-комунікативному суспільстві, лінгвосугестивних технік маніпуляції.

Компоненти механізму регулювання медій - державне регулювання, спільне регулювання та саморегулювання. Характеристика змін в українському законодавстві щодо діяльності засобів масової комунікацій та журналістів після початку воєнної агресії проти України.

Розгляд розвитку масових комунікацій в Україні у контексті вирішення проблеми подолання тоталітаризму. Процес реформування мас-медійної галузі в Україні. Маніпулятивна сутність засобів масової інформації. Використання "темників" українською владою.