Концепт "біженець" у дискурсах нових медіа (на матеріалі німецьких офіційних медіа і соціальних мереж)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт «біженець» у дискурсах нових медіа

(на матеріалі німецьких офіційних медіа і соціальних мереж)

Андріанна Василівна Мільо, аспірантка

Національна академія Служби безпеки України

Стаття присвячена дослідженню концепту БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING у дискурсі нових медіа Німеччини у 2015 році, відзначеному найвищим рівнем шукачів притулку у державі. За результатами контент-аналізу визначено опозиційні наративи та тематичні групи лексичних маркерів, що представляють офіційну позицію та позицію громадянського суспільства (в контенті соціальних мереж). Дискурс-аналіз довів, що в інформаційному просторі Німеччини спостерігається «битва наративів» офіційних медіа, які впроваджують системну державну політику «Willkommenskultur» - доброзичливого ставлення до біженців, і соціальних мереж,що демонструють також й несприятливе ставлення до шукачів притулку - від критичного до суто негативного. Визнано, що концепт БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING є дискурсоутворювальним як в офіційних, так і в неофіційних медіа Німеччини, де має опозиційні конотації, тим самим експлікуючи «битву наративів» і «війну дискурсів».

Зроблено висновок щодо наявності єдиної державної комунікативної стратегії у питанні біженців й відповідної системної організації комунікацій офіційних нових медіа, що транслюють урядову позицію з орієнтацією на концептуальні каритини світу різних цільових аудиторій держави.

Дослідження здійснювалося з використанням технології Великих даних (Big Data), що сприяло отриманню вірогідних результатів.

Ключові слова: концепт, БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING, контент-аналіз, дискурс, «битва наративів», нові медіа.

THE CONCEPT REFUGEE IN THE DISCOURSE OF NEW MEDIA (Case Study of Government Media and Social Networks of Germany)

Andrianna V. Milo,

PhD student

National Academy of Security Service of Ukraine

The article deals with the study of the concept REFUGEE/FLUCHTLING in the discourse of the new media of Germany in 2015 - the year which was characterized by the highest level of asylum seekers in the country. Based on the results of the content analysis, the positional narratives and thematic groups of lexical markers representing the official position and the position of the civil society (in the social media content) have been defined. The discourse-analysis proved that in the German infosphere there is a "battle of narratives" between the official media which put into action a systemic government policy of friendly treatment of refugees - «Willkommenskultur», and social networks which also manifest an unfavourable attitude towards asylum seekers - from critical to totally negative. It has been established that the concept REFUGEE/FLUCHTLING has a discourse-forming function in both official and unofficial media in Germany where it has negative connotations, thereby revealing the «battle of narratives» and the «battle of discourses».

It has been concluded that there is a single government communication strategy in the issue of refugees and a corresponding system of organization of official new media communications which broadcast the government's position with a focus on conceptual worldviews of different target audiences of the country.

The study was carried out using the Big Data technology, which contributed to obtaining of valid results.

Keywords: concept, REFUGEE/FLUCHTLING, content analysis, discourse, «battle of narratives», new media.

КОНЦЕПТ БЕЖЕНЕЦ В ДИСКУРСАХ НОВЫХ МЕДИА (на материале немецких официальных медиа и социальних сетей)

Андрианна Васильевна Мильо, аспирантка

Национальная академия Службы безопасности Украины

Статья посвящена исследованию концепта БЕЖЕНЕЦ/FLUCHTLING в дискурсе новых медиа Германии в 2015 году, маркированным наивысшим уровнем искателей приюта в стране. По результатам контент-анализа определены) опозиционные нарративы и тематические группы лексических маркеров, которые представляют официальную позицию и позицию гражданского общества (в контенте социальных сетей). Дискурс-анализ продемонстрировал, что в информационном пространстве Германии наблюдается «битва нарративов» официальных медиа, которые внедряют системную государственную политику «Willkommenskultur» - доброжелательного отношения к беженцам, и социальных сетей, которые демонстрируют также и недоброжелательное отношение к искателям убежища - от критического до негативного. Концепт БЕЖЕНЕЦ/FLUCHTLING является дискурсообразующим как в официальных, так и в неофициальных медиа Германии, где имеются негативные коннотации, эксплицирующие «битву нарративов» и «войну дискурсов».

Сделан вывод о наличии единой государственной коммуникативной стратегии в вопросах беженцев и соответствующей системной организации коммуникаций официальных новых медиа, которые транслируют позицию правительства с ориентацией на концептуальные картины мира разных целевых аудиторий страны.

Исследование осуществлялось с использованием технологии Больших данных (Big Data), что способствовало получению достоверных результатов.

Ключевые слова: концепт, БЕЖЕНЕЦ/FLUCHTLING, контент-анализ, дискурс, «битва нарративов», новые медиа.

Вступ

концепт біженець дискурс медіа

Концепт БІЖЕНЕЦЬ - один із провідних маркерів сучасних викликів і гібридних загроз інформаційній безпеці держав. Його актуалізація зумовлена соціально-політичними факторами, зокрема «кризою біженців» у 2015 році в Європі. Німеччина стала однією із найпривабливіших країн, куди спрямувалися численні потоки біженців. Необхідність вивчення проблеми біженства на матеріалі німецькомовних нових медіа за допомогою спеціальних лінгвістичних досліджень набуває дедалі більшої актуальності, оскільки дозволяє осмислити образ шукача притулку у мовній картині світу носіїв німецької лінгвокультури. Консцієнтальний вимір концепту БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING досліджений крізь призму «битви наративів» у дискурсі нових медіа, що представляють як державну точку зору (державні медіа), так й позицію громадянського суспільства (соціальні мережі), а також «характеризуються масштабністю впливу на аудиторію, беруть участь у конструюванні особливої реальності» [Talbot 2007, р. 3].

Наукові розвідки щодо концепту БІЖЕНЕЦЬ малочисельні. У Німеччині сутність поняття БІЖЕНЕЦЬ висвітлювали К. Беке [Boke 1996, р. 131-210], Д. Шульце [Schulze 1987, р. 2], в Австрії - у межах критичного дискурс-аналізу до цієї проблеми зверталася Р. Водак [Wodak 1993]. Ґрунтовно концепт БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING у німецьких медіатекстах висвітлено у наукових працях Ю. Мальцевої [Мальцева 2016, с. 29-43], М. Галлера [Haller 2017; 2019] та дослідницькими командами проєктів «Otto Brenner Stiftung» [Fengler, Kreutler 2020; Otto Brenner Stiftung] та «More in common» [Einstellungen gegenuber ... 2017].

Об'єктом аналізу є концепт БІЖЕНЕЦЬ у дискурсах нових медіа Німеччини.

Предметом дослідження є вивчення результатів аналізу деталізації контенту на матеріалі сайтів і соціальної мережі Фейсбук Німеччини (Suddeutsche Zeitung, Der Tagesspiegel, Stuttgarter Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung, Zeit Online, Der Spiegel, Tagesschau, Bild, Welt-online, Berliner Zeitung) за 2015 рік, оскільки цей період відзначений найбільшою кількістю інформаційних повідомлень стосовно біженців. За цей час зафіксовано 17722 публікацій за темою. Оскільки емпіричний матеріал отримано за результатами контент-аналізу із використанням технологій Big Data, паспортизувати його не вдається за можливе.

Мета цієї статті - дослідити концепт БІЖЕНЕЦЬ у дискурсах нових медіа Німеччини крізь призму «боротьби дискурсів».

Завдання: деталізувати контент сайтів і соціальної мережі; визначити тематичні групи лексичних маркерів; сформувати опозиційні наративи.

Наукова новизна цієї розвідки полягає у визначенні опозиційних наративів, когнітивною основою яких є концепт БІЖЕНЕЦЬ у німецькомовних нових медіа, що сприятиме аналізу фрагментів національних концептуальних картин світу.

Методи дослідження

Вивчення дискурсу нових медіа здійснено за допомогою формальних методів дослідження великих даних (Big Data) та методу критичного дискурс-аналізу. Формальні методи дослідження великих даних (Big Data) забезпечили пошук повідомлень за темою біженства у глобальній мережі; відстежування інформаційних потоків, наративів, подій, тенденцій; вивчення динаміки публікацій. Критичний дискурс-аналіз сприяв визначенню системи наративів, де позиціонований концепт БІЖЕНЕЦЬ, та меседжів, що транслюються на різні цільові аудиторії , урядову та неофіційну позиції щодо питання біженства.

У цьому дослідженні використано терміни наратив і меседж. Використання їх у доктринальних документах України [Військова доктрина України 2015; Доктрина інформаційної безпеки, 2017] є свідченням прикладного використання лінгвістичних знань у сфері забезпечення національної безпеки держави. Під наративом розуміємо «спеціально підготовлений текст, призначений для вербального викладення у процесі стратегічних комунікацій з метою інформаційного впливу на цільову аудиторію» [Доктрина інформаційної безпеки, 2017]. Термін меседж сьогодні представлено в словниках Національної академії наук України. Так, «Новітній онлайновий словник української мови» [Новітній онлайновий словник ... 2013-2018], що продовжує лексикографічні традиції «Академічного тлумачного словника української мови» [Академічний тлумачний ... 1970-1980], визначає меседж як «а) ключовий смисл якої-небудь комунікації, суть сказаного чи того, що має бути сказано, донесено; б) що- небудь висловлене непрямо, через вчинки, дії, посередників, але зміст чого достатньо зрозумілий для адресата та зацікавлених осіб; сигнал, знак» [Новітній онлайновий словник ... 2013-2018].

Результати дослідження та їх обговорення

У масмедійному дискурсі представлена неофіційна точка зору й просуваються меседжі неприйняття та агресії по відношенню до втікачів. Одна з причин виникнення такої дискурсивної ситуації має лінгвокогнітивний характер і полягає у незбігу кодових систем біженців і громадян приймаючої країни - метаінформаційних знань, що «представляють собою, головним чином, засоби, необхідні людині для отримання або передачі інформації» [Йокояма 2005, с. 40].

Контент-аналіз довів, що 91 % повідомлень офіційних медіа присвячено впровадженню офіційної позиції щодо питання біженства й має позитивну конотацію, 9 % - проблемним питанням щодо прийому та адаптації біженців: ці повідомлення мають негативну конотацію.

Виявлено, що державна стратегія щодо біженців має системне лінгвопраматичне оформлення.

1. Кожний крок державної стратегії супроводжується певним наративом, спрямованим на формування сприятливого ставлення з боку різних цільових аудиторій до біженців: людиноорієнтоване втілення державної стратегії: (наратив «Притулок в Європі - якщо, як, коли, де?» - «Asyl in Europa - wenn, wie, wann, wo?»); регіональний підхід до вирішення питання прийому та адаптації біженців (наратив «Берлін біженців» - «das Berlin der Fluchtlinge»);

готовність прийняти велику кількість біженців (наративи «Такої великої кількості біженців не було ще з часів війни» - «So viele Fluchtlinge wie seit dem Krieg nicht mehr»; «Хвиля ще тільки попереду» - «Welle kommt erst noch»); вивчення біженців як дискурсивної спільноти (наратив «Хто, власне, до нас приходить?» - «Wer kommt da eigentlich zu uns?») з метою їх адаптації до життя в Німеччині (наратив - «Прибувати, вчитися, орієнуватися» - «Ankommen, lernen, orientieren»); просвітництво громадян Німеччини (наратив «Громадяни знають про біженців і притулок замало» - «Burger wissen zu wenig Uber Fluchtlinge und Asyl»).

2. Наратив «Ми це подолаємо» («Wir schaffen das») демонструє згурованість нації у питанні допомоги біженцям у подоланні пов'язаних з цією ситуацією проблем. Його вербалізують як офіційні медіа: «Einig uber Hilfe fur Fluchtlinge»; «Mehr fur Fluchtlinge tun»; «KUmmern im Akkord um Asylbewerber»; «Gemeinsam fur Fluchtlinge»; «Im Namen der Fluchtlinge»; «Offenes Herz fur Fluchtlinge»; «Eine Welle der Hilfsbereitschaft fur Fluchtlinge»; «Sorge: Fluchtlinge haben Prioritat»; «im Namen der Menschlichkeit»; «Rettet die Fluchtlinge»; «Fluchtlinge keine Katastrophe»; «Deutschland empfangt Tausende Fluchtlinge an den Bahnhofen»; так і відомі особистості «Ein Bundestagsabgeordneter nimmt Fluchtlinge auf»; «Sarah Connor nimmt Fluchtlinge auf». Наратив «Wir schaffen das» базується на концептах КОЛО СВОЇХ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, що позиціонуються як складові німецької ідентичності. Ці концепти є дискурсоутворювальними як у повідомленнях офіційних медіа, промовах перших осіб, так і в соціологічних дослідженнях, де концепт БІЖЕНЕЦЬ має дискурсоутворювальний статус. Так, в дослідженні проєкту «More in Common» [Einstellungen gegenuber ... 2017, р. 70] зазначено, що «німецьке населення є одним із найдружелюбніших в Європі по відношенню до мігрантів. Їх почуття відповідальності перед людьми, які шукають захист від війни, конфліктів і переслідувань є однозначним, і для багатьох це почуття відповідальності пов'язується із німецькою ідентичністю». Концепт ІСТОРИЧНА І ГУМАНІТАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД БІЖЕНЦЯМИ (HISTORISCHE UND HUMANITARE VERANTWORTUNG GEGENUBER FLUCHTLINGEN) став дискурсоутворювальним у промові на честь до Дня біженця 20 червня, Федерального міністра Томаса Маіціере. «Gerade wir Deutschen wissen, welches menschliche Leid hinter jedem einzelnen Fluchtlingsschicksal steckt, denn wir haben es damals selbst erfahren, und wir haben es anderen Menschen zugefugt. Daraus erwachst eine besondere historische und humanitare Verantwortung gegenuber Fluchtlingen. Ich freue mich uber die von einem breiten gesellschaftlichen Konsens getragene Hilfsbereitschaft in Deutschland» (Саме нам, німцям, відомо, яке людське страждання криється за кожною окремою долею біженця, оскільки ми самі пережили це у минулому, і ми самі також спричинили його й іншим людям. Як наслідок цього, виникає особлива історична і гуманітарна відповідальність перед біженцями. Я радітиму, якщо буде досягнуто широкого консенсусу в суспільстві, що базується на готовності допомогти в Німеччині) [Deutschland ubernimmt ... 2014]. Концепт ІСТОРИЧНА І ГУМАНІТАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕД БІЖЕНЦЯМИ актуалізує офіційну позицію Німеччини щодо біженців.

3. Концепт ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ входить у концептосферу БІЖЕНЕЦЬ і є ключовим для протиставлення німецької концептуальної картини світу й концептуальних картин світу країн ЄС та США, які постають у дискурсах щодо біженців. Показовим лінгвокультурним фактом є перелік країн, що Німеччина звинувачує у неполіткоретному ставленні до біженців (Угорщина, Чехія, Великобританія, США, Італія, Македонія, Туреччина, Словенія, Австрія, країни Балтії, Словаччина, Норвегія, Данія, Греція, Польща). Найчастотнішими лексемами, що використовують офіційні медіа для опису ставлення інших країн до біженців, є лексеми негативної конотації, що відносяться до таких тематичних груп:

- «застосування сили проти біженців» (48 %): Auf Fluchtlinge wird vorerst nur verbal geschossen; Ungarische Polizei setzt Tranengas gegen Fluchtlinge ein; Serbien wirft Ungarn «brutales Vorgehen» vor; Ungarn setzt Wasserwerfer und Tranengasgegen Fluchtlinge ein; Mazedonische Polizei setzt Tranengas gegen Fluchtlinge ein; Ungarn will Fluchtlinge internieren und notfalls einsperren; Slowenien will Fluchtlinge mit Armee stoppen; Turkische Polizei halt Fluchtlinge auf;

- «відмова приймати біженців» (31 %): Ungarn nimmt keine Fluchtlinge mehr auf; Ungarn baut Zaun an der kroatischen Grenze; Zeman: Niemand hat Fluchtlinge eingeladen; Eine Nation macht die Tur zu; Danische Asylreform trifft Fluchtlinge hart; Amerika will keine Fluchtlinge aufnehmen; Trump will Fluchtlinge nach Syrien zuruckschicken; Balkanstaaten weisen viele Fluchtlinge ab; Frankreich fordert Aufnahmestopp fur Fluchtlinge; Innenpolitiker der Union wollen Fluchtlinge abweisen; Norwegen plant scharferes Asylrecht;

- «заклики до виселення біженців» (12 %): Ungarn wirft Fluchtlinge aus den Stadten; Wir wollen diese Menschen nicht haben;

- «загострення відносин між Німеччиною та іншими країнами через питання біженців» (9 %): Orban wirft Berlin «moralischen Imperialismus» vor; Streit uber Fluchtlinge zwischen Berlin und Wien wird scharfer; De Maiziere kritisiert Verhalten Osterreichs.

4. Про наявність єдиної комунікативної стратегії щодо толерантного ставлення до біженців свідчить розгалуженість поняттєвої парадигми:

У впровадження медіаосвіти офіційними медіа на основі актуалізації різниці між лексемами-вербалізаторами концепту БІЖЕНЕЦЬ: Vertriebene und heutige Fluchtlinge nicht vergleichbar; Auswanderer und Einwanderer; Hier endet das Gendern (через відсутность у нім. мові жіночого роду для слова «біженець»); Die Zahl der Fluchtlinge und Vertriebenen aufgrund kriegerischer Auseinandersetzungen und politischer Verfolgung ist weltweit so hoch wie seit dem Zweiten Weltkrieg nicht mehr;

> наявність розгалуженої системи тематичних груп щодо соціальної адаптації біженців - ще одне свідчення впровадження планомірної державної стратегії: Merkel fordert schnelle Integration der Fluchtlinge (Меркель вимагає швидкої інтеграції):

У «інтеграція»: Integriert durch die Arbeit; Wirtschaft: Fluchtlinge schneller integriere; Ein Integrationskurs fur Fluchtlinge; Landliche Regionen fur Fluchtlinge attraktiv machen;

У «правове врегулювання статусу біженців»: Das neue deutsche Asylrecht; Zweites Asylpaket bald im Kabinett; Integrationsvereinbarung fur Fluchtlinge (CDU-Bundestagsfraktion beschliefit Mafinahmenkatalog mit Rechten und Pflichten);

У «забезпечення соціальних потреб»: Ein Sozialpadagoge fur 90 Fluchtlinge; Dolmetscher und Arzte benotigt; Fahrscheine und Kultur fur Fluchtlinge; Klinikum versorgt Fluchtlinge, Winterkleidung fur Fluchtlinge; Fluchtlinge gezielt untersttttzen; Bischof: Kirchen fur Fluchtlinge offnen; Fast ein Funftel mehr Fluchtlinge beziehen Hartz IV;

У «фінансова допомога біженцям»: Geld vom Bund fur Fluchtlinge aufgeteilt; Kommunen bekommen mehr finanzielle Hilfen fur Fluchtlinge; Milliarden fur die Fluchtlinge; Schon elf Millionen Euro fur Fluchtlinge in diesem Jahr; Bundeslander rechnen mit 17Milliarden Ausgaben fur Fluchtlinge;

^ «центри для надання допомоги біженцям»: «Welcome-Center» fur Fluchtlinge; Online-WegweiserfurFluchtlinge;

^ «необхідність психологічної допомоги для біженців»: Vom Traum zum Trauma; Angst vor Bomben im Boden; Flucht ins vermeintliche Paradies; Jeder Deutsche hat ein Haus - in der Vorstellung der Fluchtlinge; Ausbruch aus der Hoffnungslosigkeit; Mindestens die Halfte der Menschen ist psychisch krank; Not und Enttauschung treiben Albaner nach Deutschland; Sie wollen nicht mehr kampfen; Fluchtlinge fuhlen sich im Stich gelassen;

^ «соціальні проекти для біженців»: Fufiball braucht keine Sprache; Verhaltensregeln fur Fluchtlinge; Fur den Sport und fur Fluchtlinge; Ausstellung fur Fluchtlinge; Hessische KUnstler spielen fur Fluchtlinge; Internetseite zum Thema Sport fur Fluchtlinge;

^ «центри надання підтримки і допомоги біженцям»: Jeder Zweite ist traumatisiert; Anwalte fur Fluchtlinge;

> «робочі місця для біженців»: Arbeit fur die Fluchtlinge; Fluchtlinge sollen arbeiten dUrfen; IHK-Prasident sieht Fluchtlinge als Chance; Opel will Fluchtlinge ausbilden; Fluchtlinge sollen im sozialen und okologischen Bereich arbeiten; Fluchtlinge in den Freiwilligendienst; Fluchtlinge fur den Arbeitsmarkt; Fluchtlinge sind in Familienunternehmen gefragt; Wie Fluchtlinge anderen Fluchtlingen helfen; Fluchtlinge konnen Fluchtlingshelfer werden;

^ «освіта і навчання біженців»: Fluchtlinge zugig beschulen; 120 Lehrer werden fur Fluchtlinge qualifiziert; Mentoren fur Fluchtlinge; IT fur die Fluchtlinge; Fluchtlinge sollen Rechtsstaat kennenlernen; Berufsbildung fur Fluchtlinge; Ohne Zertifikate an die Uni;

^ «позитивний вплив біженців на економіку Німеччини»: Die Fluchtlinge und der Arbeitsmarkt: Konnen Asylbewerber einen Beitrag zur Bekampfung des Fachkraftemangels leisten?; DrUcken die Fluchtlinge unsere Lohne?; Holzindustrie: Aufschwung durch Fluchtlinge; Fluchtlinge verandern die Wirts chaftsstruktur.

4. Проблемні питання щодо прийому та адаптації біженців в офіційних медіа представлені наративами, що транслюють стурбованість щодо радикалізації суспільства навколо цього питання

- «Чому деякі люди не хочуть приймати біженців?» («Warum manche Menschen keine Fluchtlinge aufnehmen wollen»). Цей наратив реалізується двома меседжами - «агресія проти біженців зростає» (Anschlag auf geplante

Asylunterkunft in Sachsen; Europas neuer Eiserner Vorhang; Sorge vor Antisemitismus wachst; Nachbarn als Tater; Bis zu 30 Unbekannte uberfallen Asylbewerber mit Baseballschlagern) і «агресія проти біженців має бути засуджена» (Rechtsstaat gegen Auslanderhass; Ubergriffe auf Fluchtlinge sind widerwartig; Maas verurteilt Ausschreitungen gegen Fluchtlinge; In welchem Fall ermittelt der Generalbundesanwalt?; 35 Verletzte nach Angriff mit Pfefferspray; Merkel warnt vor neuem Rechtsterrorismus; Straftaten gegen Fluchtlinge nehmen stark zu; Mehr Angriffe auf Fluchtlinge; Fluchtlinge in Heidenau verletzt);

- «Біженці - це ноша чи благо для Німеччини?» («Fluchtlinge - Last oder Segen fur Deutschland?»). Цей наратив представлений трьома меседжами - «чиновники винні у бюрократичному ставленні до біженців» (Wie unflexible Burokraten Hilfe fur Fluchtlinge blockieren; FDP warnt vor Uberforderung durch Fluchtlinge; Kampf um den Mindestlohn fur Fluchtlinge); «біженці - серйозне навантаження на економічну систему Німеччини» (Arbeitslosigkeit steigt; Sozialsysteme leiden; Kommunen fehlen 370.000 Platze fur Fluchtlinge; Stadte rechnen mit Schulden fur Fluchtlinge; 300.000 Fluchtlinge ohne Asylantrag in Deutschland; Kosten fur Fluchtlinge verdoppeln sich; Fluchtlinge kosten das Land 600 Millionen Euro; Sechs Milliarden Euro mehr fur Fluchtlinge; 500 Millionen Euro fur Integration); «біженці не хочуть адаптуватися до життя в Німеччині» (Viele Fluchtlinge nicht fur Arbeitsmarkt qualifiziert; 70 Prozent der Fluchtlinge brechen Ausbildung ab; Viele Fluchtlinge beenden Lehre vorzeitig; Bauindustrie warnt vor «Blauaugigkeit»; Bitte sprechen Sie Deutsch!);

- «Неповнолітні біженці: що з ними робити?» («Minderjahrige Fluchtlinge: was macht man mit denen?»). Цей наратив представлений меседжами «неповнолітні біженці - серйозна соціально-правова проблема» (Bayern schlagt Alarm wegen minderjahriger Fluchtlinge; Gastfamilien fur junge Fluchtlinge gesucht; Unruhe unter Jugendlichen; Unicef: Halfte der Fluchtlinge in Syrien Kinder; Kindheit im Wartezustand; Wachsende Zahl minderjahriger Fluchtlinge; Die Problemen haben sich massiv verscharft; Bedrohung wegen einer Banane) і «держава повинна опікуватися адаптацією неповнолітніх біженців» (Unterstutzung fur unbegleitete Jugentliche auf der Flucht; Hilfen fur unbegleitete minderjahrige Fluchtlinge; Schutz und Forderung von minderj ahrigen Fluchtlingen; Schutz fur Kinder auf der Flucht; Betreuung von unbegleiteten minderjahrigen Fluchtlingen; Theaterprojekt mit jungen Fluchtlingen; Umweltbildung mit unbegleiteten minderj ahrigen Fluchtlingen; HilfsbedUrftige «Fluchtlingskinder» und Ankerkind.

Отже, наративи негативної конотації, що представлені в офіційному масмедійному дискурсі, містять меседжі, які ставлять проблему, і меседжі, що пропонують її вирішення. Таким чином, загальна державна стратегія щодо біженців має системне впровадження.

У дискурсі соціальних мереж, навпаки, 65 % наративів мають негативну конотацію і організують дискурси, опозиційні офіційним.

Носії лінгвокультури Німеччини сприймають шукачів притулку як економічних біженців, які шукають вигоди, та не вважають їх постраждалими внаслідок військових дій, про що свідчать такі меседжі: WirtschaftsflUchtlinge brauchen wir namlich keine; unsere Hilfe und Solidaritat sollte den Kriegsfluchlingen zukommen; kommen aus wirtschaftlichen GrUnden nach Deutschland; WirtschaftsflUchtlinge sollten hier bei uns keinen Platz haben; wir benotigen Platz fUr KriegsflUchtlinge; die sollten es mal arbeiten in ihrem eigenen Land versuchen und nicht hier bei der Arge anstehen und Hand aufhalten.

Наратив «Чому ми повинні платити і піклуватися про економічних біженців?» (Warum sollten wir auch weiter fur WirtschaftsflUchtlinge bezahlen und sorgen?) демонструє стурбованість через додаткові витрати за рахунок місцевого населення: Man erwartet, dass hier Milch und Honig fliefien; Aber fur diese werden Milliarden rausgeschmissen, das normalerweise den DEUTSCHEN gehort; wir durfen wieder mal zahlen!; in die Armut geraten sind; die Mieten steigen; die Lebenshaltungskosten steigen und die Gehalter sind nicht mehr ausreichend; auch die Renten werden immer geringer ausfallen; Dafur wird ne menge Geld ausgegeben und wir dUrfen wieder mal zahlen!; Und der nachste Winter kommt bestimmt, nur die Frage, ob vor oder nach der Steuererhohung; Deutschland schafft sich ab.

Хаотичне прибуття великої кількості біженців, які негативно впливають на процеси в країні, представлено наративом «Бідна Німеччина» («Armes Deutschland»): Meine Eltern hatten wie viele andere geholfen Deutschland in den Nachkriegsjahren mit aufzubauen, und wUrden sich im Grabe umdrehen; Was aus unserer einst so schonen Heimat geworden ist; Warum wird das Grundgesetz mit FUfien getreten?.

Носії німецької лінгвокультури негативно сприймають небажання біженців інтегруватися, що виражено наративом «Не хочуть підлаштовувати своє життя до встановлених у Німеччині правил» («Sich einem Leben in Deutschland zu den hier geltenden Rechten nicht anschliefien wollen»): Wer sich nicht benehmen kann, hat egal in welchem Land, nix verloren!!!; Es sind einige Tiere darunter!!!; Kann die Integration von so vielen Menschen aus fremden Kulturkreisen gelingen?; Rechtsstaatlichkeit gilt doch fur alle, oder sind die Menschen in Deutschland vor dem Gesetz nicht mehr gleich?.

Наратив «Закрити кордони» («Grenzen zu») демонструє радикальну налаштованість носіїв німецької лінгвокультури щодо вирішення проблеми біженства і представлений двома меседжами - «встановити контроль на кордонах» (Grenzkontrollen wieder einfUhren und gar nicht erst reinlassen; unkontrolliert alle Fluchtlinge aufnehmen; Grenzen dicht und Schluss; Illegal bleibt illegal und darf nicht einfach hingenommen werden) і «видворення з країни» (konsequente Umsetzung der Abschiebung; Schickt die in die WUste; Die haben hier nix verloren und sollten gleich wieder zuruckgeschickt werden).

Наратив «Хто сіє зброю, той пожинає біженців!» («Wer Waffen sat erntet Fluchtlinge!») демонструє звинувачення у причинах біженства - військові конфлікти у країнах міграції, куди продають велику кількість зброї: Verkauft weniger Waffen ins Ausland!; Europa und Amerika sollen aufhoren denen Waffen in die Hand zu drUcken.

Крім того, в дискурсі соціальних мереж впроваджуються наративи, що демонструють критичне ставлення до уряду і представлені такими меседжами:

- наратив «Коли уже нарешті хто-небудь затормозить уряд?» («Wann endlich bremst jemand die Regierung?») вербалізується такими меседжами: Noch nicht genug Migranten?; wenn deutsche Regierung einen klaren Plan hatte!; Das verpufft bei der Obrigkeit sowieso ungehort... Wir haben doch eh nichts zu melden bei denen... Demokratie gibt es in Deutschland schon lange nicht mehr; Kritisiert doch mal lieber die Bundesregierung; Durch Goldman & Sachs werden aktuelle Regierungen geschutzt, im Interesse der Banken gehalten. Mit Fluchtlingen/Eindringlingen lasst sich gutes Geld verdienen... Organhandel, Menschenschmuggel, Versorgung, Bau von Lagern, Unterkunfte, Mediziner, Lebensmittelhersteller usw. jeder verdient mit Ware Mensch;

- наратив «спонукання до дій і заклики до супротиву» («Wir mussen anfangen zu kampfen») підтверджується такими меседжами: Das Deutsche Volk darf sich das nicht langer gefallen lassen; Diese Merkel ist nicht mehr Herr der Lage, die muss unbedingt gesturzt werden; Die Massen von Menschen bewirken was, die Fluchtlinge zeigen es doch. Sind wir denn Dumm? Wir konnen das doch auch!!!; Wenn das «deutsche Volk» nicht schnellstmoglich aufsteht, auf die Strafie geht, nimmt das ein schlimmes Ende! Es ist nur traurig;

- наратив «уряд недостатньо опікується соціально незахищеними людьми, а приділяє більше уваги біженцям» (Fttr Deutsche ist kein Geld da. Dafur wird ne menge Geld ausgegeben) представлений такими меседжами: es sind noch genug arme Menschen in Deutschland, die geholfen werden mussen und wenn das lauft, dann kann man uber Fluchtlinge nachdenken; Was tun Sie denn fur deutsche Obdachlose? Fur deutsche Rentner? Oder fur die vielen deutschen hungernden Kinder?; Wenn deutsche Obdachlose erfrieren, von Ratten angefressen werden, oder von euren Schatzchen angezundet werden, kummert ihr euch um die auch?;

- «прийняття біженців - політичний піар» (Aufnahme der Fluchtlinge ist die politische PR): was unsere Politik uns zumutet; es Wahlerstimmen kosten konnte.

Наратив «Біженці - загроза національній безпеці» («auf Dauer unsere Sicherungssysteme unterwandern») представлений такими меседжами: Das sind keine Fluchtlinge, sondern Eindringlinge; Unsere Zukunft wird von Angst bestimmt; Es wird keine Zukunft mehr gebe hier; Der IS hat angekundigt, mit dem Fluchtlingsstrom Dschihadisten nach Deutschland zu schleusen; Unkontrollierte stromen derzeit Asylbewerber nach Deutschland, die nicht einmal mehr registriert werden konnen. Zu Recht warnt Friedrich deshalb auch vor IS-Terroristen und islamistischen Schlafern, diese eingeftthrten «Menschenwaffen» entwickeln ihre notwendigen Emotionen zur Durchfuhrung ihrer Aufgabe.

Таким чином, дискурс-аналіз наративів офіційних медіа, де позиціонується концепт БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING, дозволяє зробити висновок щодо наявності єдиної державної комунікативної стратегії у питанні біженців й відповідної системної організації комунікацій. В інформаційному середовищі концепт БІЖЕНЕЦЬ/FLUCHTLING є дискурсоутворювальним в офіційних і неофіційних медіа Німеччини, де набуває конфронтативних конотацій, тим самим експлікуючи «битву наративів» і «війну дискурсів».

Література

1. Академічний тлумачний словник української мови, (1970-1980). http://sum.in.ua/

2. Військова доктрина України, (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20555/ 2015#Text

3. Доктрина інформаційної безпеки, (2017). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/47/ 2017# Text

4. Йокояма, О. Когнитивная модель дискурса и русский порядок слов, (Москва: Языки славянской культуры, 2005), 424.

5. Мальцева, Ю. «Концепт «беженец» в немецких медиатекстах», Знак: проблемное поле медиаобразования, 5(22): 29-43.

6. Новітній онлайновий словник української мови, (2013-2018). http://sum.in.ua/f^mesedzh

7. Deutschland ubernimmt eine besondere Verantwortung fur Fluchtlinge. Pressemitteilung von Thomas de Maiziere, 20.06.2014». Bundesministerium des Innern, fur Bau und Heimat,https://www.bmi.bund.de/SharedDocs/pressemitteilungen/DE/2014/06/wehfl%C3%B Cchtlingstag.html.

8. Boke K., Liedke Fr., Wengeler M. Fluchtlinge und Vertriebene zwischen dem Recht auf die alte Heimat und der Eingliederung in die neue Heimat. Leitvokabeln der Fluchtlingspolitik. De Gruyter : Politische Leitvokabeln in der Adenauer-Ara. (Berlin; New York, 1996).

9. Einstellungen gegenuber nationaler Identitat, Einwanderung, und Fluchtlingen in Deutschland. (2017), https://www.moreincommon.com/media/dy3ba331/more-in-common- deutschland-report-deutsch.pdf.

10. Fengler S., Kreutler M. Stumme Migranten, laute Politik, gespaltene Medien. OBS- Arbeitspepier 39 (Frankfurt am Main, 2020), https://www.otto-brenner-stiftung.de/ fileadmin/userdata/stiftung/02 Wissenschaftsportal/03 Publikationen/ AP39 Migration.pdf.11. Haller, M. Die «Fluchtlingskrise» in den Medien. Tagesaktueller Journalismus zwischen Meinung undInformation. OBS-Arbeitsheft 93 (Frankfurt am Main, 2017), https://www.otto- brenner-stiftung.de/fileadmin/user data/stiftung/02 Wissenschaftsportal/03 Publikationen/AH93 Fluechtingskrise Haller 2017 07 20.pdf.

12. Haller, M. Zwischen «Fluchtlingskrise» und «Migrationspakt». Mediale Lernprozesse auf dem Prufstand OBS-Arbeitspapier 37 (Frankfurt am Main, 2019), https://www.otto-brenner- stiftung.de/fileadmin/user data/stiftung/02 Wissenschaftsportal/

03 Publikationen/AP37 Fluechtlingskrise II Haller.pdf.

13. Otto Brenner Stiftung. https://www.otto-brenner-stiftung.de.

14. Schulze, D., Brelie-Lewien, D., Grebing, H. Fluchtlinge und Vertriebene in der westdeutschen Nachkriegsgeschichte. (Hildesheim, 1987).

15. Talbot, M. Media Discourse: Representation and Interaction (Edinburgh, Edinburgh University Press, 2007).

16. Wodak, R., Matouschek, B. «We are dealing with people whose origins one can clearly tell just by looking»: critical discourse analysis and study of neonacism in contemporary Austria. Discourse and Society. 1993. №4 (2).

References:

1. «Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [The Ukrainian Language Dictionary].», (1970-1980). http://sum.in.ua/ (in Ukr.).

2. «Viiskova doktryna Ukrainy [The Military Doctrine of Ukraine].», (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/% 20555/ 2015#Text (in Ukr.).

3. «Doktryna informatsiinoi bezpeky [The Doctrine of Information Security of Ukraine].», (2017). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/47/ 2017# Text (in Ukr.).

4. Yokoyama, O. «Kognitivnaya model' diskursa i russkiy poryadok slov [A Cognitive Discourse Model and Russian Word Order].» (Moskou: Yazyki slavyanskoy kul'tury), 424 (in Russ.).

5. Maltseva, Yu. «Kontsept «bezhenets» v nemetskikh mediatekstakh [The concept «refugee» in the sphere of German mediatext].» Znak: problemnoie pole mediaobrazovania [Sign: the problem field ofmedia education] 5 (22) (2016): 29-43 (in Russ.).

6. «Novitnii onlainovyi slovnyk ukrainskoi movy [Modern Online Dictionary of the Ukrainian Language].», (2013-2018). http://sum.in.ua/f/mesedzh (in Ukr.).

7. «Deutschland ubernimmt eine besondere Verantwortung fur Fluchtlinge. Pressemitteilung von Thomas de Maiziere, 20.062014». Bundesministerium des Innern, fur Bau und Heimat,https://www.bmi.bund.de/SharedDocs/pressemitteilungen/DE/2014/06/weltfl%C3%B Cchtlingstag.html. (in Germ.).

8. Boke, K., Liedke, Fr., Wengeler, M. Fluchtlinge und Vertriebene zwischen dem Recht auf die alte Heimat und der Eingliederung in die neue Heimat. Leitvokabeln der Fluchtlingspolitik. De Gruyter : Politische Leitvokabeln in der Adenauer-Ara. (Berlin; New York, 1996) (in Germ.).

9. Einstellungen gegenuber nationaler Identitat, Einwanderung, und Fluchtlingen in Deutschland. (2017), https://www.moreincommon.com/media/dy3ba331/more-in-common- deutschland-report-deutsch.pdf. (in Germ.).

10. Fengler, S., Kreutler, M. Stumme Migranten, laute Politik, gespaltene Medien. OBS- Arbeitspepier 39 (Frankfurt am Main, 2020), https://www.otto-brenner- stiftung.de/fileadmin/user data/stiftung/02 Wissenschaftsportal/03 Publikationen/AP39 Mi gration.pdf (in Germ.).

11. Haller, M. Die «Fluchtlingskrise» in den Medien. Tagesaktueller Journalismus zwischen Meinung undInformation. OBS-Arbeitsheft 93 (Frankfurt am Main, 2017), https://www.otto- brenner-stiftung.de/fileadmin/user data/stiftung/02 Wissenschaftsportal/03 Publikationen/AH93 Fluechtingskrise Haller 2017 07 20.pdf. (in Germ.).

12. Haller, M. Zwischen «Fluchtlingskrise» und «Migrationspakt». Mediale Lernprozesse auf dem Prufstand OBS-Arbeitspapier 37 (Frankfurt am Main, 2019), https://www.otto-brenner- stiftung.de/fileadmin/user data/stiftung/02 Wissenschaftsportal/03 Publikationen/AP37 Fluechtlingskrise II Haller.pdf (in Germ.).

13. Otto Brenner Stiftung. https://www.otto-brenner-stiftung.de. (in Germ.).

14. Schulze, D., Brelie-Lewien, D., Grebing, H. Fluchtlinge und Vertriebene in der westdeutschen Nachkriegsgeschichte. (Hildesheim, 1987) (in Germ.).

15. Talbot, M. Media Discourse: Representation and Interaction (Edinburgh, Edinburgh University Press, 2007) (in Eng.).

16. Wodak, R., Matouschek, B. «We are dealing with people whose origins one can clearly tell just by looking»: critical discourse analysis and study of neonacism in contemporary Austria. Discourse and Society. 1993. №4 (2) (in Eng.).

Размещено на Allbest.ru