Концепт "protest" як складова частина концепту "war" (за матеріалами британської якісної преси)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 82-92:(054)/81'42

Концепт "protest" як складова частина концепту "war"

(за матеріалами британської якісної преси)

В.В. Павленко

У статті розглянуто семантичне наповнення та функціонування концепту “protest” як складового елемента концепту “war” у британському медіадискурсі. Концептуальний аналіз британської якісної преси доводить, що об'єм концепту “protest” постійно збільшується за рахунок нових контекстуальних характеристик. До аналізу залучено публікації, які висвітлюють події в Україні у грудні 2013 - січні 2014 рр.

Ключові слова: медіадискурс, комунікація, концептосфера, концепт, війна, протест. семантичний медідіскурс концепт преса

В статье рассматривается семантическое наполнение и функционирование концепта “protest” как составляющей концепта “war” в британскому медиадискурсе. Концептуальный анализ британской качественной прессы показал, что объем концепта “protest” постоянно увеличивается за счет новых контекстуальных характеристик. Анализируются публикации, освещающие события в Украине в декабре 2013 - январе 2014 гг.

Ключевые слова: медиадискурс, коммуникация, концептосфера, концепт, война, протест.

The article deals with the semantic meaning and functioning of the concept “protest” as a constitu-ent element of the concept “war” in British media discourse. “War” and its constituent elements have become common both in media discourse and in people's life. This is mainly conditioned by the fact that nowadays traditional forms of war have partially changed. Together with warfare, there are psy-chological and informational wars. In media discourse war is often represented by actualization of meta-communication factors. Thus, extra-linguistic factors become of primary importance, and the re-search of the elements which form the concept “war” in media discourse become important.

Conceptual analysis of British quality papers showed that concept “war” includes in its semantics constituent elements which define different levels of tragic nature and seriousness of the problem (protest, conflict, crisis, threat, struggle, etc.). Our research found out that in media representation of Ukrainian events in December 2013 - January 2014 concept “protest” is one of the constituent elements in the structure of concept “war”. In the publications analyzed concept “protest” is contextually specified as “the actions, which publicly demonstrate the disagreement of Ukrainian people with Yanukovych's refusal to sign a treaty with EU, as well as the demand of resignation of the cabinet”. The capacity of the concept “protest” continuously increases thanks to new contextual characteristics.

Further experimental research will allow us to find out the modeling mechanisms of semantic- associative structure of the concept “war”. The research of media discourse conceptual sphere will help summarize the mental models of the reality which is reflected in the language in general as well as in the consciousness of native speakers.

Key words: media discourse, communication, conceptual sphere, concept, war, protest.

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. характеризу-ється бурхливим розвитком ЗМІ та поши-ренням їх впливу у суспільстві. Війна та її складові стали звичайними речами й у са-мому медіадискурсі, й у житті людей. Цей факт пов'язаний насамперед із тим, що сьо-годні традиційні форми війни дещо зміни-лись. Поряд із бойовими діями в гарячих точках світу паралельно відбуваються пси-хологічні та інформаційні війни. Дуже часто тема війни подається в медіадискурсі опо-середковано, через актуалізацію метакому- нікаційних факторів. У таких випадках екст-ралінгвістичні чинники набувають важливого значення, і на перший план виходить дослі-дження тих елементів, які формують концепт “війна” у медіадискурсі.

Концепт як предмет дослідження приве-ртає до себе увагу із виникненням когнітив- ного напряму у лінгвістиці в 70-80 рр. ХХ ст. Теоретичне обґрунтування він отримує у працях таких зарубіжних і вітчизняних дослі-дників, як: М. Болдирев, Л. Василик, А. Веж- бицька, В. Карасик, О. Кубрякова, Дж. Ла- кофф, Р. Лангаккер, Д. Ліхачов, В. Маслова, Р. Павільоніс, Я. Прихода, Ю. Прохоров, Ю. Степанов, Ч. Філлмор, О. Ясіновська, М. Яцимірська та ін. Проте, при такому різ-номанітті когнітивних, лінгвістичних, культу-рологічних та інших розвідок, і сама природа концепту, його структура і визначення, і його функціонування у медіадискурсі досі зали-шаються не достатньо розробленими. По-в'язано це не тільки із різними підходами до вивчення природи концепту, а й з тим, що більшість досліджень сфокусовано на текс-товій реальності, в той час як концепт, який безпосередньо входить у сферу дискурсу, залишається поза увагою вчених. Зрозуміло, що термін “медіадискурс” доволі новий у науці. Саме тому актуальним видається всебічне дослідження його складових. На наш погляд, дослідження концептосфери медіадискурсу дасть змогу зробити висновки про ментальні моделі дійсності, яка відображена в мові взагалі, а також у свідомості носіїв мови.

Мета статті передбачає вирішення таких завдань: 1) охарактеризувати основні підхо-ди до визначення терміна “концепт” у науко-вій літературі; 2) виявити значення терміна “концепт” у галузі соціальних комунікацій; 3) проаналізувати трактування медіадискурсу; 4) визначити складові елементи концепту “war” у британському медіадискурсі; 5) дос-лідити семантичне наповнення концепту “pro-test” як складової концепту “war” та його функціонування у супровідних контекстах. За метод дослідження було обрано концептуальний аналіз.

Незважаючи на поширеність та часте ви-користання у науковому колі, термін “концепт” все ще не має однозначного визначення. Одним із перших, хто ввів цей термін у науковий обіг, був відомий вчений С. Аскольдов. У своїй статті “Концепт і слово”, яка вперше була опублікована ще у 1928 р., учений визначає концепт як мисленнєве утворення, яке заміщує нам у процесі мислення нескінченну безліч предметів одного й того ж роду [1]. Продовжуючи теоретичні дослідження С. О. Аскольдова, академік Д. Ліхачов трактує сукупність концептів нації як концептосферу. На відміну від С. Аскольдова, Д. Ліхачов зазначає, що “концепт існує не для самого слова, а ... для кожного основного (словникового) значення слова окремо.” [10, с. 5]. Вчений пропонує вважати концепт “алгебраїчним вираженням значення”, яке ми використовуємо в писемному або усному мовленні, тому що людина не може “охопити значення у всій його складності., а іноді й інтерпретує його по-своєму” [10, с. 5].

У сучасних дослідженнях терміни “кон-цепт” та “поняття” чітко розмежовуються. Як слушно зазначає Ю. Степанов, “на відміну від понять концепти не лише мисляться, їх переживають. Вони є предметом емоцій, симпатій і антипатій, а іноді і зіткнень” [15, с. 43]. Учений виділяє три компоненти кон-цепту: “1) основна, актуальна ознака; 2) до-даткова, “пасивна” ознака, яка вже є неакту-альною...; 3) внутрішня форма, яка звичайно не усвідомлюється, але залишається у зовнішній, словесній формі” [15, с. 43]. За Степановим, концепт - це те, “за допомогою чого звичайна людина ... сама входить у культуру, а в деяких випадках і впливає на неї” [15, с. 43]. Розмежовуючи терміни “концепт” і “поняття”, М. Болдирев підкрес-лює, що на відміну від “поняття”, “концепт” може відображати навіть декілька ознак об'єкту. Вчений розуміє концепт як ідеальну, абстрактну одиницю, смисл, яким людина оперує в процесі мислення [2]. За Болдире- вим, людина мислить концептами, а отже, процес комунікації - це “обмін концептами в вербальній чи невербальній формі” [2, с. 23]. Дослідник доводить, що концепт є результатом когніції, а відмінність між по-няттям і концептом зумовлена саме відмін-ністю “теоретичного й буденного пізнання - пізнання і когніції” [2, с. 24].

Інший дослідник, Ю. Прохоров, визначає концепт як “сукупність правил і оцінок орга-нізації елементів хаосу картини буття, що була детермінована особливостями діяль-ності представників цієї лінгвокультурної спільноти, закріплена в їх національній кар-тині світу і транслюється засобами мови у їх спілкуванні” [14, с. 159].

Як зазначає В. Телія, концепт - це “все те, що ми знаємо про об'єкт у всій екстензії цього значення” [16, с. 97]. На думку дослід-ниці, концепту онтологічно передує катего- ризація, яка утворює типовий образ і фор-мує “прототип”. Представники Воронізької наукової школи З. Попова та І. Стернін ха-рактеризують концепт як глобальну мис- леннєву одиницю, свого роду “квант струк- турованого знання” [12, с. 4].

Професор австралійського національного університету А. Вежбицька розуміє концепт як щось із світу “Ідеальне”, яке має свою назву й відображає культурно-зумовлене уявлення людини про світ “Дійсність” [4]. Дослідниця В. Маслова, аналізуючи різні тлумачення терміну “концепт” та підходи до його вивчення, доходить власного висновку щодо розуміння концепту як семантичного утворення, що має лінгвокультурну специ-фіку й так чи інакше характеризує носіїв пе-вної етнокультури. “Концепт, відображуючи етнічний світогляд, маркує етнічну мовну картину світу і є цеглиною для будівництва “дома буття”.Але водночас це якийсь квант знання, що відображає зміст всієї людської діяльності” [11, с. 47].

Отже, зрозуміло, що різні визначення концепту пов'язані із різними підходами до його вивчення. Зазначимо, однак, що наве-дені визначення не суперечать, а скоріше, доповнюють одне одного.

У галузі соціальних комунікацій дослі-дження концепту так чи інакше торкались такі вітчизняні дослідники, як М. Яцимірська, О. Ясіновська, Я. Прихода, Л. Василик. Услід за Ю. Степановим, Я. Прихода розуміє концепт як “згусток культури у свідомості людини, те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини. і те, через по-середництво чого людина - пересічна, зви-чайна людина - сама входить у культуру, а в деяких випадках впливає на неї” [13, с. 439]. Л. Василик наголошує на тому, що для дослідження публіцистичних текстів особливого значення набуває розуміння концепту як семіотичної одиниці, і для жур- налістикознавства пропонує сприймати кон-цепт “як світоглядну категорію, оперуючи якою публіцист у системі ЗМК виражає певну думку, увиразнює її через загально-культурний код і тим формує суспільну сві-домість” [3, с. 30]. У подібному руслі розгля-дає концепт М. Зубрицька, яка зазначає, що “є ціла низка культурних знаків, які виявля-ють цікаві соціокультурні тенденції українсь-кого сьогодення, його найприкметніші ознаки та коди.” [7, с. 196].

Не ставлячи під сумнів коректність наве-дених трактувань концепту в журналістикоз- навстві, зазначимо, що і Я. Прихода, і Л. Василик, досліджували медіатексти. У на-шому дослідженні у центр уваги потрапляє медіадискурс, що, на наш погляд, дещо роз-ширює межі розуміння концепту, його струк-туру і сферу його функціонування. Розгляне-мо функціонування концепту в медіадискурсі, для чого звернемось, перш за все, до визначення самого поняття “медіадискурс”.

У науковій літературі функціонують різні терміни для позначення медіадискурсу: дис-курс ЗМІ, медіадискурс, дискурс мас-медіа (Шейгал, 1998; Кочкін, 2003), мас-медіальний дискурс (Желтухіна, 2003), масово-інформа-ційний дискурс (Карасик, 1997; Олянич, 2007). На нашу думку, всі ці терміни є сино-німічними, але все ж таки більш доречним буде вживання терміна “медіадискурс”, тому що саме це поняття було запозичене із до-сліджень іноземних учених, де йдеться про “media discourse”.

Сьогодні існує як мінімум два підходи до визначення медіадискурсу [8]. За першим, медіадискурс - “це специфічний тип мов- леннєво-мисленевої діяльності, що є харак-терним виключно для інформаційного поля мас-медіа” [8, с. 16]. Прихильники другого підходу розглядають медіадискурс як “будь- який вид дискурсу, що реалізується в полі масової комунікації та продукується ЗМІ” [8, с. 16]. У цьому сенсі, як зазначає Кожемякін, можна говорити про політичний, релігійний та інші медіадискурси, тому що в такому випадку кожен тип інституціонального дис-курсу має “певний стійкий набір практик від-творення, трансляції та інтерпретації масової інформації” [8, с. 16]. За Добросклонсь- кою, медіадискурс - “це сукупність процесів і продуктів мовленнєвої діяльності в сфері масової комунікації в усьому багатстві і складності їх взаємодії” [5, с. 2І]. Розгорнуте й вагоме визначення медіадискурсу (мас- медіального дискурсу) надає М. Желтухіна: “зв'язний, вербальний або невербальний, усний чи письмовий текст у сукупності з пра-гматичними, соціокультурними, психологіч-ними та іншими факторами, який виража-ється засобами масової комунікації, береть-ся у подієвому аспекті, являє собою дію, бере участь у соціокультурній взаємодії та відображає механізм свідомості комунікан- тів” [6, с. 132].

Ми дотримуємося другого підходу до трактування медіадискурсу, та беремо за основу визначення Є. Кожемякіна, який ін-терпретує медіадискурс як “тематично сфо-кусовану, соціокультурно зумовлену мов- леннєво-мисленеву діяльність у масмедій- ному просторі” [8, с. 16]. Таке визначення дає змогу говорити не лише про відтворення певних знань, подій, тощо, але й аналізувати механізми відтворення і передачі цих знань і подій.

Концепт “війна” є базовим для медіадис- курсу війни, тому його визначення є першо-черговим. Не можемо погодитись із тракту-ванням В. Крячко, який, досліджуючи концеп- тосферу “війна” залучає лише такі основні ознаки: спланована масштабна дія із участю безлічі спеціально підготовлених людей і застосуванням зброї задля досягнення певної мети, що має деструктивний наслідок [9]. Ще раз зазначимо, що сьогодні концепт “війна” значно ширший. Таке розуміння не враховує методів психологічної і інформаційної війни, що є дуже поширеними, особливо у медіадискурсі.

Звернемось до дефініції слова “війна” у тлумачних словниках: 1) Організована збро-йна боротьба між державами, суспільними класами тощо; стан ворожнечі між ким- небудь;суперечка, сварка з кимсь; боротьба (http://sum.in.ua/s/vijna). 2) Збройний конф-лікт між державами або між сторонами одні-єї держави; бойові дії на суші, воді або в повітрі; стан або період збройної ворожості чи активних військових операцій; активна ворожість або розбіжності, суперечки, супе-рництво, полеміка; агресивний бізнес конф-лікт; боротьба задля досягнення мети (http://dictionary.reference.com/browse/war).

3) Боротьба із залученням солдатів і зброї між двома чи більше країнами або між двома чи більше групами в межах однієї країни; суперництво - коли дві чи більше груп нама-гаються бути більш успішними по відношен-ню одна до одної; спроба припинити щось погане чи незаконне (http://dictionary.camb-ridge.org/dictionary/english-russian/war).

4) Збройна боротьба між державами, наро-дами і т. ін. або суспільними класами в ме-жах держави; боротьба за досягнення своєї мети, яка ведеться засобами економічного, політичного і т. п. впливу на кого-небудь чи що-небудь; виникнення неприязного став-лення до чогось; дії, направлені на знищення чогось (http://www.gramota.ru/slovari/dic/?- word=%E2%EE%E9%ED%E0&all=x). Отже, із наведених дефініцій бачимо, що семантичне наповнення “війна” значно ширше за суто “бойові дії”. Це дає змогу виділити лексико- семантичні складові концепту “війна”.

Концептуальний аналіз британської якіс-ної преси (The Daily Telegraph (DT), The Guardian (G)) показав, що концепт “війна” включає в свою семантику складові концеп-ти, які позначають різний рівень трагічності та серйозності проблеми (protest, conflict, crisis, threat, struggle, etc.). У ході аналізу ми виявили, що у медіарепрезентації подій в Україні кінця 2013 - початку 2014 рр. концепт “протест” є одним із домінантних компонентів у структурі концепту “війна”.

Концепт “protest” пов'язується із відмо-вою президента Віктора Януковича підписати угоду з ЄС та небажанням українського народу змиритись із цим. Компонентний аналіз семантики слова-імені “protest” виявив, що з ним у носіїв англійської мови асоціюється виявлення заперечення, несх-валення, розбіжності точок зору. Наведемо основні словникові визначення слова-імені “protest”: 1) заперечення, несхвалення, роз-біжності точок зору, часто неприйняття чо-гось, що людина не в змозі запобігти чи уни-кнути (http://dictionary.reference.com/browse/- protest). 2) Щось, що ви робите, щоб публіч-но продемонструвати, що ви вважаєте щось неправильним чи нечесним; слова чи дії, які показують, що ви не хочете, щоб хтось робив щось, або вам це дуже не подобається (http://www.ldoceonline.com/dictionary/protest_1). 3) Щось сказане чи зроблене, що показує незгоду з чимось чи несхвалення чогось; серйозне, важливе виявлення думки, зазви-чай незгоди із чимось; акт заперечення чи жест несхвалення (http://www.merriam-web- ster.com/dictionary/protest). У наведених ви-даннях британської якісної преси актуалізу-ються два словникових значення “protest”: 1) несхвалення, розбіжності думок; 2) акт заперечення чи несхвалення. Обидва зна-чення актуалізуються вже на рівні заголовків: “Thousands ring in New Year on Ukraine's protest square” (“На Новий рік тисячі людей оточили колом український протестовий майдан”) (DT, 01.01.2014); “Ukraine anti-government protest draws tens of thousands” (“Український антиурядовий протест зібрав десятки тисяч людей”) (G, 29.12.2013); “Ukrainian police retreat after failed attempt to clear Kiev protesters” (“Українська поліція відступає після невдалої спроби відтіснити протестантів у Києві”) (DT, 11.12.2013); “Ukraine protests: epic tug-of-war for country on brink of revolution” (“Україна протестує: грандіозна конкурентна боротьба за країну на грані революції” (DT, 08.12.2013). Усі заголовки мають не лише інформативний характер, а й завдяки семантичній структурі слова-імені концепту “protest” набувають оціночного характеру: український народ не згоден із політикою уряду.

У публікаціях DT та G типовим для концепту “protest” стає його поєднання із дескрипціями “anti-government” (“протиурядовий”), “sprawling” (“що розповзається”), “the largest/the biggest” (“найбільший”), “the massive” (“масивний, дуже великий”), “pro-European” (про-європейський”). Наведені дескрипції у поєднанні із концептом “protest” репрезентують і оцінюють політичну ситуацію в Україні у грудні 2013 - січні 2014 рр. Також до семантико-асоциативної структури концепту “protest” можна віднести: “the protest movement” (“рух протесту”), “the centre of protests” (“центр протестів”), “the headquarters of the protest movement” (“штаб-квартира руху протесту”), “protesters” (“протестанти”).

Звернемось до аналізу супроводжуючих контекстів, що наповнюють концепт “protest” конкретним змістом. Сутність протесту по-лягає у незгоді українського народу із від-мовою президента Януковича підписати угоду з ЄС: “Tens of thousands of Ukraininas rang in the new year on Kiev's Independence Square, the centre of protests which have rocked the country since President Viktor Yanukovych ditched a pact for closer ties with the EU” (“Десятки тисяч українців зібралися на Новий рік на київському Майдані Неза-лежності, центрі протестів, які потрясають країну з того часу, як президент Віктор Яну-кович знищив угоду, спрямовану на більш тісні зв'язки з ЄС”) (DT, 01.01.2014); “Tens of thousans of anti-government protesters have gathered on the central square of Ukraine's capital, Kiev, ... protesting against the govenment's decision to shelve a deal with the European Union” (“Десятки тисяч антиурядо-вих протестантів зібрались на центральному майдані української столиці, у Києві, ... протестуючи проти рішення уряду відкласти на неозначений час підписання угоди із Єв-ропейським Союзом”) (G, 29.12.2013). Мета протесту - скинути уряд Януковича: “... weeks of protests calling for the removal of president Viktor Yanukovych and his cabinet” (“.тижні протесту, який вимагає відставки президента Віктора Януковича та його кабінету”) (G, 26.12.2013); “.protesters in Ukraine continue to call for the resignation of the government” (“.протестанти в Україні продовжують ви-магати відставки уряду”) (DT, 17.12.2013);

“Protesters have been gathering around the clock to demand the resignation of the govenment.” (“Протестанти збираються до-вкола годинника, щоб вимагати відставку уряду.” (DT, 09.12.2013). Дії, які публічно демонструють незгоду - акти протесту: “Protesters have set up camp on the square and erected barricades to prevent security forces from entering the area” (“Протестанти розгорнули табір на майдані та спорудили барикади, щоб запобігти силовикам потра-пити на цю територію”) (DT, 01.01.2014); “Pro-European integration protesters stand on a statue with Ukrainian flags during a rally in Independence Square in Kiev” (“Протестанти, які виступають за європейську інтеграцію, стоять на статуї з українськими прапорами під час мітингу на Майдані Незалежності в Києві”) (DT, 26.12.2013); “Many of the protesters, wearing orange construction hats to protect themselves from police truncheons, locked arms.” (“Багато протестантів, одягнуті в помаранчеві будівельні каски, щоб захиститись від поліцейських палиць, зче-пили руки”) (DT, 09.12.2013); “Protesters shouted “Shame!” “We will stand!” and sang the Ukrainian national anthem” (“Протестанти викрикували “Ганьба!” “Ми витримаємо!” і співали національний гімн України”) (DT, 11.12.2013).

Таким чином, виявлено, що концепт “protest” контекстуально уточнюється як “дії, що публічно демонструють незгоду україн-ського народу із відмовою Януковича підпи-сати угоду з ЄС, та вимагають відставку правлячого кабінету”.

Аналіз фактичного матеріалу показав, що об'єм концепту “protest” постійно збіль-шується за рахунок нових контекстуальних характеристик. Подальше експериментальне дослідження дасть змогу виявити механізми моделювання семантико-асоциативної структури концепту “війна ”.

Список використаної літератури

1. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность: От теории словесности к структуре текста : антология. - Москва : Academia, 1997. - С. 267-279.

2. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика :

курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. - Тамбов : Изд-во

Тамб. ун-та, 2001.

3. Василик Л. Є. Сучасна світоглядна пуб-ліцистика літературно-художніх видань в контексті історії української журналісти-ки: концептосфера національної іденти-чності : дис. . д-ра наук із соц. ком. / Л. Є. Василик. - Київ, 2010. - 473 с.

4. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вержбицкая. - Москва : Русские словари, 1996.

5. Добросклонская Т. Медиадискурс как объект лингвистики и межкультурной коммуникации / Т. Добросклонская // Вестник МГУ. Сер.10. Журналистика. - 2006. - № 2. - С. 20-23.

6. Желтухина М. Тропологическая сугге-стивность массмедиального дискурса: о проблеме речевого воздействия тропов в языке СМИ / М. Желтухина. - Москва : Ин-т языкознания РАН ,2003.

7. Зубрицька М. Рецепційне тло сучасної української літератури: спроба аналізу / М. Зубрицька // Вісник Львів. ун-ту. Серія: журналістика. - 2003. - Вип. 23. - С.195-206.

8. Кожемякин Е. Массовая коммуникация и медиадискурс: к методологии исследо-вания / Е. Кожемякин // Научные ведо-мости. Серия Гуманитарные науки. - 2010. - № 12 (83). - Вып. 6. - С. 13-21.

9. Крячко В. Б. Концептосфера “война” в английской и русской лингвокультурах : автореф. дис. ... канд. филол. наук / В. Б. Крячко. - Волгоград, 2007. - 18 с.

10. Лихачов Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Изв. АН. Серия литературы и языка. - 1993. - Т. 52. - № 1. - С. 3-9.

11. Маслова В. А. Когнитивная лингвисти

ка : учеб. пособ. / В. А. Маслова. - 3-е изд., перераб. и доп. - Минск : ТетраСи- стемс, 2008.

12. Попова З. Д. Понятие “концепт” в лин-гвистических исследованиях / З. Д. По-пова, И. А. Стернин. - Воронеж, 1999.

13. Прихода Я. Лексема Європа як культур-ний концепт (за матеріалами сучасної української преси) / Я. Прихода // Вісник Львів. ун-ту. Серія Журналістика. - 2003.

- Вип. 22. - С. 439-447.

14. Прохоров Ю. Е. В поисках концепта / Ю. Е. Прохоров. - Москва : Флинта : Наука, 2009.

15. Степанов Ю. С. Константы : словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. - 3-е изд.

- Москва : Академический проект, 2004.

16. Телия В. Н. Русская фразеология: Се-мантический, прагматический, культу-рологический аспекты / В. Н. Телия. - Москва, 1996.

Размещено на Allbest.ru