Поняття культурної дипломатії, її можливості донести до закордонної аудиторії специфіку рідної культури мовою науки, освіти, мистецтва, створити сприятливий імідж держави з метою реалізації задач міжнародної політики. Її правові засади та значення.

Підвищення ефективності міжнародного співробітництва. Осмислення проблем культурної дипломатії з боку політичної науки та соціології. Збереження та примноження української культури на демократичних засадах. Створення позитивного образу України у світі.

Аналіз процесу еволюціонування світової спільноти. Розгляд дефініційних трансформацій міжнародних відносин у ХХ-ХХІ ст. Виявлення специфіки феномену культурної дипломатії в умовах глобалізації. Поширення співробітництва та наукового обміну між державами.

Аналіз особливостей вітчизняної культурної політики в умовах євроінтеграції. Можливість простеження відмінних рис законодавства України і ЄС щодо врегулювання відносин у соціокультурній сфері. Реалізація ціннісно-смислових потреб людини, громадянина.

Цілі та принципи створення Співдружності Незалежних Держав. Формування єдиного гуманітарного простору між членами СНД, здійснення співпраці в політичній та економічній сфері. Міждержавна взаємодія в області культури та мистецтва на основі правової бази.

Понятие концепции "мягкой силы" в теории международных отношений. Исторический обзор развития культурной дипломатии в Японии, ее основные мотивы и задачи. Использование изобразительного искусства и кинематографа для улучшения имиджа и престижа нации.

Подходы к реализации культурной внешнеполитической деятельности. Перевод культурного сектора в цифровое пространство. "Озеленение" культурной дипломатии Евросоюза, повышение устойчивости наследия культуры к изменению климата и чрезвычайным ситуациям.

У досліджені проаналізовано культурну діяльність німецьких недержавних інституцій (організацій) в Україні протягом періоду незалежності крізь призму концепції "м’якої сили" ("soft power") Дж. Ная, з’ясовано цілі, напрями та результати цієї діяльності.

Аналіз культурної діяльності німецьких організацій в Україні протягом періоду незалежності крізь призму концепції "м’якої сили". Інституційний вимір культурного напряму "soft power" ФРН, що проявляється в діяльності німецьких недержавних організацій.

Досліджуються проблеми понятійно-термінологічного апарату міжнародно-правових актів у сфері міжнародного обігу та охорони культурних цінностей. Окреслено коло основних універсальних та регіональних міжнародно-правових угод ЮНЕСКО, ІКО- МОС, Ради Європи.

Основные направления внешней политики Китая и этапы формирования её дипломатической службы в условиях глобализации. Международная архитектоника, институциональное развитие, достижения и перспективы современной дипломатической и консульской службы.

Общность и отличие турецкой и европейской политических культур. Влияние ислама на политическую и социальную жизнь Турции. Мнения государств ЕС по поводу принятия страны в Европейский Союз. Основные проблемы и опасения, связанные с ее вступлением.

Діяльність культурно-освітніх центрів Республіки Польща в Україні, які орієнтовані на поширення у країні сучасних моделей польської культури, нових технологій мистецтва, показ експериментальних творчих форм. Основні вектори зовнішньої культурної політики.

Роль культурного та релігійного чинників у формуванні, реалізації зовнішньої політики Туреччини. Огляд глобальної стратегії, факторів становлення країни як важливого актора міжнародних відносин у Середземномор’ї, на Кавказі, в районі Перської затоки.

Подписание Межправительственной программы по сотрудничеству в гуманитарной сфере на 2007-2010 годы между Казахстаном и Россией. Сохранение и развитие национальной самобытности народов стран. Укрепление контактов в области медицины, культуры и спорта.

Формирование культурного сотрудничества и пространства СНГ. Правовая основа межгосударственного взаимодействия. Отношения с Арменией в области культуры. Развитие взаимодействия российских регионов с государствами СНГ и Балтии в сфере экономики.

Репрезентация взгляда на проблему культурно–языковой экспансии как средства расширения политического влияния. Использование "мягкой" силы на примере действий Турции по созданию проекта "Великого Турана". Влияние на тюркоязычные республики бывшего СССР.

Подход к культурным индустриям как ориентированным на сохранение и развитие культурного многообразия. Сферы воздействия инновационной экономики на остальную экономику и ее структуры. Опыт проведения культурной политики для экономического развития.

Анализ курдского вопроса в контексте отношений между Турцией и Сирией после начала сирийского кризиса 2011 г. Характеристика роли, которую играет курдский вопрос в турецко-сирийских отношениях. Анализ турецкой политики по сирийско-курдскому вопросу.

Рассмотрение влияния курдского фактора на ключевые аспекты внешней политики Турецкой Республики в конце XX - начале XXI в., взаимоотношений с соседними странами. Обзор ключевых событий внешнеполитического курса Турции, связанного с курдским вопросом.

Взаємозв'язок еволюції курдської проблеми й міжнародних відносин на Близькому Сході. Політика режиму Саддама Хусейна стосовно національних меншин. Вплив регіональних чинників на еволюцію концептуальних підходів політичних партій Іракського Курдистану.

Історичні аспекти проживання курдів та особливості становлення курдського регіону. Дослідження питання курдської проблематики в структурі сучасних міжнародних відносин у регіоні в турецько-іракських взаєминах, війні в Сирії, іранських проблемах.

Політика британського уряду щодо вирішення "німецького питання" до спорудження берлінського муру. Принципи, за яких можливо було досягти німецьке об’єднання (проведення вільних виборів, дотримання прав і свобод людини, право вільного руху населення).

Анализ истории установления дипломатических отношений Кыргызской Республики и Соединенных Штатов Америки, изучение исследований известных ученых об эволюции кыргызско-американских отношений. Характеристика сфер сотрудничества между двумя государствами.

Исследование сотрудничества Кыргызстана и РФ в президентство А. Атамбаева. Анализ внешней политики Кыргызстана с позиции неореалистической парадигмы международных отношений. Положительные черты и расстановка значимых приоритетов во внешней политике.

История процессов евразийской экономической интеграции на постсоветском пространстве. Ключевые проблемы общенационального характера Кыргызской Республики. Положительные и отрицательные стороны трудовой миграции из Кыргызстана в страны Таможенного Союза.

Историческое движение от Федерации экономических организаций к Федерации бизнес-организаций. Предпосылки формирования интересов Кэйданрэн в СССР и РФ в 1956-2002 гг. Основные направления ее работы. Торгово-экономические отношения России и Японии.

Статус Росії як стратегічного партнера країн Латино-Карибської Америки, укладання партнерських угод. Встановлення економічних зв’язків комерційного характеру. Підтримка збанкрутілих латиноамериканських режимів, на кшталт влади Н. Мадуро у Венесуелі.

Создание крупнейшей торгово-экономической группировки латиноамериканских стран в 1980 году. Страны участницы Латиноамериканской Ассоциации Интеграции (Аргентина, Бразилия, Мексика, Куба и др.), ее цели, структурные подразделения и Совет Министров.

Теория и практика латиноамериканской интеграции. Экспертные прогнозы о перспективах региональных объединений на фоне кризисных тенденций последних лет. Изучение особенностей латиноамериканского интеграционизма. Упадок левых прогрессистских сил в регионе.