Міжнародний кредитний ринок: етапи та тенденції його розвитку
Правові засади регулювання ринку міжнародних кредитів. Механізми залучення та цільова спрямованість міжнародних кредитних ресурсів, суб'єкти іноземних фінансових установ. Тенденції та перспективи подальшого розвитку міжнародного кредитного ринку.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.05.2010 |
Размер файла | 358,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Що стосується фінансових показників за 2009 звітний рік Фінансовий рік для Світового банку починається 1 липня попереднього і закінчується 30 червня наступного року, таким чином 2009 звітний рік включає період з 1 липня 2008 по 30 червня 2009 року. дохід МБРР склав в 2009 фінансовому році 572 млн. дол. США. Його скорочення на 75% в порівнянні з відповідним показником 2008 фінансового року (2 271 млн. дол. США) викликано впливом світової фінансової і економічної кризи (див. таб. 2.2). Основними причинами скорочення розподілюваного доходу є скорочення чистого процентного доходу від наданих позик і створення резервів для покриття збитків по позиках і гарантіях (тоді як в 2008 фінансовому році частина резервів була розблокована). У 2009 фінансовому році МБРР утримав із свого чистого доходу 36 млн. дол. США для поповнення резерву на формування портфеля довгострокових прибуткових активів, 25 млн. дол. США для пенсійного фонду і 11 млн. дол. США на накопичувальний рахунок нерозподіленого чистого прибутку. У серпні 2009 року виконавчі директори запропонували Раді керівників затвердити перерахування 500 млн. дол. США з чистого доходу за 2009 фінансовий рік до бюджету БАГІ, а також додаткове перерахування до бюджету БАГІ 283,3 млн. дол. США з рахунку прибутку [29].
Таблиця 2.2.
Основні фінансові показники МБРР за 2005-2009 фінансові роки млн. дол. США
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
Д2007-2008 |
2009 |
Д2008-2009 |
||
Дохід від основної діяльності |
1320 |
1740 |
1659 |
2271 |
37% |
572 |
-75% |
|
Непогашені позики |
104401 |
103004 |
97805 |
99050 |
1,3% |
105698 |
6,7% |
|
Сукупні активи |
222008 |
212326 |
208030 |
233110 |
12% |
275420 |
18% |
|
Сукупний власний капітал |
38588 |
36474 |
39926 |
41548 |
4% |
40037 |
-4% |
МБРР підтримував достатній рівень ліквідності для забезпечення виконання своїх зобов'язань. За станом на 30 червня 2009 року портфель ліквідних активів МБРР склав приблизно 38,2 млрд. дол. Відповідно до мандату МБРР в області розвитку, основним фінансовим ризиком, який Банк приймає на себе є ризик країн, пов'язаний з позиками і гарантіями, що надаються. Ризики по відсоткових ставках і валютні ризики зведені до мінімуму. Зведеним показником рівня ризику для Банку є відношення власного капіталу до суми наданих позик, яке підтримується на стабільному рівні відповідно до фінансових прогнозів і прогнозів ризику МБРР.
Будучи найбільшим багатобічним джерелом фінансування приватного сектора в країнах, що розвиваються, в 2009 фінансовому році МФК зарезервувала 10,5 млрд. дол. США з власних коштів і залучила 4 млрд. дол. США за допомогою синдикованих позик і структурованого фінансування на здійснення 447 проектів, направлених на підтримку стійкого функціонування приватних підприємств в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. В цілях реалізації 26 проектів в країнах, що розвиваються, БАГІ надало гарантії загальним об'ємом в 1,4 млрд. дол. США.
Здійснюючи свої сумісні проекти і програми, установи Групи Світового банку приділяють першочергову увагу сприянню стійкому розвитку шляхом розширення фінансових ринків, надання гарантій інвесторам і комерційним кредиторам, а також надання консультативних послуг з метою поліпшення інвестиційного клімату в країнах, що розвиваються.
Більше половини з 447 інвестиційних проектів, початих МФК в 2009 фінансовому році, здійснюються в країнах, що відповідають критеріям кредитування БАГІ. Такий розподіл портфеля поточних проектів допоможе МФК виконати поставлене перед нею завдання - здійснювати до 2011 фінансового року половину своїх проектів в країнах, що відповідають критеріям кредитування БАГІ. Окрім цього, МФК розробляє серію ініціатив по підтримці реалізації в країнах, які відповідають критеріям кредитування БАГІ, проектів в таких сферах, як банківська справа, торгівля, мале і середнє підприємництво і інфраструктура. Як очікується, на здійснення цих ініціатив в найближчі три роки буде направлено до 30 млрд. дол. США [29].
Варто відзначити, що для повного розуміння реалізації кредитної політики організацій Групи Світового Банку в умовах глобальної фінансової кризи, доцільною буде ґрунтовна характеристика за основними регіонами діяльності у 2009 фінансовому році.
У відповідь на глобальну фінансову кризу Світовий банк різко збільшив в 2009 фінансовому році об'єми своєї допомоги країнам Латинської Америки і Карибського басейну. Затверджений Банком об'єм знову зарезервованих кредитних ресурсів склав 14 млрд. дол. США, що майже втричі більше звичайних об'ємів кредитування. 13,8 млрд. дол. США припало на позики МБРР, а 202,5 млн. дол. США - на кредитні ресурси, зарезервовані МАР. Найбільшими позичальниками стали, відповідно, Бразилія, Мексика і Аргентина (див. дод. В), тоді як серед галузей за обсягами фінансування в регіоні лідирують охорона здоров'я і соціальні послуги, державне управління і судово-правова система, а також водопостачання і каналізація (див. рис. 2.5). На долю регіону в 2009 фінансовому році прийшлась майже третина сукупного кредитування по лінії МБРР і МАР і 42 % кредитування по лінії МБРР.
Рис. 2.5. Кредитування країн Латинської Америки та Карибського басейну зі сторони МБРР та МАР по тематичним напрямкам у 2009 фінансовому році
В умовах фінансової кризи, що триває, потреба країн з середнім рівнем доходу в послугах Банку зростає. Фінансова криза, яка зародилася в розвинених країнах світу, загрожує підірвати енергійне зростання економіки країн з середнім рівнем доходу і істотно уповільнити темпи скорочення масштабів бідності. Криза нанесла країнам з середнім рівнем доходу подвійний удар: по-перше, ці країни стикаються з погіршенням умов на кредитних ринках - обмеженням доступу до ринків капіталу, відносною недоступністю довгострокового кредиту, розширенням спредів позичкового відсотка; по-друге, спад в світовій економіці спровокував катастрофічне уповільнення економічного зростання, різке підвищення рівня безробіття, скорочення масштабів торгівлі, падіння цін на сировинні товари, скорочення туризму, об'ємів грошових переказів трудових мігрантів і інвестицій. Банк активно приймає у відповідь заходи: проводить аналітичні дослідження, надає кредитні ресурси, ставлячи на перше місце антикризових і попереджувальних заходів питання полегшення доступу до ринків капіталу, створення систем соціального захисту і підтримки стабільності витрат на інфраструктуру.
Три найважливіші канали, по яких криза вплинула на країни Європи та Центральної Азії, - це фінансовий ринок, товарний ринок і ринок праці. Ризик відмови в пролонгації кредитів створив украй невизначену ситуацію у фінансовому секторі країн з високим негативним сальдо поточних операцій. Саме тому основну частину (49%) кредитних ресурсів, що були надані регіону, спрямовано на стабілізацію операцій у секторі торгівлі та інтеграції, а також розвиток фінансового та приватного секторів (див. рис. 2.6).
У 2009 фінансовому році Світовий банк надав країнам Європи і Центральної Азії на здійснення 49 проектів 9,4 млрд. дол. США, з яких 9 млрд. дол. США припало на позики МБРР, а 384 млн. дол. США - на кредитні ресурси, зарезервовані МАР, включаючи гранти на суму 32 млн. дол. США [29]. Крім фінансової допомоги, Банк продовжив проведення в країнах-клієнтах аналітико-дослідницької діяльності, зокрема економічних оглядів по окремих країнах і регіоні в цілому.
Рис. 2.6. Кредитування країн Європи та Центральної Азії зі сторони МБРР та МАР по тематичним напрямкам у 2009 фін. році
Банк сприяє стабілізації фінансового сектора шляхом надання бюджетозаміщуючого кредитування з метою здійснення реформ майже в половині країн регіону, проведення діагностичних досліджень в банківському секторі і надання допомоги країнам-клієнтам в реструктуризації і рекапіталізації. Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк і Група організацій Світового банку зобов'язалися в рамках сумісної ініціативи надати до 31 млрд. дол. США для надання підтримки банківському сектору країн регіону і фінансування кредитів, необхідних підприємствам, що постраждали від світової фінансової кризи. Ця підтримка передбачає акціонерне і кредитне фінансування, надання кредитних ліній і страхування політичних ризиків. У відповідь на термінові запити про допомогу в рішенні проблем, викликаних фінансовою кризою, Рада директорів затвердила виділення фінансової допомоги Україні в рамках позики фінансовим посередникам і готує операції по кредитуванню низки інших країн, таких, як Угорщина і Латвія. Зокрема позика на врегулювання проблемних питань, пов'язаних із фінансовим оздоровленням банківської системи України в умовах кризи, становить близько 400 млн. дол. США з терміном погашення 30 років і п'ятирічним пільговим періодом.
На сьогодні співробітництво України з Світовим банком здійснюється в рамках прийнятої банком у грудні 2007 року Стратегії партнерства з Україною на період 2008-2011 рр. [20, c. 105]. Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. В рамках Стратегії партнерства передбачається перехід до практики зменшення кількості проектів, але збільшення їхнього масштабу та скорочення інвестування складних інституційних реформ. З метою більш ефективного використання кредитних ресурсів Світовим банком змінено фінансові умови отримання позик.
27 вересня 2007 року Рада виконавчих директорів Світового банку скоротила вартість позик і гарантій, що надаються МБРР (єдиним фінансовим збором залишається разова комісія за виділення коштів у розмірі 0,25% від суми позики). За новими, схваленими 12 лютого 2008 року Радою Виконавчих Директорів Світового банку, фінансовими умовами подовжено максимальний кінцевий термін погашення позик до 30 років для всіх нових позик і гарантій МБРР. В рамках зазначеної Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США впродовж 4-х років. Об'єми щорічного кредитування визначатимуться такими показниками, як: проведення структурних реформ, макроекономічна стабільність та іншими [41].
Впродовж 2008 року здійснювалась підготовка двох системних проектів: Друга позика на політику розвитку (300,0 млн. дол. США) та Третя позика на політику розвитку (500,0 млн. дол. США). Результати підготовки Другої та Третьої позики на політику розвитку були позитивно оцінені Світовим банком, що стало підставою для надання Україні в рамках двох системних позик у 2008 році коштів на загальну суму 800 млн. дол. США (див. дод. Д).
На початку 2009 року з метою побудова системи капіталізації банків України було розпочато підготовку системного проекту «Програмна позика на реабілітацію фінансового сектору» загальним обсягом 750,0 млн. дол. США. На сьогодні в Україні реалізується 11 інвестиційних проектів, якими передбачено надання позик на загальну суму 1,2 млрд. доларів США.
Портфель проектів зі Світовим банком спрямовано на підтримку ключових напрямів економічних реформ, а саме: структурну перебудову базових галузей економіки, реформування фінансового та банківського секторів, охорону навколишнього природного середовища, фінансування електроенергетики, комунального господарства та соціального сектору.
У 2008 році між Україною та МБРР розпочато реалізацію проектів:
1. «Розвиток міської інфраструктури» (сума позики 140 млн дол. США), метою якого є надання комунальним підприємствам допомоги в забезпеченні їх стабільної діяльності щодо надійного забезпечення населення України якісними комунальними послугами. Основну частину інвестицій буде виділено на покращення водопостачання, водопровідно-каналізаційної системи та перероблення твердих відходів. Проект поширено на такі області: Чернігівську, Івано-Франківську та Одеську. Проект також буде поширено на фінансування енергозберігаючих проектів по всіх регіонах України. Конкурсний відбір таких проектів проводиться Міністерством житлово-комунального господарства.
2. «Модернізація державних фінансів» (сума позики - 50 млн дол. США, співфінансування - 15 млн дол. США), метою якого є зміцнення управління державними фінансами завдяки підвищенню його операційної ефективності та прозорості шляхом запровадження стійкої інтегрованої системи управління державними фінансами. Користувачами інтегрованої СУДФ будуть: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління.
3. «Передача електроенергії» (сума позики 200 млн дол. США), метою якого є підвищення рівня надійності постачання електроенергії за допомогою реабілітації передавальних станцій та оновлення мережі передавання електроенергії. Цей проект буде спрямовано також на посилення інституційних можливостей оператора передавальної системи НЕК «Укренерго».
У 2008 році розпочато підготовку проекту «Покращення автомобільних доріг та безпеки руху» (сума позики 400 млн. дол. США). У квітні 2009 р. підписано Угоду про позику між Україною і МБРР. На сьогодні здійснюється робота щодо ратифікації Угоди про позику з метою набуття нею чинності.
Для підтримки соціального сектору з 2005 року впроваджуються проекти «Вдосконалення системи соціальної допомоги» (сума позики 99,4 млн. дол. США) та проекту «Рівний доступ до якісної освіти» (сума позики 86,6 млн. дол. США) Світового банку, які спрямовані на підтримку зусиль Уряду України щодо реформування системи соціального захисту та підвищення ефективності системи освіти, а також вдосконалення стандартних процедур ідентифікації отримувачів допомоги, забезпечення її адресності. Крім того, з метою зменшення темпів розповсюдження туберкульозу та ВІЛ-інфекції і зниження смертності від цих захворювань шляхом впровадження сучасних та ефективних протиепідемічних заходів в обмежені строки при мінімальних фінансових затратах з 2002 року реалізується проект «Контроль за туберкульозом та ВІЛ/Снідом в Україні» (сума позики 60 млн. дол. США).
У фінансовому секторі на сьогодні здійснюється реалізація проекту «Другий проект розвитку експорту» (сума позики 154,5 млн.дол.США), який продовжує попередній «Проект розвитку експорту -1» і спрямований на сприяння розвитку експорту недержавних підприємств України шляхом середньо - та довгострокового кредитування інвестиційних потреб експортоспрямованих підприємств, поповнення їх оборотних коштів та надання доступу підприємствам до більш дешевих ресурсів шляхом ширшого використання нових банківських продуктів.
З метою розвитку державного сектору у співробітництві зі Світовим банком здійснюється реалізація проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» (сума позики - 40,0 млн.дол.США). Головною метою реалізації проекту є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавчо встановлених в Україні податків і зборів; завоювання довіри суспільства України шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності ДПС; створення високопрофесійної інформаційно-розвиненої ДПС шляхом розробки та впровадження програми повної автоматизації всіх процесів адміністрування податків. Також, здійснюється реалізація проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень» (сума позики - 32 млн. дол. США) метою якого є створення сталої системи державної статистики України шляхом її комплексного та системного реформування для більш повного задоволення потреб органів державного управління та інших користувачів в об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей та секторів економіки.
В секторі сільського господарства здійснюється реалізація проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» (сума позики 101,5 млн. дол. США). Головним завданням проекту являється надання допомоги у здійсненні приватизації земель державних і колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, відведення власникам земельних ділянок (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок (паїв) та видача їм державних актів на право власності на землю; стимулювання реструктуризації сільськогосподарських підприємств, створення системи кадастру та реєстрації прав власності.
Ведеться активне співробітництво України з Банком у галузі енергозбереження. З 2005 року впроваджується проект «Реабілітація гідроелектростанцій» (сума позики 106 млн. дол. США). В рамках проекту планується збільшити виробничі потужності гідроенергетики, підвищити надійність і ефективність роботи ГЕС та покращити технічні параметри їх функціонування, підвищити рівень безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС, привести існуючий режим роботи ГЕС у відповідність із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища для мінімізації негативного впливу на екологічний стан басейну Дніпра, покращити екологічну ситуацію довкілля за рахунок вироблення екологічно чистої електроенергії.
Таким чином, в рамках співробітництва починаючи з 1992 року Світовий банк затвердив надання Україні 37 позик загальним обсягом 5,7 млрд. дол. США, з яких на сьогодні Україна фактично отримала 4,3 млрд. дол. США або 75% загальної суми затверджених позик.
Ще одним з ключових регіонів діяльності Світового банку є країни Африки. Об'єми кредитування країн регіону досягли рекордно високого рівня в 2009 фінансовому році, що становило 8,2 млрд. дол. США, збільшившись на 43,3%. З цих засобів здійснювалося фінансування 99 проектів: 362 млн. дол. США було надано у формі позик МБРР і 7,9 млрд. дол. США - у вигляді коштів МАР, зокрема 2 млрд. дол. США - у вигляді грантів і 45,5 млн. дол. США - у вигляді грантів в рамках Ініціативи відносно бідних країн з високим рівнем заборгованості. В ході кредитування африканських країн в 2009 фінансовому році використовувалися такі механізми, як прискорене надання засобів і виділення основної частини кредитних ресурсів на первинному етапі надання допомоги МАР країнам, що відчувають гострий дефіцит фінансування, таким як Центральноафриканська Республіка і Гана. Крім того, в рамках механізму прискореного кредитування МАР виділила кредит Демократичній Республіці Конго на фінансування проектів утримання інфраструктури і оплату праці вчителів у розмірі 100 млн. дол. США. Банк розширив масштаби своєї взаємодії з країнами Африки з середнім рівнем доходу, надаючи їм консультативну підтримку і пропонуючи нові, гнучкіші інструменти фінансування, з тим щоб допомогти їм вийти з кризи. Так, МБРР виділив Маврикію позику на підтримку політики розвитку з опціоном відстроченої вибірки кредитних засобів. Крім цього МФК зарезервувала 300 млн. дол. США у вигляді додаткової підтримки перспективних інфраструктурних проектів, які мають складнощі з фінансуванням [29].
У 2009 фінансовому році Група організацій Світового банку і Африканський банк розвитку в співпраці з іншими партнерами затвердили Сумісний план дій міжнародних фінансових установ і установ по фінансуванню розвитку в Африці, направлений на підтримку фінансових систем країн регіону і розширення кредитування приватного сектора. До основних напрямів, у яких буде надаватись фінансова допомога, відносяться заохочення торгівлі, розширення кредитування проектів розвитку інфраструктури і сприяння координації дій між зацікавленими сторонами, що представляють приватний і державний сектори.
В рамках своїх антикризових ініціатив МФК зарезервувала 1 млрд. дол. США на підтримку агропромислових компаній і підвищення капіталізації місцевих банків. БАГІ забезпечить страхування інвестицій в розмірі до 2 млрд. дол. США з метою ефективного пом'якшення ризиків і нарощування об'єму гарантій за інвестиційними проектами в країнах, що серйозно постраждали в результаті світової фінансової кризи
Окрім вищезазначеної фінансової підтримки окремим країнам та регіонам в умовах нестачі грошових ресурсів на світових ринках капіталу, Група Світового банку у співпраці з іншими міжнародними фінансовими організаціями розробила план антикризових заходів на 2009-2010 рр. Реалізація цього плану сприятиме оптимізації фінансового клімату у регіонах. Так, Європейський банк реконструкції і розвитку, Група ЄІБ (Європейський інвестиційний банк і Європейський інвестиційний фонд) і Група організацій Світового банку, що випереджають решту багатосторонніх організацій за обсягами інвестицій і кредитування країн Східної Європи, зобов'язалися надати до 24,5 млрд. євро для надання підтримки банківському сектору країн регіону і забезпечення кредитними ресурсами компаній, що постраждали від світової економічної кризи. Відповідно до дворічного плану, розрахованого на 2009-2010 роки, Група організацій Світового банку надасть, в цілому, 7,5 млрд. євро. Очікується, що внесок МФК складе приблизно 2 млрд. євро. Ці кошти будуть надані в рамках антикризових ініціатив для банківського сектора, інфраструктури, торгівлі і інших галузей, а також шляхом надання традиційних інвестиційних і консультативних послуг. МБРР збільшить об'єм кредитування країн Європи і Центральної Азії в 2009-2010 роках до 16 млрд. євро; не менше ніж 3,5 млрд. євро з цієї суми планується направити на вирішення проблем банківського сектора на ринках Європи, що розвиваються. БАГІ забезпечить страхування інвестицій від політичних ризиків в об'ємі до 2 млрд. євро. В цілях прискорення економічного зростання в країнах Латинської Америки і Карибського басейну МБРР, МФК і БАГІ координують антикризові ініціативи зі своїми партнерами - Міжамериканським банком розвитку, Міжамериканською інвестиційною корпорацією, Андською корпорацією розвитку, Карибським банком розвитку і Центральноамериканським банком економічної інтеграції. В цілому, на здійснення цієї програми зарезервовано 90 млрд. дол. США, з яких 35,6 млрд. дол. США буде виділено установами Групи Світового банку.
2.3 Аналіз діяльності Європейського банку реконструкції та розвитку на ринку міжнародного кредитування у 2008-2009 рр.
Економічна ситуація, яка склалася в жовтні-грудні 2008 р., характеризувалася проявом ризиків, пов'язаних з розвитком світової фінансової кризи, зниженням темпів глобального зростання, скороченням попиту на експортну продукцію України та притоку капіталу. Зовнішні шоки у поєднанні із внутрішніми дисбалансами призвели до загострення двох взаємопов'язаних груп фінансових ризиків - ризиків певних комерційних банків і підприємств та системних ризиків банківської системи, реального сектору економіки, валютного ринку - з одного боку, через фінансову кризу різко знизився об'єм банківського кредитування, що викликало гострий брак фінансових коштів у підприємств і домогосподарств, з іншого економічна криза призвела до падіння виробництва і споживання. [4].
У ряді країн ситуація посилилась наявністю непомірного дефіциту поточного балансу і перевантаженістю валютними кредитами на тлі істотної девальвації національних валют. Країни, що входять в зону євро, змогли переконатися в перевагах, які дає єдина валюта. У багатьох країнах світу, де у приватного сектора виникли серйозні проблеми, в справу втручається держава.
Європейський банк реконструкції та розвитку оперативно зробив рішучі кроки у боротьбі з кризою, оскільки потреба в тому, на чому спеціалізується Банк - від забезпечення фінансування до ведення політичного діалогу - велика як ніколи.
Погіршення ситуації з ліквідністю впродовж 2008 фінансового року і, особливо, в кінці звітного періоду викликало високий попит з боку банків на кредити, і ЄБРР відреагував на нього. ЄБРР підписав 84 проекти на загальну суму в 517 млн. євро, надавши банкам ресурси для кредитування малих і середніх підприємств (МСП) і видачі іпотечних кредитів, кредитів з метою підвищення енергоефективності і сільськогосподарських позик. Крім того, в рамках підтримки капіталу банків ЄБРР підписав вісім субординованих кредитів на суму в 185 млн. євро [30].
У 2008 році ЄБРР продовжував нарощувати підтримку банкам, що спеціалізуються на кредитуванні мікро- і малих підприємств. Проте ситуація на ринку синдикованого кредиту в кінці 2008 року стало вельми складним, оскільки банки по всьому світу робили зусилля по відновленню і збереженню своєї ліквідності. ЄБРР надав тільки шість синдикованих кредитів на загальну суму в 74 млн. євро і залучив спільно з комерційними банками в цілому 157 млн. євро для клієнтів.
У відповідь на зростання цін на енергоносії і пов'язаний з цим збільшений інтерес до стійкої і ефективної енергетики ЄБРР продовжував нарощувати кредитування проектів, сприяючих підвищенню енергоефективності, - було підписано 10 операцій в Грузії, Казахстані, Румунії і Україні. Ще однією сферою, де відзначився високий рівень активності, став механізм середнього кредитного співфінансування (МСКС), за допомогою якого ЄБРР бере участь в кредитах, що надаються банками-партнерами, які виявилися б дуже великими для банку-партнера в тому випадку, якщо б він фінансував їх самостійно. Крім того, він дозволяє банкам уникати ризиків і зобов'язань, пов'язаних з наданням великих позик одному позичальникові. Три кредити по лінії МСКС на суму в 11 млн. євро було надано в Азербайджані, Грузії і Молдові [36]. МСКС є також корисним інструментом в тому відношенні, що дозволяє банкам в країнах з перехідною економікою розширювати свою клієнтську базу і виходити на нові ринки.
Здійснювана ЄБРР Програма сприяння розвитку торгівлі (ПСРТ) забезпечує гарантії при здійсненні торгових операцій в цілях стимулювання експортних і імпортних операцій. Вона також передбачає виділення короткострокових позик окремим банкам і факторинговим компаніям для подальшого кредитування місцевих експортерів, імпортерів і дистриб'юторів.
В умовах поточної фінансової кризи торгівля особливо страждала від дефіциту ліквідності, саме цим фактом і був зумовлений неймовірний попит на послуги, що надаються по лінії ПСРТ Банку. У 2008 році в рамках ПСРТ Банк профінансував 1115 торгових операцій на загальну суму в 890 млн. євро, що більш ніж на 100 млн. євро перевищує показник 2007 року [30, 43]. Більшість цих операцій були направлені на підтримку малих підприємств, причому близько 40% всіх операцій були об'ємом менше 100 тис. євро, і за відсутність цієї програми більшість з цих операцій могла б не відбулися. У 2008 році по лінії ПСРТ були вперше здійснені факторингові операції в Росії і Україні, що передбачали відповідно кредитування Московського кредитного банку і Укрексімбанку. Обидві операції підтримують різні договори факторингу, сприяючі зростанню конкурентоспроможності МСП за допомогою розширення їх доступу до кредитів.
ЄБРР закінчив 2008 рік з чистими збитками у розмірі 602 млн. євро (до відрахування коштів чистого прибутку згідно рішення Ради директорів), тоді як за підсумками 2007 року банком був отриманий чистий прибуток у сумі 1,9 млрд. євро [30, 43]. Протягом звітного 2008 року через світову фінансову кризу кон'юнктура на фінансових і особливо на фондових ринках була вкрай нестабільною. Падіння котирувань на фондових біржах всього регіону зумовило значній вплив на стан портфеля вкладів ЄБРР у акції. У результаті чого у звіті про прибутки та збитки показано чисті збитки від переоцінки нереалізованих активів та відрахувань в резерви під знецінення загальним об'ємом 1,6 млрд. євро, причиною чого стало зниження справедливої вартості вкладів у акції. Без урахування цих збитків та інших сум нереалізованої переоцінки Банком у 2008 році було отримано чистий прибуток у розмірі 849 млн. євро порівняно з 973 млн. євро у 2007 році [30].
Нижче представлена зведена таблиця показників прибутків від реалізації активів до відрахування в резерви під знецінення і облікового чистого збитку за звітний рік (див. табл. 2.3).
Таблиця 2.3.
Обліковий чистий збиток / прибуток ЄБРР млн. євро
Показник |
2007 р. |
2008 р. |
Д2007-2008 |
|
Прибуток від реалізації активів до резервів під знецінення |
973 |
849 |
-13% |
|
(Збитки)/дохід від переоцінки нереалізованих вкладень в акції і похідні інструменти на акції по СВЧПЗ |
773 |
(1 092) |
-241% |
|
(Відрахування)/розпуск резервів під знецінення вкладень ПДП |
9 |
(488) |
-5522% |
|
(Відрахування)/розпуск резервів під знецінення вкладень в кредити |
201 |
(232) |
-215% |
|
Рух справедливої вартості що не підпадають під облік хеджування і неефективних хеджів |
(72) |
361 |
601% |
|
Обліковий чистий (збиток) /прибуток до відрахувань засобів чистого доходу |
1 884 |
(602) |
-131% |
Примітка: СВЧПЗ - справедлива вартість через прибутки і збитки
ПДП - призначені для продажу
Як випливає з таблиці 2.3, з 1,8 млрд. євро збитків 1,1 млрд. євро складають чисті збитки від переоцінки нереалізованих вкладень, що є у Банку, в акції асоційованих компаній і похідних інструментів на акції (у 2007 році - чистий дохід в 773 млн. євро), що в основному відповідає сумі нереалізованих доходів, визнаних в попередні роки.
У звіті про прибутки і збитки Банку за 2008 рік визнані і інші відрахування в резерви під знецінення його вкладень в кредити, зокрема відрахування 105 млн. євро в резерв під знецінення кредитів в портфелі банківського департаменту [30]. Це було пов'язано в основному із збільшенням портфельних резервів з урахуванням чистих об'ємів освоєння засобів і зниження кредитного рейтингу проектів в звітному році як наслідок фінансової кризи у країнах операційної діяльності Банку. Для порівняння, в даній графі звіту за 2007 рік у зв'язку з актуалізацією моделі резервування ЄБРР протягом року фігурував чистий розпуск резервних вкладень у розмірі 201 млн. євро. Крім того, в резерви під знецінення вкладень казначейства відраховано 130 млн. євро (у 2007 році - 2 млн. євро) [43].
За звітний рік резерви в капіталі Банку знизилися на 2,1 млрд. євро до 6,6 млрд. євро (у 2007 році - 8,7 млрд. євро) (див. табл. 2.4). Дане зниження викликане в основному зменшенням справедливої вартості вкладень Банку в акції на 3,1 млрд. євро. Особливо постраждали від волатильності на світових фондових ринках вкладення в акції банківського сектора, частка яких в загальному падінні складає 2,1 млрд. євро.
Таблиця 2.4.
Фінансові результати ЄБРР за 2004-2008 рр. млн. євро
2008 р. |
2007 р. |
2006 р. |
2005 р. |
2004 р. |
||
Реалізований прибуток за рік до знецінення |
849 |
973 |
1691 |
945 |
356 |
|
Нереалізовані (збитки)/доходи від вкладень у акціонерний капітал |
(1092) |
773 |
754 |
375 |
126 |
|
Знецінення (дебіт)/кредит |
(720) |
210 |
(42) |
196 |
(85) |
|
Рух справедливої вартості хеджів, що не потрапляють під облік хеджування, та неефективних хеджив |
361 |
(72) |
(14) |
6 |
5 |
|
Чистий (збиток)/прибуток за рік до відрахування коштів чистого доходу за рішенням Ради керуючих |
(602) |
1884 |
2389 |
1522 |
402 |
|
Відрахування коштів чистого доходу за рішенням Ради керуючих |
(115) |
- |
- |
- |
- |
|
Чистий (збиток)/прибуток за рік після відрахування коштів чистого доходу за рішенням Ради керуючих |
(717) |
1884 |
2389 |
1522 |
402 |
|
Сплачений капітал |
5198 |
5198 |
5198 |
5197 |
5197 |
|
Резерви та нерозподілений прибуток |
6552 |
8676 |
6974 |
4684 |
1686 |
|
В підсумку власних коштів акціонерів |
11750 |
13874 |
12172 |
9881 |
6883 |
Незважаючи на наслідки фінансової кризи‚ Банк протягом року займав міцні позиції за розміром капіталу: власні засоби акціонерів і капітал, що підлягає оплаті на вимогу, на 31 грудня 2008 року в сумі складали 26,3 млрд. євро (у 2007 році - 28,5 млрд. євро). Для порівняння, ризикові активи банківського департаменту на кінець року знаходилися на рівні 15,3 млрд. євро (у 2007 році - 15,6 млрд. євро). Це дозволило ЄБРР як і раніше залучати кошти на вигідних умовах, демонструючи високий рівень ліквідності.
Банк продовжив додаткове залучення ресурсів по лінії співфінансування, об'єм яких в 2008 році досяг 2,4 млрд. євро (у 2007 році - 4,2 млрд. євро). Зниження об'ємів співфінансування в порівнянні з 2007 роком було викликане в основному скороченням синдикованих кредитів, перенесенням термінів виконання проектів і переоцінкою структури їх фінансування в умовах фінансово-економічної кризи. Банк залучив 1,9 млрд. євро від організацій приватного сектора (у 2007 році - 3,2 млрд. євро), 118 млн. євро - з джерел офіційного співфінансування (у 2007 році - 441 млн. євро) і 365 млн. євро - від міжнародних фінансових установ (у 2007 році - 506 млн. євро).
Незв'язані загальні резерви за рік скоротилися на 259 млн. євро (у 2007 році - збільшилися на 1,1 млрд. євро). Це відбулося в основному за рахунок зниження справедливої вартості деяких активів в портфелях банківського департаменту і казначейства нижче вартості їх придбання і збільшення суми коштів, що направляються в резерви під збитки по кредитах.
На Щорічному засіданні 2008 року Рада керівників прийняла ухвалу про напрям чистого доходу Банку за 2007 рік у розмірі 1,1 млрд. євро. У цю суму увійшли і 830 млн. євро, направлених в травні 2008 року в стратегічний резерв. У червні 2008 року 115 млн. євро було внесено до Спеціального фонду акціонерів ЄБРР.
Члени “Групи двадцяти” підтвердили важливу роль багатобічних банків розвитку‚ і зокрема ЄБРР‚ у зниженні амплітуди економічних циклів та використанні інвестицій як засобу протидії фінансовій кризі і пом'якшення її наслідків. Банк як і раніше є найбільшим інвестором в регіоні, а в грудні 2008 року ЄБРР затверджений комплекс антикризових заходів, в рамках якого в 2009 році об'єм інвестицій планується довести до 7 млрд. євро, що на 20% вище за попередньо намічений рівень. У плані боротьби з кризою Банк надає особливого значення підтримці банківської сфери в країнах операційної діяльності і збереженню динаміки фінансових потоків і, зокрема, їх доведенню до малого і середнього бізнесу.
Асигнування ЄБРР в 2008 році склали 5,1 млрд. євро, підписано 302 проекти (для порівняння, в 2007 році, відповідно, 5,6 млрд. євро і 353 проекти) (див. табл. 2.5).
Таблиця 2.5.
Річні асигнування ЄБРР за 2004-2008 рр. млн. євро
2008 р. |
2007 р. |
2006 р. |
2005 р. |
2004 р. |
Сумарно за 1991-2008 рр. |
||
Кількість проектів |
302 |
353 |
301 |
276 |
265 |
2587 |
|
- самостійні проекти |
161 |
187 |
167 |
156 |
141 |
1684 |
|
- інвестиції в рамках механізмів |
141 |
166 |
134 |
120 |
124 |
903 |
|
Асигнування ЄБРР |
5087 |
5583 |
4936 |
4277 |
4133 |
41709 |
|
Залучено коштів |
8372 |
8617 |
7645 |
5846 |
8835 |
93002 |
|
Загальна вартість |
12889 |
13809 |
12014 |
9784 |
12986 |
134790 |
У 2008 році в проекти «Стійкий розвиток енергетики» в областях енергоефективності і освоєння поновлюваних джерел енергії у всіх галузях було вкладено 982 млн. євро (у 2007 році - 934 млн. євро), що складає близько 20% загального об'єму інвестицій ЄБРР за рік, а загальна сума коштів, вкладених з моменту початку реалізації в 2006 році ініціативи по забезпеченню стійкого розвитку енергетики, досягла близько 2,7 млрд. євро.
У 19 проектів в області «Муніципальна інфраструктура» вкладено 279 млн. євро, причому ще 120 млн. євро привернуто по лінії співфінансування на меті вдосконалення систем водопостачання, раціонального водокористування, централізованого теплопостачання, газопостачання і розвитку суспільного транспорту в містах. З цієї суми 157 млн. євро було конкретно виділене на заходи щодо підвищення енергоефективності.
У 54 проекти в області «Фінансування малого бізнесу» було вкладене 210 млн. євро. У 2008 році організована ЄБРР Програма підтримки мікро- і малих підприємств реалізовувалася в 18 країнах по каналах 107 місцевих банків і організацій, що спеціалізуються на мікрофінансуванні . В рамках поточних заходів щодо подання підтримки МСП ЄБРР підписав з місцевими банками 29 нових проектів з відкриттям для них кредитних ліній на загальну суму 343 млн. євро.
Для фінансового сектора в країнах з перехідною економікою минулий рік виявився найскладнішим з моменту російської кризи 1998 року. До кінця 2008 року світова фінансова криза вибухнула в регіоні в повну силу - ліквідні засоби в банківських системах зникли і кредитування банками реального сектора економіки різко скоротилося, а у ряді країн навіть повністю припинилося. Довіра до банків і банківських систем була підірвана. Саме через це кредитування фінансового сектору для ЄБРР було ключовим і зайняло 39% з усього портфелю інвестицій (див. рис. 2.7).
Рис. 2.7. Асигнування ЄБРР в 2008 р. за секторами
Також у відповідь на несприятливу фінансову ситуацію банк розробив ряд ключових заходів: він продовжив вести поділа з існуючими клієнтами, зберіг Програму сприяння розвитку торгівлі і продовжив надання кредитів і квазікапіталу. Банк також взаємодіяв з урядами і іншими міжнародними фінансовими установами в цілях вживання заходів у разі потреби - зокрема, спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією він організував фінансування Банку Грузії.
Проекти, що знаходяться на етапі підготовки, були розглянуті, необхідним чином скоректовані (у частині формування ціни, а також положень і умов) і допрацьовані там, де це було можливо.
Не дивлячись на світову кризу, ЄБРР в 2008 році продовжував напружено працювати у фінансовому секторі. Галузевий портфель Банку виріс на 5% і склав 7 млрд. євро, тоді як операційні активи збільшилися на 8% і досягли 5,2 млрд. євро. Банк підписав 153 нових проекту в цьому секторі на загальну суму 1,9 млрд. євро. Операційні активи зростали вищими темпами, ніж галузевий портфель, оскільки загальний дефіцит ліквідності примушував позичальників швидше вибирати засоби по кредитах і скорочувати як дострокові платежі, так і анулювання операцій. У багатьох випадках Банк був єдиним джерелом фінансування в країнах операцій, оскільки інші джерела, зокрема комерційні банки, зайняли вельми обережну позицію у відповідь на потрясіння, що відбулися на ринку.
Кожен проект має свої конкретні цілі, і Банк використовує поєднання кредитування і пайової участі для досягнення цієї мети. Пайові інвестиції в банки забезпечують приплив капіталу, який може бути використаний для проведення реструктуризації і приватизації, що, у свою чергу, стимулює реформу сектора. У 2008 році 27% нових проектів, підписаних у фінансовому секторі, були пайовими інвестиціями в нові або існуючі банки-клієнти.
Крім цього ЄБРР пропонує різноманітні кредитні продукти, зокрема синдиковані кредити, іпотечне фінансування, кредити в місцевих валютах і кредитні лінії банкам, які можуть цілеспрямовано працювати в конкретних областях, таких‚ як малі і середні підприємства і енергоефективність. Надаючи місцевим банкам позиковий капітал, ЄБРР стимулює кредитування приватних підприємств і укріплює місцеві установи.
У 2008 році об'єм кредитів на меті підвищення енергоефективності виріс, кредитування МСП збереглося на хорошому рівні, співпраця з місцевими банками-партнерами по колишньому забезпечувала співфінансування в рамках механізму середнього кредитного співфінансування, а об'єм субординованних кредитів різко збільшився.
В цілях розширення пропозиції мікро- і малих кредитів у всіх країнах з перехідною економікою Банк особливо активно взаємодіяв з небанківськими організаціями, що спеціалізуються в області кредитування найменших підприємств, що зазнають найбільші труднощі з отриманням кредитів. Найважливішим продуктом залишалося фінансування торгівлі, особливо в період, коли існує дефіцит ліквідних засобів, а система торгівлі потребує короткострокового фінансування.
У географічному контексті підтримка з боку Банку фінансового сектора була зосереджена головним чином на країнах, що знаходяться на початковому етапі переходу (СНЕП), і країнах, розташованих за межами Центральної Європи. Це відповідає стратегії Банку по перенесенню упору в операціях на країни, розташовані далі на південь і на схід регіону з перехідною економікою. Хоча Росія отримала серед всіх країн найбільший об'єм засобів - 546 млн. євро, 70% нових операцій Банку у фінансовому секторі було здійснено поза Росією і Центральною Європою. З об'ємом нових операцій в сумі 240 млн. євро, що включають 54 проекти [30].
Проте, якщо зробити загальний асигнувань банку у 2008 році, стає зрозуміло, що списання шкідливих активів та загальна несприятлива ситуація на фінансових ринках позначилась і на таких масштабних фінансових інститутах, як ЄБРР. Таким чином, загальний обсяг асигнувань у 2008 році, у порівнянні з 2007 роком, знизився на 7%, а стратегія кредитування провадилась згідно існуючих економічних реалій - тобто найбільш постраждалим від фінансової кризи країнам. Для прикладу, кредитування України збільшилось на 29%, в той час, як країни Балтії (Латвія та Литва) взагалі не отримали кредитних ресурсів від ЄБРР у 2008 фінансовому році (див. табл. 2.6).
Таблиця 2.6.
Асигнування ЄБРР у 2008 році млн. євро
Центральна Європа і країни Балтії |
||||
Країна |
2007 р. |
2008 р. |
Сукупно за 1991-2008 рр. |
|
1 Угорщина |
39 |
80 |
1 919 |
|
2 Латвія |
18 |
0 |
341 |
|
3 Литва |
38 |
0 |
509 |
|
4 Польща |
161 |
110 |
3 695 |
|
5 Словакія |
74 |
3 |
1 257 |
|
6 Словенія |
13 |
10 |
752 |
|
7 Хорватія |
153 |
105 |
1 886 |
|
8 Чехія |
40 |
20 |
1 123 |
|
9 Естонія |
11 |
1 |
480 |
|
Всього |
546 |
328 |
11 962 |
|
Південно-Східна Європа |
||||
Країна |
2007 р. |
2008 р. |
Сукупно за 1991-2008 рр. |
|
10 Албанія |
45 |
88 |
475 |
|
11 Болгарія |
203 |
207 |
1 727 |
|
12 Боснія та Герцеговина |
156 |
249 |
963 |
|
13 Македонія |
26 |
55 |
461 |
|
14 Румунія |
336 |
318 |
3 784 |
|
15 Сербія |
216 |
127 |
1 420 |
|
16 Чорногорія |
18 |
16 |
73 |
|
Всього |
1 000 |
1 059 |
8 901 |
|
Східна Європа та Кавказ |
||||
Країна |
2007 р. |
2008 р. |
Сукупно за 1991-2008 рр. |
|
17 Азербайджан |
122 |
81 |
865 |
|
18 Вірменія |
78 |
52 |
297 |
|
19 Бєларусь |
46 |
20 |
221 |
|
20 Грузія |
192 |
215 |
658 |
|
21 Молдова |
36 |
107 |
319 |
|
22 Україна |
647 |
835 |
4 087 |
|
Всього |
1 120 |
1 310 |
6 448 |
|
Росія |
||||
Країна |
2007 р. |
2008 р. |
Сукупно за 1991-2008 рр. |
|
23 Росія |
2 297 |
1 816 |
11 279 |
|
Центральна Азія |
||||
Країна |
2007 р. |
2008 р. |
Сукупно за 1991-2008 рр. |
|
24 Казахстан |
532 |
434 |
2 090 |
|
25 Киргизька Республіка |
12 |
12 |
165 |
|
26 Монголія |
34 |
51 |
102 |
|
27 Таджикистан |
26 |
35 |
96 |
|
28 Туркменістан |
3 |
10 |
123 |
|
29 Узбекистан |
15 |
33 |
545 |
|
Всього |
621 |
575 |
3 119 |
Але, в 2009 році ЄБРР активно відреагував на глобальну економічну кризу, збільшивши рівень кредитування на 55% порівняно з 2008 роком, що в результаті відзначилось небувалою позначкою у 7,9 млрд. євро. Всього було профінансовано 311 проектів в 29 країнах. В минулому році банк активно підтримував банківський сектор країн регіону операцій, що особливо сильно постраждали від погіршення умов на світових фінансових ринках. Окрім цього організація доклала зусиль у фінансуванні корпоративного сектору, підтримці національних валют регіону, а також на третину - до 1,3 млрд євро - збільшила фінансування проектів по енергоефективності. При цьому значний обсяг інвестицій був наданий в такому регіоні, як Західні Балкани, де фінансування банку збільшилося на 36% - до більш ніж 700 млн. євро. ЄБРР в 2009 році також інвестував в економіки Кавказу і Центральної Азії, що розвиваються, понад 500 млн євро. Крім того, Росія залишається найбільшим позичальником банку. За підсумками 2009 року на неї припало 31% всіх виданих кредитів, або 2,4 млрд євро [35].
Банк готовий й надалі фінансово підтримувати країни Східної Європи в період економічного відновлення, це з огляду на об'єктивно існуючі умови, сприятиме збільшенню рівня фінансування. На сьогоднішній день у відповідності до рекомендацій країн Групи 20 та рішенням щорічних зборів акціонерів від 2009 року правління банку активно обговорює плани про збільшення акціонерного капіталу на 10 млрд. євро на фоні розширення своєї інвестиційної діяльності. Капітал ЄБРР за підсумками 2009 року склав 26,3 млрд євро. Очікується, що остаточне рішення про збільшення акціонерного капіталу акціонери банку приймуть на наступних щорічних зборах у травні 2010 року. У випадку схвали такого рішення ЄБРР у найближчі 5 років зможе підтримувати щорічний об'єм кредитування на рівні 8,5-9 млрд. євро.
Проте, в 2009 році Європейський банк реконструкції і розвитку збільшив чистий збиток на 23,9% - до 746 млн євро в порівнянні з 602 млн євро чистого збитку за 2008 рік. Отриманий за 2009 рік чистий збиток в першу чергу пов'язаний зі збільшенням резервів на можливі втрати по позиках і переоцінкою вартості цінних паперів, що належать ЄБРР. Експерти банку відзначають, що, хоча і спостерігалося відновлення вартості цінних паперів, що котируються, проте воно було перекрите втратами від переоцінки цінних паперів, що не котируються.
В даний час резерви ЄБРР складають 11,5% від всіх операційних активів. Обсяг неповернень по кредитах в 2009 році склав 2,3% від всіх виданих кредитів, що набагато нижче, ніж в комерційних банків, і менше, ніж після фінансової кризи в Росії в 1998 році, коли цей показник зріс до 10% [35].
За винятком декількох країн - зокрема Латвії, Росії, України і Естонії, де спостерігався дуже великий відтік (як долі ВВП) або в четвертому кварталі 2008, або в першому кварталі 2009 року або в обох цих кварталах, - скорочення банківських кредитів, що надаються країнам регіону, було на подив м'яким. У четвертому кварталі 2008 року найбільш сильний відтік банківських кредитів спостерігався в Росії і Україні, де він склав близько 2,5% ВВП. У першому кварталі 2009 найбільш сильний відтік відбувся в Латвії, Україні і Естонії (5,4%, 4,6% та 3,0% відповідно) (див. рис. 2.8). Останній, у свою чергу, відображає очікування того, що: міжнародні банківські групи продовжать поступове скорочення своїх активів в регіоні у міру часткового списання збитків по кредитах і створення під них резервів, особливо в Європі; динаміка ринків синдикованих кредитів залишиться низькою, внаслідок чого збережуться ті труднощі, з якими стикаються великі корпоративні позичальники, прагнучі продовжити терміни повернення кредитів; банківське кредитування домогосподарств і дрібних компаній як і раніше стримуватиметься зростанням неповернення кредитів.
Рис. 2.8. Кредитування іноземними банківськими установами у 2008-2009 рр.
Кредитна криза, що продовжується, ймовірно, залишатиметься основною перешкодою на шляху зростання економіки в країнах, що мають великий об'єм дефолтних кредитів і слабкішу інституційну базу для реструктуризації заборгованості.
Україна серйозно постраждала від глобальної фінансової кризи. На її економіці відбилися глобальне скорочення боргового фінансування, обвал зовнішнього попиту і стрімке падіння світових цін на сталь і хімікати. Для забезпечення макрофінансової стабільності в листопаді 2008 року МВФ затвердив підтримку платіжного балансу у вигляді 24-місячного стабілізаційного кредиту у розмірі 16,5 млрд. дол. США (див. рис. 2.9). Реальний сектор України скорочувався швидше, ніж в будь-якій іншій з країн операцій ЄБРР. Банківське кредитування де-факто заморожене зважаючи на широку невизначеність з приводу валютного ризику і ризику контрагента. Промислове виробництво скоротилося на третину в першому півріччі 2009 року (в порівнянні з попереднім роком), хоча темпи падіння останнім часом сповільнилися.
Рис. 2.9. Офіційні зобов'язання з підтримки платіжного балансу
З вересня 2008 року доступ до міжнародних ринків капіталу і кредитів багато в чому був відсутній. Хоча спреди по кредитних дефолтним свопах зменшилися більш ніж на половину з піку в лютому 2009 року, вони залишалися вищими 1 000 базисних пунктів в кінці вересня, відображаючи стурбованість ринку з приводу високого дефолтного ризику. Гривна з липня 2008 року втратила майже половину вартості по відношенню до долара США. Протягом більшої частини 2009 року курс гривни підтримувався інтервенціями МФУ.
Сукупні валютні резерви скоротилися приблизно до 28,0 млрд. дол. США на кінець вересня 2009 року з 37 млрд. дол. США на кінець серпня 2008 року.
Криза серйозно відбилася на державних фінансах. Планований дефіцит державного бюджету на 2009 рік виріс до 6% ВВП в порівнянні з балансом первинного бюджету, що стало слідством, головним чином, скорочення надходжень (див. рис. 2.10). На баланс держбюджету також вплинула рекапіталізация декількох банків-банкротів і "Нафтогаза". В результаті державний борг, за оцінками, виріс з 13% ВВП в кінці 2007 року до приблизно 30% ВВП в кінці серпня 2009 року [35].
Рис. 2.10. Баланси державного бюджету
У 2009 році в банківському секторі ЄБРР підписав угоди про проекти на загальну суму 870 млн. дол. США, що склало п'ятдесят сім відсотків річного об'єму діяльності ЄБРР в Україні. Завдяки цьому ряд банків своєчасно отримали фінансування у формі субордінірованного боргу і акціонерного капіталу, що сприяло відновленню упевненості ринку і стабільності банківської системи України. Об'єм інвестпрограми ЄБРР в 2009 році виріс на 55% - до рекордних 7,9 млрд євро [26], чистий збиток - на 24%, до 746 млн євро [28].
Європейський банк реконструкції і розвитку є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. По даним на 1 січня 2010 року він узяв зобов'язання щодо надання інвестицій на суму 4,8 млрд. євро в рамках 194 проектів. Прогнозні оцінки спеціалістів ЄБРР на 2010 рік для кредитного ринку регіону операцій банку свідчать про збереження загальних несприятливих тенденцій, характерних для міжнародного кредитного ринку в цілому. Серед таких тенденцій виділяють подальше збереження жорстких умов кредитування, у зв'язку зі скороченням міжнародними банками об'єму своїх активів в регіоні операцій ЄБРР, а також незмінно несприятливе положення з кредитуванням домогосподарств та малого бізнесу, що погіршується зростанням об'єму неповернення кредитів [40].
Європейський банк реконструкції і розвитку має намір інвестувати в проекти в Україні 1,1 млрд. євро в 2010 році. Якщо в 2009 році багато вклали в банківський сектор України, то в наступному пріоритетною буде співпраця з компаніями, що займаються інфраструктурними і енергетичними проектами. В 2010 році планується надання фінансування “Укренерго”, “Укргидроенерго”, “Укравтодор” і інших компаній [25].
Подальше співробітництво України з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки. Для реалізації проектів з високим ступенем ризику залучатимуться одночасно ресурси ЄБРР, інших МФО та іноземних інвесторів. Широко використовуватиметься досвід Банку, здобутий у процесі реалізації масштабних інвестиційних проектів, впровадженні сучасних методів фінансового менеджменту і корпоративного управління. Підтримуватиметься відкриття прямих кредитних ліній для українських комерційних банків без надання державних гарантій. Пріоритетним напрямом залишатиметься виконання програми кредитування малих та середніх підприємств.
Передбачається подальше фінансування:
- міжнародних транспортних коридорів (автомобільних, залізничних) та транспортної інфраструктури;
- міської інфраструктури та комунальних підприємств;
- енергетичної галузі (підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій, модернізація блоків атомних електростанцій).
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РИНКУ
3.1. Перспективи трансформації міжнародного кредитного ринку в умовах реформування світової фінансової системи
Подобные документы
Міжнародний кредит, його особливості. Форми та види міжнародного кредиту. Роль міжнародного кредиту в міжнародних економічних відносинах. Вплив міжнародних кредитів на інвестиційну привабливість країни. Тенденції розвитку міжнародного кредитування.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 25.10.2014Міжнародні кредитні ринки та їх роль в міжнародних економічних відносинах. Основні види та форми міжнародного кредиту. Роль міжнародних кредитних відносин у фінансуванні національної економіки. Аналіз кредитування реального сектору економіки України.
курсовая работа [1014,1 K], добавлен 25.11.2014Сутність і основні тенденції розвитку світової валютної системи, її сучасний стан і подальші перспективи. Специфіка та головні принципи міжнародних кредитних відносин. Міжнародні фінансові організації, напрями, перспективи співробітництва України з ними.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Загальна характеристика міжнародних фінансових організацій. Діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Основні правові норми становлення України як суб`єкта міжнародних відносин. Зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 07.06.2011Тенденції розвитку світової економічної системи. Темпи зростання об’ємів міжнародного валютного ринку. Конкуренція між валютними угодами "спот" і "своп". Фактори глобальної інтеграції фінансових ринків. Обсяг світового валютного ринку за валютними парами.
реферат [1,7 M], добавлен 03.04.2013Поняття міжнародного ринку позикових капіталів. Передумови формування та розвитку світового ринку позикового капіталу. Сучасні тенденції розвитку ринку позикових капіталів, лізингу, становлення та розвиток іпотечного ринку в країнах Латинської Америки.
курсовая работа [93,4 K], добавлен 13.08.2008Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці. Аналіз його розвитку та основні складові. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій. Основні фактори, які забезпечують доходи від продажу баз даних.
курсовая работа [170,6 K], добавлен 26.01.2015Історія міжнародного туризму. Міжнародний туризм - джерело валютних надходжень країни і засіб для забезпечення зайнятості. Сучасна динаміка розвитку міжнародного туризму. Основні тенденції та перспективи розвитку міжнародного туризму в майбутньому.
курсовая работа [190,5 K], добавлен 07.02.2008Теоретичні засади функціонування світового валютного ринку. Аналіз валютного ринку з питань: валютні показники, динаміка валютного курсу, обсяги обороту та проведення валютних операцій. Прогнози та очікувані тенденції у розвитку світового валютного ринку.
курсовая работа [472,0 K], добавлен 19.06.2010Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011