Поновлення знань, професійне удосконалення медичних працівників - невід`ємна складова їхньої фахової діяльності. Олександрійське повітове земство - одне з перших земських управ де здійснювались наукові відрядження лікарів до університетських клінік.

Виявлення інформаційного потенціалу матеріалів діловодства з історії трудової імміграції до України представників іноземних держав. Основні документи, що виникли в процесі діяльності Ніжинського грецького магістрату та Маріупольського грецького суду.

З'ясування проблем та розробка шляхів українського цивілізаційного вибору в наукових дослідженнях Київського національного університету. Вивчення впливу західних країн на сучасні трансформаційні процеси в Україні та перспективи її європейської інтеграції.

Розвиток різних засобів наукової комунікації за часів формування і розвитку демократичних засад у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства. Розвиток соціогуманітарних наук. Вивчення різноманітних проблем історії, джерелознавства, краєзнавства.

Вивчення розвитку та функціонування наукових товариств на основі аналізу щоденників В. Вернадського. Аналіз творчих та особистих стосунків членів товариств, їхніх взаємин. Значення наукових осередків для сучасних дослідників віртуальних наукових спільнот.

Низка головних проблем сільськогосподарської галузі України наприкінці 1920-х рр., що потребували швидкого вирішення на державному рівні. Організаційні питання соціалістичної реконструкції сільського господарства, пріоритетні проекти в різних галузях.

Дослідження О.М. Савельєва в розробці засобів профілактики рахіту у дітей раннього віку з використанням штучного ультрафіолетового опромінення. Вплив професора М.Л. Кошкіна на формування його наукового світогляду в галузі гігієни дітей і підлітків.

Аналіз діяльності наукових сільськогосподарських товариств України в розробленні теоретичних основ вітчизняних сівозмін та їх практичного застосування. Внесок Київського товариства сільського господарства для подальшого розвитку сівозмін у землеробстві.

Особливості підготовки археологів, археографів, архівістів, спеціалістів у області історичних дисциплін у 1921-1923 роках. Наукові студії та головні досліди викладачів Одеського археологічного інституту. Дослідження актуальних проблем археології.

Дослідження історії населених пунктів, створення державних і громадських музейних експозицій як основні форми краєзнавчої роботи на Поділлі. Вплив громадських форм музейництва на формування національної самосвідомості, відродження духовності і культури.

Визначення понятійного апарату, типологізації та класифікації наукових товариств України другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Інституціоналізація української науки, її диференціація за галузевим принципом. Соціальна кваліфікація колективів вчених.

Обговорення актуальних тем досліджень, публікування фахового часопису та наукових видань, присудження премії в науці як мета створення наукового товариства. Аналіз діяльності харківських наукових товариств, зосереджених на точних і філологічних науках.

Розгляд становлення й діяльності наукових установ представників польської етнічної меншини в УСРР (УРСР) 20-30-хрр. ХХ ст. Контроль керівних структур. Науково-дослідна робота, пов’язана із життям національних меншин, науково-дослідні установи, підрозділи.

Ряд імен видатних істориків, дослідників різних регіонів Великого князівства Литовського. Київська школа істориків-документалістів, яку очолював В. Антонович. Дослідження Довнар-Запольським, Оглоблиним та Курцем співвідношення школа/напрям, її тотожності.

Аналіз науково-бібліографічної діяльності Мирона Кордуби (1876-1947) та її значення для відновлення історичної пам'яті й формування національної свідомості українського народу в контексті розвитку національної історичної науки та бібліографії в Україні.

Основні етапи життєвого шляху, наукової діяльності М. Кордуби, формування світогляду та наукових зацікавлень, його взаємини зі знаними українськими діячами. Комплексний аналіз місця і ролі М. Кордуби у громадсько-політичному та науковому житті України.

Суспільно-політичні передумови та етапи створення видавництва Чину Святого Василія Великого. Організація друкування світської та релігійної літератури у Жовківській друкарні. Основні напрямки церковно-історичних та історико-краєзнавчих досліджень.

Розгляд основних етапів життя, наукової, громадської та педагогічної діяльності Є. Рихліка. Визначення внеску вченого у вітчизняну славістику. Дослідження концепції "українського нацменознавства" Рихліка. З’ясування обставин його трагічної загибелі.

Підсумки проекту "Родинна пам’ять про війну" у музеї історії України у Другій світовій війні. Аналіз матеріалів родин, які пережили нацистську окупацію, члени яких були учасниками німецько-радянської війни, брали участь в українському визвольному русі.

Елементи, структура, функції та сучасний стан науково-довідкового апарату до документів Національного архівного фонду України. Етапи історії НДА, тенденції розвитку та шляхи удосконалення. Фонди архівів та рукописних підрозділів наукових бібліотек.

Розгляд науково-дослідної роботи історико-культурних заповідників у західних областях України. Організація діяльності з виявлення та наукового опрацювання об’єктів культурної спадщини, що були локалізовані на території історико-культурних заповідників.

Пам’яткоохоронна діяльність історико-культурних заповідників західних областей Української РСР у 1975-1989 рр. Напрями науково-дослідної роботи на території заповідників Львова, Луцька, Острога. Археологічні дослідження, виявлення архітектурних пам’яток.

Процес розробки періодизації діяльності Керченського музею. Принципи організації науково-дослідної діяльності та основні напрямки археологічних пошуків. Внесок музею у дослідження міст Боспору та діяльність експедицій під керівництвом В. Гайдукевича.

Аналіз стану дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Періодизація діяльності Керченського музею. Організація науково-дослідної діяльності та напрямки археологічних пошуків. Вплив політичних подій ХХ ст. на стан музейного фонду.

Аналіз праць українських дослідників стосовно становлення та розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Результати пам’яткоохоронної діяльності Михайла Івановича Сікорського, значення його науково-культурної спадщини.

Розгляд науково-дослідної діяльності М.В. Клокова в період його становлення як науковця у складі працівників Харківського державного університету. Аналіз років навчання вченого та перший період його роботи у науковій установі на основі архівних джерел.

Політичні та соціально-економічні передумови формування науково-дослідної інфраструктури Південного берега Криму у середині XIX ст. Політика царської Росії щодо розвитку краю, сприяння з боку влади розвиткові провідних галузей господарства регіону.

У статті на основі архівних джерел і матеріалів тогочасної періодики доводиться, що науково-дослідна робота (НДР) була важливим напрямком діяльності Кам’янець-Подільського педінституту у роки хрущовської "відлиги". Стан цієї роботи був неоднозначним.

Аналіз стану та основних напрямків науково-дослідної роботи Харківського історичного музею в перші повоєнні десятиліття. Особливості фондової роботи та історичного профілю музею. Робота по поверненню музейних колекцій, їх поповненню і наукової обробки.

Аналіз створення потужних лабораторій у середині 20-х років у Харківському медичному інституті, які працювали на оборону країни. Взаємодія між оборонно-промисловим комплексом та лікарськими установами. Робота щодо отруйних речовин та протигазової справи.