Причини численних непорозумінь між українським і польськими вченими. Відносини М. Грушевського з польськими колегами як типові для взаємин представників інтелігентських середовищ панівної та підкореної націй. Конфлікт у Львівському університеті.

Розгляд проблеми співпраці Михайла Грушевського з Українською партією соціалістів-революціонерів. Інформаційний потенціал публіцистичних праць, автобіографічних творів і епістолярної спадщини М. Шаповала. Його контакти з представниками Радянської України.

Проблема взаємин М. Грушевського та часопису "Діло" наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Виявлення багатожанровості та змістовності грушевськіани в "Ділі". Уможливлення укладання біохроніки життя та діяльності визначного вченого за матеріалами публікацій.

Характеристика рецепції наукової та суспільно-політичної діяльності М. Грушевського у середовищі французьких інтелектуалів першої третини ХХ ст. Порівняння грушевськознавчої рецепції французької культури з польськими, німецькими чи чеськими зверненнями.

Історія Центральної Ради і постать Михайла Грушевського. Автономістсько-федералістські погляди вченого. Аналіз їх впливу в контексті революційних процесів другої половини 1917 р. Причини відмови від федералістського курсу на користь самостійної держави.

Інвентаризація джерел, інформаційний потенціал котрих уможливлює реконструювати археографічну спадщину М. Грушевського. Конкретний текст історика, який включає авторські твори, що характеризують М. Грушевського як археографа. Радянський період життя.

Визначення головних технічних аспектів організації Михайлом Грушевським археографічного процесу. Зміст і принципи запропонованого істориком "вахтового" підходу в організації археографічних експедицій, оцінка його актуальності на сучасному етапі.

Аналіз проблем сприйняття представниками наукових кіл Одеси особистості та інтелектуальної діяльності М. Грушевського. Визначення ступеню опрацювання теми в історіографії. Характеристика теоретичного підґрунтя методологічної моделі історичної рецепції.

Дослідження громадсько-політичної діяльності М. Грушевського. Наукова робота Грушевського, як голови Наукового товариства ім. Шевченка. Внесок вченого у реорганізацію шкільної освіти в Галичині. Зміни в долі Грушевського після гетьманського перевороту.

Особливості дослідження М. Грушевським різних епох української історичної думки. Характерні ознаки персонологічного підходу та його місце в історіографічній творчості вченого. Погляди вченого на творчість діячів вітчизняної історичної думки ХІХ-ХХ ст.

Висвітлення обставин перебування Михайла Грушевського у вимушеній еміграції впродовж 1919-1924 років, мотивів й обставин його повернення в радянську Україну. Політична трансформація поглядів Михайла Грушевського, огляд його творів після повернення.

Висвітлення складного процесу подолання українським суспільством сформованого комуністичною ідеологією упередженого ставлення до видатного державного та громадсько-політичного діяча М. Грушевського. Розкриття потреби осягнення його творчої спадщини.

Загальна характеристика життєвого шляху, громадсько-політичної діяльності та творчості М. Драгоманова, аналіз його внеску в українське суспільне життя другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Огляд вітчизняної та закордонної видавничої діяльності.

Етапи світоглядної еволюції М. Драгоманова у призмі його взаємин з діячами українського руху в Галичині. Аналітико-синтетичний розгляд складних стосунків М. Драгоманова із галицькою інтелігенцією у контексті суспільно-політичних трансформацій ХІХ ст.

Визначення історичних меж, у яких М. Драгоманов постає перед нами як фахівець, спеціаліст. Дослідження методологічного апарату, що пропонує нам Драгоманов, а також наукові можливості всесвітньої та історії України. Аналіз мікроісторії родини Косачів.

Біографія молодого діяча. Практична громадська робота, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої. Виступ над труною Шевченка у Києві. Організація товариства денних початкових шкіл. Формування власної політичної концепції.

Аналіз особливостей діяльності Михайла Жирохова - фахівця з історії армій, авіації, різноманітної військової техніки різних країн, військових конфліктів на пострадянському просторі. Ознайомлення з поглядами ніжинського історика Віктора Ємельянова.

Вивчення історії створення Українського військово-Наукового товариства в Празі, визначення його структури. Оцінка ролі М.Омеляновича-Павленка як голови Українського військово-Наукового товариства. Взаємодія українських і донських козачих генералів.

Аналіз діяльності М. Погодіна та його науково-культурних взаємин з українськими інтелектуалами Галичини. Огляд змісту його лекційних курсів і основних праць з історії Росії. Визначення чинників, що вплинули на формування світоглядних орієнтацій історика.

Вивчення та значення важливого етапу кар’єри відомого російського державного діяча графа Воронцова. Його участь у війні 1812 р., закордонних походах російської армії проти наполеонівських військ та командуванні російським окупаційним корпусом у Франції.

Дослідження біографії видатного українського історика, організатора української науки, політичного діяча і публіциста Михайла Сергійовича Грушевського. "Лютнева революція" в Петрограді. Політична діяльність на чолі Центральної Ради у 1917-1919 роках.

М. Скорик як один із представників західноукраїнської інтелігенції. Заснування етнографічно-краєзнавчого товариства "Бойківщина" у Самборі та музею й часопису при ньому. Відновлення у повоєнні роки кафедри історії середніх віків Львівського університету.

Дослідження біографічного та наукового шляху Михайла Скорика - етнолога, історика, фольклориста, музейника, педагога. Діяльність, ученого в якості співзасновника етнографічно-краєзнавчого товариства "Бойківщина" у Самборі та музею й часопису при ньому.

Практичні засади діяльності першої української професіональної трупи на території Центральної і Східної України. Формування акторської школи - міцного фундаменту національної ансамблевої режисури. Роль М. Старицького і М. Кропивницького у розвитку театру.

В роботі відтворено основні етапи життя генерал-майора державної безпеки Михайла Михайловича Тимофєєва, його роль у репресивних заходах радянської влади за політичною ознакою на теренах північно-східної частини Лівобережної України в 1920-1930-х роках.

Аналіз церковно-релігійної, освітньої, громадської діяльності М. Тиравського у ході Української революції 1917-1921 р., міжвоєнного часу, періоду Другої світової війни. Дослідження його родинного життя, внеску у переклад Св. Письма на українську мову.

Збереження дерев’яної архітектури як сегменту національної культурної спадщини. Вдосконалення чи спотворення: вплив Синодального указу 1830 року на церковне будівництво на Волині. Розвиток традицій православного культового зодчества Слобідської України.

История одного из крупнейших памятников архитектуры Петербурга – Михайловского замка, резиденции императора Павла I. Крупнейший архитектурный памятник, завершающий собою историю петербургского зодчества XVIII в. Пребывание великокняжеской четы в замке.

Процес етногенезу булгар у ІІ-IV ст. у Центральній Азії. Переселення оногурів з дагестанських та калмицьких степів до Надазов'я. Склад огурських племен: оногури, сарагури, утигури, кутригури. Хозарська експансія та міграція до Аварського каганату.

Кімерійська міграція через Кавказ у Малу Азію як наслідок міграції скіфів на Захід. Заснування скифського царства у Шакашені. Кімерійські пам’ятки у Тріалеті в Грузії. Дослідження свідчень про перебування кімерійців у Європі. Панування скіфів у Азії.