Із закордонних архівів: невідоме інтерв'ю Юрія Бойка-Блохіна (Німеччина, 1950-1951 рр.)

Література

1. Див. наступні публікації з історії Гарвардського проекту та радянських студій у Гарварді: O'Connell, Charles Thomas. Social Structure and Science: Soviet Studies at Harvard. PhD diss., University of California, Los Angeles, 1990; Diamond, Sigmund. Compromised Campus: The Collaboration of Universities with the Intelligence Community, 1945-1955. -- New York: Oxford University Press, 1992; Engerman, David. The Rise and Fall of Wartime Social Science: Harvard's Refugee Interview Project, 1950-54 // Cold War Social Science: Knowledge Production, Liberal Democracy, and Human Nature / eds. M. Solovey and H. Cravens. -- New York: Palgrave Macmillan, 2012. -- P. 25-44; Engerman, David. Know Your Enemy: The Rise and Fall of America's Soviet Experts. -- Oxford, New York: Oxford University Press, 2009; Brandenberger, David. A Background Guide to Working with the HPSSS Online [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://hcl.harvard.edu/ collections/hpsss/working_with_hpsss.pdf (дата звернення 05.10.2018); Edele, Mark. Soviet Society, Social Structure, and Everyday Life: Major Frameworks Reconsidered // Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History. -- 2007. -- Vol. 8, no. 2. -- P. 349-373; Prendergast, Sam. Revisiting the Harvard Project on the Soviet Social System // Oral History Review. -- 2017. -- Vol. 44, no. 1. -- P. 19-38.

2. 2 Лаас Н. Із закордонних архівів: невідоме інтерв'ю Юрія Лавріненка (Нью-Йорк, 1951) // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. -- 2015. -- Вип. 20. -- С. 355-360; Лаас Н. Із закордонних архівів: невідомі інтерв'ю Григорія Костюка (Німеччина, 1950-1951 роки) // Україна XX століття: культура, ідеологія, політика. -- 2016. -- Вип. 21. -- С. 256-289.

3. Див. архівну колекцію: Refugee Interview Program, Russian Research Center, Harvard University Archives, UAV 759.175.

4. Інтерв'ю з Майклом Лютером, 5 січня 2015, м. Нью-Йорк, 2 год. 2 хв., архів авторки.

5. Alex Inkeles to Marc Raeff, 30 June 1950, folder: Raeff, Marc, box: Correspondence Pr-R, Refugee Interview Program, Russian Research Center, Harvard University Archives (далі -- HUA).

6. Marc Raeff to Alex Inkeles, 29 July 1950, folder: Raeff, Marc, box: Correspondence Pr-R, Refugee Interview Program, Russian Research Center, HUA.

7. Marc Raeff to Alex Inkeles, 3 August 1950, folder: Raeff, Marc, box: Correspondence Pr-R, Refugee Interview Program, Russian Research Center, HUA.

8. Лист Івана Мірчука до Наталії Полонської-Василенко від 17 лютого 1951 р., папка: Мірчук І., фонд 340: Наталія Полонська-Василенко, Архів Української вільної академії наук у Нью-Йорку (далі -- АУВАН).

9. Raymond Bauer to Ivan London, 22 February 1951, 6 March 1951, 12 March 1951, folder: New York Operation Project Letters Received (from Camb.), box 1: New York Ope-ration and Germany, Papers on New York Operation and Germany, Russian Research Center, HUA.

10. Ivan Mirchuk to Raymond Bauer, 15 March 1951, Jurij Boyko to Raymond Bauer, 16 March 1951, folder: Raymond Bauer, box 1: Miscellaneous Correspondence and Papers, 1950 and 1951, Refugee Interview Program, Russian Research Center, HUA.

11. Raymond Bauer to Alex Inkeles, 19 March 1951, folder: Bauer, Raymond, no. 2, box: Correspondence A-Bi, Refugee Interview Program, Russian Research Center, HUA.

12. John Reshetar to Raymond Bauer, 4 April 1951, box 1: Miscellaneous

13. Анонім] Як не вільно складати анкет (З приводу запитника експедиції Гарвард-ського Університету в Мюнхені) // Сучасна Україна (Мюнхен). -- 1951. -- 27 травня. -- С. 10.

14. John Reshetar to Raymond Bauer, 4 April 1951, box 1: Miscellaneous Correspondence and Papers, Refugee Interview Program, Russian Research Center, HUA.

15. Бойко-Блохін у цей час активно публікував книжки про український націоналізм і, відповідно, вважав себе людиною, яка має достатньо експертного знання у справі національних стосунків. Див. його: Бойко Ю. Проблеми історіософії українського націоналізму. -- [б.м.], 1950. -- 72 с.; Бойко Ю. На головній магістралі. -- [б.м.], 1951. -- 152 с.; Бойко Ю. Основи українського націоналізму. -- [б.м.], 1951. -- 128 с.

16. В. Стар. Провокаційна цікавість. З приводу анкети, нібито, Гарвардського університету для українців // Українські вісті (Новий Ульм). -- 1951. -- 17 травня. -- С. 3, 4; [Анонім] Як не вільно складати анкет (З приводу запитника експедиції Гарвардського Університету в Мюнхені) // Сучасна Україна (Мюнхен). -- 1951. -- 27 травня. -- С. 10.

17. Лист Юрія Бойка-Блохіна до Наталії Полонської-Василенко від 10 листопада 1951 р., папка: Бойко-Блохін Ю., фонд 340: Наталія Полонська-Василенко, АУВАН.

18. І. В. Анкета чи єдинонеділимий скринінг? // Національна трибуна (Нью-Йорк). -- 1951. -- 10 червня. -- С. 2, 4; див. також: Г. Колодій. Розгадка гарвардської анкети // Українські вісті (Новий Ульм). -- 1951. -- 26 липня. -- С. 2; V. Koval, “Kakoi dolzhna byt anketa”: Perevod stat'i v no. 29 “Natsionalnoi Tribuny,” voskresene, 5 avgusta 1951 g., folder: New York, Publicity, box. 2: New York Operation and Germany, Papers on New York Operation and Germany, Russian Research Center, HUA.

19. Лист Юрія Бойка-Блохіна до Наталії Полонської-Василенко від 4 серпня 1951 р., папка: Бойко-Блохін Ю., фонд 340: Наталія Полонська-Василенко, АУВАН.

20. Лист Івана Мірчука до Наталії Полонської-Василенко від 13 серпня 1951 р., папка: Мірчук І., фонд 340: Наталія Полонська-Василенко, АУВАН.

21. Н. Василенко-Полонська, Ю. Бойко, І. Мірчук. До відома українського грома-дянства // Українські вісті (Новий Ульм). -- 1951. -- 6 вересня. -- С. 3.

22. УВУ про анкету Гарвардського університету // Свобода (Джерсі Сіті). -- 1951. -- 8 вересня. -- С. 3; Н. Василенко-Полонська, Ю. Бойко, І. Мірчук. До відома українського громадянства // Український самостійник (Мюнхен). -- 1951. -- 9 вересня. -- С. 5; The Ukrainian Free University in Munich and the Harvard University Refugee Project // The Ukrainian Quarterly. -- 1951. -- Vol. 7, no. 3. -- Р. 267-268.

23. Добрянський М. Асоціяція проти Інституту: Що означає виступ Асоціяції незалежних совєтознавців проти української співпраці з Інститутом для вивчення СССР. В додатку відповідь української групи в Інституті керівникам Асоціяції. -- Мюнхен: Накладом «Соборної України», 1956. -- С. 4.

24. Аркас М. Історія України-Русі. -- [СПб]: [Т-во «Обществ. польза»], 1908. -- 384 с.; АркасМ. Історія України-Русі. -- 2-ге вид. -- Краків: Накладом Ольги Аркасової, 1912. -- 424 с.

25. З пізніших спогадів зрозуміло, що йдеться про вірш О. Олеся «Для всіх ти мертва і смішна» (1906). Див.: Бойко Ю. Про зусилля і здобутки // Бойко Ю. Вибране. -- Т. 1. -- Мюнхен, 1971. -- С. ХІІ.

26. Коцюба Гордій Максимович (1892-1938) -- український письменник, член літературних організацій «Гарт», ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт».

27. У пізніших спогадах Ю. Бойко-Блохін уточнює, що йдеться про Яворський М. Нарис історії України. -- Ч. 2: Станово-шляхетське суспільство. Козацька революція. -- Х., 1924 та Яворський М. Україна в епоху капіталізму. -- Х.: ДВУ, 1925. -- Вип. 2: На шляху капіталістичної акумуляції. Див.: Бойко Ю. Про зусилля і здобутки // Бойко Ю. Вибране. -- Т. 1. -- Мюнхен, 1971. -- С. XIV.

28. Слабченко Михайло Єлисейович (1882-1952) -- український історик і правник, академік ВУАН. У 1920-ті роки був лідером українознавців Одеси, у 1920-1930 роках -- професор Одеського інституту народної освіти, у 1926-1930 роках -- керівник істо-ричної секції Одеського наукового товариства при ВУАН. Наприкінці 1929 року Слабченка було заарештовано і засуджено до заслання на процесі СВУ.

29. СВУ -- «Спілка визволення України», начебто організація українських інтелектуалів, справа проти якої була сфабрикована ДПУ.

30. Слабченко Тарас Михайлович (1904-1937) -- історик, співробітник ВУАН, син Михайла Слабченка. З 1928 року був аспірантом Одеської філії Харківської науководослідної кафедри історії української культури, викладач робітничого факультету Одеського медичного інституту та Одеського робітничого університету. Заарештований 1929 року у справі СВУ. Удруге заарештований 1937 року, страчений.

31. СУМ -- «Спілка української молоді», вважалася молодіжним відгалуженням «Спілки визволення України».

32. Блохін Ю. Молодий театр // Життя и революція. -- 1930. -- Кн. VI.

33. Блохін Ю. Борьба за Шевченко // Литературная учеба. -- 1936. -- № 5. -- С. 7790.

34. Річицький Андрій (інше ім'я -- Пісоцький Анатолій Андрійович, 1893-1934) -- політичний діяч, журналіст, літературознавець, автор праці «Тарас Шевченко в світлі епохи» (1923).

35. Блохін Ю. Горький і Коцюбинський // Літературний журнал. -- 1937. -- Кн. 4. -- С. 101-112.

36. Стебун Ілля Ісаакович (інше прізвище -- Кацнельсон, 1911-2005) -- літературознавець, у 1938-1941 роках -- відповідальний редактор журналу «Літературна Критика» і «Радянська Література», до Другої світової війни -- один з керівних критиків у радянській України.

37. Білецький Олександр Іванович (1884-1961) -- літературознавець, академік АН УРСР та АН СРСР, у 1939-1941 і 1944-1961 роках -- директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.

38. О.М. Горький і М.М. Коцюбинський: Зб. матеріалів / Упоряд., ред. і вступ. ст. 1.1. Стебуна. -- К.: Держлітвидав, 1937. -- 141 с.; Блохін Ю. Про книгу «О.М. Горький і М.М. Коцюбинський). Рецензія // Літературний журнал. -- 1938. -- Кн. 2-3. -- С. 215-217.

39. Див. деякі з Бойкових тодішніх публікацій: Українська література в боротьбі з большевизмом // Нова Україна. -- 1942. -- Ч. 218 (9 вересня). -- С. 2; Григорій Косинка // Український вісник. -- 1943. -- № 5. -- С. 5; Життя і смерть Косинки // Голос. -- 1943. -- № 1. -- С. 3; Г. Чупринка // Українські новини. -- 1943. -- № 55. -- С. 4.

40. Метлинський Амвросій Лук'янович (1814-1870) -- поет і етнограф, професор Харківського університету (1848-1849) та Київського університету (1849-1854).

41. Коряк Володимир Дмитрович (інше ім'я -- Блюмштейн Волько Давидович, 18891937) -- літературознавець, у 1925-1936 роках -- професор Харківського інституту народної освіти, завідувач кафедри історії української літератури Інституту Тараса Шевченка. Під час літературної дискусії 1925-1928 років виступав як опонентів М. Хвильового.

42. Коряк В. Тарас Шевченко. -- Х.: У.С.С.Р. вид. Всеукр. літ. комітету, 1919.

43. Хвиля Андрій Ананійович (інше прізвище -- Олінтер, 1898-1938) -- політичний діяч, публіцист, у 1933-1936 роках -- перший заступник наркома освіти УСРР, у 19361937 роках -- начальник управління у справах мистецтва при РНК УСРР. Грав провідну роль у кампаніях проти С. Єфремова, М. Грушевського, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника. 1937 року заарештований у справі «буржуазно-націоналістичної організації колишніх боротьбистів».

44. Гірчак Євген Федорович (1898-1938) -- політичний діяч, редактор журналу «Більшовик України», у 1930-1933 роках -- заступник наркома освіти УСРР. 1934 року заарештований, пізніше -- розстріляний.

45. Самійло Борисович Щупак (1895-1937) -- літературний критик, у 1920-х роках -- редактор журналу «Глобус» і газет «Більшовик» та «Пролетарська правда», у 1930-1936 роках -- редактор «Літературної газети». У літературній дискусії 1925-1928 років виступав проти М. Хвильового.

46. Шабліовський Євген Степанович (1906-1983) -- літературознавець, членкореспондент АН УРСР, у 1933-1935 роках очолював Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка. 1935 року заарештований і ув'язнений, 1954 -- звільнений, відтоді і до 1983 року -- завідувач відділом Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.

47. Кирилюк Євген Прохорович (1902-1989) -- літературознавець, член-кореспондент АН УРСР, у 1944-1983 роках -- завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка АН УРСР, у 1936-1941 роках -- завідувач кафедри української літератури Київського педагогічного інституту, у 1944-1958 роках -- професор кафедри історії української літератури Київського університету.

48. Дорошкевич Олександр Костянтинович (1889-1946) -- літературознавець, у 19261930 роках очолював київську філію Інституту Тараса Шевченка, у 1925-1927 роках редагував журнал «Життя й революція». У 1930-х роках висланий з Києва, викладав в Свердловську, повернувся 1943 року й очолював відділ української літератури ХІХ ст. Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР і кафедру української літератури Київського університету.

49. Очевидно, Ю. Бойко-Блохін має на увазі такі праці: Кирилюк Є. Бібліографія праць П. О. Куліша та писань про нього / Українська бібліографія, Всеукраїнська Академія наук, Бібліографічна комісія. -- К., 1929. -- Вип. 2. -- 119 c.; Кирилюк Є. Пантелеймон Куліш / За ред. Я. Савченка. -- Х.; К.: Держ. вид-во України, 1929. -- 100 с.; Пантелеймон Куліш. Зб. праць Комісії для видавання пам'яток новітнього письменства / За ред С. Єфремова, О. Дорошкевича. -- К.: Друк. Київської Філії Книгоспілки. Українська Академія Наук, 1927. -- Збірник історично-філологічного відділу № 53. -- 200 с.; Дорошкевич О. З Кулішевого архіву. Листи Куліша до Марка Вовчка та Омеляна Огоновського // Україна. -- 1924. -- Кн. 4; Дорошкевич О. Куліш і Милорадовичівна. Листи. -- К., 1927.

50. Не вдалося встановити, про яку працю йдеться.

51. Николишин С. Націоналізм у літературі на Східних Українських Землях. -- [Париж: б.в.], 1938. -- 47 с.

52. М.Н. Петровський також брав участь в укладанні «Хронології історії України» та «Історії України в документах і матеріалах»: Хронологія історії України. -- Вип. 1: Докапіталістичний період / Уклад. М.Н. Петровський; відп. ред. С.М. Бєлоусов. -- К.: Вид-во АН УРСР, 1938. -- 92 с.; Історія України в документах і матеріалах. -- Т. 1: Київська Русь і феодальні князівства ХІІ-ХІІІ століть / Уклад. М.Н. Петровський; відп. ред. С.М. Бєлоусов. -- К.: Вид-во АН УРСР, 1939. -- 293 с.

53. Врешті, можливо, Ю. Бойко-Блохін заплутався в датах і йдеться про короткий курс історії України, який вийшов 1940 року як підручник і одним із редакторів якого був М.Н. Петровський: Історія України: Короткий курс / Під ред. С.М. Бєлоусова, К.Г. Гуслистого, О.П. Оглобліна, М.Н. Петровського, М.І. Супруненка, Ф.О. Ястребова. -- К.: Вид-во АН УРСР, 1940. -- 412 с.

54. Школа червоних старшин у Харкові була створена 1920 року, 1922-го об'єднана з Київською школою червоних старшин, з 1923 року називалася 5-та Об'єднана школа червоних старшин, з 1924 -- Школа червоних старшин ім. ВУЦВК, існувала до 1938 року.

55. Дубовий Іван Наумович (1896-1938) -- радянський військовий діяч, командарм 2-го рангу. З 1929 року був заступником командувача військами Українського військового округу, з 1935 року -- командувач військами Харківського військового округу. 1937 року заарештований, пізніше страчений.

56. Селешко Михайло (1901-1981) -- діяч ОУН, впродовж 1929-1938 років був секретарем лідера ОУН Євгена Коновальця, а 1938-1941 -- Андрія Мельника.

57. Равич-Черкасский М. История Коммунистической партии (б-ов) Украины. -- [Харьков]: Государственное издательство Украины, 1923. -- 248 с.

58. Любченко Панас Петрович (1897-1937) -- партійний діяч, один із керівників Української комуністичної партії (боротьбистів), пізніше перейшов до КП(б)У. 29 серпня 1937 року на пленумі ЦК КП(б)У розглядали питання про буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів і про зв'язок з цією організацією Любченка. Наступного дня в перерві між засіданнями пленуму Любченко застрелив дружину й застрелився сам.

59. Попов Микола Миколайович (1890-1938) -- партійний діяч, у 1933-1937 роках -- секретар ЦК КП(б)У. Автор історії партії: Попов М. Нарис історіі Комуністичної ' партії ' (більшовиків) Украіни. -- Х.: Партвидав ЦК КП(б)У, 1928.

60. Мельников Леонід Георгійович (1906-1981) -- партійний діяч, у 1949-1953 роках -- перший секретар ЦК КП(б)У.

61. Хатаєвич Мендель Маркович (1893-1937) -- партійний діяч, у 1933-1934 роках -- секретар ЦК КП(б)У.

62. Усенко Павло Матвійович (1902-1975) -- український поет, журналіст, член КП(б)У, належав до літературної організації «Плуг», організатор і керівник «Молод-няку» до 1932 року. Немає відомостей, що він був секретарем Комсомолу України.

63. Коцюбинський Юрій Михайлович (1896-1938) був заступником голови, пізніше головою Держплану УСРР у 1930-1934 роках. Скрипник Микола Олексійович (18721933) був народним комісаром юстиції з 1922 року і за сумісництвом генеральним прокурором УСРР з 1923 року. Гринько Григорій Федорович (1890-1938) був головою Держпланової комісії при РНК УСРР у 1925-26 роках. Чубар Влас Якович (1891-1939, за іншими даними 1941) був головою РНК УСРР у 1923-1934 роках.

64. Філянський Микола Григорович (1873-1938) -- поет, прозаїк і музейний діяч, розстріляний 1938 року в Києві.

65. Ґжицький Володимир Зенонович (1895-1973) -- письменник, публіцист, пере-кладач, член Спілки селянських письменників «Плуг». Йдеться про його роман: Ґжицький В. Чорне озеро (Кара-Кол) // Літературний ярмарок. -- 1929. -- Кн. 7. -- С. 137-272; Кн. 8. -- С. 133-318.

66. Антоненко-Давидович Б. Смерть // Життя і революція. -- 1927. -- №№ 10-12.

67. 1936 року було засновано Інститут українського фольклору АН УРСР, першим директором якого став А.К. Хвиля (1936-1937).

68. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. -- К., 1920. -- 44 с.; 2-е вид. -- К., 1923. -- 118 с.; 3-е вид. -- К.: Книгоспілка, 1925. -- 246 с.

69. Сулима М. Українська фраза. -- Х.: Рух, 1928. -- 98 с.

70. Наконечний М. Українська мова: Програма-конспект з додатком про новий правопис український. -- Х.: Рух, [1928]. -- 240 с.

71. Синявський О. Норми української літературної мови. -- Х.; К.: Література й мистецтво, 1931. -- 368 с.; Синявський О. Норми української літературної мови. -- Львів: Укр. вид-во, 1941. -- 363 а Щодо російськомовного видання, можливо, Ю. БойкоБлохін має на увазі працю О. Синявського «Украинский язык» (Х., 1923).

72. Тимченко Є. Курс історії українського язика: Вступ і фонетика. -- К., 1927; 2-ге вид. -- К., 1930.

73. Ганцов В. Діалектологічна класифікація українських говорів // Записки Історикофілологічного відділу ВУАН. -- 1923. -- Кн. 4.

74. Не вдалося встановити, про яке видання йдеться. У 1920-ті роки закордоном Грінченковий «Словарь української мови» фотографічним способом видало видав-ництво «Українське слово» у Берліні в 2 томах 1924 року. У передмові наголошено, що видання здійснено для потреб української спільноти на еміграції, і про співпрацю з радянською Україною не згадано (Грінченко Б. Словарь української мови. -- Т. 1: А-Н. -- Берлін: Українське слово, 1924. -- С. 5).

75. Синявський О. Порадник української мови / Пристосований до буденного вжитку В. Сімовичем. -- Харків, Берлін, Нью-Йорк: Україно-американське видавництво Космос, 1922. -- 150 с.

76. Російсько-український словник. -- Т. 1: А-Ж / Ред. В. Ганцов, Г. Голоскевич, М. Грінченкова; гол. ред. А. Кримський. -- [К.]: Червоний шлях, 1924. -- 290 с.; Російсько-український словник. -- Т. ІІ: З-Н, вип. 1: З-К / Упоряд.-ред.: В. Ганцов,

77. Г. Голоскевич, М. Грінченкова, М. Калинович, А. Ніковський, В. Ярошенко; голов. ред.

a. Кримський. -- К.: Державне видавництво України, 1929. -- 392 с.; Російсько-український словник. -- Т. ІІ: З-Н, вип. 2: Л-Наплеснельїй / Упоряд.-ред.: М. Калинович,

b. Ярошенко; голов. ред. А. Кримський. -- Х.: Українська радянська енциклопедія, 1932. -- С. 393-744; Російсько-український словник. -- Т. ІІ: З-Н, вип. 3: Намьіл-Нять / Упоряд.-ред.: М. Калинович, В. Ярошенко; голов. ред. А. Кримський. -- Х.: Українська радянська енциклопедія, 1933. -- С. 729-1056; Російсько-український словник. -- Т. ІІІ: О-П, вип. 1: О-Поле / Ред.: В. Ганцов, Г. Голоскевич, М. Грінченкова, А. Ніковський; голов. ред. С. Єфремов. -- К.: Державне видавництво України, 1927. -- 336 с.; Російсько-український словник. -- Т. ІІІ: О-П, вип. 2: Поле-Пячение / Ред.: В. Ганцов, Г. Голоскевич, М. Грінченкова, А. Ніковський; голов. ред. С. Єфремов. -- К.: Державне видавництво України, 1928. -- С. 337-654.

78. Каганович Наум Аркадійович (інше ім'я -- Нухим Аронович, 1903-1938) -- мовознавець, член-кореспондент АН УРСР (1934), директор харківської філії у 1933-1934 роках та Інституту мовознавства АН УРСР у Києві у 1934-1937 роках. Один із керівників підготовки «Українського правопису» (Х., 1933). На початку 1930-х років критикував багатьох українських мовознавців за «буржуазний націоналізм». 1937 заарештований, пізніше розстріляний.

79. Граматика української мови: [Підручник для VI-VII класів середньої школи] / [упоряд. Н. Каганович і Г. Шевельов]. -- Частина ІІ: Синтакса. -- Харків, 1934. Перевидавався київським видавництвом «Радянська школа» у 1935, 1936 та 1937 роках.

80. Булаховський Леонід Арсенійович (1888-1961) -- мовознавець-славіст, академік АН УРСР (1939), член-кореспондент АН СРСР (1946). Під час евакуації до Уфи був заступником директора Інституту мови і літератури АН УРСР у 1942-1944 роках. Відповідальний редактор першого видання «Українського правопису» у 1945 році.

81. Український правопис. -- К.: Українське держ. вид-во, 1946.

82. М. Антіох -- це псевдонім поета Воронного Марка Миколайовича (1904-1937).

83. «Червоні дияволята», 1923, Одеська кіностудія, реж. Іван Перестіані.

84. «Василина», 1927, ВУФКУ, реж. Фавст Лопатинський.

85. «Тарас Шевченко», 1926, ВУФКУ, реж. Петро Чардинін.

86. «Коліївщина», 1933, Українфільм, реж. Іван Кавалерідзе.

87. «Українські мелодії», 1945, реж. Гнат Ігнатович-Балінський та Ігор Земгано.

88. «Тарас Шевченко», 1951, Київська кіностудія, реж. Ігор Савченко, Олександр Алов, Володимир Наумов.

89. «Наталка-Полтавка», 1936, Українфільм, реж. Іван Кавалерідзе; «Запорожець за Дунаєм», 1937, Українфільм, реж. Іван Кавалерідзе

90. «Сорочинський ярмарок», 1938, Київська кіностудія, реж. Микола Екк.

91. Грінченко Микола Олексійович (1888-1942) -- музикознавець, фольклорист, історик української музики, у 1925-1928 роках -- ректор Музично-драматичного інституту в Києві, професор Київської консерваторії. Йдеться про його працю Грінченко М. Історія української музики / [Склали Іванов І. та ін.] -- К.: Спілка, 1922. -- 290 с.

92. Варавва Олексій (Олекса) Петрович (також Варава, псевдоніми -- Олекса Кобець, Олексій Воронин, 1882-1967) -- письменник і перекладач, член Об'єднання українських письменників «Слово».

93. Дорошенко В. Спис творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання / Матеріали до української бібліографії, Бібліографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка. -- Львів, 1930. -- Вип. 2.

94. CIC (Counter Intelligence Corps) -- провідна розвідувальна організація американської армії на території американської зони повоєнної Німеччини, яка вишукувала колишніх нацистських злочинців та радянських агентів.