Аналіз фінансової звітності Лутугінського райпо

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Об'єктивні умови жорсткої конкуренції, що пов'язані з активним впровадженням ринкових механізмів в управління підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання, вимагають, перш за все, підтримання високої власної конкурентної позиції. За цих обставин значно зростає попит на фінансову інформацію. Саме виняткова роль інформаційного забезпечення в процесах управління спричинює підвищену увагу до бухгалтерської фінансової звітності як основного джерела інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, а також результати його виробничо-господарської діяльності за звітний період.

Зміни, що відбуваються на сучасному етапі в бухгалтерському обліку України, обумовлюються вимогами, що ставляться до інформації, яку формує дана система, зацікавленими користувачами. Складне переплетіння інтересів різних груп користувачів до звітної інформації передбачає її використання в процесах оцінки, аналізу та прогнозування умов і результатів господарювання як окремого підприємства, так і галузі в цілому. Необхідно відмітити, що вплив фінансової звітності на ефективність прийняття рішень визначається тим, наскільки об'єктивно вона відповідає запитам користувачів.

Результати дослідження процесів формування та інтерпретації показників бухгалтерської фінансової звітності, затвердженої до використання Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, дозволяють стверджувати про недостатнє задоволення інформаційних потреб управління. Успішне вирішення цих проблем в значній мірі залежить від рівня їх теоретико-методологічного вивчення і узагальнення, що є науковою основою розробки практичних рекомендацій для підвищення якості звітної інформації та ефективності її використання в управлінні.

Звітність підприємства є базовим джерелом інформації для здійснення аналізу фінансового стану та передбачає оцінку сукупності основних фінансово-економічних показників - фінансової сталості, ліквідності та платоспроможності, ділової активності, рентабельності та банкрутства.

Фундаментальним питанням методології складання, аналізу показників фінансової звітності присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як: Ф.Ф. Бутинець, С.В. Голов, М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, В.К. Савчук, В.В. Сопко, В.Д. Слободян, В.О. Шевчук, П.Я. Хомина, Л.В. Чижевська та інші вчені.

Крім того, проблеми звітності, процедури її складання та аналізу фінансових показників в умовах ринкової економіки досить повно висвітлені в працях вчених країн близького і далекого зарубіжжя: П.С.Безруких, В.В. Ковальова, О.В. Єфімової, Н.П. Кондракова, Я.В. Соколова, А.Д. Шеремета, Л. Бернстайна, Г.Велша, Ван Бреди, Ж. Рішара, Т. Карліна, Д. Колдуела, Б. Нідлза, Е.С. Хендріксена та інших.

Мета роботи -- аналіз форм фінансової звітності і визначення показників, які характеризують діяльність підприємства, використовуючи дані звітних форм. Звітність розглядається як метод узагальнення даних фінансового обліку та як інформаційна ланка між підприємством та суспільством.

Для виконання мети були поставлені наступні завдання:

- розглянути значення, завдання та джерела аналізу фінансової звітності підприємств споживчої кооперації;

- дати характеристику фінансово-господарської діяльності та постановки аналітичної роботи Лутугінського райпо;

- проаналізувати організацію аналізу фінансової звітності;

- розглянути методику аналізу показників фінансової звітності підприємства;

- описати використання результатів аналізу в управлінні.

Об'єктом курсової роботи є сукупність теоретичних та методичних засад організації і методики економічного аналізу показників фінансової звітності.

Предмет дослідження - показники фінансової звітності Лутугінського райпо, методика їх розрахунку та аналізу.

Суб'єкт дослідження - Лутугінське райпо. Основний вид діяльності - роздрібна торгівля. Період дослідження 2009 - 2011 роки.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу показників фінансової звітності є Баланс та Звіт про фінансові результати.

При виконанні роботи були використані діалектичний, системний та історичний підходи до вивчення теоретичних і методологічних основ формування і використання фінансової звітності. У межах діалектичного підходу використано методи індукції та дедукції.

При вирішенні поставлених задач в дослідженні використані загальнонаукові методи: аналізу і синтезу - при вивченні сучасного стану та перспектив розвитку бухгалтерської фінансової звітності; порівняльних характеристик - при розкритті суті бухгалтерської фінансової звітності та систематизації її класифікаційних ознак, а також методи групування, деталізації, вибірковий та власне спостереження.

В процесі дослідження були використані законодавчі і нормативні акти, що регламентують бухгалтерський облік, методичний та інструктивний матеріал з формування і аналізу звітних показників, фактичні дані підприємств, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з теорії і практики бухгалтерського обліку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення оптимізації процесу формування та ефективності використання інформації фінансової звітності при обґрунтуванні і прийнятті господарських рішень.

фінансовий звітність аналіз

1. Основні значення, завдання та джерела аналізу фінансової звітності підприємств споживчої кооперації

Всі підприємства будь-якої форми власності зобов'язані складати на основі даних синтетичного і аналітичного обліку бухгалтерську звітність, яка є кінцевим етапом облікового процесу. Бухгалтерська (фінансова) звітність у встановлених формах містить систему достовірних відомостей про реалізацію продукції, робіт та послуг, про витрати на їх виробництво, про майновий і фінансовий стан підприємства, про результати його господарської діяльності.

Бухгалтерська звітність є найкращим джерелом інформації для прийняття управлінських рішень в області планування. За даними звітності керівник звітує перед трудовим колективом, засновником (власником), відповідними структурами управління (фінансові органи, банки) та іншими зацікавленими організаціями.

Ведення обліку, звітності і аналізу є об'єктивною необхідністю будь - якого процесу.

Система управлінського обліку поділяється на фінансовий та виробничий облік (облік витрат). Інформація накопичена, оброблена і систематизована виробничим обліком, призначена для внутрішнього використання в процесі планування, контролю та аналізу діяльності підприємства. Ця інформація є комерційною таємницею. Фінансова звітність підприємства не становить комерційної таємниці. Таким чином, фінансова звітність підприємства є основним джерелом інформації про його діяльність.

Фінансовий облік -- частина облікової інформації, в якій включено відомості про фінансовий стан та господарську діяльність підприємства. Ці дані узагальнюються в документах фінансової звітності, основними формами якої є баланс і звіт про фінансові результати. Ця інформація призначена не тільки для внутрішнього, але й для зовнішнього, по відношенню до підприємтсва, використання.

На сьогодні основне джерело інформації про фінансовий стан підприємства ? це баланс, який є невід'ємною складовою системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що здатна забезпечити інформаційні потреби різних категорій внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Звичайно, бухгалтерський баланс як облікова категорія сформувався не відразу. На початку свого існування бухгалтерський баланс використовувався виключно як контрольний обліковий прийом, проте його широке застосування у практичній діяльності викликало потребу в поглибленні наукових досліджень у цьому напрямі, що обумовило появу окремої наукової течії - балансознавства.

У подальшому розвиток бухгалтерського балансу відбувався в напрямі його вдосконалення як основної форми фінансової звітності, яка є головною інформаційною ланкою, що поєднує підприємство з суспільством і діловими партнерами. Тому трансформація бухгалтерського балансу відбувалася шляхом підвищення його інформаційних потужностей для найповнішого задоволення потреб користувачів, якими все частіше ставали транснаціональні іноземні компанії, уряди різних країн, міжнародні організації.

Узагальнення накопиченого досвіду попередників дало змогу сучасним вченим виокремити п'ять основних етапів розвитку бухгалтерського балансу, що ілюструють еволюцію цієї категорії, набуття нею характерних ознак і властивостей, починаючи з балансу як економічної категорії та закінчуючи балансом як елементом методу бухгалтерського обліку і формою фінансової звітності. Основні етапи еволюції бухгалтерського балансу подано на рисунку 1.1.

Рис.1.1 Етапи еволюції бухгалтерського балансу

На нашу думку, ключовими моментами, що дозволили балансу переходити на нові щаблі еволюції та ставали початком кожного нового етапу його розвитку, були: на першому етапі ? розвиток товарно-грошових і кредитних відносин (до ХІІІ ст.); на дру-гому ? поширення подвійного запису в обліковій практиці (ХІІІ - ХV ст.); на третьому етапі ? виокремлення підприємств як самостійних суб'єктів господарювання (ХV - поч. ХХ ст.); на четвертому ? розвиток промисловості в межах національних економік (поч. ХХ - 70-х рр. ХХ ст.); на п'ятому ? поширення ТНК і глобалізація суспільства (з 70-х рр. ХХ ст.) [16].

Сучасне визначення фінансової звітності легко сформувати одним реченням. Багато вчених сходяться у баченні змісту звітності, але все ж таки їхні визначення мають різний зміст (Рис.1.2). Звітність підприємства розглядається як метод узагальнення даних фінансового обліку і як інформаційна ланка між підприємством та суспільством.

Рис.1.2 Визначення поняття “Фінансова звітність” у сучасній літературі

В умовах ринкової економіки фінансова звітність стає публічною та значно розширює коло її користувачів. Основне призначення фінансвої звітності - надати внутрішнім та зовнішнім користувачам правдиву і достовірну інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства, про фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період.

Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень[]. Користувачі поділяются на види : внутрішні та зовнішні (Рис. 1.3).

Рис. 1.3 Користувачі фінансової звітності

При формуванні показників фінансового звіту враховуються вимоги зовнішніх користувачів звітної інформації (інвесторів, кредиторів), податкових і фінансових органів, банків, а також міжнародні стандарти та система національних рахунків.

Економічні рішення, які приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди.

Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.

Відповідальність за складання і подання фінансових звітів підприємства в першу чергу несе керівництво підприємства. Керівництво також зацікавлене в інформації, яку містять фінансові звіти, хоча воно має доступ до додаткової управлінської та фінансової інформації, яка допомагає виконувати функції планування, прийняття рішень та контролю.

Фінансовий облік ведеться на основі розроблених спеціальних вимог, принципів та стандартів, на основі яких повинна бути складена фінансова звітність, а також форми і показники, які складаються, групуються і розраховуються на основі встановлених параметрів. Принцип бухгалтерського обліку -- це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображені їх результатів у фінансовій звітності[29]. Принципи на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні відображені на рис. 1.4.

В останні роки все більше при складанні фінансової (бухгалтерської) звітності посилюється відповідність її до міжнародних стандартів.

Фінансова звітність - важливий інструмент управління. Вона використовується для встановлення реальних активів підприємства, ступені їх ліквідності, оцінки платоспроможності та життєздатності підприємства, розробки в необхідних випадках власних заходів фінансового оздоровлення (санації) підприємства.

Звiтнiсть мiстить вiдомостi про реалiзовану продукцiю, витрати на виробництво продукцiї, про стан господарських коштiв та джерел їх утворення, про фiнансовi результати роботи пiдприємства. Основна задача звiтностi -- вишукування резервiв подальшого росту та удосконалення дiяльностi пiдприємства, стабiльностi на ринку. Таким чином, фінансова звітність підприємств є основним

Рис. 1.4 Принципи складання фінансової звітності підприємства

джерелом інформації про його діяльність. Показники звітності використовують, у першу чергу, самі підприємства для контролю за використанням виробничих і фінансових планів, для виявлення недоліків і визначення способів їх усунення (Рис.1.5) [4].

Бухгалтерська звiтнiсть підприємства - це система узагальнених показникiв, що характеризують пiдсумки фiнансово-господарської дiяльностi підпиємства за минулий перiод (мiсяць, квартал, рiк). Вона складається шляхом пiдрахунку, групування i спецiальної обробки даних синтетичного і аналітичного облiку i є завершальною їх стадiєю.

Рис. 1.5 Типологія аналітичних завдань для контролю за діяльністю підприємства

Суб'єкти підприємницької діяльності фінансову звітність подають:

- органам, до сфери управління яких належить підприємство;

- трудовому колективу на його вимогу;

- власникам (замовникам) відповідно до установчих документів;

- іншим органам і користувачам, згідно із зіконодавством, зокрема органам державної статистики, органам Державного казначейства щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, фінансовим відділам райдержадміністрації, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласих, міських адміністрацій щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів [19].

Типові форми фінансової звітності та інструкції про порядок їх заповнення розробляється й затверджується Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики. До стандартних форм квартальної та річної фінансової звітності належать п'ять форм (Рис.1.6) ( Додатки Н, П, Р,С, Т).

Фінансова звітність містить статті, склад яких визначається відповідними стандартами. Стаття - це елементфінансового звіту, що відповідає певним критеріям. Вона наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

- існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею;

- оцінка статті може бути достовірно визначена [4].

Рис. 1.6 Типові форми фінансової звітності

Розуміння ролі і місця бухгалтерської фінансової звітності в системі інформаційного забезпечення прийняття рішень забезпечує ефективне її використання, а також визначення її структури і змісту. Зазначимо, що бухгалтерська фінансова звітність, ґрунтуючись на узагальнених даних бухгалтерського обліку, виступає ланкою зв'язку підприємства із зовнішнім середовищем. Така звітність покликана розкривати ті процеси, що відбуваються у підприємстві з одного боку, та задовольняти вимоги щодо необхідного обсягу інформації, можливостей її засвоєння зовнішніми і внутрішніми користувачами з іншого.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановки аналітичної роботи Лутугінського райпо

Споживча кооперація виникла в Україні ще в 60-і роки минулого сторіччя. Стартовим капіталом для започаткування її господарської діяльності стали вступні і пайові внески членів споживчих товариств, які разом з коштами, що надходили від господарювання кооперативів та їх спілок, дали можливість на протязі більш ніж сторічного існування, створити розвинуту багатогалузеву інфраструктуру. В основі споживчої кооперації - об'єднання діяльності членів споживчих товариств для спільної співпраці і взаємодопомоги, а не об'єднання капіталу для отримання прибутку.

Структурна перебудова сучасного господарства України безпосередньо впливає й на господарську діяльність споживчої кооперації. Прийнятий 10 квітня 1992 року Верховною Радою України Закон "Про споживчу кооперацію" забагато поліпшив її правовий статус. Він закріпив за нею фундаментальні кооперативні принципи: право власності споживчої кооперації, її недоторканість та захист з боку держави, права й обв'язки пайовиків тощо.

http://vkontakte.ru/mail?act=show&id=50687Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство. Споживче товариство - це добровільне обєднання громадян або громадян та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Діяльність споживчого товариства будується на принципах добровільного членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю споживчого товариства, регулюють Законами України “Про кооперацію”, “Про споживчу кооперацію”, “Про сільськогосподарську кооперацію” та іншими законодавчими актами України і нормативними документами споживспілок та Центральної спілки споживчих товариств України.

Повне найменування юридичної особи: Лутугінське райпо.

Місцезнаходження - Луганська область, місто Лутугіно, пер. Спортивний, 2а. Лутугінське райпо займається роздрібною торгівлею. Має мережу підприємств із 16 магазинів роздрібної торгівлі.

Споживче товариство вважається створеним та набуває права юридичної особи, здійснює господарську діяльність з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, печатку та штампи зі своєю назвою.

Споживче товариство на добровільних засадах входить до складу Луганської обласної спілки споживчих товариств, виконує зобов'язання членів спілки, визначених її статутом, та має право вільного виходу з неї. Взаємовідносини між Лутугінським райпо та Луганською областною спілкою споживчих товариств будуються на довірних засадах. Повноваження і функції, які споживче товариство делегує спілці, членом якої воно є, визначається загальними зборами членів споживчого товариства та закріплюється у договорі, що укладається між споживчим товариством та Луганською спілкою споживчих товариств. Право підпису надається виконуючому обов'язки голови правління Лутугінського райпо та головному бухгалтеру Мірошник О.В.

Основними цілями і завданнями споживчого товариства є:

1. задоволення потреб своїх членів у товарах та послугах, сприяння розвитку їхньої трудової і соціальної активності, зростання добробуту і культурного рівня;

2. захист прав та інтересів членів споживчих товариств і обслуговуваного населення щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

3. збереження власної споживчої кооперації, захист її соціальних економічних та майнових інтересів;

4. розвиток мережі торгових підприємств, співпраця з органами влади і сільськогосподарськими товаровиробниками в створенні інфраструктури аграрного ринку;

5. забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, розвиток трудового суперництва, підготовка та перепідготовка кадрів;

6. дотримання основних принципів і методів кооперативної діяльності, широке впровадження самоврядування і кооперативної демократії;

7. активне залучення населення у члени споживчого товариства.

Для виконання цілей і завдань Лутугінське райпо здійснює родрібну торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами, сільськогосподарською продукцією, матеріалами;

Основним джерелом фінансування майна Лутугінського райпо є власний та позиковий капітал. В умовах ринку важливе значення для забезпечення успішної діяльності підприємств має їх ресурсне забезпечення. Без відповідних ресурсів підприємство просто не може функціонувати.

Використовуючи інформацію додатків Н, П проведемо ретроспективний аналіз основних показників фінансово - господарської діяльності Лутугінського райпо за 2009 - 2011 роки. Економічні показники, що характеризують економічний стан підприємства за досліджуваний період наведені у табл. 2.1.



Таблиця 2.1

Показники фінансово - господарської діяльності Лутугінського райпо за 2009 - 2011 роки

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011 року від:	2011 рік у % до:
				2009 року	2010 року	2009 року	2010 року
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Капітал (станом на кінець періоду), тис.грн
1.1. Власний капітал:	119421,0	1161,0	1145,0	209,0	-16,0	122,3	98,6
1.1.1. Середній розмір власного капіталу	916,50	1048,50	1153,00	236,50	104,50	125,8	110,0
- у тому числі: власний оборотний капітал	137,0	279,0	267,0	130,0	-12,0	-	-
- середній розмір власного оборотного капіталу	133,00	208,00	273,00	140,00	65,00	205,3	131,3
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	70,0	98,0	28,0	-42,0	-70,0	-	-
1.2. Позиковий капітал	31,0	32,0	38,0	7,0	6,0	122,6	118,8
- у тому числі: поточні зобовязання за розрахунками	26,0	32,0	38,0	12,0	6,0	146,2	118,8
2. Ресурси
2.1.Середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності, тис.грн	1053,0	1073,0	1067,5	14,5	-5,5	101,4	99,5
2.2.Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн	167,5	237,0	308,0	140,5	71,0	183,9	130,0
- у тому числі: запасів	94,5	172,5	250,5	156,0	78,0	265,1	145,2
2.3. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	18	18	18	0	0	100	100
- у тому числі: робітників, чол.	10	10	10	0	0	100	100
3. Економічні показники
3.1. Виручка від реалізації, тис.грн	842,0	660,0	754,0	-88,0	94,0	89,5	114,2
3.2. Собівартість реалізованих товарів	705,0	542,0	644,0	- 61,0	102,0	91,3	118,8
3.3. Витрати, тис.грн
- від операційної діяльності, у тому числі:	745,0	474,0	447,0	-298,0	-27,0	60,0	94,3
- матеріальні затрати	142,0	78,0	64,0	-78,0	-14,0	45,1	82,1
- витрати на оплату праці	261,0	174,0	186,0	-75,0	12,0	71,3	106,9
- відрахування на соціальні заходи	47,0	9,0	71,0	24,0	62,0	151,1	788,9
- амортизація	57,0	66,0	32,0	-25,0	-34,0	56,1	48,5
- інші операційні витрати	238,0	147,0	94,0	-144,0	-53,0	39,5	63,9
3.4. Витрати на 1 грн. виручки від реалізації, коп	0,88	0,72	0,59	-0,29	-0,13	67,0	82,5
3.5. Прибуток (збиток), тис.грн:
- валовий прибуток (збиток)	137,0	118,0	110,0	-27,00	-8,00	80,3	93,2
- від операційної діяльності	52,0	114,0	46,0	-6,00	-68,00	88,5	40,4
- від звичайної діяльності до оподаткування	48,0	98,0	35,0	-13,00	-63,00	72,9	35,7
- від звичайної діяльності	48,0	98,0	26,0	-22,00	-72,00	54,2	26,5
- чистий прибуток (збиток)	48,0	98,0	26,0	-22,00	-72,00	54,2	26,5
3.6. Продуктивність праці, грн	84,20	66,00	75,40	-8,80	9,40	89,5	114,2
3.7. Середньомісячна заробітна плата, грн.	1,21	0,81	0,86	-0,35	0,05	71,1	106,2
3.8. Фондовіддача основних засобів, грн	0,80	0,62	0,71	-0,09	0,09	88,3	114,8
3.9. Рентабельність, %
- продажу	5,70	14,85	4,64	-1,06	-10,21	81,4	31,3
- основних засобів	4,56	9,13	3,28	-1,28	-5,85	71,9	35,9
- оборотних активів	28,66	41,35	11,36	-17,29	-29,99	39,7	27,5
- виробничих ресурсів	3,93	7,48	2,54	-1,39	-4,94	64,7	34,0
- трудових ресурсів	18,39	56,32	18,82	0,43	-37,50	102,3	33,4
- витрат	6,44	20,68	7,83	1,39	-12,85	121,5	37,9
- власного капіталу	5,24	9,35	3,04	-2,20	-6,31	58,0	32,5
-власного оборотного капіталу	36,09	47,12	12,82	-23,27	-34,29	35,5	27,2
4. Фінансові коефіцієнти
- автономності	0,968	0,973	0,968	-	-0,005	-	99,5
- маневрування	0,146	0,240	0,233	0,087	-0,007	159,3	97,0
- фінансової залежності	1,033	1,028	1,033	-	0,006	-	100,5
- абсолютної ліквідності	2,308	1,125	1,316	-0,992	0,191	57,0	117,0
- термінової ліквідності	3,269	1,375	1,868	-1,401	0,493	57,2	135,9
- загальної ліквідності	6,269	9,719	8,026	1,757	-1,692	128,0	82,6

Зазначимо, що протягом 2009-2010 років простежується тенденція до спаду реалізації продукції на господарюючому суб'єкті, але вже в період з 2010-2011 років бачимо ріст продажу, про що свідчить динаміка виручки від реалізації (рис. 2.1). За останні два роки вартісний обсяг реалізації скоротився на 88,0 тис.грн або на 10,5% порівняно з 2009 роком, а протягом 2011 року зростання вартості реалізованої продукції становило 94,0 тис.грн або 14,2 %. Протягом 2010 року собівартість реалізованої продукції зменшилася на 61 тис.грн (8,7 %), за 2011 рік - зросла на 102,0 тис. грн ( 18,8 %) і становила 644,0 тис.грн. Загалом роботу Лутугінського райпо протягом 2009 - 2011 років слід оцінити позитивно, адже результатом його ефективної діяльності повинно бути забезпечення прибутковості. Протягом періоду, що аналізується, спостерігається зменшення нерозподіленого прибутку у 2011 році до 28,0 тис.грн. У порівнянні з 2009 роком нерозподілений прибуток зменшився на 42,0 тис.грн, а з 2010 роком - на 70,0 тис.грн. Слід відзначити, що власний капітал суб'єкта дослідження протягом аналізованого періоду є досить стабільним: у порівняння з 2009 роком відбулося збільшення статутного капіталу на 209,0 тис.грн або на 22,3 %, з 2010 роком - зменшення на 16 тис.грн або на 1,4 %. Ці результати свідчать про ефективне управління фінансовими ресурсами.

Рис. 2.1 Динаміка змін виручки від реалізації, операційних витрат та прибутку від операційної діяльності на кінець 2009 - 2011 років, тис. грн

По відношенню до позикового капіталу також не було суттєвих змін: у порівнянні з 2009 роком він зріс на 7,0 тис.грн, а з 2010 роком - на 6,0 тис.грн (рис. 2.2).

Дані табл. 2.1. відображають незначні коливання у зміні середньорічної вартості основних засобів. У 2011 році вона становила 1067,5 тис. грн. і порівняно з 2010 роком відбулося зменшення на 5,5 тис.грн або на 1,5 %. Показник фондовіддачі свідчить про те, що використання основних засобів протягом трьох аналізованих років було різним: так у порівнянні з 2009 роком показник фондовіддачі зменшився на 0,09 грн, але вже в порівнянні з 2010 роком зріс на 0,09 грн. Такі коливання можна пояснити зміною показника продуктивності праці, який порівняно з 2009 роком зменшився на 8,80 грн, а порівняно з 2010 роком зріс на 9,40 грн відповідно. Середньооблікова чисельність штатних працівників Лутугінського райпо протягом аналізованого періоду є незмінною і складає 18 чоловік, із них 10 чоловік - робітники. Не зважаючи на відсутність змін у чисельності працівників Лутугінського райпо, фонд оплати праці у 2011 році порівняно з 2009 роком зменшився на 75,0 тис.грн, а в порівнянні з 2010 роком - зріс на 12,0 тис.грн (рис. 2.3). Це може бути обумовлено зміною соціально - економічного життя країни, зміною попиту і пропозиції на ринку товарів, при продажу яких використовується праця, міри державного регулювання тощо.

Рис 2.2 Динаміка власного і позикового капіталу Лутугінського райпо на кінець 2009 - 2011 років, тис.грн



Розрахунки табл. 2.1 свідчать, що станом на кінець 2011 року Лутугінське райпо володіло оборотними активами вартістю 308,0 тис.грн. Порівняно з 2009 роком вона зросла на 140,5 тис.грн або 83,9 % і порівняно з 2010 роком - на 71,0 тис.грн або 30,0 %. Отже, райпо за аналізований період розширює обсяги своєї діяльності. Підвищення частки оборотних активів свідчить про їх ефективне використання, що у майбутньому призведе до прискорення оборотності сукупних активів підприємства.

Витрати від операційної діяльності товариства зменшуються на протязі 2009 - 2011 років (рис. 2.1). У 2011 році витрати становили 447,0 тис. грн, що на 298,0 тис.грн менше у порівнянні з 2009 роком та на 27,0 тис.грн менше - 2010 роком. Значно скоротилися витрати Лутугінського райпо матеріальні затрати, амортизацію та інші операційні витрати, а відрахування на соціальні заходи навпаки зросли (рис. 2.3). У 2009 році витрати, що припадають на 1 грн виручки від реалізації, складали 0,88 коп, у 2010 році - 0,72 коп, а у 2011 році - 0,59 коп, що свідчить про суттєву економію грошових коштів.

Зменшення коефіцієнта автономії і зростання коефіцієнта фінансової незалежності (хоча і не значні зміни) свідчить про те, що Лутугінське райпо починає втрачати економічну незалежність та повільно, але починає зростати його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Аналіз показників платоспроможності показує, що райпо є платоспроможним, оскільки значення коефіцієнту загальної ліквідності більше за нормативне. Більш детально фінансові показники діяльності Лутугінського райпо будуть розглянуті у наступних питаннях.

Рис. 2.3 Динаміка змін операційних витрат Лутугінського райпо на кінець 2009 - 2011 років, тис.грн

Таким чином, в ході проведеного аналізу нами було виявлено, що Лутугінське райпо є фінансово стійким і його діяльність є досить ефективною. Але динаміка деяких показників свідчить про нестабільність підприємства, але так це чи ні - визначимо нижче.

3. Організація аналізу фінансової звітності підприємств

Перехід України до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності діяльності, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання та управління діяльністю.

Важлива роль в реалізації цієї мети належить організації і методиці економічного аналізу діяльності суб'єктів господарювання. За їх допомогою розробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів та працівників [3].

Кваліфікований економіст повинен добре володіти сучасними методами економічних досліджень, методикою системного, комплексного економічного аналізу. Міжнародна практика на сучасному етапі перетворила аналітичну роботу, зокрема, економічний аналіз, на розвинуту інформаційну індустрію, яка реалізує взаємозв'язки між постачальниками фінансово - економічної інформації (суб'єктами господарювання) і її користувачами.

Під організацією економічного аналізу на підприємстві слід розуміти цілеспрямоване упорядкування і удосконалення методики і техніки аналізу, процесів збору первинної аналітичної інформації, її обробки, узагальнення і отримання відомостей, необхідних для управління підприємством.

Організація аналітичної роботи передбачає:

- розробку загальних засад і порядку проведення аналізу;

- планування роботи окремих її елементів та етапів;

- матеріальне, методичне і наукове забезпечення;

- загальне керівництво;

- прийом виконаних аналітичних робіт;

- їх оформлення та контроль за впровадженням у виробництво розроблених заходів з метою поліпшення діяльності підприємства.

Основними завданнями організації економічної роботи є:

- забезпечення ефективності аналізу, його розвиток та вдосконалення;

- раціональна організація праці;

- забезпечення ефективного використання аналітичної інформації в управлінні;

- автоматизація аналітичних робіт;

- підвищення якості аналітичної інформації;

- скорочення термінів проведення аналітичної роботи;

- раціоналізація аналітичних процесів [8].

Відповідно до вимог управління економікою випливають такі принципи організації аналізу: науковість, системність, комплексність, об'єктивність, точність, достовірність, дієвість, оперативність; демократизм; ефективність та інші. Ними треба керуватися під час проведення аналізу господарської діяльності на будь-якому рівні.

Організаційна побудова апарату аналітичної служби - це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу аналітичних робіт між виконавцями. У практиці організації аналітичної роботи розрізняють централізовану та децентралізовану форми (рис. 3.1) [15].

Специфіка організації аналітичного процесу потребує жорсткої регламентації, яка повинна бути відображатися в регламентаційних документах. До них належать: положення про відділ, управління, посадові інструкції, стандарти, графіки, інструкції, програми, регламенти робочого дня тощо.

Визначаючи зміст аналітичної роботи та терміни її проведення, необхідно врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збирання та опрацювання додаткової інформації, а також час, потрібний для виконання окремих робіт за етапами.

Тому необхідно розподілити обов'язки й відповідальність між структурними підрозділами та окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів і систем управління, структуру виробництва, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; організацію планування та обліку.

Рис. 3.1 Види організаційної побудови апарату аналітичної служби

У Лутугінському райпо використовується централізована побудова апарату аналітичної служби. Провідними в організації та здійсненні аналізу господарської діяльності товариства і його підрозділів (магазинів) є бухгалтерський відділ (рис. 3.2). До бухгалтерського відділу Лутугінського райпо входять чотири чоловіки: головний бухгалтер, бухгалтер - економіст - 2 чол. та бухгалтер - касир. Ця функціональна служба під керівництвом головного бухгалтера розробляє методи аналізу окремих об'єктів і показників; проводить попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності господарюючого суб'єкта в цілому і окремих його підрозділів; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу; здійснюють контроль за отриманою інформацією та її передачею до Луганської обласної спілки споживчих товариств, до складу якої Лутугінське райпо входить на добровільних засадах.

Виконання завдань економічного аналізу господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх працівників.

Тому необхідно розподілити обов'язки й відповідальність між окремими спеціалістами (виконавцями), ураховуючи кількість, територіальну цілісність структурних підрозділів, структуру й технічну оснащеність управлінського апарату; організацію планування та обліку.

Рис. 3.2 Організаційна структура Лутугінського райпо

До посадових обов'язків головного бухгалтера Лутугінського райпо згідно посадової інструкції належить ( додаток Л):

- забезпечення ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад;

- організація роботи бухгалтерського відділу;

- запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у документах, збереження оброблених документів протягом встановленого терміну;

- забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової та іншої періодичної звітності;

- здійснення заходів щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності;

- забезпечення розрахунків з бюджетом та іншими кредиторами;

- здійснення контролю за ефективним використанням грошових коштів, трудових та фінансових ресурсів;

- проведення інвентаризаційної роботи;

- забезпечення перевірок стану бухгалтерського обліку у підрозділах;

- організація аналітичної роботи та підготовка пропозицій для власника підприємства щодо поліпшення діяльності підприємства;

- керування працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіл між ними посадових завдань та обов'язків.

Посадові обов'язки бухгалтера (бухгалтера - економіста, бухгалтера - касира) згідно посадової інструкції затвердженої Головою правління Лутугінського райпо (додаток Л) відображені на рис. 3.3.

Рис. 3.3 Посадові обов'язки бухгалтера Лутугінського райпо

Головним в організації економічного аналізу діяльності підприємств є його проектування. Процес проектування полягає у послідовній регламентації:

- цілей і підцілей аналізу, функцій і завдань;

- процесу аналізу (процедурно-організаційної побудови);

- результатів процесу аналізу, виду і форми вихідних аналітичних документів, періодичності та строків їх подання;

- засобів розв'язання задач і виконання процедур, враховуючи склад і джерела отримання вхідної інформації, а також обчислювальну та організаційну техніку;

- методик розв'язання задач і виконання процедур, способів виконання процедур (автоматизованого та неавтоматизованого);

- відповідальності за безперервність процесу аналізу;

- взаємодії у процесі аналізу працівників [15].

Будь-який аналітичний процес може бути виражений окремими елементами трьох рівнів складності: етапами, процедурами й операціями (рис. 3.4).

Зміст етапу полягає у логіко-математичному перетворенні аналізованого показника, а також у кількісній і якісній його оцінці стосовно обраної бази чи кількох баз порівняння.

Процедура є частиною етапу, який полягає у підготовці, обчисленні та інтерпретації аналітичних величин, які характеризують зміну показника, що вивчається. Процедура складається з послідовно повторюваних операцій. Зміна виду повторюваних операцій зумовлює перехід до іншої процедури. Програмна процедура полягає в організаційно-методичному забезпеченні, виконанні етапів аналізу. Інформаційна процедура виконується відповідно до програми на будь-якому етапі і передбачає виконання логічних та розрахункових операцій з підготовки вхідної інформації. Обчислювальна процедура складається з розрахункових операцій, які полягають у визначенні аналізованих показників за встановленим алгоритмом. Узагальнююча процедура, яка виконується на кожному етапі, спрямована на логічне порівняння аналітичних показників і їх якісну оцінку.

Аналітична операція -- це дія або низка інтелектуальних і механічних дій, спрямованих на передання, осмислення та перетворення інформації. Її виконують на одному робочому місці людина або машина. Залежно від кваліфікації аналітика і можливостей автоматизації, операції поділяють на технічні, логічні і творчі [15].

Рис. 3.4 Процесуальна побудова аналітичного процесу

Для досягнення чіткої, узгодженої праці аналітиків здійснюють планування економічного аналізу. У процесі планування затрат часу на проведення аналізу треба враховувати реальні (нормативні) затрати часу, рівень суттєвості досліджень, ризик аналізу. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.

Загальний план такої роботи складається на рік. Його структура включає розділи господарської діяльності; об'єкти, що мають вивчатися; коло виконавців та осіб, відповідальних за певні розділи аналізу; періодичність і терміни проведення аналізу; кому подається отримана після аналізу інформація. Обсяг аналітичної роботи, терміни її проведення, склад виконавців визначають, виходячи із завдань аналізу (табл. 3.1).



Таблиця 3.1

План аналізу господарської діяльності Лутугінського райпо

Об'єкт аналізу	Виконавець	Зміст аналізу	Строк виконання	Кому подається
Основні засоби	Бухгалтер -економіст	1. Структура 2. Стан 3. Ефективність використання	1 раз на рік (за підсумками року)	Головному бухгалтеру, Голові правління
Оборотні активи	Бухгалтер - економіст	1. Структура 2. Стан 3. Ефективність використання	1 раз на рік (за підсумками року)	Головному бухгалтеру, Голові правління
Грошові кошти	Бухгалтер - касир	1. Наявність 2. Напрями використання	4 рази на рік (за підсумками кожного кварталу)	Головному бухгалтеру, Голові правління
Товарні запаси	Бухгалтер - економіст	1. Наявність та асортиментність 2. Стан, величина списаних запасів внаслідок нестач та псування 3. Оборотність товарних запасів 4. Виявлення збиткових товарів і найбільш рентабельних	4 раз на рік (за підсумками кожного кварталу)	Головному бухгалтеру, Голові правління
Витрати	Головний бухгалтер	1. Розробка платіжного календаря 2. Аналіз витрат за рівнем та питомою вагою 3. Аналіз витрат у розрізі постійних і змінних	4 раз на рік (за підсумками кожного кварталу)	Голові правління
Доходи	Головний бухгалтер	1. Джерела отримання 2. Визначення точки беззбитковості діяльності та запасу міцності	4 раз на рік (за підсумками кожного кварталу)	Голові правління
Фінансовий стан на кінець періоду (показники фінансової звітності)	Головний бухгалтер	1. Аналіз фінансової стійкості 2. Аналіз платоспроможності 3. Аналіз ділової активності 4.Аналіз рентабельності 5.Аналіз банкрутства	1 раз на рік (за підсумками року)	Голові правління



Програма включає розгорнутий та деталізований перелік питань, які передбачено вивчити за певним об'єктом, послідовність проведення аналізу; методику аналізу окремих факторів; комплект форм, схем, аналітичних таблиць та графіків, які треба обов'язково опрацювати під час аналізу (табл. 3.2). Якісне складання програми забезпечує цілісність і повноту проведення аналітичного дослідження.

Виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях господарської діяльності підприємства потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх відділів.

Таблиця 3.2

Програма аналізу показників фінансової звітності Лутугінського райпо

Об'єкт аналізу	Виконавець	Процедури аналізу	Строк виконання	Кому подається
Фінансовий стан на кінець періоду (показники фінансової звітності)	Головний бухгалтер	1. Аналіз фінансової стійкості: а) розрахунок узагальнюючих показників; б) формування висновків по отриманій інформації ; в) розрахунок часткових показників; г) побудова діаграми динаміки показників фінансової стійкості; д) формування висновків по отриманій інформації.	1 раз на рік (за підсумками року)	Голові правління
		2. Аналіз платоспроможності: а) розрахунок ліквідності балансу; б) розрахунок загального показника платоспроможності; в) формування висновків по отриманій інформації ; г) розрахунок показників платоспроможності; д) формування висновків по отриманій інформації.
		3. Аналіз ділової активності: а) розрахунок показників ділової активності; б) формування висновків по отриманій інформації.
		4. Аналіз рентабельності: а) розрахунок показників рентабельності; б) побудова графіку динаміки показників рентабельності; в) формування висновків по отриманій інформації.
		5. Аналіз банкрутства: а) оцінка структури балансу вітчизняним методом; б) формування висновків по отриманій інформації; в) розрахунки системи показників Бівера; г) формування висновків по отриманій інформації.
		6. Заключний етап аналізу: а) розрахунок факторного аналізу коефіцієнта економічного зростання; б) оцінка фінансового стану з урахуванням ліквідності оборотних активів; в) формування висновків по отриманій інформації; г) надання рекомендацій по отриманим результатам.

Керівник підприємства контролює проведення аналітичної роботи.

Об'єктом такого контролю є цифровий матеріал, висновки та пропозиції, опрацьовані в результаті аналітичної роботи.

Отже, організація економічного аналізу передбачає оптимальний вибір і використання великої кількості різних показників діяльності будь-якого колективу, чого, у свою чергу, можна досягти тільки глибоким вивченням технології, економіки й організації діяльності підприємства, стану обліку і звітності, особливостей взаємозв'язків об'єктів економічного аналізу [3].

Створення таких умов як на мікро-, так і на макрорівні забезпечить повну реалізацію економічним аналізом своєї практичної функції, дасть можливість скоротити розрив у часі між демонтажем адміністративних методів управління економікою та становленням (формуванням) ринкових інструментів регулювання.

Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Вимога безперервності аналітичної роботи відповідає реальній дійсності процесу відтворення.

Подальше становлення економічного аналізу повинно враховувати особливості розвитку кожного суб'єкта господарювання і водночас базуватися на вже досягнутому науковому рівні методології, методики й організації аналітичної роботи.

4. Методика аналізу показників фінансової звітності підприємства

Основний напрям сучасної науки -- комплексне дослідження суб'єкта господарювання як системи. Тому системний підхід у дослідженні економічних явищ і процесів систем господарювання є стрижнем методології економічного аналізу. Системний підхід використовує такі елементи діалектичної логіки:

- об'єктивність і повноту розгляду проблем і явищ;

- аналіз соціально-економічних процесів у динаміці їх розвитку;

- вивчення явищ у їх взаємозв'язку і взаємозалежності;

- історичний підхід до вивчення явищ.

Системним економічним аналізом вважається сукупність наукових методів і практичних прийомів вирішення складних економічних проблем. Він ґрунтується на використанні категорії системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють для досягнення загальної мети [15].

Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико - пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності.

Категорії економічного аналізу -- це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж та інші [3].

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики (рис. 4.1). До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об'єктивність, доречність та своєчасність.

Рис.4.1 Принципи економічного аналізу

Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо -- науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування) [3].

Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження. Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику.

Інша характерна особливість методу економічного аналізу -- вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів).

До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв'язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретова не, якщо воно розглядається ізольовано, без зв'язку з іншими.

Виходячи з вищезазначеного, нами буде розглянуто методику аналізу показників фінансової звітності підприємства, а саме:

- фінансова стійкість;

- платоспроможність;

- ділова активність;

- рентабельність;

- банкрутство.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість(стабільність).

Фінансова стійкість -- це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування.

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов'язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості (рис. 4.2) [19].

Рис. 4.2 Типи фінансової стійкості

Методику розрахунку вище наведених показників подано у додатку А.

Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості Лутугінського райпо представлено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Узагальнюючі показники фінансової стійкості Лутугінського райпо на кінець 2009 - 2011 років, тис.грн

Показники	2009 рік	2010 рік	2011рік	Відхилення 2011 року від
				2009 року	2010 року
1	2	3	4	5	6
1. Наявність власного оборотного капіталу для формування капіталу	132,0	279,0	267,0	135,0	-12,0
2. Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів	137,0	279,0	267,0	130,0	-12,0
3. Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових та короткострокових кредитів та позик для формування запасів	137,0	279,0	267,0	130,0	-12,0
4. Запаси	78,0	267,0	234,0	156,0	-33,0
5. Надлишок (+), нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів	+54,0	+12,0	+33,0	-21,0	21,0
6. Надлишок (+), нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів	+59,0	+12,0	+33,0	-26,0	21,0
7. Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів	+59,0	+12,0	+33,0	-26,0	21,0
8. Запас стійкості фінансового стану, днів	25,2	5,1	14,1	-11,1	9,0
9. Надлишок (+), нестача (-) джерел фінансування на 1 грн запасів, грн.	0,76	0,04	0,14	-0,62	0,10
10. Номер типу фінансової ситуації відповідно до класифікації	Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість	Абсолютна фінансова стійкість	-	-

Враховуючи показники фінансової стійкості, розраховані у таблиці 4.1, фінансовий стан підприємства оцінюється як абсолютно стійкий та протягом періоду, що аналізується, він є незмінним. Як на початок, так і на кінець 2011 року джерела фінансування для формування запасів перевищували їх на 12,0 тис.грн та 33,0 тис.грн відповідно. Запас стійкості фінансового стану становить 5,1 та 14,1 днів або 0,04 грн та 0,14 грн на 1 грн запасів. Спостерігається тенденція до покращення показників забезпеченості запасів на кінець 2011 року. Якщо на кінець 2010 року надлишок складав 12,0 тис.грн, то до кінця 2011 року він зріс ще на 21,0 тис.грн або на 9 днів.

Отже, за розрахунками стверджуємо, що Лутугінське райпо має абсолютну фінансову стійкість і повністю забезпечене стабільними джерелами фінансування поточної фінансово - господарської діяльності.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти. Методику розрахунку відображено у додатку Б.

Узагальнюючі показники не дають повної оцінки фінансової стійкості підприємства. Розглянемо детально часткові показники, так як вони чітко дають зрозуміти, за рахунок яких факторів відбуваються зміни у стійкості досліджуваного об'єкта та відповідно до отриманих даних спростуємо або підтвердимо тип фінансової стійкості Лутугінського районного споживчого товариства.