Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні основи формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання в економіці України

• Зміст
• Вступ
• 1. Економічна сутність капіталу суб'єктів господарювання та класифікаційна характеристика його структурних елементів
• 2. Джерела формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання
• 3. Система формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання в Україні
• Висновки

Вступ

За сучасних умов динамічності змін ринкового середовища та нестабільності економічного розвитку України зростає необхідність дослідження причин незадовільного фінансово- економічного стану багатьох вітчизняних суб'єктів господарювання і визначення перспективних дієвих напрямів його поліпшення. Для реалізації цієї мети та переходу національного підприємництва на якісно новий рівень ефективності функціонування найперше необхідним є вирішення проблем мобілізації фінансового капіталу.

Формування фінансового капіталу, достатнього для ефективної фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в ринковій економіці є головним чинником підвищення фінансового потенціалу, забезпечення конкурентних переваг та стабільного економічного розвитку ділових одиниць.

Налагоджений та ефективний процес формування фінансового капіталу суб'єкта господарювання дає змогу максимізувати його ринкову вартість, забезпечити фінансову стійкість й рентабельність, мінімізувати ризики фінансово-господарської діяльності в довгостроковому періоді. Наявність можливостей мобілізації фінансового капіталу ділових одиниць є визначальним чинником забезпечення конкурентних переваг вітчизняної економіки, активізації економічного зростання та підвищення рівня життя громадян держави.

Теоретичним дослідженням визначення економічної сутності фінансового капіталу суб'єктів господарювання, аналізу методів його формування присвячено праці провідних вітчизняних і зарубіжних економістів, зокрема: В. Баліцької, В. Відяпіна, Ю. Воробйова, В. Гриньової, М. Дороніної, І. Зятковського, М. Кизима, А. Пересади, І. Яремка.

Вагомий внесок у вирішення теоретичних і практичних питань формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання та управління цим процесом зробили такі фахівці: І. Ансофф, Д. Баюра, І. Бланк, О. Виханський, В. Глущенко, В. Катькало, М. Козоріз, Г. Крамаренко, М. Крупка, І. Михасюк, В. Міщенко, В. Пономаренко, В. Плиса, Б. Пшик, М. Романовський, Є. Рясних, І. Сало, О. Терещенко, Р. Фатхутдінов, Г. Швиданенко, Н. Шевчук, С. Циганов, З. Шершньова.

Проблеми формування фінансового капіталу на різних рівнях функціонування, його ефективного використання та впливу на темпи економічного зростання досліджували такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Л. Абалкін, Л. Алексеєнко, І. Балабанов, С. Бровков, Л. Дж. Гітман, В. Дем'янишин, Н. Дрозд, Л. Кузнєцова, І. Лютий, О. Мендрул, О. Ковалюк, О. Стефанишин, Д. Р. Хікс.

Попри широке висвітлення проблем формування фінансового капіталу у науковій літературі, за умов динамічних змін та непередбачуваності економічної ситуації в Україні та світі, необхідно систематизувати та узагальнити теоретико-методичні аспекти мобілізації фінансового капіталу суб'єктів господарювання реального сектору економіки, актуалізувати теоретичні питання та сформулювати практичні рекомендації, які б дали змогу забезпечити належну якість організації фінансового управління на вітчизняних суб'єктах підприємництва, удосконалити процес акумуляції фінансових ресурсів для підвищення ефективності їхньої виробничо- господарської діяльності.

1. Економічна сутність капіталу суб'єктів господарювання та класифікаційна характеристика його структурних елементів

Процес формування достатнього для ефективної фінансово- господарської діяльності суб'єктів господарювання обсягу капіталу в ринкових умовах виступає основним чинником конкурентоспроможності та стабільного економічного розвитку підприємств. Це пояснюється посиленням конкурентного тиску на підприємства збоку вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, зростанням вимог потенційних споживачів до якості пропонованих на ринку товарів та послуг.

Формування капіталу підприємства передбачає вирішення ряду питань, пов'язаних з обґрунтуванням доцільності залучення певного обсягу фінансових ресурсів, вибором та оцінкою джерел фінансування, визначенням їх оптимальної структури та пошуком нових форм і методів залучення капіталу підприємств.

Капітал підприємств є основною рушійною силою поступального економічного розвитку держави, становить фінансову основу створення і розвитку суб'єктів господарювання усіх форм власності та організаційно- правових форм та є головним чинником забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції.

Спробу визначення економічної сутності поняття капіталу здійснили представники різних економічних напрямів та шкіл, зокрема, Ф. Кене, Д. Рікардо, А. Сміт, Дж. Міль, Ж-Б. Сей, К. Маркс, А. Маршал. Теоретичному визначенню поняття капіталу присвячено праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених сучасності, як: І. Бланк, В. Баліцька, Ю. Воробйов, С. Мочерний, І. Яремко, М. Романовський, І. Зятковський, Т. Крамаренко, Є. Рясних, А. Пересада, І. Балабанов, М. Козоріз, В. Селезньов, Б. Райзберг, Л. Лозовський, П. Самуельсон, К. Макконел, С. Брю та багато інших.

З огляду на важливість проблем формування та використання капіталу суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин, актуальним залишається питання теоретичного визначення цієї категорії та розкриття основних характеристик капіталу для розуміння його економічної природи.

Тому необхідним є комплексне обгрунтоване теоретичне вивчення поняття капіталу та з'ясування його сутнісних характеристик, що збагатить теоретичну базу аналізу капіталу підприємства та стане основою для підвищення ефективності фінансової роботи на підприємствах.

Вивчаючи економічний зміст поняття «фінансовий капітал», вважаємо за доцільне спочатку зосередити увагу на з'ясуванні сутності другої складової - «капіталу».

Розглядаючи будь-яку з економічних категорій, передусім потрібно акцентувати увагу на історичному аспекті формування і зміні суспільних поглядів на те чи інше поняття і відображення цього процесу у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі.

Розглянемо основні визначення категорії капітал, що даються у сучасній вітчизняній економічній літературі.

В енциклопедичному словнику Габлера подаються такі визначення даного поняття: 1) капітал - це один з виробничих факторів поряд з працею та землею; фонди виробничого обладнання, що використовуються для виробництва продукції та надання послуг; 2) грошові засоби для капіталовкладень, тобто для створення виробничого обладнання [69, с. 76]. Такі визначення поняття капіталу підприємства, на наш погляд, не відображають основних особливостей створення та використання капіталу. Капітал підприємства є першочергово інвестиційним ресурсом, що накопичується власниками для подальшого вкладення у господарську діяльність. Ототожнення капіталу із категорією «грошові засоби», вважаємо, не повністю розкриває економічний зміст аналізованого поняття, оскільки капітал підприємства фактично є сукупністю різних видів ресурсів: грошових, матеріальних, нематеріальних, інтеоектуальних.

Колектив авторів Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. пропонують такі визначення: 1) капітал - це сукупні ресурси, що використовуються у підприємництві; сума накопичених матеріальних благ, результат минулої (попередньої) і засіб для подальшої (майбутньої) виробничої чи комерційної діяльності; 2) початкова сума коштів, призначених для здійснення підприємницької діяльності; 3) чиста вартість (вартість активів за мінусом суми зобов'язань); 4) вартість - носій додаткової вартості; 5) гроші, велика сума грошей [73, с. 208].

В Економічній енциклопедії за редакцією російського академіка Абалкіна Л.І. наводиться таке визначення категорії капіталу: «капітал - це те, що здатне приносити дохід, або ресурси, створені людьми, для виробництва товарів і послуг» [70, с. 271].

Райзберг Б.А., Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. категорію капіталу у широкому розумінні визначають як все, що здатне приносити дохід, у вузькому розумінні - це ресурси, вкладені в справу, працююче джерело доходу у вигляді виробничих ресурсів [157, с. 146].

У розумінні професорів М.В. Романовського, О.Б. Врублевської, Б.М. Сабанті, капітал - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, вкладених інвестором в об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання прибутку [162, с. 493].

Зауважимо, що вищезазначені автори акцентують увагу на тому, що капітал є об'єктом відносин власності, джерелом отримання доходу його власників та ресурсами, вкладеними у виробництво.

Однак, на наш погляд, визначаючи економічну сутність поняття «капітал підприємства», варто передусім враховувати, що капітал є ресурсом, який має бути наперед накопиченим його власниками з метою інвестування в майбутньому та одночасно вимірником ефективності фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва й основою формування вартості підприємства.

Частина вчених акцентує увагу на та тому, що капітал є вираженням певних суспільних відносин, пов'язаних з «експлуатацією» та «привласненням» результатів чужої праці. Зокрема, автори видання «Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера» визначають капітал як

1) економічну категорію, що виражає суспільно-виробничі відносини;

2) вартість, яка внаслідок обороту та ефективного використання приносить додаткову вартість, прибуток; 3) все, що має здатність приносити дохід, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів та послуг і вкладені у бізнесову справу, діло; 4) діюче джерело доходу у вигляді засобів виробництва [68, с. 269].

У Економічній енциклопедії за редакцією Мочерного С.В. зазначається: капітал -- це сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, за яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші, об'єкти інтелектуальної власності та різні види цінних паперів тощо є знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці [66, с. 719].

Такі визначення початково були сформовані у радянській економічній літературі, де проблеми формування капіталу суб'єктів господарювання розглядались через необхідність матеріального відтворення, виконання державних програм та виробничих планів. На наш погляд, вивчаючи економічний зміст капіталу варто зосереджувати увагу на його ролі та характеристиках у ринковій економіці.

Зятковський І. В. дає таке тлумачення категорії капіталу - це вкладення в активи, які перебувають у розпорядженні підприємства (товариства) і достатні для виконання господарської та фінансової діяльності й отримання прибутків [81, с. 34].

Шелудько В. М. вважає, що капітал підприємства є сумою власного та боргового капіталу і визначається тією частиною фінансових ресурсів, яка спеціально сформована й призначена для використання у фінансово- господарській діяльності з метою отримання прибутку [204, с. 25].

На наш погляд, подані визначення не повною мірою розкривають економічний зміст поняття капітал, оскільки не враховують його ряд особливостей. Капітал завжди характеризується певним рівнем ліквідності, а його функціонування капіталу в економічній системі завжди пов'язане із певним рівнем ризику.

На нашу думку, капітал підприємства є сукупністю усіх (фінансових, майнових, трудових, інтелектуальних, а не лише фінансових) ресурсів вкладених у підприємницьку діяльність, тобто капітал може виступати як у грошовій формі, так і у формі реальних капітальних благ, на відміну від фінансових ресурсів, що є сумою грошових фондів підприємства.

Вчені, котрі вважають капітал частиною фінансових ресурсів, очевидно, розглядають лише грошову частину капіталу суб'єктів господарювання. Фінансові ресурси, на наш погляд, є однією з форм існування капіталу підприємств. Капітал є вихідною необхідною базою для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємств, водночас умовою його утворення і джерелом майбутнього розвитку.

Варто зазначити, що значна частина вітчизняних науковців, дослідників проблем формування капіталу суб'єктів господарювання ототожнюють поняття «капіталу підприємства» з «фінансовими ресурсами», зокрема:

1). Крамаренко Т.О., Чорна О.Є. трактують поняття капіталу як фінансові ресурси підприємства, необхідні для організації його господарської діяльності і використовувані в господарському обороті для одержання доходів і прибутку [108, с. 293]. Такої ж думки притримується авторський колектив під керівництвом Кірейцева Г.Г. [95, с. 293].

2). Н.А. Русак, В.А Русак визначають капітал як кошти вкладені в суб'єкт господарювання для початку або продовження господарської діяльності з метою одержання прибутку [178, с. 47].

3). За визначенням Рясних Є.Г., капітал - це частина фінансових ресурсів; це вартість, яка дає додаткову вартість [179, с. 59].

4). Балабанов І.Т. тлумачить категорію капіталу як багатство, що використовується для його власного примноження; капітал - це частина фінансових ресурсів, це гроші пущені в оборот, що генерують дохід в процесі обороту [10, с. 65].

5). Пересада А. А. зазначає, що частина фінансових ресурсів, що йде на фінансування предметів та засобів праці, робочої сили та інших елементів виробництва, складає капітал підприємства у грошовій формі [143, с. 156].

6). Селезньов В.В. дає таке визначення капіталу - фінансові ресурси, що використовуються для розвитку виробничого процесу, являють собою капітал в його грошовій формі [182, с. 20].

7). Воробйов Ю.М., визначає сутність поняття капіталу підприємств з позиції фінансового менеджменту та розуміє цю категорію як сукупність фінансових ресурсів суб'єкта господарювання, що використовується в господарському обороті для отримання різних доходів і надходжень [39, с. 107].

Не заперечуючи вагомості внеску даної групи вчених у розвиток теоретичних основ функціонування капіталу у економічній системі держави, хочемо не погодитись з таким трактуванням категорії капіталу.

Фінансові ресурси поняття суттєво відмінне від досліджуваної категорії. На наш погляд, категорія капіталу є економічно ширшим поняттям порівняно з фінансовими ресурсами та грошовими фондами. Капітал підприємства є основою процесу виробництва та сукупністю усіх видів ресурсів, що вкладені власниками-інвесторами у фінансово-господарську діяльність.

Наведемо основні визначення поняття «фінансові ресурси», що фігурують у вітчизняній економічній літературі. «фінансові ресурси підприємства - це сукупність грошових доходів і надходжень, формованих при створенні підприємства і в процесі його діяльності, а також мобілізованих на фінансовому ринку, призначених для розвитку виробництва, виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і створення резервів» [95, с. 294] «грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу й перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу й використовуються у статутних цілях підприємств» [231, с. 29]; «всі джерела грошових коштів, що акумулюються підприємством для формування необхідних йому активів з метою здійснення всіх видів діяльності як за рахунок власних доходів, накопичень та капіталу, так за рахунок різного виду надходжень», «грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємства»; «власний, запозичений та залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-господарської діяльності з метою отримання відповідних доходів та прибутку», «сукупність грошових коштів, фінансових активів, якими розпоряджається держава, її підприємства, організації, установи як господарюючі суб'єкти для покриття своїх витрат» [73, 162, 179].

Вітчизняний вчений В.М. Опарін, стверджує, що фінансові ресурси мають грошове вираження, «але не всі грошові кошти, що на певний момент перебувають у розпорядженні підприємств чи громадян, є фінансовими ресурсами. До останніх належить тільки та частина грошових коштів, що забезпечує отримання доходу, тобто це гроші (власні, залучені чи позичені), які продукують гроші. Крім того, частина фінансових ресурсів може бути матеріалізована в основних засобах, використання яких забезпечує отримання доходів» [131, с. 210].

На наш погляд, поняття фінансові ресурси не тотожне грошовим надходженням, які є усіма коштами підприємства на його рахунках, отриманими від усіх видів діяльності чи грошовим ресурсам суб'єкта господарювання, оскільки фінансові ресурси опосередковують відносини, що виникають в процесі розподілу результатів господарської діяльності бізнес одиниці.

О.Д. Василик розглядає поняття «фінансові ресурси» у вузькому розумінні, через призму тих критеріїв, яким воно повинне відповідати. До таких критеріїв вчений відносить джерела створення, форми виявлення, цільове призначення. З огляду на це О.Д. Василик дає таке визначення: «фінансові ресурси -- це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб» [28, с.76].

Яремко І.Й. вважає, що на мікроекономічному рівні капітал - це всі фінансово-економічні ресурси суб'єкта господарювання, втілені в його майно (активи) матеріального і нематеріального характеру, незалежно від джерел їх набуття, яке використовується для його розширеного відтворення з метою отримання доходу або продовженої вартості капіталу [231, с. 34].

На думку Козоріз М. А., капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів [101, с. 30].

Капітал підприємства може бути вже задіяним у фінансово- господарській діяльності і виступати як сума оборотних і необоротних активів, або як фінансовий капітал використовуватись за напрями діяльності підприємства, безпосередньо не пов'язаними з виробничою діяльністю, тобто спрямовуватись на участь у капіталі інших суб'єктів господарювання, виплату дивідендів та створювати нерозподілений прибуток.

Варто зазначити, що з позиції відображення капіталу суб'єкта господарювання у його фінансовій звітності (балансі) можна виділити два концептуальні підходи до розуміння його сутності: з однієї сторони капітал підприємства є сукупністю фінансових ресурсів або джерел їх утворення (пасиви), з іншого - капітал підприємства має предметно-речову форму, тобто є сукупністю матеріальних та нематеріальних цінностей, що застосовуються у виробничо-господарській діяльності підприємства.

Відомий дослідник проблеми формування та використання капіталу підприємств Бланк І.О. дає таке визначення капіталу - нагромаджений шляхом заощадження запас економічних благ у формі грошових ресурсів і реальних капітальних товарів, залучений його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування якого в економічній системі базується на ринкових принципах і пов'язано з факторами часу, ризику і ліквідності [15, с. 21].

Вчений аналізує економічну сутність капіталу через призму його характеристик як об'єкту управління, зокрема, автор виділяє такі характеристики: 1) капітал як об'єкт економічного управління; 2) капітал як накопичена цінність; 3) капітал як виробничий ресурс (фактор виробництва);

4) капітал як інвестиційний ресурс; 5) капітал як джерело доходу; 6) капітал як об'єкт тимчасової переваги; 7) капітал як об'єкт купівлі-продажу (об'єкт ринкового обігу); 8) капітал як об'єкт власності та розпорядження; 9) капітал як носій фактору ризику; 10) капітал як носій фактору ліквідності [15, с. 21].

Козоріз М.А., аналізуючи рівень капіталізації вітчизняних суб'єктів господарювання, виокремлює такі ознаки капіталу: 1) капітал підприємства як основний фактор виробництва; 2) капітал як фінансовий ресурс підприємства, який забезпечує дохід; 3) капітал як джерело формування добробуту його власників; 4) капітал підприємства як головний вимір його ринкової вартості; 5) динаміка капіталу підприємства як важливий барометр рівня ефективності його господарської діяльності [101, с. 31].

Зовсім інші ознаки капіталу подає вітчизняний вчений Яремко І.Й.: 1) об'єкт купівлі-продажу; 2) об'єкт власності і розпорядження; 3) економічні відносини; 4) потоки грошових коштів і капітальних благ; 5) накопичені економічні блага; 6) фактор виробництва (інвестиційний ресурс); 7) джерело доходу (носій фактора ліквідності та ризику); 8) об'єкт управління [231, с. 31].

Аналіз основних визначень капіталу дозволяє стверджувати, що дане поняття є одним з найскладніших як у теорії економічної науки так і на практиці, що пов'язано з різноманітністю та багатогранністю сутнісних характеристик цієї економічної категорії.

Проаналізувавши основні підходи до визначення поняття капіталу, запропоновані різними вченими, можемо стверджувати, що думки науковців- дослідників капіталу суб'єктів господарювання суттєво відрізняються. Разом з тим, висновки одних вчених з приводу теоретичного визначення сутності даної економічної категорії часто не суперечать, а лише комплексно доповнюють та розширюють тлумачення цього поняття іншими науковцями, що сприяє розвитку теоретичних основ аналізу капіталу підприємств.

Вивчення економічної сутності капіталу суб'єкта господарювання через призму його основних характеристик, дозволяє сформулювати таке визначення даної економічної категорії: капітал підприємства - це основа процесу виробництва, що виступає як сукупність ресурсів усіх видів, вкладених у підприємницьку діяльність, котрі були попередньо накопичені його власниками для інвестування з метою отримання доходу, функціонування яких у економічній системі держави пов'язане з чинниками ризику та ліквідності.

Таке визначення капіталу, на наш погляд, комплексно розкриває внутрішню сутність даного поняття, що створює можливість аналізу впливу капіталу суб'єктів господарювання на відтворювально-інвестиційні процеси в межах економічної системи держави.

Варто зазначити, що на вивченні поняття саме «фінансового капіталу» акцентують увагу такі вчені як Л.Алексеєнко, Ю.Воробйов, В.Андрущенко, С.Мойсеєв, В.Терьохін, А.Ковальова, М.Лапуста, Л.Скамай.

Даний термін широко увійшов до наукової термінології з проблем аналізу капіталу підприємств після публікації книги німецького науковця Р. Гільфердінга, де фінансовий капітал ототожнюється з грошовим капіталом і водночас визначається як результат проникнення банківського капіталу у промисловість [41, с. 62].

Вчені К. Макконелл та С. Брю ототожнюють фінансовий капітал із грошовим [119 с. 784.]. Е.Ф. Борисов констатує, що фінансовий капітал виникає упроцесі поглиблення взаємозв'язків між торгівельною, банківською сферою та промисловістю [21, с. 358].

Л. Алексеєнко під фінансовим капіталом розкриває сутність фінансового капіталу «грошові ресурси, і виражена в грошовій формі частка матеріальних, нематеріальних та фінансових активів, що накопичуються (акумулюються) суб'єктами фінансової діяльності із різних джерел для забезпечення економічних умов здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку» [3, с. 11].

Воробйов Ю. дає таке визначення: «фінансовий капітал підприємницьких структур - це фінансові ресурси суб'єктів господарювання, відображені в пасиві бухгалтерського балансу, що використовуються для купівлі основних і оборотних активів, необхідних для здійснення виробничо- господарської діяльності, котрі в процесі свого руху постійно змінюють форму і забезпечують формування різних видів доходів і надходжень за рахунок свого виробничого використання, створюють умови для свого розширеного відтворення».

Воробйов Ю. М., досліджуючи природу фінансового капіталу, акцентує увагу на таких його основних характеристиках: 1) об'єктивно необхідна умова і одночасно результат фінансової діяльності підприємства; 2) джерело формування необоротних і оборотних активів; 3) джерело розвитку підприємства і всієї економічної системи держави; 4) джерело зростання добробуту власників підприємства і найманих працівників; 5) вимірник рівня ефективності господарської діяльності підприємства; 6) вимірник ринкової вартості підприємства; 7) джерело фінансового ризику; 8) об'єкт тимчасової переваги; 9) об'єкт економічного управління; 10) основа створення, державної реєстрації та функціонування підприємств реального і фінансового секторів економіки [40, с. 82].

На наш погляд, для комплексної характеристики цієї економічної категорії варто звернути увагу на те, що саме фінансовий капітал є ключовим визначником фінансового потенціалу суб'єкта господарювання. Наявність фінансового капіталу є основною передумовою початкового формування та подальшого нагромадження будь-яких інших ресурсів, необхідних для функціонування суб'єкта підприємництва як в короткостроковому періоді так і в довгостроковій перспективі. Саме фінансовий капітал в процесі безперервної трансформації (з грошових коштів у продукцію та послуги, призначені для продажу та у виторг від реалізації) забезпечує безперервність виробництва на різних стадіях.

Фінансовий капітал, котрий перебуває у розпорядженні суб'єкта підприємництва та використовується для стратегічних напрямів функціонування ділової одиниці, визначає потенціал її фінансово- господарської діяльності. Саме фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації усього ресурсного (матеріально-технічного, інформаційного, інтелектуального та трудового потенціалу підприємства у прибуток суб'єкта господарювання.

Зауважимо, що фінансовий капітал у сучасній економічній літературі багатьма вченими трактується як результат об'єднання та інтеграції промислового та банківського капіталів, тобто фінансовий капітал частина вчених вважає результатом розвитку фінансового сектору та великих корпорацій реального сектору економіки.

Не заперечуючи думок цих науковців, зазначимо, що, на наш погляд, фінансовий капітал формується також і без взаємодії суб'єктів господарювання промисловості та фінансового сектору. Трактування фінансового капіталу як результату інтеграції банківського сектору та промисловості передбачає, що фінансовий капітал генерується лише у взаємодії великих, потужних корпорацій, банків, промислово-фінансових груп. Попри те, що фінансові установи є головним постачальником фінансового капіталу для реального сектору, фінансовий капітал як результат фінансово-господарської діяльності генерується також у реальному секторі, тобто створюється власний фінансовий капітал підприємств. Інша частина науковців визначає фінансовий капітал як грошовий капітал, грошові ресурси чи грошові фонди суб'єктів господарювання, однак на наш погляд, грошові ресурси, які обслуговують рух товарів і послуг, але не спрямовуються на створення додаткової вартості не є фінансовим капіталом.

На наш погляд, фінансовий капітал підприємств - це фінансові ресурси, попередньо накопичені власниками для інвестування в активи, з метою отримання доходу, відображенні у пасиві балансу підприємства, які характеризуються певним рівнем мобільності та ризиковості. Зауважимо, що певна частина фінансового капіталу суб'єктів господарювання завжди функціонує в абсолютно ліквідній формі для забезпечення безперервності процесу виробництва. Вважаємо, доцільно виділити ознаки фінансового капіталу наведені на рисунку 1.1. Розглянуті характеристики фінансового капіталу тісно взаємопов'язані між собою, засвідчують багатоаспектність даної категорії та комплексно визначають його економічну природу. Процес формування капіталу передбачає визначення фінансових потреб підприємства, оцінку та обґрунтування доцільності залучення капіталу з пріоритетних для підприємства джерел фінансових ресурсів, пошук нових методів та форм акумуляції потрібного, для забезпечення безперервності фінансово-господарської діяльності та активного розвитку ділової одиниці, обсягу капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Функціональні ознаки фінансового капіталу підприємства

Джерело: складено автором на основі [3; 15; 40; 101; 231].

З огляду на важливість проблем формування та використання капіталу вітчизняних суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин, актуальним залишається питання формування переліку основних класифікаційних ознак капіталу для розуміння його економічної природи та підвищення ефективності практичної фінансової роботи на вітчизняних підприємствах.

Для ефективного та цілеспрямованого управління процесом формування капіталу необхідною є систематизація видів капіталу за різними ознаками та групами класифікацій. Доцільність дослідження класифікаційних характеристик за конкретними видами капіталу пов'язана, в першу чергу, з тим, що окремі складові елементи капіталу по-різному впливають на прибутковість, ринкову вартість, інвестиційну привабливість ділової одиниці та загалом визначають рівень ефективності фінансово- господарської діяльності підприємства.

У найбільш загальному вигляді капітал підприємства можна класифікувати за такими ознаками: за джерелами формування, формами залучення, характером використання, особливостями участі у фінансово- господарській діяльності підприємства, за характером впливу на фінансовий стан суб'єкта господарювання та зв'язком із фінансовою звітністю підприємства.

Аналізуючи види капіталу підприємства за джерелами формування виділяють (табл.1.1), за правом власності власний та невласний капітал суб'єкта господарювання.

Таблиця 1.1. Класифікація видів капіталу підприємства за джерелами формування

ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ	ВИДИ КАПІТАЛУ
1. За правом власності на капітал	Власний капітал Невласний (позичений та залучений) капітал
2. За середовищем формування капіталу стосовно підприємства	2.1.Капітал, сформований з внутрішніх джерел 2.2.Капітал, сформований із зовнішніх джерел
3. За формами власності на капітал	3.1.Державний капітал 3.2.Приватний капітал 3.3.Колективний капітал
4.За національною приналежністю власників капіталу	4.1. Національний капітал 4.2. Іноземний капітал
5. За типом власників відносно підприємства	5.1 Капітал власників 5.2 Капітал кредиторів 5.3 Капітал контрагентів 5.4. Капітал держави
6.За рівнем функціонування капіталу в межах світової економіки	6.1. Національний капітал 6.2. Міжнародний капітал 6.3. Світовий капітал
7. За характером концентрації капіталу іноземного інвестора	Монокапітал Мультикапітал

Джерело: розроблено автором на основі [10; 12; 15; 40; 101; 231].

Такий поділ вважаємо, хоч і лише узагальнено відображає структуру капіталу, проте є найбільш доцільним з позиції управління його структурою та процесом формування.

Зауважимо, що поширеним у теорії фінансів є поділ капіталу за належністю підприємству на власний, позичений та залучений. Проте, на наш погляд, складові невласного капіталу - позичений та залучений однаково не належать суб'єкту господарювання, конкретизується лише особа власника ресурсів відносно ділової одиниці.

Відносно підприємства капітал може бути залученим із внутрішніх джерел підприємства чи зовнішніх джерел.

Основою власного капіталу, що акумулюється з внутрішніх джерел в процесі створення та функціонування господарюючого суб'єкта, є статутний, резервний, цільові фонди підприємства, амортизаційні відрахування та прибуток підприємства (в тому числі його капіталізована частина). Внутрішніми джерелами боргового капіталу є внутрішня кредиторська заборгованість, а саме: зобов'язання за розрахунками з оплати праці, з учасниками та заборгованість підприємства перед пов'язаними сторонами.

Розширення бази власного капіталу за рахунок використання зовнішніх джерел здійснюється за рахунок залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу, отримання безповоротної фінансової допомоги від держави чи інших суб'єктів господарювання та страхових відшкодувань.

Зовнішній борговий капітал формується за рахунок кредитних ресурсів, фінансових ресурсів контрагентів підприємства, залучається з використанням усіх видів боргових цінних паперів на вітчизняному та міжнародному фінансових ринках, а також за допомогою лізингових та факторингових послуг банків та спеціалізованих компаній.

Класифікація капіталу за формами власності на капітал має важливе значення в процесі формування статутного капіталу суб'єктів господарювання. На основі поділу капіталу на державний, приватний та колективний дозволяє визначити форму власності створеного підприємства.

За національною приналежністю власників капітал поділяється на національний (капітал резидентів України) та іноземний (капітал нерезидентів). Варто зазначити, що доступ до національного капіталу мають суб'єкти господарювання усіх форм власності та організаційно-правових форм, зокрема, малі та середні підприємства.

Іноземний капітал залучається, як правило, лише великими компаніями, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Можливості його використання безпосередньо пов'язані із інвестиційним рейтингом, іміджем компанії, інвестиційним кліматом та рівнем економічного та політичного ризику держави, які для України є традиційно високими.

Для конкретизації відношення власників капіталу до суб'єкта господарювання, вважаємо, варто виділити нову класифікаційну групу поділу капіталу «за типом власників відносно підприємства».

Капітал власників початково формується за рахунок сукупності ресурсів засновників підприємства та поповнюється за рахунок пайових внесків та емісії акцій. Капітал кредиторів є сумою фінансових ресурсів акумульованих через кредитну систему (короткострокові, довгострокові, синдиковані кредити комерційних банків та кредити небанківських фінансово-кредитних установ) та фінансовий ринок (залучається шляхом випуску боргових цінних паперів). До капіталу контрагентів відносимо зовнішню і внутрішню кредиторську заборгованість, кошти асоціацій, концернів, холдингів, що надаються на безповоротній основі, страхові відшкодування тощо. Капіталом держави, що залучається у господарську діяльність ділової одиниці, є сума заборгованості підприємства за розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами, а також капітал, що формується в порядку розподілу фінансових ресурсів в масштабах економічної системи держави. Це, зокрема, фінансові ресурси державного та місцевого бюджетів, цільових позабюджетних фондів та галузевих цільових грошових фондів, що використовується на безповоротній основі.

Вважаємо доцільним виділити також дві нові групи класифікації капіталу, які можуть бути застосовані суб'єктами господарювання, які активно залучають капітал за кордоном для підвищення ефективності управління його мобілізацією:

1) за характером концентрації капіталу іноземних інвесторів виділимо монокапітал, що належить одній компанії інвестору, та мультикапітал - капітал, що належить кільком іноземним компаніям, котрі спільно фінансують реалізацію проекту чи інвестують ресурси у діяльність вітчизняних суб'єктів господарювання.

2) за рівнем функціонування в межах світової економіки, на нашу думку, доцільно виділити: національний капітал, котрий акумулюється та використовується в межах національних економік окремих держав; міжнародний, що функціонує у розрахунках підприємств-контрагентів, які є резидентами двох країн, та світовий капітал, - який є об'єктом купівлі- продажу на світовому ринку капіталу. Залучається світовий капітал суб'єктами господарювання із значними фінансовими потребами, які не можуть бути задоволені ресурсами внутрішнього фінансового ринку. Світовий капітал нагромаджується, міжнародними фінансово-кредитними організаціями та використовується для реалізації великих довготермінових інвестиційних проектів. Світовим капіталом є, зокрема, фінансові ресурси, що акумулюються та функціонують в межах транснаціональних корпорацій.

Систематизуючи капітал за формами залучення (табл. 1.2.) у вітчизняній літературі, зазвичай, виділяють такі класифікаційні групи: за натурально-речовою формою залучення, за терміном використання у фінансово-господарській діяльності підприємства. Фінансовий капітал є найбільш ліквідним ресурсом та може бути легко трансформований в будь- яку іншу натурально-речову форму. Фінансовий капітал є найбільш поширеною та найбільш бажаною формою залучення капіталу у фінансово- господарську діяльність ділової одиниці. Матеріальний капітал функціонує у вигляді матеріальних активів безпосередньо задіяних у виробничому процесі. Нематеріальний капітал є сукупністю нематеріальних активів, які не мають фізичної форми вираження, але безпосередньо використовуються у виробничо-господарській діяльності підприємства. Нематеріальним капіталом є, зокрема, програмне-технічне забезпечення, товарні знаки, права на використання промислових зв'язків та ноу-хау тощо. Людським капіталом підприємства є його трудові та інтелектуальні ресурси. Якість людського капіталу визначається освітньо-кваліфікаційним рівнем, теоретичними знаннями та практичними навичками, творчими здібностями та професійною копметентністю трудового колективу суб'єкта господарювання.

Таблиця 1.2. Класифікація видів капіталу підприємства за формами залучення

ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ	ВИДИ КАПІТАЛУ
1. За натурально-речовою формою залучення	1.1.Фінансовий капітал Матеріальний капітал Нематеріальний капітал Людський капітал
2. За терміном використання у фінансово- господарській діяльності підприємства	2.1.Капітал, що залучається на довгостроковий період 2.2.Капітал, що залучається на короткостроковий період
3. За організаційно- правовою формою залучення капіталу	3.1.Акціонерний капітал 3.2.Пайовий капітал 3.3.Індивідуальний капітал 3.4. Неподільний капітал
4. За часом формування стосовно життєвого циклу підприємства	Стартовий капітал Капітал, що формується на етапі зростання компанії Капітал, зрілої компанії Капітал компанії, що знаходиться на етапі занепаду (санаційний чи ліквідаційний капітал)

Джерело: розроблено автором на основі [10; 12; 15; 40; 101; 231].

Довгостроковим капіталом є сума власного та позикового капіталу, котрий залучається із внутрішніх та зовнішніх відносно підприємства джерел та використовується у фінансово-господарській діяльності підприємства більше дванадцяти місяців; короткостроковим, відповідно, є той капітал, що залучається суб'єктами господарювання на період до одного року.

Зауважимо, що за організаційно-правовою формою залучення капіталу вітчизняні вчені, зокрема, Бланк І.О., виділяють акціонерний капітал, тобто капітал, що формується підприємствами корпоративного сектору; пайовий - капітал сформований повними, командитними та товариствами з обмеженою відповідальністю. Індивідуальний капітал - капітал одноосібних приватних підприємців [15; c. 62].

Погоджуючись з думкою Воробйова Ю.М. [39; c. 129], виділимо також неподільний капітал, тобто капітал, котрий формується підприємствами державної форми власності. Неподільним є капітал казенних підприємств, які відповідно до вітчизняного законодавства (статті 76 Цивільного кодексу України), створюються за рішенням КМУ у тих галузях, де законом дозволено здійснення господарської діяльності виключно державними підприємствами [215].

На наш, погляд, доцільно виділити ще одну класифікаційну групу видів капіталу «за часом формування стосовно життєвого циклу підприємства». Стартовим капіталом підприємства є сума капіталу, необхідна для початку діяльності господарюючого суб'єкта. Мінімальний розмір статутного капіталу може встановлюватись законодавчо, що стосується, наприклад, комерційних банків, фінансових посередників фондового ринку, страховиків. Потенціал залучення додаткових фінансових ресурсів підприємницької структури, яка знаходиться на етапі зростання, обмежений, оскільки компанія є недостатньо відомою на ринку, а відносини із потенційними кредиторами ще не до кінця налагоджені.

На вершині життєвого циклу максимізується потенціал залучення додаткових фінансових ресурсів, оскільки суб'єкт господарювання має сформовану кредитну історію, репутацію надійного позичальника, як наслідок, розширюються можливості доступу до джерел ресурсів, зокрема, виходу на фондовий ринок та міжнародний ринок капіталів. Чинниками, що визначають склад та структуру функціонуючого капіталу є, зокрема, сфера, термін діяльності та організаційно-правова форма підприємства.

На останньому етапі життєвого циклу підприємства, - етапі занепаду, залежно від прийнятого менеджментом компанії рішення про доцільність та можливість фінансового оздоровлення, капітал підприємства вкладається у санаційні заходи, тобто формується «санаційний» капітал.

У випадку неможливості подальшого функціонування суб'єкта господарювання приймається рішення про його ліквідацію, тому формується

«ліквідаційний» капітал, котрий використовується для задоволення вимог кредиторів та, за залишковим принципом, акціонерів, а також на судове провадження справи про банкрутство, якщо така справа відкрита. Щодо характеру використання капіталу (табл. 1.3), у інвестиційному процесі капітал може бути задіяний у формі виробничих, інвестиційних чи кредитних ресурсів.

капітал господарювання фінансовий

Таблиця 1.3. Класифікація видів капіталу підприємства за характером використання

ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ	ВИДИ КАПІТАЛУ
1.За формами участі в інвестиційному процесі	Капітал, що використовується як виробничий ресурс Капітал, що використовується як інвестиційний ресурс Капітал, що використовується як кредитний ресурс
2.За характером використання у діяльності суб'єкта господарювання	Капітал, вкладений в комерційну діяльність (комерційний капітал). Капітал, що використовується для фінансування заходів соціальної спрямованості (соціальний капітал).
3.За тривалістю використання у виробничому процесі	Капітал, що використовується у виробництві в межах одного операційного циклу Капітал, що використовується у виробництві протягом кількох операційних циклів
4.За повнотою реалізації прав власності	Капітал, який є власністю суб'єкта господарювання. Капітал, який залучається підприємством з правом використання та розпорядження 4.3.Капітал, який залучається підприємством лише з правом використання
5.За цілями використання у фінансово-господарській діяльності підприємства	5.1.Продуктивний капітал 5.2.Спекулятивний капітал
6.За напрямами використання капіталу його власниками	6.1.Капітал, що споживається 6.2.Капітал, що накопичується
7.За періодом використання у фінансово-господарській діяльності	7.1.Капітал, що використовується підприємством на постійній основі (перманентний капітал) 7.2.Капітал, залучений підприємством тимчасово
8. За сферою використання в економіці держави	Капітал реального сектору економіки Капітал фінансового сектору
9. За використанням у галузях народного господарства	9.1. Капітал АПК 9.2.Капітал, що вкладений в будівництво 9.3.Капітал важкої промисловості 9.4.Капітал легкої промисловості 9.5.Капітал сфери послуг
10. За напрямом використання функціонуючого капіталу	Капітал, що спрямовується на приріст активів суб'єкта господарювання (капіталізована частина прибутку) Капітал, що спрямовується на виплату дивідендів Капітал, що використовується на сплату податків та соціальні відрахування Капітал, що використовується на створення фонду оплати праці Капітал, що спрямовується на реновацію основних засобів підприємства Капітал, що спрямовується на фінансування соціальних заходів
11. За напрямом руху функціонуючого капіталу в межах підприємства	11.1. Реінвестований капітал 11.2. Дезінвестований капітал
12.За характером задіяності капіталу у розрахунках з контрагентами	12.1.Капітал, що не використовується у розрахунках із контрагентами суб'єкта господарювання Капітал, що формує кредиторську заборгованість підприємства Капітал, що формує дебіторську заборгованість підприємства

Джерело: розроблено автором на основі [10; 12; 15; 39; 40; 101; 231].

Виробничий капітал вкладається безпосередньо у формування активів підприємств реального сектору економіки. Інвестиційний капітал - це частина капіталу, що безпосередньо задіяна в інвестиційному процесі та використовується економічними суб'єктами для реального чи фінансового інвестування. Капітал, що виступає у формі кредитного ресурсу, складає частину капіталу суб'єктів фінансового сектору економіки, зокрема, банківських та небанківських кредитних установ, факторингових та лізингових компаній; кредитний капітал суб'єктів господарювання формує кредиторсько-дебіторську заборгованість.

Комерційний капітал вкладається в усі види діяльності спрямовані на отримання прибутку, соціальний капітал підприємства використовується для фінансування заходів соціальної спрямованості, тобто на соціальний захист працівників та фінансування суспільних соціально орієнтованих заходів.

Щодо повноти реалізації прав власності на капітал, право володіння, користування та розпорядження належить підприємству лише щодо частки капіталу, яка перебуває у його власності. Капітал, який залучається підприємством лише з правом використання та розпорядження, є сукупністю короткострокових, довгострокових кредитів банків та довгострокових зобов'язань. Концесійний капітал та об'єкти лізингу залучається підприємством лише з правом використання.

За цілями використання у фінансово-господарській діяльності підприємства можна виділити продуктивний та спекулятивний види капіталу. Продуктивним є інвестований в активи суб'єкта господарювання капітал, що забезпечує його безперервну фінансово-господарську діяльність. Спекулятивний капітал утримується економічними суб'єктами для фінансових операцій спекулятивного характеру, тобто, в першу чергу, спрямований на отримання прибутку від зміни цін реальних та фінансових активів у часі.

Капітал, що залучений підприємством на постійній основі (перманентний капітал), є сумою власного капіталу та довгострокових зобов'язань суб'єкта господарювання. Тимчасовий капітал підприємства формується за рахунок найбільш термінових, короткострокових зобов'язань та одноразових фінансових надходжень.

Реінвестований капітал - це частина капіталу, сформованого за рахунок грошових потоків, отриманих від його використання в попередніх періодах, що повторно вкладається у фінансово-господарську діяльність підприємства. Дезінвестований капітал характеризує частину капіталу, що виводиться з виробничої діяльності підприємств для розподілу та використання його власниками. На наш погляд, доцільно виділити також класифікаційну групу видів капіталу «за характером задіяності капіталу у розрахунках з контрагентами».

Капітал підприємства може не використовуватись для розрахунків з контрагентами підприємства. У свою чергу частина капіталу підприємства формується за рахунок кредиторської заборгованості та може певний період часу бути задіяною у фінансово-господарській діяльності підприємства, капітал суб'єкта господарювання також використовується для виробництва готової продукції, що формує дебіторську заборгованість підприємства.

За ознакою класифікації капіталу «за особливостями участі у фінансово-господарській діяльності підприємства» (табл. 1.4.), виділимо за ступенем залученості у господарську діяльність підприємства два види капіталу: функціонуючий та нефункціонуючий.

Функціонуючий (працюючий, активний) капітал використовується у операційній, фінансовій, інвестиційній діяльності та забезпечує формування фінансового результату підприємства. Нефункціонуючим (непрацюючим, пасивним) є капітал, що вкладений у активи, які безпосередньо не задіяні у фінансово-господарській діяльності підприємства.

Капітал у фондовій формі - це капітал, за рахунок якого формуються фонди підприємств.

Капітал у канальній формі є сумою коштів підприємства, на рахунках у фінансово-кредитних установах, що використовуються для розрахунків з контрагентами та формуються внутрішні грошові потоки суб'єкта господарювання без утворення фондів. У нефондовій формі підприємства одержують кредити, дотації та субсидії, спонсорські внески тощо [202, c.10].

Для оцінки функціонування підприємства з точки зору боргової безпеки, на нашу думку, необхідно виділити групу класифікації капіталу «за ступенем боргового навантаження (боргової безпеки)».

Капітал без боргового навантаження - капітал, який перебуває у власності суб'єкта господарювання та може вільно використовуватись у фінансово-господарській діяльності. Капітал, обтяжений борговим навантаженням з обмеженим використанням, - це сума залучених короткострокових та довгострокових кредитів з визначеним цільовим використанням. Капітал, обтяжений борговим навантаженням з необмеженим використанням, - це суми відстрочених податкових зобов'язань, інших короткострокових та довгострокових зобов'язань та облігаційних позик, які використовуються підприємством довільно.

Таблиця 1.4. Класифікація видів капіталу підприємства за особливостями участі у фінансово-господарській діяльності підприємства

ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ	ВИДИ КАПІТАЛУ
1.За терміном перенесення вартості капіталу на продукцію підприємства	1.1.Оборотний капітал 1.2.Необоротний капітал
2.За формою перебування у виробничому циклі суб'єкта господарювання	2.1.Грошовий капітал 2.2.Виробничий капітал 2.3.Товарний капітал
3.За ступенем залученості у господарську діяльність підприємства	3.1.Функціонуючий (активний, працючий) капітал 3.2.Нефункціонуючий (пасивний, резервний, непрацюючий) капітал
4.За видом господарської діяльності підприємства	4.1 Капітал, вкладений операційну діяльність суб'єкта господарювання 4.2 Капітал, вкладений у фінансову діяльність 4.3.Капітал, вкладений у інвестиційну діяльність підприємства 4.4. Капітал, мобілізований (витрачений) у результаті надзвичайної діяльності
5. За формою руху капіталу	Капітал у фондовій формі Капітал у канальній формі
6. За можливістю податкової економії при оплаті вартості залученого капіталу	Капітал, використання якого не передбачає податкової економії для підприємства Капітал, залучення якого передбачає можливість використання «податкового щита»
7. За законністю формування	7.1.Капітал отриманий законно 7.2.Капітал отриманий нелегально
8.За ступенем мобільності капіталу	8.1.Капітал з нульовою мобільністю 8.2.Капітал з низьким ступенем мобільності 8.3.Високомобільний капітал
9.За рівнем ризикованості операцій з капіталом	9.1.Низькоризиковий капітал 9.2.Середньоризиковий капітал 9.3.Високоризиковий капітал
10.За ступенем боргового навантаження	10.1.Капітал без боргового навантаження 10.2.Капітал, обтяжений борговим навантаженням з обмеженим використанням

Подобные документы

• Формування та оптимізація капіталу підприємства ВАТ Городоцька молочна компанія "Біла роса"

  Особливості процесів формування та використання капіталу підприємства. Характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів. Основні методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства.
  
  курсовая работа [81,0 K], добавлен 19.02.2011
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Особливості фінансування підприємств різних форм власності. Формування власного капіталу, самофінансування та дивідендна політика підприємства. Фінансування підприємства за рахунок запозичених джерел.
  
  отчет по практике [681,1 K], добавлен 16.04.2011
  

• Проблеми функціонування фінансового ринку України

  Аналіз фінансового ринку України за 2013-2014 роки як одного із основних джерел забезпечення ресурсами господарюючих суб'єктів. Дослідження шляхів вдосконалення процессу залучення додаткових ресурсів суб'єктів господарювання на фінансовому ринку.
  
  дипломная работа [122,8 K], добавлен 27.07.2015
  

• Аналіз структури капіталу ВАТ "Укрнафта"

  Сутність та особливості формування капіталу підприємства, методичні основи оцінки ефективності даного процесу. Загальна характеристика діяльності ВАТ "Укрнафта", дослідження структури капіталу на ньому. Оптимізація структури капіталу на підприємстві.
  
  курсовая работа [122,0 K], добавлен 20.05.2011
  

• Управління структурою та вартістю капіталу

  Систематизація видів капіталу підприємства за основними кваліфікаційними ознаками. Характеристика основних принципів і джерел формування капіталу підприємства і його вартості. Визначення основних факторів планування структури капіталу підприємства.
  
  курс лекций [145,1 K], добавлен 03.12.2010
  

• Формування власного капіталу підприємств

  Загальне поняття власного капіталу підприємства, основні принципи його формування, ключові переваги та недоліки. Статутний капітал як складова власного капіталу організації. Особливості формування власного капіталу підприємства у міжнародній економіці.
  
  реферат [65,6 K], добавлен 05.07.2014
  

• Власний капітал підприємства та порядок його формування

  Теоретико-методологічні основи формування та використання власного капіталу підприємства. Власний капітал підприємства, його структура та показники формування. Аналіз коефіцієнту ліквідності власного капіталу і напрямки вдосконалення його структури.
  
  курсовая работа [143,7 K], добавлен 14.12.2009
  

• Аналіз фінансового стану підприємства ПрАТ "Меркатор"

  Аналіз руху грошових коштів на прикладі ПрАТ "Меркатор". Аналіз фінансової стійкості, формування та використання капіталу підприємства, структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства.
  
  курсовая работа [452,8 K], добавлен 16.03.2014
  

• Капітал підприємства та його економічна сутність на прикладі ПАТ "Новоград-волинського хлібозаводу"

  Теоретичні основи формування та розвитку капіталу підприємства в економічній системі держави. Основні джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. Показники фінансово-економічної діяльності підприємства. Формування напрямів розвитку капіталу.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 05.11.2011
  

• Власний капітал підприємства, його формування та використання

  Сутність і класифікація капіталу підприємства, його характеристика та методика аналізу. Економічний аналіз та система показників оцінки капіталу й ефективності його використання. Застосування інформаційних технологій в управління власним капіталом.
  
  курсовая работа [368,7 K], добавлен 25.06.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам