Теоретико-методичні основи формування фінансового капіталу суб’єктів господарювання в економіці України
Сутність капіталу суб’єктів господарювання, його характеристики та ознаки структурних елементів. Класифікація видів капіталу підприємства за формами залучення, за характером використання. Джерела формування фінансового капіталу суб’єктів господарювання.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.12.2015 |
Размер файла | 976,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Система контролінгу повинна орієнтуватись на використання всього спектру методів планування, аналізу та контролю формування капіталу, при цьому залишаючись простою та гнучкою для можливості впровадження нових інструментів та прийомів комплексного аналітичного забезпечення менеджменту залучення фінансових ресурсів підприємства.
Крім того, на нашу думку, контролінг формування капіталу підприємства має, орієнтувати топ-менеджмент на «управління за слабкими сигналами» в умовах нестабільності [94, c. 62]. Тобто система контролінгу повинна бути зорієнтованою на оперативне формування необхідних інформаційних потоків для керівництва за перших ознак змін в ринковому середовищі підприємства, виявляти та послаблювати вплив несприятливих факторів та використовувати зміни зовнішнього середовища, що створюють додаткові можливості залучення фінансових ресурсів.
Слабкими сигналами (індикаторами раннього попередження) у сфері формування капіталу підприємства можуть бути зміни у політиці комерційного кредитування постачальників суб'єкта господарювання, кредитній політиці комерційних банків-партнерів, коливання фондових індексів тощо.
Вважаємо, що для оцінки ефективності контролінгу, його вплив на процес формування капіталу підприємства, окрім якісних параметрів, має бути визначений також за допомогою кількісних показників. Крім того, система контролінгу формування фінансових ресурсів повинна бути економічною, тобто позитивний ефект від її впровадження має перевищувати витрати підприємства на функціонування такої системи.
Впровадження контролінгу формування капіталу вітчизняними підприємствами, враховуючи вищевказані пропозиції, дозволить сформувати дієву систему функціональної підтримки менеджменту мобілізації фінансових ресурсів, що в свою чергу сприятиме загальному зміцненню фінансової бази підприємницьких структур та покращенню їх фінансового стану в довгостроковому періоді.
Нині структурними елементами внутрішньокорпоративної системи стратегічного менеджменту формування капіталу є дві підсистеми:
1) система, яка управляє процесом акумуляції фінансових ресурсів (суб'єкти управлінського процесу -- керуюча система);
2) система, якою управляють в процесі формування капіталу (об'єкти управлінського впливу -- керована система).
Головним суб'єктом системи формування фінансового капіталу є менеджмент компанії різних рівнів управління. Топ-менеджмент компанії (керуюча система) є головним генератором ідей та рішень у сфері формування капіталу, менеджери нижчих ланок управління безпосередньо задіяні також у виконанні (реалізації) управлінських рішень вищого керівництва.
Об'єктом управління в системі мобілізації капіталу (керованою системою) як на етапі створення підприємства, так і упрожовж його поточної фінансово-господарської діяльності, є процес залучення фінансових ресурсів з внутрішніх і зовнішніх відносно суб'єкта господарювання джерел, мобілізація капіталу на вітчизняному та зовнішньому фінансових ринках; управління його структурою, середньозваженою вартістю та сукупністю фінансових ризиків, пов'язаних з акумуляцією фінансових ресурсів.
Зауважимо, що управлінська діяльність суб'єктів менеджменту (керуючої системи) здійснюється на основі нормативно-правового, аналітико-інформаційного та організаційно-методичного забезпечення фінансового механізму акумуляції капіталу через використання інструментарію мобілізації фінансових ресурсів, вибір елементів якого формує керовану систему та є об'єктом безпосереднього управлінського впливу керуючої системи.
З огляду на це в межах системи формування капіталу вважаємо за доцільне, окрім внутрішньокорпоративної системи стратегічного менеджменту мобілізації фінансових ресурсів, виділити фінансовий механізм формування капіталу.
На основі дослідження різних підходів до визначення фінансового механізму та процесу управління формуванням капіталу є підстави стверджувати, що ці складові системи формування капіталу тісно взаємопов'язані: функціонування внутрішньокорпоративної системи стратегічного менеджменту формування капіталу спрямоване на генерацію управлінських рішень у сфері акумуляції фінансового капіталу, а фінансовий механізм формування фінансових ресурсів визначає конкретний інструментарій та елементи забезпечення цього процесу.
Таким чином, фінансовий механізм формування фінансових ресурсів є сукупністю фінансових методів та інструментів мобілізації капіталу (рис. 1.4.), що функціонує на основі нормативно-правового, аналітико-інформаційного й організаційно-методичного забезпечення процесу мобілізації капіталу.
Як відомо, метод є шляхом досягнення поставленої визначеної мети [185, c. 429], а під фінансовим інструментом розуміємо спосіб дії при використанні фінансового методу [100, c. 38].
Управління формуванням капіталу є цілеспрямованою діяльністю керівництва підприємства, що передбачає досягнення конкретної мети (мобілізації достатнього для ефективного функціонування суб'єкта господарювання обсягу фінансових ресурсів з врахуванням їх доступності, вартості та ризикованості залучення) через функціонування фінансового механізму формування капіталу.
Разом із тим методи та інструменти фінансового механізму мобілізації капіталу вважаємо за доцільне поділити на дві групи: інструментарій, котрий безпосередньо визначає можливості формування ресурсів підприємством, та допоміжний - методи та інструменти, які опосередковано впливають на мобілізацію фінансового капіталу суб'єкта господарювання.
До першої групи, на наш погляд, можна віднести: планування та прогнозування процесу акумуляції капіталу, самофінансування та фінансування за рахунок позичених і залучених фінансових ресурсів.
Планування як метод фінансового механізму формування капіталу підприємства передбачає встановлення планових показників обсягу й структури фінансового капіталу суб'єкта господарювання загалом, динаміки його структурних елементів; планування показників рентабельності його складових частин для досягнення довгострокових цілей та зростання ринкової вартості суб'єкта господарювання.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.4. Фінансовий механізм формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання
Джерело: розроблено автором.
Прогнозування процесів мобілізації капіталу ґрунтується на попередньому аналізі економічного середовища суб'єкта господарювання. З одного боку, воно передує процесу планування, а з іншого є його складовою, адже може використовуватись на різних стадіях складання фінансових планів.
Зауважимо, що прогнозування за своєю суттю є більш широким поняттям порівняно з плануванням, оскільки крім аналізу показників фінансово- господарської діяльності суб'єкта господарювання включає і дослідження його зовнішнього середовища. Інструментами даного фінансового методу є, відповідно, фінансові плани та прогнози.
Самофінансування як метод фінансового механізму орієнтує менеджмент суб'єктів господарювання на мобілізацію фінансового капіталу з власних (зовнішніх та внутрішніх) джерел ресурсів. Самофінансування із внутрішніх відносно підприємства джерел передбачає, в першу чергу, акумуляцію необхідних обсягів фінансових ресурсів через фондоутворення в межах підприємства, тобто створення статутного, резервного, амортизаційного фондів, фонду виплат персоналу (який є внутрішнім джерелом залученого капіталу, проте в короткостроковому періоді перебуває у розпорядженні суб'єкта господарювання) та нерозподіленого прибутку.
Доречно зазначити, що самофінансування із зовнішніх щодо підприємства джерел фінансових ресурсів здійснюється через їх залучення на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, за умови, що інвесторами виступають існуючі власники суб'єкта господарювання. Інструментарієм такого залучення є емісія акцій та розміщення їх на фондовому ринку України та публічні розміщення акцій (IPO) на фондових ринках зарубіжних країн.
Водночас, акумуляція позикового фінансування здійснюється через банківське кредитування, залучення інвестицій через емісію боргових цінних паперів (облігацій на внутрішньому фінансовому ринку та єврооблігації і кредитних нот за кордоном) та фінансування суб'єкта господарювання через використання фінансових послуг факторингу та лізингу.
Крім цього, мобілізація залученого капіталу суб'єкта господарювання здійснюється через комерційне кредитування на умовах післяплати, спонсорське інвестування (внески спонсорів, надані на безоплатній та безповоротній основі), механізми державного дотування та субсидування та відстрочення належних державі платежів підприємств. Вибір конкретних інструментів акумуляції фінансових ресурсів зумовлюється сукупністю характеристик суб'єкта господарювання (організаційно-правовою формою господарювання, сформованою кредитною історією (репутацією надійного / ненадійного позичальника), фінансовим станом підприємства, відповідністю вимогам виходу на зовнішні ринки фінансових ресурсів тощо) та умовами зовнішнього макро- та проміжного середовища функціонування підприємства.
До групи допоміжних фінансових методів, що опосередковано впливають на процес мобілізації фінансового капіталу підприємств вважаємо за доцільне віднести стимулювання роботи суб'єктів господарювання шляхом застосування сукупності санкцій як на мікрорівні (за невиконання персоналом управлінських рішень у сфері формування капіталу компанії), так і на макрорівні (за порушення визначених системою державного регулювання правих гри на фінансовому ринку) і стимулів до підвищення ефективності діяльності управлінського персоналу підприємств на мікрорівні та ділових одиниць на макрорівні.
Страхування як допоміжний метод фінансового механізму мобілізації капіталу, з одного боку розширює базу фінансових ресурсів суб'єкта господарювання у випадку отримання страхових відшкодувань від страховиків- партнерів суб'єкта господарювання, а з іншого є статтею витрат при залученні фінансових ресурсів комерційних банків, які, як правило, вимагають страхування предметів застави за рахунок підприємства.
Ще одним методом опосередкованого впливу на процес формування капіталу суб'єктів господарювання є оподаткування операцій із залучення фінансових ресурсів, яке може сприяти мобілізації додаткового фінансового капіталу шляхом запровадження пільгового оподаткування таких операцій; надання податкового інвестиційного кредиту, податкових канікул тощо, або перешкоджати розширенню бази фінансових ресурсів підприємств шляхом встановлення несприятливих режимів оподаткування, зокрема, оподаткування сум капіталу мобілізованого суб'єктами господарювання на фондовому ринку та через банківські фінансово-кредитні установи.
Зауважимо, що основою нормативно-правового забезпечення процесу формування капіталу суб'єктів господарювання є конституція України, закони України та інші нормативно-правові документи, що регулюють порядок отримання кредитних ресурсів, емісії цінних паперів, положення та інструкції регулюючих органів, зокрема, НБУ та НКЦПФР. Аналітико-інформаційним забезпеченням формування капіталу суб'єктів господарювання виступає звітність підприємства, аналітична інформація Державного комітету статистики та контрольних і регулюючих органів. Організаційно-методичне забезпечення залучення капіталу формують структурні підрозділи (відділи, департаменти), що відповідають за цю ланку фінансової роботи суб'єкта господарювання та їх методичні рекомендації щодо вдосконалення систем акумуляції фінансових ресурсів.
Як показує світова практика, принципами управління формуванням капіталу, тобто функціонування внутрішньо корпоративної системи стратегічного менеджменту мобілізації капіталу є: інтегрованість системи управління формуванням капіталом із загальною системою управління підприємством, комплексний характер формування управлінських рішень, високий рівень динамізму та гнучкість процесу управління, варіативність підходів до розроблення окремих управлінських рішень у сфері мобілізації фінансових ресурсів та орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства.
Функціонування системи мобілізації фінансового капіталу повинна передбачати врахування перспектив розвитку підприємства, забезпечувати відповідність обсягів залученого з різних джерел капіталу обсягу активів підприємства, що формуються; орієнтувати топ-менеджмент на мінімізацію витрат для акумуляції капіталу з різних джерел; забезпечувати формування оптимальної його структури з позицій фінансової стійкості та ефективного функціонування суб'єкта господарювання; враховувати необхідність здійснення якісного контролю за діяльністю підприємства з боку його засновників (власників, акціонерів).
Зауважимо, що загалом на процес формування капіталу суб'єкта господарювання впливає ситуація в міжнародному, державному макро- та мезосередовищі (безпосередньому його найближчому оточенні). Вплив міжнародного середовища на процеси мобілізації капіталу вітчизняних суб'єктів господарювання реалізується через зміни кон'юнктури міжнародних ринків капіталу, умов лістингу на закордонних фондових біржах та кредитування зарубіжними банками, а міжнародне регулювання здійснюється опосередковано через вплив на державне регулювання процесів мобілізації капіталу підприємств, основою якого є двосторонні договори та міжнародні нормативно-правові документи, ратифіковані Україною.
До основних макроекономічних чинників, що визначають можливості та перспективи акумуляції фінансових ресурсів на внутрішньому фінансовому ринку, на наш погляд, можна віднести характер економіки та економічних процесів (зокрема, інфляційні / дефляційні процеси), систему оподаткування та якість економічного законодавства, масштаби державної фінансово-економічної підтримки окремих галузей, загальну кон'юнктуру національного ринку капіталу, рівень розвитку банківської системи та фондового ринку країни; внутрішні інвестиційні процеси, інвестиційний клімат та інвестиційну привабливість економіки для зовнішніх інвесторів.
На залучення капіталу суб'єктами господарювання безпосередньо впливає і політична ситуація та діяльність органів державної влади, зокрема, стабільність уряду, система державного контролю і регулювання діяльності підприємств; рівень корупції державних структур; рівень економічної свободи. Державне регулювання процесів формування капіталу суб'єктів господарювання не обмежується виключно нормативно-правовим забезпеченням безпосередньо діяльності підприємства у сфері формування фінансових ресурсів підприємства, а передбачає також вплив на загальноекономічні процеси, в які опосередковано впливають на формування капіталу підприємств: регулювання кредитної діяльності комерційних банків, оптимізацію оподаткування операцій, пов'язаних із мобілізацією фінансових ресурсів підприємства. Держава створює правове поле для реалізації можливостей мобілізації капіталу на внутрішньому фінансовому ринку та формує інституційне забезпечення (діяльність НБУ, НКЦПФР) цих процесів. Такий регулюючий вплив повинен передбачати створення сприятливого інвестиційного клімату та середовища ведення бізнесу, забезпечення макроекономічної та політичної стабільності.
Проміжне мезосередовище організації, що визначає можливості залучення фінансових ресурсів представлене є середніми ставками кредитних відсотків банківських установ-партнерів підприємства, конкуренцією на ринках капіталу, політикою комерційного кредитування підприємств-контрагентів тощо. Механізм ринкового регулювання процесу формування капіталу суб'єктів господарювання, в першу чергу, визначається кон'юнктурою ринку капіталу у конкретний момент часу в розрізі його окремих сегментів і видів; безпосередньо рівнем розвитку фондового ринку та банківської системи країни визначається доступність та ціна окремих елементів капіталу, залучених з різних джерел.
Механізм внутрішнього регулювання процесу мобілізації капіталу ґрунтується на стратегії акумуляції фінансових ресурсів підприємства та визначає основні параметри функціонування внутрішньокорпоративної системи стратегічного менеджменту формування капіталу суб'єкта господарювання, принципи її організації та завдання в межах його загальної стратегії. Так, наприклад, установчі документи визначають організаційно-правову форму господарювання, мінімальний розмір статутного капіталу, організаційну структуру суб'єкта господарювання. Внутрішня документація визначає порядок ведення управлінського обліку та механізми здійснення контролю (зокрема, проведення операції із залучення фінансових ресурсів з різних джерел), систему фінансових планів, мотивації персоналу суб'єкта господарювання тощо.
Cучасна організація управління, розуміння сутності системи формування капіталу підприємства дає змогу оптимізувати процес формування фінансових ресурсів суб'єктів господарювання з метою стимулювання економічного зростання, інноваційного розвитку економічної системи держави та забезпечення добробуту її громадян.
Висновки
Дослідження, проведені у першому розділі дисертації дають змогу зробити низку таких висновків:
1. Аналіз та розмежування таких економічних дефініцій як «фінансові ресурси», «капітал підприємства», «грошові надходження». Уточнено визначення «фінансовий капітал суб'єкта господарювання» під яким розуміємо фінансові ресурси, попередньо накопичені власниками для інвестування в активи, з метою отримання доходу, відображенні у пасиві балансу підприємства, які характеризуються певним рівнем мобільності та ризиковості.
2. Основними характеристиками фінансового капіталу, які комплексно розкривають його економічний зміст, є такі: фінансовий капітал суб'єкта підприємництва є умовою початку функціонування та одночасно результатом діяльності підприємств, джерелом фінансування функціонування суб'єктів господарювання та створення доданої вартості в економіці, вимірником ефективності функціонування підприємницьких структур та зростання добробуту його власників, ресурсом, який характеризується певним рівнем ліквідності, мобільності та ризику.
3. До раніше визначних класифікаційних ознак та груп класифікації капіталу, зокрема такими: характером концентрації капіталу окремого іноземного інвестора, часом формування стосовно життєвого циклу підприємства, рівнем боргового навантаження, можливістю податкової економії, характером впливу на фінансовий стан суб'єкта господарювання та повнотою відображення у фінансовій звітності інформації про капітал підприємства.
4. Доповнено класифікацію видів капіталу суб'єктів господарювання за такими ознаками: 1) характером впливу на фінансовий стан суб'єкта господарювання; 2) повнотою відображення у фінансовій звітності інформації про капітал; 3) характером концентрації капіталу окремого іноземного інвестора; 4) часом формування стосовно життєвого циклу суб'єктів господарювання; 5) рівнем боргового навантаження.
Для підвищення ефективності управління залученням фінансування, класифікаційну характеристику капіталу підприємства доцільно доповнити такими групами класифікації та видами капіталу: характером концентрації капіталу окремого іноземного інвестора, часом формування стосовно життєвого циклу підприємства, рівнем боргового навантаження, можливістю податкової економії, характером впливу на фінансовий стан суб'єкта господарювання та повнотою відображення у фінансовій звітності інформації про капітал підприємства.
5. Серед внутрішніх чинників на структуру джерел фінансування суб'єктів господарювання вливають: особливості операційної діяльності та рівень її рентабельності; якість та ліквідність активів; стадія життєвого циклу суб'єкта господарювання; вплив операційного та фінансового важелів та рівень концентрації власного капіталу; кредитна історія та фінансовий менталітет власників і менеджерів; необхідність забезпечення перспективної кредитомісткості. Зовнішніми чинниками впливу на структуру джерел фінансування є: вартість залучення фінансування з різних джерел, кон'юнктура товарного ринку та фінансового ринку, державне регулювання та контроль бізнес процесів; рівень оподаткування прибутку підприємств та доходу фізичних та юридичних осіб-інвесторів від володіння цінними паперами.
6. Розроблено комплексну систему формування фінансового капіталу суб'єктів господарювання, яка функціонує на основі взаємодії структурних елементів (фінансового механізму мобілізації фінансових ресурсів, функціональної системи стратегічного менеджменту акумуляції капіталу та механізмів внутрішнього та зовнішнього (державного та ринкового) регулювання процесу мобілізації фінансових ресурсів), впровадження якої зорієнтоване на забезпечення акумуляції обсягу фінансового капіталу, достатнього для ефективної фінансово-господарської діяльності, максимізації ринкової вартості підприємства та задоволення фінансових інтересів його власників.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Особливості процесів формування та використання капіталу підприємства. Характерні риси процесу формування капіталу підприємства за рахунок власних та позикових коштів. Основні методологічні та методичні підходи до оцінки вартості капіталу підприємства.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 19.02.2011Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Особливості фінансування підприємств різних форм власності. Формування власного капіталу, самофінансування та дивідендна політика підприємства. Фінансування підприємства за рахунок запозичених джерел.
отчет по практике [681,1 K], добавлен 16.04.2011Аналіз фінансового ринку України за 2013-2014 роки як одного із основних джерел забезпечення ресурсами господарюючих суб'єктів. Дослідження шляхів вдосконалення процессу залучення додаткових ресурсів суб'єктів господарювання на фінансовому ринку.
дипломная работа [122,8 K], добавлен 27.07.2015Сутність та особливості формування капіталу підприємства, методичні основи оцінки ефективності даного процесу. Загальна характеристика діяльності ВАТ "Укрнафта", дослідження структури капіталу на ньому. Оптимізація структури капіталу на підприємстві.
курсовая работа [122,0 K], добавлен 20.05.2011Систематизація видів капіталу підприємства за основними кваліфікаційними ознаками. Характеристика основних принципів і джерел формування капіталу підприємства і його вартості. Визначення основних факторів планування структури капіталу підприємства.
курс лекций [145,1 K], добавлен 03.12.2010Загальне поняття власного капіталу підприємства, основні принципи його формування, ключові переваги та недоліки. Статутний капітал як складова власного капіталу організації. Особливості формування власного капіталу підприємства у міжнародній економіці.
реферат [65,6 K], добавлен 05.07.2014Теоретико-методологічні основи формування та використання власного капіталу підприємства. Власний капітал підприємства, його структура та показники формування. Аналіз коефіцієнту ліквідності власного капіталу і напрямки вдосконалення його структури.
курсовая работа [143,7 K], добавлен 14.12.2009Аналіз руху грошових коштів на прикладі ПрАТ "Меркатор". Аналіз фінансової стійкості, формування та використання капіталу підприємства, структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу. Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства.
курсовая работа [452,8 K], добавлен 16.03.2014Теоретичні основи формування та розвитку капіталу підприємства в економічній системі держави. Основні джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. Показники фінансово-економічної діяльності підприємства. Формування напрямів розвитку капіталу.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 05.11.2011Сутність і класифікація капіталу підприємства, його характеристика та методика аналізу. Економічний аналіз та система показників оцінки капіталу й ефективності його використання. Застосування інформаційних технологій в управління власним капіталом.
курсовая работа [368,7 K], добавлен 25.06.2011