Роль пластикових карток у грошовому обігу України

З 1980 року внаслідок використання нового алгоритму шифровування PIN коду (Data Encryption Standard - DES), розробленого компанією IBM, почалася ера банкоматів (попередні алгоритми розрахунку РГГчІкоду не забезпечували за хист від шахрайства).

У середині 1980х років у Сполучених Штатах виникло більше 100 мереж банкоматів, які обслуговували відразу декілька банків (до цього часу банкоматом певного банку міг користуватися лише клієнт, який мав рахунок у цьому банку).

З 1980го по 1990-й рік кількість банкоматів у США збільшилася від 25 до 90 тис. штук [7, с. 146-150].

У 1983 році- MasterCard ввів новий елемент захисту від підробки кредитних карт - голограму.

Починаючи з 1984 року, банки Франції, а потім і США почали випробування так званих інтелектуальних платіжних карт - старткарт, в які монтувалися чипові карти пам'яті, розроблені у 1974 році французом Ролана Морено.

З середини 1990 років почалося масове виробництво чипових платіжних карт [6, с. 23-25].

Однак швидке зростання ринку призвело до поширення шахрайства та зростання збитків від нього.

Найбільших збитків емітентам завдавало незаконне використання загублених або викрадених платіжних карток. У 1990х роках близько 60% всіх збитків були спричинені саме цим видом ризику. Захист карти від незаконного використання третьою особою частково забезпечувався необхідністю введення персонального ідентифікаційного коду при знятті готівки в банкоматах, а також необхідністю пред'явлення посвідчення особи, а в деяких країнах і введення P1N коду при здійсненні оплати товарів та послуг.

Також банками проводилася активна роз'яснювальна робота серед клієнтів щодо важливості своєчасного повідомлення про втрату або крадіжку карти.

Відповідальність за шкоду, нанесену незаконним використанням викраденої або загубленої картки до повідомлення про її втрату, ніс власник карти відповідно до умов договору з банком.

У 1990х роках збитки від підроблених карт склали приблизно 6 % світових збитків від платіжних карток.

Але цей показник суттєво відрізнявся залежно від країни: у Великій Британії збитки від підроблення карток склали 25 % усіх збитків, у Чехії - лише 3 %.

Підробкою карт займалися в основному міжнародні організовані злочинні угрупування.

Емітенти карі постійно удосконалювали захистні елементи: голограма, мікротекст, особливий документний друк та спеціальні стрічки для зразків печаток, чуттєві до хімічних речовин та використання ластику [5, с. 72-74].

Завдяки введенню чіпових карт із мікропроцесором, придатним до програмування, банкам вдалося значно зменшити виробництво підроблених карт.

У 1990х роках недоставлені поштою картки спричиняли в середньому 7% збитків банків - членів VISA та MasterCard.

Основним засобом захисту на той час була розсилка платіжних карток окремо від РIN-кодів.

Для XXI століття характерне широке використання банкоматів та розвиток продажу товарів, послуг через Інтернет, що зумовило появу нових видів шахрайства з використанням платіжних карток [1, с. 29].

Шахраями були винайдені нові способи викрадення коштів за допомогою банкоматів. Наприклад, один зі спосіб шахрайства, поширений у США, - «ліванська петля».

З 2002 року банки почали вводити нову послугу, направлену на оперативний захист платіжної картки: блокування її шляхом відправлення sms [7, с. 203].

На сьогодні близько 25% шахрайства з платіжними картками здійснюється через дистанційні платежі (замовлення товарів та послуг за допомогою телефону або Інтернет).

З метою попередження аналогічних злочинів у деяких країнах використовується система перевірки адреси одержувача послуги (Address Verification System). Товари та послуги можуть надаватися лише за адресою власника картки.

При замовленні товару по телефону/Інтернет перевіряється не лише номер та термін дії карти, але й збіг імені та адреси одержувача з даними власника картки.

Близько 1% збитків завдається обманними заявками на видачу карти.

Випадки незаконного використання викрадених або загублених документів, які використовуються для подання заявки на отримання кредиту або видачу кредитноїкарти відбуваються у всіх країнах. За інформацією Центру боротьби з викраденням персональних даних, у 2001 році в США були загублені або вкрадені особисті документи приблизно 700 тис. громадян [7, с. 204-205].

Для запобігання незаконному використанню персональної інформації шахраями банки використовують міжбанківські бази даних для перевірки інфор мації, вказаної в заяві та платоспроможності заявника. Також проводиться роз'яснювальна робота серед населення про ризики втрати особистих документів та повідомлення персональної інформації незнайомим особам.

Враховуючи значний обсяг українського ринку платіжних карт та його постійний розвиток, для нашої країни також актуальними є проблеми виявлення та запобігання злочинам у сфері виготовлення та обігу платіжних карток.

У результаті аналізу досвіду інших країн та особливостей розвитку ринку платіжних карт в Україні як державні органи, так і банки будуть мати можливчсть розробляти та втілювати в життя найефективніші способи та методи запобыгання злочинам у сферы виготовлення та обігу платіжних карт.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУЦІЯХ

4.1 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Виконувати вимоги з охорони праці зобов'язують працівників Кодекс законів про працю України (КЗпПУ) статті 139,159, Закон України "Про охорону праці", правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємствах, в установах. Організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні документи і акти про працю. Відповідні умови можуть бути внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.

За порушення правил і норм охорони праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду на підприємство накладається штраф головою Держнаглядоохоронпраці у розмірі 2 % місячного фонду заробітної плати; заступниками голови -1,5 % місячного фонду заробітної плати; начальником територіального управління - до; 1 %; начальником інспекції - до 0,5 % місячного фонду заробітної плати.

Згідно з "Кодексом України про адміністративні правопорушення" ст. 41 "Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці", порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних зарплат. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів по охороні праці на працівника до 5 мінімальних зарплат, а на власників підприємства незалежно від форм власності - до 10 мінімальних заробітних плат.

У відповідності до ст. 49 Закону "Про охорону праці" за порушення законодавчих і нормативних актів про охорону праці, крім адміністративної (штрафи) передбачені також: дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна - полягає в тому, що винний працівник вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв'язку з накладанням на нього дисциплінарного стягнення. Кодексом законів про працю, зокрема ст. 147 встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу ( обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді ) цього працівника. До працівників, що займають виборчі посади, такий захід дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи може бути застосований тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник, або уповноважений ним орган, повинен зажадати від винного працівника" письмові пояснення. В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен біти складений акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що були свідками відмови.

За кожне порушення трудових обов'язків може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Адміністративна - настає за будь - які посягання на загальні умови праці, крім випадків, коли такі порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Адміністративна відповідальність може застосовуватись у вигляді накладання штрафу на працівників і зокрема, службових осіб підприємств, організацій, установ, а також громадян -власників підприємств чи уповноважених ними осіб.

Матеріальна - коли є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника ( у формі умислу або необережності ), протиправні дії ( бездіяльність ) працівника, а також наявність причинного зв'язку між винними і протиправними діями ( бездіяльністю ) працівника та завданою шкодою.

Законодавство передбачає порядок, способи і терміни відшкодування матеріальних збитків:

* добровільного відшкодування шкоди шляхом передачі рівноцінного майна, або поправити пошкоджене майно, при згоді на це власника;

* відрахування із зарплати винного працівника за розпорядженням власника, виданим не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, з обов'язковим повідомленням про це працівника, коли шкода не перевищує середньомісячного заробітку працівника;

* шляхом подання власником позову до районного ( міського ) суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.

Кримінальна - настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян. Поняттям "порушення правил охорони праці" охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних - для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів розроблених і прийнятих відповідно до Закону "Про охорону праці" і КЗпП України.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей-або за відомо могло спричинити людські жертви чи інші наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідних правил або інструкцій.

4.2. Прилади радіаційної,хімічної розвідки та дозиметричного контролю

Людина у навколишньому середовищі піддається впливу різних явищ. До них можна віднести спеку, холод, магнітні та звичайні бурі, опади у вигляді дощу, снігу, сильні вітри, вибухи тощо. Завдяки наявності в людини фізіологічних аналізаторів (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий), вона може оперативно реагувати на них та інші явища.

Проте у природі існує явище, на яке людина через відкритість необхідних органів чуття не може миттєво реагувати, -- це радіоактивність.

Радіоактивність і супутні випромінювання (так звані іонізуючі) існували у Всесвіті постійно. На це звертали увагу М. Кюрі, В. Вернадський та інші вчені. Варто зазначити, що радіоактивні матеріали входять до складу Землі, навіть живе тканина людини містить щонайменшу кількість радіоактивних відходів.

Крім природних джерел радіоактивності, на людину в процесі її життєдіяльності впливає радіоактивний фон, який створюють штучні джерела іонізуючих випромінювань (пилове поширення радіонуклідів із: сховищ радіоактивних відходів, підприємств з переробки та збагачення уранових руд, безаварійно працюючих атомних реакторів на АЕС тощо). Особливо небезпечним є радіоактивне випромінювання, яке виникає під час аварій на АЕС з викидом у навколишнє середовище великої кількості радіоактивних речовин (РР). При цьому відбувається ураження людей і радіоактивне забруднення місцевості, на якій перебувають об'єкти, майно та різні предмети.

Треба зазначити, що особливістю іонізуючого випромінювання є те, що його дію людина відчуває не одразу, а лише за певний час. Наприклад, після тривалого перебування на радіаційно забрудненій місцевості, регулярного споживання продуктів харчування, води, роботи з обладнанням або матеріалами, які містять радіоактивні речовини. За таких умов людина повинна отримувати інформацію про рівень радіоактивного випромінювання, що впливає на неї. Для цього необхідні вимірювальні прилади, які надавали б оперативну інформацію для прийняття рішень одразу після опромінення, щоб уникнути небажаних або навіть згубних наслідків.

Випромінювання радіоактивних речовин (РР) бувають трьох видів: гамма (у), бета (р), альфа (а).

Гамма-випромінювання (7) -- це електромагнітні хвилі, аналогічні рентгенівським променям та променям світла, і поширюються у повітрі зі швидкістю 300 000 км/с. Вони здатні проникати через товщину будь-яких матеріалів. Це випромінювання становить основну небезпеку для людей, оскільки іонізує клітини організму.

Бета-випромінювання (р) -- це потік електронів, що називаються р-частинками. Швидкість їх руху може сягати у деяких випадках швидкості світла. їх проникаюча здатність менша, ніж у гамма-випромінюванні, але іонізуючий вплив у сотні разів сильніший.

Альфа-випромінювання (а) -- це потік ядер атомів гелію, які називають а-частинками. Вони мають високу іонізуючу здатність. Довжина пробігу а-частинки у повітрі становить майже 10 см, а в твердих і рідких середовищах ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту повністю затримують а-частинки. Через високу іонізуючу здатність р-частинки дуже небезпечні для організму.

Нейтрони утворюються тільки в зоні ядерного вибуху, їх іонізуюче випромінювання може спричинити ураження людей як при внутрішньому, так і при зовнішньому опроміненні. Внутрішнє виникає при потраплянні РР усередину організму з повітрям, що вдихається, питною водою та їжею. Зовнішнє -- при перебуванні людей на зараженій місцевості, потраплянні РР на шкіру та одяг, а також при дії проникаючої радіації. Іонізуюче випромінювання не має кольору, запаху -- людина його не відчуває.

Дозиметричні прилади призначені для:

-- радіаційної розвідки (визначення рівня радіації на місцевості);

-- контролю за ступенем зараження радіоактивними речовинами техніки, продуктів харчування, води та ін.;

-- контролю за опроміненням (вимірювання поглинаючих доз опромінювання людей);

-- визначення наведеної радіоактивності в ґрунті, техніці, предметах, які опромінювались нейтронними потоками.

Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань наведено у табл. 4.8:

Таблиця 4.2. 1. Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань

Індикатор радіоактивності УДРБГ-Б призначений тільки для виявлення радіоактивних речовин на місцевості, предметах тощо.

Будова приладу:

-- корпус з кришкою;

-- кнопка "Ввімкнення";

-- кнопка "Контроль живлення";

-- гніздо "Заряд";

-- ручка "Гнучкість";

-- індикаторна лампочка.

Індикатор працює на основі газорозрядного лічильника СБМ-20, який фіксує присутність радіоактивних речовин. За спалахом індикаторної лампочки та частотою піску в динаміку визначають кількість радіоактивних речовин на місцевості (потужність радіації).

Дозиметр "Юпітер" призначений для оцінки потужності експозиційної дози гамма-випромінювання за допомогою звукового сигналу, відображення показників її на цифровому табло та повідомлення про великі дози установленої межі за ПЕД.

Діапазон вимірювання 0,05--99,99 мкЗ в/год. Час встановлення та зміни показів на табло до 25 с. Пороги сигналізації --0,6, 1,2, 4,0 мкЗв/год. Час безперервної роботи -- 500 год. Маса дозиметра -- 0,25 кг.

Підготовка дозиметра до роботи

1. Здійснити зовнішній огляд.

2. Підключити джерела живлення ("Корунд" або "Крона").

3. Включити дозиметр переведенням тумблера "Вкл", при цьому засвітиться табло.

4. Для контролю ПЕД необхідно помістити дозиметр нижньою кришкою до поверхні і після сигналу дозиметра рахувати числове значення гамма-фону. Для більшої точності провести не менше трьох замірів.

5. Для роботи дозиметра як індикатора радіоактивності ручку "ПОРОГ" поставити за годинниковою стрілкою водне з положень: 0,6; 1,2; 4,0.

6. При перевищенні порогового значення ПЕД дозиметр видає довгий звуковий сигнал.

Радіометр "Прип'ять" призначений для індивідуального та колективного користування при вимірах потужності експозиційної дози гамма-випромінювання, густоти потоку бета-випромінювання, питомої (об'ємної) активності в рідинних та сипучих речовинах.

Діапазон вимірювання -- від 0,1 до 1999,9 мкЗв/ год.

Похибка вимірювання -- 25 %. Діапазон вимірювання питомої активності -- від 1,10 до 1,10 Кі/кг.

Час встановлення робочого режиму:

-- 20 та 200 с -- при вимірюванні ПЕД;

-- 10 та 100 хв. -- при вимірюванні питомої активності бета-випромінювання.

Джерело живлення -- елемент "Корунд", а також від зовнішнього джерела живлення від 4 до 12 В. Час безперервної роботи -- 24 год. Маса -- 0,25 кг.

Підготовка приладу до роботи

1. Зовнішній огляд.

2. Підключити джерело живлення ("Корунд" або зовнішнє джерело живлення 4--12 В).

3. Перевірити джерело живлення, натиснувши кнопку КР (контроль). На цифровому табло з'явиться число з комою після другої цифри, показуючи значення (у вольтах). Воно мусить бути не меншим 6 В.

Вимірювання потужності експозиційної дози

1. Перемикач "Режим" перевести у положення гамма.

2. Перемикач "Н-Х" -- у положення "X".

3. Перемикач "Межа" -- в положення 2.

4. Перемикач "Час" -- у положення 20 с.

5. Ввімкнути прилад і через 20 с рахувати ПЕД.

Вимірювання густоти потоку бета-випромінювання

1. Перемикач "Режим" перевести у положення "бета".

2. Перемикач "Межа" -- у положення 2.

3. Перемикач "Час" -- у положення 20 с.

4. Перемикач "Ат" -- у перемикач "Н-Х" у "X".

5. Зняти кришку в нижній частині корпусу приладу.

6. Ввімкнути прилад, піднести його на відстань 1--2 см від поверхні предмета і через 20 с рахувати покази на світловому табло в одиницях тисячі бета-частинок на см2/хв.

Увага! З цього показника потрібно віднімати значення гамма-фону.

Вимірювання питомої активності

1. Підготувати пробу їжі у кюветі.

2. Перемикач "Режим" поставити у положення "бета".

3. Перемикач АМ -- в АМ.

4. Перемикач "Межа" -- в 1.

5. Перемикач "Час" -- у 10 хв.

6. Зняти нижню кришку.

7. Увімкнути прилад і заміряти гамма-фон за 10 хв.

8. Поставити прилад на кювету з їжею і провести вимірювання питомої активності її за 10 хв.

9. Провести підрахунок питомої активності (із другого виміру відняти гамма-фон та помножити на показник піддіапазону).

10. Вимкнути прилад. Помити кювету, в якій була їжа.

Радіометр-дозиметр гамма-, бета-випромінювань РКС-01 "Стора" (рис. 4.6) призначений для індивідуального та колективного користування при вимірюванні потужності експозиційної дози гамма-випромінювання, а також щільності потоку бета-частинок. Радіометр призначений для вимірювання радіаційного фону в місцях проживання і праці населення, контролю радіаційної чистоти житлових і виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів побуту, одягу, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів тощо.

Порядок роботи з радіометром

Для вимірювання ПЕД різних рівнів використовують п'ять режимів роботи. Для вимірювання значень ПЕД з рівнями від 10 мкР/год. до 9,000 мР/год. використовують піддіапазон "х1" піддіапазоні "х1" можна брати один з інтервалів вимірювання:

а) для точного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 10 мкР/год. до 500 мкР/год. використовують інтервал "100s";

б) для точного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 500 мкР/год. до 5 мР/год. використовують інтервал "100s";

в) для оперативного вимірювання значень ПЕД з рівнями від 5 мР/год. до 9,999 мР/год. використовують інтервал "10s";

г) для вимірювання значень ПЕД з рівнями від 9,999 мР/год. до 99,99 мР/ год. використовують піддіапазон "х100" при інтервалі "10s";

ґ) для вимірювання значень ПЕД з рівнями від 99,99 мР/год. використовується піддіапазон "х100" при інтервалі "1s".

Зазначені вище режими роботи дозволяють точно, а при потребі й оперативно з достатньою точністю визначити ПЕД з різними рівнями і є обов'язковими у застосуванні.

Для вимірювання ПЕД необхідно повзунками перемикачів INTERVAL і RANGE встановити інтервал вимірювання і піддіапазон відповідно до обраного режиму роботи. Потім натиснути кнопку START. Про закінчення інтервалу вимірювання свідчить поява коми після першого зліва розряду в режимах "а", "б", "в" і після другого чи третього в режимах "г", "r" відповідно.

ТЕРРА. Дозиметр-радіометр МКС-05 (рис. 4.2.1.) призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози гамма - та рентгенівського випромінень, вимірювання еквівалентної дози (ЕД) гамма- та рентгенівського



Рис. 4.2.2. Радіометр-дозиметр РКС-01 "Стора"

Рис. 4.2.3. ТЕРРА. Дозиметр-радіометр МКС-05

випромінень, вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок, вимірювання часу накопичення еквівалентної дози, вимірювання реального часу (годинник). Особливості:

-- наявність п'ятьох незалежних вимірювальних каналів з почерговим виведенням інформації на один рідкокристалічний дисплей;

-- вмонтований гамма-, бета-чутливий лічильник Гейгера-Мюллера;

-- оперативна оцінка гамма-фону впродовж 10 с;

-- автоматичне віднімання гамма-фону при вимірюванні бета-забрудненості;

-- усереднення результатів вимірювань з можливістю ручного та автоматичного його переривання;

-- автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань;

-- звукова сигналізація кожного зареєстрованого гамма-кванта чи бета-частинки;

-- двотональна звукова сигналізація перевищення запрограмованих порогових рівнів;

-- цифровий дисплей з підсвіткою;

-- два гальванічних елементи живлення типорозміру ААА;

-- індикація розрядки джерела живлення;

-- ударостійкий корпус;

-- малі малогабаритні параметри.

Технічні характеристики ТЕРРА наведені в табл. 4.2.2.

Таблиця 4.2.2. Основні технічні характеристики ТЕРРА

СЕЛВІС. Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромі-нень ДКС-01М призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози (ЕД) гамма- та рентгенівського випромінень. Вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок. Вимірювання часу накопичення еквівалентної дози.

Особливості;

-- наявність чотирьох незалежних вимірювальних каналів з почерговим виведенням інформації на один рідкокристалічний дисплей;

- вмонтований напівпровідниковий детектор гамма-випромінення на основі СdТе та виносний блок детектування бета-частинок на основі кремнієвого детектора;

-- оцінка фонових рівнів радіації за 5 с (пошуковий режим);

-- можливість селективного вимірювання гамма-та бета-випромінень у потужних змішаних полях;

-- автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань;

-- звукова сигналізація кожного зареєстрованого гамма-кванта чи бета-частинки;

-- цифровий дисплей з підсвіткою;

-- індикація розрядки джерела живлення;

-- автономне геліоакумуляторне живлення;

-- металевий корпус пульта.

Технічні характеристики СЕЛВІС наведеш в табл. 4.2.3.:

КАДМІЙ. Дозиметр гамма-випромінення індивідуальний ДКС-02К (рис. 4.2.4.) призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози гамма - та рентгенівського випромінень, вимірювання еквівалентної дози (ЕД) гамма-та рентгенівського випромінень. Вимірювання часу накопичення еквівалентної дози.

Особливості:

-- наявність трьох незалежних вимірювальних каналів з почерговим виведенням інформації на один рідкокристалічний дисплей;

-- вмонтований напівпровідниковий детектор СdТе

Таблиця 4.2.3. Основні технічні характеристики СЕЛВІС

-- наявність звукової та світлової сигналізації перевищення порогових рівнів;

-- можливість програмування порогових рівнів за дозою та потужністю дози;



Рис. 4.2.4. КАДМІЙ. Дозиметр гамма-випромінення індивідуальний ДКС-02К

-- автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань;

-- звукова сигналізація кожного зареєстрованого гамма-кванта;

-- цифровий дисплей з підсвіткою;

-- живлення від двох нікель-кадмієвих акумуляторів типорозміру АА;

-- індикація розрядки джерела живлення. Технічні характеристики КАДМІЙ наведені в табл. 4.11:

Таблиця 4.2.4. Основні технічні характеристики КАДМІЙ

ПОШУК. Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромінень МКС-07 (рис. 4.2.5.) призначений для вимірювання потужності еквівалентної дози гамма- та рентгенівського випромінень, вимірювання еквівалентної дози (ЕД) гамма- та рентгенівського випромінень, вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок.

Особливості:

-- застосування лічильників Гейгера-Мюллера з відсутнім зворотним ходом лічильної характеристики;

-- наявність аналогового індикатора інтенсивності випромінення;

-- можливість запису в енергонезалежну пам'ять з перенесенням у ПК через інфрачервоний порт до 4096 результатів вимірювань;

-- можливість перегляду записаних результатів вимірювань на власному цифровому індикаторі;

-- наявність каналу "Точно" з виведенням на цифровий індикатор усередненого результату за фіксовані часи вимірювань від 1 до 99 хв. та можливість вимірювань у режимі "старт-стоп";

-- реєстрація м'яких бета-випромінень;

-- автоматичний вибір інтервалів та діапазонів вимірювань;

-- можливість програмування порогових рівнів потужності еквівалентної дози гамма-випромінення та щільності потоку бета-частинок;

-- звукова сигналізація зареєстрованих гамма-квантів, бета-частинок та перевищення запрограмованих порогових рівнів потужності еквівалентної дози чи щільності потоку бета-частинок;

-- цифровий дисплей з підсвіткою;



Рис. 4.2.5. ПОШУК. Дозиметр-радіометр гамма-, бета-випромінень МКС-07

- багаторівнева індикація розрядження джерела живлення;

-- живлення від чотирьох нікель-кадмієвих акумуляторів типорозміру АА;

-- пило -, вологозахищена конструкція пульта і блоків детектування.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі на основі проведених досліджень вирішено актуальну задачу щодо узагальнення теоретико-методичних засад та розроблено практичні рекомендації щодо механізму використання пластикових карток у грошовому обігу України.

Основні висновки та результати одержані в ході дослідження зводяться до такого:

Розкрито сутність грошового обігу та його структуру. Виявлено, що грошовий обіг обслуговує кругообіг капіталу (домашні господарства, фірми тощо), при цьому гроші є однією з функціонуючих форм капіталу, тобто структурним елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Ми бачимо, що грошовий обіг сприяє роботі банків. Банки стають посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, організаціями, установами, фізичними особами.

Досліджено види платіжних систем. Ми визначили, що в Україні банками створено 9 платіжних систем. Найбільш відомі платіжні системи, такі як VISA і MasterCard, внутрішньодержавні системи НСМЕП, Укркарт.

Національна системи масових електронних платежів (НСМЕП) створена Національним банком України та завдяки йому функціонує.

Також було проаналізовано розвиток ринку платіжних карток в Україні, який відбувався в 3 етапи: етап становлення, етап функціонування й удосконалення та сучасний етап. Хоча ринок платіжних карток після бурхливого початкового етапу розвитку та наступного стійкого зростання переживає незначний спад. Проте він продовжує розвиватися й надалі.

Розглянуто особливості діяльності ПАТ КБ «Приват Банк» на ринку платіжних карток. ПАТ КБ «ПриватБанк» є одним з банків України, що найбільш динамічно розвивається і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. Він активно використовує пластикові картки в своїй роботі:

збільшує охоплення населення платіжними кредитними картами, здійснює нормалізацію ефективності роботи відділень та профільних спеціалістів, активізує продаж «платіжних» сервісів, розробляє нові технології в області захисту пластикових карток тощо.

Визначено шляхи удосконалення механізму використання пластикових карток у грошовому обігу в Україні.

Також в роботі було досліджено механізм використання пластикових карток та обмеження шахрайства з пластиковими картками.

Для ефективної боротьби з «картковою» злочинністю в Україні було вирішено наступні задачі:

1. Визначено, на основі аналізу криміногенної ситуації, проблемні питань гармонізації законодавства України у сфері боротьби з комп'ютерною та «картковою» злочинністю.

2. Розроблено та впроваджено моделі ефективного організаційного забезпечення боротьби з комп'ютерною та «картковою» злочинністю (організаційна структура, функціональна структура, матеріально-технічна база, підготовлені кадри).

3. Утворено ефективну систему підготовки та перепідготовки спеціалістів для національних правоохоронних та судових органів з питань протидії комп'ютерній та«картковій» злочинності.

4. Удосконалено механізм взаємодії національних правоохоронних органів з компетентними органами інших країн з питань боротьби зі злочинністю в рамках ТОЗ - Конвенції та Конвенції про кіберзлочинність.

5. Запропоновано розробку нових технологій в області захисту пластикових карток та усіх технологій, що стосуються їх обслуговування (механізм ідентифікації картко власника за голосом або відбитками пальців).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусов А.М. Бухгалтерский учет и отчетность в банке: Практическое руководство с документами и коментариями. - М.: АО “Менатэп-информ”, 1998. - 368с.

2. Ансофф И. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Экономика, 1999. - 519с.

3. Ачкасов А.И. Активные операции комерческих банков. Серия “Международный банковский бизнес”: Учебник. - М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 1995. - 452с.

4. Ачкасов А.И. Балансы комерческих банков и методы их анализа. Вопрос ликидности и отображение в банковсих балансах. Серия “Международный банковский бизнес”. - М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 1995. - 568с.

5. .Абрамишвили Г.Г. Проблемы международного маркетинга: Учебник. - М.: Международные отношения, 1995. - 98с.

6. Абрамишвили Г.Г., Война В.А., Боягузов Ю.Ф. Операция “Маркетинг”. Стратегия и тактика конкурентной борьбы монополий: Учебное пособие. - М.: Международные отношения, 1996. - 240с.

7. Адибеков М.Г. Кредитные операции: класификация, порядок привлечения и учет: Учебник. - М.: Издательство АО “Консалтбанкир”, 1995. - З84с.

8. Алдохін І.П., Бубенко І.В. Теорія прийняття рішень: Навчальний посібник. - К.: УМК У, 1990. - 159с.

9. Банківські операції: Підручник/А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.

10. Базарова Т.П. Междунардный банковский бизнес: Учебное пособие - М.: Издательство АТ “Консалтбанкир”, 1995. - 464с.

11. Банківська енциклопедія: Довідник / Мороз А.М.; За ред. д-ра екон. наук, проф. Мороза А.М. - К.: Ельтон, 1993. - 243с.

12. Банковское дело: Учебник / Ю.А. Бабичева; За ред. к.э.н. Ю.А. Бабичевой. - М.: Прогресс, 2000. - 397с.

13. Банковское дело: Учебник / В.М. Колесникова, Л.П. Крожевецкой; За ред. проф. В.М. Колесникова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 480с.

14. Бизнес-план: Методические материалы / За ред. проф. Р.Г. Манилевского. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 80 с.

15. Букатто В.И., Лапидус М.Х. Финансово-кредитный механизм и банковские операции: Учебное пособие. - М.: Финансы и кредит, 1991. - 450с.

16. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами: Пособие. - Х.: Гриф, 1997. - 392с.

17. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках: Навчальний посібник. - Х.:Оригінал, 1998.-72с.

18. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: “Знання”, 2000. - 243с.

19. Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. - Харьков: Гриф, 1997. - 174с.

20. Васюренко О.В. Центральный банк в системе кредитно-финансовых отношений. - Харьков: ХарМос, 1996. - 80с.

21. Васюренко О.В. Банковская система в условиях трансформации финансового рынка. - Харьков: ХарМос, 1995. - 40с.

22. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 320с.

23. Вересюк А. Денежные переводы с помощью банкоматов// Банковская практика за рубежом. - 2001. - №7. - С.54-60.

24. Волошин І. Часова структура кредитного ризику//Вісник Національного банку України. - 1998. - №12. - С.28-29.

25. Волков А. Економічний зріст залишається в далекій перспективі// Фінансова Україна. - 1995. - № 32. - С.28-29.

26. Горячов А.А. Изучение внешних торговых рынков: цели, средства, эффективность: Пособие. - М.: Международные отношения, 1984. - 183с.

27. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. - Т.: Карт-бланш, 2000. - 510с.

28. Горячек І. Види банківських ризиків та управління ними//Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №8. - С.45-50.

29. Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право (Организации - Счета - Операции - Услуги): Пособие. - М.: Финстатинформ, 1995. - 300с.

30. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші, кредит, банки: Навчальний посібник. - Л.: Центр Європи, 1997. - 456с.

31. Гуров С.А. Анализ финансового состояния предприятий: Пособние. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. - 192с.

32. Група “Прайс Уотер Хаус”/Введення в керування кредитним ризиком. “Парайс Уотер Хаус”, 1994. - 334с.

33. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Пособние. - М.: Прогресс, 1991. - 587с.

34. Дзюблюк О.В. Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційних банків//Фінанси України. - 2000. - №9. - С.12-15.

35. Дубілет О. Кредитний ризик//Вісник Національного банку України. - 1998. - №3. - С.25-30.

36. Дьячкова О. Латинская Америка переходит на смарт-карты// Банковская практика за рубежом. - 2001. - №10. - С.74-80.

37. Єпіфанов А.О., Міщенко В.І., Саванко А.С. Управління ризиками в платіжних системах. - Суми: Ініціатива, 2001. - 168с.

38. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с.

39. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Навчальний посібник. - Л.: “Афіша”, 2000. - 174с.

40. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці: Підручник. - Л.: “Афіша”, 2000. - 349с.

41. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М., Туряб Л.В., Лико Х.І. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник. - Л.: “Афіша”, 2000. - 352с.

42. Жуков О. Singapore - it's a fine city!// Карт Бланш. - 2001. - №1. - С.28-31.

43. Иванов Д.Л. Международный банковский бизнес: Учебное пособие - М.: Издательство АТ “Консалтбанкир”, 1995. - 562с.

44. Иванов П.А. Стрельченко Ю.А. Платежи в электронной коммерции// Деньги и кредит. - 2002. - №1. - С. 41-47.

45. Иванов Ю. Мошенничество: некоторые аспекты// Карт Бланш. - 2001. - №1. - С 26-30.

46. Кіндрацька Л. Формування і використання резервів під кредитні ризики та методика обліку цих операцій у комерційних банках України//Банківська справа. - 2000. - №3. - С.45-50.

47. Кириленко В.Б. Банки та банківська діяльність: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 500с.

48. Куліков Ю. Резервування, проблеми і методи їх вирішення//Банківська справа. - 1998. - №1. - С.39-42.

49. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Нвчальний посібник. - К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001. - 335с.

50. Костючок О. Деякі апекти формування страхових резервів у комерційних банках//Вісник Національного банку України. - 2001. - №3. - С.9-12.

51. Качаєв Ю. Географічні підходи до визначення та зменшення ризику банківської діяльності//Вісник Національного банку України. - 2001. - №8. - С.45-52.

52. Кашпір Р. Принципи управління процентним ризиком//Банківська справа. - 1999. - №1. - С.34-39.

53. Ковзанадзе И.К. Вопросы создания эффективной системы управления банковскими рисками//Деньги и кредит. - 2001. - №3. - С.5-11.

54. Керування ризиками комерційного банку: Навчальний посібник / Ваправен К.Д.; За ред. Мері Злодії. - К.: КНЕУ, 1994. - 384с.

55. Коттер Р., Гилл Э., Смит Р. Комерческие банки: Пособие. - М.: Прогресс, 1990. - 725с.

56. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - К.: Основи, 1999. - 671с.

57. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. Банковский портфель: Пособие. - М.: СОМИНТЕК, 1995. - 752с.

58. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственное политика: Пособие. - М.: Прогресс, 1982. - 400с.

59. Кравець В., Савченко А. Платіжні картки в Україні: Навчальний посібник. - К.: В-во “Факт”, 1999. - 30с.

60. Кроль В. Локальные карточные проекты: проблематика и динамика развития// Карт Бланш. - 2002. - №2. - С.2-7.

61. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: “Знання”, 2000. - 215с.

62. Луців Б. Портфельне інвестування в діяльності комерційних банків// Банківська спарава. - 2000. - №5. - С.20-23.

63. Матук Ж.П. Финансовые системы Франции и других стран: Пособие - М.: Финстатинформ, 1994. - 352с.

64. Масленченков Ю.С Финансовый менеджмент в комерческом банке: Учебное пособие. - М.: Перспектива, 1996. - 191с.

65. Меркулова О. Як справи, НСМЕП?// Карт Бланш. - 2002. - №1. - С.6-13.

66. Нуреев Р.М. Деньги, банки, кредитно-денежная политика: Научное пособие. - М.: Финстатинформ, 1994. - 109с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Перелік платіжних систем, правила яких узгоджені Національним банком України. Платіжні системи, створені банками.

Найменування платіжної системи	Найменування платіжної організації	Дата видачі свідоцтва	Примітка
АВЕРС ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»	ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»	27.05.2008	Міжнародна система переказу коштів
«Гринвіч»	ВАТ КБ «Хрещатик»	07.05.2009	Внутрішньобанківська система переказу коштів
«ШВИДКІ ГРОШІ»	АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК»	10.06.2009	Внутрішньобанківська система переказу коштів
«СОФТ»	АКБ «УКРСОЦБАНК»	26.08.2009	Внутрішньодержавна система переказу коштів
«Металкарт»	АТ «МетаБанк»	07.09.2009	Внутрішньобанківська платіжна система
«Аваль-Експрес»	АТ «Райфайзен Банк Аваль»	07.07.2010	Внутрішньодержавна система переказу коштів
PrivatMoney	ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК»	19.07.2010	Міжнародна система переказу коштів
«ЛАСТІВКА»	ПАТ «Український Професійний Банк»	18.11.2010	Внутрішньобанківська система переказу коштів
«Миттєвий переказ»	ПАТ АКБ «Індустріалбанк»	15.07.2011	Внутрішньобанківська система переказу коштів

Додаток Б

Перелік платіжних систем, правила яких узгоджені Національним банком України. Платіжні системи, створені небанківськими установами

Найменування платіжної системи	Найменування платіжної організації	Дата видачі дозволу	Примітка
«Фінансовий світ»	ТОВ «Українська платіжна система»	16.07.2009	Внутрішньодержавна система переказу коштів
«РОЗРАХУНКОВА ФОНДОВА СИСТЕМА»	ПАТ «Фінансова компанія «Сучасні кредитні технології»	17.11.2009	Внутрішньодержавна система розрахунків за угодами щодо цінних паперів
«Поштовий переказ»	УДППЗ «Укрпошта»	29.12.2009 11.01.2011	Внутрішньодержавна система переказу коштів
«ІнтерПейСервіс»	ПАТ «Запоріжзв'язоксервіс»	11.08.2010	Внутрішньодержавна система переказу коштів
«ГлобалМані»	ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ»	14.09.2010	Внутрішньодержавна система переказу коштів

Додаток В

Міжнародні платіжні системи, створені нерезидентами, документи яких відповідають вимогам Положення про діяльність в Україні внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем

№ з/п	Назва системи	Назва платіжної організації міжнародної платіжної системи
1	Юнистрим	КБ «Юнистрим»
2	Visa International	Visa International Service Association
3	CONTACT	АКБ «РУССЛАВБАНК»
4	Western Union	Western Union Finncial Servises
5	MoneyGram	MoneyGram Payment Systems
6	MIGOM	КБ «Европейский трастовый банк»
7	Юнион Кард	ЗАТ «Процессинговая компанія «Юнион Кард»
8	Анелик	КБ «Анелик РУ»
9	Живие деньги	ВАТ «Собинбанк»
10	Золотая Корона	ЗАТ «Золотая Корона»
11	Быстрая почта	ЗАТ «Райффайзенбанк»
12	Interexpress	АКБ «Интеркоопбанк»
13	VIGO	Vigo Remittance Corp.
14	American Express	American Express Company
15	«Золотая Корона - денежные переводы»	ЗАТ «Биллинговый центр»
16	Express Money	Express Money Services Ltd.
17	Coinstar Money Transfer	Coinstar Money Transfer Ltd./ Coinstar Eurasia Ltd.
18	MasterCard International	MasterCard International Incorporated
19	Международные денежные переводы ЛИДЕР	НКО ЗАТ «ЛИДЕР »
20	BLIZKO	ВАТ АКБ «Связь-Банк»
21	MONEY EXHANGE	MONEY EXHANGE, S.A
22	U.S.Money Express	U.S.Money Express Corp.
23	АЛЛЮР	ЗАТ «Компания обьедененных кредитних карточек»
24	FLASHCHEQUE	ТОВ «ФЛЕШЧЕК»
25	Faster	АТ «БТА Банк»
26	Caspian Money Transfer	ВАТ «Заминбанк»
27	RIA Finansial Servises	Continental Exhnge Solutions,Inc.
28	MEEST	MEEST CORPORATION INC.
29	«Блиц»	Сбербанк России ОАО
30	IntelExpress	ТОВ Мікрофінансова організація «Інтел Експрес Джорджія»

Додаток Г

Кількість платіжних карток та інфраструктура їх обслуговування за станом на 01.10.2010 в розрізі областей*

Назва області	платіжних карток**	платіжних карток в обігу***	банкоматів	платіжних терміналів
	штук, одиниць	%	штук, одиниць	%	штук, одиниць	%	штук, одиниць	%
АРК	966 689	3,4	1 310 333	2,9	1 391	4,6	5 500	5,2
Вінницька	760 748	2,6	1 055 964	2,3	787	2,6	1 856	1,7
Волинська	507 577	1,8	725 694	1,6	572	1,9	1 939	1,8
Дніпропетровська	3 407 836	11,8	9 397 444	20,5	2 721	9,1	11 905	11,8
Донецька	3 203 475	11,1	4 675 184	10,2	3 058	10,2	9 362	8,8
Житомирська	704 065	2,4	929 874	2,0	666	2,2	1 722	1,7
Закарпаттська	471 612	1,6	654 203	1,4	627	2,1	1 541	1,4
Запорізька	1 305 381	4,5	1 960 181	4,3	1 287	4,3	4 796	4,5
Івано-Франківська	633 176	2,2	870 606	1,9	640	2,1	2 266	2,1
Київська	781 733	2,7	1 092 732	2,4	642	2,1	4 841	4,5
Кіровоградська	522 348	1,8	708 900	1,5	592	2,0	1 621	1,5
Луганська	1 267 752	4,4	1 697 379	3,7	1 303	4,4	3 660	3,4
Львівська	1 338 227	4,6	1 909 246	4,2	1 530	5,1	5 086	4,8
Миколаївська	717 300	2,5	1 010 450	2,2	787	2,6	2 942	2,8
Одеська	1 700 244	5,9	2 385 705	5,2	1 480	4,9	6 621	6,2
Полтавська	1 071 019	3,7	1 478 266	3,2	1 115	3,7	3 793	3,6
Рівненська	539 069	1,9	753 693	1,6	584	2,0	1 759	1,6
Сумська	711 233	2,5	986 234	2,1	681	2,3	1 827	1,7
Тернопільська	432 001	1,5	635 031	1,4	522	1,7	1 410	1,3
Харківська	1 595 088	5,5	2 462 117	5,4	1 766	5,9	6 070	5,7
Херсонська	630 534	2,2	849 629	1,9	677	2,3	2 132	2,0
Хмельницька	742 814	2,6	1 025 599	2,2	748	2,5	3 111	2,9
Черкаська	789 513	2,7	1 047 518	2,3	707	2,4	2 165	2,0
Чернівецька	319 668	1,1	489 511	1,1	399	1,3	1 356	1,3
Чернігівська	506 893	1,8	673 978	1,5	521	1,7	1 869	1,8
Київ	2 902 815	10,1	4 689 050	10,2	3 861	12,9	14 653	13,7
Севастополь	893 553	1,0	410 999	0,9	256	0,9	844	0,8
Усього	28 822 363	100	45 885 520	100	29 920	100	106 697	100

*розраховано за даними НБУ

**зазначається загальна кількість емітованих банком платіжних карток, за якими була здійснена хоча б одна видаткова операція за останні дванадцять місяців

*** зазначається загальна кількість емітованих банком платіжних карток, термін дії яких не закінчився

Размещено на Allbest.ru