Теоретичні основи діяльності торговців цінними паперами

Третя група має назву «Організатор торгівлі», бо фондова біржа здійснює такий вид професійної діяльності на фондовому ринку як діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку. Організатор торгівлі виділяється як професійний учасник фондового ринку.[23, с.180]

За Горинською О.Б. фінансові посередники складають одну з найбільших груп професійних учасників фондового ринку, до складу якої входять торговці цінними паперами та компанії з управління активами.

Торговець цінними паперами як професійний учасник фондового ринку- це суб'єкт господарювання - юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарських товариств, здійснює діяльність з торгівлі цінними паперами на підставі ліцензії НКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб'єктністю.

Діяльність з торгівлі цінними паперами - це вид професійної діяльності на фондовому ринку, що здійснюється торговцями цінними паперами, і включає брокерську діяльність, дилерську діяльність, андерайтинг та діяльність з управління цінними паперами [24, с.216].



Розділ 2. Аналіз діяльності торговця цінними паперами на фінансовому ринку України

2.1 Алгоритм дослідження діяльності торговців цінними паперами

В останні роки системний підхід набуває широкого використання при дослідженні соціально-економічних явищ та процесів. Використання принципів системного підходу дозволяє адекватно описати імовірнісний механізм формування статистичних закономірностей. При системному підході діяльність торговців цінними паперами на різних рівнях розглядають як об'єкт, що поєднує безліч взаємодіючих елементів у єдине ціле і являє собою систему. Залежно від мети дослідження система може бути представлена у вигляді елемента (чи підсистеми) деякої системи більш високого рівня - макросистеми. Так утворюється ієрархічна піраміда систем, що характеризують діяльність з торгівлі цінними паперами горизонтальними і вертикальними зв'язками.

Об'єктом статистичного дослідження діяльності з торгівлі цінними паперами виступають не окремі учасники, напрями та інструменти діяльності з торгівлі цінними паперами, а масові явища і процеси, що відбуваються на фінансовому ринку. Пізнавальний процес дозволяє сформулювати конкретні

економічні закони, які регулюють розвиток діяльності з торгівлі цінними паперами на всіх рівнях економіки як всередині країни, так і за її межами. Загальний ефект від діяльності з торгівлі цінними паперами залежить від економічної ефективності торгівлі цінними паперами різних суб'єктів, однак їх не можна розглядати як алгебраїчну суму індивідуальних ефектів учасників діяльності з торгівлі цінними паперами, що утворюють систему, оскільки такий комплекс являє собою складну систему, що має властивості, відмінні від властивостей окремих елементів.

Аби визначити ефективні напрями торгівлі цінними паперами, недостатньо оцінити результативність діяльності окремих суб'єктів або ефективність тих чи інших інструментів. Для цього необхідно навчитися визначати загальні результати торгівлі цінними паперами на різних рівнях на основі використання принципів системного підходу. Як відомо, система - це в значній мірі філософське поняття. Незалежно від предметної області, цим терміном називають сукупність елементів, що має дві важливі ознаки:

- зв'язки, що поєднують окремі елементи між собою і з зовнішнім середовищем;

- властивість або властивості, відмінні від властивостей окремих елементів сукупності. [25, с.96]

Систему, що складається з елементів різних типів і має різнорідні зв'язки, зазвичай називають складною. Сутність системного підходу полягає в тому, щоб розглядати об'єкт вивчення не як невідомий об'єкт, що характеризується тільки вхідними і вихідними параметрами, але й розкривати при цьому його внутрішню структуру. Це дозволяє врахувати всі важливі сторони і зв'язки досліджуваного об'єкта, процесу, явища.

Конкретизація цілей (проблем) дослідження діяльності з цінними паперами повинна базуватися на використанні системного підходу, що висуває відповідні вимоги до розглядання діяльності з торгівлі цінними паперами як системи, яка має свої елементи, функції, цілі і спрямована на вирішення конкретних проблем. Без чіткої структуризації сьогодні неможливо буде визначити можливості розв'язання цих проблем. Тому доцільно визначити діяльність з торгівлі цінними паперами як систему і надати чітке визначення її основним елементам.

При визначенні процесу торгівлі цінними паперами як системи будемо виходити з такого визначення поняття “система”. Система - це кінцева множина функціональних елементів і відносин між ними, що виділені з середовища у відповідності з метою в межах певного часового інтервалу [26, с.382].

Для визначення основних принципів дослідження діяльності з торгівлі цінними паперами необхідно провести їх типологізацію як систем, тобто включити до відповідного типу. Основний принцип типологізації систем - вибір категоріальних характеристик, за допомогою яких оцінюватимуться основні компоненти системи. Типи систем визначають на підставі таких критеріїв:

- за кількістю компонент (монокомпонентні і багатокомпонентні);

- за складом компонент (статичні та динамічні);

- за структурою компонент (прості і складні; детерміновані та імовірнісні (випадкові)).

Для дослідження діяльності з торгівлі цінними паперами їх необхідно класифікувати, а саме:

1. Визначити належність до відповідного типу системи.

2. Оцінити необхідну сукупність характеристик.

За кількістю компонент діяльність з торгівлі цінними паперами являє собою багатокомпонентну систему; за складом компонент це динамічна система, що розвивається; за структурою компонент - складна детермінована система з елементами випадковості.

Ці системи можна поділити на менш складні системи. Наприклад, торговіць цінними паперами, що здійснює діяльність - це моносистема, яка має ціль - отримання прибутку. Але з точки зору адміністративної структури - це полісистема.

Економічні системи, що включають фінансовий механізм, належать до класу надзвичайно складних імовірнісних систем. Джерелами їх імовірнісних властивостей є не тільки складність взаємозв'язків між численними параметрами і труднощі кількісного вимірювання деяких з них, але й істотність зовнішнього впливу.

Економічна система на будь-якому рівні ієрархії відкрита, незамкнена; її зв'язок із зовнішнім середовищем моделюється за допомогою кінцевого числа входів і виходів. На виході системи - цільові характеристики, на вході - характеристики тих можливостей і засобів, що можуть бути використані для досягнення мети. Внутрішня організація системи (умови формування і використання фінансових ресурсів, способи реалізації програм з торгівлі цінними паперами ) відповідає цільовим вимогам, висунутим до неї ззовні.

Отже, вирішення проблем статистичного дослідження процесу з торгівлі цінними паперами на різних рівнях вимагають конкретизації цілей дослідження торгівлі цінними паперами, які повинні базуватися на використанні системного підходу. У зв'язку з цим процес торгівлі цінними паперами розглядатиметься нами як система, що має свої елементи, функції, цілі і напрями розв'язання конкретних проблем. [27]

Розгляд процесу з торгівлі цінними паперами як системи обумовлює необхідність виділити основні завдання статистичного дослідження.

1. Організаційне забезпечення проведення одноразових та безперервних спостережень діяльності суб'єктів торгівлі цінними паперами.

2. Формування відповідної інформаційної бази для забезпечення вирішення першочергових проблем, пов'язаних з аналізом процесу торгівлі цінними паперами, тобто з діяльністю учасників, функціонуванням інструментів, напрямів і результатів діяльності з торгівлі цінними паперами, а також з контролем якості вихідної інформації як єдиного джерела для прийняття ефективних управлінських рішень з торгівлі цінними паперами.

3. Розроблення класифікацій для забезпечення системного порівняльного аналізу діяльності з торгівлі цінними паперами.

4. Визначення системи показників дослідження діяльності з торгівлі цінними паперами на різних рівнях.

5. Розроблення методик аналізу торгівлі цінними паперами та ефективності рішень з торгівлі цінними паперами, прогнозування розвитку діяльності з торгівлі цінними паперами, потрібних для оцінювання якісних та кількісних змін на фінансовому ринку.

6. Аналіз соціально-економічної ефективності діяльності з торгівлі цінними паперами в цілому.[28]

Аналіз діяльності з торгівлі цінними паперами передбачає попередню систематизацію показників про стан фінансової сфери і динаміку розвитку діяльності з торгівлі цінними паперами, що потребує розроблення багаторівневої цілісної системи показників. Вона має включати такі підсистеми:

1. Показники, що відображають діяльність суб'єктів процесу з торгівлі цінними паперами.

2. Показники, що характеризують інструменти (ресурси).

3. Показники, що відображають умови і напрями взаємодії учасників та інструментів (об'єкти і ринки).

Втім наявні статистичні показники для аналізу діяльності з торгівлі цінними паперами можна об'єднати у чотири групи:

1. Поточні показники, що характеризують діяльність суб'єктів і об'єктів торгівлі цінними паперами.

2. Показники, що відображають обсяги і структуру діяльності з торгівлі цінних паперів.

3. Показники, що характеризують рух цінних паперів.

4. Показники міждержавного руху капіталу, пов'язаного з торгівлею цінними паперами.[29]

Таким чином, проведення статистичного дослідження з діяльності з торгівлі цінними паперами повинно здійснюватися на принципах системного підходу, якій містить відповідні етапи:

1. Перший етап пов'язаний з необхідністю вивчення наявності відповідної інформаційної бази для проведення статистичного аналізу діяльності з торгівлі цінними паперами. Це дуже важливий етап статистичного дослідження. По-перше, він дозволяє проаналізувати інформаційне наповнювання побудованої системи показників. По-друге, у разі виникнення невідповідності між ними він дозволяє або відкоригувати систему показників таким чином, щоб вона відповідала наявному інформаційному забезпеченню, або, якщо інформаційне забезпечення недосконале, розробити систему заходів щодо вдосконалення інформаційного забезпечення, аби в подальшому забезпечити повноту проведення статистичного аналізу.

2. Другий етап насамперед пов'язаний з необхідністю розроблення нових оригінальних методик статистичного аналізу діяльності з торгівлі цінними паперами або з вдосконаленням чи адаптацією наявних методик у зв'язку зі значною динамічністю та мінливістю процессу з торгівлі цінними паперами.

3. На третьому етапі важливо визначитися з проблемою, яку необхідно дослідити, і сформульовати задачі статистичного дослідження. Формулювання задач статистичного дослідження процесу з торгівлі цінними паперами передбачає: окреслення кола проблем, які необхідно дослідити; конкретизацію цілей дослідження, відповідно до яких проводиться вивчення поставлених проблем, а також аналіз зовнішніх проявів системи в рамках досліджуваної проблеми.

4. На четвертому етапі важливим є дослідження складових визначеної проблеми. Інакше кажучи, необхідно на основі поставленої мети і визначеної функції вивчити структуру процесу з торгівлі цінними паперами з використанням дискриптивно-конструктивного підходу.

5. Аби мати можливість кількісно оцінити стан і проаналізувати якісні зміни системи, тобто описати досліджувану проблему, на п'ятому етапі треба побудувати систему показників, за допомогою якої можна проводити статистичний аналіз діяльності з торгівлі цінними паперами.[30; 38]

На сьогодні моніторинг - це один і видів безперервного спостереження за спеціально розробленою програмою спостереження із змінною періодичністю, яка залежить від динаміки явища, що спостерігається.

Як бачимо, моніторинг можна вважати специфічним засобом статистичного спостереження, який застосовують для поглибленого і всебічного вивчення явища в статиці і в динаміці з метою виявлення закономірностей і факторів, що визначають цю закономірність. На основі моніторингу здійснюють оперативне прогнозування. Тобто моніторингові дослідження сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень і дозволяють постійно спостерігати за станом соціально-економічних явищ і процесів, а також швидко реагувати на їх зміни.

На нашу думку, під моніторингом діяльності з торгівлі цінними паперами слід розуміти безперервне спостереження за станом фінансової сфери та факторами, що на неї впливають, з метою отримання її поточної оцінки та прогнозування на базі проведення всебічного статистичного аналізу. Таким чином, моніторинг процесу з торгівлі цінними паперами включає завдання контролю, аналізу і прогнозування, а також визначення факторів впливу на її ефективність з метою подальшого управління розвитком сфери з торгівлі цінними паперами.

Моніторинг діяльності з торгівлі цінними паперами за територіальною ознакою може бути локальним (охоплювати окремі території, ринки), регіональним (в межах великого регіону, або економічної території), національним (в межах однієї держави) і глобальним (якщо він охоплює сукупність країн або всі країни).

До основних задач моніторингу діяльності з торгівлі цінними паперами слід включити:

- визначення основних напрямів проведення дослідження діяльності з торгівлі цінними паперами;

- організацію і проведення статистичного спостереження;

- оцінювання поточного стану процессу з торгівлі цінними паперами;

- виявлення закономірностей розвитку процесів з торгівлі цінними паперами;

- прогнозування тенденцій розвитку сфери, пов'язану з торгівлею цінними паперами;

- публікацію результатів моніторингу діяльності з торгівлі цінними паперами.[31, с.105]

Абсолютні величини дозволяють оцінити масштаби діяльності з торгівлі цінними паперами, розміри діяльності з торгівлі цінними паперами. Недолік використання абсолютних величин при аналізі діяльності з торгівлі цінними паперами полягає у тому, що відповідні показники зазвичай мають вартісний вираз, що не дозволяє зробити об'єктивні висновки при проведенні

порівняльного аналізу в динаміці.[32, с.78]

Відносні величини покладено в основу просторових і динамічних порівнянь процесу з торгівлі цінними паперами та результатів діяльності з торгівлі цінними паперами, а також використовуються для аналізу структури, оцінки і порівняння інтенсивності процесу з торгівлі цінними паперами.

Побудова динамічних рядів дозволить дослідити основні тенденції діяльності з торгівлі цінними паперами, виявити вплив факторів на динаміку основних показників діяльності з торгівлі цінними паперами, здійснювати прогнозування процесу з торгівлі цінними паперами, а також виявити одно типові періоди процесу з торгівлі цінними паперами в Україні. [33]

Методи вивчення взаємозв'язків дозволять встановити зв'язки між окремими показниками діяльності з торгівлі цінними паперами, вивчити їх вплив на результати процесу з торгівлі цінними паперами в цілому і на основні макроекономічні показники, а також здійснювати моделювання діяльності з торгівлі цінними паперами на різних рівнях.

Таким чином, сукупність методів і процедур статистичного аналізу діяльності з торгівлі цінними паперами можна розбити на дві складові:

1. Традиційні статистичні методи.

2. Методи фінансової статистики.

Використовувати традиційні статистичні методи в аналізі діяльності з торгівлі цінними паперами можна за такими напрямами:

- проведення групування суб'єктів, об'єктів та інструментів діяльності з торгівлі цінними паперами з метою типологізації та визначення однорідних груп;

- розрахунок обсягів, розмірів та рівнів операцій з торгівлі цінними паперами;

- проведення територіальних та динамічних порівнянь;

- розрахунок середнього розміру, обсягу та рівня операцій з торгівлі цінними паперами;

- оцінювання рівня концентрації операцій з торгівлі цінними паперами;

- визначення інтенсивності діяльності з торгівлі цінними паперами;

- аналіз рівня ризику фінансових операцій з торгівлі цінними паперами;

- проведення факторного динамічного аналізу із застосуванням індексного методу;

- типологізація складових діяльності з торгівлі цінними паперами;

- вивчення взаємозв'язку між основними складовими діяльності з торгівлі цінними паперами;

- вивчення закономірностей розвитку процесу з торгівлі цінними паперами;

- проведення періодизації діяльності з торгівлі цінними паперами;

- моделювання процесу з торгівлі цінними паперами та факторів, що обумовлюють рівень його ефективності;

- прогнозування діяльності з торгівлі цінними паперами на різних рівнях [34, с. 48].

Методи фінансової статистики використовують для визначення:

- майбутньої вартості операції з торгівлі цінними паперами за умов використання різних відсотків;

- реальної вартості доходу з торгівлі цінними паперами за різних умов інвестування;

- майбутніх надходжень з торгівлі цінними паперами за умов їх розподілення в часі;

- чистого реального доходу з торгівлі цінними паперами за умов його розподілення в майбутньому;

- внутрішньої норми доходності при обґрунтуванні доцільності капіталовкладень;

- реальної доходності операцій з фінансовими інструментами і порівняння їх ефективності;

- еквівалентності між різними умовами діяльності з торгівлі цінними паперами.[35, с.108]

Для огляду діяльності торговців цінними паперами на фінансовому ринку України обрані такі статистичні показники, як абсолютний приріст, відносні показники порівняння, відносні величини динаміки та показники структури.

Абсолютний приріст - це показник, який характеризує, на скільки одиниць один рівень більше чи менше якогось попереднього рівня. Він обов`язково виражається в тих саме одиницях виміру, що й рівні ряду. Абсолютний приріст обчислюється шляхом віднімання від існуючого рівня ряду якогось попереднього або базисного рівня. Абсолютні прирости можуть мати знак плюс або мінус. Знак плюс підкреслює, що розмір явища зріс і в дійсності явище мало тенденцію до зростання; знак мінус підкреслює зменшення величини явища і характеризує абсолютне зменшення явища.

У загальному вигляді формула виглядає так: yi - yi-1, де (1)

- yi -показник теперішнього року;

- yi-1-показник попереднього року.

Абсолютний приріст не може дати вичерпної характеристики зміни явищ, але він вказує на загальну тенденцію зміни явищ за аналізований термін часу.[36]

Відносні показники порівняння - це результат зіставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей, груп чи одиниць. Порівнюють при цьому будь-які кількісні характеристики: обсяги сукупностей (або груп), середні або сумарні величини тієї чи іншої ознаки.

Відносні показники динаміки характеризують зміни суспільних явищ і процесів у часі. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду, або будь-якого іншого, прийнятого за базу порівняння.

Відносні показники структури характеризують склад того чи іншого суспільного явища, тобто показують, яку питому вагу займають окремі частини в усьому явищі. Розраховують їх відношенням частини до цілого. Виражаються вони в процентах або частках одиниці. [37; 39]

Для аналізу торговця цінними паперами «ТАСК-БРОКЕР» були обрані ще такі показники: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт рентабельності активів та вартість чистих активів. Детальніше з цими показниками можна буде ознайомитись у підрозділі 2.3.

2.2 Огляд діяльності торговців цінними паперами на фінансовому ринку України

Торговці цінними паперами приваблюють інвесторів вітчизняних та іноземних інвесторів для вкладання коштів у цінні папери. Це стає основою для зростання фондового ринку.

Одним із найважливіших показників розвитку економіки є ВВП, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Тому доречно порівняти обсяги торгів на ринку цінних паперів з ВВП (рис.2.1).

Рис 2.1. Порівняльні дані обсягів торгів на ринку цінних паперів та ВВП, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47].



Бачимо, що ВВП зазвичай нижчий за обсяги торгів цінними паперами. Тільки у 2008 році обсяг ВВП перевищив обсяги торгів на ринку цінних паперів на 64,67 млрд грн. Причиною цього стала криза, яка зачипила всі сфери діяльності економіки, у тому числі і фондовий ринок. Зазвичай ринок цінних паперів відповідає підняттям за розвитку економіки та інших галузей та дає негативну віддачу за кризових явищ, таких як інфляція та ін. З графіка видно, що ринок цінних паперів у інші роки демонструє зріст, а у 2013 році - спад. Це обумовлено несприятливим інвестиційним кліматом. Показник у 2013 році у порівнянні з 2012 зменшився на 840,67 млрд грн.

Динаміка обсягу біржових контрактів показує, як розвивається фондовий ринок та чи схильний він до зростання. Його динаміка наведена на рис. 2.2.

Рис.2.2. Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі у 2008 - 2013 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47]

Обсяг торгів цінними паперами на біржовому ринку має тенденцію до зростання останні роки. Найбільший приріст, як видно з графіка показав 2013 рік, показник збільшився аж на 436,87 млрд грн. З графіка видно, що ринок зростає стрімко і 2 роки має приблизно однакові обсяги, а пізніше знову стрімко зростає. Так у 2008 і 2009 роках обсяги становили 37, 76млрд. грн. та 36,01 млрд. грн., і майже в 4 рази зросли у 2010 році, у 2011 і 2012 роках обсяги також були приблизно однакові, але в 2013 році зросли майже вдвічі порівняно з 2012 роком.

Частка біржового ринку показує скільки відсотків угод було здійснено на біржовому ринку (рис.3.3).

Рис.2.3. Динаміка частки біржового ринку в загальному обсязі торгів на ринку цінних паперів у 2008 - 2013 роках, % [40; 41; 42; 43; 44; 47].

У 2013 році частка біржового ринку в загальному обсязі торгів на ринку цінних паперів збільшилась на 15,53 % та становила 28,12 %. Зрозуміло, що на позабіржовий ринок припадає левова частка продажів. В цілому в порівнянні з 2008 і 2009 роками можна сказати, що біржовий ринок має тенденцію до зростання, але його частка все ще незначна.

Важливим показником для характеристики стану вітчизняного фондового ринку є кількість лістингових цінних паперів. З року в рік цей показник збільшується, причому зростає як загальна кількість випусків цінних паперів в обігу, так і кількість цінних паперів, які занесено у біржові реєстри організаторів торгівлі за І-им та ІІ-им рівнями лістингу (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Кількість випусків цінних паперів, які перебувають в обігу на фондовій біржі України, шт. [40; 41; 42; 43; 44].

Кількість випусків цінних паперів, які перебувабють в обігу на фондових біржах, шт.	Станом на 31.12.2009	Станом на 31.12.2010	Станом на 31.12.2011	Станом на 31.12.2012
Усього	1472	1520	2196	2963
І рівень лістингу	16	146	194	274
ІІ рівень лістингу	274	247	318	407
Позалістингові	1182	1127	1684	2282

За таблицею бачимо, що найбільше позалістингових цінних паперів. Їхня кількість постійно зростає, і на кінець 2012 року вже становила 2282 шт., що має перевищення на 1100 в порівнянні з кінцем 2009 року. Цінних паперів І рівня лістингу зовсім мало, особливо в порівнянні з позалістинговими. Їхня частка у загальній кількості цінних паперів на кінець 2012 року становила 9,25 %. Усі цінні папери мають позитивну динаміку, що свідчить про розвиток ринку цінних паперів.[45]

Для порівняння фондового і фінансового ринків можна використати довгострокові кредити банків та довгострокові цінні папери, так як найпопулярнішим інститутом на фінансовому ринку є банк, а кредити однією з найпопулярніших угод. Порівняльні дані представлені на рис. 2.4.

Рис.2.4. Залучення інвестицій в економіку України 2008 - 2012 роки, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44].

Головним завданням, яке повинен виконувати ринок цінних паперів, є забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, порівняно з іншими джерелами, капіталу. Залучення інвестицій у цінні папери відбувається шляхом придбання цінних паперів в процесі їх емісії. Акції та облігації є найефективнішим джерелом отримання додаткових фінансових ресурсів для фінансування поточної господарської діяльності, довгострокових проектів підприємств і держави.

Однак, показник обсягу залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку, який за результатами 2012 року становив 67,23 млрд грн, нижчий за показник обсягу залучених довгострокових кредитів - 100,97 млрд грн. Усі роки, крім 2009 довгострокові кредити банків перевищували показники довгострокових цінних паперів. Динаміка довгострокових цінних паперів почергово, то знижується, то йде вгору, що говорить про нестабільність довгострокових вкладень в цінні папери.

Розглядаючи фондовий ринок, доречно порівняти суми номінальних вартостей цінних паперів резидентів та нерезидентів (рис.2.5), більша сума номінальної вартості цінних паперів резидентів говорить про більшу зацікавленість резидентів, ніж нерезидентів, і навпаки.

Рис.2.5. Динаміка номінальної вартості цінних паперів,що належать власникам - нерезидентам у 2009 - 2012 роках [40; 41; 42; 43; 44].

Протягом останніх років простежується тенденція збільшення загальної номінальної вартості цінних паперів, що належать, у тому числі, власникам-нерезидентам, що свідчить про зростання привабливості вітчизняного ринку цінних паперів для зовнішніх інвесторів.

Так, станом на кінець 2012 року власникам цінних паперів належали пакети іменних цінних паперів з загальною номінальною вартістю 652,67 млрд грн, у тому числі номінальна вартість цінних паперів, що належала власникам - нерезидентам, становила 164,07 млрд грн. Порівняно з іншими роками це найвищий показник. Як і номінальна вартість цінних паперів, так і номінальна вартість цінних паперів нерезидентів зростає поступово. Трохи швидшими темпами зростає номінальна вартість цінних паперів, а саме на 40,5 млрд грн. за останній рік, номінальна вартість цінних паперів нерезидентів зросла на 10,48 млрд грн.

Розглянувши динаміку сум номінальних вартостей цінних паперів нерезидентів, розглянемо детальніше яким країнам і в якій мірі належать інвестиції у фондовий ринок України (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2. Розподіл іменних цінних паперів власниками -нерезидентами на фондовому ринку України [46].

Країна	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
	Номіналмлрд.грн	Загаль- наноміна-льнавартість,%	Номінал,млрд.грн	Загаль- наноміна-льнавартість,%	Номінал,млрд.грн	Загаль- наноміна-льнавартість,%	Номінал,млрд.грн	Загаль- наноміна-льнавартість,%
Кіпр	39,16	29,23	40,53	31,19	41,87	29,96	50,19	38,37
Росія	22,07	16,47	16,92	13,02	16,96	12,14	17,35	13,26
Нідерланди	11,56	8,63	12,40	9,54	11,53	8,25	11,59	8,86
Австрія	11,30	7,72	10,36	7,97	11,30	7,41	11,40	8,71
Швеція	10,35	5,65	6,91	5,32	10,35	4,96	7,09	5,42
Інші	45,06	32,3	42,83	32,96	54,69	37,28	33,20	25,38

Найбільший обсяг номінальної вартості іменних цінних паперів власників-нерезидентів, які володіли значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу) станом на кінець 2012 року, зафіксовано серед представників таких країн, як Кіпр - 38,37 %, Росія - 13,26 %, Нідерланди - 8,86 %, Австрія - 8,71 % та Швеція - 5,42%. Решта країн має обсяг менше 5 %.[46]

Зовсім інший розподіл притаманний обсягу виконаних договорів, якщо розглядати його не в загальній динаміці, а в динаміці обсягу виконаних договорів за видами договору (рис.2.6).

Рис.2.6. Обсяг виконаних договорів торговцями цінних паперів за участю нерезидентів (за видом договору) у 2009 - 2012 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44].

Незважаючи на те, що протягом попередніх двох років спостерігалась тенденція до збільшення операцій з продажу цінних паперів у порівнянні з операціями з купівлі цінних паперів за участю нерезидентів, що могло б свідчити про відтік іноземного капіталу, у 2012 році обсяг купівлі цінних паперів нерезидентами перевищив показник продажу цінних паперів на 11,20 млрд грн. Обсяг продажу протягом 2009-2011 років зростав, ця тенденція не змінилася і у 2012 році. Обсяг продаж перевищив показник 2011 року на 59,4 млрд грн. Обсяги договору міни також мали додатній напрям, але суттєво відставали від обсягів купівлі і продажів, але у 2012 році різко зменшились і становили 2,53 млрд грн. Цей показник знизився аж на 35 млрд грн.

Для того, щоб детальніше проаналізувати інвестиції нерезидентів в економіку України, доречно розглянути сальдо інвестицій (рис.2.7), оскільки сальдо означає, що може існувати, як притік інвестицій в Україну, так і відтік.

Рис.2.7. Сальдо обсягу інвестицій нерезидентів в економіку України через інструменти фондового ринку протягом 2009 - 2012 років [40; 41; 42; 43; 44].

Сальдо залучення інвестицій у 2012 році, порівняно з минулими роками, є позитивним - 11,20 млрд грн у річному підсумку. З графіка видно, що минулі роки спостерігався тільки відтік капіталу. Причиною цього послугував несприятливий інвестиційний клімат в Україні. Протягом 2009-2011 років найбільший відтік спостерігався у 2010 році і становив - (-67,02 млрд грн ).

Хоча обсяги торгів позабіржовими фінансовими інструментами на ринку цінних паперів є меншими за обсяги біржовими фінансовими інструментами, але вони є частиною фондового ринку України. Динаміка загальних обсягів торгів та обсягів торгів позабіржовими фінансовими інструментами наведена на рис.2.8.



Рис.2.8. Обсяг торгів позабіржовими фінансовими інструментами на ринку цінних паперів у 2008 - 2013 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47]

У 2013 році обсяг торгів позабіржовими фінансовими інструментами на ринку цінних паперів становив 1211,3 млрд грн та значно збільшився порівняно з 2012 роком. Але незважаючи на це, обсяг торгів позабіржовими фінансовими інструментами за минулі роки, залишався більш-менш стабільним. Набагато більше коливався обсяг торгів на ринку цінних паперів, як і у сторону зростання, так і у протилежний бік. Зміни в інший бік відбулись тільки у 2013 році. У 2013 році обсяг торгів на ринку цінних паперів становив 1690,2 млрд грн. Порівняно з 2009 роком зростання відбулось на 622,94 млрд грн. Це свідчить про розвиток фондового ринку в Україні.

Важливо розрізняти обсяги укладених угод та обсяги виконаних угод. Динаміка обсягів виконаних договорів з нерезидентами подана на рис.2.9.

Рис.2.9. Обсяг виконаних договорів торговцями цінних паперів у порівнянні з обсягом виконаних договорів з нерезидентами у 2009 - 2012 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44].

Загальний обсяг на ринку поступово зростає. Ще у 2009 році він становив 1067,26 млрд грн. і вже у 2012 році 2506,46 млрд грн. Приріст становив 1439,2 млрд грн. Обсяг виконаних договорів з нерезидентами також зростає, окрім 2010 року. Тоді він становив 206,59 млрд грн.

Частка виконаних договорів з резидентами та нерезидентами становить структуру виконаних договорів, яку показано на рис.2.10.

Рис.2.10. Частка виконаних договорів торговцями цінних паперів з резидентами та нерезидентами у 2009 - 2012 роках [40; 41; 42; 43; 44].

Обсяг виконаних договорів з резидентами перевищує обсяг виконаних договорів з нерезидентами більше ніж на 50%. Останніми роками обсяг виконаних договорів з резидентами почав знижуватись, а обсяг виконаних договорів з нерезидентами зростати. Взагалі це є хорошою тенденцією через зростання довіри іноземних інвесторів, але обсяг виконаних договорів з нерезидентами не має перевищувати більш ніж половини інвестицій, через те, що це буде означати високу залежність українського фондового ринку від іномеиних держав. У 2012 році обсяг виконаних договорів з резидентами становив 81,5%, а обсяг виконаних договорів з нерезидентами 18,5%.

Оскільки біржові контракти з цінними паперами займають левову частку на фондовому ринку, розглянемо їх динаміку за 2013 рік. Дані подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі (з розподілом за видом фінансового інструменту) протягом січня - грудня 2013 року, млн грн. [47].

Період	Акції	Облігації підприємств	Державні облігації України	Облігації місцевих позик	Інвестиційні сертифікати	Деривативи	Іпотечні облігації	Усього
Січень	741,97	2 187,58	21 914,47	3,85	147,13	1 699,48	0,00	26 694,49
Лютий	1 161,76	4 015,23	17 147,96	195,68	250,42	2 024,46	0,00	24 795,52
Березень	1 692,96	5 103,59	24 334,78	141,66	783,75	1 810,70	0,00	33 867,43
Квітень	3 678,53	3 223,03	27 426,71	191,83	583,09	2 162,70	0,00	37 265,89
Травень	2 542,01	3 414,67	25 650,14	80,36	191,89	1 491,49	0,00	33 370,56
Червень	2 715,51	4 031,59	26 812,22	5,58	650,58	1 551,68	0,00	35 767,15
Липень	11 904,93	4 635,36	36 007,01	2,83	494,62	1 831,70	1,00	54 877,45
Серпень	6 351,79	5 597,22	48 067,66	81,80	1 342,62	1 756,43	0,00	63 197,52
Вересень	4 591,52	3 918,90	29 927,26	164,87	657,80	1 852,35	0,61	41 113,30
Жовтень	1 961,38	2 420,11	24 929,82	22,75	257,56	1 945,38	0,09	31 537,08
Листопад	2 030,96	3 963,76	36 819,76	4,36	284,10	1 586,74	0,53	44 691,21
Грудень	5 949,36	6 899,48	32 290,91	8,48	620,07	1 688,43	0,00	47 457,25
Усього	45 322,66	49 410,51	351 328,71	904,05	6 263,63	21 401,53	1,23	474 634,86

Протягом січня - грудня 2013 року порівняно з даними аналогічного періоду 2012 року обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився у 2 рази (або на 210,96 млрд грн) (січень - грудень 2012 року - 263,67 млрд грн).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду зафіксовано з:

- державними облігаціями України - 351,33 млрд грн (74,02% від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі у січні - грудні 2013 року);

облігації підприємств - 49,41 млрд грн (10,41% від загального обсягу виконаних біржових контрактів на організаторах торгівлі у січні - грудні 2013 року).

Ринок акцій посідає особливе місце на ринку капіталів. Стійкий, стабільно функціонуючий, ринок акцій є одним із чинників, що визначає інвестиційний клімат в країні, сприяє залученню й перерозподілу інвестиційного капіталу у перспективні сфери економіки. Динаміка обсягу зареєстрованих випусків акцій наведена на рис.2.11.

Рис.2.11. Динаміка обсягу зареєстрованих Комісією випусків акцій у 2008 - 2013 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47].



За даними на кінець 2013 року, усього Комісією зареєстровано випусків акцій на загальну суму 64,54 млрд грн. Починаючи з 2008 року приріст становив 18,4 млрд грн.

Емісійна діяльність на ринку облігацій у 2013 році демонструє значний спад обсягів зареєстрованих Комісією облігаційних випусків, що свідчить про зменшення у компаній зацікавленості до цього фінансового інструменту та можливостей залучення додаткових коштів шляхом емісії облігацій. Динаміка обсягу зареєстрованих випусків облігаційпідприємств представлена на рис.2.12.

Рис.2.12. Обсяги зареєстрованих Комісією випусків облігацій підприємств у 2008 - 2013 роках, млрд. грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47].

Протягом 2013 року Комісією було зареєстровано 304 випуски облігацій підприємств на суму 36,72 млрд грн. У порівнянні з 2012 роком обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств зменшився на 14,67 млрд. грн. або на 71,45 %.

Ситуація на вітчизняному фондовому ринку протягом останніх років зазнала докорінних змін. Поряд із традиційними операціями з фінансовими інструментами з'явилися нові продукти. Вони отримали назву «деривативи», або «похідні». Наразі ринок деривативів є доволі молодим сегментом фінансового ринку. Розвиток ринку похідних цінних паперів виступає одним із факторів ефективного функціонування фінансового ринку та відображає свій вплив на ефективне функціонування реального сектору економіки. Динаміка обсягів торгів поідними фінансовими інструментами показана на рис.2.13.

Рис.2.13. Обсяг торгів похідними (деривативами) на ринку цінних паперів у 2008 - 2013 роках, млрд грн. [40; 41; 42; 43; 44; 47].

Ринок похідних (деривативів) характеризується постійним зростанням обсягів операцій з похідними інструментами. За останні 6 років сума контрактів з похідними (деривативами) помітно зросла: з 0,27 млрд грн у 2008 році до 21,40 млрд. грн. у 2013 році. Це є хорошим фактором через те, що похідні фінансові інструменти дають змогу хеджувати фінансові ризики. Але поряд з іншими фінансовими інструментами частка деривативів мізерно мала, для цього потрібно підвищити довіру учасників фондового ринку до цього виду інструментів, а також застосовувати методи заохочення, що сприятимуть, як популяризації використання деривативів серед населення, так і серед юридичних осіб.

Частка обсягів торгів похідними цінними паперами показує, який відсоток із всього обсягу угод займають деривативи (рис.2.14).



Рис.2.14. Частка обсягу торгів похідними (деривативами) на ринку цінних паперів у 2008 - 2013 роках [40; 41; 42; 43; 44; 47].

У 2013 році обсяг торгів похідними (деривативами) зменшився на 0,14 млрд грн порівняно з 2012 роком, що склало 0,84 % від загального обсягу торгів на ринку цінних паперів. Частка обсягів деривативів дуже мала у структурі фінансових інструментів. Це свідчить про те, що потрібно не тільки збільшувати кількість та види деривативів, а і створити законодавчу базу, яка б регулювала діяльність з торгівлі деривативами.

Опціони є одним із фінансових інструментів, який відноситься до деривативів. Динаміку зареєстрованих випусків опціонів показано на рис.2.15.

Рис.2.15. Обсяг зареєстрованих випусків опціонів у 2008 - 2012 роках, млн.грн. [40; 41; 42; 43; 44].



Зростання обсягу випуску похідних цінних паперів протягом останніх років свідчить про інтерес учасників ринку до фінансових інструментів, які створюють можливість для хеджування ризиків, являючи собою елементи «квазі»-страхування. Так, у 2012 році Комісією було зареєстровано дев'ять випусків опціонів на суму 22,89 млн грн. У порівнянні з 2011 роком, обсяг випусків опціонів збільшився на 19,45 млн грн.

2.3 Аналіз діяльності з торгівлі цінними паперами компанії «ТАСК-БРОКЕР»

Метою даного підрозділу є аналіз торгівлі цінними паперами компанії «ТАСК-БРОКЕР», який включає брокерську дилерську і андеррайтингову діяльність. Динаміка цих видів діяльності показує наскільки успішною була компанія за останні 5 років. Динаміку обсягу виконаних договорів «ТАСК-БРОКЕР» у розрізі брокерської діяльності наведено на рис.2.16.

Рис.2.16. Обсяг виконаних договорів торговця «ТАСК-БРОКЕР» у розрізі брокерської діяльності, млн. грн.[98].

З графіка бачимо, що найбільше зростання було 2010 році та обсяги становили 640 млн грн., найбільший спад відбувся у минулому 2013 році та становив 135,04 млн грн. За останні 5 років обсяг виконаних договорів знизився на 28,16 млн грн.

Дилерська діяльність займає перше місце за обсягами діяльності у компанії «ТАСК-БРОКЕР». Динаміку обсягів виконаних договорів у розрізі дилерської діяльності представлено на рис.2.17.

Рис.2.17. Обсяг виконаних договорів торговця «ТАСК-БРОКЕР» у розрізі дилерської діяльності, млн. грн.[98].

Дилерська діяльність мала найбільший розквіт у 2011 році. Річний обсяг становив 6170,7 млн грн.. У 2012 та 2013 роках дилерська діяльність стрімко пішла на спад та напри кінець 2013 року обсяг виконаних договорів дорівнював 148,1 млн грн.

Андеррайтингова діяльність найменш розвинута у «ТАСК-БРОКЕР», динаміку обсягів виконаних договорів з андерайтингу розглянемо на рис.2.18.

Рис.2.18. Обсяг виконаних договорів торговця «ТАСК-БРОКЕР» у розрізі андеррайтингової діяльності, млн. грн. [96].



Андеррайтингова діяльність мала найвище зростання у 2012 році та мала показник у 66,2 млн грн., у 2013 році «ТАСК-БРОКЕР» перестав займатись цією діяльністю. цінний торговець грошовий облігація

Для того, щоб краще зрозуміти структуру виконаних договорів за видами діяльності, розглянемо графічно як змінювалась вона за останні 5 років.

Рис.2.19. Структура виконаних договорів за видами діяльності 2009 рік [98].

Дилерська діяльність у 2009 році займала провідне місце у діяльності торгівця цінними паперами «ТАСК-БРОКЕР», брокерська діяльність тільки 14% зі 100%, андерайтинг мав зовсім несуттєву частку.

Рис.2.20. Структура виконаних договорів за видами діяльності 2010-2011 роки [98].



Порівнюючи з діаграмою за 2009 рік можна сказати, що структура майже не змінилася, андерайтинг коливається від 1% до 2%, брокерська діяльність від 8% до 14%,дилерська від 84% до 90%.

Рис.2.21. Структура виконаних договорів за видами діяльності за 2012 рік [98].

У 2012 році зріс андерайтинг, порівнюючи з 2009 роком на 3%, з 2010-2011 років приріст склав 4%, але ця частка залишається все ще малою.

Рис.2.22. Структура виконаних договорів за видами діяльності за 2013 рік [97].

2013 рік приніс великі зміни, андерайтинг взагалі зник, а брокерська діяльність зросла майже до 50%, так само як і дилерська знизилась. Порівнюючи з 2009 роком брокерська діяльність зросла на 34%, а дилерська зменшилась на 32%. Важко сказати добре це чи погано, адже ці послуги урівноважили один одного.

Для того, щоб зрозуміти на скільки добре функціонує торговець цінними паперами розрахуємо 6 основних коефіцієнтів та вартість чистих активів.

1. Коефіцієнт загальної ліквідності :

Коефіцієнт загальної ліквідності - фінансовий коефіцієнт, що дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Коефіцієнт загальної ліквідності показує здатність компанії погашати поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок тільки оборотних активів. Чим значення коефіцієнта більше, тим краще платоспроможність підприємства. Цей показник враховує, що не всі активи можна реалізувати в терміновому порядку.

КЛ1 = підсумок розділу ІІ активу + рядок 270/підсумок розділу ІV пасиву + рядок 630;

КЛ1 на 31.12.10 р.= 21 603 / 14 697 = 1,47;

КЛ1 на 31.12.11 р. = (24 958 + 7 992) / (25 952 + 0) = 1,27.

КЛ1 на 31.12.12 р.= (28199+8069) / 29269 =1,24.

КЛ1 на 31.12.13 р.= 20446 / 13439 = 1,52.

Теоретичне значення в межах 2,0 - 2,5. Значення нижче 1 говорить про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі стабільно оплачувати поточні рахунки. Значення більше 3 може свідчити про нераціональну структуру капіталу.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності :

Коефіцієнт поточної ліквідності (Current Ratio) розраховується як відношення оборотних коштів до короткострокових зобов'язань (у відсотках).

При розрахунку використовуються середні значення балансових показників за розрахунковий період.

Коефіцієнт поточної ліквідності (або загальний коефіцієнт покриття боргів, або коефіцієнт покриття, current ratio) характеризує ступінь покриття короткострокових пасивів оборотними активами, і застосовується для оцінки здатності підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнти ліквідності характеризують платоспроможність підприємства не тільки на даний момент, але й у випадку надзвичайних обставин.

КЛ2 = підсумок розділу ІІ активу - рядки 100,110,120,130,140 + рядок 270 /підсумок розділу ІV пасиву + рядок 630

КЛ2 на 31.12.10 р. = 21 603 / 14 697 = 1,47;

КЛ2 на 31.12.11 р. = (24 958 - 3 - 0 - 0 - 0 - 0 + 7 992) / (25 952 + 0) = 1,27.

КЛ2 на 31.12.12 р = ( 28199- ( 3+0+0+0+0 ) + 8069 ) / 29269 =1,24.

КЛ2 на 31.12.13 р = (20446 - ( 10 +0+0+0+0 )+0) / 13439 = 1,52.

Теоретичне значення в межах 0,7-0,8

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності :

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) -- показник, що характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов'язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість.

КЛ3 = рядок 230+рядок 240/ підсумок розділу ІV пасиву

КЛ3 на 31.12.10 р. = 2 111 / 14 697 = 0,14;

КЛ3 на 31.12.11 р. = (1 019 + 0) / 25 952 = 0,04.

КЛ3 на 31.12.12 р. =227 / 29269 = 0, 008.

КЛ3 на 31.12.13 р. = 902 / 13439 = 0,07.

Теоретичне значення в межах 0,2 - 0,25

4. Коефіцієнт покриття зобов`язань власним капіталом:

Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом - це показник, який загалом свідчить про фінансову залежність підприємства від заємних коштів. Цей коефіцієнт розраховується як співвідношення загальної суми залучених та власних коштів. Значення коефіцієнту покриття зобов'язань власним капіталом свідчить про домінування власного капіталу над залученим.

КЗВ = підсумок розділу ІІІ пасиву + підсумок розділу ІV пасиву + 420,630 / підсумок розділу І пасиву

КЗВ на 31.12.10 р. = 14 697 / 7 003 = 2,10;

КЗВ на 31.12.11 р. = (0 + 25 952) / 7 014 = 3,70.

КЗВ на 31.12.12 р. = 29269 / 7009 = 4,18.

КЗВ на 31.12.13 р. = 13439 / 7022 = 1,91.

Теоретичне значення не більше ніж 1,0

5. Коефіцієнт фінансової незалежності :

Коефіцієнт фінансової незалежності показує частку активів організації, які покриваються за рахунок власного капіталу (забезпечуються власними джерелами формування). Частка, що залишилася активів покривається за рахунок позикових коштів.

Інвестори, як правило, звертають увагу на значення цього коефіцієнта. Чим вище значення коефіцієнта, тим з більшою ймовірністю організація може погасити борги за рахунок власних коштів. Чим більше показник, тим більш незалежним підприємство.

Близькість цього значення до одиниці може говорити про стримування темпів розвитку підприємства. Відмовившись від залучення позикового капіталу, організація позбавляється додаткового джерела фінансування приросту активів (майна), за рахунок яких можна збільшити доходи. Разом з тим це зменшує ризики погіршення фінансової спроможності в разі несприятливого розвитку ситуації.

КФН = підсумок розділу І пасиву / підсумок розділу ІІІ пасиву + підсумок розділу ІV пасиву + рядки 420,630

КФН на 31.12.10 р. = 7 003 / 14 697 = 0,48

КФН на 31.12.11 р. = 7 014 / 25 952 = 0,27.

КФН на 31.12.12 р. = 7009 / 29269 = 0,24.

КФН на 31.12.13 р. = 7002 / 13439 = 0,52.

Теоретичне значення не менше ніж 0,2

6. Коефіцієнт рентабельності активів:

Коефіцієнт рентабельності активів - це показник який свідчить про ефективність використання активів підприємства. Його основна концепція: відношення прибутку (- збитку), одержаного в результаті вкладення активів в оборот, до середньорічної вартості саме цих активів.

КРА = чистий прибуток (ф.№2 ряд.220) / (підсумок активу балансу на початок звітного періоду (ф. № 1 ряд. 280 (гр.3) + підсумок активу балансу на кінець звітного періоду (ф. № 1 ряд. 280 (гр.4)) / 2

КРА за 2010 р. = 1 / 20 760 = 0,00005;

КРА за 2011 р. = 11 / (21 700 + 32 966) / 2 = 0,00004.

КРА за 2012 р. = 11 / ( 32966 + 36278 ) / 2 = 0,0003.

КРА за 2013 р. = 0 / ( 36277+20461 ) /2 = 0.

Розрахунок вартості чистих активів:

З економiчної точки зору чистi активи втiлюють в себе вартiсть майна товариства, вiльного вiд боргових зобов'язань.



Активи - Зобов'язання 2011 р. = (п.1 + п.2 + п.3) - (п.4 + п.5 + п.6 + п.7)

( 16 + 24 958 + 7 992) - (25 952 ) = 7 014 тис. грн.

Активи - Зобов'язання 2012 р. = 10 + 28199+ 8069 - 0 - 29269 - 0 - 0 =7009 тис. грн.

Активи - Зобов'язання 2013 р. = 15+ 20446 +0 - 0 - 13439 - 0 - 0 = =7022 тис. грн.

За станом на 31.12.2013 року вартість чистих активів Товариства складає 7022 тис. грн., розмір Статутного капіталу - 7 000 тис. грн. Вартість чистих активів та розмір Статутного капіталу Товариства перевищують розмір мінімального статутного капіталу, встановленого законодавством України для товариств з обмеженою відповідальністю. Для наочності зроблених розрахунків розглянемо динаміки коефіцієнтів, які подані нижче.

Рис.2.23. Коефіцієнт загальної ліквідності «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013роки [98].

Графік демонструє нам поступове зниження коефіцієнта загальної ліквідності з 2010 по 2012 рік, але у 2013 році перевищення відбулося на 0,05 у порівнянні з 2010 роком. Цей коефіцієнт показує здатність компанії погашати поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок тільки оборотних активів. Оскільки нормальне значення цього коефіцієнта 2 - 2,5, то можна сказати, що компанія має недостатньо оборотних активів для погашення зобов'язань. Для цього потрібно або нарощувати оборотні активи або зменшувати зобов'язання.

Рис.2.24. Коефіцієнт поточної ліквідності «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013роки [98].

Діаграма показує, що найнижчі показники були у 2011 і 2012 роках, показник 2013 року перевищив значення за минулі роки та становить 1,52. Це означає, що оборотних коштів у «ТАСК-БРОКЕР» більше ніж довгострокових зобов'язань. Оскільки коефіцієнт поточної ліквідності характеризує ступінь покриття короткострокових пасивів оборотними активами, і застосовується для оцінки здатності підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання, то можна зробити висновок, що «ТАСК-БРОКЕР» має високу платоспроможність.

Рис.2.25. Коефіцієнт абсолютної ліквідності «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013 роки [98].



Динаміка коефіцієнтів абсолютної ліквідності свідчить про коливання показників в межах від 0,008 до 0,14. Це говорить про те, що ці показники дуже низькі. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов'язань підприємства, яка може бути сплачена за рахунок першокласних ліквідних активів (грошових коштів та їх еквівалентів), тобто спроможність підприємства негайно погасити свою короткотермінову кредиторську заборгованість. Отже, «ТАСК-БРОКЕР» має недостатню кількість грошових коштів та їх еквівалентів. Опитимальне значення має коливатися від 2 до 2,5, це означає, що «ТАСК-БРОКЕР» має стрімко збільшувати грошові кошти та їх еквіваленти.

Рис.2.26. Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013 роки [98].

Починаючи з 2010 року коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом має зростання і тільки у 2013 році знизився та дорівнював 1,91. Але зважаючи на те, що значення цього показника має бути не більше 1, зменшення було недостатнім для норми. Коефіцієнт покриття зобов'язань власним капіталом свідчить про фінансову залежність підприємства від заємних коштів. Перевищення цього коефіцієнта на 0,91 говорить про те, що залучених коштів у «ТАСК-БРОКЕРА» більше ніж власних.



Рис.2.27. Коефіцієнт фінансової незалежності «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013 роки [98].

Найнижчий показник фінансової незалежності був у 2012 році, його значення дорівнювало 0,24. У 2013 досягло максимуму - 0,52. Це означає, що фінансова незалежність підприємства зросла, що зросли власні кошти «ТАСК-БРОКЕР», що є позитивною тенденцією. Крім, цього, оскільки коефіцієнт не наближається до 1, це означає, що темп розвитку «ТАСК-БРОКЕР» не стримується.

Рис.2.28. Коефіцієнт рентабельності активів «ТАСК-БРОКЕР» 2010-2013 роки [98].

Бачимо, що коефіцієнт рентабельності активів має дуже низькі протягом 3 років, а в 2013 році взагалі дорівнює 0. Коефіцієнт рентабельності активів свідчить про ефективність використання активів підприємства. Він показує відношення прибутку, одержаного в результаті вкладення активів в оборот, до середньорічної вартості саме цих активів. Прибуток «ТАСК-БРОКЕР» був критично низький у 2010-2012 роках, а у 2013 році взагалі відсутній, що говорить про неефективне використання капіталу і про те, що компанії слід використовувати антикризову політику для нарощення прибутку та інших життєво важливих показників для компанії.