Управління фінансами акціонерних товариств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

1.1 Сутність фінансів акціонерних товариств

1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

1.3 Особливості управління фінансами акціонерних товариств

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД»

2.1 Аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства

2.2 Оцінка фінансових результатів акціонерного товариства

2.3 Механізм управління фінансами акціонерного товариства

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

3.1 Управління дебіторською і кредиторською заборгованістю

3.2 Проблеми управління фінансами акціонерного товариства та їх вирішення

3.3 Досвід зарубіжних підприємств в управлінні фінансами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

ВСТУП

Фінансовий стан підприємства треба систематично і усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу, щоб визначити „больові точки” у фінансовій діяльності та способи ефективного використання та управління фінансовими ресурсами, їх раціонального розміщення.

Метою написання дипломної роботи є комплексна оцінка управління фінансами акціонерного товариства «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» за допомогою існуючих методів, обчислення коефіцієнтів та поліпшення фінансового стану підприємства, вдосконалення управління фінансами підприємства.

Метою даної дипломної роботи є аналіз і оцінка поточного фінансового стану акціонерного товариства «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД», і розробка можливих рекомендацій з його поліпшення або вдосконалювання. Відповідно до певної мети до рішення визначені наступні завдання:

ѕ вивчення теоретичних аспектів фінансового стану АТ;

ѕ аналіз фінансового стану на аналізованому підприємстві;

ѕ виявлення проблем у діяльності підприємства;

ѕ розробка плану заходів щодо зміцнення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Предметом дослідження є - система фінансового стану.

Об'єктом вивчення фінансового стану в даному дипломному проекті є Акціонерне товариство «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД».

Джерелами інформації для написання роботи послужили такі форми звітності та документи:

форма № 1 „Баланс підприємства” за 2008, 2009, 2010 роки;

форма № 2 „Звіт про фінансові результати та їх використання” за 2010 роки;

форма № 4 ,,Звіт про рух грошових коштів” за 2010 роки.

В першому розділі зазначено теоретично-методичні основи фінансів акціонерного товариства, особливості їх формування та використання.

У другому розділі представлений аналіз фінансового стану підприємства та визначено напрямки управління фінансами Акціонерного товариства «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД». В процесі оцінки фінансового стану підприємства було розраховано основні показники, які характеризують фінансову стійкість, ліквідність, платоспроможність та рентабельність підприємства, дана аналітична оцінка існуючих показників ефективності використання фінансів підприємства та виявлено резерви щодо поліпшення фінансово-економічного стану підприємства, запропоновано напрямки удосконалення структури управління фінансами підприємства «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД».

Комплексна оцінка управління фінансами підприємства необхідна для визначення фінансового стану підприємства та управління ним.

Оцінка ефективності управління фінансами підприємства складається з наступних кроків:

ѕ загальна оцінка фінансового стану та його зміни за звітний період;

ѕ фінансова стійкість підприємства;

ѕ ліквідність балансу;

ѕ рентабельність;

ѕ ділова активність, платоспроможність підприємства.

Порівняльний аналітичний баланс та показники фінансової стійкості відображають сутність фінансового стану. Аналіз ліквідності балансу повинен оцінювати поточну платоспроможність та надавати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги та платоспроможності в майбутньому.

Так, вивчення факторів стійкості викликає необхідність внутрішнього аналізу запасів та витрат, а уточнення оцінки ліквідності балансу проводиться за допомогою внутрішнього аналізу стану дебіторської та кредиторської заборгованості.

В ході аналізу для характеристики різноманітних аспектів фінансового стану використовуються фінансові коефіцієнти, які є відносними показниками фінансового стану і розраховуються у вигляді відношень абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій.

Дуже часто для повної характеристики фінансового стану підприємства та тенденції щодо зміни достатньо порівняти невелику кількість фінансових коефіцієнтів. Важливо лише, щоб кожен з цих показників відбивав найбільш суттєві сторони фінансового стану підприємства.

У третьому розділі дипломної роботи запропоновані заходи щодо підвищення фінансового стану підприємства.

Практична значимість роботи полягає в тому, що запропоновані заходи можуть бути впроваджені на підприємстві, що буде сприяти оптимізації системи фінансового стану.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із … позиції та … додатків. Загальний обсяг дипломної роботи становить … сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

1.1 Сутність фінансів акціонерних товариств

Термін «фінанси» (від лат. «financio» -- доход, платіж) виник у XIII ст. в Італії. Вперше його почали використовувати у відомих на той час європейських центрах торгівлі та банківської справи (Венеції, Генуї, Флоренції) у значенні «грошова оплата». Йшлося передусім про обов'язкове передавання громадянином частини свого доходу в розпорядження монарха, короля або іншого правителя для його матеріального утримання і здійснення певних витрат державного характеру. В подальшому цей термін дістав міжнародне визнання і почав застосовуватися при визначенні форм, методів мобілізації коштів та їх використання для виконання державою її функцій.

Фінанси виникли внаслідок розширення регулярного товарно-грошового обміну, розвитку держави та її потреб у грошових ресурсах. їх існування неможливе без використання грошей у соціально-економічних процесах і втручання в них держави з метою задоволення життєвих суспільних інтересів. За економічною природою фінанси є грошовими відносинами, проте вони відрізняються від грошей як за своїм змістом, так і за виконуваними ними функціями.

Сучасна фінансова наука також не дає однозначної відповіді щодо суті фінансів. Тим більше, що багатогранність фінансів дає можливість вивчати їх з позицій різних рівнів, у тому числі загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо. [8]

Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками економічних відносин: де існують товар і гроші, там є фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси виступають як категорія економічного життя, що є невід'ємною частиною ринкової економіки.



Рис.1.1. Фінансові ресурси акціонерного товариства

Джерело: складено автором на основі [10]

Фінанси за своїм економічним змістом - складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення фінансів. Так, більшість економістів радянської доби звужено трактує фінанси, відводячи їм роль розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі відтворення. Це зумовлено тим, що у теоретичному плані на стадії будівництва комуністичного суспільства сфера дії фінансів має звужуватися разом із звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово відмирати. [18]

В умовах ринку призначення їх полягає також у підтримці підприємницької ініціативи, ділової активності всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності. Одночасно за допомогою фінансів здійснюється цільовий контроль за дотриманням встановленого порядку формування, розподілу і використання кожного виду грошових ресурсів на всіх рівнях господарювання. Вони виконують роль важливого засобу узгодження економічних інтересів окремих виробників, підприємств, акціонерних товариств, галузей народного господарства та регіонів країни. Це конкретна форма використання товарно-грошових відносин, регулювання, функціонування та розвитку всієї економічної системи.

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєдіяльність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною. Кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. Щодня ми вступаємо у безліч різноманітних відносин, важливе місце серед яких займають фінанси.

Фінанси підприємств є основою фінансової системи країни. Фінансовий стан підприємств впливає на фінансове становище країни в цілому. [9]

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їхньої виробничої діяльності. Стрижневою основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх формуванні відразу ж впливають на виробництво. Недостатність ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу і ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємства. [24]

В Законі України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 року були визначені види і організаційні форми підприємств, правила їх створення і ліквідації, механізм здійснення ними підприємницької діяльності, створені рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форми власності на майно і системи господарювання. Так, за кваліфікаційною ознакою в залежності від форми власності розрізняють: приватні, колективні, державні та спільні підприємства, а за правовим статусом і формою господарювання - одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства. [3]

Згідно статті 1 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 зі змінами та доповненнями господарськими товариствами визначаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Рис.1.2. Господарські товариства

Джерело: складено автором на основі [2]

До господарських товариств належать (див.рис. 1.2):

- акціонерні товариства;

- товариства з обмеженою відповідальністю;

- товариства з додатковою відповідальністю;

- повні товариства;

- командитні товариства.

Товариства є юридичними особами, які можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Акціонери відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

Згідно ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" загальна номінальна вартість акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, яка діє на момент створення акціонерного товариства. [2]

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

За своєю природою фінансові відносини є розподільними, причому розподіл вартості здійснюється насамперед за суб'єктами. Останні формують грошові фонди цільового призначення залежно від ролі, яку вони відіграють у суспільному виробництві. Саме за цим критерієм і виділяються окремі сфери фінансових відносин, які й визначають специфіку фінансової системи окремо взятої країни. Усередині кожної зі сфер виділяються ланки, а групування фінансових відносин здійснюється залежно від характеру діяльності суб'єкта, яка впливає на склад і призначення цільових грошових фондів. Так, у сфері нефінансового сектору економіки за цим критерієм можна виділити такі ланки: фінанси підприємств, що функціонують на комерційних засадах; фінанси закладів і організацій, що здійснюють некомерційну діяльність; фінанси громадських об'єднань. Кожна ланка фінансової системи, у свою чергу, може бути поділеною відповідно до внутрішньої структури фінансових взаємозв'язків. Так, у складі фінансів, що функціонують на комерційних засадах, залежно від галузевої належності можуть бути виділені фінанси промислових підприємств, сільськогосподарських, торговельних, транспортних підприємств тощо, а залежно від організаційно-правової форми власності -- фінанси приватних, колективних та акціонерних підприємств. [20]

Визначаючи роль фінансів акціонерних товариств, не можна не сказати про їхню багатогранність, адже вони охоплюють грошові відносини із засновниками товариств, трудовим колективом, із постачальниками, покупцями, бюджетом, банками, позабюджетними, страховими й іншими організаціями. Фінанси акціонерних товариств функціонують у процесі придбання сировини, матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації виробленої продукції. В процесі інвестування, формування капіталу і резервів, створення й розподілу прибутку, при виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями, у процесі сплати податків до бюджету, при отриманні й погашенні кредитів. Відмінності в організаційно-правовому статусі акціонерних товариств помітно відбиваються на організації їхніх фінансів -- джерелах і порядку формування статутного капіталу та закріпленні прав власників через акціонування, системі розподілу прибутку (доходу), взаємовідносинах із бюджетом.

Функції фінансів акціонерних товариств безпосередньо пов'язані з формуванням і рухом (розподілом, перерозподілом і використанням) капіталу, доходів, фондів, резервів та інших грошових джерел, засобів підприємства, тобто його фінансових ресурсів. Отже, безпосередніми об'єктами управління фінансами акціонерного товариства є грошові потоки і фінансові ресурси. [18]

Фінанси акціонерного товариства -- це сукупність форм і методів формування, розподілу та використання фінансових ресурсів із метою забезпечення статутної діяльності й розширеного відтворення, а також відносини, що виникають на всіх стадіях створення, діяльності, реорганізації та ліквідації товариства.

Функції будь-якої економічної категорії є формою вираження її суспільного призначення, її сутності в дії. З огляду на це фінанси акціонерних товариств виконують такі функції:

1) формування капіталу, грошових доходів і фондів фінансових ресурсів;

2) використання капіталу, грошових доходів та фондів фінансових ресурсів;

3) регулювання грошових потоків. [38]

У ході реалізації функції використання фінансових ресурсів відбувається оптимізація вкладення капіталу і залучених коштів до оборотних і необоротних активів, забезпечення платежів до бюджету і позабюджетних фондів, вкладення вільних грошових ресурсів у найліквідніші активи, використання грошових доходів на цілі розвитку. Реалізація такої функції забезпечує розвиток підприємства, інтересів трудового колективу й акціонерів.

Функція регулювання грошових потоків відображає специфіку суспільного призначення фінансів акціонерних товариств і пов'язана з процесом формування й використання фінансових ресурсів, який опосередковується відповідними грошовими потоками. Результуючим ефектом є забезпечення збалансованості грошових і матеріальних потоків та формування фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення статутної діяльності, виконання всіх зобов'язань.

Реалізація зазначених функцій у процесі управління фінансами акціонерних товариств, природно, супроводжується і здійсненням контролю (як однієї з функцій будь-якого управлінського процесу) за грошовими потоками та формуванням капіталу, грошових доходів і фондів. [56]

Таким чином, акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність по зобов'язаннях майном товариства.

Акціонерне товариство як суб'єкт і об'єкт права власності (майновий комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою.

1.2 Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

Фінанси являють собою сукупність грошових відносин, що виникають на всіх стадіях створення, функціонування і ліквідації товариства. Виходячи з цього визначення, та детально проаналізувавши структуру акціонерного товариства виходить, що фінанси акціонерного товариства являють собою врегульовані правом відносини щодо:

· об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів;

· випуск та обіг акцій;

· отримання доходів;

· розподіл майна та прибутку у фонди товариства;

· виплата дивідендів на акції. [55]

Організація функціонування фінансів підприємства базується на визначенні форм і методів ведення фінансової роботи на підприємстві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом з метою одержання максимального прибутку при мінімальних витратах.

Перелічені напрямки фінансової роботи лежать в основі фінансового механізму, який являє собою систему управління фінансами підприємства.

Якщо фінанси по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно від волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується на об'єктивних економічних законах, а частково -- носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від державних рішень щодо виконання задач на тому чи іншому етапі її розвитку.

Фінансовий механізм діє в просторі фінансових відносин, котрі встановлюються між самим підприємством та його економічними контрагентами. [42] Організація взаємодії фінансових відносин досягається шляхом використання фінансових категорій, таких як прибуток, податки, оборотні кошти, амортизація, безготівкові розрахунки, та нормативів (рентабельності, платежів до бюджету), різного роду стимулів, санкцій та інших фінансових важелів.

При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає такі типи відносин:

1) відносини між підприємством і його засновниками;

2) відносини підприємства з іншими підприємствами і організаціями;

3) відносини всередині підприємства;

4) відносини підприємства з вищою організацією або всередині фінансово-промислових груп, холдінгів;

5) відносини підприємства з фінансово-кредитною системою;

Необхідність детального дослідження вищеназваних відносин пояснюється тим, що саме в них зосереджена особливість організації і функціонування фінансів акціонерного товариства. [32]

Фінансові відносини між підприємством і його засновниками (власниками) виникають з приводу формування статутного фонду, а саме:

- одержання коштів з державного бюджету;

- емісії акцій;

- надходження пайових внесків.

Особливості формування статутного фонду акціонерних товариств передбачені Законом України "Про господарські товариства". Відповідно до Закону АТ формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (це стосується відкритих АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в закритих АТ). [17]

На базовому акціонерному товаристві відкритого типу «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» на 31.12.2010 статутний капітал становив 8810 тис. грн. і не змінювався протягом року.

Рис.1.3. Статутний фонд акціонерного товариства

Джерело: складено автором на основі [2]

“Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд АТ, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ”. [2]

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків від господарської діяльності АТ), обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій. Але збільшення статутного фонду може відбуватись лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної.

Якщо АТ функціонує недостатньо ефективно або навіть збиткове, й при цьому спостерігається падіння курсу його акцій на фондовому ринку, що загрожує самому існуванню товариства, виникає необхідність тимчасового зменшення його статутного фонду, а рішення про це приймається загальними зборами АТ.

Зменшення статутного фонду може бути здійснене за рахунок зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій, причому АТ зобов'язане відшкодувати власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного фонду. Товариство сплачує зі свого рахунку в банку або готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає акції і на цю суму зменшує статутний фонд. Але якщо в АТ створений достатнього розміру страховий (резервний) фонд, такий викуп може бути здійснений за рахунок цього фонду. [49]

Перелічені особливості утворення статутного капіталу властиві тільки для АТ, що ж стосується джерел коштів, які використовуються на формування статутних фондів, то вони є спільними для всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:

-частина майна державних підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;

- особисті збереження громадян України;

-частина коштів населення, яка знаходиться на банківських рахунках;

-кошти вітчизняних юридичних осіб (за винятком державних підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

-кошти іноземних юридичних і фізичних осіб, осіб без громадянства. [35]

Фінансові відносини з іншими підприємствами і організаціями включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, митницею, підприємствами, організаціями і фірмами зарубіжних держав.

Сама велика за обсягом грошових платежів група - це фінансові відносини підприємств один з одним, які пов'язані із реалізацією готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин виявляє самий безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для АТ. []

Фінансові відносини всередині підприємства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами підприємства пов'язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та ін. Роль їх заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності. Але саме в розподілі прибутку і проявляється особливість функціонування фінансів в акціонерних товариствах.

Прибуток АТ утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З прибутку АТ сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету, після чого в повному розпорядженні АТ залишається чистий прибуток, який підлягає розподілу слідуючим чином:

- на сплату дивідендів (розподіл серед акціонерів);

- на розвиток виробництва та створення і поновлення фондів АТ;

на соціальні програми і преміювання працівників АТ.

Дивіденди відіграють роль фінансового важеля, який дає змогу працівникам бути співвласниками акціонерного товариства і служить тим матеріальним стимулом, який зацікавлює саме в кінцевому результаті. Це одна із переваг акціонерної форми організації підприємництва.

Фінансові відносини підприємств з вищими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень. Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на поворотній основі грає важливу роль і сприяє оптимізації коштів підприємства.

Отже, акціонерна форма організації підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси компанії, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

За допомогою акціонерної форми організації бізнесу можна не тільки обмежуватись національним виробництвом, а й створювати міждержавні підприємницькі структури через спільні підприємства.

Фінанси акціонерних товариств охоплюють грошові відносини із засновниками товариств, трудовим колективом, із постачальниками, покупцями, бюджетом, банками, позабюджетними, страховими й іншими організаціями, вони функціонують у процесі придбання сировини, матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, реалізації виробленої продукції, в процесі інвестування, формування капіталу і резервів, створення й розподілу прибутку, при виплаті дивідендів за акціями і відсотків за облігаціями, у процесі сплати податків до бюджету, при отриманні й погашенні кредитів

1.3 Особливості управління фінансами акціонерних товариств

Теорія фінансової стратегії набула особливого значення в умовах формування корпоративного сектору економіки, коли виникла об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану акціонерних товариств та їх стратегічних фінансових можливостей. Розробляється стратегія з урахуванням таких чинників, як інфляційні коливання, ризик неплатежів, фінансова криза та інших. Вона забезпечує ефективне використання фінансових ресурсів, визначення прибуткових напрямів інвестування, відповідність фінансових рішень економічному стану й можливостям акціонерних компаній. Вивчення та аналіз досвіду розвинутих країн, який може бути корисний для розробки вітчизняних основ фінансового управління, свідчить, що стабільність доходів підприємства залежить від якості стратегічних рішень.

Слід зазначити, що процес визначення стратегічних цілей у процесі розробки фінансової стратегії тісно пов'язаний з оцінкою досягнутих результатів, які аналізуються через показники фінансового стану, що є надзвичайно актуальним для вітчизняних акціонерних компаній і повинен включати, на нашу думку: аналіз прибутковості корпорації, оцінку ефективності використання власних і залучених коштів, стан і структуру основного капіталу, аналіз динаміки приросту оборотного капіталу, своєчасність виконання зовнішніх боргових зобов'язань.

Під управлінням фінансами розуміють вироблення політики щодо формування капіталу корпорації та його розподілу, прийняття рішень відповідно до цієї політики, планування фінансової діяльності, складання й аналіз фінансової звітності, організація контролю за виконанням рішень. У вузькому значенні управління фінансами -- це управління обмеженою сумою коштів і її витрачанням в умовах невизначеності ринкових відносин і ризику.

У складі вищого управління корпорацією, незалежно від розмірів активів і прибутку, один з віце-президентів організовує фінансову службу. Він підзвітний безпосередньо президентові. Багато важливих питань вирішуються за погодженням із Радою директорів корпорації. Так, наприклад, рішення про виплату дивідендів, про новий випуск цінних паперів, важливі інвестиційні рішення приймає тільки Рада директорів. Центральна позиція віце-президента з фінансів показує його зв'язок, з одного боку, з питаннями виробництва продукції, з іншого -- з питаннями, пов'язаними з її збутом, Віце-президенту з фінансів підпорядковуються скарбник і головний бухгалтер.

Управління (або відділ) скарбника відає широким колом проблем, що стосуються формування капіталу корпорації та його розподілу. До його функцій входять:

по-перше, планування: складання й організація виконання короткострокового фінансового плану; визначення перспективної програми розвитку, складання плану капітальних вкладень, прогнозування обсягу продажу, економічне оцінювання корпорації, аналіз процесів поглинання фірм та ін.;

по-друге, розроблення програм, пов'язаних з формуванням капіталу, організація зв'язків і передавання інформації інвесторам;

по-третє, управління функціонуючим капіталом: грошовими фондами, вкладеннями в цінні папери, їх погашенням, управління власними коштами, дебіторською заборгованістю, інкасуванням, зберіганням і витрачанням коштів та цінних паперів.

Функції головного бухгалтера також широкі: по-перше, організація адміністративного (бухгалтерського) обліку і внутрішнього аудиту; по-друге, проведення порівняльного аналізу планових і реальних витрат, доходів і прибутків від діяльності господарських одиниць, що входять у корпорацію; по-третє, організація страхування активів; по-четверте, управління податковими платежами; по-п'яте, створення і використання інформаційних систем управління тощо.

В основу організації фінансового управління покладені такі принципи:

1) планування виробничої і фінансової діяльності;

2) централізація фінансових ресурсів у головній (холдинговій) корпорації;

3) формування фінансових резервів;

4) виконання всіх зобов'язань у визначені договором терміни.

Причиною кризового стану багатьох вітчизняних акціонерних товариств є невиконання елементарних вимог щодо фінансового менеджменту, а саме: відсутність дієвого механізму планування та аналізу, управління активами та інвестиціями, управління формуванням фінансових ресурсів, управління грошовими потоками, структурою витрат, ліквідністю, управління формуванням прибутку, заміна фінансових служб бухгалтерською роботою. Це зумовлює необхідність розвитку теоретичних основ фінансового менеджменту, вдосконалення його організаційної структури та розробки і реалізації на практиці фінансової стратегії.

Фінансовий менеджмент є головною складовою частиною загальної системи корпоративного управління, однією з найважливіших сфер діяльності будь-якого підприємства і спрямований на управління фінансовими потоками між суб'єктами господарювання в процесі руху фінансових ресурсів.

Сучасна корпорація організовує свою виробничу і фінансову діяльність на основі короткострокового і довгострокового планування. Короткострокове планування пов'язане з поточною діяльністю, здебільшого з рухом оборотного капіталу й складанням прогнозної фінансової звітності на наступний рік. Перспективне, або довгострокове, планування пов'язане з діяльністю корпорації на тривалий термін, типовий горизонт -- п'ять і більше років. Воно обґрунтовує і визначає цілі зростання довгострокових активів, зміни структури капіталу, джерела фінансування, оцінює очікувані результати. Великі ТНК складають перспективні програми розвитку на 10--15 років.

Функціонування та розвиток акціонерних компаній вимагає розроблення ними довгострокових програм їхньої життєдіяльності, метою яких є забезпечення виконаних виробничих завдань власників, примноження їхнього добробуту, зміцнення позицій компанії в конкурентному середовищі. Це зумовлює необхідність розробки фінансової стратегії корпорації, що є, на нашу думку, важливим елементом фінансового менеджменту.

Важливо зазначити, що обґрунтована фінансова стратегія забезпечує життєдіяльність корпорації в довгостроковій перспективі. Аналіз стану і структури основного та оборотного капіталу є найважливішою її складовою, що дозволяє прийняти рішення про доцільну структуру капіталу компанії. Управління активами і пасивами дає змогу забезпечити прибутковість за рахунок більш швидкої оборотності капіталу корпорації.

Загалом фінансова стратегія визначає найкращу спрямованість фінансової діяльності, націлює на економію всіх видів витрат, на мобілізацію капіталу для підтримки виробничих, інноваційних, інвестиційних, маркетингових та інших стратегій.

Розроблення основних напрямів фінансової й інвестиційної політики та прийняття рішень про методи формування капіталу корпорації, структури активів, визначення інвестицій у довгострокові активи передбачає централізацію фінансових ресурсів у головній корпорації. Усі питання щодо випуску і розміщення нових емісій цінних паперів, управління портфелем цінних паперів, одержання банківських кредитів, централізація частини одержаного прибутку, визначення розмірів нових капітальних вкладень вирішуються централізовано.

Сучасне управління виробництвом і фінансами надзвичайно складне і потребує спеціальних знань і можливостей користуватися інформацією про ринок капіталів, чим не може володіти кожен акціонер. З фінансового погляду акціонеру доцільніше інвестувати не в одне, а в кілька акціонерних товариств, що зменшує ризик втрат. Менеджери корпорації мають можливість отримувати інформацію про становище на фінансових ринках, вартість нової технології, про ринки збуту і джерела сировини. Отже, акціонерам вигідніше віддати свою власність в управління найманим спеціалістам, персоналу, котрий може кваліфіковано управляти акціонерним капіталом. При цьому власність на капітал відокремлюється від управління ним. Менеджери діють в інтересах власників.

Основною метою, яку ставлять перед собою менеджери корпорації, є зростання її капіталу, тобто збільшення багатства. У кінцевому підсумку ця мета відповідає інтересам власників капіталу -- акціонерів. Якщо ринкова вартість акцій корпорації зростає, виплата дивідендів стабільна і їх сума збільшується, то управління корпорацією досягло своєї головної мети.

Виживання в умовах фінансового навколишнього середовища і конкуренції Б. Коллас ставить на перше місце -- вижити в конкурентному просторі, зміцнити своє становище, уникнути неплатежів, погіршання фінансового стану, банкрутства, тобто досягти фінансової рівноваги. Виживання забезпечить фінансову рентабельність й економічне зростання. Гнучкість дає можливість менеджеру пристосуватися до складних обставин економічного і фінансового життя. Таку гнучкість він називає оборонною. Гнучкість може також передбачати активну мотивацію -- наступальна гнучкість. Вона пов'язана зі швидким економічним зростанням, наступом на позиції конкурентів, завоюванням нових ринків і сфер впливу. Конкретні цілі визначаються для всіх рівнів управління.

Як пишуть американські економісти Ричард Брейлі та Стюарт Майєрс, «секрет успіху фінансового управління полягає в збільшенні вартості, тобто капітал корпорації повинен зрости. Рекомендація проста, але не містить практичної користі. Подібно до поради інвестора на фінансовому ринку: «купуйте дешевше, продавайте дорожче». Проблема ж полягає в тому, як це зробити».

Передання акціонерами права управляти корпорацією менеджерам містить у собі суперечності, що виникають між учасниками фінансових відносин. Конфлікт інтересів називається в західній фінансовій літературі агентським конфліктом.

Акціонери, менеджери, що виражають інтереси корпорації, кредитори, тобто всі учасники відносин заінтересовані в зростанні вартості капіталу корпорації, але кожний з них проводить свою власну політику. Акціонери віддають перевагу одержанню постійно зростаючих дивідендів. Менеджери корпорації на підставі розроблених програм розвитку ставлять за мету забезпечити зростання внутрішніх джерел фінансування, у тому числі нерозподіленого прибутку. Конфлікт може виникнути також між інтересами кредиторів, що володіють облігаціями корпорації, й акціонерами в тому разі, коли корпорація емітує облігації для виплати дивідендів. У даному випадку кредитори фінансують акціонерів. Це може викликати падіння ціни облігацій на фінансовому ринку, що в кінцевому підсумку небажано для корпорації. Агентський конфлікт може виникнути як у великих, так і в дрібних корпораціях. Його подолання покладається на менеджерів.

З метою вдосконалення існуючих підходів до фінансового управління визначено етапи розробки загальної фінансової стратегії акціонерних компаній, яка ґрунтується на виборі довгострокових завдань із залучення, використання і контролю за фінансовими ресурсами, а саме: аналіз структури основного та оборотного капіталу, інвестиційних ресурсів, визначення структури джерел фінансування, управління активами і пасивами, фінансовими ризиками, визначення дивідендної політики, перевірка очікуваних результатів на відповідність цілям.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРГАНЕЦЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД»

2.1 Аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Повна назва: відкрите акціонерне товариство "Марганецький рудоремонтний завод".

Місцезнаходження та засоби зв'язку: 53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 162.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи видано державним реєстратором Мітрохіною Т.В. Дата проведення державної реєстрації 11.11.1994р., номер запису 1 228 120 0000 000018.

Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видана Управлінням статистики у Нікопольському районі Дніпропетровської області 01.02.2008 року, номер довідки 30. Код за ЄДРПОУ: 05448389.

Основні види діяльності, якими займалось товариство протягом періоду, що перевірявся:

- ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва;

- виробництво будівельних металевих виробів;

- інші види оптової торгівлі;

- лиття чавуну;

- лиття сталі;

- оброблення металевих відходів та брухту.

Для ведення господарської діяльності в 2009 році товариство використовувало:

- ліцензію серії АВ №078772 на здійснення заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних металів, виданої згідно з рішенням від 16.05.2006р. №220 Міністерства промислової політики України. Термін дії ліцензії з 21.05.2006р. по 21.05.2011р.;

- ліцензію АВ №382628 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", видану згідно з рішенням Міністерства транспорту та зв'язку України №6Л від 14.01.2008 року терміном дії з 15.01.2008 року по 14.01.2013 року.

Товариством відкрито наступні рахунки в банках:

- поточний рахунок в національній валюті №26001050216396 відкрито в Марганецькому відділенні Нікопольського філіалу ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;

- поточний мультивалютний рахунок №2600530175970 (гривні, долари США, євро, російські рублі) відкрито у філії Відділення АК "Промінвестбанк" в м. Нікополь Дніпропетровської області, МФО 305534, м. Нікополь, пр. Трубників, 11Б;

- поточний рахунок в національній валюті №26009300598101, відкритий у КБ "Новий" в м. Дніпропетровськ, вул. К.Маркса, 93, МФО 305062.

Реєстр власників іменних цінних паперів товариства веде закрите акціонерне товариство комерційний банк "Кредит - Дніпро" (49600, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код за ЄДРПОУ 14352406). Реєстр ведеться на підставі договору №58-Р/2006 від 12 грудня 2006 року та додаткової угоди №3 від 21.03.2008 року. Реєстратор протягом 2009 року здійснював діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів згідно з ліцензією серії АВ №376674, виданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 16.10.2008 року. Строк дії ліцензії з 16.10.2007 року до 16.10.2012 року.

Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють:

- Загальні збори акціонерів - вищий орган управління;

- Спостережна рада - колегіальний орган управління в період між зборами акціонерів;

- Правління Компанії - виконавчий колегіальний орган управління;

- Ревізійна комісія - орган управління, що здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю.

Облік нематеріальних активів товариства в цілому відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999р. №242. На балансі товариства обліковуються наступні нематеріальні активи (тис.грн.):

Рахунок	Станом на 01.01.2010р. (первісна вартість)	Станом на 31.12.2010р. (первісна вартість)
Код	Назва
127	Інші нематеріальні активи	1	13

На балансі підприємства станом на 31.12.2010 року відображено первісну вартість інших нематеріальних активів в сумі 13тис.грн., накопичена амортизація нематеріальних активів у сумі 2тис.грн., залишкову вартість нематеріальних активів у сумі 11тис.грн.

Згідно з обліковою політикою товариства, нарахування амортизації нематеріальних активів встановлено в розмірі 12% на квартал. Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Синтетичний та аналітичний облік власних основних засобів товариства відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509.

В балансі товариства станом на 31.12.2010р. первісна вартість основних засобів, інших необоротних активів відображена в сумі 27431тис.грн., в тому числі:

- будівлі, споруди та передавальні пристрої - 14173тис.грн.;

- машини та обладнання - 11457тис.грн.;

- транспортні засоби - 470тис.грн.;

- інструменти, прилади та інвентар - 792тис.грн.;

- інші основні засоби - 326тис.грн.;

- малоцінні необоротні матеріальні активи - 213тис.грн.

Сума накопиченого зносу за вказаними активами станом на 31.12.2010 року склала 15589 тис.грн., залишкова вартість основних засобів становила 11842 тис.грн.

Згідно з принципами облікової політики, що застосовуються товариством, основними засобами визнаються активи, термін корисного використання яких перевищує один рік, або операційного циклу, якщо він більше року з дати введення в експлуатацію. Вартісну оцінку предметів терміном корисного використання більше одного року, які відносяться до складу основних засобів, встановлено в сумі, що перевищує 1000,0грн.

Згідно з пунктом 7.1 наказу про облікову політику, амортизація основних засобів нараховується товариством із застосуванням методу, передбаченого статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

За звітний період вибули внаслідок списання основні засоби первісною вартістю 2 тис.грн.

В 2010 році введено в експлуатацію основних засобів первісною вартістю 379 тис.грн., в тому числі:

- машини та обладнання - 242 тис.грн.;

- інструменти, прилади та інвентар - 84 тис.грн.;

- інші основні засоби - 7 тис.грн.;

- малоцінні необоротні матеріальні активи - 46 тис.грн.

До складу малоцінних необоротних матеріальних активів товариство відносить активи з терміном експлуатації більше одного року та первісною вартістю до 1000,0грн. Нарахування амортизації для малоцінних необоротних матеріальних активів здійснюється у першому місяці використання об'єкту у розмірі 100 відсотків його вартості.

Станом на 31.12.2010 року частина майна товариства обтяжена зобов'язаннями по отриманих кредитах.

Згідно з обліковою політикою товариства, на 2010 рік встановлений єдиний метод вибуття запасів у виробництво - метод середньозваженої вартості однорідних запасів.

Станом на 31.12.2010р. у балансі товариства відображено вартість запасів у сумі - 15259тис.грн., в тому числі:

- вартість виробничих запасів у сумі - 895тис.грн.;

- вартість незавершеного виробництва - 11988тис.грн.;

- вартість готової продукції - 2343тис.грн.;

- вартість товарів у сумі - 33тис.грн.

Станом на 31.12.2010 року частина майна товариства обтяжена зобов'язаннями по отриманих кредитах. В примітках до річної фінансової звітності (форма №5) товариством відображена вартість запасів, оформлених в заставу, в сумі 2204тис.грн..

Балансова вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп (тис.грн.):

Таблиця

Група	На кінець звітного періоду
1) Виробничі запаси:	895
- сировина та матеріали	340
- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби	35
- паливо	507
- тара і тарні матеріали	1
- малоцінні та швидкозношувані предмети.	12
2) Незавершене виробництво	11988
3) Готова продукція	2343
4)Товари	33

Станом на 31.12.2010 року частина майна товариства обтяжена зобов'язаннями по отриманих кредитах. В примітках до річної фінансової звітності (форма №5) товариством відображена вартість запасів, оформлених в заставу, в сумі 2204тис.грн..

В балансі підприємства станом на 31.12.2010 року відображена первісна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 202тис.грн..

Резерв сумнівних боргів станом на 31.12.2010 року нарахований товариством в сумі 8тис.грн. Нарахування резерву сумнівних боргів передбачено обліковою політикою товариства. Резерв сумнівних боргів нараховується виходячи з платоспроможності окремих дебіторів. Протягом 2010 року за рахунок резерву сумнівних боргів товариством списано безнадійної заборгованості на суму 13 тис.грн. Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованість за товари, роботи, послуги відображена в рядку 160 Балансу станом на 31.12.2010 року в сумі 194тис.грн.

Найбільша дебіторська заборгованість станом на 31.12.2010р. обліковувалась за:

- ВАТ "Регом" в сумі 68тис.грн., дата виникнення заборгованості - 22.12.2010 року;

- ТОВ "Віста Трейдінг" в сумі 73тис.грн., дата виникнення заборгованості - 29.06.2010 року;

- ТОВ "ВМК Інвест" в сумі 23тис.грн., дата виникнення заборгованості - 30.12.2010 року;

- ТОВ ВКФ "Ролекс ЛТД" в сумі 18тис.грн., дата виникнення заборгованості - 30.12.2010 року.

Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) в розрізі її класифікації за термінами непогашення:

Таблиця

Класифікація	На кінець року, тис.грн.	На кінець року, %
До 12 місяців	189	93,56
Від 12 до 18 місяців	5	2,48
Від 18 до 36 місяців	8	3,96
Всього	202	100,00

Дебіторська заборгованість станом на 31.12.2010 року за розрахунками з бюджетом в загальній сумі становить 220тис.грн. Дана заборгованість включає в себе дебетові залишки по субрахунках:

- 64113 "Плата за землю" - 216тис.грн.;

- 6417 "Податок з доходів фізичних осіб" - 4тис.грн.

Станом на 31.12.2010 року інша поточна дебіторська заборгованість товариством відображена в сумі 279 тис.грн. та включає:

- попередню оплату за товари, роботи, послуги - 239тис.грн. ;

- заборгованість інших дебіторів - 38тис.грн. ;

- заборгованість з розрахунків по внесках на державне соціальне страхування - 2тис.грн. .

Найбільші суми попередньої оплати перераховано наступним постачальникам:

- Марганецьке УЕГГ - 159тис.грн. (попередня оплата за газ);

- ТОВ "ІМЦ" - 5тис.грн. (послуги з метрологічної атестації обладнання).

За дебетом рахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" обліковується заборгованість ВАТ "Південний ГЗК" (м. Кривий Ріг) в сумі 37тис.грн., правомірність отримання якої підтверджено Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2004р. (справа 11/153). Заходи, вжиті товариством протягом 2004 - 2010 років, не призвели до погашення вказаної заборгованості.

В балансі підприємства станом на 31.12.2010 року відображено залишок грошових коштів в касі та на рахунках в національній валюті в сумі 5тис.грн., в іноземній валюті в сумі 155тис.грн.

До інших оборотних активів товариством включено дебетове сальдо по рахунку 643 "Податкові зобов'язання" (податок на додану вартість по авансах одержаних) в сумі 1тис.грн.

Станом на 31.12.2010 року у рядку 270 Балансу витрати майбутніх періодів товариством відображено 4тис.грн. (витрати на підписку періодичних видань).

В балансі товариства станом на 31.12.2010 року визначено суму інших довгострокових фінансових зобов'язань в сумі 8325 тис.грн., що відповідає сальдо по кредиту субрахунку 511 "Довгострокові векселі видані", і є заборгованістю товариства по векселям виданим ТОВ "Лігапромінвест" в сумі 6988тис.грн. (дата погашення 31.10.2025р.) згідно з договором купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення №05/01/2009-03 від 05.03.2009 року та заборгованістю товариства по векселям виданим ТОВ "Контактсіті" в сумі 1337тис.грн. (дата погашення 31.08.2026р.) згідно з договором купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення №01/12/2009-2 від 01.12.2009 року.

В Балансі товариства станом на 31.12.2010 року визначено суму відстрочених податкових зобов'язань в сумі 209тис.грн.

Станом на 31.12.2010 року у рядку 500 Балансу товариством відображено суму заборгованості по короткострокових кредитах банків в розмірі 1974тис.грн., що відповідає сальдо по кредиту субрахунку 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" і є заборгованістю по кредитах, одержаних товариством від філії "Відділення АК "Промінвестбанк" в м.Нікополь" згідно з договором на відкриття кредитної лінії №28-62/08 від 03.04.2008р.

Станом на 31.12.2010 року у рядку 510 Балансу товариством відображено суму поточної заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в розмірі 1000тис.грн., що відповідає сальдо по кредиту субрахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" і є заборгованістю з отриманої позики (поворотної фінансової допомоги), відповідно до договору від 18.12.2007 року, укладеного з філією "Відділення АК "Промінвестбанк" в м. Нікополь. Відповідно до договору строк повернення встановлено 31.08.2009 року. Товариством надано клопотання на адресу філії банку Позикодавця щодо перенесення термінів погашення позики, яке знаходиться в стадії вирішення. Додаткові угоди, листи або інші документи, які б свідчили про встановлення нових термінів повернення позики, на дату складання звітності відсутні.