Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства ДП "Тайстра-Полтава-Експрес"

Зі сторони керівництва підприємства найбільший інтерес представляє рентабельність власного капіталу, тобто коштів, якими можна розпоряджатися на постійній основі. Рентабельність власного капіталу із розрахунку по прибутку підвищилась на 132% і склала 0,051. Цю зміну спричинили такі фактори, як:

Рентабельність реалізованої продукції.

Фондовіддача.

Структура авансованого капіталу.

Таблиця 3.7 Факторний аналіз рентабельності власного капіталу державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” за 2002-2003 р.(тис. грн.)

Застосовуючи метод ланцюгових підстановок отримаємо:

1. Збільшення рентабельності реалізованої продукції призвело до підвищення рентабельності власного капіталу:

ДRвл.к. = ДРент. * ФВ98 * Кзал98 = 0,3 - 0,024 * 1,16 = + 0,006

2. Підвищення рівня фондовіддачі призвело до підвищення рентабельності власного капіталу:

ДRвл.к. = ДРент 99. * ДФВ * Кзал98 = 0.3 * 0,031 * 1,1 = + 0.02

3. Підвищення коефіцієнту фінансової залежності призвело до зростання рентабельності власного капіталу:

ДRвл.к. = ДРент 99. * ФВ * Кзал = 0,3 * 0,055 * 0,14 = + 0,003

Загальний вплив + 0,029 тис. грн.

Таким чином всі фактори позитивно вплинули на зростання рентабельності власного капіталу, але основний вплив спричинило підвищення рівня фондовіддачі - 0,02 тис. грн.

3.3 Комплексний аналіз діяльності підприємства

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентноздатність підприємства і його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин: як самого підприємства, так і його партнерів.

Стійке фінансове положення підприємства є не подарунком долі або щасливого випадку його історії, а результатом умілого, прорахованого керування всією сукупністю виробничо-господарських чинників, що визначають результати діяльності підприємства. Теорія аналізу фінансів, підприємництва й економіки підприємства розглядає поняття «стійкий фінансовий стан» не тільки як якісну характеристику його фінансів, але і як кількісно вимірне явище. Цей принциповий висновок дозволяє сформулювати загальні принципи побудови науково обгрунтованої методики оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності підприємства. Таку оцінку можна одержати різноманітними методами з використанням різноманітних критеріїв.

Досить часто перед аналітиками стоїть проблема порівняльного аналізу кількох підприємств, або визначення загальних тенденцій розвитку одного підприємства за певний період. Досить часто в наведених випадках напрямки динаміки окремих показників фінансового стану не співпадають. Так за даний період рентабельність виробництва і оборотність капіталу може підвищитись, ліквідність знизитись тощо. Ця ситуація зумовила необхідність розробки і практичного застосування комплексної оцінки фінансового стану підприємства, яка б спиралася на певну кількість показників, враховувала їх значущість, напрямки зміни і абсолютну величину цих змін.

Як вирішення поставленої проблеми, нижче пропонується методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ліквідності підприємства, заснована на теорії і методиці фінансового аналізу підприємства в умовах ринкових відносин. Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:

* збір і аналітичне опрацювання вихідної інформації за оцінюваний період;

* обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ліквідності підприємства, і їхня класифікація;

* розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;

* класифікація (ранжування) підприємств по рейтингу.

Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської і виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності в цілому. При її побудові використовуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельності його продукції, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, стану і розміщення засобів, їх джерел і інші показники. Точна й об'єктивна оцінка фінансового стану не може базуватися на довільному наборі показників. Тому вибір і обгрунтування вихідних показників фінансово-господарської діяльності повинні здійснюватися, відповідно до досягнень теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки, потреб суб'єктів керування в аналітичній оцінці.

Основними перевагами даної методики рейтингової оцінки є:

запропонована методика базується на комплексному, багатомірному підході до оцінки такого складного явища, як фінансова діяльність підприємства;

рейтингова оцінка фінансової діяльності підприємства здійснюється на основі даних публічної звітності підприємства. Це робить її масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємства всіма учасниками економічного процесу;

для її одержання використовуються найважливіші показники фінансової діяльності, що застосовуються на практиці в ринковій економіці;

рейтингова оцінка є порівняльною. Вона враховує реальні досягнення всіх конкурентів чи різних періодів діяльності;

для одержання рейтингової оцінки використовується гнучкий обчислювальний алгоритм, що реалізує можливості математичної моделі порівняльної комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, що пройшов широку апробацію на практиці.

Як показує практика, найчастіше при ухваленні рішення про вибір ділового партнера менеджери компаній оцінюють фінансовий стан майбутнього партнера не з погляду близькості до еталонного, а з погляду віддаленості від критичного. Це стає особливо актуальним в умовах кризового стану характерному для економіки України. Тому виникає необхідність введення поняття «умовно задовільного підприємства» при виборі бази відліку рейтингової оцінки. Будемо вважати, що «умовне задовільне підприємство» має фінансові показники, що відповідають нормативним мінімальним значенням, визначеним виходячи з критеріїв ефективності господарської діяльності й організації фінансів підприємства, принципів достатності, ліквідності і прибутковості його капіталу і відсутності основ для визнання структури балансу незадовільної, а підприємства неплатоспроможним.

Практично визначення комплексної оцінки передбачає обрахунок відповідних фінансових коефіцієнтів, які мають однакову спрямованість, тобто позитивну кореляцію при якій зростання коефціенту визначає покращення фінансового стану підприємства. Визначається рейтингове число:

R = ?L Ki * 1 / LNi (36)

де:

L - число показників, які використовуються для рейтингової оцінки;

Ni - нормативні вимоги для і-того коефіцієнту;

Ki - і-тнй коефіцієнт;

1 / LNi - ваговий індекс і-того коефіцієнту.

Зрозуміло, що при повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів Кі ... КL їх нормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства буде рівним 1, вибраний в якості рейтингу умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємства з рейтинговою оцінкою менше 1 характеризується як незадовільний.

Для обчислення комплексної рейтингової фінансової оцінки державного підприємства “Тайстра - Полтава -Експрес ” за період з 01.01.01 по 01.01.04 роки пропонується використати наступні показники:

коефіцієнт фінансової незалежності (Кн);

коефіцієнт маневрування власним оборотним капіталом (Км);

коефіцієнт інвестування (Кі);

коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) (Кд);

прибутковість підприємства (прибуток на 1 грн. власного капіталу) (Кп).

Результати розрахунків занесемо в таблицю (див. Таблицю 3.8).

Таблиця 3.8 Зміна фінансового стану ДП „Тайстра-Полтава-Експрес” за період з 01.01.01 р. по 01.01.04 р.

Таким чином, аналізуючи отримані результати, можна зазначити, що станом на 01.01.01 року рейтинг підприємства перевищував «умовно задовільне значення» на 236%. Основний вплив на це справили високе значення коефіцієнту інвестування (+101%) і коефіцієнту загальної ліквідності (+750%). Але вже на 01.01.02 року можна спостерігати падіння рейтингу, порівняно з попередньою датою на 78%. Фінансовий стан підприємства в цей період можна охарактеризувати як незадовільний. Ми бачимо, що майже всі коефіцієнти за цей період характеризуються негативними темпами росту. Основною причиною стало скорочення коефіцієнту маневрування власним оборотним капіталом на 86% та зменшення коефіцієнту покриття на 92%. Незначне зростання прибутковості не змогло перекрити цей негативний ефект. На 01.01.03 року спостерігається подальше скорочення більшості коефіцієнтів, але зростання коефіцієнту прибутковості на 200% призвело до того, що результативне значення трохи змінилося в бік покращення. Але все одно, фінансовий стан підприємства е нижчим на 25,5% від нормативу або «умовно задовільного підприємства». Водночас отримані дані дають змогу зробити висновок про покращення фінансового стану підприємства з 01.01.03 р. до 01.01.04 р, про що свідчить зростання рейтингової оцінки на 50%. При цьому її значення вже дещо перевищує норматив. Це обумовлено насамперед значним зростанням прибутковості і деяким збільшенням рівня маневреності оборотного капіталу та коефіцієнту інвестування.

Слід також зазначити, що дані, наведені в таблиці 3.14 в поєднанні з вищерозрахованими показниками дають можливість зробити висновки, що найгірші часи для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” вже минули, період падіння змінився періодом поступового зростання. Тому зараз основною задачею є недопущення зміни в тенденціях розвитку, збереження і затвердження існуючого становища, і в майбутньому його поступове покращення. При цьому основну увагу доцільно приділити показникам, що характеризують стан власного оборотного капіталу, зокрема коефіцієнту маневрування, а також стану ліквідності і платоспроможності підприємства, особливо миттєвої (в частці найбільш короткострокових зобов'язань).

Прогнозний розрахунок майбутніх фінансових надходжень і розміщення коштів тісно пов'язаний з оцінкою фінансового стану підприємства. Проаналізувавши основні показники і їх динаміку, доцільно намітити перспективи розвитку у напрямку їх можливого покращення на фоні реалій економічного життя суспільства. Тому останнім кроком проведення аналізу доцільно включити побудову прогнозного балансу, такого, який він очікується на 01.01.2005 року. Отже спрогнозуємо майбутні зміни активів та пасивів підприємства.

Припустимо, що:

1. Змінні витрати, поточні активи та поточні пасиви при збільшенні обсягів продажу на певний відсоток збільшуються на в середньому на стільки ж відсотків.

2. Відсоток збільшення вартості основних фондів розраховується під заданий відсоток нарощування обороту.

3. Довгострокові зобов'язання та власний капітал не змінюються.

4. Менеджери підприємства вважають можливим збільшити обсяг продаж на 30% з чистою рентабельністю продажу на сьогоднішньому рівні (7%) і розподіляти 90% чистого прибутку на формування відповідних фондів.

Таблиця 3.9 Прогнозний баланс на основі звітного по державному підприємству „Тайстра-Полтава-Експрес” на 01.01.2005р.(тис. грн.)

Прогнозний баланс виявився незбалансованим. Різниця виражає потребу в нових капіталовкладеннях, щоб забезпечити прогнозований обсяг продажу в розмірі:

9819,42 - 8287,99 = 1531,43 тис. грн.

Одночасно необхідним є приріст оборотних активів в розмірі:

3545,49 - 2727,3 = 818,19 тис. грн.

Приріст поточних зобов'язань на 3077,1 - 2367,0 = 710,1 тис. грн.,

та нерозподіленого прибутку на 24,49 тис. грн. не покриває збільшення довгострокових та короткострокових фінансових потреб на 1531,43 + 818,19 = 2349.62 тис. грн.

Таким чином, необхідно буде додатково знайти 1531,43 тис. грн. власних коштів або знайти джерела (залучені кошти) звідки можна було б ці кошти запозичити і лише при позитивному вирішенні зазначених питань можливий подальший розвиток господарюючого суб'єкта. Бо в разі подальшого збільшення обсягів продаж потрібно буде значно більше додаткових коштів, адже саме при виконанні цих умов можливо буде розширювати виробництво, збільшувати обсяги продукції, що реалізується. Тобто, потрібно співставляти потенційні можливості збільшення обсягів виробництва та реалізації із збільшенням потреби у додаткових фінансових ресурсів, яка викликається збільшенням обсягів виробництва та реалізації.

Висновки

Кризові явища, які мають місце в економіці України, повальна неплатоспроможність і банкрутство господарюючих суб'єктів зумовлюють важливість чіткої, професійної оцінки фінансового стану діючих підприємств, з метою визначення перспектив їх розвитку, аналізу існуючих проблем і пропонуванням можливих шляхів їх розв'язання. На сучасному етапі розвитку нашої економіки велику увагу привертає проблема фінансової стійкості господарюючих суб'єктів. Чимало дослідницьких робіт і статей піднімає питання про подальший шлях розвитку і вдосконалення методик аналізу фінансового стану підприємств в Україні, гострі суперечки точаться навколо питання щодо кількості і ступеню регламентованості показників, які пропонуються фінансовим працівникам кредитний відділів банків для обчислення. Сьогодні ця проблема хвилює не лише спеціалістів економічної теорії та законодавців, а й багатьох людей, які мають відношення до підприємництва, кредитної сфери, зв'язані з певним підприємством господарськими відносинами чи є його акціонерами чи співвласниками, оскільки дане питання безпосередньо зачіпає їх інтереси. Засоби масової інформації також неодноразово приділяли увагу вищезгаданим темам.

Все ж процес оцінки фінансового стану підприємств містить ще багато проблем, невизначеностей і суперечностей, які були висвітлені в першому розділі даної роботи.

Крім вищезгаданих пропозицій, з метою вирішення питань, пов'язаних з нормалізацією фінансового стану промислових підприємств, впливу на поліпшення їх виробничої і господарської діяльності доцільно було б здійснити такі заходи:

Провести глибокий аналіз фінансового стану кожного підприємства і визначити перспективи його подальшої діяльності, враховуючи номенклатуру продукції, яку він виробляє, її якість, конкурентноздатність на зовнішньому і внутрішньому ринках збуту, оцінити можливості цих підприємств у необхідні терміни забезпечити стабілізацію і, як логічне продовження майбутне зростання виробництва.

На підприємствах, які мають готовий план стабілізації і розвитку, який спирається на об'єктивні дані і містить реальні прогнози, провести ревізію діяльності, інвентарізацію статей балансу, вивчити питання наявності і стану основних фондів і товарно-матеріальних запасів. При вирішенні цього питання доцільним може бути залучення незалежних інспекторів чи аудиторських фірм.

Здійснити заходи по запровадженню на підприємствах звіту cash-flow , який включає касовий метод визначення результатів діяльності, тобто доходи і витрати обраховуються виключно за оплатою, незалежно від часу здійснення фактичної операції. Дана форма звітності не може користуватись при визначенні фінансових результатів діяльності через відсутність в його основі зв'язку з кінцевим продуктом. Але формування таких сальдово-оборотних відомостей дає змогу розрахувати розміри грошових потоків, що набуває особливого значення в період хронічної платоспроможності, яка має місце в Україні, коли настання строку оплати ще зовсім не означає надходження реальних коштів на рахунки господарюючого суб'єкту.

Звернути особливу увагу на наявну дебіторську заборгованість з визначенням можливостей і джерел її погашення. Для скорочення взаємної дебіторської і кредиторської заборгованості розробити спеціальний механізм ліквідації на базі вексельного обігу. Сприяти поширенню даної практики можна також шляхом надання цим документам чинності обов'язкового виконання у законодавчому порядку.

Вирішити питання про джерела і гарантії надання кредитів. Зокрема підприємствам, які мають нереальні плани реструктуризації можна надавати позички за рахунок кредитної допомоги міжнародних організацій на ці цілі. До розв'язання питання заставного забезпечення доцільно залучити Фонд Державного майна, зокрема вирішивши з його допомогою питання про надання в заставу виробничих та інших споруд, що належать підприємству (іпотечний кредит).

3 метою стимулювання надання комерційними банками кредитів на стабілізацію і розвиток виробництва доцільним може виявитись перспективним дозвіл комерційним банкам надавати довгострокові кредити під розроблені стабілізаційні програми за рахунок 50-ти відсоткового скорочення розміру обов'язкових резервів, звільнити від оподаткування прибуток за такими кредитами, встановити, що на погашення згаданих кредитів першочергово використовується прибуток, одержаний від реалізації заходу під який було отримано кредит тощо.

Під час написання роботи було здійснено ознайомлення з механізмом становленні і зміни фінансового стану підприємства, визначення фактичного фінансового стану на конкретному підприємстві: державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” за період 2000-2004 роки, розробка та визначення можливостей впровадження власних методів управління фінансовим станом господарюючого суб'єкта. Використовуючи такі методи фінансової діагностики, як горизонтальний, вертикальний, табличний, графічний, порівняльний, факторний, відносних показників, трендовий можна зробити такі висновки:

1. Структура активів підприємства різко змінилась у порівнянні з минулим роком в сторону збільшення питомої частки оборотних коштів, що сприяло її оптимізації. Але це зростання в переважній частині визначається зростання питомої ваги дебіторської заборгованості, що є негативним фактором. Починаючи з 2002 року відбувається поступове збільшення коефіцієнту зносу основних фондів в поєднанні з незначною часткою вибуття фондів щороку, що свідчить про загальне старіння засобів виробництва.

2. Підприємство характеризується високим ступенем фінансової незалежності. Водночас поступово зростає ступінь його залежності від кредиторів. Причому в структурі заборгованості повністю відсутні довгострокові зобов'язання, що ускладнює використання залученого капіталу внаслідок його нестійкості і швидкої оборотності. Поточна діяльність підприємства недостатньо забезпечується власними оборотними коштами. Так на 01.01.03 року власні оборотні кошти ДП “Тайстра-Полтава-Екпрес” становили 272,2 тис. грн., при нормативному значенні в 576 тис. грн.

3. В структурі активів підприємства переважну частину складають активи з максимальним ступенем ризику, що посилює його потенційну нестабільність. Коефіцієнти абсолютної, поточної та загальної ліквідності знаходяться на рівні нижче нормативних значень. Аналізуючи рівень ліквідності балансу можна також зазначити проблеми з поточною ліквідністю і платоспроможністю.

4. Коефіцієнти обертання мають тенденцію до зростання, що свідчить про підвищення ефективності використання капіталу.

5. Прибутковість і рентабельність виробництва зростають швидкими темпами, і наявні дані дозволяють зробити висновки, що подальший розвиток відбуватиметься в цьому ж напрямку. Факторний аналіз прибутку підприємства свідчить про те, що зростання прибутку від основної діяльності в 2003 році, порівняно з 2002 на 54,2 тис. грн. обумовлено перш за все впливом оптових цін (+1768,5 тис. грн,), та зміни обсягів реалізації продукції (+17,9 тис. грн); асортиментно-структурні зрушення і зміна собівартості здійснили негативний вплив.

6. Комплексний аналіз підприємства дозволяє зробити висновки, що найгірші часи для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” вже минули, період падіння змінився періодом поступового зростання. Ймовірність банкрутства найближчим часом дуже низька. Тому зараз для керівного персоналу основною задачею є недопущення зміни в тенденціях розвитку, збереження і затвердження існуючого становища, і в майбутньому його поступове покращення.

Серед основних заходів і рекомендацій, запропонованих для поліпшення фінансово-господарської діяльності державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” слід виділити:

Для уникнення дефіциту ліквідності зменшити темпи приросту активів до 3,5% в рік (звичайно цей розмір показника передбачає відсутність інфляції, що на найближчі роки є малоймовірним).

Здійснити заходи по оновленню основних фондів піприємства. Закупівля новітніх технологій і нового обладнання (або бартерний обмін) на даний момент є цілком реальним.

Оптимізувати структуру активів у бік збільшення частки активів груп 1 і 2 (активи з найменшими ступенями ризику).

Підвищити коефіцієнт оборотності активів з 0,54 до 0,64, що при збереженні обсягу реалізації і рентабельності на сьогоднішньому рівні, дозволить збільшити суму прибутку на 298,3 тис. грн.

При реалізації нових програм, перш за все звертати увагу на те, як вони вплинуть на значення коефіцієнтів маневреності власними оборотними коштами і ліквідності та платоспроможності.

Саме згадані показники відображають найбільш слабкі місця діяльності державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес”.

В процесі роботи були досягнуті поставлені цілі і завдання за допомогою вивчення та обробки нормативних та методичних матеріалів, матеріалів бухгалтерської звітності, експертної інформації та публікацій.

Список використанної літератури

Александрова М.М., Виговська Н.Г., Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств -К.: ЦУЛ, 2001- 252 с.

Балабанов І.Т. Основи финансового менеджмента. -- М.: Финансы и статистика, 1997

Бандурка О.М., Коробов Н.В., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2002

Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю підприємств / Фінанси України, 2003 №12

Білик М.Д., Буряк Л.Д., Невмержицька М.Ю. Фінансовий менеджмент: Підручник- К.: КНЕУ, 2005

Бутинець Ф.Ф., Мних Е.В., Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум. - Житомир: ПП “Рута”, 2000

Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник для студентів вузів, Ж.: ЖІТІ, 2000рік.

Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навчальний посібник для студентів вузів, Ж.: ЖІТІ, 2000рік.

Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: Навч.посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2004

Економіка виробничого підприємства: Навч.посібник / За ред. Петровича Й.М.- К.: Знання, 2002

Економіка виробничого підприємства: Навч.посібник / За ред. Петровича Й.М.- К.: Знання, 2002

Економіка підприємств: Посібник/ за ред. Харіва П.С. - Тернопіль: Економічна думка, 2000

Економічний аналіз господарської діяльності. / Іваненко В.І., Болюх М.А., - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. №996 - XVI // Все про бухгалтерський облік. - 2001. -№ 37.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу, К.: Знання прес, 2000 рік

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.:МАУП, 2000.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств, К.: Знання, 2000 рік

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч.посібник- К.: ТОВ “Знання”, 2000

Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навч.посібник- Київ: Кондор, 2003

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ,2001.

Ліголенко Л.О. Антикризове управління підприємством, теоретико - методичні засади та практичний інструментарій. - К.: КНЕУ,2001.

Любушин Н.П., Лева В.Б., Доякова В.Г. Анализ финансово - экономической деятельности предприятия - М.,1999.

Ляшенко Г.Г. Управління капіталом підприємства: Навч.посібник.- Ірпінь, 2001

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навчальний посібник, К.: КНЕУ, 1999 рік.

Мних Е.В. Аналіз фінансового стану: фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО,1993.

Мних Е.В„ Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. -- Львів: Наука, 1998.

Наказ Міністерства фінансів України “Питання складання фінансової звітності” від 24 лютого 2000 р. № 37.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” від 31 грудня 1999 р. № 318.

Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч.посібник - Львів: ЛБІ НБУ, 2003

ПоддєрьогінА.М., Буряк Л.Д., Наш Г.Г. та інші. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ,1999

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237

Попович Г.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник- Тернопіль, 2001.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 “Про складання фінансової звітності”.

Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналіз фінансово господарськ.

Савицкая Г.В. Аналіз хозяйственной деятельности предприятия. - М.: Экоперспектива, 2003. ої діяльності підприємства. - Київ, 2000

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - Львів: ЛБІ, 2000.

Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства - К.: Алерта, 2003

Финансовый менеджмент / Ред. В.С. Золотарев.- 2-е изд., доп. и перераб.- Ростов: Феникс, 2000

Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2003.

Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання / Л.А. Лахтіонова.- К.: Либідь, 2001

Фінансовий менеджмент: навч. посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002.

Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник. - Київ.: Видавничий центр «Академія», 2002.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа - М.: ИНФРА- М., 2001

Размещено на Allbest.ru