Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства ДП "Тайстра-Полтава-Експрес"

Наступним кроком буде оцінка ліквідності державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес”. Для оцінки ліквідності підприємства сучасними дослідниками пропонується цілий ряд коефіцієнтів, найбільш поширеними з яких є такі:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - розраховується як відношення грошових коштів (в окремих випадках може включатися також величина короткострокових цінних паперів) до короткострокових зобов'язань (короткострокові кредити і кредиторська заборгованість), тобто він показує скільки грошових коштів припадає на 1 грн. короткострокової заборгованості і яку частку короткострокової кредиторської заборгованості підприемство здатне погасити миттєво. Формула для розрахунків:

К абсолютної ліквідності = (16)

Нормативне значення даного коефіцієнту складає не менше 0,2.

Для підприємства, що аналізується, значення даного коефіцієнту складають:

К абсолютної ліквідності на 01.01.01 = 135 / 28 = 4,82;

К абсолютної ліквідності на 01.01.02 = 241 / 686 = 0,35;

К абсолютної ліквідності на 01.01.03 = 16,5 / 681,1 = 0,02;

К абсолютної ліквідності на 01.01.04 = 141,4 / 2367 = 0,06;

На 01.01.2001 року підприємство характеризувалось надмірним рівнем абсолютної платоспроможності, на 01.01.2002р. розрахункове значення перевищувало нормативне, то починаючи з 01.01.2003 року значеня коефіцієнту абсолютної ліквідності значно менше нормативного. Це свідчить, що в підприємства існують досить великі труднощі з можливістю негайного погашення короткострокових зобов'язань.

2. Коефіціент термінової ліквідності - визначаеться як співвідношення оборотного капіталу підприємства (запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів і короткострокових цінних паперів) до поточних зобов'язань даного господарюючого суб'єкта. Даний коефіцієнт ліквідності відбиває прогнозовані платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків із дебіторами. Математично він обраховується за формулою:

К термінової ліквідності =(17)

Для ДП „Тайстра-Полтава-Експрес” значення цього коефіцієнту протягом періоду, що аналізуеться, складають:

Ктерм.ліквідності на 1. 01. 01 = 308 / 28 = 11;

Ктерм.ліквідності на 1. 01. 02 = 612 / 686 =0,89;

Ктерм.ліквідності на 1. 01. 03 = 336,9 / 681,1 = 0,49;

Ктерм.ліквідності на 1. 01. 04 = 1289,1 /2367 = 0,54.

Аналізуючи отримані дані, можна зробитн висновки, що залучення до джерел погашення короткострокових зобов'язань статей дебіторської заборгованості не надто покращуе ситуацію. Якщо на 01.01.2002 року розрахункове значення коефіцієнту було близьким до нормативного, лише трохи відхиляючись в негативний бік, то починаючи з 01.01.2003 року, як і в попередньому випадку ми можемо спостерігати досить значні відхилення.

Дані коефіцієнти в сучасних умовах діяльності підприємств мають переважно аналітичне значення. Із-за відсутності грошових коштів на рахунках багатьох підприемств, значення коефіцієнта абсолютної ліквідності складає дуже малу величину. Коефіцієнт термінової ліквідності формується головним чином в залежності від величини дебіторської заборгованості.

Теоретично, нормальне значення даного коефіцієнту повинно дорівнювати одиниці, тобто сума короткострокової заборгованості повністю повинна покриватися грошовими коштами та дебіторською заборгованістю підприємства. В реальних умовах для цього дебіторська заборгованість повинна бути практично рівна короткостроковим залученим коштам. Якщо дебіторська заборгованість - меньша з цих двох величин, то підприємству для підтримання платоспроможності нсобхідно мати товарно-матеріальні цінності, які можна буде продати без шкоди для основної діяльності, тобто понад необхідної потреби.

3. Коефіціент загальної ліквідності (покриття). Це відношення поточних активів до суми короткострокової заборгованості - загальний коефіцієнт покриття. Ліквідні активи кошти включають дані другого розділу активу балансу за мінусом витрат майбутніх періодів та інших активів, так як вони не можуть бути перетворені в грошові кошти. Тобто формулу розрахунку можна подати в такому вигляді:

К загальної ліквідності = (18)

Рівень показника має бути вище 2. В умовах нестабільної економіки України цей коефіцієнт не повинен бути нижче за 3-4. Коефіцієнт покриття показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови не тільки своєчасних розрахунків із дебіторами і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажу у випадку потреби інших елементів матеріальних оборотних коштів.

Розрахункові значення:

К загальної ліквідності 1.01.01.= 164+308/28=17;

К загальної ліквідності 1.01.02 = 361 +612 /686 = 1,42;

К загальної ліквідності 1.01.03 = 616,4 +336,9 /681,1 == 1,40;

К загальної ліквідності 1.01.04 = 1438,2 + 1289,1 /2367 = 1,15.

Значення цього коефіцієнту також не надають приводу для радості. Кількість поточних активів, які припадають на одиницю поточних зобов'язань мають стійку тенденцію для скорочення і з 01.01.02 року вона є нижчою за нормативне значення. Крім того, якщо значення попередніх коефіцієнтів досягли свого мінімального значення на 01.01.03р. і з того часу розпочалося їх незначне зростання, то коефіцієнт загальної ліквідності продовжує скорочуватись і сьогодні. Дана ситуація потребує від керівництва підприємства звернути найближчим часом увагу на необхідність поліпшення структури активів і підвищення рівня ліквідності і платоспроможності.

Та все ж таки, нормативне значення тільки орієнтир і підприємство повинно саме визначити нормальне значення коефіцієнтів по балансу. Для цього необхідно визначити, скільки оборотних коштів повинно залишитись на підприємстві після погашення короткострокової заборгованності на безперервне ведення виробництва та реалізації продукції, погашення довгострокових боргів та на інші цілі. Слід проаналізувати дебіторську заборгованість, оскількі вона має значну питому вагу в загальній сумі оборотних коштів, і визначити можливі строки її погашення та суму безнадійної заборгованості. Все це визначає, наскільки значення коефіцієнту покриття повинно бути вище “1” на конкретному підприємстві. Представимо це у вигляді формули:

К1 = (Кр + Мр + Дб) / Кр = 1 + ((Мр + Дб) / Кр), (19)

де:

К1 - загальний коефіцієнт покриття

Кр - сума короткострокової заборгованості

Мр - матеріальні ресурси

Дб - безнадійна дебіторська заборгованість

Таким чином, за цією формулою можна розрахувати достатній для даного підприємства рівень загального коефіцієнта покриття. Порівняння його з фактичним рівнем (за даними балансу) показує рівень платоспроможності підприємства.

Нормальний рівень загального коефіцієнта покриття залежить від оборотності оборотних коштів, тобто, чим вище оборотність, тим нижче рівень загального коефіцієнта покриття. Нормальний рівень загального коефіцієнта покриття визначається співвідношенням (Мр + Дб) / Кр. нормальний рівень буде тим вище, чим більше величина Мр. Величина Мр залежить від щоденної витрати матеріалів у виробництві. Таким чином, чим вища матеріаломісткість виробництва, тим вища потреба в матеріальних запасах і, відповідно, повільніше обертаються оборотні кошти. Звідси підвищується і необхідний рівень загального коефіцієнта покриття. Зв'язок нормального загального коефіцієнта покриття з матеріаломісткістю може бути пояснена тим, що, чим менша необхідна потреба в матеріальних засобах для виробництва, тим менша частина оборотних коштів витрачається на придбання матеріалів і тим більша їх частина залишається на погашення заборгованості. Якщо підприємство не має матеріальних витрат і безнадійної дебіторської заборгованості, то воно може вважатись платоспроможним, якщо сума оборотних коштів дорівнює сумі короткострокової заборгованості.

Різноманітні; показники ліквідності не тільки дають різнобічну характеристику стійкості фінансового стану підприємства при різному ступені обліку ліквідних засобів але і відповідають інтересам різноманітних зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Так, для постачальників сировини і матеріалів найбільше цікавий коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банк, що кредитує дане підприємство, більше уваги приділяє коефіціенту критичної ліквідності. Покупці і власники акцій і облігацій підприємства в більшому ступеню оцінюють фінансову стійкість підприємства по коефіцієнту поточної ліквідності.

4. 3 метою запобігання банкрутству підприємств, а також для покращення іх фінансово-господарської діяльності проводиться санація господарюючих суб'ектів. Їй завжди передує санаційний аудит, який має на меті оцінити поточний і перспективний фінансовий стан господарюючого суб'єкта. Поряд з наведеними вище показниками при проведенні санаційного аудиту з метою визначення величини чистих грошових потоків, які залишаться в розпорядженні підприємства, використовують показник Cash-Flow. Його розраховують підсумуванням прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства у визначеному періоді і амортазаційних відрахувань в цьому ж періоді.

Для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” цей показник складає:

Cash-Flow за 2001р. = 26 + (645 - 79) = 592 тис.грн.

Cash-Flow за 2002р. = (-11,9+ 26) + (832,7 - 645) = 201,8 тис. грн.

Cash-Flow за 2003р. = (-136,7-(-11,9)) + (4826,1 - 832,7) = 3968,6 тис. грн.

Можна спостерігати різке скорочення цього грошового потоку у 2002 році, порівняню з 2001 (201,8 тис. грн. проти 592 тис. грн. відповідно). В 2003 році намітилось певне зростання Cash-Flow.

Доцільно визначити також коефіцієнт співвідношення Cash-Flow і заборгованості:

К Cash-Flow =(20)

Для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” його значення складає:

К Cash-Flow за 2001р. = 592 / (686-241) = 1,33;

К Cash-Flow за 2002р. = 201,8 / (681,1 - 16,5) = 0,3;

К Cash-Flow за 2003р. = 3968,6 / (2367 - 141,4) =1,78.

Таким чином можна спостерігати, що здатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами за рахунок результатів господарської діяльності неухильно підвищується. За період з 2001 по 2002 рік вона впала підвищилась з 1,33 до 1,78, або 33,8 %.

5. Аналіз ліквідності балансу. Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку в зв'язку з посиленням фінансових обмежень і необхідністю оцінки кредитоспроможності підприємства. Визначення платоспроможності проводиться також через аналіз абсолютних показників балансу підприємства, тобто оцінюється ліквідність балансу. Остання визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких в грошову форму відповідає строку погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу заключається у порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем ліквідності та розміщених у порядку спадання ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за строками їх погашення і розміщеними в порядку збільшення строків.

В залежності від ступеня ліквідності активи підприємства поділяються на:

А1) найбільш ліквідні - грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;

А2) швидкореалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи;

АЗ) повільнореалізовані активи - Запаси та витрати за винятком статті «Витрати майбутніх періодів», «Довгострокові фінансові вкладення» за мінусом вкладень в уставні фонди інших підприємств ;

А4) важкореалізоваиі активи - основні кошти та позаоборотні активи (крім статей, включених в попередні групи).

Пасиви балансу групуються за ступенем строковості їх оплати:

П І) найбільш строкові зобов'язання - кредиторська заборгованість і позики непогашені в строк;

П 2) короткострокові пасиви - короткострокові кредити та залучені кошти;

П 3) довгострокові пасиви - довгострокові кредити та залучені кошти ;

П 4) постійні пасиви - джерела власних коштів;

Для визначення ліквідності балансу необхідно співставити підсумки приведених груп по активу та пасиву. Баланс вважається абсолютно ліквідним при виконанні наступних нерівностей:

А1 > П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 > П4.

Виконання перших трьох нерівностей зумовлює виконання четвертої. Воно має балансуючий характер і відображає мінімальну умову платоспроможності - наявність власних оборотних коштів у підприємства. Невиконання однієї з нерівностей свідчить про зниження ліквідності балансу, при цьому нестача коштів по одній статті компенсуеться надлишком по іншій. Співставлення найбільш ліквідних коштів та швидкореалізованих активів з найбільш строковими зобов'язаннями та короткостроковими пасивами дозволяє визначити поточну ліквідність, яка визначає платоспроможність підприємства на найближчий проміжок часу. Співставленя повільнореалізованих активів з довгостроковими та середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність.

Перспективна ліквідність являє собою прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень та платежів. Для ДП „Тайстра-Полтава-Експрес” відповідні значення складають (тис. грн.).

Таблиця 2.6 Прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень та платежів.

На 01.01.01р.: А1 = 135; А2 = 173; А3 = 168; А4 =445, П1 = 28; П2 = 0; П3 = 0; П4 = 893	=> А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.	Абсолютно ліквідний баланс
На 01.01.02р.: А1 = 241; А2 = 371; А3 = 275; А4 =3811 П1 = 639; П2 = 47; П3 = 0; П4 = 4012	=> А1<П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.	Погіршення поточної ліквідності
На 01.01.03р.: А1 = 16,5; А2 = 320,4; А3 = 528,9; А4 = 4470,6 П1 = 500,9; П2 = 180,2; П3 = 0; П4 = 4655,3	=> А1<П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.	Зниження ліквідності балансу за рахунок погіршення поточної ліквідності
На 01.01.04р.: А1 = 141,4; А2 = 1147,7; А3 = 1436; А4 = 4828,3 П1 = 2367; П2 = 0; П3 = 0; П4 = 5186,4	=> А1<П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.	Зниження ліквідності балансу за рахунок погіршення поточної ліквідності

Тобто, аналізуючи ліквідність балансу підприємства, можна зробити висновки, що основною проблемою для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” протягом останніх трьох років є недостатній рівень поточної платоспроможності, для того щоб погасити свої зобов'язання в найкоротші терміни. Фактично, це підтверджує думку, висловлену вище про необхідність оптимізації структури активів з метою збільшення їх найбільш ліквідної частини до рівня розміру пасивів з найкоротшим строком погашення.

Проведений по викладеній схемі аналіз ліквідності балансу є наближеним і з тієї причини, що відповідність ступеня ліквідності активів і термінів погашення зобов'язань у пасиві намічено орієнтовно. Це обумовлено обмеженістю інформації, якою володіє аналітик, що проводить зовнішній аналіз на основі бухгалтерської звітності. Тому для уточнення результатів аналізу необхідні спеціальні методи, що коректують показники поданої методики. За допомогою нормативів знижок здійснювався перерозподіл розмірів балансових статей між групами активів і пасивів у відповідності із середньостатистичними оцінками ліквідності активів і термінів погашення зобов'язань.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому використовують загальний показник ліквідності, який розраховується по формулі:

К загальної ліквідності балансу =б1А1 + б2А2 / б1П1 + б2П2 + б3П3 (21)

де біАі - підсумки відповідних груп по активу і пасиву.

б1 - ваговий коефіцієнт, що визначається експертом.

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх ліквідних засобів підприємства до суми всіх платіжних зобов'язань (короткострокових, довгострокових і середньострокових) за умови, що різноманітні групи ліквідних засобів і платіжних зобов'язань входять у зазначені суми з ваговими коефіцієнтами, що враховують їхню значимість із погляду термінів надходження засобів і погашення зобов'язань. Даний показник дозволяє порівнювати баланси підприємства, що ставляться до різних звітних періодів, а також баланси різноманітних підприємств і з'ясовувати, який баланс більш ліквідний. Для підприємства, що розглядається в даній роботі пропонується розрахунок за формулою:

К загальної ліквідності балансу

1А1 + 0,8А2 /1П1 + 0,5П2 + 0,3П3 (22)

К загальної ліквідності балансу на 1.01.01 = (444 + 0,5*169+0,3*308)/ (893 + 0,3*28)=0,69;

К загальної ліквідності балансу на 1.01.02 = (4382,7 + 0,5*616,4 + 0,3*336,9) / (4654,9 + 0,3*681.1) = =0,99;

К загальної ліквідності балансу 1.01.03 = (4826,1 + 0,5*1438,2 + 0,3* 1289,1) / (5186,4 + 0,3*2367)= =1,01.

Наведені дані відображають постійне зростання загальної ліквідності балансу з 69% на 01.01.01 року до 101% на 01.01.04 року, тобто майже у 2 рази. Але слід зазначити, що такий високий рівень покриття зумовлюється високою питомою вагою в активах підприємства основних коштів і позаоборотних активів, які приймаються до розрахунку з індексацом 1. Така ситуація дозволяє згладити низький рівень поточної ліквідності, який згадувався вище.

В умовах кризи і нестабільності, які є характерними для економіки України важливим є також обрахунок коефіцієнтів відновлення і втрати платоспроможності.

К відновлення платоспроможності = [К покриття поч. + У / Т *(К покриття поч. - К покриття кін.)] / 2

де

К покриття поч - значення коефіцієнту покриття на початок звітного періоду;

К покриття кін - значення коефіцієнту покриття на кінець звітного періоду;

У - період відновлення платоспроможності (6 місяців);

Т - тривалість звітного періоду, місяців.

Даний коефіцієнт розраховується при незадовільній структурі балансу, тобто коли хоча б один з наведених вище коефіцієнтів ліквідності і платоспроможності відхиляється від нормативного значення в негативний бік. При коефіцієнті відновлення більше 1 у підприємства є можливість протягом найближчих 6 місяців відновити свою платоспроможність.

Якщо звітним для підприємства ДП “ Тайстра-Полтава-Експрес” взяти період з 01.01.02 по 01.01.04 р.р., то маємо:

К відновлення абс.ліквідності = [10.35 + 6 / 24 * (0,35 - 0,06)] / 2= 0,2;

К відновлення термінової ліквідності = [0,89 + 6 / 24 * (0,89. - 0,54)] / 2 = 0,49;

К відновлення заг.ліквідності = [1,42 + 6 / 24 * (1,42 - 1,15)] / 2 = 0,75.

Таким чином, можна зазначити, що до 01.01.04 року дане підприємство не зможе відновити свої коефіцієнти ліквідності до рівня 01.01.02 року. Та все ж існують можливості для певного покращення, насамперед стосовно коефіцієнтів загальної та термінової ліквідності.

К втрати платоспром. = [К покриття поч. + У / Т *(К покриття поч. - К покриття кін.)] / 2 (23)

де У -період втрати платоспроможності (3 місяці).

Даний коефіцієнт розраховується для перевірки стійкості фінансового стану підприємства при задовільній структурі балансу, тобто коли значення коефіцієнтів не менше передбачуваного. При коефіцієнті втрати, що менше одиниці, підприемство найближчим часом не зможе виконати зобов'язання перед кредиторами, бо є великий ризик втрати платоспроможності.

Серед основних проблем, які виникають при аналізі згаданих показників платоспроможності і ліквідності слід виділити наступні:

статичність - дані показники розраховуються на основі балансових даних, які характеризують майновий і фінансовий стан на певну дату і тому вонн є одномоментними;

можливість «завищення» показників за рахунок неліквідної дебіторської заборгованості чи інших неліквідних активів. Чим нижче оборотність дебіторської заборгованості, тим вище її залишки в балансі;

невисока інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і платежів, а саме це є основною задачею аналізу платоспроможності;

неповний облік зобов'язань підприємства. Господарюючі суб'єкти мають право в якості вибраного варіанту облікової політики відображати в балансі або повну суму зобов'язань, включаючи відсотки за використання залучених засобів, або ж суму основного боргу (без процентів). Очевидно, що у другому випадку величина зобов'язань є заниженою на досить значну суму, а відповідно значення коефіцієнтів є штучно завищеними. Вирішенням цієї проблеми може бути рішення, яке використовується в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, згідно якого повна сума фінансових зобов'язань має бути розкрита у пояснювальній записці;

ігнорування перспективних виплат, що можуть стати причиною значного відтоку грошових коштів в майбутньому.

В умовах ринкової економіки працівникам кредитного відділу банку важлива не тільки здатність господарюючого суб'єкту повертати позичені кошти, а й фінансова стійкість, тобто фінансова незалежність підприємства, здатність маневрувати власними коштами, достатня фінансова забезпеченість безперервного процесу діяльності.

Розділ III. Аналіз ефективності діяльності

3.1 Оцінка ефективності використання оборотного капіталу

Оборотний капітал підприємства - це його мобільні активи, якими є грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу, які в процесі обороту поступово приймають виробничу, товарну форму і повертаються у вигляді грошових коштів протягом одного виробничого циклу. Однією з найважливіших складових управління оборотним капіталом є його ефективнне використання, яке передбачає визначення загального обсягу необхідного оборотного капіталу, джерел його формування та його розміщенням з врахуванням забезпечення ним стійкої виробничо-господарської діяльності і показників ліквідності підприемства.

Показник забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами вже наводився при визначенні структури капіталу господарюючого суб'єкта. Він розраховується як відношення власних оборотних коштів до величини матеріальних запасів і показує в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами. Власні оборотні кошти як джерело покриття матеріальних запасів визначаеться як різниця між 1 розділом пасиву і І розділом активу. Якщо на балансі на дату розрахунку є довгострокові залучені кошти, то вони додаються до отриманого результату. Рівень показника забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами оцінюється в залежності від стану матеріальних запасів, тому нормальне значення коефіцієнту буде для кожного підприємства індивідуальним. Якщо величина матеріальних запасів значно перевищує необхідну потребу в них, то власні оборотні кошти зможуть покрити лише частину матеріальних запасів, тобто значення коефіцієнту буде менше одиниці. У даному випадку доцільно визначити наскільки власні оборотні кошти покривають хоча б виробничі запаси, які забезпечують безперебійність виробничого циклу. Якщо підприємству достатньо матеріальних запасів для безперервного процесу виробництва, то значення коефіцієнту буде вище одиниці, але це не буде ще остаточно свідчити про добрий фінансовий стан підприємства.

Загальна оборотність оборотного капіталу визначається так:

К обертаня оборотного капіталу =(24)

Розрахуємо його значення для державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” за період 01.01.01-01.01.03 р.р.:

К обертаня оборотного капіталуза 2001рік = 822 / (477 + 973): 2 = 1,13;

К обертаня оборотного капіталуза 2000рік = 1682,5 / (973'+ 953,3): 2 = 1,75;

К обертаня оборотного капіталуза 2003рік = 3499 / (953,3 + 2727,3): 2 = 1,90.

Підвищення цього коефіцієнту свідчить про зростання ефективності використання оборотних засобів, їх раціональне завантаження.

Водночас для ефективного аналізу недостатньо цього одного значення. Тому доцільним буде також обчислення наступних показників:

Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості визначає скільки разів за певний період дебіторська заборгованість може бути повернена за рахунок виручки від реалізації. Формула розрахунку:

К обертання дебіторської заборгованості =(25)

Значення цього коефіцієнту на підприемстві залежить від багатьох факторів:

ефективності виробничої діяльності і обсягу випущеної продукції;

цін, що склалися на ринку і тих цін, які пропонує дане підприємство;

наявність платоспроможного попиту на продукцію і ефективність збутової роботи;

склад і стан дебіторської заборгованості, платіжна дисципліна на даному підприємстві і у його контрагентів тощо.

Взагалі існує ціла система управління рахунками дебіторів, для забезпечення більш швидкої оборотності даного виду заборгованості, що є важливим фактором підвищення ефективності використання оборотного капіталу. Вона включає в себе ряд заходів, найефективнішими з яких є такі:

* визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів з середніми по галузі, показниками конкурентів і даним минулих років;

* періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

* якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

* використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

* продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

* при продажу великої товарної партії - негайне виставлення рахунку покупцю;

* використання циклічності виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій тощо. Значення даного показника для підприємства, яке є предметом аналізу даної роботи складають:

К обертання дебіторської заборгованості за 2001р. = 822 / (173 + 366): 2 = 3,05;

К обертання дебіторської заборгованості за 2002р = 1682,5 / (366 + 320,4): 2 = 4,90;

К обертання дебіторської заборгованості за 2003р = 3499 / (320,4 + 1147,7): 2 = 4,77;

Тобто за рік дебіторська заборгованість могла бути повернена за рахунок виручки від реалізації в 2001 році - близько З-х разів, в 2002 році - майже 5 разів. В 2003 році відбулося деяке скорочення даного показника до 4,77. Тобто дебіторська заборгованість зростає темпами, що переважають збільшення виручки. Слід зазначити, що протягом року виручка від реалізації зросла в 2 рази, а розміри дебіторської заборгованості за рік збільшилися в 3,5 разів. Тобто з метою покращення цього показника підприємству слід звернути більше уваги на своєчасність оплати рахунків їх контрагентами.

Але водночас слід зазначити, що у світовій практиці даний показник складае 4,9, тобто 73 дні (час Інкасації). Можна побачити, що це значення співпадає із розмірами згаданого показника у 2002 році. Тобто на даний момент підприємству доцільно підтримувати цей коефіцієнт на рівні 2002 року.

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості - характеризує кількість оборотів, необхідних для оплати рахунків постачальників.

К обертання кредиторської заборгованості =(26)

Взагалі кредиторська заборгованість відноситься до числа позапланових джерел формування оборотних коштів, її породжує нестача власних коштів. Наявність кредиторської заборгованості свідчить про використання у господарському обігу підприємства коштів інших господарюючих суб'єктів. Кредиторська заборгованість є допустимою і навіть вигідною якщо вона зумовлена діючим порядком розрахунку, адже в даному випадку підприємство покращує свою ліквідність і ніби залучає додаткові оборотні .кошти, які до того ж е значно дешевшими, ніж банківський кредит. Наявність же простроченої кредиторської заборгованості свідчить про серйозні фінансові негаразди на даному підприємстві, її розповсюдження може стати основною причиною кризи неплатежів, яку ми можемо спостерігати сьогодні на Україні. Для державного підприємства „Тайстра-Полтав-Експрес” маємо:

К обертання кредиторської заборгованості за 2001р = 771 / (28 + 639): 2 = 2,32;

К обертання кредиторської заборгованості за 2002р = 1429,1 / (639 + 500,9): 2 = 2,51;

К обертання кредиторської заборгованості за 2003р = 2608,3 / (500,9 + 2367): 2 = 1,82;

За 2003 рік кількість оборотів, які необхідні для оплати рахунків постачальників значно зменшилась з 2,51 до 1,82, тобто на 73%.

Коефіцієнт обертання матеріально-виробничих запасів вказує скільки разів в середньому поповнювались запаси підприємства протягом звітного періоду. Він має досить важливе значення для визначення розмірів і джерел підвищення ефективності господарських процесів. Прискорення обертання матеріально-виробничих запасів дозволить скоротити їх абсолютну суму без негативного впливу на матеріальне забезпечення виробництва, що в свою чергу призведе до ліквідації понаднормативних запасів сировини і матеріалів, покращить структуру оборотного капіталу і ліквідність даного підприємства, вивільнить складські приміщення тощо.

К обертання матеріально-виробничих запасів = (27)

К обертання матеріально-виробничих запасів за 2001р. = 822 / (164 + 361): 2 = 3,1;

К обертання матеріально-виробничих запасів за 2002р.. = 1682,5 / (361 + 616,4): 2 = 3,44;

К обертання матеріально-виробничих запасів за 20003р.= 3499 / (616,4 + 1438,2): 2 = 3,41;

Відсутність значних коливань коефіцієнту обертання матеріально-виробничих запасів може свідчити про відносну стійкість розмірів виробничих запасів і незавершеного виробництва чи про сталість попиту на готову продукцію, який зумовлений її несезонним і спеціалізованим характером.

В світовій практиці середній оборот запасів - 3, що відповідає 360/3 = 120 дням. В нашому випадку оборотність трохи повільніша, але це зумовлено специфікою виробництва: випуском продукції з реалізацією в кредит, що вимагає додаткового часу для обертання сировини в грошові кошти.

На основі наведених коефіцієнтів на підприємстві розраховуються також:

Період обертання дебіторської заборгованості в днях =360/К обертання дебіт. заборг. (28)

Період обертання дебіторської заборгованості в днях в

2001 році = 360 / 3,05 =118;

Період обертання дебіторської заборгованості в днях в

2002 році = 360 / 4,90 =73.5;

Період обертання дебіторської заборгованості в днях в

2003 році = 360 / 4.77 = 75,5.

Відповідно із збільшенням коефіцієнту дебіторської заборгованості за 2002 рік зменшився період її обертання на 44,5 днів. У 2002 році відбулося певне збільшення цього показника на 2 дні.

Період обертання кредит. заборгов в днях = 360/К обертання кредит. заборг.(29)

Період обертання кредиторської заборгованості в днях в

2001 році = 360 / 2,32 = 155;

Період обертання кредиторської заборгованості в днях в

2002 році = 360 / 2,51 = 143;

Період обертання кредиторської заборгованості в днях в

2003 році = 360 / 1,82 = 198;

На відміну від періоду обертання дебіторської заборгованості, в даному випадку ми не спостерігаємо значного скорочення цього періоду, навіть навпаки у 2003 році строк збільшився порівняно з 2001 на 43 дні. Слід зазначити також, що період обертання кредиторської заборгованості в середньому в 2 рази перевищує відповідний показник по заборгованості дебіторів.

Період обертання виробничих запасів в днях = 360 / К обертання виробничих запасів(30)

Період обертання виробничих запасів в днях в

2001 році = 360 / 3,10 = 116;

Період обертання виробничих запасів в днях в

2002 році = 360 / 3,44 = 104,7;

Період обертання виробничих запасів в днях в

2003 році = 360 / 3,41 = 105,6;

Період обертання виробничих запасів на підприємстві є порівняно сталою величиною і за 3 роки його значення знаходилось в межах 105-116 днів. Очевидно, для забезпечення безперебійної роботи заводу необхідна певна визначена кількість матеріалів, збутова діяльність налагоджена на більш-меньш регулярному рівні, що дозволяє підтримувати оптимальний рівень матеріально-виробничих запасів.

Дані показники вказують на кількість днів, що були необхідні підприємству для поповнення його оборотних запасів Це в свою чергу дозволяє розрахувати тривалість операційного і фінансового циклу на підприємстві.

Тривалість операційного циклу	=	Обертання дебіторської заборгованості	+	Обертання виробничих запасів	(31)

Тривалість фінансового циклу	=	Тривалість операційного циклу	+	Обертання кредиторської заборгованості	(32)

Динаміка тривалості операційного і фінансового циклів для підприємства складає:

В 2001 році: тривалість операційного циклу =118+116= 234;

тривалість фінансового циклу = 234 -155 = 79.

В 2002 році: тривалість операційного циклу =73,5+104,7=178,2;

тривалість фінансового циклу = 178,2 -143 = 35,2.

В 2003 році: тривалість операційного циклу =75,5+105,6=181,1;

тривалість фінансового циклу = 181,1 - 198 = - 16,9.

Якщо тривалість операційного циклу коливається незначним чином, то тривалість фінансового циклу на підприємстві за 2002 рік скоротилась в 2 рази, а в 2003 році вона набула від'ємного значення. Тобто тривалість обертання кредиторської заборгованості перевищує сумарну тривалість обертання дебіторської заборгованості і виробничих запасів.

Порівняно низька питома вага (17,9 % на 1.01.02 року і 36,1% на 01.01.04 року) оборотних коштів в загальній сумі активів викликає потенційну загрозу нестачі матеріальних оборотних коштів для забезпечення виробничого процесу. Необхідно довести питому вагу оборотних коштів до 40 % в загальній сумі коштів. Так буде вирівняний дисбаланс між оборотними коштами та основними коштами. Щоб це зробити необхідно залучити додатково певну суму з власних або залучених джерел. Розрахуємо цю суму:

на даний момент співвідношення між оборотними коштами та загальною сумою коштів таке:

2727,3 / 7553,4 = 0,36

необхідно щоб було таке:

(2727,3 + х) / (7553,4 + х) = 0,4 => х = 490 тис. грн.

Таким чином, для покращення структури активів до співвідношення 40% - оборотні кошти, 60% -основні та позаоборотні активи необхідно збільшити суму оборотних коштів порівняно з даними на 01.01.04р. на 490 тис. грн. В певній частці це можна здійснити за рахунок джерел власних коштів, зокрема прибутку. Але господарюючий суб'єкт не зможе використати приріст власних коштів повністю на поповнення оборотних коштів, а використати частину їх на інші цілі. Тому решту необхідно і доцільно покрити залученим капіталом. Цю суму підприємство може покрити за рахунок короткострокового кредиту. Необхідно розрахувати абсолютну величину спроможності підприємства залучати кредити без загрози для фінансової стійкості.

Граничне нормальне співвідношення між залученими та власними коштами дорівнює 0,5, а у підприємства воно становить 0,46. Отже, підприємство має запас здатності залучати кредити в розмірі:

(х + 2367) / 5186,4 = 0,5 = ==> х = 226 тис. грн.

Частину додаткової суми збільшення оборотних коштів необхідно тримати в грошовій формі або в короткострокових вкладеннях для підтримання миттєвої короткострокової платоспроможності на мінімальному нормальному рівні - 0,2. Для цього, при умові, що приріст короткострокових кредитів буде тільки 226,2 тас. грн., необхідно буде 518,6 тис. грн. грошових коштів або короткострокових фінансових вкладень ((2367 + 226,2) * 0,2). Таким чином, на збільшення матеріальних оборотних коштів підприємство не зможе направити кошти, оскільки залученого кредиту не вистачить навіть на підтримання рівня абсолютної ліквідності на нормативному рівні.

Таким чином для підприемства є економічно невигідним на даному етапі покращити структуру активів за рахунок абсолютного збільшення їх розміру шляхом залучення кредитів. Тому найбільш перспективним стане зростання їх оборотності. Підвищення рівня оборотності активів вийде на перший план для керівництва підприємства, оскільки підтримувати рентабельність реалізації на високому рівні довго дуже важко за умов складної економічної ситуації, скорочення ринків збуту та збільшення амортизаційних відрахувань, що збільшує собівартість продукції. Тому запорука ефективності діяльності підприємства «Соловіївське» в майбутньому - це підвищення оборотності активів.

На даний момент коефіцієнт оборотності активів підприємства складає:

3499 / (5336 + 7553,4): 2 = 0,54;

Якщо його збільшити до рівня 0,64, то при незмінній кількості активів виручка складатиме приблизно:

0,64 * (5336 + 7553,4): 2 = 4125 тис. грн.

Якщо буде можливим наростити виручку та знизити затрати на управління і збільшити коефіцієнт оборотності активів, то з'явиться можливість знизити рентабельність реалізації шляхом зменшення частки прибутку в ціні продукції. При цьому рентабельність власного капіталу не знизиться, а зниження ціни можливо призведе до розширення ринку збуту, що дасть більше прибутків.

Зниження рентабельності реалізації складе (при умові збереження суми чистого прибутку);

253 / 3499 - 253 / 4125 = 0,01 або 1 процентний пункт.

При бажанні зберегти рентабельність на попередньому рівні таке прискорення оборотності призведе до збільшення суми чистого прибутку:

(253 / 3499) * 4125 = 298,3 тис. грн.

Таким чином, вивчивши ринки збуту і попит на продукцію працівник кредитного відділу банку має знайти відповідь на питання чи призведе падіння ціни до зростання попиту і відповідного збільшення прибутку (і на яку величину) чи ні. Тобто при еластичному попиті слід віддати перевагу стратегії зниження рентабельності реалізації. При існуванні ж нееластичного попиту (а я б швидше віднесла продукцію підприємства до цієї групи товарів) слід зосередитись на зростанні прибутку за рахунок підвищення оборотності активів при стабільних цінах.

3.2 Аналіз прибутковості і рентабельності пілприємства

Прибуток являється основною метою діяльності підприємства і найважливішим показником ефективності його роботи. Збільшення прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення та задоволення соціальних і матеріальних потреб робітників та власників підприємства. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими організаціями. Тому аналіз прибутку повинен охоплювати як фактори його формування, так і розподілу.

Наступним етапом аналізу буде побудова товарного балансу продукції за 2002-2004 роки з визначенням впливу окремих чинників на зміну обсягів реалізованої продукції (див. в таблиці 3.7).

Таким чином ми можемо спостерігати, що на збільшення обсягів реалізації товарної продукції справили позитивний вплив зростання товарної продукції на 653,3 тис. грн. і зменшення залишків нереалізованої продукції на 67,9 тис. грн. Останнє відбулося в основному за рахунок зменшения залишків товарів відвантажених, несплачених в строк. Балансування не відбуваеться за рахунок зростання цін протягом згаданого періоду.

Таблиця 3.1 Товарний баланс продукції державного підприємства «Тайстра-Полтава-Експрес» за 2002-2003 р.р. (тис. грн.)

Показник	2002р.	2003р.	Абсолютне відхилення
Залишки нереалізованої продукції на початок періоду	98,0	204,2	+106,2
а) на складах підприємства	13,0	60,9	+47,9
б) товари відвартажені	85,0	143,3	+58,3
Випуск товарної продукції	1694,0	2302,3	+653,3
Реалізація товарної продукції	1682,5	3499,0	+1816,5
Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду	204,2	242,5	+38,3
а) наскладах підприємства	60,9	149,0	+88,1
б) товари відвантажені	143,3	93,5	-49,8
Зміна залишків нереалізованої продукції протягом періоду	106,2	38,3	-67,9

Для поглибленого аналізу прибутку з метою визначення його ролі у забезпеченості фінансової стійкості підприємства доцільно визначити фактори, що впливають на його розмір. Їх можна об'єднати у дві групи:

1. Зовнішні:

природні (кліматичні) умови, трапспортні та інші фактори, що викликають додаткові затрати у одних підприємств і зумовлюють додатковий прибуток у іншнх;

зміни, що не передбачені бізнес-планом господарюючого суб'єкту, оптових цін на продукцію, сировину, паливо, матеріали, що використовуються в процесі виробництва, торгівельних надбавок, норм амортизаційних відрахувань, ставок заробітної плати, нарахувань на неї, ставок податків і інших зборів, що сплачуються підприємством;

порушення постачальниками, збутовими, вищестоячими організаціями, фінансовими, банківськими та іншими органами дисципліни з господарських питань, що зачіпають інтереси даного підприємства.

2. Внутрішні фактори - це ті, що визначають результати роботи і пов'язані з порушеннями підприємствами державної, фінансової, платіжної дисципліни:

порушення чинного порядку застосувапня цін і торгівельних надбавок;

економія, одержана в результаті невиконання необхідних заходів щодо охорони праці, поліпшення умов праці і техніки безпеки, невиконання плану поточного ремонту основних фондів.

Далі визначимо за рахунок яких факторів відбулась зміна суми прибутку від основної діяльності на основі даних факторного аналізу прибутку від основної діяльності (Таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 Факторний аналіз прибутку від основної діяльності державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” за 2002-2003 р.р.(тис.грн.)

ПОКАЗНИК	2002	2003
		по базисним цінам на фактично реалізовану продукцію	фактично
Реалізація продукції в оптових цінах	1582,5	1730,5	3499,0
2. Повна собівартість	1483,7	1577,6	3246,0
3. Прибуток (збиток)	198,8	152,9	253,0

Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції:

ДР = Р1 - Р0,

де:

Р1 -прибуток звітного року;

Р0 -прибуток базового року.

ДР = 253,0-198,8 = +54,2 тис.грн.

По-перше, на зміну прибутку від основної діяльності вплинула зміна в обсягах реалізації продукції:

ДР1 = Р0К1 - Р0,

де:

К1 - коефіцієнт роста об'му реалізації продукції

К1 =S1.0 / S0

де:

S1.0 -фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах і тарифах базового періоду,

S0 - собівартість базового періоду

К1 = 1577,6 / 1483,7 = 1,07

Р1 = 198,8 * 1,07 - 198,8 = +17,9 тис.грн.

3. По-друге, на зміну прибутку впливає зміна структури та асортименту продукції:

ДР2 = S0К2 - S1.0

де:

К2 - коефіцієнт росту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам.

К2 = N1.0 / N0

де:

N1.0 - реалізація в звітному періоді по цінам базового періоду,

N0 - реалізація в базовому періоді.

К2 = 1730,5 / 1582,5 = 1,09

Р2 = 152,9 - 198,8 * 1,09 = - 63,8 тис. грн.

4. По-третє, на зміну прибутку впливає зміна собівартості реалізованої продукції:

ДР2 = S1.0 - S1.

де:

S1 - фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду.

Р3 = 3246,0 - 1577,6 = +1668,4 тис. грн.,

що є перевитрачанням коштів, тобто веде до зменшення прибутку.

5. По-четверте, на зміну прибутку впливає зміна оптових цін:

ДР2 = N1 - N1.0

N1 - реалізація базового періоду.

Р4 = 3499 - 1730,5 = +1768,5 тис. грн.

Дані про фактори зміни прибутку від реалізації узагальнимо в таблиці 3,3.

Таблиця 3.3 Вплив факторів на зміну прибутку від основної діяльності ДП „Тайстра-Полтава-Експрес” в 2003 році. (тис.грн.)

1. Зміна обсягів реалізації продукції	+ 17,9
2. Зміна структури та асортименту продукції	- 63,8
3. Зміна собінаптпсті пеялічопяної продукції	1668,4
4. Зміна оптових цін на продукцію	+ 1768,5
Разом	+54,2

Отже, на зміну прибутку від реалізації в сторону збільшення вплинули зміна обсягів реалізації продукції, що є свідченням позитивних тенденцій в розвитку підприємства; і в значно більших масштабах - зміна цін на продукцію, що є зовнішнім фактором, що не залежить від роботи державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” і відповідно не піддається регулюванню. Останнє свідчить про наявність інфляційного зростання цін в економіці України в цілому. Зменшення прибутку спричинили зміна структури і асортименту реалізованої продукції, а також зростання її собівартості. Зміна витрат може також обумовлюватись в певному розмірі інфляцією, але підприємству слід звернутн увагу на цей аспект своєї діяльності. Аналіз асортиментно-структурних зрушень буде поглиблений під час розрахунку рентабельності окремих видів продукції, що дозволить більш ретельно дослідити чинники впливу і визначити причину змін у переліку реалізованих виробів.

Перспективне збільшення прибутку на підприємстві може відбуватися за рахунок екстенсивних та інтенсивних факторів, тобто - за рахунок залучення додаткових ресурсів і під впливом більш ефективного використання наявних ресурсів. Отже наскільки ефективно державне підприємство „Тайстра-Полтава-Експрес” використовує свої ресурси покажуть показники рснтабельності.

Наступним кроком визначимо, яка продукція підприємства є більш рентабельною, а яка менш рентабельною. Адже саме визначення рентабельності всіх видів продукції, що випускається господарюючим суб'єктом, дасть можливість більш точно визначити їх вплив і на загальний рівень рентабельності і прибутковості підприємства, що і зумовлює його ефективність, а також дозволяє на майбутнє визначитись з приводу того, який вид товарів випускати є більш вигідним, що приносить найбільший прибуток і має найбільший рівень рентабельності.

Для оцінки діяльності підприємства важливе значення має показники рентабельності активів, розрахунок яких показаний в таблиці 14. Основні коефіцієнти, які використовуються при цьому:

Коефіціент фондовіддачі - відображає суму доходу, яка припадає на одиницю основних фондів підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання основннх засобів підприємства, Їх завантаженість, якість роботи і випущену продукцію. Методика розрахунку:

К фондовіддачі = (31)

Коефіцієнт рентабельності реалізації відображає суму прибутку, яка припадає на одиницю реалізованої продукції. Його величина характеризує питому вагу прибутку у ціні реалізованої продукції. Формула для обчислення:

Крентабельності реалізації = (32)

Коефіцієнт рентабельності всіх активів відображає розмір чистого прибутку на одиницю вартості всіх активів, тобто:

Крентабельності всіх активів = (33)

Таблиця 3.4 Розрахунок рентабельності виробничих активів державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” за 2001-2003 роки. (тис. грн.)

Показник	2001р.	2002р.	2003р.
		Сума	Відхилення	Сума	Відхилення
1. Прибуток звітного року	26	96,8	+272 %	253	+161 %
2. Обсяг реалізації	822	1682,5	+105%	3499	+108%
3. Середня вартість основних виробничих засобів	1934,5	4053,85	+110%	4604,4	+14%
4. Середня вартість матеріальних оборотних коштів	265	488,7	+84 %	1027,3	+110%
5. Середньорічна вартість активів.	2809,5	5017	+79%	6444,7	+28 %
6. Рентабельність реалізованої продукції	0,03	0,06	+100%	0,07	+17%
7. Коефіцієнт фондовіддачі	0,013	0,024	+85 %	0,055	+129%
8. Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотник коштів	3,2	3,4	+6%	3,41	+1%
9. Коефіцієнт загальної рентабельності всіх активів	0,009	0,019	+111%	0,039	+107%

Аналізуючи дані таблиці, можна зазначити, що загальна рентабельність всіх активів зросла у 2002 році, порівняно з 2001 на 111%, а у 2003, порівняно до 2002 - на 107%. Всі коефіцієнти зростають у кожному наступному році порівняно з попереднім. Але ми бачимо, що зростання рентабельності реалізованої продукції дещо уповільнилось (17% проти 100%), а фондовіддача, навпаки зростає прискореними темпами (129% проти 85% відповідно). Але слід зазначити, що показники фондовіддачі на даному підприємстві є нижчими, ніж в цілому по Україні. В 2002 році середні значення для вітчизняних господарюючнх суб'єктів склали 0,67 - 0,74. Порівняно низькі темпи характеризували зростання коефіцієнту оборотності матеріальних оборотних коштів - 6% в 2002 році і 1% в 2003р. Загалом можна зазначити, що тенденції зміни всіх проаналізованих коефіцієнтів є позитивними, що свідчить про зростання ефективності виробництва та реалізації.

Загальною характеристикою ефективності використання всіх ресурсів виступає рентабельність вкладень. Основним показником тут є рентабельність капіталу:

Крентабельності капіталу =(34)

Для акціонерних товариств особливо важливим є показник рентабельності власного капіталу, оскільки його перевищення звичайного процентного доходу з вкладів у фінансових установах, яке є компенсацією за величину підприємницького ризику, є основннм фактором, який визначає привабливість купівлі акцій чи вкладення додаткових внесків. Для державного підприємства, яким є „Тайстра-Полтава-Експрес” цей коефіцієнт відображає прибутковість і, відповідно, ефективність використання коштів, які належать даному господарюючому суб'єкту і тому не носить такого важливого значення для процесу вирішення питання залучення додаткових коштів.

Зворотнім показником виступає період окупності капіталу, який визначає скільки потрібно років (скільки разів необхідно отримати зазначений розмір чистого прибутку), щоб окупити суму відповідного капіталу (власного, функціонуючого тощо).

Кокупності капіталу = (35)

Обчислимо дані показники за 2001-2003 роки діяльності державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес” (див. Таблицю 3.5)

Таблиця 3.5 Розрахунок показників рентабельності вкладень державного підприємства „Тайстра-Полтава-Експрес" за 2002-2003 р.р. (тис.грн.)

Показник	2002	2003	Відхилення
			Сума	%
1. Прибуток (а)	96,8	253	+ 156,2	+ 161
2. Прибуток від реалізації (б)	198,8	253	+ 54,2	+ 27
3. Середня сума всіх коштів	5017	6444,7	+ 1427,7	+ 28,5
4. Середня сума власного капіталу	4333,45	4920,65	+ 587,2	+ 13,6
5. Середня сума фінансових вкладень	-	-
6. Середня сума незавершеного будівництва	-	-
7. Середня сума функціонуючого капіталу	5017	6444,7	+ 1427,7	+ 28,5
8. Рентабельністьвласного капіталу
а)	0,022	0,051	+ 0,029	+ 132
б)	0,046	0,051	+ 0,005	+ 11
9. Період окупності власного капіталу	45,5	19,6	- 25,9	- 57
10.Рентабельність функціонуючого капіталу (стр.ІVсnр.2)
а)	0,019	0,039	+0.02	+ 105
б)	0,040	0,039	-0,001	-2,5

Так дані таблиці 3.5 показують, що більшість показників рентабельності у 2003 році значно підвищились порівняно з 2002 роком, що пов'язано з тим, що темпи приросту прибутку перевищують темпи приросту коштів. Збитки від неосновної діяльності в 2002 році зменшили рентабельність власного і функціонуючого капіталу по сумі загального прибутку більше як в 2 рази, порівняно з рентабельністю по прибутку від реалізації. Рентабельність власного капіталу зросла в 2003 році, порівняно з 2002 на 132% по загальній сумі прибутку внаслідок відсутності збитків від позареалізаційних операцій, і на 11% по сумі прибутку від реалізації. При цьому період окупності власного капіталу відчутно скоротився з 45, 5 днів до 19,6 днів, тобто майже на 30 днів. Це характеризує підвищення ефективності використання власних коштів. Отже, в останньому році внаслідок посилення контролю за своєчасністю розрахунків (відсутність пені і штрафів) і підвищення прибутковості реалізації ДП „Тайстра-Полтава-Експрес” вдалося підвищити рентабельність власного капіталу. Можна спостерігати незначне скорочення (на 2,5%) рентабельності функціонуючого капіталу по прибутку від реалізації. Тобто в 2003 році кожна гривня функціонуючого капіталу принесла 3,9 коп. прибутку проти 4 коп. в минулому періоді. Це поки що не є загрозливим, але в наступних періодах слід звернути увагу на це питання.Зростання розмірів прибутку не обов'язково означає зростання рентабельності. Це можливо лише при певному рівні співвідношення виручки від реалізації і активів (чи власного капіталу). Даний показник вже згадувався вище, це - коефіцієнт оборотності капіталу, який відображає рівень відновлення активів. Таким чином досить невелика у порівнянні з обсягами товарообороту норма прибутку може поєднуватись з високою рентабельністю (прибутковістю) активів.

Розглянемо факторний аналіз рентабельності всіх вкладень за період 2002-2003 р.р. за допомогою даних таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Факторний аналіз рентабельності вкладень державного підприємства „Тайстра-Полтава-кспрес” за 2002-2003 р.р.

Показник	2002	2003	Відхилення
1. Прибуток	96,8	253	+ 156,2
2. Обсяг- реалізації	1682,5	3499	+ 1816,5
3. Середня сума всіх коштів	5017	6444,7	+ 1427,7
4. Рентабельність реалізованої продукції	0,03	0,06	+0,03
5. Оборотність всіх активів	0,34	0,54	+0,2
6. Рентабельність вкладень	0,019	0,039	+0,02

1. Зростання рентабельності реалізованої продукції викликало збільшення рентабельності вкладень на суму: (0,06 - 0,03) * 0,34 = + 0,01

2. Підвищення оборотності активів призвело до підвищення рентабельності вкладень на: (0,54 - 0,34)* 0,03 = + 0,01

Загальний вплив + 0,02 тис. грн.

Таким чином регулювання рентабельності підприємства включає вплив на обидві її складові: рентабельність реалізації і коефіцієнт обороту капіталу. В свою чергу на рентабельність реалізації впливають такі фактори як цінова політика, обсяг і структура затрат тощо. Коефіцієнт оборотності капіталу формується під впливом галузевих умов виробництва і економічної стратегії підприємства.