Формування коштів Пенсійного фонду в Україні

Надання пільгових преференцій в оподаткуванні роботодавцям, які наймають на роботу інвалідів, та пільг при сплаті внесків на соціальне страхування поширено в США, Чехії, Словаччині, Польщі тощо.

Так, згідно з американською Програмою податкових пільг за певні види робіт (TGTC), роботодавці мають податкові пільги терміном до двох років у розмірі 50% за перший рік роботи інваліда та 25% -- за другий.

Якщо чеські та словацькі підприємства приймають на роботу інваліда із нетяжкою формою захворювання, пільги в оподаткуванні для роботодавців сягають 18000 крон (756 дол. США), а коли до праці залучають осіб із тяжкими вадами здоров'я -- 60 тис. крон (2520 дол. США). Крім того, чеським роботодавцям у разі професійного навчання на їхніх підприємствах учнів із числа інвалідів основне оподаткування знижується на 30%.

Польським роботодавцям -- за умов прийняття ними на роботу інвалідів понад мінімальну квоту -- знижується податок на фонд заробітної плати. При цьому половина невиплаченої суми перераховується ними до Державного фонду реабілітації інвалідів.

Як уже зазначалося, в зарубіжних країнах поряд із фінансово-економічним поширено також соціально-психологічне стимулювання роботодавців за наймання або збереження зайнятості інвалідів.

Так, Ірландська національна компанія з реабілітації запровадила емблему "Реальність інвалідності" як підтвердження додержання стандарту рівних можливостей для інвалідів на підприємствах. Емблему для рекламування власної продукції можуть використовувати ті роботодавці, котрі на всіх етапах процесу підбору кадрів розглядали кандидатури осіб з інвалідністю виключно за їхніми діловими якостями та створили на своєму підприємстві найбільшу кількість робочих місць для інвалідів.

В Індії підприємці, які прийняли на роботу найбільше осіб з інвалідністю, щорічно у Міжнародний день інвалідів відзначаються Президентом країни.

У східних країнах -- Японія, Республіка Корея -- вже тривалий час проводять та транслюють по телебаченню національні конкурси, де інваліди демонструють свої трудові навички. Такі конкурси сприяють позитивному сприйняттю громадськістю в цілому та роботодавцями зокрема можливості повноцінної участі людей з інвалідністю в сфері соціально-трудових відносин.

Враховуючи зарубіжний досвід, можна стверджувати, що у перспективі підвищенню рівня зайнятості інвалідів в Україні сприятиме розробка та впровадження механізмів стимулювання вітчизняних роботодавців. Ними, на мою думку, можуть бути:

1) матеріальне стимулювання (дотації) роботодавців, які наймають інвалідів понад мінімальну квоту;

2) дотації роботодавцям з метою компенсації заробітної плати працівників з інвалідністю з диференціацією її розміру в залежності від тяжкості їхніх фізичних вад;

3) надання дотацій та субсидій роботодавцям на облаштування та технічне обслуговування робочих місць для працівників з інвалідністю;

4) податкові преференції та пільги при сплаті внесків на соціальне страхування підприємствам (установам, організаціям) всіх форм власності та господарювання, де працюють інваліди;

5) щорічне публічне відзначення кращих роботодавців, які перевиконують нормативи з працевлаштування інвалідів та створюють їм належні умови для роботи;

6) інформування громадськості про творчі здібності та трудові можливості інвалідів, у т. ч. з тяжкими вадами здоров'я [20].

ВИСНОВКИ

В ході даної роботи був проведений аналіз цілої низки проблем, що стоять перед нашою державою в галузі пенсійного забезпечення її громадян. Вияснення місця, яке займає Пенсійний фонд у фінансовій системі держави та в структурі пенсійного забезпечення дозволило нам розділити проблему на дві складові: джерела формування коштів фондів соціального страхування та механізм їхнього розподілу за призначенням. Аналіз кожної із складових дозволяє нам зробити певні узагальнення, висновки та пропозиції.

Стосовно першого аспекту, то внаслідок проведеного аналізу змін в законодавчій базі було помічено ряд позитивних тенденцій, а саме поетапне зниження рівня обов'язкових відрахувань на соціальне страхування починаючи з 61% (від фонду заробітної плати) в 1991 році до 32% з 1997 року по сьогодні. Позитивність цих змін полягає в тому, що зниження тарифів сприяє збільшенню надходжень до Пенсійного фонду (які на даний час складають 88 відсотків відрахувань на соцстрах), оскільки зменшення “податкового тягаря” сприяє стимулюванню підприємницької діяльності та виробництва, звідки і поступають основні кошти до ПФ. Другим позитивним аспектом є надання значних пільг в оподаткуванні організаціям інвалідів - до ПФ вони зараз сплачують лише 4% від фонду заробітної плати (до 1993 року вони сплачували 37%) . Тобто по суті ми спостерігаємо поетапний перехід від фіскальної функції податкового законодавства до стимулюючої.

Проте та частина законодавчої бази, що стосується пенсійного забезпечення громадян все ще володіє рисами, притаманними попередньому командно-адміністративному режимові, тобто явно виражений дизбаланс, що склався в сфері призначення пенсій між категоріями громадян, які тим чи іншим чином були задіяні в державній структурі управління чи в силових структурах з однієї сторони та всіма іншими з іншої. Тобто депутати Верховної Ради, місцевих Рад і працівники всіх адміністративно-управлінських органів виконавчої влади у центрах і на місцях, міністерств, відомств, управлінь; колишні депутати, партійні та радянські працівники, військовослужбовці та ін. одержують високу пенсію, яка в 3-5 і більше разів перевищує максимальну трудову пенсію і в 2-4 рази - мінімальний прожитковий рівень.

Узагальнюючи все сказане приходимо до висновку про те, що в країні необхідне подальше реформування пенсійної системи, яке передбачає наступні моменти:

По-перше, має бути створена єдина пенсійна система з розрахунком рівня пенсії залежно від трудового вкладу, тобто професійного рівня і, відповідно, одержуваної зарплати в період роботи, яка б відображала кваліфікацію кожної людини, значущість її діяльності для суспільства і стаж роботи.

По-друге, стратегічною метою ще одного можливого напрямку реформування пенсійної системи має стати трирівнева система пенсій. Вона має включати: страхову пенсію, яка повинна забезпечувати її рівний (або ж з відносно незначною диференціацією) розмір; додаткову пенсію - для реалізації особливих умов надання пільгових пенсій, за якими видатки мають покриватися страхувальниками на основі сплати диференційованих за розміром пенсійних внесків; добровільну пенсію, що забезпечуватиметься на основі індивідуального договору та накопичувального принципу формування фондів, тобто це передбачає створення недержавних пенсійних фондів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України, Відомості Верховної Ради ,1996, №30, ст.141

Закон України про пенсійне забеспечення: Офіційне видання: Наукове видання.- К.: Парламентське вид-во, 1998.- 56 c.- ISBN 966-728

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

Закон України „Про недержавні пенсійні забезпечення”

Закон України “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994,-№4.

Закон України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 9 квітня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України.- 1992,-№29.

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №16.

Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р

Європейська соціальна хартія, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 51, Страсбург, 3 травня 1996 року

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. “Про порядок нарахування вислуги років, призначення і виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 року № 909

Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація.- 2005.- № 17.- C.73-78

Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: Атіка, 2002.- 368 c.- ISBN 966-8074-12-2

Борисенко Н.Ю. Мировой опыт проведения пенсионных реформ // Финансы и кредит (рус.).- 2004.- № 18.- C.53-59

Гнибіденко І.Ф., Непокульчицький А.О. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.- C.30-38

Грег МакТаггарт, Керівник проекту Впровадження пенсійної реформи в Україні”

Бриттан С. Капитализм с человеческим лицом. - СПб., 1998. - С. 179 - 189., c. 180

Баранова Т. И. Социальная защита испанских трудящихся // Полис. - 2001. - № 6. - С. 152 - 158.

Г. Гаврюшенко. Працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями: світовий досвід // Соціальний захист-щомісячний інформаційний та науково-виробничий журнал №11 Листопад 2005 р.

Зайчук Б. Річниця Пенсійного фонду України // Вісник Пенсійного фонду України.- 2004.- № 12.- C.4-6

Ковалева Н. Внимательно проанализируем закон ["О государственном пенсионном обеспечении"] // Финансовые услуги (рус.).- 2003.- № 5.- C.18-22

Надточій Б. Три удари по пенсійній реформі - що робити далі? // Україна: аспекти праці (укр.).- 2005.- № 6.- C.8-13

Надточій Б., Демчук Л. Пенсія в Україні. Коментар до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": Коментар: Наукове видання.- К.: Юрінком Інтер, 2006.- 512 c.- ISBN 966-667-220-0

Надточій Б.О. Платоспроможність Пенсійного фонду // Фінанси України (укр.).- 2005.- № 12.- C.60-71

Оленчик А. Небанковский финансовый сектор в Украине: состояние и приоритеты дальнейшего развития // Финансовые услуги (рус.).- 2001.- № 6.- C.8-18

Партин Г.О., Тивончук О.І. Пенсійні фонди як учасники фінансового ринку // Фінанси України (укр.).- 2002.- № 9.- C.143-150

Пічкуров Р.В. Реформування пенсійних систем: досвід латиноамериканських країн // Фінанси України (укр.).- 2004.- № 9.- C.84-92

Проект прогнозу економічного і соціального розвитку України до 2010 року // Урядовий кур'єр. - № 89-90 від 14.05.2005

Ричік Л. Пенсійна реформа та її фінансові наслідки // Україна: аспекти праці (укр.).- 2004.- № 5.- C.19-

Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні: Курс лекцій: Навчальне видання.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- 288 c.- ISBN 966-7302-14-8

Соловьев А.К. Пенсионный фонд:новое в уплате страховых взносов.- М.: Бухгалтерский учет, 1997.- 96 c.- ISBN 5-85428-050-7

Стаття «Масове інформування населення про відомості, накопичені в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України». - АТЗТ "Атлас", 19 вересня 2005р.

Ткаченко Л. Пенсійна реформа в Україні: крок уперед два кроки назад // Україна: аспекти праці (укр.).- 2005.- № 8.- C.13-19

Ткаченко Л. Проблеми цільового використання кощтів загальнообов'язкового державного соціального страхування та можливості зниження страхових тарифів в Україні // Україна: аспекти праці (укр.).- 2006.- № 8.- C.21-27

Україна-Business, №12 22-29 березня 2004 року

Ковальова Н. Інвестиційна діяльність пенсійних фондів // Цінні папери України (укр.).- 2000.- № 28.- C.4

Тарасов В. Социальный и инвестиционный потенциал негосударственных пенсионных фондов: пути реализации // Российский экономический журнал (рус.).- 2000.- № 8.- C.52-63

http://www.parliament.org.ua/

http://www.pfu.gov.ua/

http://www.old.state-gov.sumy.ua/

Размещено на Allbest