Формування коштів Пенсійного фонду в Україні
Сутність і складові Пенсійного Фонду України у фінансовій системі держави. Завдання і структура фонду, напрямки діяльності з реалізації пенсійної реформи. Принципи здійснення пенсійного забезпечення громадян. Джерела формування фінансових ресурсів.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.09.2011 |
| Размер файла | 1012,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У вислугу строків служби військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ, окрім служби в армії чи в міліції, зараховуються і деякі інші види праці (служби) (строк праці в органах державної влади, прокуратури й суду на посадах суддів, прокурорів, слідчих) і в інших випадках, зазначених у законі.
Вислугу років для державних службовців установлено Законом України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. До державних службовців належать особи, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті за практичним виконанням завдань і функцій держави і які отримують заробітну плату за рахунок Державного бюджету.
Державні службовці мають право виходу на пенсію за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25, для жінок - не менше 20 років, у тому числі державної служби - не менше 10 років [6].
До стажу державної служби включаються чітко визначені види роботи (служби), встановлені Кабінетом Міністрів України. Але при цьому слід мати на увазі, що право на пенсію у зв'язку з державною службою поширюється лише на тих осіб, які працюють на державній службі на момент виходу на пенсію.
Докази трудового стажу. Як докази трудового стажу, необхідні для призначення пенсії, приймаються різні документи. Основним документом, який потверджує трудову діяльність працівника (її тривалість, характер тощо), є трудова книжка.
Трудові книжки ведуться з 1939 р. на всіх працівників підприємств, установ і організацій, а з 1965 р. - і на членів колективних сільгосппідприємств.
Відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Всі записи у трудовій книжці про приймання на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення вносяться роботодавцем (власником підприємства чи уповноваженим ним органом) на підставі документів і з посиланням на них (накази, розпорядження).
Запис у трудовій книжці про стаж роботи служить доказом у тому разі, якщо його зроблено на підставі документів.
Вносити виправлення в записи про строки і характер виконаної роботи чи займаної посади, про причини звільнення та інші відомості про роботу може лише те підприємство (установа, організація), яким було зроблено неправильний або неточний запис. Виправлення мають повністю відповідати оригіналові наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконаній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які підтверджують виконання робіт, не зазначених, у трудовій книжці. Всі виправлення завіряються в установленому порядку. Показання свідків не можуть служити підставою для виправлення внесених раніше записів.
Крім трудової книжки, доказом трудового стажу можуть бути інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки чи відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. Такими документами можуть бути: довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати, архівні довідки, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з зазначками про їх виконання та інші документи, що містять свідчення про періоди роботи.
На підтвердження військової служби, служби в органах державної безпеки приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міністерства оборони, Держкомкордону. Головного управління командувача Національної гвардії. Управління охорони вищих посадових осіб України, органів управління інших військових формувань, що їх створила Верховна Рада України, Служби безпеки; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Час навчання у вищих навчальних, професійних і навчально-виховних установах, навчальних закладах підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі потверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, які містять свідчення про період навчання.
Пенсії за віком. Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та одночасною наявністю необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зазвичай зветься пенсійним. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність пенсійного забезпечення громадян.
Основними умовами пенсійного забезпечення за віком, як уже зазначалося, є: досягнення пенсійного віку і наявність певного трудового стажу, тобто дві умови. Перша умова - це вік. За загальним правилом, право на пенсію за віком чоловіки набувають з досягненням 60, а жінки - 55 років. Такі вікові межі встановлено для отримання пенсій тим, хто мав звичайні умови праці [2].
Друга загальна умова призначення пенсій за віком - це стаж роботи. Для призначення повної трудової пенсії за віком є необхідним стаж 20-25 років, відповідно для жінок і чоловіків.
Чимало категорій працівників мають право на пенсію на пільгових умовах. Останні встановлено для призначення пенсій за віком працівникам, зайнятим на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, - список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, і за результатами атестації робочих місць. Їм пенсія призначається на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 і скороченням стажу роботи на 5 років, тобто чоловікам - із досягненням 50-річного віку та стажем роботи не менше 20 років, жінкам - відповідно 45 і 15 років.
Знижено вік на п'ять років для працюючих на інших роботах зі шкідливими й тяжкими умовами праці, робіт, професій, посад і показників. У цьому разі пенсія за віком призначається чоловікам із досягненням 55 і стажем роботи не менше 25 років, жінкам - із досягненням 50 і стажем не менше 20 років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватись у будь-який час виникнення права на пенсію. Пенсії на загальних і пільгових умовах призначаються в певних розмірах. Вони складаються з основного розміру і надбавок, передбачених законодавством. Основний розмір пенсії за віком визначається в процентному відношенні (від 55 до 75%) до середньомісячного заробітку пенсіонера (залежно від тривалості стажу), нарахованого із заробітку за вибором того, хто звернувся за пенсією: за 24 останні календарні місяці праці поспіль перед зверненням за пенсією чи за будь-які 60 календарних місяців праці поспіль упродовж усієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією (незалежно від перерв у роботі, які були). Водночас він не може бути нижчим чи вищим певних розмірів, установлених законом, тобто мінімуму й максимуму пенсії.
Розмір пенсії за віком у відсотках до заробітку диференційований також залежно від умов праці. Працівникам, які мають право на пенсію на пільгових умовах у зв'язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія призначається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу). Максимальний розмір пенсії для цих працівників не може перевищувати чотирьох мінімальних пенсій за віком.
До основного розміру пенсії в межах зазначених максимальних розмірів нараховуються надбавки: а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії; б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії. Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.
Час роботи (служби, в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу і вислуги років: до 1 січня 1988 р. - в потрійному розмірі, а з січня 1988 р. до 1 січня 1993 р. - в полуторному розмірі (в тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 р. і в останні роки пільги з нарахування стажу роботи в зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України [7].
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, які працювали чи проживали в зоні відчуження та віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 і зі стажем роботи не менше: чоловіки - 20, жінки - 15 років, з підвищенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1: чоловіки - 10 років та більше, жінки - 7 років і 6 місяців та більше, але не вище 85% заробітку. Нарахування середньомісячного заробітку для визначення розміру пенсії проводиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Пенсійне забезпечення за віком учасників та інвалідів війни, а також сімей загиблих воїнів. Право на пенсію в цієї категорії громадян виникає за таких умов: 1) досягнення віку (чоловіками - 55, жінками - 50 років); 2) стажу роботи (у чоловіків - 25, у жінок - 20 років) і наявності спеціальної юридичної підстави - участі в бойових діях, а для інвалідів війни - поранення.
Участь у бойових діях, а також наявність інвалідності, пов'язаної з військовою службою, мають бути потверджені відповідними документами.
Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов'язку або померлих у період військової служби: чоловіки - з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менше 25 років; жінки - з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не менше 20 років. Для призначення такої пенсії не має значення, що батьки не знаходилися на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця і є працездатними на момент його загибелі (смерті). Пенсія за віком на пільгових умовах призначається, якщо до часу досягнення відповідного віку є документи, які потверджують загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби. З досягненням загального пенсійного віку призначена пенсія виплачується в такому ж розмірі, що й звичайна пенсія за віком, але призначається достроково батькам загиблих (померлих) військовослужбовців [5].
Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства. Законодавством установлено пільгове пенсійне забезпечення жінок, які народили 5 чи більше дітей та виховали їх до 8-річного віку, а також матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Вони мають, право на пенсію за віком за досягнення 50 років і стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу роботи догляду за дітьми. При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди у віці до 16 років, які мають право на отримання соціальної пенсії.
У разі, якщо жінка має право на пенсію за віком у більш ранньому віці, вона може отримати її до виповнення 50 років. Наприклад, право на пенсію на більш пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримано всіх вимог, передбачених у зв'язку з призначенням пенсії за умовами праці згідно зі списком № 1, тобто за досягнення 45-річного віку. Крім того, якщо жінка належить до категорії потерпілих від чорнобильської катастрофи, то вона також може мати право на пенсію у більш ранньому віці [6].
Пенсійне забезпечення громадян, які проходили військову службу чи службу в органах внутрішніх справ. Право на пенсійне забезпечення визначається наявністю у військовослужбовців і службовців (працівників) органів внутрішніх справ визначеної законом тривалості служби, досягнення до дня звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ (для деяких категорій цих службовців) встановленого віку та обов'язкове звільнення з військової служби чи органів внутрішніх справ за певними причинами (відставка, запас, хвороба, скорочення штатів тощо).
Залежно від причин звільнення та умов надання права на пенсію за вислугу років встановлюються різні розміри пенсії (від 50 до 90% грошового забезпечення). Так, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років та більше, призначається пенсія в розмірі 50%, а звільненим у відставку за віком чи за станом здоров'я - 85% відповідних сум грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% грошового забезпечення, але всього не більше 85% [6].
Військовослужбовцям, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які досягли 45-річного віку, мають на день звільнення загальний трудовий стаж 25 календарних років та більше, з яких принаймні 12 років і 6 місяців військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, призначається пенсія за загальний трудовий стаж 25 років - 50% і за кожний рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи в період проходження служби й віднесені до 1-ї категорії, розмір пенсії збільшується на 10%, а віднесеним до 2-ї, 3-ї й 4-ї категорій - на 5%. Загальний розмір пенсії, нарахований за вказаними причинами, не повинен перевищувати 85%, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи за 1-ю категорією - 95%, за 2-ю і 3-ю категоріями - 90% [6].
До пенсії за вислугу років можуть нараховуватися відповідні надбавки:
непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України “Про пенсійне забезпечення”;
одиноким пенсіонерам, інвалідам І групи, які потребують, за висновком медичних установ, догляду за ними, - в розмірі соціальної пенсії. Надбавки можуть нараховуватись одночасно.
Пенсії за вислугу ровів державним службовцям, суддям, працівникам прокуратури і митних органів. Суб'єктами права на що пенсію зазвичай є посадові особи та інші працівники державного апарату. Коло цих осіб визначено спеціальними законодавчими актами, про що вже писалося вище.
Скажімо, до державних службовців, які мають право на пенсію за вислугу років, включено багато категорій посад і різні установи та організації всіх гілок державної влади. Основними юридичними фактами, з якими пов'язується право на пенсію за вислугу років державних службовців, є наявність установленої законом тривалості спеціального стажу і досягнення пенсійного віку. Тому, визначаючи право на цю пенсію, слід брати до уваги обидва чинники, а також характер установи чи організації.
Пенсія за вислугу років артистам призначається за тими ж нормами, що й пенсія за віком на загальних умовах. Пенсії нараховуються а середньомісячного заробітку, отримуваного за роботу на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років. Базовий розмір пенсії за вислугу років - 55% заробітку, який надалі збільшується залежно від тривалості стажу роботи. Максимальний розмір - 75% заробітку.
Рівночасно слід ураховувати, що пенсія за вислугу років призначається за умови полишення роботи, яка дає право на даний вид пенсії.
Пенсії з інвалідності. Пенсія з інвалідності є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян. Її можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі встановлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, з інших причин. Пенсії з інвалідності притаманні всі загальні риси, характерні для інших видів пенсій.
Пенсія з інвалідності для військовослужбовців офіцерського складу, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлюється в таких розмірах: інвалідам війни І групи - 100%, II - 80%, Ш - 60% відповідних сум грошового забезпечення; решті інвалідів І групи - 70%, II - 60% і III - 40%. До цієї пенсії можуть нараховуватися надбавки - непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї; на догляд - інвалідам І групи, одиноким інвалідам II групи, а також інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку і потребують постійного стороннього догляду.
Законодавством установлено мінімальні пенсії військовослужбовцям строкової служби - інвалідам війни. Для солдат і матросів строкової служби І та II груп вони не можуть бути нижчими від трьох мінімальних пенсій за віком, для III групи ця межа - півтори мінімальні пенсії за віком, решті інвалідів - військовослужбовців строкової служби І групи - 200%, II - 100% і ПІ - 50% мінімального розміру пенсії за віком. Інвалідам із загалу єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби пенсія нараховується в розмірі 110%, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям понадстрокової служби та військової служби за контрактом, особам молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - 120%, офіцерам і начальницькому складові (крім молодшого) органів внутрішніх справ - 130% відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів - солдатів і матросів строкової служби.
Пенсії з інвалідності особам, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи. Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи”, пенсії з інвалідності призначаються громадянам, інвалідність яких настала через каліцтво чи хворобу, отримані внаслідок чорнобильської катастрофи. Пенсії призначаються в підвищених розмірах. У всіх випадках розмір державної пенсії особам, віднесеним до 1-ї категорії, не може бути нижчим за: для І групи інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком, для II - 8, для III - 6. Дітям-інвалідам сплачується 3 мінімальні пенсії за віком.
Пенсії з інвалідності за неповного стажу роботи призначаються тим працівникам, у яких відсутній необхідний для призначення пенсії з інвалідності стаж роботи. В цьому разі розмір пенсії визначається пропорційно стажеві роботи, але не менше від соціальної пенсії, встановленої за відповідною групою інвалідності.
Якщо інвалід, якому призначено пенсію з інвалідності за неповного стажу роботи, продовжує працювати, то після двох років роботи він може вимагати перерахування пенсії на підставі трудового стажу, який є на момент перерахування (збільшується розмір пенсії з нового, вищого заробітку). Таке перерахування можливе після кожних двох років роботи. Якщо в інваліда після двох років праці е необхідний стаж роботи для призначення повної пенсії, то йому її призначають.
Із призначенням пенсій за неповного стажу роботи не застосовуються пільгові умови віку і стажу.
Пенсії на випадок утрати годувальника. Поняття “пенсія на випадок утрати годувальника” пов'язується з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї, які знаходяться на утриманні померлого. Даний вид пенсії розглядається як самостійний і, як кожний вид пенсії, має своє визначене поняття. Під пенсією на випадок утрати годувальника розуміються щомісячні виплати а Пенсійного фонду, призначені у зв'язку а утратою годувальника непрацездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.
За всіма іншими видами стягнень може бути утримано не більше 20% пенсії. Ніякі інші утримання з пенсій, крім зазначених вище, не допускаються. Зокрема, не можна утримувати а пенсій недоїмки за податками, зборами та іншими видами заборгованості.
Соціальні пенсії та допомоги. Інститут соціальних пенсій вперше введено в законодавство про соціальне забезпечення з 1 січня 1991 р. Законом Союзу РСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”. Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 р. також застосовує цей інститут, удосконаливши його і зменшивши вік, із досягненням якого призначаються соціальні пенсії, до загального пенсійного віку.
Соціальні пенсії виокремлено у спеціальний розділ Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який містить лише 4 статті. Такий невеликий обсяг нормативного матеріалу з соціальних пенсій пояснюється незначною кількістю осіб, які користуються такими пенсіями. Трудові пенсії одержує більше 95% пенсіонерів, соціальні - менше 5%. Так, скажімо, з 615 тис. пенсіонерів в Одеській області соціальні пенсії отримують 18,3 тис.
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
2.1 Аналіз формування коштів пенсійного фонду
Проблема формування коштів Пенсійного фонду досить складна. Для того щоб розробити відповідну програму, слід враховувати особливості різних методів фінансування пенсійних систем. У зв'язку з цим значний інтерес становлять потенційні джерела фонду та створення умов для їх трансформації у реальні. Зважаючи на те, що пенсійна система планується як складна у фінансовому відношенні ієрархічна структура, розглянемо деякі потенційні джерела.
Одним із найвагоміших джерел відрахувань у Пенсійний фонд можуть бути внутрішні заощадження населення. Слід зазначити, що в даному випадку не йде ототожнення їх із заробітною платою. За нинішніх її розмірів, на перший погляд, недоцільно сподіватися на істотне підвищення норми заощаджень в рахунок майбутньої пенсії. Воднораз цікаво в цьому плані провести порівняльний аналіз доходів і витрат населення.
Наведені дані свідчать, що грошові доходи населення, у тому числі за їх основним напрямом, мають стійку тенденцію до зростання. При цьому зазнала змін структура грошових витрат населення у бік зменшення питомої ваги заощаджень. Водночас особливістю економіки України є те, що приріст заощаджень населення у всіх формах залишається високим при відносно низьких офіційних доходах [2].
Можна стверджувати, що причина цього криється у значному тіньовому секторі фінансово-господарської діяльності, який, за визначенням деяких дослідників, охоплює 60% економіки. При цьому слід зауважити, що 40% населення (в тому числі й майбутні пенсіонери) одержують офіційно не зареєстровані доходи. Залучити ці кошти, принаймні частково, надзвичайно важливо, бо, за експертними оцінками, вони становлять досить велику суму - 10-15 млрд. дол. Це складне питання, тому що переважна частина цих коштів населення націлена на придбання майна і нерухомості. Крім того, значна частина заощаджень вкладається у короткострокові активи, які забезпечують високу дохідність або вивозяться за кордон.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
Формування доходів бюджету Пенсійного фонду за рахунок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування супроводжувалося значними втратами для бюджету Пенсійного фонду, зумовленими законодавчим зменшенням бази і ставки оподаткування, запровадженням спрощеної системи оподаткування, списанням боргів, вилученнями до державного бюджету зборів за додатковими ставками та погашенням недоїмки векселями з дисконтом. Лише у 2007 році з цих причин бюджетом Пенсійного фонду безповоротно втрачено 5 млрд. 979,9 млн. гривень.
Надходження збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на 2007 рік були заплановані у сумі 12 млрд. 926,0 млн. грн., на 2008 рік - 15 млрд. 999,3 млн. гривень. У 2007 році до бюджету Пенсійного фонду надійшло збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в обсязі 15 млрд. 151,9 млн. грн. або 117,2 відс. річних призначень, за І півріччя 2007 року - 8 млрд. 204,8 млн. грн. або 51,2 відс. річних призначень.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" сплата застрахованими коштами збору у період діяльності, що зараховується до трудового стажу і з заробітку (доходу), з якого обчислюється розмір пенсії, є основною умовою для призначення пенсій.
Водночас із зазначеного правила для окремих категорій працівників та видів оплати їх праці пенсійне законодавство встановлює виключення:
* окремі особи, а саме: працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, учні, студенти, аспіранти, докторанти, які не сплачували збір, відповідно до пунктів "д" - "з" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають право на трудову пенсію, яка виплачується за рахунок доходів Пенсійного фонду від збору;
* існує низка доходів громадян, з яких збір, згідно із законодавством, не справляється, однак вони враховуються при визначенні заробітку для обчислення пенсій: суми доходів, що направляються у джерела їх одержання, а саме: на придбання акцій та суми, інвестовані в реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності, компенсації за невикористану відпустку при звільненні тощо.
Обмеження Кабінетом Міністрів України величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з яких справляються страхові внески (остання постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 494 та низка попередніх нормативних актів з цього питання) призвело лише у 2001 році до втрат бюджету Пенсійного фонду в обсязі 474,2 млн. гривень. До того ж, його запровадження не співвідноситься із встановленим механізмом визначення заробітку для обчислення пенсії, оскільки заробіток для обчислення трудових пенсій законодавчо максимальною межею не обмежується [33].
Встановлена Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" пільгова ставка 4 % (при загальній - 32 %) сплати збору від загальних витрат на оплату праці усіх працюючих на підприємствах всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить понад 50 %, є державною підтримкою підприємств інвалідів за рахунок коштів Пенсійного фонду, призначених на виплату трудових пенсій. Від запровадження цієї пільги втрати Пенсійного фонду лише у 2007 році склали 150,0 млн. грн., тобто, на зазначену суму зменшені фінансові можливості Фонду для підвищення розмірів пенсій, у тому числі і працівників-інвалідів цих підприємств.
Одним із факторів, який впливає на надходження збору, є погашення заборгованості по заробітній платі минулих років. Однак зазначений процес дуже повільний. Внаслідок неповного погашення підприємствами, установами і організаціями заборгованості із заробітної плати, бюджетом Пенсійного фонду недоотримано близько 1 млрд. 600 млн. грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Платники мають перед Пенсійним фондом борги по сплаті збору за вже виплачену заробітну плату.
На початок 2007 року недоїмка платників становила 2 млрд. 806,6 млн. грн., 52,7 % якої складають пені і штрафи. Протягом 2007 року її обсяги зменшилися на 2 млрд. 318,6 млн. грн. або на 82,6 % і станом на 01.01.2002 становили 488,0 млн. гривень. Зазначене зменшення, в основному, досягнуто шляхом списання і розстрочення боргів. Крім цього, Пенсійним фондом недоотримано доходів по збору внаслідок банкрутства АБ "Україна" в обсязі 58,8 млн. гривень.
Кошти підприємств на відшкодування витрат по пільговому пенсійному забезпеченню.
Платіжна дисципліна підприємств із шкідливими і важкими умовами праці в частині відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій у минулі роки була незадовільною. Як наслідок, заборгованість платників перед Пенсійним фондом на початок 2007 року становила 244,9 млн. гривень. Із нарахованих і виплачених у 2007 році пільгових пенсій в обсязі 157,1 млн. грн. відшкодовано платниками 156,4 млн. грн., нараховано пені у 2007 році за несвоєчасне відшкодування виплачених пенсій - 4,5 млн. грн., віднесено до недоїмки несплачену у 2007 році заборгованість минулих років, що була реструктуризована, у сумі 0,7 млн. гривень. На кінець 2001 року загальна сума богу, з урахуванням пені, склала 222,2 млн. гривень. Зменшення заборгованості у 2007 році досягнуто шляхом чергового списання 12,5 млн. грн. і реструктуризації 16,0 млн. гривень.
Надходження за регресними вимогами та інші надходження. За звітними даними Пенсійного фонду України заборгованість підприємств за регресними вимогами на початок 2007 року складала 115,0 млн. грн., фактично одержано від платників 49,4 млн. грн., у тому числі в рахунок погашення заборгованості - 4,7 млн. грн., списано безнадійної заборгованості - 4,1 млн. гривень. Залишок невідшкодованих на початок 2008 року сум недоїмки складав 106,2 млн. грн. У першому півріччі в рахунок погашення цієї недоїмки до Пенсійного фонду надійшло 9,3 млн. грн. і станом на 01.07.2008 залишилися невідшкодованими 96,2 млн. гривень.
За таких обсягів відшкодування зазначений процес розтягнеться в часі на п'ять і більше років.
Інші надходження до бюджету Пенсійного фонду складають від 0,7 відс. у 2002-2007 роках до 2,7 відс. - у бюджеті 2008 року власних доходів і умовно поділяються на доходи, пов'язані з виконанням Пенсійним фондом функцій управління пенсійними коштами; з виконанням зобов'язань за міжнародними угодами та від добровільних внесків. Виконання бюджетних призначень по інших надходженнях характеризується таким чином: при затверджених річних обсягах зазначених інших надходжень у 2007 році в сумі 20,7 млн. грн. фактично одержано у 11,9 раза більше, а саме - 245,9 млн. грн., у І півріччі 2008 року надійшло 412,5 млн. грн., що складає 109,9 відс. річних призначень (375,3 млн. гривень). У загальній сумі інших надходжень доходи від розміщення Пенсійним фондом вільних залишків коштів в облігації внутрішньої державної позики склали 49,9 млн. грн., а від сплати банками відсотків за їх користування - 146,5 млн. гривень.
Списання і реструктуризація заборгованості платників Значні обсяги коштів бюджет Пенсійного фонду недоодержує внаслідок списання і реструктуризації боргів усіх категорій платників, яке здійснюється, починаючи з 1994 року. За період з 2002 по 2007 рік було прийнято 11 законів та 1 Указ Президента України щодо списання і реструктуризації боргів суб'єктів господарювання перед Пенсійним фондом [23].
Аналіз законодавчих та нормативно-правових актів по списанню і розстроченню заборгованості показав, що списання боргів перед бюджетом Пенсійного фонду проводилося без оцінки і врахування фінансового стану конкретного боржника та його можливостей погашення боргу майном або продукцією. При цьому законодавчими актами передбачалося списання і реструктуризація боргів:
* конкретних підприємств (наприклад, Закон України від 18.07.97 № 482/97-ВР "Про списання заборгованості ВАТ "АвтоЗАЗ", хоча можливою схемою розрахунків цього підприємства із Пенсійним фондом могла б бути поставка Мінпраці автомобілів інвалідам на суму недоїмки із погашенням її коштами державного бюджету, призначеними на придбання цих автомобілів);
* усіх підприємств окремих галузей (сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів згідно з Указом Президента України від 18.06.98 № 651/98 "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів станом на 1 січня 1998 року"; вугледобувних та вуглезбагачувальних підприємств згідно з Законом України від 11.11.94 № 241/94 "Про звільнення вугледобувних та вуглезбагачувальних підприємств Міністерства вугільної промисловості України від сплати заборгованості");
* усіх підприємств незалежно від галузевої належності (згідно з Законами України від 05.06.97 № 314/97-ВР "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників станом на 31.03.97", від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Станом на 01.01.2008 заборгованість платників збору перед Пенсійним фондом становила 3 млрд. 166,6 млн. гривень. Протягом 2007 року ними погашено заборгованості на суму 207,1 млн. грн., із них шляхом оформлення векселями на загальну суму 30,9 млн. грн. із середнім дисконтом 34,7 відсотка. Втрати бюджету Пенсійного фонду від погашення недоїмки векселями у 2007 році становили 10,7 млн. гривень.
Протягом І півріччя 2008 року погашено заборгованості в обсязі 95,1 млн. грн., у тому числі векселями - 6,8 млн. грн. з середнім дисконтом 36,1 відс., тобто, втратами бюджету Пенсійного фонду у сумі 2,5 млн. гривень.
Майже третина загальної недоїмки створена платниками збору у Харківській, Луганській, Донецькій областях.
В цілому, обсяги списаної і реструктуризованої заборгованості перед Пенсійним фондом характеризуються такими показниками (табл. 2.1):
Таблиця 2.1 Суми списаної та реструктуризованої заборгованості усіх категорій платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування перед Пенсійним фондом України за період 2001-2007 р.р.
|
Період |
Списано, млн. грн. |
Реструктуризовано, млн. грн. |
|
|
2002 |
41,4 |
- |
|
|
2003 |
617,2 |
- |
|
|
2004 |
333,7 |
1271,5 |
|
|
2005 |
784,2 |
1219,3 |
|
|
2006 |
1407,0 |
15,8 |
|
|
2007 |
2930,7 |
392,3 |
|
|
Всього |
6114,2 |
2898,9 |
Всього протягом 2007 року списано поточної та минулих років заборгованості усіх категорій платників у сумі 2 млрд. 930,7 млн. грн. та реструктуризовано - 392,3 млн. гривень. При цьому обсяг списаної і реструктуризованої заборгованості підприємств, установ, організацій по обов'язкових платежах на 231,2 млн. грн. більший загального розміру на початок року. Така ситуація пояснюється: списанням заборгованості, що була реструктуризована у попередні роки; облікована за окремим порядком, і на початок року у розмір недоїмки не враховувалася; списанням несплаченої пені. На кінець 2007 року загальна сума боргу склала 818,7 млн. грн., тобто, його зменшення на 92,7 відс. досягнуто шляхом списання і реструктуризації.
Списання і реструктуризація недоїмки у І півріччі 2008 року не проводилися. За 4 місяці 2008 року розмір заборгованості зріс на 58,7 млн. грн. і склав 877,4 млн. гривень.
В цілому, внаслідок списання боргів платників збору бюджетом Пенсійного фонду за період з 2002 по 2007 рік безповоротно втрачено 6 млрд. 114,2 млн. грн. можливих доходів, у тому числі, 2 млрд. 685,0 млн. грн. заборгованості по обов'язкових внесках та 3 млрд. 429,2 млн. грн. нарахованої пені. При цьому найбільші обсяги заборгованості, а саме - 54,2 відс., були списані у 2007 році., а розстрочені - у 2002 році (44,0 відсотки).
Системна державна підтримка вітчизняних товаровиробників шляхом списання їм боргів по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування завдає значних збитків бюджету Пенсійного фонду, оскільки не спонукає платників до вишукування джерел погашення недоїмки, а, навпаки, спричиняє нехтування суб'єктами господарювання дисципліною розрахунків за обов'язковими платежами, спонукає їх до уникнення від сплати поточних платежів і очікування чергових законодавчих рішень щодо списання боргів [37]. Підтвердженням цього є той факт, що у підприємств, установ і організацій, яким було списано та розстрочено заборгованість по зобов'язаннях перед Пенсійним фондом, недоїмка продовжує створюватися.
Відрахування від податків, сплачених суб'єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування Звільнення фізичних та юридичних осіб від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачається.
Водночас окремими законами та іншими нормативно-правовими актами призупинено нарахування та сплату збору окремими суб'єктами господарювання, і введено замість нього відрахування до Пенсійного фонду частки нарахованого і сплаченого до державного та місцевих бюджетів податку за спрощеною системою оподаткування.
Внаслідок запровадження спрощеної системи оподаткування Пенсійний фонд України зазнав значних втрат.
Від запровадження Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції від 28.06.99 № 746/99 єдиного податку бюджетом Пенсійного фонду лише у 2001 році втрачено 178,1 млн. гривень.
За даними Пенсійного фонду України станом на 01.01.2007 взято на облік платників єдиного податку 251783 , у тому числі 64530 - юридичних та 187253 - фізичних осіб, станом на 01.01.2007 - 394028 осіб, у тому числі 89699 - юридичних і 304329 - фізичних. Виходячи з розмірів нормативно встановлених обсягів виручки від реалізації та ставок єдиного податку, щомісячні відрахування від єдиного податку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до Пенсійного фонду становлять від 8,4 грн. до 84 грн. (при граничній річній виручці від реалізації 0,5 млн. грн.), юридичної особи - до 2100 грн. (при граничній річній виручці від реалізації 1,0 млн. гривень). Фактично у 2007 році відрахувань від єдиного податку до Пенсійного фонду надійшло 442,6 млн. грн., середньомісячні платежі до Пенсійного фонду одного найманого працівника у суб'єктів малого підприємництва складали 15,0 гривень [32].
Запровадження Законом України від 23.03.96 № 98/96 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" спеціального торгового патенту призвело до втрати лише у 2001 році бюджетом Пенсійного фонду 1,3 млн. гривень.
Станом на 01.01.2007 кількість платників спеціального торгового патенту становила 6410, у тому числі юридичних осіб - 967, фізичних - 5443, на початок 2008 року - 7265, у тому числі юридичних осіб - 942, фізичних - 6323.
У 2008 році до бюджету Пенсійного фонду надійшло відрахувань від вартості торгового патенту 6,7 млн. грн., за 4 місяці 2008 року - 2,9 млн. грн. або 36,6 відс. передбачених річних надходжень.
Виходячи із законодавчо встановлених розмірів вартості торгових патентів, щомісячні платежі до Пенсійного фонду одного платника коливаються від 10,2 грн. до 906,7 гривень. Фактично у 2007 році середньомісячні платежі на одного платника - власника торгового патенту, складали 82,0 гривні.
Втрати бюджету Пенсійного фонду від запровадження Законом України від 13.02.98 № 129/98 "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" фіксованого податку з громадян-підприємців, виходячи з обсягів фонду оплати праці найманих осіб підприємців, лише у 2007 році склали 1,6 млн. гривень.
За даними Пенсійного фонду України платниками фіксованого податку зареєстровано на початок 2007 року 323428, а на початок 2002 року - 328434 громадян-підприємців. У 2007 році платежі до Пенсійного фонду по відрахуванню від фіксованого податку громадян -підприємців склали 24,6 млн. грн., у І півріччі 2008 - 11,8 млн. грн. або 44,4 відс. річних призначень.
Виходячи із законодавчо встановлених розмірів фіксованого податку, щомісячні платежі від одного платника до Пенсійного фонду коливаються від 2 грн. до 10 гривень. Фактично у 2007 році середньомісячні платежі до Пенсійного фонду від одного підприємця-платника фіксованого податку складали 6,3 гривні.
В цілому, виходячи з даних персоніфікованого обліку відомостей застрахованих осіб, у 2007 році середньомісячні відрахування до Пенсійного фонду від платників, що застосовують спрощену систему оподаткування (без с/г виробників) на 1 застраховану особу склали 24,5 грн., а від платників, що здійснюють пряме нарахування і сплату збору - 79,4 грн. або в 3,2 раза більше.
Водночас призначення пенсій згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється на загальних підставах для усіх громадян, незалежно від обсягів сплаченого збору. Станом на 01.01.2008 фактичний мінімальний розмір пенсії за віком становив 43 грн., максимальний - 129 гривень.
За розрахунками Пенсійного фонду України втрати бюджету Пенсійного фонду за період з 2003 по 30.06.2008 р.р. від запровадження Законом України від 17.12.98 № 320-ХІУ "Про фіксований сільськогосподарський податок" фіксованого сільськогосподарського податку склали 3 млрд. 533,6 млн. грн., у тому числі за 2007 рік - 934,5 млн. грн., за 4 місяці 2008 року - 455,6 млн. гривень. Фактично у 2007 році середньомісячні платежі до Пенсійного фонду від одного сільськогосподарського підприємства - платника фіксованого податку, складали 524,5 грн., а на одну застраховану особу, тобто працівника - 16,3 грн. або у 4,9 раза менше, ніж на одного працюючого на підприємствах, установах і організаціях, що сплачують збір. Фактичні надходження пенсійних коштів у сільській місцевості забезпечують виплату пенсій, в середньому, лише на 11,5 відсотка. Так, платежі сільськогосподарських підприємств до Пенсійного фонду складали у 2006 році 558,9 млн. грн., у 2007 - 671,1 млн. грн., а потреба на виплату трудових пенсій у сільській місцевості становила, відповідно, 4 млрд. 881,3 млн. грн. та 5 млрд. 761,8 млн. гривень.
Повернення сільськогосподарських підприємств до традиційної прямої сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування дозволило б збільшити надходження до бюджету Пенсійного фонду від цих платників у 2,3 раза і забезпечувало б виплату пенсій у сільській місцевості на 27 відсотків.
В цілому, від запровадження спрощеної системи оподаткування бюджетом Пенсійного фонду втрачено лише у 2007 році 1 млрд. 115,5 млн. гривень.
Таким чином, державна підтримка сільськогосподарських виробників та малого бізнесу здійснюється за рахунок обмеження фінансових ресурсів Пенсійного фонду, а, вірніше, за рахунок пенсіонерів, що отримують трудові пенсії.
Крім того, законодавче встановлення механізмів сплати страхових зборів до Пенсійного фонду, що не передбачають залежність цих платежів від фонду оплати праці, складові якого є основним критерієм для обчислення пенсії, розбалансовує систему пенсійного забезпечення, оскільки створює ситуацію, при якій обсяги надходжень не співвідносяться з фактичними видатками на виплату пенсій.
Видатки за рахунок власних коштів Пенсійного фонду
Бюджетом Пенсійного фонду на 2007 рік затверджено здійснити видатки із коштів збору загальним обсягом 13 млрд. 568,3 млн. грн., у тому числі за рахунок власних доходів - 13 млрд. 283,3 млн. грн. та 285,0 млн. грн. - за рахунок залучення кредитних ресурсів, з яких на виплату пенсій і допомог передбачалося спрямувати 12 млрд. 760,1 млн. грн., на адміністративно-управлінські видатки - 808,2 млн. гривень. На 2008 рік, відповідно, 18 млрд. 907,7 млн. грн., у тому числі за рахунок власних доходів - 18 млрд. 800,9 млн. грн. та 106,8 млн. грн. - за рахунок коштів від погашення заборгованості Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, з яких на виплату пенсій заплановано 18 млрд. 267,7 млн. грн., адміністративно-управлінські видатки - 639,9 млн. гривень.
Адміністративно-управлінські видатки. У структурі фактичних видатків, здійснених Пенсійним фондом у 2007 році адміністративно-управлінські видатки складають 2,5 відсотка. У бюджеті Пенсійного фонду на 2008 рік їх обсяги становлять 3,0 відс. загальних видатків.
Адміністративні видатки. До адміністративних видатків належать видатки, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням пенсійних коштів, доставкою пенсіонерам пенсій та поверненням кредитних ресурсів.
При затверджених призначеннях на оплату послуг уповноважених банків по розрахунково-касовому обслуговуванню пенсійних коштів у 2001 році в розмірі 5,3 млн. грн., фактично сплачено 7,1 млн. грн. або на 35,1 відс. більше. У бюджеті на 2008 рік передбачено здійснити витрати по цьому напрямку в обсязі 7,3 млн. грн., фактично за І півріччя використано 3,7 млн. грн. або 50,4 відсотка.
При цьому Пенсійний фонд України не забезпечив виконання пропозиції Рахункової палати щодо розмежування зазначених видатків за джерелами фінансування виплати пенсій, а, як і раніше, відносить їх за рахунок власних коштів.
Оплату послуг відділень зв'язку з доставки пенсій Пенсійний фонд здійснював у 2007 році та І півріччі 2008 за тарифами, встановленими наказом Держкомзв'язку України від 07.02.2000 № 23. Пропозиція Рахункової палати щодо встановлення фіксованого тарифу на доставку і виплату пенсій, виходячи з фактичної собівартості цієї послуги, не реалізована. При цьому Урядовий комітет соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку (протокол № 26 засідання комітету 11.12.2001) доручив Пенсійному фонду видатки на доставку пенсій і допомог на 2008 рік залишити на рівні бюджетних призначень 2007 року.
При затверджених призначеннях на оплату послуг відділень зв'язку з доставки пенсій на 2007 рік в обсязі 157,3 млн. грн. і фактичних видатках у сумі 143,8 млн. грн., бюджетом Пенсійного фонду на 2008 рік передбачено 145,8 млн. грн., тобто, менше бюджетних призначень 2007 року на 11,5 млн. грн. і більше фактичних на 1,9 млн. грн., які у І півріччі 2008 року виконані на 50,5 відсотка. Отже, зазначені тенденції вказують на те, що фактичні видатки на доставку пенсій у 2008 році перевищать не тільки фактичні видатки 2007 року, але й призначення 2008 року. Без встановлення фіксованих тарифів на доставку пенсій, які б грунтувалися на фактичних витратах на цю послугу.
Управлінські видатки
Бюджетами Пенсійного фонду на 2007-2008 роки, як і в попередні роки, видатки на здійснення управлінських функцій, в порушення Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", передбачені не за рахунок коштів Державного бюджету України, а за рахунок власних коштів Пенсійного фонду.
Президент України дорученням від 10.10.2001 № 1-14/1354 до листа Рахункової палати про результати аналізу і перевірки законності та доцільності адміністративно-управлінських видатків Пенсійного фонду доручив віце-прем'єр-міністру Роговому В.В. протягом 2001 та 2002 років вжити заходів щодо скорочення обсягів управлінських видатків Пенсійного фонду, у тому числі, пов'язаних із реформуванням пенсійного забезпечення, та розглянути питання поетапного переведення фінансування відповідних видатків за рахунок державного бюджету. Кабінетом Міністрів України (доручення від 23.10.2001 № 14579/2) було доручено Мінфіну, Пенсійному фонду, Мінпраці та Мін'юсту здійснити заходи щодо поетапного переведення управлінських видатків на державний бюджет.
Разом з тим, управлінські видатки Пенсійного фонду у 2008 році збільшені на 54,2 відс. проти 2007 року і не переведені на фінансування з державного бюджету.
Якщо у 2007 році із власних коштів незаконно витрачено на виконання Пенсійним фондом управлінських видатків 296,8 млн. грн., при бюджетних призначеннях - 315,8 млн. грн., то бюджетні призначення на цю мету на 2008 рік збільшено до 486,9 млн. грн., які у І півріччі 2008 року виконані у сумі 202,3 млн. грн. або на 41,6 відс., що спричинило додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду. Питома вага видатків на утримання органів Пенсійного фонду зросла, що обумовлено як передачею Пенсійному фонду органами Міністерства праці та соціальної політики функції з призначення та виплати пенсій, так і видатками на впровадження персоніфікованого обліку, що не забезпечені відповідним фінансуванням з державного бюджету.
Програма створення системи персоніфікованого обліку відомостей платників у 2007 та 2008 роках продовжувала виконуватися за рахунок власних коштів Пенсійного фонду. Пропозиції Рахункової палати щодо включення її до Національної програми інформатизації, що фінансується із державного бюджету, не реалізовані [27].
Аналіз управлінських видатків Пенсійного фонду України за період 2004-2008 роки свідчить про їх стрімке зростання.
Таким чином, якщо надходження збору на обов'язкове державне страхування у 2008 році порівняно з 2006 роком зросли майже в 2 рази, середній розмір трудової пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" - у 2,7 раза, то управлінські видатки - більше ніж у 12 разів (рис. 2.1.).
Рис.2.1 Динаміка темпів зростання надходжень збору, управлінських видатків та середньої пенсії за віком (у відсотках до 2007 року)
Пенсійним фондом України не вжито заходів щодо відшкодування йому Фондами соціального страхування на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань фактичних витрат по виконанню, відповідно до Закону України "Про проведення у Запорізькій, Луганській та Львівській областях експерименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів" функцій із реєстрації страхувальників, формуванню та веденню інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, здійсненню контролю за повнотою та своєчасністю справляння зборів до цих Фондів та виготовленню посвідчень страхувальників.
Видатки на виплату пенсій і допомог
Перевиконання надходжень власних доходів дало можливість здійснення у 2007 році видатків на виплату пенсій понад планові обсяги на 27,1 відсотка.
Із 16 млрд. 353,4 млн. грн. отриманих у 2007 році власних доходів 16 млрд. 224,1 млн. грн. або 99,2 відс. спрямовано на виплату пенсій і допомог; у І півріччі 2008 року за цим напрямком спрямовано 10 млрд. 187,9 млн. грн., у тому числі, 9 млрд. 102,5 млн. грн. за рахунок одержаних у поточному році власних доходів та 1 млрд. 85,4 млн. грн. залишків коштів, невикористаних у попередньому році.
Із 14 млрд. 630,9 млн. грн. власних коштів, спрямованих у 2007 році на виплату поточних пенсій і допомог (у І півріччі 2008 - із 9 млрд. 373,1 млн. грн.), профінансовано такі видатки:
* на виплату трудових пенсій, джерелом виплати яких законодавством визначені власні кошти Пенсійного фонду у 2007 році - 14 млрд. 5,0 млн. грн., у І півріччі 2008 року - 9 млрд. 35,0 млн. гривень;
* на виплату пенсій інвалідам внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання, що проживають за кордоном: у 2007 році на суму 1,7 млн. грн. (324625 дол. США), у І півріччі 2008 року - на суму 1,0 млн. грн. (181219,4 дол. США );
* на виплату пенсій громадянам країн СНД та компенсацій військовослужбовцям, які стали інвалідами під час виконання військових обов'язків у складі миротворчих сил ООН, джерелом виплати яких були кошти цих держав та ООН: у 2007 році - 1,7 млн. грн., у І півріччі 2008 року - 0,5 млн. грн.;
* на виплату пенсій, надбавок, підвищень, призначених за різними пенсійними програмами, джерелом виплати яких встановлені кошти державного бюджету, однак їх фінансування Міністерством фінансів України не переведено на кошти державного бюджету у 2007 році - 520,5 млн. грн., у 2008 році - 302,9 млн. грн., що спричинило додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду;
* на виплату пенсій, які відповідно до законодавства переведені на фінансування із джерел, визначених законодавством, однак у звітному періоді не були повністю профінансовані у 2007 році - 103,7 млн. грн., у І півріччі 2008 року - 34,7 млн. грн., що є відволіканням власних коштів Пенсійного фонду.
Заборгованість підприємств, що використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, по відшкодуванню Пенсійному фонду відповідно до частини 3 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" різниці у розмірі пенсії цим категоріям працівників між пенсією за вислугу років і встановленою у підвищеному розмірі згідно із ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", станом на 01.01.2008, складала 27,6 млн. грн., станом на 01.05.2008 - 32,5 млн. гривень. Всього у 2007 році на спеціальні рахунки органів Пенсійного фонду України надійшло лише 4,4 відс. від фактичних витрат на виплату пенсій цим категоріям пенсіонерів.
Подобные документы
Місце Пенсійного фонду в фінансовій системі держави. Суть і значення суспільних фондів споживання. Принципи здійснення пенсійного забезпечення громадян. Структура пенсійного фонду України. Порядок формування коштів Пенсійного фонду України.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 08.01.2003Роль Пенсійного фонду України (ПФУ) у системі державного пенсійного страхування, напрями діяльності та функції. Сутність та значення пенсійного забезпечення. Основні етапи формування та головні події у діяльності ПФУ. Аналіз джерел формування коштів.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 10.02.2014Основи законодавчого забезпечення діяльності Пенсійного фонду України, склад і структура його доходів, сучасні проблеми та джерела формування. Організаційна характеристика органу Пенсійного фонду. Перспективи розвитку пенсійного страхування в Україні.
автореферат [45,7 K], добавлен 20.09.2014Історичні аспекти розвитку пенсійної системи, передумови та мета створення Пенсійного фонду. Аналіз діяльності, формування та використання коштів Пенсійного фонду в Україні. Управління Пенсійним фондом, його пріоритетні напрямки та шляхи удосконалення.
курсовая работа [373,8 K], добавлен 15.03.2011Організаційно-економічна характеристика ЗАТ "Зіньківський комбікормовий завод". Сутність пенсійного забезпечення. Основні види пенсій. Порядок формування засобів Пенсійного фонду та використання коштів. Вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні.
курсовая работа [380,0 K], добавлен 27.09.2012Загальна характеристика та аналіз діяльності відкритого пенсійного фонду "Соціальний стандарт". Фундаментальний та технічний аналіз діяльності даного ВПФ. Формування портфелю фонду. Склад, структура та вартість активів з портфелю пенсійного фонду.
курсовая работа [542,9 K], добавлен 09.12.2010Місце Пенсійного фонду України у системі державного пенсійного забезпечення, його призначення та особливості функціонування. Характеристика доходів та видатків. Оцінка діяльності Пенсійного фонду України за 2008-2010 рр., шляхи її удосконалення.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 13.10.2011Шляхи, джерела наповнення Пенсійного Фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області відповідно до збільшених пенсій. Порядок та нормативна база стягнення штрафів з боржників Фонду. Використання інформаційних технологій в органах Пенсійного Фонду.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 21.11.2009Склад, функції відділу бухгалтерського обліку Пенсійного фонду України. Склад та структура видатків та доходів Пенсійного фонду. Розрахунки основних показників кошторисного фінансування. Основні види кошторисів. Забезпеченню державної бюджетної політики.
отчет по практике [63,2 K], добавлен 30.10.2013Сутність державного пенсійного фонду та складу системи України. Зарубіжний досвід державного пенсійного забезпечення. Загальна характеристика фондів цільового призначення. Шляхи удосконалення системи державного пенсійного забезпечення в Україні.
курсовая работа [384,9 K], добавлен 13.12.2013
