Вплив податків на розвиток суб’єктів господарювання

Основними видами діяльності досліджуваного підприємства є:

- оптова торгівля будівельними матеріалами;

- оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням;

- інші види оптової торгівлі;

- пакувальні роботи;

- виробництво кріпильних засобів, машинних гвинтових виробів, ланцюгів і пружин;

- зовнішньоекономічна діяльність, включаючи транспортні та експедиційні послуги;

- організація та здійснення оптової та роздрібної торгівлі продовольчими та промисловими товарами, енергоносіями, нафтопродуктами та іншими товарами на території України та за її межами;

- збирання, заготівля, переробка, продаж брухту та відходів чорних металів і кольорових металів на території України;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

- оренда та операційний лізинг будівельних машин та устаткування без обслуговування персоналу;

- роботи з реконструкції, реставрації та ремонту;

- монтаж з готових елементів збірних будівельних конструкцій на будівельних майданчиках;

- улаштування в будівлях та інших будівельних об'єктах опалювальних, вентиляційних, охолоджувальних систем та устаткування, систем кондиціонування повітря, неелектричних приймачів сонячної енергії;

- архітектурно-реставраційна діяльність, а також інші види діяльності, що не заборонені прямо і у виключній формі чинним законодавством України.

Майно підприємства складається з основних засобів та обігових цінностей, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі ПП «Метизич».

Прибуток даного підприємства утворюється з надходжень від основної діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні даного підприємства.

ПП «Метизич» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи по встановленій формі, складає статистичну звітність, відповідає за їх достовірність, а також за достовірність поданих у фінансові органи звітів про доходи.

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є: директор, заступник директора та головний бухгалтер 29, с.10.

Для аналізу фінансового стану та господарської діяльності досліджуваного підприємства розглянемо систему показників, що дають можливість оцінити наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів.

Розглянемо основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства Ф-1, звіті про фінансові результати Ф-2 (додатки А, Б, В, Г, Д, Е). На основі звітних даних сформуємо показники, які характеризують діяльність ПП «Метизич» протягом 2007-2009 рр. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Організаційно-економічна характеристика ПП «Метизич» за 2007-2009 рр. 30, 31, 32

Показники	2007	2008	Відхилення	Темп росту, %	2009	Відхилення	Темп росту, %
I. Продукція
1.1.Загальний оборот без ПДВ та акцизного збору в діючих цінах, тис. грн.	1178	1787	609	51,6	2216	429	24,1
1.2. Операційні витрати з реалізованої продукції, тис. Грн.	1180	1795	615	52,1	2194	354	19,7
II. Фінансові результати
2.1. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	1022	1563	541,0	52,9	1854	291,0	18,6
2.2. Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1433	2177	744	51,9	2675	498	22,9
2.3. Балансовий прибуток (збиток), тис. грн.	171	228	57	33,3	362	134	58,8
III. Основні фонди
3.1. Річна вартість основних фондів, тис. грн.	18	406	388	2155,6	494	88	21,7
IV. Праця							21,7
4.1. Чисельність штатних працівників основної діяльності (середня), чол.	6	5	1	16,7	5	-	-
4.2. Фонд оплати праці, тис. Грн.	31	41	10,0	74,1	38	-3	-7,6

З даних табл. 2.1 видно, що на протязі 3 р. загальний обсяг товарообороту поступово збільшується. Так у 2009 р. загальний оборот без ПДВ та акцизного збору в діючих цінах склав 2216 тис. грн., що на 429 тис. грн. більше обсягу попереднього періоду, попри те, що у другій половині 2009 р. відбулось загострення світової фінансової кризи, яке призвело до суттєвого зменшення зовнішнього попиту на продукцію підприємства та падіння обсягів виробництва саме в секторах економіки.

Але у результаті вжитих заходів у 2008 р. досягнуто збільшення показника загального обороту.

Від господарської діяльності у 2009 р. ПП «Метизич» отримало прибутки на суму 362 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можна судити про покращення фінансового стану підприємства, а саме про прибутковість обороту. Все це свідчить про конкурентоспроможність продукції підприємства, що пов'язано відповідно з матеріальними витратами, які також зростають, а також відміною роботою працівників.

Собівартість виготовленої продукції у звітному році відносно попереднього збільшилась на 291 тис. грн. (18,6%). Як стверджують спеціалісти підприємства, якість продукції, що продається, досить висока, відповідно така продукція користується великим попитом.

У 2009 р. в порівнянні з відповідним періодом 2008 р. чисельність всього персоналу залишилась незмінною, а фонд оплати праці зменшився на 7,6%, через нестачу коштів у підприємства 30, 31, 32.

Розглядаючи детальніше досліджуване підприємство, необхідно провести аналіз його активів, для надання загальної оцінки майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки 33, с.50. Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в табл. 2.2.

З табл. 2.2 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 775,0 тис. грн. або на 65,2%. У складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів збільшилась на 189,0 тис. грн. або на 46,6%.

Таблиця 2.2 - Аналіз складу та структури активу балансу підприємства за 2007-2009 рр. 30, 31, 32

Розміщення майна	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Зміни за 2008-2009 рр.
	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до 2008 р.
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	-		228	56,3	442	74,4	214	93,9
Основні засоби:
Залишкова вартість	18	100	178	43,9	152	25,6	-26	-14,6
Первісна вартість	29		198		198		0	0
Знос	11		20		45		25	125,0
Усього за розділом І	18	3,4	406	34,2	594	30,3	189	46,6
ІІ. Оборотні активи
виробничі запаси	-		4	0,5	4	0,3	0	0
Товари	248	48,8	303	38,7	301	21,9	-2	-0,7
Усього вир. обіг. кап.	248	48,8	307	39,3	305	22,3	-2	-0,6
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	145	28,5	238	30,4	663	48,4	425	178,6
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	10	1,9	38	4,9	35	2,6	-3	-7,9
Інша поточна дебіторська заборгованість	28	5,5	147	18,8	317	23,2	170	115,6
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	74	14,6	7	0,9	8	0,6	1	14,3
Інші оборотні активи	3	0,6	-	-	41	2,9	41	-
Усього обіг. кап.	260	51,2	430	54,9	1064	74,7	593	137,9
Усього за Розділом ІІ	508	96,6	782	65,8	1369	69,7	587	75,1
Баланс	526	100	1188	100	1963	100	775	65,2

В їх складі зменшилась доля основних засобів - на 26,0 тис. грн. (14,6%). Оборотні активи за звітний період збільшились на 587,0 тис. грн. (75,1%).

Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, Виробничі запаси залишились незмінними, показник вартості товарів придбаних підприємством зменшився за звітний період на 2,0 тис. грн. 0,7%. Питома вага виробничого оборотного капіталу, в складі оборотних активів, знизилась з 39,3% до 22,3% відповідно на 2008 р. і 2009 р. і це зменшення складає 2,0 тис. грн. (0,6%).

Питома вага обігового капіталу зросла з 54,9% у 2008 р. до 74,7% у 2009 р.

Зростання відбулось за рахунок різкого збільшення дебіторської заборгованості із розрахунків за товари, роботи, послуги на 425,0 тис. грн. (178,6%), з іншими дебіторами - 170,0 тис. грн. (115,6%), хоча дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом зменшилась на 3,0 тис. грн. Щодо коштів на розрахунковому рахунку, то їх сума збільшилась лише на 1,00 тис. грн., що пояснюється великою дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом у 2008 р. складає відповідно 34,2% та 65,8%, у 2009 р. - 30,3% та 69,7%. Зменшився основний капітал на 189,0 тис. грн. (46,6%), а приріст оборотного склав 587,0 тис. грн. (75,1%). Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної її частини - основних коштів 30, 31, 32.

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл (в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника 34, с.201.

Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів за 2007 -2009 рр. приведений в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз складу та структури джерел коштів підприємства 2007-2009 рр. 30, 31, 32

Джерела коштів	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Зміни за 2008-2009 рр.
	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до підсумків розділів	Тис. грн.	% до 2008 р.
І. Власний капітал
Статутний капітал	200	133,3	200	143,9	200	57,6	0	0
Пайовий капітал	-	-	51	36,7	51	14,7	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	39	26,0	(43)	30,9	95	27,4	138	320,9
Неоплачений капітал	(89)	59,3	(69)	49,6	-	-	69	-
Усього за розділом І	150	28,6	139	11,7	347	17,7	208	149,6
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	-	-	127	12,1	95	5,9	-32	-25,2
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	355	94,6	889	84,7	1315	81,3	426	47,9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом	2	0,5	-	-	5	0,3	5	-
зі страхування	-	-	1	0,2	2	0,1	1	100
з оплати праці	-	-	12	1,1	6	0,4	-6	-50,0
Інші поточні зобов'язання	18	4,8	18	0,9	193	11,9	175	972,2
Усього за розділом IV	375	71,4	1048	88,3	1617	82,3	569	54,3
Баланс	526	100	1187	100	1963	100	776	65,4

З табл. 2.3 випливає, що зростання джерел формування майна підприємства за 2009 рік на 776 тис. грн. або на 65,4% обумовлено зростанням суми позикових коштів на 569 тис. грн. або на 54,3%.

Разом з тим власні кошти збільшились на 149,6%. Збільшення власних коштів обумовлено прибутками звітного року 138 тис. грн. та збільшення нерозподіленого прибутку який знаходиться в розпорядженні підприємства.

Збільшення залучених коштів відбулось за рахунок збільшення кредиторської заборгованості по всіх статтях.

У структурі власних коштів найбільш питому вагу має статутний капітал. Доля пайового капіталу у власних коштах за звітній період зменшилась на 22% хоча в абсолютному значенні не змінилась. Розмір статутного фонду не змінився.

Позитивним є зниження питомої ваги залучених коштів з 88,3% у 2008 р. до 82,3% у 2009 р., це пояснюється тим, що питома вага короткострокових кредитів банків також зменшилась. Аналізуючи поточні зобов'язання за розрахунками, слід зазначити наступне: зменшення заборгованості робітникам по оплаті праці на 6 тис. грн. (50%). За звітний рік відносно попереднього збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 5 тис. грн., зі страхування - на 1 тис. грн., з іншими кредиторами - на 175 тис. грн. 30, 31, 32.

Наступне, що необхідно розглянути при проведенні даного аналізу ПП «Метизич» - показники ефективності діяльності підприємства, які характеризують рівень прибутковості його роботи. Показники прибутковості визначають відносну дохідність підприємства, що вимірюється у відсотках до витрат ресурсів чи капіталу з різних позицій.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства.

Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Адміністрацію цікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів; потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на капітал що інвестувався; власників і засновників - прибутковість акції і т.д.

Рентабельність продажу. Показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Рентабельність продажу = Чистий прибуток (ряд. 220 ф. №2) / Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. №2). Нормальною вважається рентабельність не менша 30%, в умовах високого податкового тиску - 15% 34, с.285.

Визначимо даний показник для ПП «Метизич» по роках, використовуючи додаткки Г, Д, Е відповідно:

Рентабельність продажу 2007 р. = 25/1194 = 0,02 (2%).

Рентабельність продажу 2008 р. = - 82 / 1791 = -0,05 (-5%).

Рентабельність продажу 2009 р. = 139/ 2216 = 0,06 (6%).

Рентабельність продукції. Цей показник дає можливість побачити скільки прибутків отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції = Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (ряд. 50 ф. №2) / Повна собівартість реалізованої продукції (ряд. 40 ф. №2) 34, с.287. Вона складає:

2007 р.: 171 /1022 = 0,17 (17%);

2008 р.: 228 / 1563 = 0,15 (15%);

2009 р.: 362 / 1854 = 0,19 (19%).

Для узагальнення даних по показниках рентабельності проаналізуємо динаміку даних показників за 2007-2009 рр. (рис. 2.1).

Аналіз рис 2.1. свідчить щодо рентабельності продажу, що у 2007 р. після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 2 копійки прибутків від кожної гривні продажу. У 2008 р. - збитки становили 5 копійок від кожної гривні продажу.



Рисунок 2.1 - Динаміка показників рентабельності за 2007-2009 рр. 30, 31, 32

Щодо 2009 р., то даний показник становить 6% та говорить про те, що після вирахування з отриманого доходу витрат прибуток від кожної гривні продажу становить 6 копійок.

Аналізуючи рентабельність продукції, бачимо, що за звітний рік, вона зросла на 3% та склала 19%. Значить кожна гривня витрачена на реалізацію продукції принесла 19 коп. прибутку.

Показник рентабельності продажу знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції. Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції 30, 31, 32.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2007-2009 рр. свідчать про задовільне становище підприємства. Це обумовлено достатнім забезпеченням товарообороту власними обіговими коштами, своєчасністю розрахунків, великою заборгованістю підприємства перед постачальниками та бюджетом.

Необхідно діяльність підприємства орієнтувати на розширення зв'язків із зарубіжними партнерами, що дасть змогу за рахунок надходження валютних коштів ще більш поліпшити фінансовий стан підприємства.

2.2 Особливості нарахування та сплати ПДВ на даному підприємстві

Порядок оподаткування ПП «Метизич» здійснюється згідно чинного законодавства, насамперед Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ 35, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 р. 36, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 р. №2181-3/III 37 на загальних підставах.

Підприємство сплачує наступні податки та обов'язкові платежі: ПДВ, податок на прибуток, комунальний податок, відрахування в цільові державні фонди, платежі за ресурси.

Нагадаємо, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни продукції, робіт або послуг, який сплачується споживачами. Облік ПДВ здійснюють відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» 3, яким встановлено єдину ставку податку, що становить 20% до бази оподаткування та додається до ціни товарів, за винятком операцій звільнених від оподаткування, та операцій до яких застосовуються нульова ставка 38, с.13.

Протягом звітного періоду платник податку веде бухгалтерський та податковий облік, які мають різні цілі.

Бухгалтерський облік має на меті надання достовірної інформації про фінансовий стан підприємства для потенційного інвестора, податковий облік виконує фіскальні і регуляторні функції. Тому певні розбіжності між зазначеними системами обліку будуть існувати завжди 39, с 45.

Поряд з цим, бухгалтерський облік - це упорядкована система регістрів, із затвердженим планом рахунків, своєю аналітикою, завдяки чому досягається досить висока ступінь об'єктивності фінансових показників.

На сьогодні бухгалтерський облік в Україні базується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і в найбільшій ступені інтегровані до системи обліку Євросоюзу. Це надзвичайно важливий аспект в світлі обраного Україною напрямку розвитку економіки - європейського вибору розвитку інвестиційної моделі економіки. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 р. №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку 40.

Таким чином, вся статистична звітність щодо обсягів виробництва, прибутковості (збитковості), обсягів експорту (імпорту), фінансових інвестицій і, нарешті, валового внутрішнього продукту базується на даних фінансової звітності, основою якої є бухгалтерський облік, а визначення податкового зобов'язання та право на податковий кредит з ПДВ на основі податкового обліку.

У зв'язку з цим виникає необхідність спрощення податкового обліку, максимального наближення його показників до системи бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим моментом щодо підвищення контрольованості господарських операцій та попередження ухилень від оподаткування. Система подвійного обліку є обтяжливою для платників податків і завищує собівартість, є складною в адмініструванні податкових надходжень, перешкоджає в питаннях прогнозування доходної частини бюджету, оскільки плани економічного розвитку економіки використовують статистичні дані і не можуть використовувати податкову звітність як таку, що надає звітність не повного кругу господарських суб'єктів, а лише платників податків 41, с.91.

Детальніше про дані розбіжності розглянемо на прикладі досліджуваного підприємства.

Протягом звітного періоду ПП «Метизич» веде облік податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відповідно до методичних аспектів обрахунку ПДВ, проведемо нарахування даного податку на Приватному підприємстві «Метизич» протягом 2007-2009 рр. на основі податкового обліку, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість 30, 31, 32. (додатки Ж, К, Л)

1. Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО) з формули (1):

БО 2007 р. = 994 + 288,6 = 1282,6 тис. грн.

БО 2008 р. = 1482,9 + 296,6 = 1779,5 тис. грн.

БО 2009 р. = 955,5 + 391,1 = 2346,6 тис. грн.

2. Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу, тобто зобов'язання платника сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені чинним законодавством. Платником податку при здійсненні продажу товарів (робіт, послуг) покупцю надається податкова накладна. Податкова накладна є звітнім податковим документом, і одночасно розрахунковим документом. На основі реєстру отриманих податкових накладних ПП «Метизич» мало право на податковий кредит (формула (2)):

ПЗПДВ 2007 р. = (1282,6 * 20)/100 = 256,5 тис. грн.

ПЗПДВ 2008 р. = (1779,5 * 20)/100 = 355,9 тис. грн.

ПЗПДВ 2009 р. = (2346,6*20)/100 = 469,3 тис. грн.

3. Формулюємо вільну або регульовану ціну підприємства, що випливає з формули (3):

В(Р)Ц 2007 р. = 1282,6 + 256,5 = 1539,1 тис. грн.

В(Р)Ц 2008 р. =779,5 + 355,9 = 2135,4 тис. грн.

В(Р)Ц 2009 р. = 2346,6 + 469,3 = 2815,9 тис. грн.

4. Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду тобто, суму, на яку досліджуване підприємство має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. У даному випадку потрібно брати данні із податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки підставою для отримання податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні, що відповідають чинному законодавству по операціях пов'язаних з господарською діяльністю (формула (4)):

ПК 2007 р. = 135,8 + 5,8 + 0 = 141,6 тис. грн.

ПК 2008 р. = 317,2 + 0 +0 = 317,2 тис. грн.

ПК 2009 р. = 378,6 + 0 +0 = 378,6 тис. грн.

5. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету), що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду з формули (5):

ПДВ 2007 р. = 38,8 - 141,6 = 97,2 тис. грн.

ПДВ 2008 р. = 355,9 - 317,2 = 38,7 тис. грн.

ПДВ 2009 р. = 469,3 - 378,6 = 90,7 тис. грн. 30, 31, 32.

Незалежно від призначення двох систем обліку: податкового та бухгалтерського, завжди існує необхідність співставності двох систем і виявлення причин розбіжностей, якщо показники однієї системи різко відрізняються від іншої системи 41, с.102.

Щодо бухгалтерського обліку, то показники обсягів реалізації (з ПДВ) та суми зобов'язання з податку на додану вартість будуть дещо іншими.

Тому проведемо нарахування податку на додану вартість на ПП «Метизич» таким же методом обрахунку тільки на основі фінансової звітності для порівняння з деклараціями з ПДВ та результати відобразимо в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 - Нарахування ПДВ на ПП «Метизич» протягом 2007-2009 рр. на основі бухгалтерського та податкового обліку [30, 31, 32]

Показники	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	Декларація з ПДВ
	2007 р.	2008 р.	2009 р. %	2007 р.	2008 р. %	2009 р. %
База оподаткування ПДВ	1193,8	1779,5	2346,6	1282,6	1779,5	2346,6
Сума ПЗ з ПДВ	238,8	362,8	445,9	256,5	355,9	469,3
Сума ПК	-	-	-	141,6	317,2	378,6
ПДВ до сплати	-	-	-	141,9	38,7	90,7

З табл. 2.4 бачимо, що розбіжність між даними показниками є незначною. База оподаткування у 2008 та 2009 рр. нарахована на основі «Звіту про фінансові результати» і декларацій з ПДВ є на рівні 1779,5 та 2346,6 відповідно. Щодо сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, то даний показник дещо відрізняється. Такі розбіжність в показників відображених у формі 2 «Звіт про фінансові результати» та в деклараціях по податку на додану вартість виникла за рахунок отриманих авансів від покупців, що відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» [3] і Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [42], включаються у базу оподаткування по першій події.

Податковий кредит не нараховується по формі 2 «Звіт про фінансові результати», оскільки підставою для отримання податкового кредиту
ПП «Метизич» є належним чином оформлені податкові накладні, що відповідають чинному законодавству по операціях пов'язаних з господарською діяльністю. Відповідно і сума ПДВ до слати не нараховується, так як у фінансових звітах зазначається лише сума податкового зобов'язання, що можна прослідкувати у додатках 30, 31, 32.

Розрахунки з бюджетом по ПДВ проводяться за даними податкової декларації. (додатки)

У строк до 20 числа наступного місяця, ПП «Метизич» подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

У випадках коли за результатами звітного періоду сума, визначена до сплати до бюджету, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації [43, с.110].

Розглянемо підсумки розрахунку ПП «Метизич» у 2007-2009 рр. з бюджетом по податку на додану вартість згідно декларацій (табл. 2.5).

З даних табл. 2.5 видно, що сума податкового зобов'язання зросла з 256.5 тис. грн. у 2007 р. до 355,9 тис. грн. у 2008 р. та 469,3 тис. грн. у 2009 р. Відповідно зростає і сума ПДВ до сплати. Хоча даний показник упав у 2008 р. порівняно з 2007 р. на 58,2 тис грн. за рахунок відшкодування ПДВ з бюджету на суму 28,5 тис. грн.

Для узагальнення даних по розрахунку з бюджетом податку на додану вартість на ПП «Метизич» проаналізуємо динаміку розрахованих вище показнків у 2007-2009 рр. (рис. 2.2).

Таблиця 2.5 - Розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість згідно декларацій ПП «Метизич» у 2007-2009 рр., тис. грн. [30, 31, 32]

Період	Податкове зобов'язання	Податковий кредит	Розрахунки з бюджетом
	База оподаткування	Сума ПДВ	Обсяг придбання	Дозволений податковий кредит
			10.1.	11.1.	12.1.	10.1.	12.1.	ПДВ до сплати	ПДВ до відшкодування
2007
Січень	32317	6463	8160	-	-	1632	-	4831	-
Лютий	84330	16866	46120	59072	-	3224	-	7642	-
Березень	120775	24155	50455	-	-	10091	-	14064	-
Квітень	114440	22888	32610	-	81130	6522	16226	140	-
Травень	197968	39594	61815	-	62835	12363	12567	14664	-
Червень	69684	13937	30147	5331	92619	6029	18524	-	10616
Липень	130409	26082	17969	-	-	3594	-	22488	-
Серпень	41107	8221	4392	-	-	879	-	7342	-
Вересень	107120	21424	22780	35620	-	4556	-	16868	-
Жовтень	170832	34166	56708	-	52850	11342	10570	12254	-
Листопад	146048	29210	26155	52396	-	5231	-	23979	-
Грудень	67580	13516	4960	3040	56183	992	11237	1287	-
Всього:	1282610	256522	362271	155459	345617	66455	69124	125559	10616
2008
Січень	66621	13324	48278	2165	-	9656	-	3668	-
Лютий	75635	15127	71025	12560	-	14205	-	922	-
Березень	129475	25895	16627	18950	-	3325	-	22570	-
Квітень	196560	39312	2117	-	190145	423	38029	860	-
Травень	193931	38786	27196	-	184185	5439	36837	-	3490
Червень	55064	11013	51944	-	-	10389	-	624	-
Липень	197606	39521	82961	-	119993	16592	23999	-	1070
Серпень	256175	51235	112401	-	68759	22480	13752	15003	-
Вересень	187280	37456	118532	-	97275	23707	19455	-	5706
Жовтень	104638	20928	67130	18150	-	13426		7502	-
Листопад	248994	49799	13854	38956	154297	2771	30859	16169	-
Грудень	67540	13508	32143	-	126741	6429	25348	-	18269
Всього:	1779519	355904	644208	90781	941395	128842	188279	67318	28535
2009
Січень	65037	13008	6780	-	-	1356	-	11652	-
Лютий	79770	15954	6336	-	93183	1267	18637	-	3950
Березень	175694	35139	32322	-	103583	6464	20716	7959	-
Квітень	109707	21941	9450	-	-	1890	-	20051	-
Травень	230429	46086	65670	-	91399	13134	18280	14672	-
Червень	167342	33468	72218	-	107599	14444	21520	-	2496
Липень	319100	63820	96318	-	86704	19264	17341	27215	-
Серпень	194062	38812	108081	-	86659	21616	17332	-	136
Вересень	196619	39324	53756	150384	-	10751	-	28573	-
Жовтень	233423	46685	7744	28156	199589	1549	39918	5218	-
Листопад	298306	59661	33263	36280	188496	6653	37699	15309	-
Грудень	277117	55423	39162	-	414624	7832	82925	-	35334
Всього:	2346606	469321	531100	214820	1371836	106220	274368	130649	42116

Рисунок 2.1 - Динаміка розрахунку з бюджетом по податку на додану вартість згідно декларацій ПП «Метизич» у 2007-2009 рр., тис. грн. [30, 31, 32]

Аналіз рис. 2.2 свідчить, що протягом 2007-2009 рр. відбувається зростання обсягів діяльності аналізованого підприємства, яке знайшло свій вираз у підвищенні бази оподаткування (на 496,9 тис. грн. або на 38,7% у 2008 р. порівняно з 2007 р. та на 567,1 тис. грн. (31,9%) у 2009 р.

Це призвело до логічного збільшення податкових зобов'язань на 38,7% і 31,8% відповідно по роках, та підвищення на 124% у 2008 р. порівняно з 2007 р., та на 19,4% у 2009 р. порівняно з 2008 р. податкового кредиту. Сума податку на додану вартість до сплати зросла на у 2009 р. на 134,4%, тоді як у 2008 р. порівняно з 2007 р. вона зменшилась на 66,3%, не дивлячись на суттєве зростання бази оподаткування [30, 31, 32].

Розрахунки з ПДВ обліковуються на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». За кредитом 64 рахунку відображаються нараховані платежі до бюджету, а за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Термін сплати ПДВ до бюджету залежить від податкового періоду, який обирає платник, враховуючи обсяг операцій, що оподатковуються для можливості отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту. Таке відшкодування безпосередньо пов'язане з податковим періодом.

Для досліджуваного підприємства оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. При цьому сплата податку на додану вартість має здійснюватися не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом [44, с.62].

Розглянемо та узагальнимо з наведеного вище особливості сплати в бюджет податку на додану вартість (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Схема функціонування рахунку 641 по розрахунку з податку на додану вартість 45

Отже, з рис. 2.3 видно, що коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податку протягом місяця, що настає після подання податкової декларації 45. Бюджетне відшкодування ПП «Метизич» складає: у 2007 р. - 10,6 тис. грн., у 2008 р. - 28,5 тис. грн., у 2009 р. - 64,4 тис. грн. (табл. 2.5). Підставою для отримання відшкодування є податкова декларація. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського векселя на суму відшкодування з бюджету. Казначейський вексель приймається в рахунок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, акцизних і митних зборів, які стягуються під час митного оформлення товарів, та інших кредитів, або за бажанням платника податку використовується в розрахунках між резидентами відповідно до законодавства України 43, с.111.

Відшкодування здійснюється у порядку, передбаченому підпунктом 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» [3] для податкового (звітного) періоду, що дорівнює календарному місяцю, а оподаткування за підсумками звітного кварталу здійснюється у порядку, визначеному пунктом 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Податковий орган має право давати розпорядження про нарахування податку у разі коли розмір податку, зазначеного у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків, при цьому додаткова сума податку, нарахована податковим органом, підлягає внесенню до бюджету у строки, зазначені у розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів з дати виписки такого розпорядження.

Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування бюджетних сум, що направляються як субвенції місцевим бюджетам [46].

Таким чином, ПП «Метизич» сплатило податок на додану вартість у таких розмірах:

- 2007 р. - 99,9 тис. грн.;

- 2008 р. - 73,1 тис. грн.;

- 2009 р. - 110,8 тис. грн.

ПДВ на митниці при імпорті товарів становить:

- 2007 р. - 81,2 тис. грн.;

- 2008 р. - 188,2 тис. грн.;

- 2009 р. - 291,4 тис. грн. [30, 31, 32].

Виходячи з цього, за результатами нарахування та сплати податку а додану вартість на ПП «Метизич» протягом 2007-2009 рр., можна сказати постійне збільшення ПДВ при нарахуванні та сплаті, що відповідно значно зменшує прибутки даного підприємства.

2.3 Вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність підприємства

Податок на додану вартість є непрямим податком, виконує фіскальну функцію та справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

ПДВ складає основну частину податкового тягаря підприємств, а також є основним джерелом надходжень у Державний бюджет України.

Вплив непрямих податків, зокрема податку на додану вартість, на господарську діяльність, фінансовий стан суб'єктів господарювання по різному виявляється в залежності від сфери їхньої діяльності. Тому є особливості впливу ПДВ на підприємствах: виробничої сфери (у тому числі з урахуванням галузевої приналежності): торгово-посередницьких; тих що надають послуги (у тому числі фінансові послуги) [34, с.127].

Вплив податку на додану вартість на фінансово-господарську діяльність підприємств залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах.

По-перше, цей вплив пов'язаний із сплатою податку при придбанні товарно-матеріальних цінностей, оплаті виконаних робіт і наданих послуг. У цьому випадку необхідно враховувати такі чинники:

- умови оплати;

- обсяги придбання;

- ставки і пільги по податку;

- джерела і терміни відшкодування сплаченого податку.

На даному етапі сплата ПДВ здійснюється за рахунок оборотних коштів суб'єктів господарювання, тобто має місце іммобілізація оборотних коштів для сплати даного податку. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних цінностей, ставки й пільги щодо податку, джерела і терміни відшкодування сплаченого непрямого податку.

По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням податку на додану вартість на рахунки підприємств при реалізації ними товарів, робіт, послуг. У цьому випадку можуть впливати такі чинники:

- умови реалізації й оплати;

- обсяги і напрямок реалізації;

- ставки і пільги по податках;

- терміни сплати податків у бюджет 47, с.231.

Виходячи з цього зауважимо, що сума податку, що надходить на рахунки підприємства, використовуються для відшкодування сплаченого ним податку на додану вартість за придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім того, певний час, до перерахування в бюджет, ПДВ залишаться в розпорядженні (обороті) підприємств. У цьому разі необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); пільги щодо податку та терміни сплати у бюджет. Що стосується відшкодування, то джерелом відшкодування податку на додану вартість є: собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг); кошти державного бюджету. Але можливий значний розрив між моментом виникнення податкових зобов'язань і моментом надходження коштів на рахунок продавця за реалізовані товари (роботи, послуги) призводить до істотного відволікання оборотних коштів підприємств, що може спричинити банкрутство частини з них.

Відомо, що підприємства є платниками податку на додану вартість, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти підприємництва, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми ПДВ, сплачених покупцями (споживачами), а отже вони є платниками даного податку до бюджету 48, с.318.

Слід зазначити, що податок на додану вартість суттєво впливає на діяльність підприємств, в більшій мірі на рівень цін. Відомо, що саме ПДВ включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що виконуються, послуг, що надаються. Отже, даний податок є ціноутворюючим елементом і може суттєво впливати на загальний рівень цін, так як ПДВ включений у відпускну ціну продукції підприємства. Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника включеного в ціну. Такий самий порядок включення ПДВ в ціну виконаних робіт і надання послуг. З прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість» з 01.10.1997 р. ПДВ з валового доходу (торгових націнок), отриманого підприємствами торгівлі, безпосередньо не встановлюється. Підприємства торгівлі обчислюють ПДВ від загальної вартості (ціни) придбаних товарів і суми торгової націнки [49, с.38].

Щодо механізму оподаткування доданої вартості в Україні, ми цілком поділяємо підхід О. Амоші [50, с.4]. Відомо, що ціна реалізації споживачам імпортованих товарів може включати три види непрямих податків: ввізне мито, акцизний збір, ПДВ.

ПДВ, що включається в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). Для обчислення ПДВ щодо імпорту в оподаткований оборот не включається оплата митних послуг. Так як непрямі податки є ціноутворюючими елементами, то збільшення цін на суму цих податків може призвести до зниження попиту, тому що, наприклад ПДВ, який сплачує підприємство, прямо пропорційний еластичності попиту на продукцію та обернено пропорційній еластичності пропозиції [47, с.234].

Як уже відзначалося вище, на фінансову діяльність суб'єктів, що господарюють, впливає сплата податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). При цьому істотне значення має визначення джерела сплати (відшкодування) податку на додану вартість, включеного в ціну (вхідного податку на додану вартість) для покупця - суб'єкта господарювання.

По придбаних товарах (роботах, послугах), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу), а також придбаним основним фондам і нематеріальним активам, що підлягають амортизації, вхідний податок на додану вартість відшкодовується за рахунок сум податку на додану вартість, що надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) суб'єктом, що господарює, а також коштів бюджету.

При цьому сплачений (нарахований) вхідний податок на додану вартість оформляється як податковий кредит. До обліку суми вхідного податку на додану вартість належать в дебет 641 рахунки «Розрахунки з бюджетом» (рис. 2.3) [45].

Інше джерело відшкодування податку на додану вартість установлене для господарюючих суб'єктів, що здійснюють операції по продажу товарів (робіт, послуг), які звільняються від обкладення податком на додану вартість.

У цьому випадку суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), також включаються до складу витрат виробництва (обігу).

У цієї групи господарюючих суб'єктів, податок на додану вартість, сплачений при придбанні основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відноситься на збільшення вартості основних засобів і нематеріальних активів. Отже, у таких підприємств вхідний податок на додану вартість не включається в податковий кредит [51, с.24].

Якщо суб'єкт господарювання - платник податку, купляє товари (роботи, послуги), вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, вхідний податок на додану вартість відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів (робіт, послуг) і до складу податкового кредиту не включається.

Таким чином, істотний вплив податку на додану вартість на фінансово-господарську діяльність підприємств пов'язаний з наданням і погашенням податкового кредиту.

Податковий кредит складається із сум податку на додану вартість сплачених платником зазначеного податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу); основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податковий кредит дає підприємству право на відшкодування сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), тобто вхідного податку на додану вартість. Тому важливе значення мають умови і час утворення податкового кредиту, а також джерела і час його погашення [52, с.14].

Податковий кредит виникає (формується) у суб'єктів господарювання, що здійснюють операції по продажу товарів (робіт, послуг), оподатковуваних податком на додану вартість. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що належить до придбаних товарів (робіт, послуг), використаним для реалізації оподатковуваних податком на додану вартість товарів (робіт, послуг).

Підставою для включення податку на додану вартість у податковий кредит є податкова накладна, що дається покупцю продавцем товарів (робіт, послуг). Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох примірниках. Оригінал податкової накладної дається покупцю. Копія залишається у продавця. Податкова накладна є важливим розрахунковим і податковим документом. У випадку звільнення від податку з доданої вартості, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ», із посиланням на відповідні законодавчі документи.

Не дозволяється включати в податковий кредит витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковою накладною або митними деклараціями. При імпорті робіт (послуг) підтвердженням є акт прийняття робіт (послуг) або банківський документ, що підтверджує перерахування грошей в оплату вартості таких робіт (послуг).

У тому випадку, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, включені до складу податкового кредиту суми не підтверджуються відповідними документами, до платника податку застосовуються фінансові санкції на суму непідтвердженого документами податкового кредиту [51, c. 26].

Отож, вплив податку на додану вартість на господарську діяльність підприємства можна назвати достатньо суттєвим, зокрема на досліджуване підприємство він проявлятиметься таким же чином.

Приватне підприємство «Метизич» обчислює ПДВ від загальної вартості (ціни) придбаних товарів і суми торгової націнки. Розглянувши питання нарахування податку на додану вартість на даному підприємстві, відомо, що ПДВ включається у ціну товарів, тому з року в рік вібувається збільшення відпускної ціни, що, в свою чергу, відбивається на обсягу реалізації продукції та відповідно зменшенні прибутку підприємства.

Крім цього, вплив податку на додану вартість можна розглянути в контексті податкового навантаження на досліджуване підприємство. Оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення відповідної динаміки ділової активності, ефективності роботи розвитку підприємства в цілому. Загострення економічної конкуренції в Європі, що пов'язане з розширенням ЄС, поставило більшість європейських країн перед необхідністю реформування своїх податкових систем, яке відбувалося саме у напрямку зниження податкового навантаження, передусім на підприємства. В міжнародній практиці для оцінки податкового навантаження (на макроекономічному рівні) використовують так званий податковий коефіцієнт, який розраховується як відношення суми сплаченого податку до чистого прибутку суб'єкта господарювання. Отримані результати свідчать про низький рівень податкового навантаження в Україні за цим критерієм. Таким чином, Україна знаходиться в одній групі з такими країнами як США, Японія, Португалія, Ірландія, Австралія, Турція, Казахстан, Литва. Слід зазначити, що серед вищезазначених країн, зустрічаються як високорозвинуті економічні країни, так і постсоціалістичні. Науковці пояснюють це високим відсотком тінізації економіки пострадянських країн. Так, за висновками зарубіжних експертів, Україна належить до країн із найбільш тінізованою економікою. Рівень її тінізації, за їх розрахунками, становить близько 50%. Саме тому дана методологія розрахунку потребує удосконалення [53, с.17].

Однак, розрахуємо даний показник для ПП «Метизич» (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Податкове навантаження з ПДВ на ПП «Метизич» [48, с.321]

Роки	Податкове навантаження на підприємство, %
2007 р.	1,9
2008 р.	14,7
2009 р.	3,3

З табл. 2.6, видно, що рівень податкового навантаження з ПДВ на ПП «Метизич» зростає на протязі 2007-2009 рр. Так, у 2008 р., коефіцієнт податкового навантаження зріс на 12,8%, хоча розглядаючи рис. 2.2, видно що сума ПДВ знизилась на 66,3%., однак у звітному році, ПП «Метизич» отримало збиток на суму 82 тис. грн. (додатки Г, Д, Е), що і спричинило стрімкий ріст податкового навантаження. У 2009 р. даний коефіцієнт знизився до 3,3% відсотків за рахунок погашення збитків та отримання прибутків у сумі 139 тис. грн.

Отже, вплив податку на додану вартість на підприємства, зокрема на досліджуване приватне підприємство «Метизич» є досить значним, так як він впливає на рівень цін, а натомість і на попит, а також впливає на формування обсягів реалізації та виробництва товарів (робіт, послуг). Чинний в Україні механізм стягнення ПДВ потребує удосконалення в напрямку мінімізації його впливу на господарську діяльність підприємства, оскільки за певного рівня цін і сукупного платоспроможного попиту цей податок впливає на формування обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), а, відповідно, й обсягів їх виробництва [54, с.68]. В системі ПДВ виключне значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій. Світовий досвід також показує, що важливою проблемою введення ПДВ є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і професійна підготовка персоналу податкових органів [55, с.369].

Відтак можна дійти висновку, що між формуванням вхідного ПДВ (виникнення податкового кредиту) та його відшкодуванням минає час. Цей період є періодом іммобілізації оборотних коштів на сплату вхідного ПДВ. Чим він триваліший, тим більш тривалою є іммобілізація оборотних коштів, тобто негативний вплив на фінансовий стан ПП «Метизич».

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства - платника податку на сплату вхідного ПДВ залежить від часу списання коштів з його банківського рахунка за куплені товари (роботи, послуги) і часу надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг), тобто зарахування коштів від покупця, замовника на банківський рахунок платника податку, а також від часу отримання відшкодування з державного бюджету.

Час перерахування коштів для сплати вхідного ПДВ і час надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг) залежить від форм розрахунків, що застосовуються, умов купівлі товарів, напрямків продажу продукції, платоспроможності покупця.

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства на сплату вхід-ного ПДВ також залежить від умов його відшкодування з бюджету (виплата компенсації з бюджету або залік у наступні платежі в бюджет). Впливає також тривалість податкового періоду.

З метою скорочення заборгованості (недоїмки) платників податків дозволено зарахувати суму бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок інших податків і зборів, що сплачуються відповідним платником податків до державного бюджету. Згідно із Законом про ПДВ використання суми бюджетного відшкодування було можливим лише в рахунок платежів за ПДВ. Така зміна може позитивно вплинути на фінансовий стан підприємств [34, с.143].

непрямий податок додана вартість

РОЗДІЛ 3 ШЛЯЛИ УДОСКОНАЛЕННЯ НЕПРЯМОГО ПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

3.1 Проблеми реформування податку на додану вартість в Україні

Реформування податку на додану вартість в Україні з метою адаптації до ринкових умов господарювання почалось із запровадження самого податку. Однак, і досі не вдалося сформувати оптимальний механізм ПДВ, який би при високій фіскальній ефективності забезпечив позитивний регулюючий вплив на економічні процеси, а саме стимулював економічний розвиток, сприяв більш справедливому розподілу податкового тягаря серед виробників та споживачів. Перенесення ПДВ як суто ринкового податку в економіку України, охоплену в кінці минулого століття глибокою економічною кризою, призвело до того, що він не проявив повною мірою свої позитивні якості, а також став причиною багатьох негативних процесів. Однак виникнення багатьох проблем неминуче при зміні методів господарювання і переході до нових форм оподаткування. До того ж процес становлення податку на додану вартість ще не завершений, а стабільність в економічному зростанні, дозволяє очікувати, що в цих умовах основні негативні риси ПДВ будуть усунені [56, с.10].

Розвиток цього податку починаючи з 1992 р. характеризується постійними змінами законодавчих і нормативних актів, пошуками найбільш ефективного механізму оподаткування з точки зору удосконалення діяльності підприємництва [57, с.63].

Серед усіх податків ПДВ є лідером за кількістю змін, що вносяться до законодавчих актів, які визначають порядок його застосування. Хоча це і викликає багато нарікань у зв'язку з тим, що ускладнюється робота податкових органів і планування підприємствами своєї діяльності, уникнути цього неможливо, оскільки податкова система України перебуває на стадії розбудови. Найбільш важливим кроком по наближенню вітчизняного ПДВ до норм прийнятих в розвинених країнах, було прийняття в 1997 р. Закону України «Про податок на додану вартість». Однак, прийняття цього нормативного документу не досягло важливої мети - створення сприятливого податкового режиму для розвитку підприємницької діяльності, а наслідки дії деяких положень Закону призвели в ряді випадків до посилення податкового тиску діяльність суб'єктів господарювання.

Аналіз свідчить, що в Україні більше уваги приділяється фіскальній дії ПДВ та недостатня увага відводиться його регулюючій функції, хоча кожний елемент механізму ПДВ може бути використаний з метою забезпечення позитивного регулюючого впливу податку на економічні процеси. Проте в Україні маніпулювання елементами механізму ПДВ є безсистемним, і не завжди науково обгрунтованим, а неконтрольований вплив податку на додану вартість на економічні процеси має суттєві негативні наслідки для роботи підприємств. Це стримує економічне зростання вцілому [58, с.21].

Вплив ПДВ на підприємства у нашій державі характеризується у першу чергу суттєвим обмеженням сукупного платоспроможного попиту, що у свою чергу стримує зростання вітчизняного виробництва. У таких умовах подальше застосування досліджуваного податку видається недоцільним та потребує невідкладгого реформування, оскільки значна частина суб'єктів господарювання не здатна сплачувати діючі податки та не встигає за постійними змінами в податковому законодавстві. Саме тому дослідження проблем реформування податкової системи України,а саме податку на додану вартість потребує особливої уваги [57, с.68].