Фінанси підприємства в сучасних умовах господарювання

Нормативним забезпеченням роботи комісії з питань охорони праці на базовому підприємстві є Закон України «Про охорону праці» [58], дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Також існують спеціальні галузеві правила з охорони праці в друкарнях, правила користування механізмами тощо.

4.4 Проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці на підприємстві

Усі працівники при прийнятті на роботу і процесі роботи в КП “Сторожинецька районна друкарня” проходять на підприємстві інструктаж ( навчання) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій. Кожен працівник повинен вивчити і знати правила охорони праці в обсязі, необхідному і достатньому для виконання трудових обов'язків без їх порушення.

Організація навчання, порядок і види інструктажів, порядок перевірки знань з охорони праці встановлюється у відповідному положенні підприємства., що затверджується наказом керівника. Базисом для розробки даного положення є Типове положення про навчання з питань охорони праці, [ 64 ] з урахуванням специфіки виробництва і вимог державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці, формуються плани - графіки проведення навчань і перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомленні працівники.

Однак, щоб сформувати комісію з перевірки знань а також, як зазначалося раніше, щоб отримати дозвіл на початок роботи підприємства, навчання і складання іспитів повинні пройти керівники, особи, відповідальні за охорону праці на підприємстві. Одночасно до ч.3 ст. 20 Закону України про охорону праці такі знання в обов'язковому порядку повинні перевірятись у осіб, названих в Переліку посад посадових осіб, зобов'язаних проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці Така перевірка проводиться перед тим, як обійняти посаду, а потім повторюється періодично один раз на три роки. Типовий план і програма навчання даної категорії посадових осіб наведені в додатку № 3 [ 64 ] .

У свою чергу заступник керівника до службових обов'язків якого входить робота з охорони праці, очолює комісію, що приймає іспити у підлеглих. До складу комісії включаються спеціалісти служби охорони праці, юридичної, виробничих і технічних служб, представники органів державного нагляду за охороною праці і профспілок. Комісія являється правочинною, якщо до її складу входить не менше 3 чоловік. Причому слід врахувати, що особи, які входять до складу таких комісій, згідно Типового положення [ 64 ] повинні пройти навчання і перевірку знань у спеціальних навчальних закладах, що отримали дозвіл Дернаглядохоронпраці. Інші посадові особи, які не зазначені в додатку № 4 до Типового положення [ 64 ] , але, підпадають під Перелік посад, проходять навчання безпосередньо на підприємстві. А для таких посад, підприємств із чисельністю більше 500 чоловік вимагається навчання в Національному науково - дослідному інституті охорони праці.

Якщо на малому підприємстві немає можливості сформувати належним чином таку комісію, решта посадових осіб та спеціалістів, а також особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, перевірку знань з питань охорони праці проходять у комісіях місцевих органів виконавчої влади, або органів Держнаглядохоронпраці.

Слід врахувати, що працівники для виконання робіт з підвищеною небезпекою повинні проходити підготовку лише в спеціальних навчальних закладах (професійно технічних училищах, навчально - курсових комбінатах, центрах підготовки і перепідготовки робочих кадрів, тощо і т.д.), що отримали у встановленому порядку ліцензію Міносвіти і дозвіл Держнаглядохоронпраці на проведення такого навчання. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом Держнаглядохоронпраці [ 65 ]. До таких робіт належать роботи з застосуванням ручних електро і пневмомашин та інструментів, монтаж, демонтаж, і накачування шин, деякі ремонти з ремонту і обслуговування автотранспорту, деякі оздоблювальні і деревообробні операції, охорона власності, об'єктів і навіть роботи копіювальних і розмножувальних машин.

Посадові особи і спеціалісти, до обов'язки яких входить виконання робіт підвищеної небезпеки, а також особи, зазначені в Переліку робіт, що вимагають професійного добору, проходять на підприємстві спеціальне навчання і перевірку знань з схорони праці стосовно конкретних умов виробництва. У подальшому такі перевірки повинні проходити не рідше одного разу на рік.

Навчання у КП “Сторожинецька районна друкарня” з питань охорони праці проводяться у робочий час без відриву, а при необхідності з відривом від виробництва.

До навчання відносять : вступний інструктаж; теоретичне вивчення правил, норм і вимог, безпеки, гігієни праці; первинний інструктаж на робочому місці; практичне засвоєння безпечних навиків і прийомів праці ( стажування); перевірку знань з питань охорони праці ( первинну, періодичну); допуск до самостійної роботи; повторний інструктаж.

Додатково з працівниками у процесі трудової діяльності при необхідності проводяться : позачергові навчання з питань охорони праці; позачергова перевірка знань з охорони праці позаплановий інструктаж; цільовий інструктаж.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівниками, що щойно прийняті на роботу, що переведені з одного робочого місця на інше, переведеними з одного цеху в інший. Проведення даного інструктажу реєструється в книзі реєстрації інструктажів з питань охорони праці та у Контрольних листках працівників.

Повторний інструктаж на підприємстві проводиться з метою нагадування працівникам обов'язків з охорони праці, та поглиблення їх знань щодо вимог інструкції по охороні праці за професіями та видами робіт. Повторний інструктаж проводиться з працівниками, що працюють на робочих місцях з підвищеною небезпекою 1 раз на 3 місяці, а з іншими працівниками 1 раз на пів річчя. Проведення повторного інструктажу також реєструється в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці.

Позаплановий інструктаж з питань охорони праці проводиться на підприємстві при введені вперше, або суто переглянутих нормативних актів з питань охорони праці, при введенні в експлуатацію нового обладнання, при порушенні працівниками вимог інструкції з питань охорони праці, що призвели до нещасного випадку, за вимогою керівника, якщо виявлено незнання з питань охорони праці. Проведення позапланового інструктажу також реєструється в вищевказаному журналі.

Цільовий інструктаж з питань охорони праці на підприємстві проводиться при виконанні разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками роботи за фахом, в разі ліквідації аварій, стихійного лиха, та інше. Проведення цільового інструктажу також повинно реєструватись у спеціальному журналі.

Позачергова перевірка знань з охорони праці проводиться : при впроваджені розроблених вперше або суттєво змінених норм з питань охорони праці; при введенні в експлуатацію нового обладнання чи впроваджені нових технологічних процесів; при переведенні на іншу роботу чи призначенні на іншу посаду, що потребує додаткових знань у працівника; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, згідно з рішенням безпосереднього керівника структурного підрозділу за поданням служби з охорони праці на підприємстві [ 66 ] .

Для працівників, які проходять навчання і перевірку знань на підприємстві, службою схорони праці на підставі типових навчальних планів і програм розробляються робочі навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Перевірка знань працівників з питань схорони праці проводиться за тими нормативними актами, дотримання яких входить до їх службових обов'язків [ 64 ]. Ось чому важливо заздалегідь надати службі схорони праці посадові інструкції і результати атестації робочих місць.

Результати перевірки оформлюються відповідним протоколом засідання комісії, а тим, хто склав іспит, посвідчення. Якщо працівник згідно з Типовим положенням N5 27 проходив навчання і перевірку знань безпосередньо на своєму підприємстві, видача посвідчень про перевірку знань є обов'язковою тільки для тих, хто виконує роботи з підвищеної небезпеки .

Для всіх осіб при прийманні на роботу відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" [ 60 ] вимагається проходження первинного інструктажу з питань пожежної безпеки. Особливості порядок і строки його проведення зазначені в Переліку посад при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядку його організації. і Типовому положенні спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах, організаціях України затверджених наказом МВС України .

Висновки

Підприємство є основною організаційною ланкою народного господарства України.

Фінанси підприємств - це економічні, грошові відносини, що виникають в результаті руху грошей і утворених на цій основі грошових потоків, пов'язаних з функціонуванням створених на підприємствах грошових фондів. Фінанси підприємств є основою фінансової системи держави, оскільки підприємства є головною ланкою народного господарства.

Як правило, фінансова робота на підприємстві організовується фінансовим відділом, що є самостійним структурним підрозділом.

Контроль за використанням фінансових ресурсів може бути ефективним, якщо він охоплює усі ланки фінансової діяльності підприємства: формування витрат на виробництво, надходження виручки від реалізації, використання грошових нагромаджень, формування і використання коштів на створення основних і оборотних засобів. Причому цей контроль повинен бути безперервним і доповнюватися комплексним аналізом фінансового стану підприємства.

Підприємства розподіляють прибуток, що залишається в їхньому розпорядженні, за напрямами використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення.

Необхідність кредиту в товарно-грошовому господарстві обумовлюється дією господарського розрахунку і характером кругообігу коштів господарських підприємств. А саме, всі підприємства і господарські організації, що працюють на умовах господарського розрахунку, повинні свої витрати на ведення господарства покривати доходами від реалізації виробленої продукції, послуг. Проте в часі це не завжди збігається, тому що деяка частина фондів підприємств постійно знаходиться в грошовій формі, інша - у формі матеріальних запасів. При цьому обсяги грошових коштів, які є в обігу підприємств і які необхідні для придбання матеріальних запасів, не збігаються між собою в кожний конкретний момент. У той час, як на одних підприємствах грошей не вистачає, на інших є тимчасовий надлишок. Підвищена потреба в грошових коштах, що не покривається поточними надходженнями, витікає, наприклад, з тривалості виробничого процесу.

Для розв'язання проблем формування й використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова стратегія держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб'єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв'язанні основних соціально-економічних проблем у країні.

Фінансова реформа передбачає регулювання інвестиційної діяльності в частині: створення пільгового інвестиційного клімату для певних галузей народного господарства чи регіонів країни; державного регулювання відповідно до впливу податкового, кредитного, амортизаційного та цінового механізму, цільового державного інвестування; застосування державного замовлення на виробництво і поставку товарної продукції; зберігання, експертизи та конкурсності у виборі інвестиційних проектів; страхування ризику інвестицій.

На розвиток підприємств негативно впливає кризова ситуація в країні, зокрема низька купівельна спроможність населення, неплатоспроможність основних виробничих підприємств, відсутність вільних обігових ресурсів, недосконале законодавство, недостатнє методичне й організаційне забезпечення санації та процесів державної підтримки підприємств.

До усвідомлення ролі держави поступово приходять і найвищі посадові особи країн, які користувалися рецептами “шокотерапії” . Так зокрема колишній міністр економіки Польщі та її віце- прем”єр міністр (1994 - 1997 роки) професор Г.Колодко стверджував, що уряд повинен відігравати активну роль у формуванні економічної політики, виступаючи архітектором інституціональних засад, охоронцем стабільності фінансової системи, головним інвестором у людський капітал, фінансистом розбудови інфраструктури і менеджером інтеграції до глобальних процесів і ринків. [ 69,с. 185 ].

Президент України Л. Кучма у Посланні до Верховної Ради на початку 2000 року також акцентував увагу на проблемі : “Нині відбувається переосмислення ролі і місця держдави у здійсненні трансформаційних процесів… здатність держави не лише визначати, а й гарантувати “правила гри” для всіх суб'єктів господарської діяльності та будь - якої економіки, а відтак і головним чином і стабільності. Тож утвердження в Україні моделі економічного зростання, заснованої на активному використанні державно - регулювальних механізмів, є однією з базових позицій нової економічної стратегії [ 70. С.7 ].

Але ж до таких висновків влада в Україні мала б дійти значно раніше, спираючись на світовий досвід, здоровий глузд і враховуючи гіркий досвід втрати стартових можливостей у перші роки незалежності.

Питання врахування інфляції при оцінці ефективності інвестицій недостатньо розроблено як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі. Оскільки для економіки України характерні високі темпи інфляції, актуальним є те, що дисконтна ставка повинна враховувати рівень інфляції.

Отже, врахування зарубіжного досвіду й аналіз наявних підходів до предмета фінансового менеджменту крізь призму еволюції поглядів на проблему ефективного управління у загальному менеджменті дають змогу одночасно розглядати його як науку, практику і мистецтво управління фінансовими ресурсами на різних рівнях [ 16, с. 32].

Список використаних джерел

Про підприємства в Україні : Закон України від 27 березня 1991 року № 887 - XII

Про підприємництво : Закон України від 7 лютого 1991 року № 698 - ХІІ.

Про власність : Закон України від 7 лютого 1991 року

Статут КП “Сторожинецька районна друкарня”.

Економіка виробничого підприємництва : навч. Посіб. / Й.М. Петрович, І.О. Будіщева, І.Г. Устіна та ін. За ред. Й.М. Петровича. - 3-тє вид., випр. - К.: “Знання”, КОО 2002. 405 с.

Бойчук І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства : Навч. Посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене. - К.: “Каравела”; Львів “Новий світ - 2000”, 2001.

Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України, № 2, 2001 р. - с.39.

Бирман А.Финансовая работа в промышлености. - М.: Гостфиниздат, 1991. - 168 с.

Буряк Л.Д. Фінансові ресурси підприємства // Фінанси України, № 9, 2000

Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства : Підручник. - К.: Либідь, 1995. -160с.

Слав”юк Р.А. Фінанси підприємства: Навч. Посібник.-Київ: ЦУЛ, 2002.- 460 с.

Анализ хозяйственной деятельности в промышлености / Богдановская Л.А., Виноградов Г.Г. и др. - Минск : Высшая школа, 1997. - 363 с.

Горілей О.С. Облігації - інструмент залучення позичкових коштів підприємства. // Фінанси України, № 11, 2001.

Гаєвська Л.М. Економіка та організація діяльності фірми. Підручник, Ірпінь 2000 р. - 165 стор.

Варналій З.С. Основи підприємництва. Навчальний посібник. Київ. 2002 р.

Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент як фактор економічного зростання // Фінанси України, № 11, 2002.

Смит А. Иследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Соцэкчиз,1991. -865.

Шумпетер Й. Теория развития, иследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла коньюктуры.-М.: прогрес, 1982.-436 с.

Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси / пер. з англ. - К.: Основи, 1993. 383 с.

Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997, -447 с.

Бельлипечкий В.Т. Финасы фирмы : Курс лекций /Под ред. И.П. Мерзлякова. - М.: ИНФРА, 1998. -298 с.

Правові основи підприємницької діяльності. За ред. Шакуна В.І., Мельника П.В., Поповича В.М. -К. - Правові джерела. - 1997. 780 с.

Воробйов Ю.М. Формування власного капіталу підприємств. // Фінанси України, № 6, 2002.

Финансовое планирование и контроль : Пер с англ. / Под ред. М.А. Поукоа А.Х., Тейлора. - М.: ИНФРА. 1996. -480с.

Замасло О.Т. Вплив податкової політики держави на фінансову діяльність підприємства. // Фінанси України , № 7, 2002.

Про систему оподаткування : Закон України : Закон України від 25 червня 1991. в редакції від 18.02.97 р. № 77 / 97 - ВР ( зі змінами та доповненнями)

Панасюк Б. Криза платежів : шляхи її подолання // Економіка України. “ № 11, 1997 .

Кочетков А.І. Чего мелочиться ? // Бизнес, № 10, 2002.

Сутірін С., Погорлецкий О. Податки та та податкове планування в світовій економіці // Полаткове планування, № 3, 2000.

Кочетков А.И. Нологообложение предпринимательской деятельности. - М.: 1994.

Нідзельська О. Податкова система Швеції // Вісник податкової служби України, № 4, 2000.

Налоги / Под.ред. Д.Т. Черника. - М.: ФИС, 1996. 687 с.

Налоги. - К.: МП “Альтпрес”, 1994. - Т.1.

Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва: Закон України від 03.07.98 р. № 727 / 98

Про порядок погашення зобов2язань платників податків перд бюджетами та державним цільовими фондами : Закон України від 21 грудня 1991 р.№ 2181 - ІІІ.

Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 22 травня 1997 р.

Коробов М.Я. Фінансово - економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник. Київ “ Знання” 2000 р. 378 стор.

Мамонтова Н.А. Проблеми кредитування підприємств в умовах переходу до ринкової економіки // Наукові записки. - Острог: Видавничий комплекс Острозької Академії. - 1998, Т.І. 4.2.

Качмарик Я.Д., Хуткій Р.І. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємств. // Фінанси України, № 10, 1999 р.

Бланк И.А. Управление пользованием капитала. К.: “Ника - Центр” : 2000. - 656с.

Постійко Ю.А. Формування оптимального розміщення оборотних активів суб”єктів господарювання. // Фінанси України, № 7, 2001.

Майорова Г.В. Про стан та шляхи активізації інвестиційного процесу в Україні // Фінанси України, № 12, 1996.

Петренко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України, № 6, 2000.

Постійко Ю.А. Формування оптимального розміщення оборотних активів суб”єктів господарювання. // Фінанси України, № 7, 2001.

Мамонтова Н.А. Умови забезпечення фінансової стійкості підприємств. // Фінанси України , № 8, 2000.

Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємств та організацій: Методика Агенства із питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 23 лютого 1998 р.

Поавлова Л.Н. Финансовий менеджмент. Управление денежным оборотом предприятия : Учебник для вузов М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 400с.

Унковская Т.Е. Концепція фінансового менеджменту // Фінанси України, № 4, 1997.

Уилсон П. Финансовый менеджмент в малом бизнесе : Пер.с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. -256 с.

Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 222 с.

Антикризисный менеджмент. Под. Ред. Проф. Грязновой А.Т. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандэми» Издательство ЭКСМОС.-1999.

Крайник О.П., Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент. Посібник. - львів: Державний університет. Навч. Посібник. - Львів : Державний університет “Львівська політехніка” ( Інформаційно видавничий центр “Інтелект +” Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів). К.: “Дакор”. -2000.

Улина С.Л. Подходы к формированию системы финансового менеджмента в России // Менеджмент в России и за рубежем, № 2, 2000.

Василик О.Д. Теорія фінансів : Підручник. - К.: НЫОС. - 2000.

Олійник В.Я. Фінансовий механізм у системі економічного розвитку. // Фінанси України, № 5, 2001.

Добанова Е.Н. Ключевая структура управления на предприятии // , 1996

Фінансовий менеджмент: Теорія і практика : Підручник. /під.ред. Е.С. Стоянової. - 2-ге вид., М.: Видавництво « Перспектива». - 1997.

Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694 - ХІІ.

Про охорону здоров'я : Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801

Про пожежну безпеку : Закон України від 17 грудня 1991 № 3745 - ХІІ.

Про охорону навколишнього середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264 - ХІІ.

Конституція України. Прийнято на п'ятій сесії Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 р.

Про службу охорони праці : Типове положення затв. Наказом Держнагляд-охоронапраці від03 серпня 1993 р. № 73.

Про навчання з питань охорони праці : Типове положення затв. Наказом Держнаглядохоронапраці від 17 лютого 1999 р. № 27.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою : затв. Наказом Держнаглядохоро-напраці від 30 листопада 1993 № 123.

Карась О., Броуман Л. Організація охорони праці на підприємстві . // Все про бухгалтерський облік, № 55, 2001.

Microsoft ACCESS 2000 - СПБ : Издательство «Питер», 2000. 1040 с.: ил.

Мартин Альтхаус. Excel: Пер. с нем.- М.: БИНОМ. - 3004 с.: ил.

Kolodko Gregors W. Ekonomik Neoliberalizm Became Almost Irrelevant…// Transition Newsletter / - 1998. - June. - P.2.

Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рік // Урядовий кур”єр. - 2000 - 28 січня. - с.7.

Размещено на Allbest.ru