Основи управління податками на прикладі ВАТ "Поліссяхліб"

- Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платників, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правлінням Пенсійного фонду України від 03.06.99 р. №4-6 (зі змінами і доповненнями, внесеними Постановами правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001р. №16-6).

Згідно із Законом № 400/97-ВР ВАТ "Поліссяхліб" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як суб'єкт підприємницької діяльності, який використовує працю найманих працівників.

Об'єктом оподаткування для підприємства, яке використовує працю найманих працівників, є фактичні витрати на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону про оплату праці (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці, та інших виплат, на які не нараховується збір на державне пенсійне страхування і які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також винагород, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру) [9, 11].

Ставка збору встановлена у розмірі: 2003 р. - 32%; 2004 р. - 32%; 2005 р. - 32,3%; 2006 р. - 31,8% від об'єкта оподаткування.

Згідно із пунктом 4 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування також є фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами. Об'єктом оподаткування для таких платників є сукупний оподатковуваний дохід, обчислений відповідно до законодавства України. Ставка збору для таких платників становить:

1% від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний дохід не перевищує 150 грн.;

2% від об'єкта оподаткування, якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.

Підприємство - платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - зобов'язане зареєструватися в органах пенсійного фонду в районах (містах) за юридичною адресою. Також воно зобов'язане вести облік фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, що є об'єктом оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування та своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати і сплачувати до Пенсійного фонду збір і подавати йому звіти за формою, наведеною у додатку 23 до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (Додаток Ш).

Обчислення збору до Пенсійного фонду здійснюється управлінням щомісяця за встановленими ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування, статті витрат і види платіжних документів (розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки, по яких здійснювалися розрахунки по оплаті праці).

Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України, який не включається до Державного бюджету України.

Нарахований збір, за винятком виплат, здійснених у рахунок збору, платники сплачують безготівковим перерахуванням відповідних сум зі своїх банківських рахунків на рахунок органу Пенсійного фонду.

Суми збору, своєчасно не сплачені до фонду, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені. Пеня нараховується на суму заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати, з розрахунку 120% річних від облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом часу несплати недоїмки. Пеня, нарахована на суму недоїмки, зараховується в дохід бюджету Пенсійного фонду. Нарахування пені здійснюється, починаючи з наступного дня після настання терміну сплати збору по день сплати включно.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

ВАТ "Поліссяхліб" є платником зборів на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, і збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, які є обов'язковими платежами для підприємств усіх форм власності. Ці збори сплачують також фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно із цивільно-правовими договорами.

Об'єктом оподаткування для підприємств і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб. До цих витрат не належать витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно із цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, відсотків тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Збір на обов'язкове соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття сплачуються одночасно з отриманням коштів в установах банку на оплату праці.

Підприємства щокварталу складають у двох примірниках розрахункові відомості по коштах фонду із зазначеними в них сумами нарахованих і сплачених страхових зборів та інших надходжень, а також сумами, витраченими на допомогу, оздоровлення працівників і членів їх сімей та інші заходи, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Фонду (Додатки Щ, Ю).

Сплата зборів на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття регламентується наступними нормативними актами:

- Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240-111 від 18.02.2001 р.;

- Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-111 від 02.03.2000 р., зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11.01.2001 р. №2213-111;

- Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" № 492 - IV від 06. 02. 2003 р.

Для роботодавців ставка збору на обов'язкове соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності становить 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників ставка збору становить:

- 0,25% - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 грн.;

- 0,5% - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 грн. [10, 12].

Ставка збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців становила: 2003 р. - 1,9%; 2004 р. - 1,9%; 2005 р. - 1,6%; 2006 р. - 1,3%суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників; для найманих працівників ставка збору становить 0,5% від суми оплати праці [11, 13].

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50% суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, коли страхувальних повинен був зареєструватися.

Пеня обчислюється виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Стягнення збору проводиться на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. №1105-ХІУ (зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21.12.2000 р. № 2180-111, від 22.02.2001 р. №2272-111, від 17.01.2002р. "2980-ІП).

Платниками збору є роботодавець, тобто власник підприємства або уповноважений ним орган. Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Розміри страхових внесків роботодавця обчислюються у відсотках від сумфактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні такомпенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленої для відповідної галузі економіки (виду робіт) [12, 16].

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується КМУ.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

ВАТ "Поліссяхліб" за професійним ризиком виробництва віднесене до класу 7 галузі торгівлі і сплачує страховий тариф у розмірі 1,28% від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банку на оплату праці.

ВАТ „Поліссяхліб” щокварталу складає у двох примірниках розрахункові відомості по коштах фонду із зазначенням в них сум нарахованих і сплачених страхових зборів (Додаток Я).

За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків зі страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.

1.2 Порядок розрахунків платників податків з бюджетом та цільовими позабюджетними фондами та їх відповідальність за порушення податкового законодавства

Нормативними документами, що регулюють взаємодію підприємств з контролюючими органами:

Конституція України.

Закон України "Про звернення громадян" (зі змінами і доповненнями).

Закон України "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами і доповненнями.

Указ Президента України від 23.07.98 р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Порядок складання звітності регламентується спеціальними законамищодо конкретного податку та Законом України "Про порядок погашеннязобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовимифондами".

Загальний порядок складання звітності:

платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації;

податкові декларації приймаються контролюючим органом без попередньої перевірки зазначених у них показників;

якщо згідно з правилами податкового обліку, визначеними законами, податкова звітність щодо окремого податку, збору (обов'язкового платежу) складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається;

податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 квітня року, наступного за звітним.

якщо податкова декларація за квартали, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені законодавством;

якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Законом;

платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

При порушенні певних вимог податкового законодавства платник податку може нести відповідальність [19, 24]. В залежності від виду порушення може нараховуватись пеня або фіксована сума штрафних санкцій.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

У разі, коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

Порядок застосування цього підпункту розробляється центральним податковим органом за погодженням з Державним казначейством України.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею (табл. 1.2), крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у деяких випадках самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків при проведенні перевірки, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі 50% від суми недоплати, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% такої суми;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% такої суми;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% такої суми.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку.

У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі 100% суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави.

У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону [19, 24].

У разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі 5% суми такої недоплати, штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Таблиця 1.2 Штрафні санкції за порушення податкового зобов'язання згідно з Законом 21/81

№ п\п	Пункт ст. 17 ЗУ	Підстава для застосування штрафної санкції	Розмір штрафу
1	17.1.1	Неподання декларації у термін	10 н. м. д. г. (неоподаткованих мінімумів доходів громадян = 17 грн.) 10Ч17=170
2	17.1.2	Самостійне визначення контролюючим органом У ПЗ (податкових зобов'язань) при неподанні декларації	Додатково до штрафу п. 1 + 10% У ПЗ за кожний місяць затримки декларації, але не більше 50% і не менше 10 н. м. д. г.
3	17.1.3	Донарахування контролюючим органом сум ПЗ за результатами документальних перевірок	10% суми недоплати за кожний податковий період, але не більше 50% суми ПЗ і не менше 10 н. м. д. г.
4	17.1.4	Донарахування контролюючим органом сум ПЗ при виявленні в декларації арифметичних або методологічних помилок	5% суми донарахованого ПЗ, але не менше 1 н. м. д. г. за весь період
5	17.1.7	За несплату ПЗ протягом граничних термінів При затримці до 30 календарних днів При затримці від 31 до 90 календарних днів При затримці більше 90 календарних днів	10% погашеної суми податкового боргу 20% погашеної суми податкового боргу 50% погашеної суми податкового боргу
Передбачені цим пунктом штрафні санкції застосовуються незалежно від того чи були застосовані штрафи за п. 17.1.1 - 17.1.6
6	17.1.8	За відчуження активів, що знаходяться у податковій заставі без узгодження з податковим органом	100% суми відчуження
7	17.1.9	За продаж товарів або виплату грошових коштів без попереднього нарахування і сплати податків	200% суми ПЗ
8	17.2	В разі самостійного виявлення платником податків факту зниження ПЗ	5% суми ПЗ

1.3 Особливості податкового менеджменту на підприємстві

Податковий менеджмент може розглядатися у двох аспектах: з точки зору податкових служб і з точки зору підприємств. Якщо управління податковими платежами у податкових служб має на меті оптимізувати фіскальну та регулятивну функцію податків, то податковий менеджмент на підприємстві має бути спрямований на мінімізацію платежів до бюджету та цільових державних фондів на законних підставах. Зупинимось на другому аспекті більш детально.

Податки і збори, маючи різні об'єкти оподаткування, джерела сплати, по-різному впливають на фінансово-господарську діяльність підприємств. З метою визначення цього впливу поділимо податкові платежі на такі групи:

1) прямі податки (податок на прибуток), що сплачуються за рахунок прибутку;

2) податки і збори, що збільшують собівартість продукції (відрахування в соціальні фонди, податки за транспорт, ресурсні платежі тощо);

3) непрямі податки (ПДВ, акцизний збір, мито), що сплачуються за рахунок споживачів шляхом їх включення до ціни продукції.

Вплив прямих податків очевидний: зменшується прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства. Вплив податків і зборів, що збільшують собівартість продукції, також однозначний: ріст собівартості негативно впливає на конкурентоспроможність продукції, оскільки призводить або до росту цін, або до зменшення норми прибутку, що може спричинити недостатність оборотних коштів, обмеженість реінвестицій прибутку у виробничий розвиток підприємства, а, отже, до неможливості розширеного відтворення. В ринкових умовах, коли ціни диктує ринок, збільшувати прибуток підприємства можливо, перш за все, за рахунок зменшення собівартості [36, 41].

Вплив непрямих податків не такий однозначний. На перший погляд, кінцевими платниками цих податків є споживачі продукції, робіт, послуг, а підприємства лише перераховують отримані у складі виручки непрямі податки до бюджету. Однак, необхідно пам'ятати, що сплата ПДВ здійснюється на дату, що сталася раніше: дату відвантаження продукції або дату отримання грошових коштів. В умовах кризи неплатежів, що спостерігаються в Україні, отримання грошових коштів дуже часто відбувається значно пізніше, ніж відвантаження продукції, тому підприємство сплачує ПДВ за рахунок власних коштів, отримуючи їх відшкодування через певний час. Отже, частина фінансових ресурсів заморожується у цих платежах, збільшується потреба підприємства в оборотних коштах. Під час імпортування продукції, вартість якої відноситься до валових витрат, ПДВ і акцизний збір сплачуються під час оформлення ввізної митної декларації, а відшкодування їх за рахунок виручки відбувається через певний час, отже, також має місце відволікання оборотних коштів. Крім того, непрямі податки включаються до ціни продукції, що зменшує її конкурентоспроможність. Тому з метою зменшення цього негативного впливу необхідно здійснювати управління і непрямими податками [40, 48].

Розглянемо можливі шляхи мінімізації податкових платежів за кожною з вищезазначених груп.

1. Зменшення податку на прибуток може здійснюватися, в перщу чергу, за рахунок збільшення суми валових витрат. При цьому необхідно стежити, щоб це негативно не впливало на собівартість продукції, а, отже, і на її конкурентоспроможність. Збільшення валових витрат доцільно здійснювати, наприклад, за рахунок таких джерел:

витрат, що пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду (згідно з п. 8.7.1 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств");

витрат, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язаних з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт;

витрат на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку;

витрат, пов'язаних з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (згідно з п. 5.4.2. вищезазначеного закону);

витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку;

витрат на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, але не більше 2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній податковий квартал (згідно з п. 5.4.4 Закону).

Слід зазначити, що ці витрати мають стратегічний характер і сприяють, з одного боку, розвитку підприємства в довгостроковій перспективі, а з іншого - зменшують податок на прибуток у звітному періоді.

Крім того, з метою зменшення об'єкта оподаткування можливо управляти амортизаційними відрахуваннями. Наприклад, застосовуючи прискорену амортизацію основних фондів, проводячи індексацію основних фондів. Позитивним при цьому є те, що реального відтоку грошових коштів при цьому не відбувається. Однак, необхідно врахувати, що зростання амортизаційних відрахувань збільшує собівартість продукції, що погіршує конкурентоспроможність продукції. Крім того, об'єкт оподаткування можна зменшувати шляхом врегулювання сумнівної, безнадійної дебіторської заборгованості. Так, необхідно своєчасно списувати безнадійну заборгованість, за якою минув строк позовної давності, подавати позови до суду про стягнення заборгованості з покупця, про визнання такого покупця банкрутом в порядку, визначеному підпунктами 12.1, 12.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Можна зменшувати об'єкт оподаткування аж до формування від'ємного його значення, адже згідно зі статтею 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного кварталу, а також кожного з наступних 20 звітних кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування. Отже, зменшення податку на прибуток буде відбуватися і в майбутньому.

2. Управління податками і зборами, що збільшують собівартість продукції, має відбуватися також в напрямку зменшення об'єкта оподаткування, зокрема фонду оплати праці (для зборів у соціальні фонди), транспортних засобів (для податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), обсягу забруднюючих речовин (для збору за забруднення навколишнього природного середовища), площі земельної ділянки (для плати за землю) та ін. Таке зменшення має відбуватися на основі оптимізації використання трудових, земельних, матеріальних ресурсів. Так, зменшення фонду оплати праці може здійснюватися на базі підвищення інтенсивності, ефективності праці, автоматизації, комп'ютеризації виробництва і управління, що зменшить чисельність персоналу. Можливим шляхом зменшення відрахувань у соціальні фонди є також оформлення з працівниками договорів підряду, оскільки в цьому випадку сплачуються лише внески у пенсійний фонд. Так само, підвищуючи ефективність використання природних ресурсів (води, землі, надр), транспорту, можна досягти мінімізації відповідних зборів [51, 53].

3. Зменшення іммобілізації оборотних коштів при сплаті непрямих податків можливе, перш за все, за рахунок скорочення строків оплати дебіторської заборгованості. Для цього необхідно сформувати ефективну політику інкасації дебіторської заборгованості, тобто систему інструментів пред'явлення претензій, подання позовів до суду щодо стягнення заборгованості, визнання дебітора банкрутом. При сплаті ПДВ при імпортуванні доцільно використовувати податковий вексель, що відстрочує сплату ПДВ на місяць.

Зменшенню іммобілізації сприятиме і зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто бази оподаткування ПДВ. Цьому сприятиме зменшення норми прибутку, витрат на оплату праці. Слід, однак, пам'ятати, що зменшення фонду оплати праці призведе до збільшення оподаткованого прибутку, а, отже, і податку на прибуток. Тому необхідно співставити економію грошових коштів від зменшення витрат на оплату праці, в тому числі за рахунок зменшення відрахувань у соціальні фонди, зменшення податкових зобов'язань із ПДВ з ефективністю праці після такого зменшення, збільшенням у зв'язку з цим податку на прибуток.

Підсумовуючи, зазначимо, що одним із шляхів підвищення ефективності діяльності підприємств в ринкових умовах є мінімізація податкових платежів на законних підставах (податковий менеджмент).

Це, в свою чергу, вимагає досконалого знання податкового законодавства, оперативного реагування на зміни в ньому, що дозволить використовувати в практиці підприємства всі можливі пільги і шляхи зменшення платежів до бюджету і державних цільових фондів.

Розділ 2. Аналіз розрахунків по податках і платежах з бюджетом та цільовими державними фондами ВАТ "Поліссяхліб" за 2003-2005 рр.

2.1 Організаційно-правова характеристика ВАТ "Поліссяхліб"

Відкрите акціонерне товариство "Поліссяхліб" (далі Товариство) засновано відповідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 14.03.1997р. №162 шляхом перетворення державного підприємства Рівненський хлібозавод №3 у відкрите акціонерне Товариство відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" від 10.07.96 №209/96-ВР та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1996р. №1099 "Про затвердження порядку перетворення державних підприємств і підприємств із змішаними формами власності у відкриті акціонерні товариства".

Назва Товариства: Відкрите акціонерне Товариство "Поліссяхліб" - повна назва. ВАТ "Поліссяхліб" - скорочена назва.

Місце знаходження: 33010, м.Рівне,вул.Макарова,14.

Товариство створено з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів товариства, а також його працівників.

Предметом діяльності Товариства є:

а) виготовлення, реалізація та перевезення хлібобулочних, кондитерських, сухарних виробів та інших продуктів харчування;

б) роздрібна та оптова торгівля товарами народного споживання власного виробництва та інших виробників, продуктами харчування, іншими продовольчими та промисловими товарами;

в) реалізація безалкогольних та алкогольних напоїв, вина;

г) заготівля, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

д) діяльність та проведення будівельно-монтажних робіт та ремонтів;

е) підвищення технічного рівня виробництва продукції;

є) торгівельно-закупівельна і посередницька діяльність, зовнішньо-економічна та благодійна діяльність;

ж) організація фірмових магазинів по продажу хлібобулочних, кондитерських, сухарних виробів та інших продуктів харчування;

з) сприяння розвитку нових форм торгівлі та пошук вигідних партнерів та посередників;

и) надання платних послуг населенню;

і) надання транспортних послуг по централізованій доставці хлібобулочних та кондитерських виробів в торгівельну мережу автотранспортом, який працює по найму;

ї) здійснення природоохоронних заходів;

й) здійснення інвестицій в розвиток підприємств торгівлі та інших галузей господарської діяльності;

к) інші види діяльності, що не заперечуються чинним законодавством України.

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках; фірмову марку та торговий знак, які затверджуються правлінням Товариства і реєструються в Торговельно-промисловій палаті, печатку зі своєю назвою, печатку із назвою товариства.

Засновником Товариства є держава в особі регіонального відділення фонду державного майна України по Рівненській області.

Акціонерами Товариства є:

- територіальна громада міста Рівного;

- юридичні особи різних форм власності та фізичні особи України і інших країн, які набули право власності на акції Товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

Статутний фонд Товариства становить: 758190 гривень (Сімсот п'ятдесят вісім тисяч сто дев'яносто).

Статутний фонд Товариства поділений на 3032760 простих іменних акцій номінальною вартістю 0.25 гривень кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати, зменшувати)розмір Статутного фонду.

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівнених до них витрат і витрат на оплату праці.

З балансового прибутку Товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

Розподіл прибутку відбувається шляхом створення та наповнення фондів Товариства. Порядок створення фондів і розмір відрахувань до них визначається рішенням загальних зборів. За рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства:

а) створюється та поповнюється резервний фонд;

б) виплачуються дивіденди;

Резервний фонд Товариства створюється в розмірі не менше 25% Статутного фонду Товариства. Резервний фонд Товариства використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Рішення про використання коштів фонду приймається вищим органом управління Товариством.

Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань в розмірі не менше 5% чистого прибутку Товариства до отримання необхідної суми.

Управління Товариством здійснюється через:

вищий орган Товариства - загальні збори акціонерів;

Спостережну раду - орган управління Товариства;

правління Товариства - виконавчий орган Товариства;

ревізійну комісію - здійснює перевірку господарсько-фінансової діяльності правління Товариства.

Віктор Нагорнюк, голова правління ВАТ "Поліссяхліб", лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів і послуг "Золота фортуна", нагороджений орденом Христа Спасителя, золотим знаком "За значний внесок у захист інтересів вітчизняного товаровиробника", Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Товариство здійснює оперативний та господарський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються вищим органом Товариства. Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ „Поліссяхліб” за 2003-2005 роки наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Показник	Одиниці вимірювання	2003 р.	2004 р.	2005 р.
1. Чисельність працюючих всього	чол.	270	274	284
В т.ч.: - ПВП - Непромислова група	чол. чол.	250 20	254 20	262 22
2. Фонд оплати всього	тис.грн.	2882,6	3298,6	4553,5
В т.ч.: - основна та додаткова з/плата - інші заохочення та компенсації	тис.грн. тис.грн.	2812,4 70,2	3206,1 92,5	4391,2 162,3
3. Середньомісячна зарплата одного працюючого	грн.	802,1	1003,2	1336,1
4. Товарообіг	тис.грн.	2750,2	3090,3	2806,1
5. Фінансовий результат від звичайної діяльності (до оподаткування)	тис.грн.	192,3	186,0	170,6
6. Чистий прибуток	тис.грн.	15,3	15,6	2,0
7. Рентабельність	%	4,1	3,9	4,8

Трудовий колектив підприємства становлять всі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють відносини працівників з підприємством.

Повноваження трудового колективу Товариства реалізуються загальними зборами та їх виборним органом - профспілковим комітетом Товариства.

Припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, або ліквідації). Реорганізація Товариства здійснюється за рішенням вищого органу Товариства.

При реорганізації Товариства вся сукупність його прав та обов'язків переходить до правонаступника.

2.2 Аналіз поточних зобов'язань по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами

Аналіз поточної заборгованості ВАТ «Поліссяхліб» за 2003-2005 рр. по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами проведемо послідовним аналізом трьох таблиць:

«Структурно-динамічний аналіз загальних поточних зобов'язань за розрахунками по обов'язкових податках і платежах» (табл. 2.2.);

«Структурно-динамічний аналіз поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом» (табл. 2.3.);

«Структурно-динамічний аналіз поточних зобов'язань за розрахунками з соціального страхування» (табл. 2.4.)

Таблиця 2.2 Структурно-динамічний аналіз загальних поточних зобов'язань за розрахунками по обов'язкових податках і платежах ВАТ „Поліссяхліб” за 2003-2005 роки

Показник	Код рядка	Роки	Відхилення
		2003	2004	2005	2004/2003	2005/2004
					По сумі	Тр, %	По сумі	Тр, %
1. Поточні зобов'язання, всього, грн. В т.ч.	620	840600	655900	864400	-184700	78	+208500	132
1.1. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, грн.	550	190200	171200	173800	-19000	90	+2600	102
- у % до поточних зобов'язань		22,6	26,1	20,1	+3,5		-6
- у % до валюти балансу		3	2,7	2,7	-0,3		0
- у % до загальних поточних зобов'язань по обов'язкових податках і платежах		70	62	63	-8		+1
1.2. Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування, грн.	570	82900	106100	101100	+23200	128	-5000	95
- у % до поточних зобов'язань		9,9	16,2	11,7	+6,3		-4,5
- у % до валюти балансу		1,3	1,7	1,5	+0,4		-0,2
- у % до загальних поточних зобов'язань по обов'язкових податках і платежах		30	38	37	+8		-1
Всього поточні зобов'язання по обов'язкових податках і платежах, грн.		273100	277300	274900	+4200	102	-2400	99
- у % до поточних зобов'язань		32,5	42,3	31,8	+9,8		-10,5
- у % до валюти балансу		4,3	4,4	4,2	+0,1		-0,1
Валюта балансу, грн.	640	6435300	6403600	6555400	-31700	99	+151800	102

Вихідні дані таблиці 2.2. взяті для аналізу з балансу ВАТ «Поліссяхліб» за відповідні роки (Додатки А, Б, В). Провівши необхідні розрахунки, розрахувавши абсолютні і відносні відхилення, темп росту і темп приросту слід відмітити, що за період 2003-2005 рр. сума загальних поточних зобов'язань по обов'язкових податках і платежах змінювалась в незначній мірі: якщо в 2004 р. вона становила 273100 грн., то в 2003 р., порівняно з 2003 р., вона зросла на 4200 грн. (або 2%) і становила 277300 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - знизилася на 2400 грн. (або 1%) і дорівнювала 274900 грн.

Ці зміни стали наслідком змін, що відбулися в поточних зобов'язаннях за розрахунками з бюджетом і за розрахунками зі страхування. А саме: в 2003 р. зобов'язання за розрахунками з бюджетом становили 190200 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони знизилися на 19000 грн. (або 10%) і становили 171200 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - зросли на 2600 грн. (або 2%) і дорівнювали 173800 грн. Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування змінювалися таким чином: якщо в 2003 р. вони становили 82900 грн., то в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони зросли на 23200 грн. (або 28%) і становили 106100 грн., а в 2005 р. - знизилися на 5000 грн. (або 5%) і складали 101100 грн.

У % до валюти балансу сума поточних зобов'язань по обов'язкових податках і платежах залишилась майже незмінною: 2003 р. - 4,3%; 2004 р. - 4,4%; 2005 р. - 4,2%. Ці зміни відбулися, оскільки поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом у % до валюти балансу в 2003 р. складали 3%, в 2004 р., порівняно з 2003 р., знизилася на 0,3% і дорівнювали 2,7%, а в 2005 р., порівняно з 2004 р. не змінились і становили також 2,7%.

Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування у % до валюти балансу змінювалися також в незначній мірі: в 2003 р. дорівнювали 1,3%, в 2004 р., порівняно з 2003 р. зросли на 0,4% і складали 1,7%, а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - знизились на 0,2% і становили 1,5%.

У % до загальних поточних зобов'язань ВАТ «Поліссяхліб», поточні зобов'язання по обов'язкових податках і платежах змінювалися таким чином: якщо в 2003 р. вони становили 32,5%, то в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони зросли на 9,8% і становили 42,3%, а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - зменшилися на 10,5% і дорівнювали 31,8%. Це відбулося, оскільки поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом у % до загальних поточних зобов'язань у 2003 р. становили 22,6%, в 2004 р., порівняно з 2003 р., збільшилися на 3,5% і дорівнювали 26,1%, а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - зменшилися на 6% і становили 20,1%. Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування у % до загальних поточних зобов'язань у 2003 р. складали 9,9%, в 2004 р., порівняно з 2003 р. зросли на 6,3% і дорівнювали 16,2%, а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - зменшились на 4,5% і становили 11,7%.

Щодо структури поточних зобов'язань ВАТ «Поліссяхліб» за розрахунками по обов'язкових податках і платежах, то частка зобов'язань за розрахунками з бюджетом в 2003 р. становила 70%, а частка зобов'язань за розрахунками зі страхування 30%; в 2004 р. - відповідно 62% і 38%, а в 2005 р. - 63% і 37%.

Показники стану поточних зобов'язань ВАТ «Поліссяхліб» по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами за 2003-2005 рр. можна побачити на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Показники стану поточних зобов'язань ВАТ «Поліссяхліб» по розрахунках з бюджетом і позабюджетними фондами за 2003-2005 рр.

Проаналізуємо статтю зобов'язань, а саме «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» за період 2003-2005 роки.

Таблиця 2.3 Структурно-динамічний аналіз поточних зобов'язань ВАТ „Поліссяхліб” за розрахунками з бюджетом за 2003-2005 роки

Показник	Роки	Відхилення
	2003	2004	2005	2004/2003	2005/2004
				По сумі	Тр, %	По сумі	Тр, %
1. Розрахунки по податку на додану вартість, грн.	93805,43	121226,44	113979,66	+27421,01	129	-7246,78	94
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом	49,3	70,8	65,6	+21,5		-5,2
2. Розрахунки по податку на прибуток, грн.	35300	15500	21100	-19800	44	+5600	136
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом	18,6	9,1	12,1	-9,5		+3
3. Розрахунки по податку з доходів фіз. осіб, грн.	55816,92	31163,21	34519,96	-24653,71	56	+3356,75	111
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом	29,3	18,2	19,9	-11,1		+1,7
4. Розрахунки по інших ресурсних та місцевих платежах і зборах, грн.	5277,65	3310,35	4200,38	-1967,3	63	+890,03	127
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом	2,8	1,9	2,4	-0,9		+0,5
Всього поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом, грн.	190200	171200	173800	-19000	90	+2600	102

Вихідні дані для аналізу таблиці 2.3. взяті з головної книги і балансу ВАТ „Поліссяхліб” за відповідні роки (Додатки А, Б, В).

Провівши необхідні розрахунки, розрахувавши абсолютні і відносні відхилення, темп росту і темп приросту слід відмітити, що поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом за 2003-2005 рр. змінювались таким чином: якщо в 2003 р. вони складали 190200 грн., то в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони зменшились на 19000 грн. (або 10%) і становили 171200 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - збільшилися на 2600 грн. (або 2%) і дорівнювали 173800 грн. Ці зміни є наслідком змін, що відбулися в поточних зобов'язаннях за розрахунком по ПДВ, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, по ресурсних та місцевих платежах і зборах. А саме: поточні зобов'язання за розрахунками по ПДВ в 2003 р. складали 93805,43 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р. зросли на 27421,01 грн. (або 29%) і становили 121226,44 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - знизилися на 7246,78 грн. (або 6%) і дорівнювали 113979,66 грн. Поточні зобов'язання за розрахунком по податку на прибуток в 2003 р. дорівнювали 35300 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони зменшились на 19800 грн. (або 56%) і складали 15500 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - збільшились на 5600 грн. (або 36%) і становили 21100 грн. Поточні зобов'язання за розрахунками по податку з доходів фізичних осіб в 2003 р. складали 55816,92 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р., вони зменшились на 24653,71 грн. (або 44%) і дорівнювали 31163,21 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - збільшилися на 3356,75 грн. (або 11%) і становили 34519,96 грн. Поточні зобов'язання за розрахунками по інших ресурсах та місцевих платежах і зборах змінювалась таким чином: в 2003 р. вони складали 5277,65 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р., вони зменшились на 1967,3 грн (або 37%) і дорівнювали 3310,35 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - збільшилися на 890,03 грн. (або 27%) і становили 4200,38 грн.

Проаналізувавши структуру поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом, слід відмітити, що найбільшу питому вагу в ній займають поточні зобов'язання за розрахунками по ПДВ, на другому місці - поточні зобов'язання за розрахунками по податку з доходів фізичних осіб, далі йдуть поточні зобов'язання за розрахунками по податку на прибуток і найменшу питому вагу складають поточні зобов'язання за розрахунками по інших ресурсних та місцевих платежах і зборах. Детальніше структуру поточних зобов'язань ВАТ „Поліссяхліб” за розрахунками з бюджетом за 2003-2005 рр. можна побачити на рис. 2.2.



Рис. 2.2 Структурні зміни поточних зобов'язань ВАТ „Поліссяхліб” за розрахунками з бюджетом за 2003-2005 рр.

Проаналізуємо статтю поточних зобов'язань, а саме „Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування” за 2003-2005 рр.

Таблиця 2.4 Структурно-динамічний аналіз поточних зобов'язань ВАТ „Поліссяхліб” за розрахунком з соціального страхування за 2003-2005 роки

Показник	Роки	Відхилення
	2003	2004	2005	2004/2003	2005/2004
				По сумі	Тр, %	По сумі	Тр, %
1. Розрахунки за пенсійним забезпеченням, грн.	71658,4	91102,89	92724,81	+19444,49	127	+1621,92	102
- у % поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування	86,5	85,9	91,7	-0,6		+5,8
2. Розрахунки по соціальному страхуванню при втраті працездатності, грн.	3014,31	6376,8	0	+3362,49	212	-6376,8	0
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування	3,6	6	0	+2,4		+6
3. розрахунки по соціальному страхуванню на випадок, грн. безробіття	5303,58	5597,45	5181,69	+293,87	106	-415,76	93
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування	6,4	5,3	5,1	-1,1		-0,2
4. Розрахунки по соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві, грн.	2923,71	3022,86	3193,5	+99,15	103	+170,64	106
- у % до поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування	3,5	2,8	3,2	-0,7		+0,4
Всього поточні зобов'язання по розрахунках зі страхування, грн.	82900	106100	101100	+23200	128	-5000	95

Вихідні дані для аналізу таблиці 2.4. взяті із балансу (Додатки А, Б, В), головної книги ВАТ «Поліссяхліб» за відповідні роки та з розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків до відповідних фондів (Додатки Ш, Щ, Ю, Я).

Проаналізувавши дані таблиці, слід зазначити, що поточні зобов'язання по розрахунках зі страхування в 2003 р. складали 82900 грн., в 2004 р., порівняно з 2003 р. вони зросли на 23200 грн. (або 28%) і дорівнювали 106100 грн., а в 2005 р., порівняно з 2004 р. - знизилися на 5000 грн. (або 5%) і становили 101100 грн. Ці зміни були зумовлені в основному змінами в поточних зобов'язаних по розрахунках за пенсійним забезпеченням, оскільки вони займають найбільшу питому вагу в складі загальних поточних зобов'язань по розрахунках зі страхуванням: 2003 р. - 86,5%, 2004 р. - 85,9%, 2005 р. - 91,7%.