Управління грошовими надходженнями підприємства (на матеріалах ПП "Євростандарт")

Теоретичні основи управління грошовими надходженнями. Грошові потоки підприємств у мікро- та макроекономічному аспекті. Принципи організації надходжень грошових коштів. Дослідження механізму управління грошовими надходженнями на ПП "Євростандарт".

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.05.2010
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Результати аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації потоків капіталу підприємства і їхнього планування на майбутній період.

3. Оптимізація потоків капіталу підприємства. Така оптимізація є однією з найважливіших функцій керування потоками капіталу, спрямованої на підвищення їхньої ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу керування потоками капіталу є: забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних потоків капіталу в часі і по обсягах; забезпечення більш тісного взаємозв'язку потоків капіталу по видам господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку капіталу, генеруємого господарською діяльністю підприємства.

4. Планування потоків капіталу підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування потоків капіталу здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку окремих вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

5. Забезпечення ефективного контролю потоків капіталу підприємства. Об'єктом такого контролю є виконання встановлених планових завдань по русі капіталу в процесі його обороту; рівномірність формування потоків у часі; ліквідність потоків капіталу і їхня ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу використання капіталу підприємства.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства і включає такі складові [73, с.241]:

– визначення мінімального обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

– постійний моніторинг надходження грошових коштів від продажу;

– згладження коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі періоди;

– оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочок платежів;

– вибір напрямків використання тимчасово вільних грошових коштів з метою запобігання втрат від інфляції і упущеної вигоди;

– прискорення оборотності грошових коштів за рахунок впровадження організаційно-економічних заходів.

Практична реалізація цих складових управління грошовими потоками дасть змогу певною мірою знайти компроміс між необхідністю підтримувати певний обсяг грошових коштів для забезпечення ліквідності підприємства і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти для забезпечення їх дохідності.

1.4 Огляд нормативної бази регулювання здійснення операцій з грошовими коштами

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного банку України „Положення про ведення касових операцій у національній валюті України” № 72 від 19.02.2001 р.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - підприємства), а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі - підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання ними [51, с.82].

Це Положення не поширюється на розташованих на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов'язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність коштів під час їх зберігання і транспортування.

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових надходжень.

Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству (індивідуальному підприємцю) понад установлену граничну суму (10 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

Поряд з цим, статтею 25 Закону України „Про селянське (фермерське) господарство” від 20.10.1999 р. № 1169-XIV визначено, що селянські (фермерські) господарства самостійно визначають розмір готівки, що постійно знаходиться в його касі на поточні витрати.

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється „Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 р. № 69 [6].

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі, на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси).

У разі неподання підприємством до 1 березня заявки-розрахунку, установа банку встановлює йому ліміт каси у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватись ними для забезпечення господарських потреб. Зазначена виручка підприємств та індивідуальних підприємців, які не мають податкової заборгованості, може використовуватися ними і на виплату заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій (далі - виплати, пов'язані з оплатою праці).

Підприємства й індивідуальні підприємці, незалежно від наявності в них податкової заборгованості, можуть проводити розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами в готівковій формі за податками і обов'язковими платежами.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають податкову заборгованість, здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, отриманих з установ банків.

При прийманні грошових білетів і монет до каси касири підприємств зобов'язані керуватися „Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України”, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 31.03.99 № 152.

Грошові білети Національного банку України (далі за текстом - банкноти), щодо справжності яких не виникає жодних сумнівів, повинні прийматись для оплати та обміну організаціями будь-яких форм власності без обмежень, навіть якщо на них є такі пошкодження:

– у будь-якому місці банкноти є плями, написи, надриви, а також ознаки природного зношення, забруднення, але від яких залишилось не менше ніж 3/4 їх початкового розміру та можуть бути прочитані номінал, літери серії та номер;

– порвані, надірвані та склеєні, якщо окремі частини банкноти безперечно належать тій же самій банкноті і на них збереглись серія та номер, якщо місце склеювання не заважає визначити справжність банкноти та номінал.

Банки повинні обмінювати пошкоджені або зношені банкноти на платіжні за таких умов:

– якщо не виникає сумніву у їх справжності;

– якщо видимий номінал;

– якщо відсутня частина банкноти не може бути прийнята для обміну.

Банкноти та монети, які викликають сумнів щодо справжності, надсилаються на експертизу до Департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України, а фальшиві та підроблені - до установ МВС на місцях.

Обмін зношених, пошкоджених банкнот та монет на платіжні проводиться банками безкоштовно.

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами від 12.06.1995 р. № 436/95 було прийнято Указ Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” [5]. Ним передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

– за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

– за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

– за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

– за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

– за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

– за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

За не встановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Передбачені вищесказані штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях та установах треба керуватися „Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 72.

З метою забезпечення зберігання грошових коштів, а також здійснення банківських розрахунків як із юридичними, так і фізичними особами, підприємства відкривають рахунки в установах банків. Основними нормативно-правовими документами, які врегульовують дане питання є Закон України „Про банки і банківську діяльність” [3] від 20.03.1991 р. № 872-ХІІ, а також нормативний акт НБУ „Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті” від 18.12.1998 р. № 527 [7].

Інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним у процесі приватизації, виборчим фондам (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництвам юридичних осіб-нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, викладених в договорі між установою банку і власником рахунку.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Нормативним документом, який врегульовує питання оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків є Інструкція „Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” [8], яка затверджена Постановою Національного банку України від 02.08.1996 р. № 204 з подальшими змінами і доповненням.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування системи електронних міжбанківських розрахунків, розрахункові документи підприємств між установами банків доставляються кур'єрською поштою згідно з „Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Міністерства зв'язку України”.

Повернення платнику його платіжних доручень на сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків у державні цільові фонди здійснюється на підставі його листа про відкликання. При цьому на листі платника повинна бути відмітка органу, якому таке право надане чинним законодавством, про згоду на відкликання з картотеки платіжного доручення, яка підписується уповноваженою особою цього органу та засвідчується відбитком його печатки.

Повернення стягувану розрахункових документів здійснюється банком платника спецзв'язком у день надходження від стягувача листа про відкликання або наступного дня, якщо цей лист надійшов після закінчення операційного часу.

У разі надходження від стягувача до установи банку листа про відкликання з картотеки частини суми від тієї суми, що вказана в розрахунковому документі, відповідальний працівник банку має виправити суму в цьому документі, зазначити дату виправлення, завірити виправлення своїм підписом та штампом банку, продовжуючи обліковувати цей документ у картотеці. Якщо в листі про відкликання зазначено конкретні виконавчі документи, які відкликаються, то банк повертає їх стягувачу без виконання. Лист про відкликання часткової суми розрахункового документа зберігається банком разом з першим примірником розрахункового документа.

Підприємства (незалежно від форми власності) відповідно до статті 6 Указу Президента України від 16.03.95 № 227 „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” повинні в п'ятиденний строк повертати платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку, на який помилково зараховані кошти, не повернув їх у зазначений строк, то повернення цих коштів має здійснюватись у претензійно-позовному порядку.

Якщо помилкове зарахування (списання) коштів відбулося з вини банку, то він негайно після виявлення помилки має повідомити фактичного одержувача коштів (у залежності від конкретних обставин - безпосередньо або через банк, де він обслуговується) про необхідність повернення помилково зарахованих коштів. У повідомленні про необхідність повернення коштів банк вказує рахунки, на які мають бути перераховані кошти, що повертаються. Банк, який обслуговує клієнта, на рахунок якого помилково зараховані кошти, після отримання повідомлення передає його під розписку цьому клієнту чи надсилає рекомендованим листом не пізніше наступного робочого дня. Якщо помилкове зарахування коштів виникло з вини банку одержувача, то цей банк за рахунок своїх коштів має перерахувати їх одержувачу, зазначеному в документах.

Якщо помилкове списання коштів виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштів має повернути помилково списані кошти на рахунок платника.

Якщо одержувач, на рахунок якого помилково зараховані кошти, добровільно не повернув їх банку, що надіслав повідомлення про необхідність повернення, то ці кошти мають стягуватися банком у претензійно-позовному порядку.

При здійсненні розрахунків клієнти можуть застосовувати систему „клієнт-банк”, яка забезпечує:

– передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

– автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце (далі - АРМ) клієнта;

– автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів „клієнт-банк” і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком. У договорі обов'язково мають бути обумовлені права, обов'язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи „клієнт-банк” має відповідати вимогам, які пред'являються до технології банківських розрахунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України. АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи „клієнт-банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому. При використанні системи „клієнт-банк” здійснюється звірення (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформації з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня.

Детальний огляд нормативної бази обліку грошових коштів наведено у додатку А.

Отже, організаційно-правовою основою оцінки та аналізу видатків грошових коштів є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави, зокрема: Господарський кодекс [1], закон України „Про оплату праці”, „Про відпустки”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку.

Розділ 2.

Сучасний стан управління грошовими надходженнями на ПП „Євростандарт”

2.1 Загальна характеристика суб'єкта господарювання

Приватне підприємство „Євростандарт” засноване на власності громадянина України Філоненко Івана Петровича і створене 2 лютого 2002 року.

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Господарського Кодексу, Законів України „Про власність”, „Про зовнішньоекономічну діяльність”, іншого чинного законодавства, у відповідності до якого розроблено Статут (додаток Б), що визначає юридичні, економічні, фінансові, організаційні та інші принципи діяльності підприємства. Місцезнаходження ПП „Євростандарт”: м. Житомир вул. В. Бердичівська, 42 кв. 3.

Цілями діяльності ПП „Євростандарт” є одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, торговельної, посередницької, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, виконання робіт та надання послуг.

Предметом діяльності ПП „Євростандарт”, згідно Статуту є:

- здійснення будівельно-монтажних, монтажно-налагоджувальних, ремонтних, реставраційних, оздоблювальних робіт у житловому та промисловому будівництві;

- оптова, дрібнооптова, роздрібна, комісійна, консигнаційна торгівля промисловою продукцією, сільськогосподарською продукцією, будівельними матеріалами, будівельною та побутовою хімією, оздоблювальними та покрівельними матеріалами, паливно-мастильними матеріалами, продуктами нафтооргсинтезу, сировиною, мінеральними продуктами, обробленим каменем, продуктами харчування, харчовими добавками, мінеральними та синтетичними добривами, товарами народного споживання, автозапчастинами, запасними частинами до сільськогосподарської та інших видів техніки та механізмів, організація виїздної торгівлі, організація власної роздрібної торговельної мережі, в тому числі з відкриттям власних магазинів, кіосків, тощо;

- торгово-посередницька та торговельно-закупівельна діяльність матеріалами, сировиною, продуктами, товарами, виробами, запчастинами вітчизняного та закордонного виробництва;

- виробництво товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, будівельних матеріалів, покрівельних та оздоблювальних матеріалів, виробів з пластмаси, дерева, полімерів та синтетичних матеріалів, в тому числі на умовах давальницької сировини та їх реалізація;

- оптова і комерційно-комісійна торгівля рухомим та нерухомим майном , в тому числі квартирами, будинками, спорудами, здача вказаного майна, а також обладнання, машин, механізмів в оренду;

- вирощування, придбання, закупівля у населення за готівку, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі продукції тваринництва, рослинництва, садівництва, рільництва, городництва та інші;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

- здійснення оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, мотоциклами, причепами, іншими транспортними засобами, будівельною, сільськогосподарською технікою та запасними частинами до них вітчизняного та закордонного виробництва відкриття платних автостоянок, гаражів, автомайстерень, пунктів обслуговування автомобілів , паливних заправок;

- надання послуг по здійсненню внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом в тому числі здійснення перевезень маршрутними таксі;

- здійснення інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством України.

Пріоритетним напрямком діяльності підприємства є виробництво різноманітних будівельних матеріалів та конструкцій, збут виробленої продукції, торгівля, склаські послуги, комерційна діяльність.

На даному етапі, ПП „Євростандарт” спеціалізується на наданні наступних видів послуг:

- виконання проектно-конструкторських, дослідних і експертних робіт;

- будівництво житлових будинків та об'єктів промислового і соціально-культурного призначення;

- виробництво будівельних матеріалів та конструкцій;

- виконання ремонтно-будівельних та монтажних робіт.

Показники обсягів продажу продукції приведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Обсяги продажу продукції ПП „Євростандарт” за 2004-2006 рр., тис. грн.

Назва послуги

Обсяги продажу

Відхилення 2006/2004 (+/-)

2004

2005

2006

Крейда фасована

37,8

38,2

48,6

10,8

Бетонна суміш

91,9

94,0

118,5

26,7

Ґрунтовка

50,4

55,9

74,7

24,3

Всього

180,1

188,1

241,9

61,7

Згідно з даними таблиці 2.1 загальний обсяг реалізованої продукції збільшився майже в двічі і склав 241,9 тис. грн., що на 61,7 тис. грн. більше ніж за 2004 рік.

Загалом спостерігається тенденція росту обсягів продажу продукції по всіх пунктах із року в рік. Найбільшим попитом користуються, судячи з обсягів реалізації, бетонна суміш. Обсяги її реалізації складають в 2006 році 118,5 тис. грн., що на 26,7 тис. грн. більше ніж у 2004 році.

Як видно з даних таблиці 2.2 обсяги реалізації послуг також мають тенденцію до підвищення. Відмітимо, що сума загального обсягу реалізації послуг значно перевищує загальну суму реалізації послуг.

Основним прибутковим видом послуг для підприємства є ремонтно-будівельні роботи. Загальна сума отриманих коштів за даний вид послуг у 2006 році становила 431,8 тис. грн., що на 149,2 тис. грн. більше ніж у 2004 році.

Таблиця 2.2

Обсяги реалізації послуг ПП „Євростандарт” за 2004-2006 р., тис. грн.

Назва послуги

Обсяги продажу

Відхилення 2006/2004 (+/-)

2004

2005

2006

Ремонтно-будівельні роботи

289,4

314,5

431,8

149,2

Монтажні роботи

48,2

52,4

-

-

Будівництво житлових будинків

102,5

111,4

265,1

258,7

Будівництво об'єктів соціального та промислового призначення

-

11,8

60,6

-

Проектно-конструкторські роботи

162,8

165,1

-

-

Всього

603,0

655,2

757,5

125,6

Найменш прибутковим в 2006 році для ПП „Євростандарт” є монтажні та проектно-конструкторські роботи, реалізація яких в даному році відсутня, що викликано необхідністю отримання додаткового дозволу (ліцензії) на здійснення даного виду послуг в 2006 році.

Структура ПП „Євростандарт” - це склад і співвідношення її внутрішніх ланок виробництва: підрозділів основного виробництва, підсобного виробництва, обслуговуючих господарств, відділів, лабораторій та інших компонентів, що складають єдиний господарюючий суб'єкт.

Щоб забезпечити нормальне функціонування, будівельна організація повинна мати у своєму складі підрозділи основного виробництва (виконання будівельно-монтажних робіт), підсобного виробництва (виготовлення напівфабрикатів для будівельного виробництва) і по обслуговуванню основного будівельного виробництва (транспорт, постачальницькі підрозділи, склади та ін.). Щоб кожний працівник у будь-який час робив саме те, що необхідно, потрібні керівні органи, на які покладаються визначення довгострокової стратегії, координація та контроль поточної діяльності персоналу, а також наймання, оформлення і розстановка кадрів. Усі структурні ланки будівельної організації, таким чином, пов'язані між собою за допомогою системи управління, яка стає її головним органом.

На відміну від великих будівельних організацій функції малих будівельних підприємств, в тому числі і ПП „Євростандарт”, не диференціюються, а навпаки, інтегруються іноді до такого ступеня, що у керівника немає жодного заступника. Тоді під час його відсутності функції керівника виконує головний бухгалтер або майстер, які також можуть суміщати багато функцій щодо матеріально-технічного постачання, організації ремонту механізмів, транспорту тощо.

Організаційна структура управління - це сукупність організаційно впорядкованих відносин і зв'язків між ланками та рівнями керівництва. Ланка в організації - це структурно відособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю. Ланкою в організації можуть бути: підрозділ, цех, сектор, дільниця, конкретний виконавець.

Сучасна організаційна структура ПП „Євростандарт” представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура ПП „Євростандарт”

Організаційну структуру управління ПП „Євростандарт” можна віднести до лінійної.

У лінійній структурі кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожній ланці виконується весь комплекс робіт, пов'язаних з управлінням об'єктом. Переваги лінійної структури:

- чіткість та простота взаємовідносин;

- оперативність підготовки та проведення управлінських рішень;

- відсутність паралелізму в роботі;

- надійний контроль.

Недоліки:

- обмеження ініціативи у працівників на нижчих рівнях;

- значний обсяг інформації, який передається з одного рівня на інший;

- високі вимоги до кваліфікації керівників та їх компетенції за всіма питаннями роботи підлеглих ланок.

Структура управління відображає підпорядкованість органів управління та окремих працівників та зв'язки між ними (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Структура управління ПП „Євростандарт”

Управління підприємством здійснюється директором Філоненко Івана Петровича шляхом поєднання прав власника щодо управління власним майном та прав трудового колективу ПП „Євростандарт”.

Директор діє від імені підприємства в межах, встановлених чинним законодавством та Статутом і, зокрема, без доручення :

- керує господарською діяльністю підприємства;

- видає накази, інструкції, інші акти з питань діяльності підприємства, є розпорядником його кредитів;

- розпоряджається майном та засобами ПП „Євростандарт”;

- представляє підприємство в усіх організаціях, підприємствах, установах на Україні та за її межами, видає доручення;

- здійснює від імені ПП „Євростандарт” юридично значимі дії, підписує угоди, контракти, інше;

- затверджує штатний розклад підприємства, визначає форми та розміри оплати праці найманих працівників;

- приймає на роботу працівників та звільняє їх, заохочує працівників, накладає на них дисциплінарні стягнення, притягує їх до майнової відповідальності;

- приймає рішення про пред'явлення від імені підприємства в порядку, встановленому законодавством, позовів та претензій до юридичних та фізичних осіб;

- визначає склад і обсяг відомостей, що складають комерційну таємницю Підприємства, встановлює порядок її захисту.

В умовах функціонування ПП „Євростандарт” можна виділити деякі організаційно-управлінські недоліки.

На підприємстві відбувається дещо нераціональне делегування повноважень. Директор нераціонально делегував права та обов'язки щодо питань керівництва. Він переобтяжує себе питаннями фінансового та маркетингового характеру, які було б доречно виконувати іншим працівникам. Це обумовлено відсутністю на підприємстві маркетингової служби, що свідчить про відсутність ринкової спрямованості підприємства.

В той же час, позитивною рисою компанії є раціональне співвідношення між робітниками та адміністративними працівниками. Організаційна структура підприємства не дає можливості побачити розподіл основного та допоміжного персоналу між відділами, оскільки робітники підприємства є мобільними та взаємозамінними, що покращує діяльність підприємства та значно покращує ефективність використання людських ресурсів.

Проте, в особливостях організаційної структури управління можна виділити і позитивні сторони. На підприємстві відсутні підрозділи соціального призначення, що не переобтяжує роботу компанії витратами соціального призначення.

Організаційна структура ПП „Євростандарт” має невелику кількість структурних підрозділів, що покращує ефективність діяльності компанії.

ПП „Євростандарт” є субєктом однієї з перспективних галузей економіки України, а саме - будівництва. До будівельних організацій належать підрядні будівельні і монтажні, ремонтно-будівельні та інші організації, основною діяльністю яких є виконання за контрактами підряду з замовниками робіт, що згідно із Загальним класифікатором видів економічної діяльності відносяться до секції „Будівництво”. До підрядних робіт включена вартість робіт з нового будівництва, реконструкції, розширення, технічного переозброєння діючих підприємств, вартість робіт з капітального та поточного ремонтів та інших підрядних робіт (пусконалагоджувальні, гідронамивні, вскришні, культуртехнічні та ін.).

Прослідкуємо стан та перспективи розвитку галузі на основі узагальнюючих статистичних показників по Житомирській області за 2006 р.. Будівельними підприємствами усіх форм власності, що працювали за контрактами підряду, за 2006 рік виконано підрядних робіт на 113,6 млн. грн., що становить 100,1 % від обсягу, передбаченого контрактами, і 90,0 % від обсягу 2005 року.

Обсяги підрядних робіт було нарощено будівельниками Лугинського району (на 93,0 %), Олевського (на 56,0 %), Ємільчинського (на 45,4 %), м. Новоград-Волинського (на 30,1 %), Лубарського (на 28,2 %), Коростишівського (на 17,5 %), Баранівського (на 17,5 %), м. Бердичева (на 6,7 %)% Коростенського району (на 6,5 %), Житомирського (на 5,4 %), Чуднівського (на 4,2 %) та Попільнянського (на 3,8 %).

На збільшення обсягів будівельних робіт у цих регіонах вплинула в основному робота підрядних організацій, що займаються будівництвом та ремонтом доріг. В решті регіонів області обсяги будівництва нижчі минулорічного. Як і раніше, основною причиною зменшення обсягів будівництва є неплатоспроможність замовників. Однак порівняно з 2005 роком платіжна криза у будівництві дещо послабшала. Якщо в 2005 році неоплачено замовниками 27,2 % підрядних робіт, то в 2006 році - 19,1 %.

Поряд з цим, знизилась і кількість непрацюючих організацій (із 42 до 36) та тих, що не досягли минулорічного рівня виконаних обсягів робіт (із 106 до 84).

Переважаюча частка будівельних робіт виконана підприємствами колективної форми власності (61,9 %), на державну та приватну припадає 34,0 і 4,1 % відповідно. Якщо організації державної форми власності наростили обсяги будівництва на 1,3 % проти торішнього, то в приватному та колективному секторах їх спад становив 22,3 і 14,3 % відповідно.

На протязі року не виконували підрядні роботи 9 організацій, а з тих, що працювали, більше половини (59,6 %) не досягли минулорічного рівня. В грудні 2006 р. не працювало 35 організацій, або кожна п'ята будівельна організація області. Основною причиною цього є несвоєчасні розрахунки замовників з підрядними організаціями. За виконані підрядні роботи оплачено лише 87 % їх вартості (борг замовників складає 14,8 млн. грн.).

У складі підрядних робіт ремонтно-будівельні складають 38,1 % загального обсягу, лишившись на рівні попереднього року. В будівельних організаціях зростають послуги небудівельного характеру, їх виконано на 7,5 млн. грн. проти 6,7 млн. грн. в попередньому році.

Продовжує скорочуватись середньооблікова чисельність будівельно-виробничого персоналу підрядних організацій: середньооблікова чисельність будівельно-виробничого персоналу становила 8,6 тис. осіб, що на 0,8 тис. осіб, або 8,6 % менше, порівняно з 2005 роком. В підприємствах колективної форми власності вона зменшилась на 10 %, приватної - на 6,2 % і державної - на 4,3 відсотка.

Будівельна галузь займає вагоме місце в економіці України, продовжує свій розвиток та формування в непростих умовах переходу до ринкової економіки.

Неефективне використання ресурсного потенціалу, структурні диспропорції та висока енергоємність виробництва призвели до погіршення економічного стану підприємств галузі. Основною проблемою в будівництві є криза неплатежів, яка загострилася на ранніх етапах реформування економіки. Причина цієї кризи - висока ціна на товари у зв'язку з використанням застарілих технологій та зниження продуктивності праці, що призводить до втрати конкурентоспроможності товарів на внутрішньому та світових ринках. Перед будівельними підприємствами України стоїть завдання нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції та запобігання старіння виробничого потенціалу. Його можна вирішити через стимулювання інвестиційної діяльності. Інвесторів, що вкладають кошти в ту чи іншу галузь (підприємство), безпосередньо цікавить прибутковість, значний вплив на яку має ефективність та доцільність використання капіталу.

Засновник ПП „Євростандарт” досягнення максимальної ефективності діяльності організації та основну передумову одержання прибутків вбачає у запроваджені політики, що відповідає меті підвищення інвестиційної привабливості, полягає у збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції, яка користується попитом, зорієнтована на довгострокову перспективу і поліпшення ринкової кон'юнктури.

Головною запорукою поліпшення фінансового стану є створення умов для формування ефективної галузевої структури із замкнутим технологічними циклами виробництва, які знизили б витрати на виробництво одиниці продукції, сприяли б поповненню оборотних засобів, завантаженню виробничих потужностей, стимулюванню розвитку нових видів продукції.

Протягом 2006 року ПП „Євростандарт” уклало 18 договорів на виконання робіт, з яких 3 з корпорацією „Укрбуд” на будівництво 10 офісних будівель, інші з підприємствами та організаціями, серед яких найбільшими по вартості є договори на будівництво автозаправної станції ТОВ „Арт-Деко” м. Житомир, реконструкція приміщення по вул. Київська, 124 (приміщення КБ „ВаБанк” м. Житомир, проведення внутрішньо ремонтних робіт в готелі „Лазер” по вул. Щорса 32-б м. Житомир.

Поряд з цим у підприємства з'явилися постійні клієнти, такі як ТОВ „Арт-Деко” м. Житомир, ТОВ „Лазер-Сервіс” м. Житомир, що свідчить про достатньо високу якість виконання робіт в порівнянні з конкурентами в Житомирській області.

В переважній більшості ПП „Євростандарт” здійснює ремонтно-будівельні послуги власними силами, тобто відповідні матеріали для будівництво або виготовляються самостійно, або купуються за кошти підприємства. Так, в сфері оптово-роздрібної закупівлі будівельних матеріалів ПП „Євростандарт” співпрацює з ПП „Свєтолюкс”, ТОВ „Дюна Лідер”, ДП „Снежка-Україна”, ВАТ „Будексім”, ВАТ „Коростенський шляхзалізобетон”, ТОВ „Полісся”, ПП Дяченко І.В.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. У ньому знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.

Аналіз фінансового стану проводиться за допомогою певних визначених показників, які розраховуються на базі даних, зазначених у формі № 1 “Баланс”, форма № 2 “Звіт про фінансові результати” (додаток В).

Початковими даними для аналізу господарської діяльності є загальні показники економічної діяльності підприємства, що їх представлено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники економічної діяльності ПП „Євростандарт” за 2003-2006 роки

Показники

Од.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006 у % до 2004 р.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт)

т. грн.

783,1

843,3

999,4

127,6

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт)

т. грн.

783,1

843,3

999,4

127,6

Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт )

т. грн.

540,3

598,7

729,6

135,0

Разом чисті доходи

т. грн.

783,4

843,8

999,7

127,6

Витрати на збут

т. грн.

77,8

84,4

99,9

128,4

Податок на прибуток

т. грн.

78,3

84,4

100,0

127,6

Чистий прибуток (збиток)

т. грн.

95,4

91,8

40,0

41,9

Рівень рентабельності продукції (робіт, послуг)

%

145,0

140,9

137,0

-8 в.п.

За даними таблиці спостерігається збільшення показників прибутковості підприємства протягом 2004-2006 рр.

Так, головним показником результативності економічної діяльності ПП „Євростандарт” є дохід від реалізації продукції. Даний показник становив в 2006 році 999,4 тис. грн., що на 27,6% більше аналогічного показника 2004 року.

Відповідно до такого підвищення зріс і показник чистого доходу від реалізації. Темпи його зростання потягом 2003-2006 рр. дорівнює темпам показника доходу від реалізації.

Витрати на збут в 2006 році зросли на 28,4% відповідно показника 2004 року. Цей факт говорить про приділення керівництвом ПП „Євростандарт” все більшої уваги обслуговуванню клієнтів та заказників продукції, та збільшення витрат на післяпродажне обслуговування.

Відповідно до збільшення обсягів доходів ПП „Євростандарт” сплачує більшу суму податкових відрахувань до бюджету за системою єдиного податку (10%-го). Сума відрахувань до бюджету зросла в 2006 році на 27,6%.

Після сплати податків та різник відрахувань на потреби підприємства залишився показник чистого прибутку, що зменшився в 2006 році на 58% і становив 40 тис. грн. за 2006 рік. Таке зменшення суми чистого прибутку підприємства обумовлене підвищенням суми податкових відрахувань, операційних та інших витрат. Відповідно до цього, рівень рентабельності підприємства теж став дещо нижчим (на 8%) - ця тенденція до зниження рівня рентабельності є негативною, проте показник рентабельності є все ж таки вищим за нормативне, отже підприємство є рентабельним і здійснює свою господарську діяльність з певними успіхами.

Ступінь ефективності управління виробничою діяльністю можна дослідити за допомогою показників таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Управління виробничою діяльністю ПП „Євростандарт”

Показники

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2006 р. у % до 2004 р.

Надано будівельних послуг, тис. грн.

603,0

655,2

757,5

125,6

Вироблено будівельної продукції, тис. грн.

180,1

188,1

241,9

134,3

Реалізовано товарів та послуг, тис. грн.

783,1

843,3

999,4

127,6

Як бачимо, управління виробничою діяльністю підприємства є досить ефективним за двома аспектами. По-перше, обсяги виробленої продукції на послуг протягом усього періоду зростають. Так, обсяги виробленої продукції в 2006 році зросли на 34%, відносно рівня 2004 року, а обсяги наданих послуг зросли за цей же період на 26%. По-друге, враховуючи специфіку діяльності ПП „Євростандарт” (надання ремонтно-будівельних послуг): об'єм виробленої продукції та послуг дорівнює обсягам реалізації, що є безперечно позитивним результатом для будь-якого виробничого підприємства.

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність ПП „Євростандарт”, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань короткострокової кредиторської заборгованості.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності ПП „Євростандарт” може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Таблиця 2.5

Оцінка ліквідності ПП „Євростандарт” уа 2004-2006 рр.

Назва коефіцієнта

Нормативне значення

2004 р

2005 р

2006 р

Відхилення 2006 р. до 2004 p., (+, -)

Коефіцієнт загальної ліквідності

< 1

12,00

22,84

13,47

1,47

Коефіцієнт швидкої ліквідності

< 0,6-0,8

4,29

13,66

6,02

1,73

Чистий робочий капітал

< 0

56,10

109,20

118,50

62,40

Загальний коефіцієнт ліквідності є важливим показником платоспроможності. Він визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Цей показник є дещо завеликим на ПП „Євростандарт”, але обумовлений практичною перевагою суми поточних активів над сумою поточних зобов'язань. Так, на 1 грн. поточних зобов'язань в 2006 році приходиться 13 грн. активів. Це свідчить про те, що підприємство може своєчасно ліквідувати борги.

Якщо на покриття зобов'язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, можна одержати коефіцієнт швидкої ліквідності. Даний показник визначає, скільки ліквідних активів має ПП „Євростандарт” на кожну грн. поточної заборгованості. Цей показник, як і попередній, є великим, що говорить про те, що в 2006 році підприємство на 1 грн. поточних зобов'язань має 6 грн. ліквідних активів.

Наявність робочого капіталу протягом 2004-2006 рр. у ПП „Євростандарт” в значних обсягах говорить про те, що підприємство має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення своєї діяльності і здійснення інвестицій.

Наступним етапом аналізу буде визначення ступеня фінансової стійкості ПП „Євростандарт”.

Стійкість економічного зростання дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банкрутство.

Таблиця 2.6

Оцінка фінансової стійкості ПП „Євростандарт” за 2004-2006 роки

Назва коефіцієнта

Нормативне значення

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Відхилення 2006 р. до 2004 p.,

(+, -)

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії)

?1

0,98

0,99

0,98

-0,01

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

-

0,02

0,01

0,02

-

Коефіцієнт фінансування

> 1

0,02

0,01

0,02

-

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

< 0,1

11,00

21,84

12,47

1,47

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

< 0

0,22

0,31

0,32

0,10

За даними показників фінансової стійкості, становище підприємства є досить стабільним. Так коефіцієнт забезпеченості власними коштами протягом 2004-2006 рр. знаходиться на рівні вище від нормативу.

Всі показники знаходяться в межах норми. Так, коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) як в 2004 так і в 2006 рр. становив 0,98. Чим вищий коефіцієнт, тим стабільніше і стійкіше підприємство. Отже, можна зробити висновки, що ПП „Євростандарт” працює досить стабільно і має майже оптимальну фінансову стійкість.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2006 р. становив 0,02, як і в 2004 році. Отже, не спостигаємо тенденції до зниження показника. Підприємство не отримувало нових позичок, проте має свої довгострокові позики, які впливають на постійність коефіцієнта. Хоча треба відмітити, що коефіцієнт і так низький, що є безперечно позитивним в діяльності ПП „Євростандарт”.

Коефіцієнт фінансування відображає скільки зобов'язань приходиться на 1 грн. власних засобів. Так, в 2006 році у підприємства на 1 грн. власних коштів приходилось 2 копійки зобов'язань.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами визначає стан забезпечення поточних зобов'язань власними оборотними коштами. Так, ПП „Євростандарт” протягом 2006 року мало можливість погасити поточні зобов'язання в розмірі, що перевищує поточну заборгованість підприємства на даний момент в 12 разів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності. Так, можна говорити, що в 2006 році ПП „Євростандарт” направляв на фінансування поточної діяльності 30% власного капіталу.

Отже, підводячи підсумки аналізу економічної та фінансової діяльності підприємства можна зробити висновки, що воно працює досить стабільно, постійно шукає шляхи вдосконалення власної справи, є стабільним і фінансово незалежним. Станом на 01.01.2007 року ПП „Євростандарт” є прибутковим, має стабільний і стійкий фінансовий стан.

2.3 Механізм управління грошовими надходженнями на підприємстві

Модель управління грошовими потоками суб'єкта господарювання є індивідуальною для кожного підприємства, оскільки має враховувати особливості його фінансово-господарської діяльності та специфічні умови зовнішнього і внутрішнього середовища її реалізації. Однак така індивідуальність досягається шляхом використання сукупності загальних підходів, прийомів та методів - інструментарію управління грошовими потоками, який і є предметом подальшого розгляду.

Фінансова спроможність ПП „Євростандарт” забезпечити дотримання своєчасності виконання власних поточних зобов'язань шляхом формування на основі грошових потоків необхідного фонду коштів у визначений момент часу та із заданою абсолютною величиною визначається рівнем фінансового забезпечення (покриття) потреби підприємства у капіталі. Результатом такої спроможності підприємства та її кількісним вираженням є рівень його ліквідності (можливість швидкого формування фонду грошових коштів без значних фінансових втрат) і платоспроможності (можливість своєчасного та повного погашення зобов'язань). Із вищесказаного випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності суб'єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових потоків у часі та просторі - управлінням грошовими потоками такого суб'єкта господарювання.

Наведені вище детермінанти грошових потоків дають змогу визначити базові положення щодо організації управління грошовими потоками.

По-перше, грошові потоки не можуть виникати за пасивної економічної поведінки підприємства. Отже, необхідно здійснювати певні заходи щодо формування грошових потоків та впливу на їх параметри - управляти грошовими потоками.

По-друге, грошові потоки є невід'ємною складовою фінансового та операційного циклів, що вимагає узгодження фінансових рішень у сфері управління грошовими потоками із іншими напрямами управління фінансами суб'єкта господарювання.

По-третє, управління грошовими потоками потребує відповідного інформаційного наповнення системи прийняття управлінських фінансових рішень.

По-четверте, управління грошовими потоками передбачає однозначність трактування прийнятих фінансових рішень, чіткість їх доведення до виконавців та забезпечення адекватного зворотного зв'язку - моніторингу, перегляду та коригування фінансових рішень.

Сукупність методів та форм, що використовуються суб'єктом господарювання для організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених критеріїв та цілей, будемо називати моделлю управління грошовими потоками підприємства. Така модель формується підприємством самостійно, виходячи із специфіки його фінансово-господарської діяльності та окремих положень фінансової стратегії. Однак організація моделі управління грошовими потоками здійснюється із дотриманням певної сукупності загальних принципів, основними з яких є такі:

– інформаційна достовірність, яка передбачає своєчасне та повне надання фінансової інформації щодо операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, структурованої відповідно до потреб моделі або розгляду окремого управлінського фінансового рішення;

– збалансованість - обґрунтоване використання для потреб управління грошовими потоками критеріїв і методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб'єкта господарювання;

– ефективність - визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту (наприклад, підтримання певного рівня ліквідності);

– принципи, які визначаються специфікою моделі управління грошовими потоками конкретного підприємства.

Грошові потоки підприємства є одним із об'єктів фінансового менеджменту, в рамках якого забезпечується адекватність моделі управління фінансами підприємства потребам мінливого ринкового середовища та ефективність досягнення корпоративних цілей, зокрема підтримання конкурентоспроможності у короткостроковому та довгостроковому періодах і максимізація добробуту власників.


Подобные документы

  • Сутність, види, структура та методи оптимізації надлишкових та дефіцитних грошових потоків підприємства як категорії фінансового менеджменту. Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками організації. Розробка плану надходжень і витрат коштів.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.12.2010

  • Теоретичні засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність, класифікація та рух. Макроекономічний аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ "КВБЗ"; рекомендації по вдосконаленню механізму формування та управління грошовими потоками.

    курсовая работа [182,5 K], добавлен 08.02.2011

  • Підходи вчених до сутності поняття "грошові потоки". Основні аспекти формування системи управління грошовими потоками підприємства. Шляхи оптимізації системи управління грошовими потоками як одного з елементів в оцінці фінансового стану підприємства.

    статья [25,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз стану і рівня збалансованості та ефективності грошових потоків ЗАТ "Богуславський маслозавод". Вдосконалення системи управління грошовими потоками на підприємстві.

    курсовая работа [154,9 K], добавлен 13.11.2009

  • Аналіз управління грошовими потоками підприємства на основі дослідження фінансового стану та руху капіталу. Показники ефективності планування грошових надходжень, виявлення перспектив розвитку та розширення діяльності ВАТ "Бахмачський арматурний завод".

    дипломная работа [202,9 K], добавлен 05.03.2012

  • Безготівковий та готівковий грошовий обіг. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика. Процес управління грошовими потоками та аналіз їх руху на підприємстві.

    дипломная работа [308,8 K], добавлен 16.07.2012

  • Система управління грошовими потоками як забезпечення фінансової рівноваги та стабільної платоспроможності підприємства в процесі його господарської діяльності. Механізм процесу, мета, завдання, етапи, основні елементи. Методи аналізу керування.

    реферат [27,5 K], добавлен 23.11.2010

  • Економічна сутність системи управління господарською діяльністю підприємства. Організація та ведення фінансового, статичного, податкового і управлінського обліку грошовими потоками в сільському господарстві. Облікове забезпечення управління організації.

    дипломная работа [709,6 K], добавлен 21.06.2015

  • Грошові надходження підприємства, їх ефективне використання в умовах ринкових відносин. Склад грошових надходжень підприємств. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг).

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 23.07.2010

  • Вплив грошових потоків на фінансовий стан організації, їх види та методи управління ними. Фінансово-економічна характеристика підприємства. Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків, оцінка їх достатності для операційної діяльності та шляхи оптимізації.

    магистерская работа [676,6 K], добавлен 07.01.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.