Аналіз господарської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів

та міжнародної торгівлі

Кафедра обліку, аудиту та економічного аналізу

«Аналіз господарської діяльності»

Опорний конспект лекцій

для студентів денної та заочної форм навчання

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Укладач: доцент Рубан Л.О., к.е.н.

Харків

2014 рік



Зміст

оплата праця зовнішньоекономічний інвестиційний

Вступ

Тема 1. Предмет, об'єкт і завдання аналізу господарської діяльності

Тема 2. Метод і методичні прийоми аналізу господарської діяльності

Тема 3. Інформаційна база аналізу та його види

Тема 4. Аналіз фінансового стану підприємства

Тема 5. Аналіз оборотності оборотних коштів

Тема 6. Аналіз фінансових результатів і рентабельності

Тема 7. Аналіз доходів і витрат підприємства

Тема 8. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

Тема 9. Аналіз використання трудових ресурсів і витрат на оплату праці

Тема 10. Аналіз довгострокових активів підприємства

Тема 11. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності використання

Тема 12. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Тема 13. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

Глосарій

Рекомендована література

Вступ

Перехід до ринкової економіки обумовив реформування бухгалтерського обліку в Україні з виділенням фінансового та управлінського, введення нового плану рахунків та формування фінансової звітності відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів. Це, у свою чергу, викликало необхідність здійснення економічного аналізу за методичними підходами, властивими ринковій економіці.

Мета викладання дисципліни «Аналіз господарської діяльності» - формування у студентів теоретичних знань з основ та методології проведення економічного аналізу підприємства, необхідних для правильної та об'єктивної оцінки і прогнозу його господарсько-фінансової діяльності, зокрема, теоретична та практична підготовка студентів з наукових основ економічного аналізу, його методу та методології, формування вмінь використання економіко-логічних та економіко-математичних методів і моделей для вивчення економічних результатів діяльності підприємств, а також формування у студентів сучасного економічного мислення, глибокого комплексного розуміння проблем управління діяльністю підприємства та опанування навичками їх практичного розв'язання.

Студент повинен знати:

основні категорії економічного аналізу; систему показників, що використовуються в економічному аналізі;

класифікацію методів економічного аналізу;

інформаційну базу й організацію аналізу господарської діяльності на підприємстві;

методику аналізу доходів і витрат підприємства;

методику аналізу рентабельності продукції та підприємства;

методику аналізу активів підприємства;

методику аналізу власного капіталу;

методику аналізу оборотності оборотних коштів;

організацію і методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності;

організацію і методику аналізу інвестиційної діяльності;

методику аналізу фінансових результатів підприємства;

методику аналізу фінансового стану підприємства;

методику узагальнення результатів аналізу господарської діяльності.

Студент повинен оволодіти навичками:

працювати над джерелами економічної інформації для загальної оцінки стану аналізованого підприємства, динаміки його розвитку (загально-функціональні уміння);

використовувати дедуктивний і індуктивний методи дослідження економічних явищ; розрізняти причини і наслідок економічних процесів на підприємстві;

здобувати навички розкладання узагальнюючих показників на частки (фундаментальні уміння і навички);

обчислювати економічні показники і користатися ними при оцінці діяльності підприємства;

визначати відхилення в економічних показниках і встановлювати їхні причини; виявляти фактори, що впливають на формування економічних показників і взаємозв'язок між ними;

узагальнювати резерви поліпшення економічних показників роботи підприємства;

робити економічно грамотні висновки і формулювати рекомендації з реалізації виявлених резервів без додаткового залучення трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (предметно-видові навички й уміння).

Конспект лекцій відповідає програмі курсу «Аналіз господарської діяльності». У ньому висвітлено основні категорії економічного аналізу; систему показників, що використовуються в економічному аналізі; класифікацію методів економічного аналізу; інформаційну базу й організацію економічного аналізу на підприємстві; аналіз фінансового стану підприємства;аналіз оборотності оборотних коштів; методику аналізу фінансових результатів та рентабельності продукції та підприємства; методику аналізу доходів і витрат підприємства; методику аналізу виробництва та реалізації продукції; методику аналізу виробничих ресурсів; методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності; методику аналізу інвестиційної діяльності.

Конспект лекцій розроблено з метою надання допомоги студентам у підготовці до занять, рубіжного та модульного контролю та іспиту.

Тема 1. Предмет, об'єкт і завдання аналізу господарської діяльності

Мета: ознайомитись з поняттям, предметом, об'єктами та функціями аналізу господарської діяльності.

Питання:

1. Поняття економічного аналізу та його роль в обґрунтуванні управлінських рішень.

2. Предмет, об'єкти і суб'єкти аналізу. Зміст, функції та принципи економічного аналізу.

3. Основні категорії економічного аналізу. Класифікація економічних показників.

1. Поняття економічного аналізу та його роль в обґрунтуванні управлінських рішень

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відводиться економічному аналізу. З його допомогою проводиться оцінка результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються бізнес-плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розчленовую». Звідси витікає трактування аналізу.

Аналіз у вузькому плані - це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого (рис. 1.1).

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або предмету, визначити його склад і структуру (наприклад, структура собівартості продукції). Проте знання структури собівартості недостатньо для управління нею, необхідно знати взаємозв'язки між її елементами. Отже, необхідний синтез.

Рис. 1.1. Поняття аналізу

Синтез - це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

Сучасна наука виходить з єдності аналізу і синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тому аналіз трактується ширше.

Аналіз в широкому плані - це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Звідси можна вивести визначення економічного аналізу.

Економічний аналіз - це спосіб дослідження економічних явищ і процесів, заснований на абстрактному розчленовуванні їх на складові частини і вивченні взаємозв'язків між ними за допомогою логічних виводів і моделювання.

Аналітичні здібності людини виникли і удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища і пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Проте як самостійна наука економічний аналіз виділився відносно недавно - на початку ХХ століття.

Становлення економічного аналізу обумовлене двома умовами:

1. задоволення практичної потреби у зв'язку із зростанням об'ємів і складності виробництва;

2. розвиток економічної науки і її закономірна диференціація (раніше функції економічного аналізу розглядалися в рамках бухгалтерського обліку, фінансів, статистики).

У сучасній практиці економічний аналіз виступає одній з функцій управління підприємством (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Місце ЕА в системі управління підприємством

За допомогою управління забезпечується цілеспрямована соціально-економічна дія на колективи підприємств для організації і координації їх діяльності в цілях досягнення високих кількісних і якісних результатів при мінімальних витратах. Ці цілі і завдання вирішуються на підприємствах, що є основною ланкою в системі управління. Об'єктом управління служить виробництво, а суб'єктом - відповідні органи управління, керівні об'єктом. Об'єкт і суб'єкт складають керовані підсистеми управління виробництвом, що управляють. Кожна з них виконує тільки властиві нею функції. В той же час вони знаходяться в безперервній взаємодії, що визначає місце в якому займає об'єкт управління, керована підсистема. Вона включає елементи, що забезпечують безпосередньо виробництво продукції.

Характер і особливості об'єкту управління, зміни в його виробничо-господарських процесах складають зміст суб'єкта управління, удосконалюють його форми і методи.

Підсистема, що управляє, розробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Вона виконує провідні функції, властиві управлінню: планування, регулювання, облік, аналіз, стимулювання і контроль.

За допомогою планування намічається програма ефективного функціонування об'єкту управління по досягненню поставленої мети, а за допомогою обліку відбивається фактичне функціонування об'єкту, його результати і стан на ті або інші моменти. Аналіз на основі планової і фактичної інформації дає кількісну і якісну оцінку змін, що відбуваються в керованому об'єкті, щодо заданої програми. З його допомогою вибираються варіанти управлінських рішень, направлені на усунення причин негативних відхилень і створення сприятливих умов для розвитку прогресивних явищ, розкриваються невикористані або додатково виниклі в нових ситуаціях внутрішні резерви, приведення в дію яких дозволяє або прискорити розвиток керованого об'єкту, або перевести його на ефективніший режим функціонування. Цим і визначається суть аналізу як одного з видів управлінської діяльності.

Функція регулювання в підсистемі, що управляє, сприяє ухваленню оптимального управлінського рішення на базі комплексного підходу, а також його виконання. Останнє досягається шляхом створення умов, що знімають дію негативних причин, або поліпшенням і уточненням програми керованого об'єкту, якщо аналізом розкриті додаткові резерви.

Ці чотири функції тісно взаємозв'язані між собою і утворюють базу технологічного процесу управління системами суспільного виробництва на різних рівнях.

Для досягнення цих функцій в управлінні застосовуються також стимулювання і контроль. Так, функція стимулювання покликана упорядковувати і удосконалювати системи мотивації праці, що діють, створювати нові. Функція контролю, з одного боку, підвищує надійність дії основних функцій, з іншою застосовується для перевірки їх реальності і поліпшення.

Таким чином, використовуючи дані обліку, економічний аналіз надає інформацію для планування, контролю, регулювання і стимулювання. На основі результатів економічного аналізу розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення з урахуванням дії економічних законів.

Отже, економічний аналіз - це функція управління, яка забезпечує науковість ухвалення рішень.

2. Предмет, об'єкти і суб'єкти аналізу. Зміст, функції та принципи економічного аналізу

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими нею методами. Предметом тієї або іншої науки вважається те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук. Тому визначення предмету економічного аналізу має принципове значення.

У літературі зустрічаються різні визначення предмету економічного аналізу, які можна згрупувати таким чином (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Трактування предмету економічного аналізу

Господарська діяльність і явища, що відбуваються в ній, і процеси є предметами дослідження інших наук. По-перше двох трактуваннях спостерігається ідентифікація предмету і об'єкту економічного аналізу. Тому найбільш коректним представляється третє трактування.

Предмет економічного аналізу - причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.

Об'єкти економічного аналізу - економічні результати господарської діяльності підприємства.

Наприклад, на промисловому підприємстві об'єктами економічного аналізу виступають фінансові результати, фінансовий стан, виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), використання виробничих і фінансових ресурсів, собівартість.

Зміст як філософська категорія є впорядкованою сукупністю частин (елементів) цілого предмету або явища, а форма - спосіб його існування, виразу або внутрішньої організації.

Зміст економічного аналізу - це система спеціальних знань, що забезпечують виконання його функцій.

Зміст економічного аналізу визначається тими функціями (завданнями), які він покликаний виконувати в управлінні підприємством.

Функції економічного аналізу:

- оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню бізнес-плану, досягнутому рівню розвитку, використанню наявних резервів;

- пошук резервів підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства на основі сучасних досягнень науки і практики;

- наукове обґрунтування планів і схвалюваних управлінських рішень;

- контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економністю використання ресурсів;

- розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Виходячи з цього, можна сформулювати основні принципи аналізу.

Принципи економічного аналізу:

державний підхід при оцінці діяльності підприємства (виявлення відповідності державній політиці і законодавству);

науковий характер - облік вимог економічних законів, досягнень НТП, новітніх методів економічних досліджень;

комплексність - обхват всіх підрозділів і сторін діяльності підприємства;

системний підхід - підприємство розглядається як система взаємозв'язаних елементів, виявляється характер зв'язку між ними;

об'єктивність, конкретність і точність - базою повинна служити достовірна і об'єктивна інформація, а виводи повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками;

дієвість - активна дія на діяльність підприємства;

плановість і систематичність - аналіз повинен проводитися планомірно, а не від випадку до випадку;

оперативність - необхідність швидко проводити аналіз і ухвалювати відповідні управлінські рішення;

демократизм - участь в проведенні аналізу широкого круга співробітників підприємства;

ефективність - витрати на проведення аналізу повинні давати багатократний економічний ефект.

3. Основні категорії економічного аналізу. Класифікація економічних показників

Зупинимося на основних категоріях, якими оперує економічний аналіз.

Ресурси - джерела, засоби забезпечення виробництва (матеріальні, трудові, природні, фінансові, інформаційні).

Причини - це рушійні сили зміни яких-небудь економічних явищ і процесів.

Фактори - це причини зміни величини якого-небудь економічного показника.

Резерви - це можливості підвищення ефективності діяльності підприємства щодо досягнутого рівня на основі впровадження певних заходів.

Всі об'єкти економічного аналізу знаходять своє відображення в системі планових, облікових, звітних і ін. показників. Кожне економічне явище зазвичай описується не одним, а цілою системою взаємозв'язаних показників. Кожне економічне явище, кожен процес зазвичай визначається не одним, відособленим, а цілим комплексом взаємозв'язаних показників. Наприклад, ефективність використання основних засобів підприємства описується показниками фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності, продуктивності і так далі У зв'язку з цим вибір і обґрунтування системи показників для віддзеркалення економічних явищ і процесів є важливим етапом аналітичної роботи. Для того, щоб правильно формувати такі системи показників, необхідно знати їх класифікацію і характеристики.

Класифікація аналітичних показників:

за змістом:

кількісні - описують об'ємні характеристики економічного явища або процесу (кількість працівників, об'єм виробництва або реалізації продукції);

структурні - характеризують частку частини в цілому (наприклад, питома вага матеріальних витрат в собівартості, частка власного капіталу в пасивах підприємства);

якісні - описують істотні особливості і властивості явищ, що вивчаються, і процесів (наприклад, продуктивність праці, собівартість продукції);

по ступеню синтезу:

узагальнюючі - застосовуються для узагальненої оцінки складних економічних явищ і процесів (для продуктивності праці - річне вироблення одного працівника);

часні - відображають окремі сторони, елементи явищ, що вивчаються, або процесів (для продуктивності праці - кількість проведеної продукції певного вигляду в одиницю часу);

по характеру розрахунку:

абсолютні - виражаються у вартісних, натуральних вимірниках і через трудомісткість, тобто в гривнах, тоннах, метрах, штуках, годинах, днях (собівартість, прибуток, відпрацьований час);

відносні - показують співвідношення абсолютних показників і визначаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (темп зростання показника, рентабельність, фондовіддача);

питомі (різновид відносних) - показують співвідношення двох різних абсолютних показників (випуск продукції на одного працюючого, матеріальні витрати на 1 грн товарної продукції);

по вимірниках абсолютних показників:

натуральні - виражають величину явища або процесу у фізичних одиницях, таких як маса, довжина, об'єм (кількість виробленої продукції, чисельність співробітників);

умовно-натуральні (різновид натуральних) - виражають величину явища або процесу в умовних одиницях, що отримуються шляхом зіставлення з деяким еталонним явищем або процесом (об'єм виробництва умовних пар взуття, кількість умовних ремонтів устаткування);

вартісні - показують величину складних явищ у вартісних вимірниках (вартість товарної продукції, величина прибутку, фонд оплати праці);

по причинно-наслідкових зв'язках:

факторні - що впливають на зміну якого-небудь показника (ціна реалізації виробу і об'єм реалізації - на виручку від реалізації);

результативні - дані як результат взаємодії факторів (виручка від реалізації як результат взаємодії об'єму і ціни реалізації);

за способом формування:

нормативні - виходять в результаті розробки різних норм і нормативів (норми витрати сировини і матеріалів, норми амортизації, нормативи обслуговування устаткування);

планові - є результатом розробки різних планів (плановий об'єм виробництва продукції, планова чисельність робочих);

облікові - дані бухгалтерського, управлінського, статистичного, оперативного обліку (виробнича собівартість продукції, устаткування, випуск продукції в одну зміну);

звітні - дані бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності (величина чистого прибутку, підсумок балансу, середньорічна вартість основних виробничих фондів);

аналітичні - обчислюються в процесі проведення економічного аналізу (фондовіддача, темп зростання прибутку, годинний виробіток одного робочого, матеріаломісткість продукції).

Комплексне вивчення економіки підприємства передбачає систематизацію показників, оскільки без урахування взаємозв'язків між показниками неможливо скласти вичерпного уявлення про ефективність господарської діяльності підприємства.

Питання для самоконтролю:

Що таке економічний аналіз?

Яку роль відіграє аналіз в управлінні підприємством?

Визначити предмет та об'єкти економічного аналізу.

Розкрити принципи економічного аналізу.

Розкрити функції економічного аналізу.

Які основні категорії економічного аналізу?

За якими принципами класифікуються економічні показники?

Тема 2. Метод і методичні прийоми аналізу господарської діяльності

Мета: засвоїти методи та методичні прийоми проведення аналізу.

Питання:

1. Метод економічного аналізу, його характерні особливості. Класифікація методів економічного аналізу.

2. Моделювання у економічному аналізі. Типи та види факторних моделей.

3. Сутність та способи елімінування.

1. Метод економічного аналізу, його характерні особливості. Класифікація методів економічного аналізу

Кожна наукова дисципліна має свій предмет і метод дослідження. Термін «метод» походить від грецького «methodos», що в перекладі означає «шлях до чого-небудь», тобто знання про те, як потрібно вирішувати ті або інші завдання.

Під методом науки в широкому сенсі розуміють шляхи, способи і засоби дослідження її предмету.

Характерні особливості методу економічного аналізу:

використання системи показників, що всесторонньо характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства;

вивчення причин зміни цих показників;

виявлення і вимірювання взаємозв'язку між ними в цілях підвищення економічної ефективності.

Відповідно до цих особливостей можна визначити метод економічного аналізу.

Метод економічного аналізу - системне, комплексне вивчення, вимірювання і узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи аналітичних показників з мета підвищення ефективності діяльності підприємства.

Класифікація способів економічного аналізу представлена на рис. 1.4.

Рис. 2.1. Класифікація способів економічного аналізу

В процесі проведення економічного аналізу застосовується ряд спеціальних методик.

Методика економічного аналізу - це сукупність аналітичних способів і правил дослідження зв'язків між економічними явищами і процесами.

Методика зазвичай містить наступні елементи:

завдання і формулювання цілей аналізу;

об'єкти аналізу;

системи показників, за допомогою яких досліджуватиметься кожен об'єкт аналізу;

поради з послідовності і періодичності проведення аналітичного дослідження;

опис способів дослідження об'єктів, що вивчаються;

джерела даних, на підставі яких проводиться аналіз;

вказівки з організації аналізу;

технічне забезпечення аналізу;

характеристика документів, якими краще всього оформляти результати аналізу;

споживачі результатів аналізу.

Як найважливіший елемент методики економічного аналізу виступають технічні прийоми і способи аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

первинної обробки зібраної інформації;

вивчення стану і закономірностей розвитку досліджуваних об'єктів;

вивчення впливу факторів на результати діяльності підприємства;

підрахунку невикористаних резервів підвищення ефективності діяльності підприємства;

узагальнення результатів аналізу і комплексної оцінки діяльності підприємства;

обґрунтування планів, управлінських рішень, різних заходів.

Багато прийомів, використовуваних в економічному аналізі, запозичене з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку. Економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми до вивчення свого предмету, вносить до них необхідні зміни. Але деякі прийоми властиві тільки економічному аналізу.

2. Моделювання у економічному аналізі. Типи та види факторних моделей

Моделювання є важливим способом вирішення багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження.

Моделювання - метод дослідження, за допомогою якого створюється умовний образ (модель) досліджуваного показника у вигляді математичного рівняння, логічної схеми, графіка, що описує взаємозв'язок досліджуваного показника з показниками-факторами.

Найбільш складний елемент моделювання - вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкту і побудова на його основі факторної системи об'єкту. Економічні об'єкти аналізу (собівартість, продуктивність праці, прибуток і ін.), на відміну від технічних, мають велику складність в причинно-наслідкових зв'язках, які до того ж не піддаються вивченню за допомогою людських органів відчуттів. На економічні результати впливають численні фактори як технічного, так і соціального характеру, включаючи світоглядні, психологічні, правові і ін. Основою посилення або ослаблення їх дії стають пізнання і ступінь дотримання вимог об'єктивних законів суспільного виробництва.

При побудові факторної системи (моделі) конкретного об'єкту аналізу враховуються не тільки характер факторів, але і їх супідрядність, тобото, які з них - фактори першого порядку, що впливають безпосередньо на зміну результативного показника, які - другого, що позначаються на результативному показнику через фактори першого порядку, які - третього і так далі. Крім того, фактори впливають і по горизонталі - на фактори свого порядку підпорядкування, підсилюючи або ослабляючи їх дію.

Модель факторної системи аналізованого об'єкту може бути виражена логічно, графічно або математично. Вона допомагає повніше вивчити характер причинно-наслідкових зв'язків, з'ясувати, до якого виду вони відносяться - до детермінованого або стохастичного, що полегшує вибір найбільш раціонального (з більшою точністю і меншою трудомісткістю) методу їх вимірювання.

Типи моделей за характером зв'язків між показниками:

детерміновані (функціональні) - описують функціональну залежність;

стохастичні (кореляційні, імовірнісні) - описують неповну, імовірнісну залежність.

Вимоги до моделювання детермінованих факторних систем:

фактори, що включаються в модель, і самі моделі повинні мати економічний сенс і чітко виражений характер;

фактори, що входять в систему, повинні знаходитися з досліджуваним показником в причинно-наслідковому зв'язку;

всі фактори повинні бути кількісно вимірними;

факторна модель повинна забезпечувати можливість вимірювання впливу факторів на результат, сума впливів окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Види детермінованих факторних моделей:

1. адитивні (результативний показник Y являє собою алгебраїчну суму факторних показників Xi):

Y=X1+X2+...+Xn;

2. мультиплікативні (результативний показник являє собою добуток факторних показників):

Y=X1X2...Xn;

3. кратні (результативний показник являє собою результат ділення факторних показників):

Y=X1/X2;

4. комбіновані (поєднують у собі різні арифметичні дії):

Y=X1(X2-X3),

Y=X1/(X2-X3).

Факторний аналіз - виявлення величини впливу факторів на зміну і рівень результативного показника.

Типи факторного аналізу:

детермінований - аналіз, що проводиться на основі детермінованих моделей;

стохастичний - аналіз, що проводиться на основі кореляційних моделей.

Типові завдання детермінованого факторного аналізу:

оцінка впливу відносної зміни фактора на відносну зміну показника;

оцінка впливу абсолютної зміни фактора на абсолютну зміну результативного показника;

визначення частки величини зміни результативного показника під дією деякого фактора в загальній зміні результативного показника;

визначення приросту результативного показника за рахунок зміни величини деякого фактора.

Основні завдання стохастичного аналізу:

вивчення впливу факторів, по яких не можна побудувати детерміновану модель чинника (наприклад, рівень фінансового левериджу);

вивчення впливу факторів, що паралельно діють, які не піддаються об'єднанню в одній детермінованій моделі;

вивчення впливу складних факторів, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу).

3. Сутність та способи елімінування

Розглянемо групу способів детермінованого факторного аналізу під назвою «елімінування».

Елімінування - спосіб виключення впливу на результативний показник всіх факторів, окрім одного.

Основоположне припущення елімінування: всі чинники змінюються незалежно один від одного, послідовно.

Порядок чинників у моделі: кількісні, структурні, якісні.

Способи елімінування:

ланцюгові підстановки;

абсолютні різниці;

відносні різниці;

індекси.

Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою послідовної заміни базисної величини кожного фактора у моделі на фактичну величину. Він використовується для усіх видів детермінованих моделей. Суть способу подано у наступних формулах:

,

де Y - результативний показник,

a, b, c, d - фактори.

Вплив факторів:

.

.

.

.

Перевірка проводиться за формулою:



.

Розглянемо застосування способу ланцюгових підстановок на конкретному прикладі (табл. 2.1). дані за січень - базисні, а за лютий - звітні.

Таблиця 2.1 - Аналіз виручки від реалізації товарів

Показник	Січень	Лютийь	Відхилення (+,-)	Відхилення, %
Кількість реалізованих телевізорів (К), шт.	10	12	+2	20
Ціна одного телевізора (Ц), грн	950	940	-10	-1,05
Віручка від реалізації (ВР), грн	9500	11280	+1780	18,74

У даному випадку рівняння факторної моделі має вигляд:

ВР=КЦ.

Вплив кількісного фактора:

ДВРК = ВРум - ВР0 = К1Ц0 - К0Ц0;

ДВРК = 12950-10950 = 11400-9500 = 1900 грн

Вплив якісного фактора:

ДВРЦ = ВР1 - ВРум = К1Ц1 - К1Ц0;

ДВРЦ = 12940-12950 = 11280-11400 = -120 грн

Проверка правильности расчета:

ДВР = ДВР к + ДВР ц.

ДВР = 1900+(-120) = 1780 грн

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що в результаті зростання кількості реалізованих телевізорів на 2 шт. виручка зросла на 1900 грн, але у зв'язку зі зниженням ціни телевізорів на 10 грн відбулось зниження виручки на 120 грн. Загальний вплив факторів склало 1780 грн.

Спосіб абсолютних різниць є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Він використовується для мультиплікативних і змішаних адитивно-мультиплікативних моделей.

Алгоритм розрахунку впливу факторів такий:

;

;

;

.

Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок.

В нашому прикладі (див. табл. 2.1) маємо:

ДВРК = (К1 - К0)Ц0;

ДВРК = (12-10)950 = 1900 грн;

ДВРЦ = К1 (Ц1 - Ц0);

ДВРК = 12(940-950) = -120 грн.

Перевірка правильності раозрахунку:

ДВР = ДВРК + ДВРЦ.;

ДВР = 1900+(-120) = 1780 грн.

Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок.

Спосіб відносних різниць заснований на використанні для розрахунку впливу факторів їх відносних відхилень. Використовується він для мультиплікативних моделей.

Спочатку розраховують відносні відхилення факторних показників:

;

;

.

Після цього послідовно визначають відхилення результативного показника за рахунок кожного фактора:

;

;

.

Останнім розрахунком є перевірка.

У прикладі, що розглядається (див. табл. 2.1) отримаємо:

ДВРК = (ВР0ДК%)/100%;



ДВРК = (9500 * 20) / 100 =1900 грн;

ДВРЦ = (ВР0 + ДВРК)ДЦ%/100%;

ДВРЦ = (9500 + 1900) (-1,05)/1ОО = -120 грн;

ДВР = 1900-120=1780 грн.

Результати даних розрахунків співпадають з результатами способу ланцюгових підстановок.

Індексний спосіб застосовується для визначення впливу факторів на результативний показник у мультиплікативних та кратних моделях.

Результатом розрахунків впливу факторів на результативний показник, на відміну від інших способів елімінування, є не абсолютне, а відносне відхилення результативного показника (індекс).

Наприклад, розглянемо індекс вартості товарної продукції:

де q - осяг товарної продукції в натуральному вимірнику;

p - ціна за одиницю продукції.

Можна представити індекс вартості товарної продукції так:

.

Визначення зміни вартості товарної продукції за рахунок кількості виробленої продукції та ціни виконується за наступними формулами:

;

.

Підсумком розрахунків є перевірка, що виконується так само, як і в інших методах.

Існують і інші способи факторного аналізу, які не є елімінуванням: інтегральний, диференціальний, логарифмічний, пропорційного ділення, часткової участі.

Питання для самоконтролю:

Як класифікуються методи економічного аналізу?

В чому полягає сутність моделювання?

Чим відрізняються детерміновані моделі від стохастичних?

Дати характеристику видів детермінованих факторних моделей.

В чому полягає сутність елімінування?

Охарактеризуйте способи елімінування.

Тема 3. Види економічного аналізу ТА його інформаційне забезпечення

Мета: ознайомитись з класифікацією аналізу, його інформаційним забезпеченням та організацією.

Питання:

1. Види економічного аналізу.

2. Інформаційне забезпечення економічного аналізу.

3. Організація економічного аналізу.

1. Види економічного аналізу

У економічній літературі економічний аналіз класифікується по різних ознаках.

За галузевою ознакою виділяють аналіз:

- галузевий - аналіз господарської діяльності окремих підприємств (АГД);

- міжгалузевий - методологічна основа аналізу у всіх галузях економіки (теорія економічного аналізу).

За ознакою часу АГД підрозділяється на:

- попередній (перспективний) - проводиться до здійснення операцій і необхідний для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього виконання плану;

- подальший (ретроспективний) - проводиться після здійснення господарських актів, використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств і буває:

а) оперативний (ситуаційний) - проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т. д.); його мета - оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси;

б) підсумковий (завершальний) - проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік); його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період.

Класифікація АГД по об'єктах управління:

техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства, вивчає дію технічних процесів на економічні результати діяльності підприємства;

фінансово-економічний аналіз, що проводиться фінансовими органами, основна увага приділяється фінансовим результатам діяльності і фінансовому стану підприємства;

аудиторський (бухгалтерський) аналіз - це експертна діагностика фінансового «здоров'я» підприємства, що проводиться аудиторами;

соціально-економічний аналіз, що проводиться службами управління підприємством, досліджує взаємозв'язок соціальних і економічних процесів;

маркетинговий аналіз - це дослідження ринків сировини і збуту продукції, конкурентоспроможності продукції, що проводиться службою маркетингу.

По методиці вивчення об'єкту розрізняють аналіз:

порівняльний - обмежується порівнянням звітних показників діяльності підприємства з даними плану або минулих років;

факторний - виявляє вплив факторів на зміну і рівень результативного показника;

діагностичний - встановлює характер порушення нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, властивих тільки даному порушенню;

маржинальний - вивчає взаємозв'язок обсягів продажів, собівартості і прибутку за умови розподілу витрат на постійні та змінні;

функціонально-вартісний - є методом виявлення резервів. Він базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його основне призначення в тому, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, заміни матеріалів і так далі

По суб'єктах аналізу розрізняють аналіз:

- внутрішній - проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб управління виробничою і фінансовою діяльністю;

- зовнішній - проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, інвесторами.

2. Інформаційного забезпечення економічного аналізу

Менеджмент будь-якої організації має в основі економічну інформацію і її аналіз.

Результати економічного аналізу підприємства представляють інтерес для різних груп користувачів:

для податкових органів аналіз представляє інтерес з погляду можливостей підприємства нормально працювати і своєчасно сплачувати всі податки і збори, передбачені Податковим Кодексом України;

фінансові органи зацікавлені в аналізі фінансового полягання у випадках рішення питання про надання підприємству бюджетного фінансування;

для органів статистики інформація про фінансовий стан підприємства - інформаційна база для макроекономічного аналізу;

урядові установи цікавить інформація про результати аналізу фінансового стану підприємства у разі надання державного замовлення і для цілей макропланування економіки;

фінансовий стан підприємства для банківських установ є головним критерієм при рішенні питання про доцільність видачі кредиту і рішенні питання про величину процентних ставок і терміни надання кредиту;

покупців цікавить надійність підприємства-продавця при виконанні договорів постачання і при використанні передоплати;

постачальники зацікавлені в інформації про фінансовий стан покупця з погляду можливості оплати рахунків за продукцію, що поставляється (роботи, послуги);

для інвесторів дані про фінансовий стан - основа для ухвалення інвестиційних рішень;

для власників і акціонерів результати аналізу фінансового стану є зведення про життєдіяльність підприємства і про можливість отримання дивідендів (для акціонерів) і доходів (для власників).

Джерела інформації для проведення аналізу діляться на планові, облікові та позапланові.

До планових джерел відносяться всі типи планів, які розробляються на підприємстві, а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання і ін.

Джерела інформації облікового характеру - це всі дані, які містять документи бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також всі види звітності, первинна облікова документація.

Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку і звітності, де найповніше відбиваються господарські явища, процеси, їх результати.

Дані статистичного обліку, в яких міститься кількісна характеристика масових явищ і процесів, використовуються для поглибленого вивчення і осмислення взаємозв'язків, виявлення економічних закономірностей.

Оперативний облік і звітність сприяють більш оперативному забезпеченню аналізу необхідними даними і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень.

Обліковим документом є також економічний паспорт підприємства, в якому накопичуються дані про результати господарської діяльності за декілька років. Показники, які містяться в паспорті, дозволяють провести дослідження динаміки, виявити тенденції і закономірності розвитку підприємства.

До машинних джерел інформації відносяться дані, які містяться в оперативній пам'яті ПЕОМ, на гнучких дисках.

До позаоблікових джерел інформації відносяться наступні документи:

Офіційні документи: закони держави, укази Президента, ухвали уряду і місцевих органів влади, накази вищестоящих органів управління, акти перевірок і ревізій, накази і розпорядження керівництва підприємства.

Договори, угоди, вирішення арбітражу і судових органів, рекламації.

Вирішення загальних зборів колективу.

Різні джерела інформації (телебачення, преса і т. д.).

Технічна і технологічна документація.

Матеріали спеціальних досліджень стану виробництва на окремих робочих місцях (хронометраж, фотографія і т. п.).

Усна інформація, яка отримана під час зустрічей з членами свого колективу або представниками інших підприємств.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу служать форми фінансової (бухгалтерською) звітності. На основі цих можливий тільки аналіз фінансового стану, як переддень у фінансовий аналіз. Проведення комплексного економічного аналізу вимагає залучення ряду форм статистичної звітності, але і цього недостатньо. Виходячи з того, що форми звітності (як бухгалтерською, так і статистичною) складаються бухгалтером на основі облікових даних і ряду спеціальних розрахунків, кваліфікованим аналітиком може стати тільки бухгалтер (за наявності додаткової аналітичної підготовки). У всьому світі бухгалтер по своїй суті і є бухгалтером-аналітиком.

Організація інформаційного забезпечення аналізу, у свою чергу, повинна відповідати наступним вимогам:

1. Аналітичність інформації. Сенс цього полягає в тому, що вся система економічної інформації незалежно від джерел надходження повинна відповідати потребам АГД, тобто забезпечувати надходження даних саме про ті напрями діяльності і з тією деталізацією, яка в даний момент потрібна аналітикові для вивчення явищ і процесів, виявлення впливу основних чинників і визначення резервів підвищення ефективності виробництва.

2. Об'єктивність інформації. Економічна інформація повинна об'єктивно відображати досліджувані явища і об'єкти.

3. Єдність. З цього принципу витікає необхідність усунення відособленості і дублювання різних джерел інформації. Це означає, що кожне економічне явище, кожен господарський акт повинні реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватися в обліку, плануванні, контролі і аналізі.

4. Оперативність. Це означає, що інформація повинна поступати до аналітика щонайшвидше. Підвищення оперативності інформації досягається застосуванням новітніх засобів зв'язку, обробкою її на ЕОМ.

5. Раціональність. Це означає мінімум витрат на збір, зберігання і використання даних. Система інформації винна максимально повно забезпечувати запити аналізу і управління. З цієї вимоги витікає необхідність вивчення корисності інформації і на цій основі вдосконалення інформаційних потоків шляхом усунення зайвих даних і введення потрібних.

Кажучи про реальність отриманих в ході проведення економічного аналізу результатів, слід мати зважаючи на, що якнайповніші результати можливі тільки при проведенні економічного аналізу самим підприємством, або аудиторською фірмою, які мають можливість використовувати всі джерела інформації, що є на підприємстві.

Найважливішою проблемою в справі становлення економічного аналізу як повноцінній функції управління підприємством стає достовірність використовуваної інформації.

Принцип достовірності включає:

технологію отримання даних, використовуваних як джерело інформації;

досконалість цієї технології;

правильність використання даної технології.

Такою технологією можна визнати управлінський облік, який дає можливість сформувати реальну собівартість, не підвладну впливу законодавчої і нормативної бази.

Бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати і інші додаткові дані можуть служити солідною інформаційною основою економічного аналізу господарської діяльності підприємств і інших комерційних структур. Внутрішня система інформації дає можливість орієнтування (в порядку першого наближення) визначити вищу і нижчу межі продажних цін, встановити зону комерційної риски, лінію фінансової рівноваги, критичну точку фінансової стійкості. У зв'язку з цим велике значення набуває зараз оперативна (щоденна) інформація. Інформаційна цінність бухгалтерської звітності, поза сумнівом, підвищується, якщо облікове господарство підприємства було заздалегідь перевірене відповідною аудиторською службою.

3. Організація економічного аналізу

Підвищення ефективності діяльності підприємства багато в чому залежить від правильної організації економічного аналізу. У зв'язку з цим організація аналізу господарської діяльності на підприємствах повинна відповідати ряду вимог:

Обґрунтований розподіл обов'язків по проведенню аналізу між окремими виконавцями.

Уніфікація аналітичної роботи (створення методик, що передбачають заповнення обмеженого числа розроблених таблиць із зіставними даними).

На крупних промислових підприємствах всю економічну роботу, у тому числі і по аналізу, організовує головний економіст. У його підпорядкуванні знаходяться відділ економіки і організації виробництва, планово-економічний відділ, відділи праці і заробітної плати, бухгалтерського обліку, фінансовий і так далі В окремий структурний підрозділ може бути виділений відділ або група економічного аналізу. На середніх і дрібних підприємствах очолює аналітичну роботу начальник планового відділу або головний бухгалтер.

На підприємстві робота по проведенню аналізу повинна плануватися.

На практиці можуть складатися плани:

комплексний - календарний розклад окремих аналітичних досліджень на один рік;

тематичні - плани проведення аналізу по питаннях, які вимагають поглибленого вивчення.

Організаційні етапи аналітичної роботи:

Виділення суб'єктів і об'єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження, розподіл обов'язків між дослідниками.

Планування аналітичної роботи.

Інформаційне і методичне забезпечення аналізу.

Зміст аналізу (комплекс питань: собівартості, використання робочої сили, витрачання фонду заробітної плати і т. д.).

Аналітична обробка даних про хід і результати фінансово-господарської діяльності.

Оформлення результатів аналізу.

Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, зроблених за наслідками аналізу.

Будь-які результати аналізу оформляються у вигляді документів - пояснювальної записки, довідки, висновку.

Зміст пояснювальної записки (складається для вищестоящої організації) включає: загальні дані про аналізоване підприємство, економічний рівень розвитку, умови господарювання, характеристику виконання планів за основними показниками, результати аналізу окремих сторін діяльності підприємства, виводи і пропозиції по їх поліпшенню.

Основна увага в пояснювальній записці повинна приділятися чіткому викладу результатів аналізу. Пояснення слід чергувати з цифрами, таблицями, графіками, що ілюструють і підтверджуючими текст аналізу, а також розрахунками, що обґрунтовують його виводи. При викладі результатів вивчення впливу різних чинників, що визначають ступінь виконання плану, необхідно розкрити їх взаємозв'язок, взаємодію і причини виникнення. Найбільш відповідальним моментом пояснювальної записки є розробка пропозицій по подальшому поліпшенню діяльності господарства. Виводи повинні бути викладені стисло і охоплювати найбільш важливе і істотне в діяльності підприємства, а також розкриті аналізом можливості по збільшенню її ефективності.

Завдання довідки (складається для внутрішнього користування), висновки (складається зовнішніми користувачами) - відобразити недоліки або досягнення, виявлення резервів, способи їх освоєння. Тут може бути опущена загальна характеристика підприємства і умов його діяльності.

Також останнім часом все більше застосування знаходить безтекстова форма оформлення результатів аналізу. Вона складається з постійного макету типових аналітичних таблиць і не містить пояснювального тексту. Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал, що вивчається, і представити його в придатній для сприйняття формі. Такий порядок оформлення результатів розрахований на висококваліфікованих працівників, здатних самостійно розібратися в обробленій і систематизованій інформації і ухвалювати необхідні рішення.

Істотні результати заносяться в економічний паспорт підприємства.

Питання для самоконтролю:

За якими ознаками класифікується економічний аналіз?

Яким вимогам повинна відповідати аналітична інформація?

Як класифікується економічна інформація?

Як класифікуються джерела інформації для аналізу?

З яких етапів складається економічний аналіз?

Яким чином оформлюються результати аналізу?

В чому суть безтекстової форми оформлення результатів аналізу?

Тема 4. Аналіз фінансового стану підприємства

Мета: ознайомитись з методикою аналізу фінансового стану підприємства.

Питання:

1. Значення, завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства.

2. Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу.

3. Оцінка ліквідності балансу

4. Коефіцієнтний аналіз ліквідності.

5. Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства, їх економічний зміст, методи розрахунку та аналізу.

1. Значення, завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це його здатність фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання.

Завдання аналізу фінансового стану:

- оцінка виконання фінансового плану підприємства;

- виявлення причин зміни фінансового стану;

- пошук резервів поліпшення фінансового стану.

Джерела інформації: фінансова звітність підприємства (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. 4 «Звіт про власний капітал», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності»), дані фінансового плану, облікова і маркетингова інформація.

2. Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу

Аналіз майнового положення підприємства починається з вивчення складу, структури і динаміки балансу. З цією метою використовується порівняльний аналітичний баланс (табл. 4.1), який будується на основі агрегованого балансу.

Агрегований баланс - це баланс, в якому однорідні статті об'єднані у групи.

Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є:

абсолютні величини по статтях балансу на початок і кінець періоду;

питомі ваги статей балансу у валюті на початок і кінець періоду;

зміни в абсолютних величинах;

зміни в питомих вагах;

темп зростання статей балансу;

зміни у % до змін валюти (темп зростання структурних змін - динаміка структурних змін);

ціна 1 % зростання валюти і статей балансу - відношення абсолютної зміни до % зміни по відношенню до початку періоду.

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено безліч важливих показників, які характеризують статику і динаміку фінансового стану підприємства. Він активно використовується в практиці зарубіжних фірм.

Всі показники порівняльного аналізу можна об'єднати в групи:

структури балансу;

динаміки балансу;

структурної динаміки балансу.

Для осмислення загальної картини зміни майнового положення важливі показники структурної динаміки. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити вивід про те, через які джерела в основному була притока нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному вкладені.

3. Оцінка ліквідності балансу

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є його платоспроможність. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і контрагентів.

Платоспроможність - можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності:

ліквідність балансу - ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань;

ліквідність активу - його здатність швидко приймати грошову форму;

ліквідність підприємства - здатність підприємства завдяки його стійкому фінансовому стану залучати позикові засоби для погашення своїх поточних зобов'язань.

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів: