Аналіз господарської діяльності

Зниження витрат на 1 грн продукції за рахунок оптових цін на продукцію визначаємо так: із витрат на 1 грн продукції, обрахованих у чинних цінах, відраховуємо витрати в чинних цінах на матеріали і в планових цінах -- на продукцію. Підвищення ціни на продукцію зменшило витрати на 1 грн продукції на 0,30 коп. (84,06 - 84,36), або на 0,37 %.

Аналіз показав, що підприємство підвищило собівартість продукції за рахунок безгосподарності (зайві витрати) і зростання цін на матеріали. Ці перевитрати воно частково покрило за рахунок підвищення цін на свою продукцію. Отже, підприємство -- об'єкт аналізу є наочним прикладом поганого господарювання.

3. Аналіз прямих матеріальних витрат

Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають матеріальні витрати. Тому проводиться аналіз фактора прямих матеріальних витрат (рис. 7.1).

Питомі матеріальні витрати на окремі вироби, у свою чергу, залежать від кількості (маси) витрачених матеріалів на одиницю продукції і середньої ціни одиниці матеріалів. Розрахунок впливу даних чинників проводиться способом ланцюгових підстановок.

Вплив прямих матеріальних витрат на собівартість продукції (ДС%) визначається таким чином:

ДС% = (1 - Кмв) ПВмв ,

де Кмв - коефіцієнт (індекс) матеріальних витрат;

ПВмв - питома вага матеріальних витрат в собівартості.



Рис. 7.1. Схема факторної системи прямих матеріальних витрат

Слід звернути увагу на наявність поворотних відходів, які можна реалізувати або використовувати для інших цілей. Вартість поворотних відходів за ціною можливого використання (наприклад, відходів металу за ціною лому) віднімається з собівартості продукції.

4. Аналіз прямих витрат на оплату праці

Прямі витрати на оплату праці (змінна частина ФЗП) залежить від ряду факторів (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Факторна система змінного ФЗП

На основі даної факторної системи можна побудувати дві моделі:



,

.

Співвідношення темпів зростання заробітної плати і продуктивності праці надає вплив на собівартість продукції, який визначається по формулі:

,

де С(%), ПП(%), ЗП(%) - відсотки зміни собівартості продукції, продуктивності праці і середньої заробітної плати відповідно;

ПВзп - питома вага заробітної плати в собівартості продукції.

При розрахунку впливу цих чинників на зміну суми прямої зарплати по видах продукції використовують спосіб ланцюгових підстановок.

Питання для самоконтролю:

Визначити завдання аналізу доходів підприємства.

Визначити завдання аналізу витрат підприємства.

Які джерела інформації використовуються для аналізу доходів та витрат підприємства?

Як проводиться факторний аналіз витрат на 1 грн. продукції?

Які фактори впливають на прямі матеріальні витрати?

Які фактори впливають на прямі витрати на оплату праці?

Як впливають на собівартість продукції співвідношення між темпами зростання заробітної плати та продуктивності праці?

Тема 8. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

Лекція 1 Аналіз обсягу, асортименту і структури продукції

Мета: ознайомитись з методикою аналізу обсягу, асортименту та структури виробництва продукції.

Питання:

1. Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг.

2 Аналіз обсягу й асортименту продукції.

3. Аналіз структури продукції.

1. Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг

У ринкових умовах правильно вибрана стратегія виробництва і належні об'єми випуску продукції забезпечують бажаний об'єм реалізації і відповідний прибуток. Тому управлінський аналіз роботи промислового підприємства починається з вивчення показників випуску продукції.

Об'єктами аналізу виробництва виступають:

об'єм виробництва продукції в цілому і по асортименту;

структура товарної продукції;

якість товарної продукції;

ритмічність виробництва продукції.

Основні завдання аналізу:

оцінка якості (обґрунтованості) планових показників;

оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва продукції (робіт, послуг);

визначення впливу різних чинників на зміну величини цих показників;

виявлення внутрішніх резервів збільшення випуску продукції;

розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

Для оцінки виконання виробничої програми застосовуються натуральні, умовно-натуральні і вартісні показники об'єму виробництва. Узагальнюючі показники обсягу виробництва (валова і товарна продукція) виражаються у вартісній оцінці.

Валова продукція - це вартість всієї проведеної продукції, виконаних робіт і наданих послуг, включаючи незавершене виробництво і внутрішньогосподарче споживання. Виражається вона зазвичай в зіставних цінах.

Товарна продукція - це вся готова продукція, призначена для відвантаження на сторону (тобто валова продукція за вирахуванням незавершеного виробництва і внутрішньогосподарчого обороту). Виражається вона в оптових цінах, що діють в звітному періоді, або зіставних цінах.

Важливе значення для аналізу виконання плану виробництва мають натуральні показники об'ємів виробництва (штуки, тонни, метри і ін.). Їх використовують при аналізі об'ємів виробництва по окремих видах однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики об'ємів виробництва продукції (наприклад, на взуттєвих фабриках - умовні пари взуття, на консервних заводах - умовні банки консервів і т. п.).

Також для аналізу виробництва використовуються показники:

планові (узяті з планових документів);

фактичні (узяті з даних обліку і звітності);

фактичні в межах плану (визначувані шляхом вибору найменшого з двох значень показника: планового або фактичного).

Джерела інформації для аналізу виробництва продукції: статистична звітність про виробництво продукції ф. 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції», ф. 1-П «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами», дані бізнес-плану, оперативні плани-графіки виробництва і реалізації продукції, дані про залишки незавершеного виробництва і готової продукції на складах (ф. 1), «Звіт про фінансові результати» (ф. 2) і ін.

2. Аналіз обсягу й асортименту продукції

В першу чергу аналізується динаміка валової і товарної продукції за допомогою базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту, а також середньорічного темпу зростання за ряд періодів ():

;

де Т1, Т2, Тn - ланцюгові темпи зростання обсягів виробництва.

Далі проводиться аналіз виробництва окремо по кожному об'єкту дослідження: асортименту, структурі, якості, ритмічності.

Одним з найважливіших напрямів деталізації аналізу об'єму виробництва продукції є вивчення його в структурно-асортиментному розрізі.

Процес постійного оновлення складу продукції є наслідком цілеспрямованого управління цим процесом, що припускає відносну стабільність асортименту за деякі короткі проміжки часу, ретельне планування випуску продукції і строгий контроль над виконанням всіх асортиментних завдань і термінів випуску окремих видів продукції. Тому відхилення від планових завдань розцінюється як істотний недолік в роботі виробничих підрозділів підприємства, їх керівників і виконавців.

Номенклатура - це перелік всіх видів продукції, що випускається.

Асортимент - це перелік всіх видів продукції, що випускається, з вказівкою об'ємів виробництва по кожному виду.

Виконання плану по асортименту (номенклатурі) аналізується одним з наступних способів:

1) за способом найменшого відсотка;

2) по питомій вазі найменувань виробів, по яких виконаний план випуску продукції, в загальному переліку;

3) за допомогою середнього відсотка (загальний фактичний випуск продукції в межах плану ділиться на загальний плановий випуск продукції).

Розглянемо застосування даних методів на конкретному прикладі (табл. 8.1).

Таблиця 8.1 - Аналіз виконання плану по асортименту

Виріб	Товарна продукція в планових цінах, тис. грн	Виконання плану %	Товарна продукція, зарахована у виконання плану по асортименту, тис. грн
	план	факт
А	28800	25200	87,5	25200
Б	33600	33264	99,0	33264
В	19200	22176	115,5	19200
Г	14400	20160	140,0	14400
Разом	96000	100800	105,0	92064

У виконання плану по асортименту зараховується фактична вартість товарної продукції в межах плану, тобто фактична, якщо вона менше плановою, або планова, якщо вона менше фактичною. При цьому найменший відсоток виконання плану складає 87,5%, питома вага виробів, по яких виконаний план випуску, - 50%, а середній відсоток виконання плану по асортименту - 95,9% (92064/96000100).

Причинами недовиконання плану по асортименту можуть бути:

1) зовнішні - кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення;

2) внутрішні - недоліки в організації виробництва, технічний стан устаткування, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.

3. Аналіз структури виробництва

Нерівномірність виконання плану по окремих видах продукції приводить до зміни її структури. Виконати план по структурі - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Структура - це співвідношення (зазвичай у відсотках) окремих видів продукції в загальному об'ємі виробництва.

Зміну структури виробництва надає сильний вплив на всі економічні показники: об'єм випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість, прибуток, рентабельність.

Розрахунок впливу структури виробництва на ці показники проводиться способом ланцюгової підстановки. При цьому модель товарної продукції записується в наступному вигляді:

,

де ТП - вартість товарної продукції;

Vзаг - загальний фізичний обсяг товарної продукції;

ПВi - питома вага i-го виду продукції в загальному випуску;

Цi - ціна одиниці i-го виду продукції.

Розрахунок впливу структурного чинника на вартість товарної продукції здійснюється по формулах:

,

,

,

де ф - ознака фактичного показника;

пл - ознака планового показника.

Розглянемо на конкретному прикладі аналіз впливу структурних змін на вартість товарної продукції (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 - Аналіз структури товарної продукції

Виріб	Ціна планова, грн	Об'єм виробництва, шт.	Товарна продукція в планових цінах, тис. грн	Зміна товарній продукції за рахунок структури, тис. грн
		план	факт	план	факт при плановій структурі	факт
А	5000	5760	5040	28800	29550	25200	-4350
Б	6000	5600	5544	33600	34475	33264	-2111
В	7000	2743	3168	19200	19700	22176	+2476
Г	7500	1920	2688	14400	14775	20160	+5385
Разом	-	16023	16440	96000	98500	100800	+2300

Спочатку розраховується середній індекс фізичного об'єму виробництва товарної продукції шляхом ділення загального фактичного об'єму на плановий. У наше прикладі він складає 1,026 (164400/160230) і показує, що за умови дотримання планової структури товарної продукції виконання плану по кожному виду продукції склало б 102,6%. Вартість товарної продукції фактична при плановій структурі і планових цінах розраховується шляхом множення планової її вартості на середній індекс фізичного об'єму. У даному прикладі вартість товарної продукції за умови дотримання планової структури склала б 98500 тис. грн. Зміна вартості товарної продукції за рахунок структурних зрушень розраховується як різниця між фактичною вартістю товарної продукції і її вартістю при плановій структурі. В даному випадку зміна структури випуску привела до збільшення вартості товарної продукції на 2300 тис. грн (100800-98500).

Аналіз структурних змін можна провести також способом абсолютних різниць. Для цього спочатку потрібно визначити, як змінюється середній рівень ціни реалізації одного виробу під впливом структурного чинника (Цстр):

.

Помноживши загальний фактичний обсяг виробництва товарної продукції на отриманий результат, обчислюємо зміну вартості товарної продукції:

.



Слід мати на увазі, що зміна структури, як і асортименту, може бути викликане дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

Питання для самоконтролю:

Що виступає об'єктами аналізу виробництва продукції?

В чому полягають завдання аналізу виробництва продукції?

Що таке номенклатура?

Що таке асортимент?

Якими методами оцінюється виконання плану з асортименту?

Що характеризує структура продукції?

Як оцінюється вплив зміни структури виробництва на вартість продукції?

Лекція 2

Аналіз якості виготовленої продукції, ритмічності роботи та реалізації продукції

Мета: ознайомитись з методичними прийомами аналізу якості продукції, ритмічності виробництва продукції та її реалізації.

Питання:

1.Аналіз якості виготовленої продукції.

2.Аналіз ритмічності роботи підприємства.

3.Аналіз реалізації продукції.

1. Аналіз якості виготовленої продукції

Важливим показником діяльності підприємства є якість продукції. Її підвищення забезпечує економію матеріальних і трудових ресурсів, дозволяє більш повно задовольняти потреби споживачів. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на неї і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок зростання обсягу продажів, але і за рахунок вищих цін.

Якість продукції - це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність.

Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Узагальнюючі показники характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її вигляду і призначення:

а) питома вага нової продукції у загальному її випуску;

б) питома вага атестованої та неатестованої продукції;

в) питома вага продукції вищої категорії якості;

г) питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

д) питома вага продукції, що експортується.

Індивідуальні показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

корисність (здатність задовольняти конкретну потребу);

надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);

технологічність (ефективність конструкторських і технологічних рішень);

естетичність.

Непрямі показники якості:

штрафи за постачання неякісної продукції;

обсяг і питома вага забракованої продукції;

питома вага зарекламованої продукції;

відсоток браку;

втрати від браку і тому подібне.

По продукції, якість якої характеризується сортом, розраховуються:

частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва,

середній коефіцієнт сортності,

середньозважена ціна виробу.

Способи розрахунку коефіцієнта сортності різні:

1) спосіб питомої ваги першосортної продукції - відношення кількості продукції першого сорту (V1с) до її загальної кількості:



;

2) спосіб першосортної ціни - відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту:

;

3) спосіб першосортних одиниць - відношення загальної кількості продукції, приведеної до першого сорту за допомогою коефіцієнтів приведення (кПРi), до загальної кількості продукції:

,

.

Відсоток виконання плану за якістю продукції (Кяк(%)) розраховується таким чином:

.

Оцінити середній рівень якості продукції можна також способом середньозваженої ціни:

,

.

Крім того, оцінка виконання плану до якості продукції проводиться за питомою вагою атестованих виробів, питомою вагою забракованої і зарекламованої продукції.

Далі необхідно визначити вплив якості продукції на випуск товарної продукції (ТП), виручку від реалізації продукції (ВР), прибуток (П). Розрахунок виконується так:

,

,

,

де Ц0, Ц1 - рівень ціни виробу до і після зміни якості відповідно;

С0, С1 рівень собівартості до і після зміни якості відповідно;

V1 - кількість продукції підвищеної якості;

VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.

В процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і питомою вагою в загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку і втрати товарної продукції.

Втрати від браку визначаються як сума собівартості забракованої продукції і витрат по виправленню браку за вирахуванням вартості браку за ціною можливого використання і суми утримань з винних осіб.

Втрати товарної продукції визначають множенням втрат від браку на фактичний рівень рентабельності.

Після цього вивчаються причини пониження якості і допущеного браку. Ними можуть бути: погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва, кваліфікації кадрів, аритмічність виробництва і ін.

2. Аналіз ритмічності роботи підприємства

Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва і понадпланові залишки готової продукції на складах, сповільнюється оборотність капіталу; не виконуються постачання по договорах; несвоєчасно надходить виручка, перевитрачається фонд заробітної плати. Все це приводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Ритмічність - це рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі і асортименті, передбачених планом.

Показники оцінки ритмічності виробництва:

прямі (коефіцієнт ритмічності (Критм), коефіцієнт варіації (Кв), коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду до місячного випуску та ін.);

непрямі (доплати за наднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від браку та ін.).

Коефіцієнт ритмічності:

,

де ВПіпл - плановий випуск продукції за і-ті періоди;

ВПін - недовиконання плану по випуску продукції в і-му періоді.

При цьому у виконання плану по ритмічності зараховується фактичний випуск продукції, але не більш запланованого.

Коефіцієнт варіації:

,

де х2 - середньоквадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

n - число підсумовуваних планових завдань;

?хпл - середньодекадне завдання по графіку.

Причини аритмічності виробництва:

внутрішні (важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, планування і контролю і т. д.);

зовнішні (невчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.).

В процесі аналізу необхідно підрахувати втрачені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою.

На закінчення аналізу розробляються заходи щодо усунення причин (хоч би основних), що негативно впливають на роботу підприємства.

3. Аналіз реалізації продукції (робіт, послуг)

В процесі аналізу необхідно вивчити зміни не тільки в обсязі виробництва товарної продукції, але і в обсязі її реалізації. Від обсягу продажів залежать фінансові результати підприємства, його фінансове положення, платоспроможність і так далі.

Обсяг реалізації продукції визначається по відвантаженій покупцям продукції.

Реалізована продукція - вартість відвантаженої продукції, відображеної в оформлених для оплати розрахункових документах.

Аналіз реалізації продукції проводиться за кожен місяць, квартал, півріччя, рік. В процесі його фактичні дані порівнюються з плановими, передуючими періодами, розраховуються: відсоток виконання плану, абсолютне відхилення від плану, темпи зростання і приросту за аналізований відрізок часу, абсолютне значення одного відсотка приросту. На зміну обсягу продажів впливають численні чинники (рис. 8.1).

Отже, аналіз реалізованої продукції (РП) можна провести за допомогою балансу товарної продукції (ТП):

а) без урахування товарів відвантажених:

ГПп+ТП=РП+ГПк

РП=ТП+ГПк-ГПп=ТП-ДГП

де ГПп, Гпк - залишки готової продукції відповідно на початок і кінець періоду;

Зміна обсягу реалізації продукції

1. Зміна відвантаження продукції

2. Зміна залишків товарів, відвантажених на початок і кінець аналізованого періоду

2.1 Термін оплати яких не наступив

2.2 Не сплачені в строк покупцями

2.3 На відповідальному зберіганні у покупців

1.1 Зміна залишків готовій продукції на початок року

Зміна випуску товарній продукції

1.3 Зміна залишків готовій продукції на кінець року

б) з урахуванням товарів відвантажених:

ГПп+ТВп+ТП=РП+ТВк+ГПк

РП=ТП+ТВк-ТВп+ГПк-ГПп=ТП-ДТВ-ДГП

де ТВп, ТВк - залишки товарів відвантажених відповідно на початок і кінець періоду.

Розрахунок впливу даних чинників на обсяг реалізації продукції проводиться порівнянням фактичних рівнів показників чинників з плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Для вивчення впливу цих чинників аналізується баланс товарної продукції.

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань по постачанню продукції. Недовиконання плану по договорах для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить спад виробництва.

В процесі аналізу визначається виконання плану постачань за місяць і наростаючим підсумком в цілому по підприємству, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань.

Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховується діленням різниці між плановим обсягом відвантаження по договірних зобов'язаннях (ОВпл) і його недовиконанням (ОВн) на плановий обсяг:

.

Особлива увага при аналізі реалізації слід обертати на виконання зобов'язань по кооперованих постачаннях і по експорту продукції. В процесі аналізу необхідно вивчити також причини збільшення несплачених залишків продукції, відвантаженої покупцям. Прострочена заборгованість покупців за товари утрудняє фінансовий стан підприємства, тому треба приймати всі можливі заходи для її стягнення.

Питання для самоконтролю:

Які показники відносяться до узагальнюючих показників якості продукції?

Які показники відносяться до індивідуальних показників якості продукції?

Які показники відносяться до непрямих показників якості продукції?

Якими способами можна розрахувати коефіцієнт сортності продукції?

В чому суть ритмічності роботи підприємства?

Якими показниками оцінюється ритмічність роботи підприємства?

Які можуть бути причини неритмічної роботи підприємства?

Як будується баланс товарної продукції?

Як оцінюється якість виконання договірних зобов'язань?

Тема 7. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства і витрат на оплату праці

Мета: ознайомитись з методикою аналізу забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів, а також з аналізом фонда оплати праці.

Питання:

1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.

2. Аналіз ефективності використання робочого часу.

3. Аналіз продуктивності праці.

4. Аналіз використання фонду оплати праці.

1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Результати господарської діяльності підприємства залежать перш за все від ефективності використання живої праці - найбільш активного і вирішального чинника виробництва.

Завдання аналізу трудових ресурсів:

аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами в цілому, а також по категоріях і професіях;

аналіз використання трудових ресурсів;

пошук резервів зростання ефективності використання трудових ресурсів.

Джерела інформації для аналізу: статистична звітність форм 1-ПВ «Звіт з праці», 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції», 1-П «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами», 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання», 7-ПВ «Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників», бізнес-план, бухгалтерська (фінансова) звітність, дані табельного обліку і відділу кадрів і ін.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників по категоріях і професіях з плановою потребою. Для оцінки відповідності кваліфікації робочих складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт (Тробіт) і робочих (Тробочих).

;

,

де ТР - тарифний розряд;

Крi - кількість робочих кожного розряду;

Vpi - об'єм робіт кожного виду.

Якщо середній тарифний розряд робочих нижче середнього тарифного розряду робіт, це може привести до зниження якості продукції, якщо навпаки - виникають непродуктивні виплати з фонду оплати праці.

Аналіз адміністративно-управлінського персоналу проводиться за наступними напрямами:

перевірка відповідності освіти працівника займаній ним посаді;

оцінка можливостей підвищення кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу;

аналіз його вікового складу;

оцінка стажу роботи персоналу.

Для характеристики руху робочої сили розраховують і аналізують динаміку наступних показників.

Коефіцієнти руху робочої сили:

коефіцієнт обороту по прийому робочих (Кпр):

;

коефіцієнт обороту по вибуттю (Квиб):

;

коефіцієнт плинності кадрів (Кплин):

;

коефіцієнт постійності персоналу (Кп.п.):

.



Напруга в забезпеченні підприємства трудовими ресурсами може бути частково знята за рахунок повнішого використання наявної робочої сили, зростання продуктивності праці, комплексної автоматизації виробництва, удосконалення технології. В процесі аналізу повинні бути виявлені резерви скорочення потреби в трудових ресурсах в результаті проведення вищезгаданих заходів.

Якщо підприємство створює додаткові робочі місця, то резерв збільшення випуску продукції за рахунок цього визначається так:

,

де РВП - резерв випуску продукції;

РКР - резерв збільшення кількості робочих місць;

РВф - фактичний середньорічний виробіток одного робочого.

2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Для визначення повноти використання трудових ресурсів вивчається кількість відпрацьованих днів і годинника одним працівником, ступінь використання фонду робочого часу (рис. 9.1). Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, виробничому підрозділу, всьому підприємству.

Рис. 9.1. Структура фонду робочого часу

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робочих (КР), кількості відпрацьованих днів одним робочим в середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (Т):

.

Далі визначають надпланові втрати робочого часу: цілоденні (ЦДВ) і внутрішньозмінні (ВЗВ):

;

.

Після цього слід приділити особливу увагу причинам утворення надпланових втрат робочого часу. Зменшення таких втрат за рахунок усунення причин, залежних від колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, причому безвитратним.

Далі аналізуються непродуктивні витрати праці, що складаються з витрат робочого часу в результаті виготовлення забракованої продукції і виправлення браку. Скорочення всіх видів втрат робочого часу - один з резервів збільшення випуску продукції. Для його розрахунку потрібно втрати робочого часу з вини підприємства помножити на плановий середньогодинний виробіток продукції.

3. Аналіз продуктивності праці

Важливим показником використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Для її оцінки застосовується широкий спектр аналітичних показників.

Система показників продуктивності праці:

- узагальнюючі показники - середньорічний, середньоденний, середньогодинний виробіток продукції одним робочим; середньорічний виробіток продукції на одного працівника;

- частинні показники - витрати часу на виробництво одиниці продукції або випуск продукції в натуральному виразі за один людино-день або людино-годину;

- допоміжні показники - витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або об'єм виконаних робіт за одиницю часу.

Найбільш узагальнюючий показник продуктивності - середньорічний виробіток продукції одного працівника. У зв'язку з цим розглянемо взаємозв'язок факторів, що визначають цей показник (рис. 9.2).

Рис. 9.2. Факорна система продуктивності праці

Це можна також представити у вигляді формули:

Розрахунок впливу цих чинників проводиться способом ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.

Добитися підвищення продуктивності праці можна за рахунок:

а) зниження трудомісткості продукції;

б) повнішого використання виробничої потужності;

в) повнішого використання фонду робочого часу.

Для глибшого аналізу продуктивності праці (ПП) використовуються факторні системи, що отримуються шляхом моделювання:

- двохфакорна модель

,

де ТП - вартість товарної продукції;

Ч - чисельність працівників;

ОВФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів (ОВФ);

Фв - фондовіддача ОВФ;

Фо - фондоозброєність працівників;

- шестифакторна модель

,

,

де ОВФа - середньорічна вартість активної частини ОВФ;

ЛГ - кількість відпрацьованих людино-годин;

ЛД - кількість відпрацьованого людино-дня;

ЧР - кількість робочих;

Фва - фондовіддача активної частини ОВФ;

ПВа - питома вага активної частини ОВФ в їх загальній вартості;

Фолг - фондоозброєність однієї людино-години;

Трд - середня тривалість робочого дня в годинах;

Трр - тривалість робочого року в днях;

ПВроб - питома вага робітників в загальній чисельності працівників.

Резерв збільшення серебньогодинного виробітку визначається так:

,

де РГВ - резерв збільшення середньогодинного виробітку;

ГВм, ГВф - відповідно можливий і фактичний рівень середньогодинного виробітку;

РВП - резерв збільшення валової продукції за рахунок впровадження заходів НТП;

Тф - фактичні витрати робочого часу на фактичний об'єм продукції;

РТ - резерв скорочення робочого часу;

Тд - додаткові витрати праці, пов'язані із збільшенням випуску продукції.

Резерв збільшення випуску продукції визначається множенням можливого приросту середньогодинного виробітку на планований фонд робочого часу всіх робітників.

Зворотним показником середньогодинного виробітку є показник трудомісткості - це витрати робочого часу на одиницю або весь об'єм виготовленої продукції.

Трудомісткість одиниці продукції (Тм) визначають так:

,

де ФРЧвир - фонд робочого часу на виготовлення виробів одного виду;

К - кількість виготовлених виробів одного виду.

В процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану по її рівню, причини зміни і вплив на рівень продуктивності праці.

Приріст продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості продукції визначають по формулі:

.

В результаті зниження або зростання трудомісткості виникає економія або додаткове залучення чисельності робочих у виробництво (Еч), що розраховується по формулі:

.

4. Аналіз використання фонду оплати праці

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві необхідно проводити в тісному зв'язку з оплатою праці. Оцінка використання фонду заробітної плати починається з вивчення його структури.

Складові частини фонду оплати праці:

змінна (пропорційна об'єму виробництва продукції): відрядна заробітна плата, премії за виробничі результати, оплата відпусток робочих-відрядників;

постійна (незалежна від об'єму виробництва продукції): почасова заробітна плата, доплати за шкідливість, стаж роботи, простої, роботу в наднормовий час, оплата відпусток робочих-повременщиков.

На основі вивчення структури розраховуються відхилення фонду заробітної плати (ФЗП):

- абсолютне

;

- відносне

,

де - плановий змінний і постійний ФЗП відповідно;

Квп - коефіцієнт виконання плану виробництва продукції.

Змінна частина ФЗП залежить від цілого ряду чинників (рис. д.3).

Рис. 9.3. Факторна система змінного ФЗП

На основі даної факторної системи можна побудувати дві моделі:

,

.

Фактори, що впливають на постійний ФЗП, представлені на рис. 9.4.

На основі даної факторної системи можна побудувати три моделі:

;

;

.

Рис. 9.4. Факторна система постійного ФЗП

Співвідношення темпів зростання заробітної плати і продуктивності праці надає вплив на собівартість продукції, що визначається по формулі:

,

де С(%), ПП(%), ЗП(%) - відсотки зміни собівартості продукції, продуктивності праці і середньої заробітної плати відповідно;

ПВзп - питома вага заробітної плати в собівартості продукції.

Темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання середньої заробітної плати, щоб не було негативного впливу на собівартість продукції.

Показники ефективності витрат на оплату праці:

виробництво товарної продукції на одну гривну заробітної плати;

реалізація продукції на одну гривну заробітної плати;

прибуток від операційної діяльності на одну гривну заробітної плати;

чистий прибуток на одну гривну заробітної плати;

відрахування до фонду накопичення на одну гривну заробітної плати.

Питання для самоконтролю:

В чому полягають завдання аналізу трудових ресурсів?

Які джерела інформації використовуються для аналізу трудових ресурсів?

Якими показниками оцінюється рух робочої сили на підприємстві?

З яких частин складається фонд робочого часу?

Які фактори впливають на використання фонду робочого часу?

Які показники характеризують продуктивність праці?

Які фактори впливають на рівень продуктивності праці?

Які фактори вплавить на величину фонду оплати праці?

Тема 10. Аналіз довгострокових активів підприємства

Лекція 1

Аналіз основних засобів підприємства

Мета: ознайомитись з методикою аналізу забезпечення підприємства основними засобами та показниками ефективності їх використання.

Питання:

1. Об'єкти, завдання і джерела інформації для аналізу.

2. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства.

3. Аналіз ефективності використання основних фондів.

1. Об'єкти, завдання і джерела інформації для аналізу

Одним з найважливіших чинників підвищення ефективності діяльності підприємств є забезпеченість їх довгостроковими активами в необхідному об'ємі і ефективне їх використання.

Групи довгострокових активів підприємства:

нематеріальні активи;

основні засоби;

незавершене будівництво;

довгострокові фінансові інвестиції;

довгострокова дебіторська заборгованість.

Найбільша увага при аналізі приділяється основним засобам унаслідок їх функціональної ролі значної питомої ваги у складі довгострокових активів.

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та від їх використання.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік).

Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих засобів.

Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Завдання аналізу основних фондів:

оцінка технічного рівня і ступеня забезпеченості виробництва основними фондами;

аналіз ефективності використання основних фондів і виявлення причин, що вплинули на рівень їх використання;

виявлення резервів підвищення фондовіддачі;

розробка заходів щодо використання резервів.

Джерела інформації для аналізу основних фондів: ф. 1 «Баланс», ф. 5 «Примітки до річної фінансової звітності», ф. 1П-НПП «Звіт про виробництво промислової продукції», ф. 1-П «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами», ф. 2-інвестиції «Капітальні інвестиції», бізнес-план, інвентарні картки обліку, проектно-кошторисна і технічна документація, технічний паспорт підприємства.

2. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

Аналіз технічного рівня розвитку виробництва зазвичай починається з вивчення об'єму основних засобів, їх динаміки і структури. Основні фонди класифікуються по ряду ознак. Така деталізація потрібна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури.

Велике аналітичне значення мають показники структури основних засобів. Насамперед аналізують розподіл основних засобів підприємства на основні виробничі засоби головного виду діяльності, основні виробничі засоби інших видів діяльності (наприклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і засоби невиробничого призначення.

Структура основних фондів підприємства:

основні виробничі фонди - беруть участь у виробничій діяльності підприємства, виділяється:

активна частина - робочі машини і устаткування;

пасивна частина - будівлі, споруди, силові машини, транспорт, вимірювальні прилади;

основні невиробничі фонди - обслуговують соціальну сферу діяльності підприємства (житлові будинки, будинки відпочинку).

Велике значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних виробничих фондів (ОВФ), для цього розраховують показники:

коефіцієнт оновлення (Кон) характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду:

;

коефіцієнт вибуття (Кв) характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва:

;

коефіцієнт приросту (Кпр) характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період:

;

коефіцієнт зносу (Кзн) характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах:

;

коефіцієнт придатності (Кп) характеризує ту частку не перенесеної на створюваний продукт вартості:

.

Для характеристики стану робочих машин, устаткування, інструментів застосовують групування по технічній придатності:

придатне устаткування;

устаткування, що вимагає капітального ремонту;

непридатне устаткування.

Далі доцільно провести аналіз придатності ОВФ на основі оцінки його вікового складу.

Послідовність вікового складу ОВФ:

групування ОВФ по терміну їх експлуатації з виділенням груп: до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 20 років і понад 20 років;

розрахунок питомої ваги кожної вікової групи в загальній кількості ОВФ;

розрахунок середнього віку ОВФ (хсер) по формулі:

,

де хінт - середина інтервалу вікової групи;

а - питома вага вікової групи в загальній кількості ОВФ.

Приклад розрахунку середнього віку обладнання наведено у табл. 10.1.

Середній вік устаткування: 2,5*0,35+7,5*0,55+15*0,28+25*0,02=9,7 років.

Наступний етап аналізу - вивчення забезпеченості підприємства основними виробничими фондами.

Узагальнюючі показники забезпеченості ОВФ:

фондоозброєність праці (ФО)

технічна фондоозброєність (ФОтехн)

.

Таблиця 10.1 - Аналіз вікового складу устаткування

Показники	Встановлене устаткування на кінець року, шт.	Всього
	до 5 років	5-10 років	10-20 років	більш 20 років
Разом вікова група	350	550	280	20	1000
Питома вага вікової групи %	35	55	28	2	100
Середній вік групи, років	2,5	7,5	15	25

Порівнюючи фактичні показники з планом або з фактичними торішніми показниками, визначають темпи і напрямки зростання цих показників.

Для забезпечення зростання фондовіддачі темпи зростання фондоозброєності не повинні перевищувати темпи зростання продуктивності праці.

3. Аналіз ефективності використання основних фондів

Показники ефективності використання основних засобів:

фондовіддача - виробництво продукції на 1 гривню основних засобів, тобто відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості ОВФ:

Фв = ТП / ОВФ;

фондомісткість - зворотний показник фондовіддачі, він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню:

Фм = ОВФ / ТП;



рентабельність ОВФ - відношення прибутку до середньорічної вартості ОВФ:

RОВФ = П / ОВФ;

питомі капітальні вкладення - відношення суми капітальних вкладень до вартості приросту продукції в результаті їх здійснення;

відносна економія (перевитрата) ОВФ - різниця між фактичною величиной ОВФ і плановою (базисною), помноженою на індекс зростання виробництва продукції:

?ОВФ = ОВФф - ОВФплЧ(ТПф / ТПпл).

Аналізується динаміка цих показників, виконання плану по ним. Особливий інтерес представляють показники фондовіддачі фондів виробничого призначення і їх активної частини.

Питання для самоконтролю:

Що є об'єктами аналізу довгострокових активів?

Як класифікуються основні засоби з метою аналізу їх структури?

Якими показниками оцінюється рух та придатність основних засобів?

Як аналізується віковий склад обладнання?

Якими показниками оцінюється забезпеченість підприємства основними засобами?

Якими показниками оцінюється ефективність використання основних засобів?

Лекція 2

Аналіз ефективності використання основних засобів

Мета: ознайомитись методикою аналізу фондовіддачі та показників використання обладнання.

Питання:

1. Факторний аналіз фондовіддачі.

2. Аналіз використання устаткування і виробничої потужності підприємства.

3. Розрахунок резервів підвищення випуску продукції за рахунок ефективнішого використання основних фондів.

1. Факторний аналіз фондовіддачі

На зміну рівня фондовіддачі робить вплив ряд чинників, головними з яких є зміна частки активній частині фондів в загальній сумі і зміна фондовіддачі активній частині фондів (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Схема факторної системи фондовіддачі ОВФ

На основі даної факторної системи можна побудувати декілька факторних моделей фондовіддачі:

двохфакторна

;

трьохфакторна



,

де ОВФа і ОВФп - вартість активної і пасивної частин ОВФ;

чотирьохфакторна

,

,

де Кус - кількість встановленого устаткування

Взм - кількість відпрацьованих станко-змін;

двохфакторна через продуктивність праці (ПП) і фондоозброєність (ФО)

,

де Ч - середньоспискова чисельність робітників.

Розрахунок впливу здійснюється способом абсолютних різниць, ланцюгових підстановок.

2. Аналіз використання устаткування і виробничої потужності підприємства

Після аналізу узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів вивчається ступінь використання виробничих потужностей, окремих видів машин і устаткування.

Шляхи підвищення ефективності використання устаткування:

екстенсивний - збільшення кількості устаткування, часу його роботи, оптимізація парку машин про устаткування;

інтенсивний - освоєння нового устаткування, вдосконалення технології виробництва, підвищення вироблення устаткування.

Аналіз роботи устаткування ґрунтується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють устаткування наявне, встановлене і таке, що діє (яке фактично використовується у виробництві); що знаходиться в ремонті, на модернізації і резервне.

Показники ступеня залучення устаткування у виробництво:

коефіцієнт використання наявного устаткування (відношення кількості устаткування, що діє, до кількості наявного);

коефіцієнт використання встановленого устаткування (відношення кількості устаткування, що діє, до кількості встановленого);

зміна випуску товарній продукції за рахунок не встановленого устаткування (твір вартості не встановленого устаткування на плановий рівень фондовіддачі активної частини ОВФ).

Після цього вивчається баланс часу роботи устаткування (рис. 10.2).

Рис. 10.2. Структура фонду роботи обладнання



Показники використання фонду робочого часу устаткування:

коефіцієнт використання календарного фонду (відношення режимного фонду до календарного);

коефіцієнт використання режимного фонду (відношення планового фонду до режимного);

коефіцієнт використання планового фонду (відношення фактичного фонду до планового).

коефіцієнт змінності роботи устаткування:

,

;

зміни у випуску продукції за рахунок коефіцієнта змінності:

.

Моделі чинників впливу використання устаткування на вартість товарної продукції:

,

,

,

де Сч - загальна кількість відпрацьованого верстато-годин;

Вч - випуск продукції в одну верстато-годину;

Коб - кількість устаткування;

Вс - випуск продукції на один верстат;

Ч - кількість годин роботи в середньому на один верстат.

Узагальнюючі показники ступеня використання устаткування:

коефіцієнт екстенсивності (відношення фактичного числа відпрацьованого верстато-годин до планового);

коефіцієнт інтенсивності (відношення фактичного випуску продукції в одну верстато-годину до планового);

інтегральний коефіцієнт (твір коефіцієнтів екстенсивності і інтенсивності).

Вивчається динаміка цих показників, виконання плану по їх рівню і причини зміни.

Виробнича потужність - це максимально можливий випуск при досягнутому рівні техніки, технології і організації виробництва.

Аналізується рівень використання виробничих площ підприємства: випуск продукції в гривнях на 1 м2 виробничої площі.

На закінчення аналізу розраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі.

3. Розрахунок резервів підвищення випуску продукції за рахунок ефективнішого використання основних фондів

Резерви збільшення випуску продукції (РВП) :

Введення в дію нового устаткування (Рвпк):

,

де РК - додаткова кількість устаткування;

Гфф - фактичне середньорічне вироблення.

Скорочення цілоденних простоїв (РВПд):

,

де Кв - можлива кількість одиниць устаткування;

РД - резерв зростання середньої кількості днів, відпрацьованих одиницею устаткування за рік;

ДВф - фактичне середньорічне вироблення одиниці устаткування.

3. Підвищення коефіцієнта змінності (РВПксм):

,

де Рксм - можливий приріст коефіцієнта змінності;

КвДв - можлива кількість днів роботи нового парку устаткування;

СмВф - фактичне змінне вироблення.

Резервом зростання фондовіддачі є збільшення об'єму виробництва продукції і скорочення середньорічних залишків ОВФ.

,

де РФО - резерв зростання фондовіддачі;

ОВФд - додаткова сума ОВФ, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції;

РОВФ - резерв скорочення середніх залишків ОВФ.

Питання для самоконтролю:

Які фактори впливають на рівень фондовіддачі?

Які існують шляхи підвищення ефективності використання обладнання?

Які показники характеризують використання робочого часу обладнання?

Як розраховується коефіцієнт змінності?

Які узагальнюючі показники характеризують використання обладнання?

Як розраховуються резерви збільшення випуску продукції в результаті покращення використання основних засобів?

Тема 11. Аналіз матеріальних ресурсів підприємства і ефективності їх використання

Мета: ознайомитись з методикою аналізу забезпеченості та ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства.

Питання:

1. Завдання і джерела інформації аналізу.

2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

3. Аналіз показників ефективності використання матеріалів і сировини.

4. Аналіз нормування матеріальних ресурсів.

1. Завдання і джерела інформації аналізу

Витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енергії займають найбільшу питому вагу в собівартості продукції більшості галузей економіки. Від того, як на підприємстві здійснюється процес матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) і контроль за режимом економії ресурсів, в значній мірі залежать найважливіші економічні показники діяльності підприємства - об'єм виробництва, виробничі витрати, прибуток, рентабельність, фінансовий стан.

Завдання аналізу матеріальних ресурсів:

оцінка потреби в матеріальних ресурсах виходячи із закладеної в бізнес-плані виробничої програми і запланованих норм витрати матеріалів;

аналіз якості планування і фактичної роботи служб МТЗ;

аналіз показників ефективності використання матеріальних ресурсів і чинників, що вплинули на їх рівень;

оцінка якості системи нормування витрати матеріальних ресурсів на підприємстві;

пошук і розрахунок резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: бізнес-план, документація по нормуванню витрати матеріальних ресурсів, статистична звітність (серед обов'язкових форм статистичної звітності немає таких, які б давали можливість розрахунку хоч би узагальнюючих показників; ця звітність стосується тільки окремих груп матеріальних ресурсів: чорних і кольорових металів, хімікатів, будматеріалів, паливно-мастильних матеріалів, тепло- і електроенергії), дані бухгалтерського обліку про витрачання матеріалів, дані управлінського обліку, калькуляції собівартості продукції, матеріали служб, що мають відношення до організації МТЗ (договори, замовлення).

2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами має велике значення, оскільки невчасне постачання необхідних ресурсів приводить до зростання витрат (заміна матеріалу дорожчим, доопрацювання, доплати за наднормову роботу), зриву графіка виробництва і реалізації продукції, зменшення виручки від реалізації і прибутку, сплаті штрафів і неустойок.

З іншого боку, надмірне (наднормативне) накопичення виробничих запасів веде до зростання витрат на зберігання, уповільненню оборотності оборотного капіталу, тобто погіршенню фінансового стану підприємства. Крім цього система оподаткування прибутку, що діє, матеріально карає збільшення протягом періоду оподаткування балансової вартості запасів. Приріст вкладень в запаси на кінець кварталу в порівнянні з початком вилучається з складу валових витрат підприємства, тобто збільшує об'єкт оподаткування і, отже, суму податку на прибуток.

Джерела забезпечення підприємства матеріальними ресурсами:

зовнішні - надходження від постачальників;

внутрішні - власне виробництво, використання вторинної сировини, скорочення відходів, впровадження ресурсозберігаючих технологій і устаткування.

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами починається з перевірки якості плану МТЗ. Спочатку проводиться перевірка розрахунків потреби в матеріальних ресурсах на виробництво і реалізацію продукції і на інші цілі: ремонтно-експлуатаційні, науково-дослідні роботи і т. д.; оцінюється планова забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами з внутрішніх і зовнішніх джерел (якщо планове надходження з урахуванням залишків менше планової витрати з кінцевими залишками, має місце неякісне планування МТЗ).

На наступному етапі проводиться оцінка відповідності фактичної наявності матеріальних ресурсів плановому рівню. Важливе місце займає перевірка асортименту і якості ресурсів, що поступили (відповідність стандартам, технічним умовам, умовам договору).

Значну частку в сумі джерел покриття потреб складають зовнішні джерела. Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони дорівнює загальній потребі в певному виді матеріалів за мінусом суми власних внутрішніх джерел їх покриття.

При дослідженні забезпеченості матеріальними ресурсами потрібно визначити:

Крім того, можна визначити:



Також перевіряють якість отриманих матеріалів від постачальників (відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору) у випадку їх порушення пред'являються претензії постачальникам.

Порушення строків постачання призводить до невиконання плану виробництва і реалізації продукції. При цьому велику увагу приділяють стану складських запасів сировини і матеріалів.

Запаси поділяють на:

поточні;

сезонні;

страхові.

Загальна торба поточних запасів розраховується як добуток інтервалу постачань певного виду запасів в днях на середньодобові витрати певного виду матеріальних запасів.

Також перевіряють відповідність фактичного розміру запасів нормативному. Для цього розраховують фактичну забезпеченість матеріалів в днях і порівнюють її з нормативною.

Після цього підраховують втрати продукції через:

1) недопостачання матеріалів;

2) низьку якість матеріалів;

3) заміни матеріалів;

4) зміни цін на матеріали;